хочу сюди!
 

Ксения

41 рік, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «війна»

День тридцять сьомий...















Елена Подгорная



Херовый я блогер. Прогуляла свою очередь читать с вами новости и желать вам доброго утра. Но у меня есть несколько уважительных причин. Сейчас про них в общем доступе писать нельзя, но я вам потом книгу напишу. Наверное. Если не забуду.
Доброе утро, пані та панове. 🌤
🐚 Вчера был день тишины. И правда - у нас было изумительно тихо. Но это с нашей стороны. В Киеве таки что-то сбили и была воздушная тревога, арта работала, просто дальше. Но даже с этими нюансами всё равно - было изумительно и звеняще тихо.
🌷Из земли проткнулись все весенние луковицы. Цветут крокусы, вот-вот зацветут нарциссы и гиацинты, за ними тюльпаны и пионы. Весна вступает в свои права. Прилетели лелеки, трактора наконец занялись своими прямыми обязанностями - готовятся к посевной.
Не знаю, как у вас, а у меня именно в эти дни, после ветра, окончательно укрепилась уверенность в том, что мы не просто выстоим. Мы вернём всё своё, отстроимся и станем именно тем Центром Европы, которым являемся по праву и счастливому месторасположению. Большой, сильной процветающей страной со слегка ебанутым народом. Народом, давшим пиздов империи.
🐷🐶 Кстати об империи. Президент всея лаптей путин подписал указ о том, что отныне все расчёты за газ должны быть в рублях, а не в этих ваших богомерзких евро. А иначе он газ обещает всем перекрыть.
Правительства Великой Британии, Германии и Франции послали путина нахуй. Дипломатично, конечно. Но очень твёрдо.
Так что газа этого в россии теперь будет просто завались. Можно всю сжечь.
🚗 28% граждан Венгрии считают, что нужно эмигрировать из страны, в случае, если правящая партия "Фидес" и премьер-министр Орбан победят на выборах. Выборы в Венгрии состоятся в ближайшее воскресенье, 3-го апреля.
Это очень показательно, я считаю. Можно сказать, что у граждан Венгрии включается потихоньку инстинкт самосохранения.
🤷‍♀️А вот ещё один пример того же инстинкта.
Часть военнослужащих из самопровозглашенной Южной Осетии отказались участвовать в боевых действиях на территории Украины и самостоятельно вернулась в Цхинвали.
Буквально - пошли домой пешком. Потому что мозоли на ногах лучше, чем без мозолей и вообще без ног. Да и пакетов мало, домой даже частями не привезут.
🇺🇸Президенту США задали вопрос о том, действительно ли путин дезинформирован советниками. Байден заявил: "Это открытый вопрос. Есть признаки того, что президент уволил или посадил под домашний арест некоторых своих советников. Но сейчас я не хочу слишком верить в это, потому что у нас не так много веских доказательств". (с)
Это осторожная версия. А я скажу не осторожную - путин не просто самоизолировался, наказав всех, кто под руку подвернётся, он ещё и бздит не по детски. Ведь как только его выковыряют из бункера - ему тут же свернут шею. Удивительно, что бункер ещё бетоном не залили... Странные эти русские. И это - про душу пиздёж оказался. Нет там души. А если есть - то это не очень русский.
🖕Т. Толерантность.
Microsoft не будет полностью уходить из россии. Компания не хочет лишать поддержки тех, кто "ни в чём не виноват". Она продолжит сотрудничать с российскими клиентами, против которых не введены санкции, в том числе с больницами и школами. (с)
Мимими. Ну ничего. Подождём. Если не общественного мнения, то первого сотрудника компании, которого загрызут на улицах голодной москвы.
🙃 Жители и посетители Вышгорода вчера немножко обосрались, вместо того, чтобы обрадоваться. Да чего греха таить - и я очканула.
То ли спикер оговорился, то ли как обычно - журналисты не то и не так поняли, но ближе к вечеру объявили, что Вышгород наш, его отбили и лаптей там больше нет. Оказалось, что речь шла о Вышеграде Макаровского района. А Вышгород - это оговорка. Он и так наш. Милый мой Вышгород, как я за тобой соскучилась. И за Лютежем, и за Демидовым. За Козаровичами, за Сухолучьем... Скорее бы вычистить погань с нашей земли.
🏠 Журналисты проекта "Схемы" нашли тайную дачку Портнова под Киевом стоимостью примерно 2,5 миллиона долларов.
Это дом площадью около тысячи квадратных метров находится в закрытом коттеджном поселении на берегу Днепра в поселке Козин.
Кстати, там безопасно. И можно размещать беженцев из Ирпеня, Бучи, Гостомеля. Пусть люди отдохнут в хороших условиях. Пока их дома не зачистят и не отремонтируют.
Да и в конце концов, почему только с Шуфричем флешмоб? Давайте подключим Портнова. Он точно заслужил.
🦥 Моя личная боль - минизоопарки. И не только мини.
Волонтеры проводят эвакуацию животных из Ясногородской фермы под Киевом, пострадавшей из-за боев.
