хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

вернись, сказка .....

  • 13.01.08, 08:39

"Сказка ложь да в ней намек...."? Нет, эта сказка, реальнее самой реально действительности....

... И снова вздрагивает и болит сердечко... Иногда его нет очень долго, и тогда я одеваюсь, заворачиваюсь в плед и выхожу на крыльцо, сажусь на качели и жду его... Я знаю, я понимаю, однажды он не вернется, однажды он встретит "своих" и уйдет с ними, но сейчас я все еще Его Жду...  и шепчу: "...только не сегодня....""

 - Он вернется......

- А я жду.... Я все равно буду ждать.... Я не хочу иначе... Не-мо-гу,  Не-хо-чу,  Не-бу-ду, Не позволю иначе!!!!!! Я буду ждать.....

безответная любовь

  • 13.01.08, 00:30
ее он встретил летним днем
их дружба крепла на глазах.
им было весело вдвоем,
а он влюбился - как дурак.

она о нем не вспоминает
в далекой северной стране,
а он - дурак всю ночь страдает
наивно думая во сне:

приедет девочка к нему,
обнимет ласковой рукой
и скажет - милый, почему
не приезжаешь ты за мной?

это только странный сон.
утром будет все иначе.
это знает только он
зачем такие одинокие ночи?

скажите - нужна ли такая любовь?

22%, 2 голоси

78%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Конец каникулам

Эх, каникулы прошли быстро и незаметно. И как всегда планировал на каникулах подготовится к тестам, сделать все д/з, порешать "Сканавія". А вышло как всегда, гулял на улице и сидел за компом(большую часть). Чувствую и на следующих каникулах будет также само.

ЗимЪа 2008. (ГодЪ Жъизьни).

...мы позабудем адреса
и разломаем телефоны…

(ц)

...пооолнейший депресснякъ...

Нарисую его образ..

Высокого..темноволосого.. почему в жизни всегда по другому...

Такс нарисую еще раз .. главное желание.. и он позвонит!!!

 

Поезд спешил далеко..было на сердце легко..

Ночь..темнота и купе..что-то сказала тебе..

Ты посмотрел мне в глаза.. в них промелькнула слеза..

Как же я плакать хотела.. но не смогла..не сумела..

Мы говорили в ночи.. ты все кивал и ключи..

Утро настало..перон..  ты так спешил, что..забыл

Их на столе..но а я.. все вдруг решила... и для себя.

Как мне хотелось догнать.. но не могла я кричать

Сердце стучало внутри.. боже..прощу- помоги..

 

 

Сьогодні — Щедрий вечір, завтра — Старий Новий рік

Через тиждень після коляди, напередодні Старого Нового Року – Щедрий вечір. Це – відгомони, мабуть, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланки.

У народній традиції обидва свята об'єдналися, і тепер маємо Щедрий вечір або свято Меланки. Якщо на Святвечір готували Багату кутю, то на Меланки (13 січня), день, який передує Василю, або ж Новому року – Щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір і називається Щедрим..

Вечеряти, як і на Святвечір, сідає вся сім'я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня ретельно випраний і чистий. Після вечері треба було обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як важливе свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, оскільки Щедрий Вечір у галичан – напередодні Хрещення, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявлення передвечір’я.

СТАРИЙ НОВИЙ РІК — дивна словесна конструкція, яка багатьох українців причаровує навіть більше, ніж «просто Новий рік». Бо чудес в оту староноворічну ніч буває більше, ніж з 31-го на 1-ше. Українці стали двічі святкувати Новий рік після реформи календаря у 1918 році. 14 січня — це свято за старим стилем.

Утім тисячоліття тому новоріччя зазнало ще більшого перетворення, ніж пересування на два тижні. Новий рік давні слов'яни святкували навесні (звідси, як пояснюють учені, у щедрівках згадки про ластівок і засівання хлібним зерном). З прийняттям християнства Новий рік стали відзначати у вересні. Обряди, вірування, дати пересувалися, накладалися одні на інші і вийшло чудове, калейдоскопічно дивовижне свято — старий Новий рік.

Сьогодні, 13 січня, зазвичай готують смачну скоромну вечерю. На відміну від Святвечора, це свято не суто родинне, отож люди ходять один до одного в гості. Як смеркне, можна йти щедрувати — вітати людей з Новим роком, закликати до хати злагоду, добробут і багатий урожай, а хлопцям та дівчатам пророкувати щасливий шлюб (для обдарування щедрувальників годиться напекти млинців, бубликів, пиріжків).

