Невеличка підбірка подій і думок. Традиційно, три замітки в одній.

----

Непомітно перейшов рубіж 42-річчя. Відчуття, як у і 41, і 40 років. Тобто, не сказав би що щось змінилось. Але то мабуть і краще. Хіба що помічаю, що зморшок стає більше, а щетина росте не по дням, а по годинам — не встигаю прополювати пінцетом і зрізати газонокосаркою бритвою. Проте порох в порохівницях є — перевіряв по по***хабу.   А ще ростуть пузо і... (тадам!) цицьки.

Пишатись особливо нічим. Можна радіти хіба що тому, що дожив до такого віку і поки не самовипилявся. Бо в молодості думав, що 40+ це дідуган. Ніт! І не розумію скиглення 31/36-річних блогерів, мовляв, можуть називати себе дідами. Нічого подібного! Хоча почуваю себе радше зрілим, ніж молодим. Але 40+  — це самий сік.

Подарував собі каблучку, бо стара стерлась і десь посіялась (шукав, не знайшов). Думав іще відважитись на дещо, але мама пішла в контри — вирішив поки додатково не нервувати.

Звичайно, хотілось би відвідати якусь круту виставку, музей, епічну закинутку — але... не ті часи. Хоча скучив за нематеріальними подарунками.

Одним словом, є відчуття, що просираю своє життя. Але проміняти його на неконтрольований екстрим поки не ризикую.

----

Щодо контенту для блогів, то зйомки знову відкладаються. Причому, як і попереднього разу, найголовніша причина — похмура погода. Ну, плюс ще — зміщений режим дня і прокрастинація. Правда, не сиджу без діла: збираю інформацію про тему зйомки. Але треба якось себе пересилити і розпочати — а там вже, як кажуть, апетит з'явиться під час їжі.

Також, думаю, що на відкладення зйомок впливає недостатній фідбек на Ютубі, бо переглядів чомусь малувато (при тому що зробив новий стиль обкладинок, покращив дикцію і додаю меми). І, найголовніше, не можу второпати, чому одні відео більш популярні, а інші менш.

----

Ну і ще одна замітка. Тепер вже про політику. Хоча не хотів таке писати у свій День народження. Але це, як кажуть, "стосується кожного". І сподіваюсь, що скоро й самі американці відчують на собі наслідки правління Трампа.

Про перемовини між Донні "чубчиком" і Зе спеціально не гуглив, щоб і так не псувати зіпсований настрій. Однак зрозуміло, що США не будуть підтримувати зброєю. Бо Чубчику треба торгувати з рабсією. Та й сам він напевно мріє стати диктатором, як бункерний дід. Тож розраховувати на допомогу американців не треба. Єдине сподівання, що Європа не залишить нас без грошей і озброєння. Але їм при цьому треба дбати й про власну безпеку. Бо Трамп відмовляється виконувати 5-ту стаття договору НАТО, тож існування самогог північноатлантичного військового альянсу під загрозою. Так що поки все вимальовується на користь В.В.П. Недарма навіть росіянські пропагандони різко змінили методичку і замість критики і погроз тепер хвалять США, а автомобільні оглядачі надіються на повернення "недружніх" автомобільних брендів. Коротше, перевзуваються на льоту.

Запитав про ставлення до Трампа у знайомого, який йому симпатизував ще на перших виборах — так навіть він розчарований.

Нічка, як завжди, розпочалась з масовіаного нальоту ворожих беспілотників. І, за традицією, кружляли по області. Тому неспання до 4-х стало звичкою. А після такого одразу не заснеш, бо треба заспокоїтись. І все ж, якось улігся після відбою. Хоча з навушниками і під перегляд відео (погана звичка). Аж раптом чую — щось гудил. Гул, наче від літака, але якийсь інший. Наче десь в стороні. Думаю: полежу ще. Через хвилину — знову дивний гул. А потім потужний звук вибуху.

Подивився на мапу тривог — небезпеку оголосили лише у Києві. А у області нема. Але ж звук йшов чітко з області, а не зі столиці. Та й не одразу написали, що то було. Хоча, зрозуміло, що найвірогідніше — балістика.

