Когда определены цели, прописаны планы, кажется, что достичь легко.
Но часто, к сожалению бывает так, что написанное продолжает пылится в
ящике стола, а человек занимается мелочами, и годы жизни уходят в
никуда.
В замечательной книге по неклассическому тайм-менеджменту Глеба

Архангельского описан нестандартный способ мотивировать себя. Приятно в
нем то, что времени это занимает меньше минуты в день.
Нужно составить в Excel и рапечатать или нарисовать-написать от руки табличку. Состоит табличка из трех частей: наверху - прожитые вами годы, внизу - те, которые вы еще собираетесь прожить. Посередине на 12 строк расписан текущий год. Каждая строка содержит название месяца и клеточки по количеству дней в нем с датами. Пример, к сожалению, в блог не влащит - его можно увидеть на моей страничке http://psycholog.lviv.ua/

Дальше - закрашиваем - обязательно вручную! -  все прожитые годы, месяцы и дни. На обратной стороне листочка (или на нижней грани, если делаете пирамиду) пишутся цели ближайшего года.

Календарик-пинарик готов. Поставьте или приклейте его в удобное место, где он будет часто у вас на глазах. И каждое утро закрашивайте первую половинку клеточки с соответствующей датой, а вечером - вторую.
Вот и все. Попробуйте, это простое действие для многих дало удивительные результаты: когда течение времени можно реально увидеть, отношение ко нему меняется.

Насыщенных вам дней!

Продолжу тему постановки и достижения целей. О том, как правильно их формулировать, я уже писала в предыдущей статье. Всегда хочется, чтобы было что вспомнить  из года прошедшего - и чтобы год приходящий был эффективнее, неплохо запланировать основные цели на этот год.

Прежде всего, цели на год определяются вашей глобальной целью. То есть, нужно определить большую цель (если не цель всей жизни, то хотя бы цель на 5-10 лет) и равномерно распределить на каждый год. Приблизительно так: если сейчас я учусь в 11 классе, а хочу стать хорошим стоматологом, то достичь этого я могу через 12 лет. Еще год в школе, потом поступление и 6 лет учебы, 2 года интернатуры и еще 3 практики в клинике. Это означает, что в этом году мне нужно быть готовым к поступлению на 75%.В январе я узнаю, куда могу поступить учиться и какие экзамены нужно будет сдать; планирую более детально, когда, к чему и как готовлюсь. Возможно, для некоторых предметов понадобятся курсы репетиторы, тогда планирую, где взять на это средства.

Как становится понятно из примера, цель ставится на год, потом ее достижение разбивается на полугодия; кварталы первого полугодия; месяцы первого квартала, а первый месяц обычно расписывается по неделям.

Чтобы понять, насколько успешно достигается цель, в план ставятся так называемые стратегические точки. Это несколько часов-день, выделенные для проверки того, насколько удается придерживаться плана и что в нем стоит изменить-отредактировать. Такие точки точно должны быть по несколько часов раз в 1-2 месяца и на день - раз в полгода.

Важно понимать, что ваш план на год может и должен меняться, как меняетесь вы в течение года. Кроме того, планирование - штука индивидуальная, и кому-то удобнее расписать по дням и часам, когда и сколько времени он уделит воплощению запланированного; а кому-то проще поставить задачу в план на неделю, и он найдет ей время.

А чего вы хотите достичь в этом году?

 Во все времена люди пытались дать определение понятию «счастье». Но это не так просто, как кажется, потому что у каждого человека счастье – свое. Оно зависит и от возраста, и от уровня сознания, и от эпохи, в которой он живет. Но все-таки в толковом словаре можно прочитать, что «счастье – это состояние полного удовольствия жизнью, ощущение глубокого удовлетворения и безграничной радости...» А от чего эта радость и удовольствие появляются, это уже совсем другое дело. 

 Ученые сразу 15 стран решили провести социологическое исследование относительно количества счастливых и несчастливых людей на Земле. И оказалось, что соотношение несчастливых и полностью счастливых отвечает пропорциям знаменитого «золотого сечения», «божественной пропорции», «мерилу гармонии». Золотая пропорция равняется числовому значению 1.6180339887 и выражается соотносительностью составных частей и гармоничностью многих природных объектов.
 Но статистика статистикой, а все в наших руках. И если вы хотите быть счастливым человеком (а кто же не хочет?), так будьте им. А для этого нужно совсем немного.

