хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «нечуй-левицький»

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ(175 років з Дня Народження)

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 — 1918)


Біографія

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

Додаткова біографія



Аудіокниги

Кайдашева сім'я - 313.21 Mb

Микола Джеря - 254.98 Mb

Запорожці

Кайдашева сім’я (варіант 2)



Твори

АФОНСЬКИЙ ПРОЙДИСВІТ

ГЕТЬМАН IВАН ВИГОВСЬКИЙ

ДВА БРАТИ

ДВІ МОСКОВКИ

ДРЕГОЧИН ТА ОСТРІГ

ЗАПОРОЖЦІ (фрагмент)

КАЙДАШЕВА СІМ'Я

МИКОЛА ДЖЕРЯ

НА КОЖУМ'ЯКАХ

НАД ЧОРНИМ МОРЕМ

НЕВИННА

ПРОПАЩІ

УКРАЇНСЬКІ ГУМОРИСТИ ТА ШТУКАРІ

ХМАРИ

ЦАП ТА БАРАН

ШЕВЧЕНКОВА МОГИЛА

Князь Єремія Вишневецький



Скорочені твори

МИКОЛА ДЖЕРЯ

КАЙДАШЕВА СІМЯ

Запорожці

Кайдашева сім'я (найкоротший варіант з коментарем)



<font color="#990033"

Шкільні учнівські твори

Карпо Летючий — гідний «потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького «Запорожці»)

Проблема батьків та дітей у творі І. С Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Природа сміху в повісті «Кайдашева сім'я»

Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Чим відрізняється Мелашка від інших жінок «Кайдашевої сім'ї»?

Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького

Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»

Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»)

Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» — підручник з народознавства

«Шукайте жінку!» (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»)

Семантика образу Омелька Кайдаша з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Осуд бездуховності й егоїзму в повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького

Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми

«Сміх крізь сльози» — домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького

Крах життєвої концепції Дашковича з роману І. Нечуя-Левицького «Хмари»

Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького «Хмари»

Образ Воздвиженського у романі І. Нечуя-Левицького «Хмари»

«Батьки і діти» по-українськи (повість «Хмари» І. Нечуя-Левицького)

Урок етики для сучасників і нащадків (за романом Івана Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький»)

На шляху до безчестя і безслав'я (за романом І. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький»)

Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»)

Внесок І. Нечуя-Левицького в розвиток української літератури

Едипів комплекс у творчості Івана Нечуя-Левицького

Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість.

Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького «Запорожці»

Якими я уявляю собі запорожців (за твором І. Нечуя-Левицьного «Запорожці»)

Морально-етичні проблеми у повісті «Кайдашева сім'я»

Своєрідність композиції повісті «Кайдашева сім'я»

Старий Омелько Кайдаш (за твором «Кайдашева сім'я»)

Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози

Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»: герої сьогодні

Майстерність сатиричного і гумористичного зображення у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"

Природа сміху в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицького

Герой повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», який мені найбільше запам'ятався

Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Твір-роздум «Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими?»

Твір-роздум «Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими?»

Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Осуд бездуховності й егоїзму в повісті "Кайдашева сім"я" Нечуя - Левицького



<font color="#990033"

Курсові роботи

КОЛОРИСТИКА У ТВОРАХ ІВАНА НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО



<font color="#990033"

Статті

І. Нечуй-Левицький і російська культура

Сценарій літературного вечора, присвяченого 169-ій річниці від дня народження І. С. Нечуя-Левицького

Вивчення казки І. Нечуя-Левицького «Запорожці»

Визначення рівня почуття комічного в учнів 10 класу (за матеріалами повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»)

ЮВІЛЕЙ ІВАНА ЛЕВИЦЬКОГО (НЕЧУЯ)

ІВАН СЕМЕНОВИЧ ЛЕВИЦЬКИЙ (НЕЧУЙ)

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

Проблеми мови в епістолярній спадщині І. Нечуя-Левицького

Іван Нечуй-Левицький

Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"

Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" як невичерпне джерело українознавства

Роман «Хмари» І. С. Нечуя – Левицького у літературному контексті доби (70 – 90 роки ХІХ століття)

Образи українських інтелігентів у романі І.Нечуя-Левицького «Хмари»



<font color="#990033"

Цікаві посилання

UKRLIT.ORG - Іван Нечуй-Левицький - Бібліотека творів

На порозі вибору - Історична проза Івана Нечуя Левицького

Іван Левицький Нечуй - СЕРГІЙ ЄФРЕМОВ - літературні характеристики українських письменників XVIII