Після такого до ранку не заснув. Проспав прийом таблеток. А потім дрімав аж до 2-ї дня.

-----

А ще на днях знайшли протерміновний темний шоколад, строк придатності якого вичерпався 10 або більше років тому. Дивує, чому раніше не зробили ревізію. Мабуть, закинули в дальній куток і просто не побачили. 

Ну, думаю, викинути шкода — шоколад нині дорогий. Та й солодощі та інші смаколики я люблю. Тож вирішив відчути себе Солідом (*рабсіянський food блогер, шо прославився споживанням протермінованих сухпайків) і з'їсти. Мені, здається, нічого, а от мамі стало погано. Смак? Шоколад, як шоколад. Навіть без білого нальоту. Правда, дуже твердий.

Так що тепер є досвід вживання продуктів протермінованих на 10 років! Оце досягнення! Можливо, ще не подіяло і мене теж знудить.

Блін, ніяк не можу зняти дегустацію. Коли вже буде сонячна погода? Бо похмурі дні вжзе набридли (не кажучи про те, що весь день хочеться спати — навіть кава не допомагає). А в інших регіонах (наприклад, на заході країни) буває сонячно. Та й настрій, коли світить сонце, набагато кращий, ніж коли темно, сіро і похмуро.

І, до речі, сьогодні imgBB "мінуснув" ще одне фото. Терпіння не вистачає. Поки перериєш архіви, вся ностальгія вивітриться. Звісно, на пошуки витрачаєш якийсь час. Добре, хоч цього разу знайшов пропажу за 50 хвилин.

Повертаються нав'язливі думки. Звісно, в зв'язку з мобілізацією. Хоч мене і втішають, що по двом діагнозам не підходжу для бойової служби, але оскільки всі мобілізовані проходять базову військову підготовку, то ніщо не заважає записати в піхоту. Та й начитався і наслухався всякого, що ВЛК порушують закони і не вписують обмеження або не видають військовий квиток. Тож "накручую" себе, продумуючи різні варіанти. Цікаво спостерігати, як змінюється хід думок: від самоспалення і кидання під поїзд до самоушкодження. Це, мабуть, найбезпечніший метод, оскільки без криміналу. Хоча з нашою медициною то теж варіант так собі — лежати прив'язаним до ліжка — сумнівне задоволення. Тим паче, хотілося б, щоб шкурка була цілою, а не в шрамах. Тому не здивуюсь, якщо хід думок зміниться в бік отруєння ліками. В усякому разі генератор маячні працює на повну. Так що, можливо, продумаю й інші варіанти.

----

Додає переживань і фотохостинг imgBB. Десь місяць не було нарікань, а ось, сьогодні зникло за раз аж 15 фото! Це рекорд. На відновлення довелось витратити декілька годин, не кажучи про нерви. Не знаю, що робити? Може, забити болт на фотоблог і повністю преорієнтуватись на Ютуб, як це робить більшість? Бо підтримка блогу у життєздатному стані вимагає багато часу і нервів. А нові публікацї в блозі та на Ютубі вимагають аж 4 дні. Це дуже багато. І що робити поки не вирішив.

Грьобаний imgBB! Цього тижня мінуснули ще 3 фотки! Такого неподобства не було на жодному фотохостингу (Яндекс.Фотки, Flickr, io.ua). Виходить, що з листопада вже зникли аж 9 знімків. Плюс — одне фото було забаговане, тому теж довелось замінити.

Дивно в усій цій історії, що зникли відносно свіжі фото, завантажені рік тому. Тож виходить, що термін життя фоток може становити лише один рік. Це взагалі капець! Дуже засмучує.Ну це добре, що у мене є час і можливість повернути все, як було. А якщо буду зайнятий?! І як же висловлювання, що все, що викладено в інтернет, буде там зберігатись вічно? Фігушки! Все тлін! Причому, не лише в реалі, а й у інтернеті. І, найголовніше, що ніхто не попереджає, що знімки можуть щезнути без особливих причин.

Чи може "забити" і нехай блог потихеньку гине, а все своє блогерство продовжувати у відеоформаті на Ютубі? Багато хто так робить.

