




Ми навіть не здогадуємося, який глибокий та різнобарвний внутрішній світ у таких як Зоряна

«Монотипія – розвиток художньої уяви та фантазії»
«Слово «монотипія» (від грецького – один єдиний, слід, відбиток). Отже, монотипія – така техніка, коли за допомогою відбивання (друкування) отримують лише один екземпляр. Монотипія відома з ХVІІ ст. художники не часто звертаються до цієї техніки, бо вона вимагає великої уваги. Крім того, не можна, як у графіці, отримувати багато екземплярів. Але ця своєрідна техніка має свої художні цінності. Монотипію можна виконувати як акварельними, так і олійними фарбами. Друкується зображення на папері. Папір може бути різноманітним – товстим і тонким.

Для виконання монотипії слід мати пластину з металу, скла, кераміки, пластмаси або поліетиленову чи целофанову плівку, папір для чорновика і чистого відбитка, олівець, фарбу, фотовалик, мило, кілька газет, скіпідар, ножиці й тканину. Але не для всіх видів монотипії потрібні ці речі. Наприклад, для монотипії виконаної аквареллю не потрібно скіпідару, валика, тканини, а потрібно мило. Але завжди для монотипії треба мати пластинку, на якій малюється і з якої відбивається зображення. Найзручнішою є пластина зі скла або прозорої пластмаси, бо через неї добре видно малюнок олівцем. Папір для монотипії (чистового відбитка) треба зволожувати водою. Папір треба для початку змити ватним тампоном з двох сторін, а потім занурити у ванну з водою на декілька годин. Для друкування папір має бути вологий, але не мокрий, зайву воду вбирають газетами або аркушами чистого паперу».

Кифуляк Зоряна, художниця, викладачка живопису
Дюрер склав перший в Європі так званий магічний квадрат, який зобразив на своїй гравюрі «Меланхолія I» (1514 рік). Здобуток Дюрера полягає в тому, що він зумів так вписати в розкреслений квадрат числа від 1 до 16, що сума 34 отримується не тільки при складанні чисел по вертикалі, горизонталі та діагоналі, але й у всіх чотирьох чвертях, в центральному чотирикутнику і навіть при додаванні чотирьох кутових клітин. Також Дюрер зумів розмістити в таблиці рік створення гравюри «Меланхолія» (дві середні клітини нижньої горизонталі). «Магічний квадрат» Дюрера залишається складною загадкою. Якщо розглядати середні клітини першої вертикалі, впадає в око, що в них внесені зміни, а саме виправлені цифри: 6 виправлена на 5, а 9 отримана з 5. Припускають, що Дюрер не випадково збагатив свій «магічний квадрат» такими деталями, які не можна не помітити.

Інколи просто не вистачає слів, щоб описати ту глибину, яку відкриває «Сповідь». Особливо це відчувається, коли випадає щастя спілкуватися з людьми, котрі настільки по-іншому і настільки інакше бачать цей світ, що здається, ніби вони живуть водночас в нашому світі і в незнайомому нам, недоступному для нас паралельному містичному світі.

Зоряна Кифуляк бачить цей світ іншим, зберігаючи це своє бачення глибоко в собі. Є люди, котрих ми не чуємо. Адже ми навіть не здогадуємося, який глибокий та різнобарвний їх внутрішній світ. А вони мовчать. І коли я готував програму до ефіру, не втримався і зателефонував Зоряні.
– Чому ти мовчиш? Чому не розповідаєш про це?!
– Не гнівайся, – відповіла вона, – я просто боюся, що це буде нецікаво нікому.

– Ось так і з країною, – з сумом відповів я, – ви все знаєте і мовчите, думаючи, що ми самі все маємо зрозуміти. Але так не буде. Забагато тих, хто політичними лозунгами, рейтинговими новинами і гучними заголовками створюють той шум, в якому неможливо почути, відчути та усвідомити таку мовчазну глибину. Це так тонко. Це інший рівень сприйняття часу і простору.

