Не тлій зажурою, Адаме,

І безнадією не тлій:

Земля вагітніє плодами,

Вона прекрасна, друже мій!

Тож не ховай у сльози очі,

Без того вистачає смут,

Едем є скрізь, як сам захочеш

І не поскупишся на труд.

Сезон загублених безсонь

І запорошеного світу,

Сезон обвітрених долонь

І теплих спогадів про літо,

Червоних дат в календарях,

Де пісня ходить за луною,

Де сяє свято у домах,

І називається зимою.

Не ворожи мені, мольфаре.

Що майбуття? Примарний плин.

Там білобокі ходять хмари

По сивим хвилям полонин.

Там певне є усі чесноти

І невідоме слово «страх»,

Там чути музику та ноти

Ховає вітер по ярах.

Там навіть в довгу ніч не темно

Із естетичних міркувань,

Там почуття усі – взаємні

Й нема гірких розчарувань.

У майбутті забуті чвари,

Не заривається талант…

Не ворожи мені, мольфаре,

Я сьогодення арештант.

Так хочеться твого торкнутись дива,

Хоч подихом, хоч порухом долоні,

Допоки осінь світиться щаслива,

Допоки день останній не холоне.

Чужі лишити в небутті цитати,

І, відбринівши днем переболілим,

Так хочеться з тобою помовчати,

І бути, як ніколи, зрозумілим.

В морозну ніч гучніші кроки,

Та легше думатись думкам,

Стоять дерева білобокі

І тихо моляться зіркам.

Довкола ходить незбагненне,

Пророчить відкриттів сезон,

І я не думаю про денне,

Який у денному резон?

Зачиняю двері ночі,

Звуків – цілий океан,

Сонця промінь б’є у очі

Наче справжній хуліган.

На щоках – потоки солі

(мабуть, снилось щось сумне),

Сіє ватою тополя,

Небо – в кольорах Моне.

По вікну повзе комашка,

В роті тане карамель,

У руках – порожня чашка,

Точна роздумів модель.

Душа сказала літу: не іди,

Лишилась осінь та зима за нею,

Де крижані видзвонюють сади

І добрий сміх давно не панацея.

Не йди, від тебе я не відріклась,

Пощо мені пустиня несвятая,

Де дражнить снами тільки тінь чиясь,

Але чия – ніхто не пам’ятає.

Моя незгублена любове,

О, знали б Ви, як у четвер

На Вас дивилось з неба Слово

І сонцем сіявся етер.

Прощанням вабили вокзали,

Холодний день на час біднів,

Дивилось Слово і мовчало,

І я не мав зі Словом слів.