Иллюстрации Adrienne Segur(ч.2)
- 07.04.11, 12:28
- ХУДОЖНИКИ
Кота по кличке Сэл, живущего в семье Гая и Анны Эспозито в Бостоне, штат Массачусетс, вызвали в суд. Животному предписано стать членом суда присяжных, сообщает издание Metro.
По словам Анны Эспозито, бумагу на кота ошибочно могли оформить при анализе переписного заявления, заполненного супругами во время переписи населения США: в бумагах они указали, что в их семье проживает кот Сэл. Питомец Эспозито был занесен в специальную графу "домашние животные", но, вероятно, в судебной инстанции этого не заметили и посчитали Сэла полноценным членом семьи. Хозяева Сэла попытались объяснить судебным властям города, что Сэл является котом, следовательно, не говорит по-английски, и поэтому не может принимать участия в заседании, однако никаких результатов их усилия не дали. Согласно официальному сайту судебной системы Массачусетса, член состава присяжных не обязан владеть английским языком в совершенстве. Теперь Сэлу все же придется пойти на заседание вместе со своей хозяйкой. Слушание по делу, во время которого кот станет членом жюри присяжных, состоится 23 марта 2011 года. Суть дела, по которому кот проходит присяжным, не раскрывается.Моё кредо: сделать мир на одну миллиардную лучше."
Обожаю своих сорванцов: Дашу и Глеба (7 и 5 лет). 1978 Родилась в Барнауле, Россия. 1988 -1993 Художественная школа №2 г. Барнаула. 1995 – 2001 АГМУ. 2002, 2004 – рождение дочери и сына. 2007-2011 – повышение профессионального уровня у В. Н. Кикотя, члена Союза Художников России, масляная живопись.
Два роки тому, купив я собі квартиру . Гроші на неї заробив трохи брудним ділом. Поганив репутацію одній людині. То яйцем у нього кину, то зміню пару слів у його промовах. Наприклад: різні географ. Назви, деякі терміни…було навіть проник у радіорубку і об*явив його іншим ім.*ям
. Ось так. Весела робота. Але це зовсім інша історія.
Так от,накопив грошенят-купив квартиру.
Квартира класна - три кімнати, євро ремонт. Не соромно показати людям. Майже кожного вечора збирав у себе друзів, пили пиво, курили травку, веселилися.
Так пройшло 2 місяці. Потім мені ці гулянки набридли, стало нудно . Перестав кликати народ. Проводив вечори на самоті. Але став помічати, що повертаючись додому з роботи ніхто мене не зустрічає, у квартирі пусто, вечори проходять в тупу перед телевізором чи Інтернетом.
Поділився цією проблемою з програмою «спитай у Путіна». І той порадив мені завести хатню тваринку. Ідея мені сподобалася, і я почав думати.
Усе життя мріяв про пса. Знав, що коли випаде нагода його завести, то це буде ретрівер на ім.*я Рон. Собаки круті та дурнуваті, особливо, коли ще зовсім цуценята. Вони лащаться до тебе, граються, сплять поруч. Віддані створіння. Але гавчик не варіант. У мене на нього немає часу. Ніхто не буде його вигулювати, годувати. Здохне тварюка.
Може завести папугу? Папуги яскраві. І глядіти їх не потрібно. Зранку насипав йому корму, налив води. Раз на день прибрав клітку. Ідеально… Хоча…вони ж наче говорять…уявляю, навчиться цей Кеша усіляких матюків., Прийде до мене якась дівчина, подивитися колекцію літачків, і одразу до папуги, уті -путі йому, а він її на три букви…так не піде…
Заводити щура теж не варіант - він бридкий.
Морські свині і ховрахи – товсті та не прикольні.
Черепашки…нудні… і я боюся, що колись мені стане ліньки йти купувати пельмені , я просто зварю черепашачий суп)
Змії, павуки - ніколи…
Думав так ще декілька хвилин, і тут до мене дійшло, що я пропустив класний варіант-КІТ.
100% мені потрібен кіт.
Ця тварюка живе сама по собі. В квартирі йому не нудно, привчу до унітаза. Хавки насиплю на цілий день. Супер, це воно!
В переході купив цього білого, пухнастого дурника. Назвав Каспером.
Коли я приніс його у квартиру, тому було 3 місяці.
Цей пафосний клубок хутра, пройшовся трохи по квартирі, подивився на мене, і м’якнув щось на кшталт «Чувак, тепер я тут заправляю». Ну-ну подумав я, а як же =)
Квартира йому сподобалась. Каспер облазив її декілька разів. Усе нюхав і намагався подерти мій шкіряний диван.
Пацан у себе на хаті.
Я його одразу полюбив. Ну а як інакше. Ми разом казилися, грали у різні ігри, ганялися один за одним. Було весело. Кіт афігенський.
На наступний день , я зрозумів , що він підступний гад.
Цей придуркуватий привид, напудив мені у капці. Я б може поржав з цього, якби помітив це, до того як одягнув їх.
Зняв тапочки. Вигадав кілька нових матюків. Записав їх. Помився. Знайшов кота, потицяв його у «діло».
Тоді я зрозумів, що треба Каспера привчати до туалету.
Це були важкі 3 дні.
Я йому пояснював українською, потім російською-не дійшло. Переклав на англійську - знов не так. Показав на собі. Ніякого результату. І тільки коли я опустив руки, сказав йому, що він тупий, Каспер демонстративно усівся на унітаз…ну а далі то вже історія.
Треба визнати, що мій улюблениць не був паінькою. Такого розбишаки світ не бачив.
Коли він був малим, то і робив маленький безлад…перекине якусь вазочку, пошматує туалетний папір….
Але ж воно росте! Із маніпусінького кошенятка виріс здоровенний котяра.
Я вже не дивуюся, коли приходжу додому і бачу усі свої шмотки розкиданими по квартирі. Уже забув, що таке скляні речі на полицях, він усе змітає . Також він любитель зірвати штори, подряпати меблі, пообдирати шпалери.
Звик до хаосу у нашій квартирі. Звик до мого проблемного звіра. Як не крути а коти рулять!!!!!!!!!!!!!