Ми живемо в різних світах. Різних відчуттях. Та не говорити про це не можна. Адже ми маємо зрозуміти, що нам вже давно настав час виставляти інші стандарти. А поки ми мовчимо, чиєюсь диявольською рукою посеред такою глибинної і духовної нації возвеличують тих, хто не вартий нічого. Саме тому з екранів телевізорів, зі сторінок модних журналів, із владних кабінетів на нас дивляться порожніми очима слухняні маріонетки, що озвучують виключно замовні тексти. Саме тому мені страшно від того, що люди, котрі вміють думати, вміють співчувати, вміють чути цей світ, мовчать. Чи багато з тих, хто входить до так званої «політичної еліти» чи тих, кого можна віднести до відомих медійних персон, чули такі прізвища, як Дюрер, Якутович, Татаринов… а тим більше Кифуляк?

Із Зоряною ми познайомилися в школі мистецтв, в якій вона навчає діток малювати разом зі своїми неймовірними колегами – Володимиром і Лесею Теуту і їх донькою Ольгою Дамяновою. Вони навчають не просто малюванню. Вони навчають мистецтву. Навчають любити, відчувати, шанувати мистецтво і, звісно, створювати його. Зоряна, дуже спокійна та стримана, ніби випромінювала м’яке чарівливе світло. Такі люди занурені вглиб себе. З ними треба вкрай чемно і делікатно спілкуватися, щоб вони не закрилися і не відмовили в довірі до співрозмовника. Ось такі вони – ледь помітні, мовчазні, далекі від мирського шуму та метушні. Монахи краси і внутрішніх відчуттів. Відкрити для себе таку людину можна лише через призму її творчості, на персональній виставці чи творчому вечорі. Але, на жаль, ми сьогодні збайдужіли до творчості і творчої інтелігенції.

Ми не підтримуємо їх, хоча вони – мембрана наших зболілих душ, через яку відсіюється все метушливе і залишається лише істинна, глибока КРАСА. Так, у таких людей часто не стає сил докричатися. Натомість вони беруться за викладання. Навчають наших з вами дітей, котрі, на відміну від нас, їх чують. Віддають маленьким українцям часточки своєї, подорожуючої в інших світах, душі. Діляться посмішкою і гарним настроєм. А потім не можуть стримати сліз, коли ці маленькі жовто-сині душі малюють для тих, хто на війні.

Переживає за них. Молиться. Як же важливо навчити цих діток відчувати та уявляти. Знання – це, безумовно, важливо. Але вміння бачити, уявляти, бачити глибину творів мистецтва, подій, людей – це те, чому навчитися набагато складніше. Та це не менш, а може навіть і більш важливі вміння. Для того, щоб бути справжнім, потрібно відчувати. Це вкрай важливо. Саме це допоможе нам моралізувати наше громадянське суспільство. Червона ідеологія привчила нас до того, що діти мають вирости розумними та успішними і через це ми часто забуваємо навчати дітей бути щасливими та усвідомленими, замість цього виховуючи «хороших» хлопчиків та дівчаток.

Я просив Зоряну відправити мені фотографії, але вона відповіла, що їх залило під час негоди на Буковині. Душу пронизало болем. Адже ця людина довірилася мені, відкрила душу. а я відкрив свою. І тепер всією душею співчуваю тим нещастям, котрі спіткали тих, хто постраждав від повені. Ми ж всі одне ціле. Егрегор. Нація.

В молитві за Україну молюся за усіх нас: киян і гуцулів, буковинців і одеситів… Всі ми такі різні, проте єдині в нашій різнобарвній Україні, котра усіх нас поєднала. Бог дає сили та можливість бачити свою рідну землю і відчувати свою Націю. Це випробування. І, водночас, можливість. Головне, як ти ним скористаєшся. Скажеш «МИ» чи знову, забувши про все, зануришся у свою буденну метушню.
Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – Зоряна Кифуляк, художниця, викладачка живопису
Это загадочное видео стало вирусным на Reddit, и некоторые пользователи посчитали, что здесь не обошлось без паранормальщины, а некоторые уверены, что это обычная пылинка.
Родитель, заснявший данное видео, обеспокоен не на шутку, ведь это произошло у него прямо в доме и рядом с его ребенком.