Уже удалось вывезти двух верблюдов, двух буйволов и ишаков. На очереди – остальные жители экопарка.
Прямо рядом с этим экопарком - страусиной фермой - мог быть мой дом. Там у нас был участок на берегу ручья. Я не захотела там строиться. Неуютно мне там было.
Зоопарк в Демидове - тоже мой сосед. Рядом наш пока несостоявшийся городок. Наша земля.
И тоже моя боль. Зоопарк оказался в оккупации, животные гибнут от голода. Я с таким нетерпением жду, когда твари из роZZии уберутся с моей земли и мы сможем спасти ещё живых и оплакать не дождавшихся.
☢️ И я жду не зря. Потому что новости пишут - лапти ушли с территории Чернобыльской АЭС. Буквально лучась радостью победы. Победы над разумом, естественно. Кто-то из лапотного командования выдал лаптям счётчики радиации. Типа сделал вид, что заботится о личном составе. Личный состав заботу не оценил, радиацию не увидел, на запах она не ощущалась и по сусалам не стучала. Потому девайсы были сняты и выброшены за ненадобностью. Можно было бы замерять степень лучистости лаптей, но счётчики эти древние, как жопа мамонта. И как с этого всего снять показания сейчас - хз. Потому мы просто будем знать для себя, что ещё несколько десятков лаптей умрут. Просто дома и медленно. Мучительно медленно.
🆘 Эти твари забрали с собой наших нацгвардейцев, которые охраняли АЭС. Оно и понятно - это обменный фонд. Я себе думаю, что и работников станции могли забрать заложниками, но представитель МАГАТЭ обозначился в Украине и недвусмысленно дал понять, что наблюдает за ситуацией очень внимательно.
⚔️ Вчера Британия и союзники договорились об отправке дополнительной военной помощи в Украину для защиты от российского вторжения.
Об этом заявил глава минобороны Соединенного Королевства Бен Уоллес после проведения второй Международной оборонной конференции с участием стран-доноров для поддержки Украины. В Украину будет направлено военное оборудование, включая системы воздушной и береговой обороны, зенитные вооружения, боеприпасы и бронетехнику. (с)
Это прекрасная новость. Нам всё это нужно, чтобы продолжить охоту.
🙃 Попалась новость и я чёто ржу.
У Пентагона нет больше информации о судьбе российской колонны под Киевом. А ведь была. Писали, что протяжённость у неё несколько километров и стояла она к северу от Киева. Просто наши в ту сторону постреливали.
"Я даже не знаю, существует ли она до сих пор… Они так и не смогли выполнить свою миссию", - ответил представитель МО США Джон Кирби.
Раньше сообщалось, что колонна "застопорилась" из-за проблем с топливом. И мостом.
А потом колонна просто проебалась куда-то. И только трактора украинских фермеров удовлетворённо похрюкивают на отдыхе.
💰В Швейцарии власти решили заморозить криптовалютные активы российских и российских санкций списке Европейского Союза из-за вторжения в Украину РФ. За эту неделю были идентифицированы и заморожены банковские счета и активы 223 россиян. (с)
Яка сумна новина. Я вот только не пойму - это репарации или контрибуции?
👀В России весной призовут в армию 134,5 тысячи человек
Призыв будет длиться с 1 апреля по 15 июня.
По заверением минобороны лаптей "это ежегодная процедура". Абсолютно не связанная с войной против Украины.
Всем, кого эта новость тревожит, я хочу сказать: то, что вы видели за этот месяц, все эти бомжи - это "элиточка". Лучшие части и техника.
Техники больше нет. Частей тоже. И что там нам нового пришлют - ну я даже не знаю...
💣 Вслед за Белгородом в ощип попал Курск. Там жалуются, что вдруг внизапна прозвучал мощный взрыв и теперь много дыма и пострадавших.
Насколько это правда - сказать сложно. Потому что лапти утверждают, что мы обстреливаем лагерь беженцев. А мы лаптей знаем - беженцев могут обстреливать только они.
Тем не менее в области объявлена эвакуация. Да, так бывает, когда твоя страна развязывает войну. Кажется, что ты ни при чём и вне политики, и война далеко, не на твоей территории. А потом вдруг пропадают лекарства, еда и вжух - ты уже едешь в эвакуацию с одним рюкзаком. А твой дом грабят местные мародёры. Потому что у лаптей мародёрство и воровство в крови прошито. Мы знаем. Мы видели.
☄️А, вот ещё, кстати. К нам летит астероид. И говорят, что столкновение Земли с ним очень даже возможно. Прилетит он к нам примерно 6 мая. Но рассаду моя мама всё равно посеяла. И цибулю на посадку купила.
Считаю, что нам нужно брать пример и тоже что-то садить. Потихоньку приходить в себя. Бизнес начинает работать, люди возвращаются в Киев. Это приятно видеть.
Мы боремся каждый день. И даже каждую ночь. И всё у нас будет.
Обнимаю вас, смелых людей. Хорошего вам дня. 💛💙


















