Водохреще – третє велике свято, що завершує Різдвяний цикл.

За традицією 19 січня у Національному музеї народної архітектури та побуту України

свято розпочнеться у церкві Св. Архістратига Михаїла святковою літургією (о 10.00).

Парафіяни, що приходять на службу Божу, святково вбрані, а працівники Музею у народному одязі. Усі тримають глечики, банки, прикрашені барвінком та калиною, щоб набрати освяченої води.

 Після закінчення літургії (близько 12 години) служба продовжується на церковному подвір’ї, де стоїть

прикрашений хвоєю та квітами хрест і чан , у якому освячується вода.

Священик занурює хрест у воду і вона освячена. Усі присутні набирають її, вмиваються,  та п’ють, щоб бути здоровими цілий рік.

Після служби родини розходилися по домівках і сідали за святковий стіл.

 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

Голодна кутя - у Святвечiр 18 сiчня - третя й остання. Тому особлива. Зазвичай у цей день госодиня пече пирiг...

Увечерi вся родина на чолi з господарем обходить житло. Господиня несе пирiг, господар кропить свяченою водою дверi й вiкна та малює на них хрести - захист вiд нечистої сили. Тепер можна й до столу! На чiльному мiсцi - озвар i кутя.

Та й решти наїдків - сила-силенна...

Не забудьте покликати до столу й мороза: "Морозе-морозе, іди до нас кутю їсти! Та не морозь ні ягнят, ні телят..." Малеча може імітувати голоси свійських тварин. Та боронь боже загавкати чи занявчати! Колись за це й ложкою по лобі можна було отримати...

А от дівчата в цей вечiр ворожать...

Ранком кутю та озвар проганяють з покуті: "Геть, кутя,  із покуті, озвар - на базар".

І  йдуть святити воду. У кризі на водоймі вирубають хрест. 

Священики освячують воду. Тепер бери - не хочу! 

Особливо відчайдушні купаються... (Особисто я, щоправда, такого ще не робила.)

От тепер точно зі святом! "Бо прийдуть до тебе
                                         Три празники в гості"! 

Бог ся нам об'явив в трьох святих Особах, Як Христос ся хрестив на Йорданських водах, Як Христос ся хрестив на Йорданських водах.

Із небесних вижин Бог Отець голосить: То є мій милий Син, що нам мир приносить! То є мій милий Син, що нам мир приносить! А горою Бог Дух голубом злітає, І надземський воздух світлом наповняє! І надземський воздух світлом наповняє! Здивувався Йордан, що то за новина, Що Предтеча Йоан хрестить Бога Сина. Що Предтеча Йоан хрестить Бога Сина. Повертають назад аж від моря води, На Спасителя зрят людської природи. На Спасителя зрят людської природи. Вірний нарід спішить на ріку-керницю, Де Дух Божий святить для життя водицю. Де Дух Божий святить для життя водицю. На Йордан виходім по воду свячену, І свою обновім душу охрещену. І свою обновім душу охрещену. Най Йорданська вода нам свята поможе, А Тобі на всегда честь най буде, Боже! А Тобі на всегда честь най буде, Боже!

Христос Хрещається!  В ріці Йордан!