 Вести активный образ жизни – посильный физический труд и занятия спортом. Ученым пока еще не совсем ясно, почему любая физическая активность приносит здоровому человеку настоящее удовольствие. Это прекрасное чувство академик Павлов называл «мышечной радостью». Существует мнение, что во время посильных физических нагрузок (любой вид спорта, танцы или физическая работа) мозг производит своеобразный наркотик, который и приводит к эйфории.

 Получать удовлетворение от своей работы и профессии. Не бойтесь окунуться с головой в свое любимое дело. И если вам очень нравится ваша профессия, работайте как можно больше (но в разумных пределах, трудоголизм – болезнь). Если же нет – смените ее. Это принесет пользу всем – и вам лично, и обществу. Нельзя превращать трудовой процесс в пытку, ведь на работе мы проводим значительную часть своей жизни.

 Любить близких своих. Начните проводить с родными как можно больше времени и будете чаще чувствовать себя счастливым человеком.

 Помогать людям. Помогая другим, вы одновременно снимаете с себя психические и физические стрессы. Вследствие этого повышается удовлетворенность своей жизнью. Счастье, подаренное другим людям, делает нас счастливее, чем счастье, нами получаемое.

 Стараться быть счастливым. Понаблюдайте за собой, выясните, что вас больше всего радует, что способствует улучшению вашего настроения. Определив, всегда стремитесь к этому.

 Никогда не впадать в отчаяние, даже если временами чувствуете себя глубоко несчастным. И если сегодня вы счастливы, то неминуемо вскоре придет плохое настроение – таков закон психологического маятника. Причем те, у кого биомаятник особенно сильно отклоняется в сторону со знаком «плюс», должны смириться, что существенным будет и «отрицательное» отклонение. Дорога к счастью лежит через постоянное преодоление преград – такова жизнь.

 Внести в жизнь элемент новизны. Привязанность к одному месту работы, стойкие привычки, один круг общения и проведение отпуска каждый раз в одном и том же месте – все это конечно хорошо, но человеку как воздух нужна новизна, а еще лучше возможность совершать спонтанные поступки. Начните с самого простого, например, попробуйте иногда ездить на работу другим видом транспорта или необычным маршрутом, или возьмите отпуск в зимнее время года... 

 ВСЕ В НАШИХ РУКАХ. И ДАЖЕ СЧАСТЬЕ!   (с)                                                                                                                                                                                                        

Розпочався новий рік. І щоб отримати максимум від нього, варто визначити, а чого хочеться отримати в новому році. Дійсно, в кінці року зручно підводити підсумки і планувати наступний рік. Тим більше, що часу на канікулах для цього досить.  

Отже, трошки про планування і тайм-менеджмент. І спершу, про те, як ставити мету. Щоб чогось досягти, потрібно поставити мету. Для цього треба зрозуміти, чого хочеться досягти в житті. Або хоч би в найближчі 10 років. Про велику мету говорять: якщо хочеш прожити 200 років, постав на меті стати безсмертним.

І правильно це бажання або мрію сформулювати. Щоб зробити мрію метою, у формулюванні її потрібно дотримуватися наступних вимог:      
* мета формулюється від першої особи, тобто має бути присутнім слово "Я";     
* немає слова "не" - міняйте пропозицію, щоб знайти позитивне формулювання;     
* це одне, досить коротка пропозиція;     
* пропозиція в майбутньому здійсненому часі: Я буду або я досягну;     
* бажано вказати період часу, через який ви хочете досягти своєї мети.  

Наприклад, "В серпні 2010 року я проведу відпустку на Середзеному морі".  
А якщо мета неконкретна - припустимо, вивчити англійський - то потрібно ще й прописати для себе критерії її досягнення. Наприклад, перекласти 5 спеціальних текстів з англійського без словника або 10 хвилин без запинок говорити на одну з 20 тем.  

Дуже важливо, щоб мета була реалістичною і щоб ви самі вірили в можливість її досягнення.

У психології виділяють всього 5 узагальнених способів виходу з конфліктів. Але для чого проце знайти не психологам, а звичайній людині? Цікаво, що кожній людині найчастіше властиві 1 або 2 способи, рештою вона майже не користується. І шкода. Бо кожний з варіантів має свої переваги - звичайно, тільки для визначених ситуацій. І якщо володіти усіма способами і вдало їх використовувати, життя перетворюється на успішну партію у шахи...