Українська музика 1783







0%, 0 голосів

17%, 1 голос

83%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Геополітичний лузер

Геополітичний лузер: Чому навіть вороги Заходу відсторонилися від путіна.

Усі спроби росії стати значним світовим гравцем були і залишаються провальними. Путін війною в Україні прагнув спричинити глобальний конфлікт Заходу із антизахідними режимами в низці країн. Проте реально його підтримали лише сирійський терорист Асад і самопроголошений президент білорусі Лукашенко



Протягом багатьох років Москва у різний спосіб намагалася реалізувати проекти на противагу колективному Заходу. Їх було кілька, і жоден із них не спрацював. Згадаємо ті з них, навколо яких, за задумом кремля, мали скластися вигідні для нього геополітичні розклади. 15 червня 2001 року у Шанхаї на платформі створеної у 1996 році "шанхайської п’ятірки" заснували організацію співробітництва, до якої увійшли Китай, росія і її, як висловлювався Олександр Солженіцин, "підчерев’я" - Узбекистан, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. Серед завдань ШОС проголосили зміцнення стабільності та безпеки на просторі, що об'єднує держави-учасниці, боротьбу з тероризмом, сепаратизмом, екстремізмом, наркотрафіком, розвиток економічного співробітництва, енергетичного партнерства, наукової та культурної взаємодії.

Перші роки після створення в рамках ШОС спостерігалися активні процеси – проходили форуми, напрацьовувалися документи, в якості спостерігачів до організації долучилися Монголія, Іран, Індія, Пакистан. Дві останні у 2015-му стали членами ШОС, спостерігачами в об’єднані є ще білорусь, Афганістан, ціла низка країн виявила бажання бути її партнерами. До речі, Віктор Янукович у 2012 році ледь не втягнув Україну в Шанхайську організацію. З 2005-го по 2009-й в її рамках відбулося кілька антитерористичних навчань "Місія миру", де першу скрипку грали росія і Китай. Однак повноцінною безпековою організацією в регіоні ШОС,  так і не стала. Вона навіть не спромоглася разом протидіяти викликам тероризму. Це політичний дискусійний клуб, учасники якого при зустрічі скаржаться на недружній Захід і спільно надувають щоки перед телекамерами. Тому на сьогодні ШОС скоріше напівмертва, аніж жива. Жодна з її країн-учасниць не підтримала російську агресію проти нас. Китай зайняв позицію "зійтися посередині", інші просто мовчать.

