Человека узнаешь только после настоящей ссоры. Лишь тогда он показывает свой истинный характер. (Анна Франк)

     Тоді він був добродушним і веселим балакуном, до певної міри несерйозним та байдужим «пофігістом». Про таких говорять - «не соскушишься»... Але ми у всьому і завжди знаходили спільну мову та розуміння. Я не відчував ні крихти зверхності по відношенню до мене, хоч знав про його родословну, про життєву справу батька… Сподівався, що він піде по батьківських слідах і на це вказувала його військова спеціальність. Мова йде про мого друга по армійській службі.

     Коли розлітались у рідні куточки, обмінювались адресами всі, навіть хлопці із Середньої Азії. Ніхто не мав жодного сумніву про майбутнє спілкування, але виявилось, що вир цивільного життя дуже несприятливий для цього. На відміну від строго регламентованого армійського, воно нас «закрутило» «втягнуло» і про спільні наміри взаємно забулося. Десь лежить у батьківській хаті маленький записничок із адресами… його адресою, домашнім телефоном. Із 81-го року це досі лежить, а я днями поліз шукати друга у мережі.

     Не пам’ятаю де почув фразу: «Знаю що життя людину міняє, але щоб настільки?!» Проте характером він можливо і не змінився. Чомусь мені у це віриться…

     Отже, по родинній лінії він не пішов, вибрав собі іншу професію. Варто сказати гідну професію, досить таки затребувану у наш час, але працювати, тобто служити, довелось ментом((( Нині він підполковник у відставці, учасник неодноразових затримань озброєних злочинців, звільнення заложників, антитерористичних операцій у Чечні.

     Неважко здогадатись, що ми із моїм другом нині громадянами різних країн. Хто мав нагоду зустрічатись із чеченськими хлопцями, особливо в армійських умовах, не в захопленні від цього((( Але після того що коїлось на їхній землі…! Я завжди був на стороні цього маленького, гордого народу. Для людини яка побувала під кулями, будь-які аргументи – нуль… Ні, я не думаю що в разі нашої переписки мова дійде до таких подробиць, але не можу уявити свого друга-добряка, душевну людину у подібній ролі…

     Хтось скаже – молодець! Це справжня чоловіча робота, серед ментів також багато порядних і чесних людей… Дай Боже щоб так і сталось! Хочеться вірити і на це спонукає останній рядок із біографії. Мій друг є життєвим прототипом героя серіалу про ментів. Серіал звичайно про добрих ментів))) і його герой добрий.

     Із соціальної мережі я б почерпнув дуже мало інформації, якби не біографія викладена на сторінці  кандидата у депутати до законодавчих зборів. Так, дружбан зараз у політиці. Член партію ЛДПР (партії Жиріка). Факти  «добивають»… хоч можливо не варто так сприймати, бо всі ми люди.

     Чим же керуватись? Оцією думкою, чи як говорив сусідній дідусь: «Чи ти білий, чи ти красний – все одно москаль!»

   Дорогие мои!!! Я вас очень люблю. И в первую очередь - за то, что покорно выслушиваете мои истерики, когда меня накрывает. И можете спокойно напомнить, что я не глупая и не слабая духом женщина, которая и не с такими проблемами справлялась... И ваша уверенность дает мне силу. Я гордо расправляю плечи и все само-собой решается...
  Кажется, Ричард Бах говорил - члены одной семьи редко вырастают под одной крышей.
Вы - ближе, чем семья...

Помнишь, как Ты меня учила,