1. Наполегливість (примус) – задоволення власних інтересів через примус інших прийняти вашу точку зору. Ця страгтегія може бути ефективною, якщо:

· ситуація вимагає миттєвого реагування,

· ви маєте авторитет або опвноваження для прийняття цього рішення,

· результат для вас надзвичайно важливий.

2. Пристосування (поступливість) означає готовність відмовитися від власних інтересів заради збереження стосунків. Вона ефективна, якщо:

· стосунки набагато важливіші за причину конфлікту,

· результат для іншої людини важливіший, ніж для вас,

· вас не дуже хвилює ця ситуація,

· у вас замало шансів для перемоги,

· ви не праві.

3. Відхід (уникнення) – це стратегія “страуса”, який не розвязує проблему. Вона також може бути корисною, якщо:

· у вас недостатньо аргументів чи влади для бажаного вирішення конфлікту,

· вам потрібно виграти час,

· результат для вас не важливий і не варто витрачати сили,

· спроба вирішити ситуацію вже може загострити конфлікт,

· ситуація з часом може вирішитися сама.

4. Компроміс – стратегія, за допомогою якої учасники конфлікту доходять згоди через взаємні поступки і задовольня.ть свої інтереси тільки частково. Її варто використовувати, якщо:

· учасники мають протилежні інтереси і рівні шанси виграти конфлікт,

· вас задовольняє тимчасове рішення,

· в даній ситуації краще отримати хоч щось і зберегти нормальні стосунки,

· ви можете дещо змінити для себе початкову мету.

5. Співробітництво має на меті задовольнити інтереси всіх учасників конфліктної сиуації, але може потребувати багато часу для вирішення проблеми. Ефективність цієї стратегії проявляється, якщо:

· розвязання проблеми і задаволення інтересів важливе для всіх сторін,

· стосунки між учасниками конфлікту тривалі і тісні,

· є час для роботи над проблемою,

· учасники можуть пояснити свої інтереси і вислухати інших,

· всі учасники можуть і хочуть вирішувати проблему “на рівних”.

Якщо з першого погляду не вдалося визначити, якої стратегії найчастіше дотримуєтеся ви, у цьому можуть допомогти відповідні тести.

Надоело читать ваши слезливые блоги на тему взаимоотношения полов.............

Это из серии "Все мужики сво...."- даже эта http://blog.i.ua/user/2630806/379274/

Мы разные и это главное.

Читайте и делайте выводы!!!!

Психология мужчин и женщин.

Книга посвящается всем мужчинам и женщинам, которым случалось рвать на себе волосы в два часа ночи, взывая к своему партнеру: <Почему ты меня не понимаешь?> Взаимопонимание исчезает, потому что мужчины никак не возьмут в толк, почему женщина не ведет себя как мужчина, а женщина ждет от своего партнера поведения, копирующего ее собственное. Эта книга поможет вам не только наладить отношения с противоположным полом, но и глубже понять себя. А в результате вы придете к более счастливой, здоровой и гармоничной жизни. http://www.takebooks.com/product_info.php?products_id=436 P.S.может после прочтения данной книги дурацких заметок на эту тему станет меньше....Очень на это надеюсь.

© Борис Дубин

журнал ‹ знание - сила › #9-10/99

Базовый отечественный миф сложился в определенных группах образованного слоя России как ответ на травму, сопровождающую однолинейную, милитаризованную и до сих пор не завершенную модернизацию "закрытого" общества, как "ответ" на модернизационный "вызов". Это миф об исключительности России, об уникальности ее исторического предназначения и культуры, о превосходстве российского ("русского", "советского") человека. По форме и по функции этот миф - своего рода тавтология. Он обозначает границы национально-государственного сообщества и содержит эмоциональные символы его целостности. Все смысловые части мифа - представления об "органическом" характере общества и его культуры, о духовном богатстве и особой нравственности национального типа человека (его простоте и искренности, нерасчетливости и непредсказуемости, душевности и верности) - определяются при этом ключевой мифологемой особого пути. Однако они ничего не говорят о направлении и механизмах движения. Поэтому они не могут быть программой развития и не помогают ее выработать.  Характерно, что любые попытки придать "русской идее" какое-нибудь определенное содержание раз за разом терпели полный крах (последняя затея такого рода была не так давно предпринята аналитической группой при администрации президента РФ). Это важнейшее обстоятельство. Дело, видимо, в том, что интересующее нас "понятие" не содержит идеи развития, не включает идеальных представлений о будущем состоянии страны, а потому его в принципе невозможно рационализировать, сделать инструментально достижимым. Соответственно, на его основе нельзя выработать какие-либо политические цели тех или иных групп или государственных институтов. Собственно эта неоформленность, непроявленность - будь то русского пути, будь то русской правды, русского духа, русского человека - как раз и отмечаются в характерном для русского мифа образе непостижимости России для каких бы то ни было усилий "разума". Опять-таки показательно, что сам этот разум понимается приверженцами русской идеи как принадлежность "Запада", а потому трактуется исключительно как позитивистский, "плоский", "холодный" , "формальный". В любом случае, он - "не наш". 