80%, 4 голоси

0%, 0 голосів

20%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мальовничий Стеблів

Л.Похилевич в 1861 році писав про Стеблів таке:"Стеблев замечателен своим расположением.Рось течет здесь между высокими лесистыми скалами по дну,усеянному огромными камнями и порогами,по которым вода стремится в виде водопадов.В самом местечке в Рось впадают два ручья:Боровица и Хоробра.Первая бежит в таком углублении,что нависшие по обеим сторонам скалы и деревья совершенно скрывают ее от глаз."
Хоча збудована в середині 20-го століття гребля Стеблівської ГЕС кардинально змінила русло Росі,а разом з ним і її береги, навколишній ландшафт все ж здатен зачарувати мандрівника.
Археологи та історики прийшли до висновку,що сучасний Стеблів мав двох попередників.Один з них,місто Боровий,стояло біля впадіння річки Боровиці в Рось.Про це місто існують лише легенди.А на одному з числених островів Росі в 1032 році Ярослав Мудрий заклав місто-фортецю,яка,на думку Миколи Костомарова, звалась Торчеськ.Про точність назви міста історики ще сперечаються,а от археологічні дослідження довели,що поселення на острові Замок,який розташований в межах сучасного Стеблева,справді існувало.Завдяки археологам вдалось встановити дату заснування поселення-1032 рік.
Місто-попередник Стеблева було зруйноване під час монголо-татарської навали.Сучасний Стеблів виник десь в 16-тому столітті.Як говорить легенда(знову легенда!), місто на кам'янистому острові заснував козак Стебло.Від його імені нібито і походить назва містечка.Хоча є ще одна версія,більш вірогідна,що назва Стеблів походить від польського "стебло място"-місце без лісу.В 1584 році,згідно офіційного дозволу короля Речі Посполитої С.Баторія,ці землі були заселені переселенцями.В кінці 16-го сторіччя місто вже мало Магдебурзьке право.Славен козацький період містечка:стеблівські козаки часто поповнювали лави Війська Запорозького.В Стеблеві народився гетьман Олефір Голуб(Стеблівець),який перейняв гетьманську булаву після смерті П.Сагайдачного.З 18-го по 20-те сторіччя Стеблів багато раз змінював власників.Особливо поталанило стеблівчанам в 1812 році,коли власниками селища стала родина Головінських.Головінські сприяли економічному розвитку Стеблева.Тут був збудований цукровий та винокурний заводи,велика суконна фабрика.
Стеблівська ГЕС,яка докорінно змінила навколишній ландшафт,була збудована в 1952 році.Саме в Стеблеві Рось робить декілька химерних зламів течії,і на одному з них була збудована дамба.Тепер Рось падає з десятиметрової висоти в гранітний каньон,утворюючи числені струмки і водограї.
Кам'янисте,з порогами, русло Росі створює чудові умови для рафтингу і просто прогулянок на байдарках.
Помилуватися краєвидами та покупатися в водоспаді приїздить багато туристів.
Старе русло Росі тепер має вигляд кам'яного каньону,який частково заповнюється водою лише під час весняного паводку.
Місцеві старожили,з якими мені вдалось поспілкуватися,одноголосно стверджують,що сучасні краєвиди ні в яке порівняння не йдуть з тією красою,яку затопили води Стеблівського водосховища.Не маю підстав не вірити їм,але є одне "але".Якби не будівництво ГЕС,то не було б в Стеблеві такого чудового водоспаду.
Розповідаючи про Стеблів,не можна оминути увагою класика української літератури І.С.Нечуя-Левицького,який в 1838 році народився тут-таки в Стеблеві.Стверджують,що прототипами героїв його творів були саме міщани Стеблева.Зараз в родинному будинку Левицьких діє музей письменника.Директором музею вже багато років працює Сергій Хаврусь,цікава і різнобічна людина,просто фанат своєї справи.Під час екскурсії  від нього можна взнати багато цікавинок з історії та географії Стеблева,які не ввійшли до туристичних путівників.
На цьому закінчується моя мандрівка Стеблевом.Звичайно,не всі цікавинки вдалось мені побачити,бо дуже багато часу я провів на каньоні біля водоспаду.Що ж,буде привід приїхати сюди ще.Тим більше,що покупатися в водоспаді-велике задоволення!Раджу всім!