Наступна геополітична ініціатива Москви – Євразійське економічне співтовариство (ЄАЕС), до 2014 року – ЄврАзЕс. Її мета – об’єднання у спільний економічний простір колишніх республік СРСР. Такий собі аналог Євросоюзу. Його створили у жовтні 2000 року 5 країн – росія, білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. У 2006 році приєднався Узбекистан, але у 2008-му вийшов зі складу. Україна до 2014 року була в ЄврАзЕс спостерігачем. У рамках цього об’єднання у перші роки також було багато різних декларацій, угод, проте повноцінною політико-економічною альтернативою ЄС він так і не став. По-перше, занадто слабкі сумарно ринки країн-учасниць. По-друге, міждержавні стосунки між ними куди ефективніші, зайва надбудова лише заважала.

Третя ініціатива, в якій Росія прагне отримати домінуючу роль – Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ). Вона найстаріша, договір про її створення підписали у Ташкенті ще 15 травня 1992 року. Зараз до неї входять рф, білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан. Узбекистан остаточно вийшов зі складу ОДКБ у 2012 році, встигли побувати в ній Азербайджан і Грузія. Але обидві країни відмовилися брати участь у російських геополітичних іграх у 1999-му. До 2020 року колективні сили ОДКБ були лише на папері. Життя у напівмертву структуру вдихнула росія, ініціювавши кілька спільних навчань. Останнє, "миротворче", відбулося у Татарстані у листопаді минулого року. Очевидно, вже тоді Путін мав намір втягнути союзників по ОДКБ у війну в Україні, яку він планував давно. Придушувати протести росіяни потренувалися і на казахах, котрі на початку року збунтувалися проти своєї влади. Та, як виявилося, лише білорусь, з якою у путіна "союзна держава" - геополітичне об'єднання двох злочинців - стала на бік росії. Інші учасниці "Ташкентського договору" злочинну авантюру путіна не підтримали. Ні військами, ні політично.

Тут не зайвим згадати, як Азербайджан показав членам ОДКБ, зокрема Вірменії, що рф нездатна їх захистити. Нещодавно азербайджанські військові зайшли в зону відповідальності російського "миротворчого" контингенту на території Карабаху і виставили спостережний пост. Москва у притаманному їй хамському стилі спробувала наїхати на Баку і отримала різку відповідь: "На території Азербайджану немає адміністративно-територіальної одиниці під назвою "Нагірний Карабах". Тобто Алієв послав росіян слідом за їхнім кораблем. І вони туди пішли.

Не важко спрогнозувати, що після поразок окупантів в Україні остаточно розвіється міф про "другу армію світу". І Москву з її апетитами посилатимуть все частіше. У тому числі й союзники по ШОС, ЕАЕС і ОДКБ. А щоб процес рухався швидше, Україна та її партнери мають активніше добиватися визнання рф державою-терористом. Чия стратегія спрямована або на захоплення окремих територій сусідніх країн і створення там сепаратистських анклавів. Або на поглинання таких держав, як білорусь, які самі відмовляються від суверенітету. Себто путін принципово нічим не відрізняється від своїх вояків. Тільки ті крадуть все, від трусів до унітазів, а він тимчасово відкушує окремі землі.

Днями трибунал у Гаазі почав слухання у справі про геноцид в Україні внаслідок російської агресії. З цього моменту фактично запущено процес міжнародного засудження путінського терористичного режиму. Трибунал може тривати довго, але це не біда, навпаки, судові засідання та їхнє висвітлення у світовій пресі не даватимуть забувати окремим політикам і цілим державам про те, що злочини росіян в Україні не мають терміну давності. І вести справи з кривавими вбивцями вже скоро стане моветоном навіть для країн-ізгоїв.





У кремлі зрозуміли, що не захоплять Київ

У кремлі зрозуміли, що не захоплять Київ та шукають "нову ідеологію" — росЗМІ

Катерина Тищенко


У кремлі зрозуміли, що Київ захопити не вийде і що росії важко буде вижити в умовах жорстких західних санкцій, тому шукають спосіб пояснити своїм громадянам "перемир'я" з Україною.

Джерело: "Медуза" з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента та до уряду рф.

Дослівно: "До кінця березня російське військове керівництво остаточно змирилося з тим, що Київ не вдасться "взяти малою кров'ю", тобто силами, які вже задіяні у "спецоперації"".