[ далее ] znanie-sila.ru/online/issue_568.html

З конфліктами в житті зустрічалися ми всі. І найчастіше ми сприймаємо конфлікт як щось дуже негативне. Коли люди наводять свої асоціації зі словом “конфлікт”, це, як правило, “сварка”, “бійка”, “лаятися”, “війна”. Реальність же не настільки сумна, і якщо уважніше придивитися, у конфлікті можна знайти і позитивні моменти. І тут мова іде не тільки про можливість вилаятись і, таким чином, зняти напругу.

Далеко не завжди у нашому житті інтереси різних людей співпадають, але іноді хтось з них про це навіть не здогадується. Скажімо, у кінотеатрі людина, яка сидить за вами, несвідомо стукає ногою по вашому кріслі, а вам це заважає. Тоді конфлікт, зрозуміло, керований конфлікт, стане засобом захисту ваших природніх прав. А без конфлікта, особливо, якщо немає вільних місць, ви будете змушені тепрпіти цю прикрість і, мабуть, тихо дратуватися. Керований конфлікт можливий за допомогою АСЕРТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ, а зараз - про те, як гідно виходити з конфліктних ситуацій, не перетворюючи їх на війну.

Щоб краще розібратися в проблемі конфліктів, спочатку розглянемо їх причини:

· Недостатність ресурсів.

Найпростіший приклад: сімя назбирала певнусуму, і тепер вона хоче витратити їх на посудомийну машину, а він – на новий компютер.

· Взаємозалежність задач.

Конфлікти такого типу виникають, коли кілька людей працюють над однією задачею і не задоволені ефективністю своїх колег.

· Неспівпадіння засобів досягнення мети

(іноді відносять до різновиду попередньої групи конфліктів).

Наприклад, для вирішення проблеми підвищення ефективності праці різні менеджери можуть запропонувати багато методів, а втілюватися в життя доводиться тільки 1-2. Або двоє друзів хочуть розвіятися, але для одного це – піти на дискотеку до ранку, а для другого – подивитися класний фільм і виспатися до завтра.

· Неспівпадіння цілей –

поширена причина конфліктів не тільки між окремими людьми, але і між різними групами або між особою і групою.

· Недостатність інформації, її неповна чи неточна передача.

Є у психології задачка про двох сестер, які сильно через апельсин, який був дуже потрібним обом. Вони би навіть побилися, але вирішили піти до мудреця, якому вдалося зясувати, що одній з них був потрібний апельсиновий сік, а другій – цедра з апельсинової шкірки. Вони вдало поділилися, але скільки б часу могли зекономити, якби вияснили це на самому початку!

· Відмінність психологічних особливостей різних людей (темперамент, характер, звички).

Такі конфлікти, звичайно, виникають при спільній діяльності чи проживанні. Наявність конфліктних ситуацій не завжди призводить до конфлікту, все залежить від нашого вміння захищати свої права без включення у “психологічну бійку”.

Усвідомивши причину конфлікту, ми маємо більше шансів його попередити. Або хоча би менше емоціонувати з його приводу. У наступній нотатці розкажу трохи про стратегії виходу з конфліктів

  Нет, это не обсуждение последнего фильма Джеймса Кэмерона. Берите мельче. Это попытка разглядеть за маленькой картиночкой, которой прикрывается виртуальный человек, его реальную физиономию. Поверьте, о людях можно судить практически по всем их поступкам. И даже если кажется, что кое-что они делают неосознанно, именно их "автомат" в действих и выдает их. Итак, психология выбора аватары. 
 Животные.
  Один из самых популярных видов аватар. Каждое животное имеет в сознании человека определенный набор признаков. У кошки - это ласка, домашность, независимость, у собаки - преданность, честность, у змеи - мудрость, у быка - сила, упорство... обычно эти качества считают в себе главными люди, скрывающиеся за такими картинками. 
  


