Как говорится, в общаге нет "гостей", там все "свои"! Вот очередной наблюдизм, вернее целый сборник впечатлений...
Особенно я впечатлилась после визита соседа слева, который попросил воткнуть его холодильник в нашу розетку. Сразу почему-то вспомнился спор маминых соседок по этажу о том, кто будет оплачивать те ватты, что накрутила лампочка на лестничной площадке... В общаге людиНастолько простые, как соседи справа, что могут прийти с просьбой
перебраться с нашего балкона на свой, потому как дверь захлопнулась, а ключей нет. Вот вы решились бы сигать по балконам на высоте третьего этажа, рискуя навернуться или собрать толпу зрителей из садика напротив? А-а-а, то-то - в общаге люди безбашенней смелее...
А вот соседи снизу люди заурядные и ничем оригинальным не отличаются. В их привычки входят банальные гульки, пьянки и громкое прослушивание жутчайшей музыки, напоминающей гул идущего на посадку истребителя. Просто в общаге большинство квартирантов глухие меломаны.
А вот соседи сверху - люди таинственные и странные, потому как еще ни разу не проявили себя за два года жизни в общежитии. Впрочем нам и без них хватает "нормальных" жителей общаги, которые не переставая развлекают нас просьбами одолжить клею, ножовку, веник, свою кошку, принтер, админа... Вот такие вот они загадочные зверьки жители!
Христианская хокку
Есть пять дверей, через которые входят страдания, причину которых человек не может найти.
Причем неважно, верующий ты или нет. Это те двери, через которые мы невольно даем возможность входить духам (желанным и нет) в свою жизнь.
.
Закрывать их или нет - дело ваше. Просто припомните, прочтите. Если "вдруг" что-то высветится - напишите вопрос в коммментах, если нет - слава Богу!
1) Дверь внутренних клятв (в детстве и не только)
2) Дверь проклятия (тебя или ты)
3) Дверь эмоциональных травм (в детстве и не только), стресс, шок...
4) Дверь неправедных душевных связей ( в том числе связи до брака)
5) Дверь непослушания
закрыв их, мы по крайней мере, не даем духам возможности шастать туда-сюда без нашего ведома. Если интересно - как закрыть, то спрашивайте. Каждому - своё.
А где же хокку? Да вот она:
Тайну тебе я доверю:
Двери закрылись со скрипом…
я - ухожу улыбаться...
http://blog.i.ua/community/148/42893/ - здесь совсем другая хокку, про дверь, открытую в небеса.
2.10.07
Навіть не знаю, чи ще не стомило кого-небудь слово "альтернатива", що лізе у всі шпаринки мистецтва у свіх його проявах: від пишноцвіту поп-арту до глибоко захованого у підземеллях невідомості андерграунду. Однак мене завжди дивувала така повсюдна практика використання цього слова у згаданій царині. Перепрошую, але альтернатива чому? Мистецтво є втіленням прекрасного в тій чи іншій формі, а альтернатива - це два взаємовиключні варіанти розвитку того чи іншого явища. Тому, хоча і невідомо кому прийшла в голову "світла" думка використати слово "альтернатива" для позначення виключно сучасного мистецтва, щоб відрізнити його від зразків минулих епох, більшої недолугості годі було й вигадати. Адже зрозуміло, що мета мистецтва завжди одна й та ж! Змінюються лише засоби втілення творчих поривань та суб"єктивний зміст, що вкладається автором у кожен свій твір. А це вже дає повне право таврувати словом "альтернатива", наприклад, Клода Моне чи Огюста Ренуара, але для другої половини XIX ст., що спромоглися по новому побачити гру світла й стати родоначальниками імпресіонізму. Примітно, що в даному випадку вони жодним чином не змінювали суть прекрасного. Як бачимо, основним критерієм при визначенні наявності "альтернативності" у сучасників стає новаторство. Тому завжди викликає посмішку зарозумілість більшості сучасних митців, які підняли на озбороєння прапор альтернативи, приховуючи за ним відсутність нових засобів і ідей. Не вважаю мистецтвом копирсання в набутках минулих епох і ліпку з них "нових" творів або натужні спроби втілити свої хитромудрі концепції в форму мистецтва. Це швидше буде схоже на коллаж або гарний комерційний продукт, але до мистецтва то не має жодного стосунку. На моє глибоке переконання, сучасна "альтернатива" в її комерційній іпостасі не пропонує нічого якісно нового, а тому і претендувати на таку назву просто не може. Та й взагалі, придумати альтернативу розвитку мистецтва як такого просто неможливо. Тому що воно розвивається за власними законами. І придумати нові не в змозі ніхто. Тому давайте якось спокійніше і з розумінням сприймати спалахи амбіцій сучасників, які вважають себе альтернативщиками. Грошенят усім хочеться. 
При всем своем к закону уважении
По улицам хожу не так, как все:
Поправ собой все правила движенья-
По встречной пешеходной полосе.
Тому я вижу лиш одну причину,
Простую, как Колумбово яйцо,
Идя в потоке-видишь только спину,
Идя на встречу-видишь всех в лицо.