Деталі: Про це "Медузі" заявили три джерела, близькі до адміністрації президента рф, і два співрозмовники, близькі до уряду.

За словами джерел "Медузи", у перші дні вторгнення і російські військові, і сам президент володимир путін вважали, що війна пройде досить легко, і не очікували такого опору з українського боку.

Ще наприкінці лютого близький до АП співрозмовник "Медузи" був упевнений, що однією з головних проблем для росії стане не взяття великих міст, а організація нормальної роботи їхніх "нових адміністрацій". У тому, що ці території, зокрема Київ, будуть завойовані, він майже не сумнівався.

Проте вже на початку березня риторика джерел "Медузи" у владі почала змінюватись. Нині ж вони вважають "найімовірнішим сценарієм" взяття росією під повний контроль виключно Донбасу.

Саме невдачами на фронті п'ять джерел видання пояснюють пом'якшення російської позиції під час переговорів.

Крім того, співрозмовники "Медузи" стверджують, що наприкінці березня урядовці показали путіну викладки про стан російської економіки. Згідно з цими документами, за словами одного з джерел, "хоч якось нормально жити країна під такими санкціями не зможе".

"[В уряді] йдуть наради з різних галузей приблизно одного змісту: на старих запасах можна протриматися кілька місяців. Що буде потім, якщо не буде знято хоч якісь санкції, не зрозуміло нікому. Точніше, зрозуміло, що все буде дуже погано. Почнуться інфраструктурні проблеми, проблеми з транспортом", — перераховує складнощі близьке до федерального кабінету міністрів джерело "Медузи".

Одразу три джерела, близькі до апрф, наголошують: путін ще не ухвалив остаточного рішення про те, що робити далі.

За словами одного з них, зараз на президента "впливають різні групи та люди", а сам він "хотів би подивитися на подібність суспільної дискусії" щодо війни в Україні.

При цьому в самій адміністрації президента рф тепер побоюються, що "можливе перемир'я з Україною вдарить по рейтингу путіна".

"Громадяни перегріті пропагандою. Припустимо, приймається рішення зупинитися на території Донбасу. А що тоді із "нацистами"? Ми більше проти них не воюємо? Людям стільки втовкмачували це слово, що я не уявляю, як без втрат для рейтингу влади можна зупинитися на Донбасі", — заявляє один із політтехнологів, які співпрацюють з кремлем.

Видання пише, що з середини березня адміністрація президента рф намагається за допомогою соціологічних опитувань з'ясувати, як росіяни ставляться до війни.

Співрозмовник "Медузи", знайомий із результатами цього дослідження, зазначає, що донедавна рейтинги путіна на тлі війни зростали. Але що буде далі — незрозуміло, і чи спровокує можлива "відмова" від взяття Києва протести з боку провладного електорату — також.

За інформацією джерел "Медузи", в ап рф відбулася нарада, на якій обговорювалися стратегії того, як пояснити росіянам можливі переговори щодо миру з Україною. Проте "дієвих стратегій пояснення не знайшлося".

"У топку паровоза накидали стільки вугілля, його відразу зупинити не вийде", - сказав, за інформацією "Медузи", на нараді один із політтехнологів.

Складність, за оцінкою ап, полягає й у тому, що деякі російські пропагандисти на зразок володимира соловйова відкрито вимагають продовження війни. Інша частина пропагандистів не розуміє, як їм здати назад, щоб не втратити обличчя.

Два джерела "Медузи", близькі до ап, наголошують на тому, що розчарування так званої російської "патріотичної громадськості" може бути дуже великим: "Умовно, для них це як перегляд серіалу зі спойлером: в останній серії візьмуть Київ. А тут у середині серіалу якісь переговори і вже, здається, ніякого Києва".

У зв'язку з цим у внутрішньополітичному блоці готуються до неминучого падіння рейтингів влади після закінчення війни і економічної кризи, що посилюється. Особливо у найбільших містах – насамперед у москві та санкт-петербурзі.

За даними закритих опитувань ап, війну у цих містах зараз підтримують не більше половини мешканців.

На цьому фоні, за твердженням джерел "Медузи", близькі до влади політтехнологи отримали завдання подумати про "нову ідеологію для країни", про "якусь нову національну ідею".