Такі "приколи" відбивають бажання вести блог. Або, як мінімум, для нових матеріалів треба підшукувати інший фотохостинг.

Щось останнім часом потягнуло на сон. Причому вночі важко заснути: то повітряні тривоги, то складно налаштуватись на спання, то спекотно, то в туалет часто бігається. А от вдень тільки займеш горизонтальне положення — майже одразу засинаєш. І ліки тут ні при чому, адже прийом заспокійливих вже припинив. Та й ніяких змін у прийом антидепресанта не вношу.

Не виклачаю, що однією з причин є похмурі короткі дні. Бо весь день враження, наче не світлий період доби, а надвечір'я. Та й невиспаний організм просить доспати.

Про збій в роботі фотохостинга вже писав. Але це не все — виявилось, що за два тижні, почергово, зникли аж 4 фотографії! Купу часу витратив, щоб знайти пропажу, але таки розібрався. На всяк випадок, написав у службу підтримки, але сумніваюсь, що дадуть відповідь (хоча раніше звертався, з іншого питання, так відповіли).

Неприємно. І ще більше розчаровує в блогерстві. Правда, зникнення фоток було і на Яндекс.Фотках, і на Flickr, і на io.ua.

Вчора після тривалої перерви двічі зникала електрика (спершу під час роботи за компом ). Мабуть, від перенавантаження: бо на вулиці холодно. А сьогодні виходив надвір у справах — так у центрі гуділи генератори і не працював світлофор. Та й родичі кажуть, що відключення світла повернулись. Правда, нас поки це не стосується. Але короткочасно електрика може зникати (що погано). Там й не виключено, що не здайдуться "добродії", які попросять, щоб й нам струм вимикали. Тож саме час перейти на ноутбук (до речі, цей допис пишу саме з ноута).

Єдина надія, що зима буде теплою і опалювати не буде потреби. Бо виходить, що електрика може зникнути в найхолодніший день.

Перестав влазити в джинси. Пузо помітно виросло. Ноги теж потовстішали. Здається, і у зрості прибавив (якщо не сутилитись). Не знаю, може це особливість всіх чоловіків віком 40+? А може це наслідки сидячого способу життя в поєднанні з переїданням? Або від дегустацій?

Єдиний плюс — одяг, який був завеликий, тепер став по розміру.

Що робити не знаю. Мама каже, що треба менше їсти. Мабуть.Треба лише знайти заняття, яке відволіче від їжі. Ідеальним був варіант подорожей, але з частими повітряними тривогами і блокпостами цей спосіб не підходить. Та й у дорозі теж може розігратись апетит.

-----------------------------------------------

Щоб скинути жирок прогулявся до лісу, в якому я не був (крім епізодичного випадку) від початку повномасштабного вторгнення. Причина: побачив облаштований відпочинковий майданчик. Подумав, що це може бути непогана тема для фотозвіту або відео.

На перевірку виявилось, що благоустрій мізерний: проклали буквально 5-10 метрів доріжок — і все. Висадили декілька дерев/кущів. Встановили дві лавки-гойдалки і декілька звичний лавок. Поставили дитячий майданчик. Нічого особливо цікавого. Тому ще прогулявся. Заглибився у ліс. Правда, зі стежок не звертав, бо казали на початку повномасштабного вторгнення, що ліс замінували. Так що лазити по лісу було страшнувато. Але відео відзняв (покажу на початку наступного року).

------------------------------------------------

Ну і ще на одну тему хотів поговорити. Про блогерство.

Зазвичай, всі публікації фото та відео у мене відбуваються "з-під коліс". Тобто, немає заготовлених запасів. Але поки було сонячно і по роботі особливо не смикали, назнімав матеріали для фотоблогу і каналу на Ютубі. Причому відеоматеріалів назнімав і підготував із запасом. Так, станом на сьогоднішній день публікації очікують аж 4 відео! "Ай, молодець!" Зараз похмуро і темно, тож дегустації не познімаєш. І з поїздками туго, як туго в тісних штанях. Однак підхід правильний — треба, щоб завжди був запас матеріалів для публікацій на випадок поганої погоди чи потужної завантаженості на роботі, коли не до зйомок. Крім того, це можливість викладати відео частіше. А це теж гуд.