хочу сюди!
 

Марина

47 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «туризм»

Готель "Скита" в Ворохті


Пропонуємо Вам проживання у двох комфортних дерев’яних котеджах "Скита" у серці Карпат – Ворохті: трьохповерховий котедж на 32 місця та двохповерховий на 10 місць. Комплекс «Скита» розміщений біля річки «Прут» (50м), поруч ліс з галявинами (400м), сірководневе джерело (1км), звіринець із кабанами та оленями (800м).
Будинки облаштовані необхідними умовами для повноцінного та здорового відпочинку.
Всі меблі у котеджах дерев’яні та ручної роботи. У номерах окремий санвузол (із душовою кабіною, умивальником, тумбою, феном), шафа, вихід на балкон, супутникове телебачення, цілодобово гаряча та холодна вода.



-2 ох поверховий котедж на 32 місця:
-на першому поверсі: обладнана кухня, столова кімната, туалет, російська баня із басейном, підлога з теплопідігрівом.
- на другому поверсі 5 номерів: 3 двомісних номери (в одному дод. місце),вихід на балкон, 1 п’яти - шестимісний (сімейний) номер, складається із двох кімнат та санвузла, 1 чотирьохмісний (люкс) номер, складається із двох кімнат та санвузла з виходом на балкон.
-на третьому поверсі 5 номерів: 3 двомісних номери, один із яких має 1 додаткове місце, 1 п’яти - шестимісний (сімейний) номер, складається із двох кімнат та санвузла, 1 чотирьохмісний (люкс) номер, складається із двох кімнат та санвузла з виходом на балкон.
Опалення: автономне водяне.
Водопостачання: холодна та гаряча вода постійно. Детальніше тут

Садиба Тараса Шевченка


Одним з цікавих місць, де вартує побувати кожному українцю є музейний комплекс в селі Моринці, який ввійшов до Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка". Зусиллями працівників було реконструйовано хату в якій проживала родина Шевченків. Колись тут проживали прості люди, які займались збором лісового меду. В часи панщини цими землями володіла княгиня Яблоновська (XVIII ст.), а згодом і поміщику Енгельгарду, який і дав путівку в життя молодому Тарасу Шевченку.  Детальніше тут



Аскольдова могила


На правому березі Дніпра, в Києві в парковому комплексі облаштованого в 1934–1936 роках на місці стародавнього Угорського урочища, знаходиться Аскольдова могила. За переказами тут похований князь Аскольд і над його могилою до початку XIX століття стояла дерев’яна церква Святого Миколи Чудотворця. За проектом архітектора А. І. Меленського протягом 1809–1810 р.р., була ведена кам’яна церква-ротонда. Згодом цю територію огородили кам’яним і дерев’яним парканами. Детальніше тут


Будівля колишньої Народної аудиторії (вул. Воровського, № 26)

Будівля колишньої Народної аудиторії (вул. Воровського, № 26), у 1895 р. за ініціативи Київського товариства сприяння початковій освіті, за проектом інженера А. А. Белелюбського.

Дивитись ще на сайті про Будівлю колишньої Народної аудиторії (вул. Воровського, № 26)

Київ. Будівля ремісничого училища

Досить дивний в архітектурному та функціональному плані будинок, розташований на вул. Воровського № 34. Побачити будівлю не так просто, оскільки вона закрита новобудовами над дорогою і лише невелика її частина проглядається через арку.

Дивитись ще на сайті про Будівля ремісничого училища, Київ, вул. Воровського №34

Скельська сталактитова печера


Для поціновувачів активного відпочинку цікавим об"єктом для туристичної подорожі буде Скельськая сталактитова печера (відкрив Є. Кирилов в 1904 р), що знаходиться біля села Родніковського (Крим). Вона має статус пам'ятника природи, відвідувачі мають змогу відвідувати її з 2003 року. В даний час печера чудово збережена і для зручності туристів облаштовані доріжки і освітлення. Детальніше тут
Історія Скельської печери почалась декілька мільйонів років тому, вона утворилася від дії підземної води на вапнякові породи. В ній знайшли кістки вимерлих тварин: лісового кота, кримського сайгака та ін


Скала-Подільська


В мальовничому куточку Поділля, на крутих берегах річки Збруч збереглися руїни славетного замку- оборонної споруди. Давно, в часи коли перші слов"яни заснували тут дерев’яно-земляне городище, стояв на цьому місці дерев’яний замок. Найімовірніше він був спалений татаро-монголами, а на його місці у 1370-х роках князі Корятовичі (тогочасні господарі Поділля) збудували величнукам’яну фортецю, яка вважалась одним з найбільших і найкраще укріплених поселень Поділля. Господарі з часом тут змінювалися.


Місто мало Магдебурзьке право, дозволи на щотижневі та щорічні ярмарки. Згодом місто отримує свою печатку із зображенням замку (1531 рік).
У 1538 році Скалу разом із замком знищили волохи, а Станіслав Лянцкоронський розпочав перебудову укріплень і замок отримав неправильну форму, що було обумовлено рельєфом місцевості. Детальніше тут


Фестиваль "Київська Русь"


Відкриття VI міжнародного фестивалю "Київська Русь XIII-XV вв." відбудеться 18-20 травня 2013 року.
Фестиваль "Київська Русь XIII-XV вв." офіційно відкриє сезон фестивалів 2013 року в "Парку Київська Русь", що в селі Копачів під Обуховом. Сотні воїнів-реконстукторів з України, Білорусі, Росії, Франції, каскадери, артисти різних жанрів, музиканти, народні майстри відтворять атмосферу середньовічної Русі.
VI Міжнародний фестиваль "Парк Київська Русь" приурочений до 1150-річчя створення слов'янської абетки та 900-річчю першої редакції "Повісті временних літ". Детальніше тут

За східним календарем настає рік Чорної водяної змії


Чоловіки не розгубилися і почали жартувати, мовляв, наступний рік присвячений усім жінкам. Втім, жінкам не варто ображатися на такі жарти, адже змія символізує жіноче начало, вічність і мудрість.
Змія — дуже давній і складний символ, який є майже у всіх культурах світу. У різних народів та у різних релігіях змію сприймають по-різному. У багатьох змія — символ первинних сил природи, зокрема грому та блискавки, також вона часто асоціюється з водою, плодючістю землі та вагітністю жінки. Змія, згорнута в кільце, або та, що пожирає свій хвіст, є символом вічності та циклічності розвитку світу. В той же час у деяких давніх народів змія була втіленням зла та хаосу. Детальніше тут

Про логотип міста Львова


Логотип складається з зображення стилізованих різнокольорових зображень дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо): 
- Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс ( 15- 16 століття) 
- Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс ( 15- 16 століття)  ... Детальніше тут