"У якомусь вигляді мир все одно буде, і люди ставитимуть запитання: а заради чого це було? Київ не взято, більшість санкцій не знято, жити при них погано. Навіщо це все терпіти? Цю порожнечу треба буде заповнити, щоб її не заповнив ще хтось", - сказало джерело.








Українська музика 1782







100%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Владімір по імені Саддам

Лонгрід від Ярослав Божко

Путіну вдалося уникнути долі Мілошевіча шляхом переходу до ролі Хуссейна. Уникнути цього шляху теж є шанс. Але тоді доведеться прийняти долю Каддафі.

Переконаний: те, що зараз відбувається у РФ, набагато важливіше для нашої безпеки, ніж дипломатія. Внутрішньополітичні процеси напіврозпаду ворога, параліч у його владних коридорах... Але гаразд, перемовини так перемовини.

Гарантії безпеки? Сумбур. Особливо на фоні бажання Банкової зробити більшість впливових держав його одночасними гарантами. Яким би не був наступний конфлікт, він буде між представниками пулу великих держав, яких ми записуємо в одночасні гаранти.

Ще проблема: змінити конструкцію, коли ми помітимо її недієвість, буде ох як важко. Але не варто посипати голови попелом – поки це лише ідеї, які висловлюють з нашого боку. Та аж ніяк не глобальні контури правил світопорядку щодо України.

Реалії досі вирішує війна. А причина, за якою РФ пішла взагалі з нами про таке говорити – бажання послабити тиск санкцій на одне місце. Тому Москва, бажаючи нас знищити, досі вдає, ніби з чимось погоджується.

Туди ж віднесіть заяви Мединського про те, що Росія відступає з Київської і Чернігівської
областей. В широкому сенсі слова відходу немає: на Київщині це поодинокі спроби вириватися із місцевості на півночі області. І не заради гуманізму, просто ЗСУ вже наступають на плечі. Десь іде ротація і перебазування сил.

Наприклад, під Курськом збирається чергове угруповання сил РФ. Ситуація навіть на найменш важливій ділянці фронту більше впливає на контури української перемоги, ніж перемовини. Це об'єктивні реалії. Як і те, що РФ могла б давно припинити агресію і відійти, якби цього хотіла так щиро, як намагається вдавати на публіку.

Вчора США та Велика Британія зробили показові заяви: ані «відведення військ РФ», ані укладення мирної угоди між Росією та Україною не будуть підставами для скасування санкційного тиску.

Наші західні партнери розраховують «виховувати» агресора вдовгу, поки самі росіяни намагаються хоч якось зістрибнути з санкцій. Офіційний Київ, на жаль, бере у цьому побічну участь. Хоча це можна зрозуміти: щодня війна несе економічні втрати, вбитих людей та зруйновані міста.

Згадується текст Ніла Фергюсона, британського історика. Він такий собі прояв британської softpower у впливі на американський простір. Ось це і є позиція Лондона – і вона відмінна від США зараз. Британія хоче більш глибоко втягнути і США у цю недвозначну ситуацію, вустами Фергюсона натякаючи: воювати лише самій Україні проти Росії, як мінімум, не комільфо.

І я більш ніж певний – ці слова проговорюються Фергюсоном у рамках певної стратегії, а не як особисті побажання. Британія бажає глибшого занурення США у конфлікт, навіть якщо це не означатиме висадки американських морпіхів у наших містах.
Схоже, США вирішили зіграти з росіянами на українській дошці без дитячого мату. Якби Вашингтон з самого початку хотів просто припинити агресію чи її попередити – пригнав б в Чорне море кілька кораблів Шостого флоту США з Європи. Ще й підняв б в повітря ланку винищувачів – і все, РФ одразу ж припинила б агресивні дії.

Не вірите, що це можливо? Пригадайте Грузію 2008 року: тоді поява лише однієї ланки винищувачів і корабля США примусили росіян відмовитися від штурму Тбілісі, припинивши ескалацію. У випадку із значно більшою і значно стратегічнішою Україною цього не відбулося. Американці, може, вже й не ті, що в 2008 році. Але джерелом таких рішень завжди виступають не партійні бонзи із GOP та Демпартії, а значно більш стабільний у своїх підходах Пентагон.  