На полученных кадрах видно, как малыш дремлет своей кроватке, а затем неожиданно на экране возникает призрачный объект. Одновременно с этим событием ребенок начинает шевелиться. Складывается впечатление, что малыш будто бы что-то почувствовал.

Андрій Кухта
Виходить, такий, терорист з автобуса... Озирається по сторонах... Нікого немає... Чекає... "Невже щось наплутав!? Невже вийшов раніше, ніж було написано в сценарії!? Невже ніхто не готовий!? Твою ж дивізію! Все зіпсував! Блін! Блін! Блін! Вова мене порішає!"
Через деякий час до нього неспішно підходять троє чоловіків без бронежилетів шоломів чи зброї, один з них легенько бере за руку терориста, щоб не менш легенько одягти наручники і відвести в сторону. В кінці кінців, це ж не якийсь дідусь без маски, що продає овочі, щоб його заламувати!
Паралельно, на задньому фоні, один за одним, неспішно починають з автобуса виходити заручники. Хто з відрами, хто з лопатою, хто з тлумаками, хтось взагалі з веслом. Виходять і помаленьку йдуть в той самий бік, куди, під ручку з чоловіком в масці, пішов терорист.
Завіса!
Аплодисменти! Усі щасливі!
Але не тут то було!
Раптово, під вибухи світло-шумових гранат, коли вже ніхто не очікував, ледь не
збиваючи заручників з торбами, вриваються спецпризначенці верхом на БТРі (зазвичай
в подібних ситуаціях верхи на БТРі не їздять, а прикриваються ним) в супроводі
кількох броньованих мікроавтобусів. Спочатку не знають, як себе поводити, бо
розуміють, що трохи пішло не по сценарію і хтось просрав таймінг.
Усі метушаться, удаючи бурхливу діяльність.
Тим часом десь в Києві, або на острові Бірючий, Зеленський, під крики "Дибилы!" розбиває режисерський монітор і іде видаляти ролик, який його попросив зняти терорист.
Прихильники Зеленського не взмозі висловити словами свої відчуття, адже сльози гордості за свого лідера не дають їм змоги говорити.
Десь на Московії Скабєєва пише пост про порушення рівності прав терористів зі сторони Зеленського.
Завіса #2!
P.s. Заради справедливості потрібно сказати, що навіть в топових голівудських фільмах, топових режисерів, бувають ляпи. Це перший бойовик Зеленського, не судіть суворо!
Валерій Прозапас
А головне - 4/5 населення ніколи не дізнається, що автобус "штурмували" вже ПІСЛЯ того, як "терорист" "здався", що його ледь не обійняли, а потім поклали на землю, щоби зробити картинку "затримання" для телебачення.
"Сааамий чєлавєчний" - завиватимуть медіабляді з чиновниками-акторами, і нарід продовжить вєріть-моліться непотрібу.
А поранені продовжать помирати в полі, покинуті керівниками держави, міліція триматиме за гратами без доказів кого захоче, державу гвалтуватимуть та грабуватимуть.
Важко сказати на що заслуговує суспільство, яке дозволяє вчиняти з собою так.
Скоро побачимо.
Ольга Кирилюк
Чи правильно я вловила послідовність подій?
1. У понеділок увесь ФБ палає від того, що президент і зелена влада кинули
помирати пораненого бійця. Від того, що поки боєць помирав 4 доби,
головнокомандувач вєсєлілся на державній дачі, бо устал ат вайни.
2. У вівторок терорист бере заручників.
3. Але терорист не висуває адекватних вимог, а тільки просить президента зробити єдине, що той уміє, - записати відосік.