    Герои мультфильмов. 
  Психологически перспективная аватара, хозяин которой желает быть похожим по характеру на героя. Не стоит ждать правдивых рассказов от человека, скрывающегося под личиной кролика Банни, зато "коту Леопольду" можно довериться вполне. Традиционные мультипликационные аватары чаще всего выбирают подростки. Для взрослых более характерны персонажи японского аниме. 

[ Читать дальше ]

Іноді вона крадеться у нічній тиші, коли не горить світло у віконечках сусідів, а ти намагаєшся нарешті заснути в холодному ліжку;

іноді хлопає по плечу у величезному натовпі, коли всім навколо весело, а тобі...;

іноді вона дихає на шкло здоровезного літака, холодно нагадуючи "Застібнути ремні";

іноді відлітає з мінорними звуками гітари у пустій кімнаті;

іноді падає на долоню сніжинкою нерозуміння близьких;

іноді вколе злим жартом незнайомців, що ідуть на зустріч;іноді ліниво вийде назустріч пухнастим блакитнооким котом, коли ти відкриєш двері в пусту квартиру;

іноді промайне далекою і чужою посмішкою невипалкової знайомої;

іноді кличеш, мрієш про неї серед суматохи буднів;

іноді тікаєш від неї, як метелик, до світла монітора.

САМОТНІСТЬ...

У житті кожної людини є періоди (від декількох хвилин до десятків років), коли вона почувається одинокою. Це трапляється і в шкільні роки, коли ми шукаємо собі компанію і близьку людину. І в молодості - періоді великих сподівань, якщо вони не здійснилися, і, здається, ніхто у світі тебе не розуміє. І в дорослості, коли діти (вони ж тільки вчора були маленькими!) йдуть будувати власне життя. І тим більше, у старості, коли родичі далеко, а робити нічого. Вона забрідає і на роботу, коли раптом виявляється, що твої нові - геніальні! - ідеї нікого не цікавлять. І в сім'ю, коли близька, здавалося б, людина несподівано виявляється чужою і далекою.

Буває. У кожного. Інколи. Чому ж кішки скребуть на душі, коли це трапляється з нами? Схоже, що страх самотності закладений генетично, адже в стародавні часи люди виживали тільки племенами, а залишитися одному означало померти від кігтів тигра, голоду або холоду. У середні віки людей, які жили самі по собі де-небудь на далекому пагорбі, визнавали відьмами або чаклунами, віддавали тортурам інквізиції, поки не зізнаються, і спалювали на багаттях. Та і у наш час легше жити, коли у тебе багато друзів і добрих родичів – хто, якщо не вони, допоможуть в скрутну хвилину?

Але жодні роздуми і слова не зможуть описати те ниюче почуття, яке розриває душу на шматочки...Що ж робити з цим почуттям? Кидатися на пошуки нових знайомих чи судорожно з тремтячим голосом дзвонити до старих? Чи не закінчиться це черговим сумуванням? Мудрець сказав: “У кінці кінців кожний залишається на самоті. Власне тут і стає важливим, ким він насправді є.”Мабуть, головний засіб від самотності не боятися її. А щоб така порада не ставала замкненим колом, треба розвивати себе, ставати краще, добріше, перетворюватися на цікаву людину. А для цього варто подумати і знайти свої інтереси, зрозуміти, що цікаво для інших і, головне, якою має бути людина, щоб бути цікавою для вас. А тоді – розвивати у собі ці якості. Займатися своїм удосконаленням можна самостійно, за допомогою книжок, зі своїми друзями, на консультаціях або тренінгах, де професійний психолог допоможе вам підібрати відповідні вправи і завдання.

Різні бувають історії самотності. Кожна людина знаходить свої пригоди і свій унікальний вихід з ситуації, що склалася. Жодна нав'язувана думка не приживеться, і ми завжди бачимо світ крізь призму власного досвіду.