Не кажіть, що США чогось там «хочуть» або чогось «не хочуть», це все оцінки по першому етапу війни. Інерція американської бюрократії шалена, а от інформація про успіхи України йшла врозріз із публічною лінією. Тож потребувала перевірок і переперевірок.

Ситуація така. Більш активно включитися у війну, яку Україна все ж виграє, для Байдена більш розумно, ніж ризикувати будь-чим у перші дні війни. Тоді єдиним незаперечним фактором була невизначеність.

Але я певен, ця історія уже давно не російсько-українська. Санкції, введені зараз проти РФ, не мають ефекту припинення війни «негайно і вже зараз». Зате містять довгострокові структурні наслідки для Росії.

Якою б не була політика цієї країни, сильного ВПК у неї вже ніколи не буде. Ця війна дає можливість додатково прибрати спадок СРСР у вигляді величезних воєнних ресурсів РФ, неспівмірних з економічними чи політичними можливостями країни.

Це – горизонт, який вочевидь накреслив Захід для Росії на найближчі десятки років. Якою б вона сама не була. Настільки сильної армії, як у СРСР, вже точно не буде. Можливості бряцати зброєю задля отримання економічних і політичних вигод – можливо, теж. Чому?

Бо війна може припинитися. А відчуття небезпеки від самого існування РФ на Заході вже сформоване – зламано опір неформальних ферштеєрів із ЄС, вщент розмазано усі спроби хоч якось зістрибнути для нерішучих. Це я про Шольца та інших.

Консолідація Заходу тепер більш реальна, ніж до війни. Рішення, що приймаються зараз західними політиками, точно не розраховані лише на сам час конфлікту. Їм, а не нам із вами, належить будувати глобальну архітектуру безпеки. Тому і рішення мають бути вдовгу.

«Демілітаризація Росії» вже запущена. Ситуація змінюється на ваших очах. Нічого прогнозувати не берусь, та й не треба. Те, що вже встигло відбутися і проговоритися – значно цікавіше за будь-які сценарії, які ми могли уявляти.

Нам є місце у світовій політиці. У Росії – вже ні.

Українська музика 1781







20%, 1 голос

20%, 1 голос

60%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Спецоперація "хороші росіяни"

Спецоперація "хороші росіяни": Як рф відкрила проти нас другий фронт

"Недоотруєний" олігарх Абрамович, новоявлена опозиціонерка Овсяннікова, купа російських лібералів і бізнесменів великого і дрібного калібру вже задіяні в спецоперації ФСБ із відмивання іміджу своєї падаючої у прірву країни-окупанта.

Юрій Васильченко

Поки російські олігархи Михайло Фрідман і Петро Авен плачуться, що не можуть сплачувати рахунки і навіть не мають коштів оплатити прибирання своїх закордонних хоромів, їхній браток по цеху Роман Абрамович активно відбілює власну репутацію на Заході через вкидання вигідних йому повідомлень у ЗМІ. На жаль, у цьому йому сприяють не лише в Європі, але й у Києві.

Згадаємо, з чого все почалося. 23 березня американське видання The Wall Street Journal опублікувало сенсацію: президент України Володимир Зеленський начебто телефонував президенту США Джо Байдену з проханням не вводити санкції проти власника "Челсі" (формально колишнього) Романа Абрамовича, бо той є посередником у переговорах України з росією. У недавньому інтерв’ю групі російських журналістів Зеленський не підтвердив, але прямо й не спростував цю інформацію. Він сказав лише, що в тій чи тій якості до переговорного процесу підключилися різні фігури, в тому числі й окремі російські діячі. Однак Банкова цих "голубів миру" не контролює.

Учора ж інше впливове видання, The Times, розповіло, як Абрамович передавав путіну записку від Зеленського. У ній начебто викладено можливі компроміси, на які готовий піти український уряд задля припинення війни. На що путін буцімто відповів Абрамовичу: "Передай, що я їх знищу". Чи була така записка? Навіть коли й так, то про реакцію на неї головного злочинця ХХІ століття ми знаємо від Абрамовича, який, вочевидь, і є джерелом інформації для The Times. Це дуже важливий момент, адже в інформаційному просторі на Заході відбувається планомірне викривлення нашої позиції. Є офіційна переговорна група і тільки вона наділена повноваженнями доносити наш підхід як до переговорників країни-окупанта, так і до широкого загалу. І ще це може робити особисто президент Зеленський. У згаданому інтерв’ю російським журналістам він чітко окреслив, де можуть бути компроміси, а де на жодні поступки Київ не піде. Але тут з’являється ще один актор, Абрамович, який концентрує увагу медіа на своїй нескромній персоні. Та ще й ліпить із себе жертву. 