4. Президент, о диво!, записує відосік. По суті, виконує вимогу терориста, чого в цивілізованому світі не зробить жоден президент при пам’яті. Але офіс президента каже, що бубочка поговорив з терористом і той погодився відпустити трьох заручників. От який у пацана дар переконування. Путіна не зміг, то хоч терориста!
5. Кремлівська медіаповія Скабєєва верещить, що тепер потрібно говорити і з терористами на Донбасі!
6. Цілий день усі слідкують за цим трешем і, звісно, забувають про воїна, загиблого з вини зеленої влади і президента!
7. Виявляється, що воду заручникам приносить поліцейський, який керував групою, що розслідувала справу Шеремета. Саме цей поліцейський проводив брифінг, на якому оголосили винними Ріфа, Кузьменко й Дугар. Цьому поліцейському тепер слава й увага. Бо раніше тільки матюки.
8. Поліція оголошує усі західні області (з якого, бляха, дива?!) такими, що там триндець, як страшно, а отже, посилює контроль, патрулювання і т.ін. За дивним збігом, саме ці області останнім часом найбільше починають прозрівати і виявляти незадоволення бубочкою.
9. Силовики рапортують, що терориста знешкодили. Провели блискучу спецоперацію.
10. Виявляється, що на місці подій перебував заступник голови офісу бубочки. Цей заступник відповідає за піар бубочки!
11. Наближені до зеленої влади журналісти, як наприклад Бутусов, починають гучно розказувати про те, що президент проявив ЛЮДЯНІСТЬ і врятував заручників! І взагалі – якби не він, то хана всьому!
Тобто тепер він не мудило, яке покинуло вмирати пораненого воїна, а мужній і людяний рятівник заручників.
12. Але!
Згодом з’являється відео, на якому чітко видно, що терорист довго й покірно
чекає, поки його знешкодять!!! До нього підходять двоє щупленьких людей без
спеціальних засобів захисту. Скручують руки і кудись забирають.
13. Потім виводять із автобуса заручників.
14. І тільки потім …. до автобуса, у якому немає ні терориста, ні заручників приїздить БТР і спецпризначенці, які влаштовують шоу з вибухом і нібито затриманням терориста, якого, нагадаю, судячи з відео, уже там і близько нема!!
15. Але на фото, які раніше розповсюдила поліція, терорист лежить під ногами у спецпризначенців!
16. ФБ палає , називаючи усе проведене в Луцьку фарсом і постановкою!
17. Але важливе наразі інше! Ми маємо чітко пам’ятати, що до обрання бубочки у нас не було таких терактів! І ніколи, наголошую, НІ-КО-ЛИ такого не було, щоби президент, упи..дивши вєсєліцца на державну дачу, покинув умирати на полі бою пораненого воїна!
Вас всех принесут в жертву страхам, комплексам и рейтингу. Нас всех принесут в жертву.
Уже ясно, что луцкий теракт - плохая инсценировка, написанная бездарными квартальными сценаристами под диктовку кураторов из Москвы. Но уже внезапно хор проплаченных подпевал заголосил, про невероятную человечность величайшего, про жертвенность и самоотверженность.
Господи! Да никакой человечности в написании этого автобусного теракта нет. И быть не может. Это воистину бесчеловечно ради паршивого рейтинга держать в автобусе на жаре людей. В том числе старых, детей и беременную женщину. Точно также, как абсолютно бесчеловечно было бросить умирать воина на поле боя и цинично четыре дня наблюдать, как он умирает.
Этот бесчеловечный сценарий был рожден больным
воображением недочеловека, способного в жертву своему рейтингу принести всех и
вся.
Всех нас.
Всю страну.
Рейтинг для Зеленского - это идол. Но идолы неизбежно падают. Окончательно и
бесповоротно, а поклоняющиеся идолам идут в ад.
