Свята, забута сивими богами, Багата і убога водночАс, ТалАнами родюча і ланами, Країна кОтру гнОбили не раз. ЩедрА на землю і на ріки крові, Синів лишала в юності життя. Де матерІ стоять схилившись долі, Хто жито жне, а хто сльозу хова. Країна що віками муля очі, Сусідам і далеким племенам, Тут зорі заколисують щоночі, Тут місяць сивий сон запеленав. Глибока небом і безкрАя лісом, ЛаскАва хвилями заплетених річОк, Країна де один радіє хлібом, А другий...
Читати далі...