Через журналістів The Wall Street Journal і розслідувачів групи Bellingcat вкидається сумнівна новина про спробу отруїти Абрамовича і двох членів української переговорної делегації. Вони нібито мали сильну сльозоточивість, набряк очей і лущення шкіри. Співрозмовники журналістів припустили: отруїти могли агенти російських спецслужб - прихильники продовження війни.

Цей трикопієчний детектив виявився із гарно закрученим сюжетом, тому зацікавив й інші медіа-майданчики. Ще б пак, усім відразу згадався "Новичок". У коментарі ВВС джерела, наближені до Абрамовича, підтвердили, що в олігарха були симптоми отруєння і уточнили: сталося це, коли він перебував у Києві. Нібито бізнесмен нічого не вживав перед отруєнням, крім води й шоколадного батончика. Що Абрамович робив у Києві – велике питання до нашої влади. Якщо колишній "губернатор Чукотки" якось задіяний у переговорах, це не означає, що його треба впускати в Україну. Та ще й у столицю. Що з цього вийшло, ми бачимо, - західні ЗМІ замість писати про злочини росії обсмоктують тему, як Абрамович "отруївся" шоколадним батончиком. Ще трохи і замість посилених санкцій йому датуть якусь премію за "героїзм".

Безсумнівно, ця історія - один із багатьох елементів гібридної спецоперації рф. Поряд із західними медіа кілька російських видань з ліберальної тусовки розповіли про "отруєння" члена нашої переговорної делегації Рустема Умєрова. Умєров все спростовує. Але гібридна війна апелює не до правди, а до постправди. У Абрамовича підтверджують, що у нього виявилися якісь симптоми, наші представники спростовують, що їх труїли, а в підсумку отримуємо чергову теорію змови – щось таки було, тільки не все розповідають. У такі теорії, навіть висмоктані з пальця, люди охоче вірять. На це й зроблено розрахунок. І подібних історій буде ще багато. Погано, що у нас їх також сприймають за чисту монету.

"Хороший" Абрамович бере участь у переговорах, а "хороша" пропагандистка "Першого каналу" рф Марина Овсяннікова, якій у нас багато хто аплодував за "сміливість", коли вона в прямому ефірі вискочила в кадр з антивоєнним плакатиком, тепер улюблениця європейських медіа. Де просуває абсолютно шкідливу для України тезу про невинуватість росіян у війні. Днями Овсяннікова вийшла в ефір найвпливовішої ТРК Італії RAI і закликала Захід скасувати антиросійські санкції, мовляв, у війні винен тільки путін, а прості люди не повинні страждати. І біда в тому, що такі речі діють на європейців. Овсяннікова фальшиво плачеться з росії. Але в країнах ЄС оселилися десятки тисяч таких "овсяннікових", це велетенська армія "сплячих агентів", і цю армію будуть задіювати все активніше. Поки що вони грають на співчутті, мовляв не всі росіяни відповідальні за війну – завтра почнуть розповідати, що європейці не повинні страждати через антиросійські санкції, а післязавтра – що українці самі винні.

Мета санкцій проти найбагатших росіян не в тому, щоб найпроворніші з них ліпили із себе "миротворців", а в тому, щоб посприяли зміні режиму в самій росії. Як бачимо, не те, що скидати путіна, навіть фінансувати і серйозно підтримувати внутрішню опозицію ці особи не хочуть. І не будуть. Вони впевнені, що нинішні часи можна пересидіти, зробивши якісь позірні антивоєнні заяви чи навіть примазатися до переговорного процесу. А згодом, коли колективні "овсяннікови" зроблять свою чорну справу, яку, не виключено, ці ж олігархи фінансують, тоді з’явиться можливість потроху відігравати санкції назад.