Щедрівники водять із собою по хатах Маланку і Козу. За церковним календарем 13 січня — день святої Меланії. Отож перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а веселе ходіння з ним по хатах — маланкуванням. 14 січня — день святого Василя. Отож Маланка не сама ходить, її Василько (перевдягнена в хлопця дівчина) водить. Хлопця-Маланку вдягають у жіночий традиційний одяг (керсетка, спідниця, фартух), тільки сорочка мусить бути чоловіча. Голову в'яжуть хусткою. В руках у Маланки — мітла або великий віник. Коли починають співати «Маланки», «дівчина» нишпорить по хаті, намагаючись поперекидати те, що лежить не в порядку, вимахує мітлою і «лякає» дітей. Про Маланку співають, що вона «добра господиня»: «на ополонці ложки мила, ложку й тарілку упустила». А як діставала — замочила шовковий фартух і просить: «Ой повій, вітре буйнесенький, висуши фартух тонесенький!». Фартух у стародавніх обрядових текстах, як пояснюють фольклористи, — це жіночий символ-оберіг. У піснях зустрічається мотив, коли дівчина несе в фартушку груші і сливи і віддає їх «з фартушком» тільки тому, кого любить «сердушком».

Козою перевдягається хлопець. Вважається, що господарям, до оселі яких завітають в новоріччя щедрівники з Козою, буде в усьому щастити. Волохата Коза пов'язується з буйною родючістю ниви. Козу вбирають у вивернутий хутром назовні кожух, щоб прикликати в дім господарів такі ж рясні блага, як густа вовна білого руна.

Окрім Кози, у цьому новорічному дійстві завжди є Дід і Лікар. Серед гурту ще можуть бути Баба, Циган, музики (з сопілками, скрипкою, бубном). Сюжет вистави такий: Коза скаче і веселить господарів, раптом лунає постріл — вона падає і «нежива стає». Дід і Баба голосять, запрошують лікаря, той каже, що «справа безнадійна», вимагає хабара, врешті «надуває козі жилу» — вона оживає і знову веселить господарів. Щедрівники співають:

Де Коза ходить,
Там жито родить!
Де Коза рогом,
Там жито стогом!
Де коза ногою,
Там жито копою!


У новорічну ніч по хатах ходять також посівальники. З вечора 13 січня до світанку 14-го вони засівають нашу квартирну «ниву» на нове життя, на Новий рік та на довгий вік, на добро, здоров'я й достаток. Засівають хлопчики 7 — 14 років (дівчатам і жінкам цього робити не можна). Підлітки носять у рукавиці зерно жита, пшениці, ячменю, проса, гречки. Зерно символізує життя. Дуже добрий знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) — тоді треба чемно вклонитися. Посівальники промовляють:

Уроди, Боже, жито, пшеницю
І всяку пашницю.
У полі зерно,
А в домі добро!


У цю багату на небанальні події ніч колись спалювали Дідуха — сніп жита, який стояв на покуті на Святвечір. Перед цим сніп обмолочували і навесні зерном з нього засівали першу борозну ниви. Восени останній сніп з тієї ниви ставав Дідухом. Ось такий колообіг у природі.

14 січня — день Найменування Господнього і святого Василя. Вважається, що саме цього дня, на 8-й день після народження, немовлятко, яке з'явилося на світ у Вiфлеємі, назвали Ісусом.

НОВОРІЧНІ ВОРОЖІННЯ

Перед сном розчешіться, покладіть гребінець під подушку і загадайте ім'я. Уві сні дізнаєтесь, чи кохає вас той, чиє ім'я загадали.

Лягаючи спати, вмийтеся, але не втирайтеся, а покладіть рушника в головах. Хто прийде уві сні та зачне вас утирати, той і буде нареченим.

Налийте в посудину води і пустіть дві шкаралупки з горіха. Якщо зійдуться — незабаром прийдуть свати

117 - Крик отчаянья

А вот еще случай стался. Когда-то давно я был немного влюблен в одну даму. И дабы заполучить ее расположение на предмет коитуса и в очень лирическом настроении я подошел к ней и произнес следующую возвышенную речь: " О, прекрасная госпожа моего сердца, каждая минута, проведенная в дали от вас, вгоняет мое пылкое сердце в бездну смятения и приближает тот миг, когда моя душа понесется в бескрайних холодных просторах, разнося по вселенной Крик Отчаянья!". Но дама что-то не прониклась такой патетичной речью и только делала недоуменное выражение лица. Но в конце недели я, поддатый как следует, после студенческой дискотеки тупо затащил ее в койку где и совершил вожделенный коитус без всяких лирических отступлений. Вот такая история, мля...


1991

Lif

Lif

Каникулы в Карпатах - восхождение на Говерлу

31 января едем восходить на Говерлу (2061 м)

Подробнее http://pohod.wordpress.com


100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

аварка-вираження душі автора? я свій люблю, а ви?

відкриваєш замітку і на пару секунд затримуєшся на аварці,залежно
від цікавості.
чи не зарухається?
щоб вона значила?
чи відображає автора?
чи навпаки перебільшує?
а можливо автор прикольнувся підчас свого вибору?
або, чи замислювалися ви, розкрив частинку душі!!!
ви замислюєтесь над таким
чи навіть не звертаєте уваги на квадратик розміром 100 на 100 пікселів
обведених білою рамкою.так так у всіх вони поміщаються в рамку!
деякі просто ЗАХОПЛЮЮЧІ!

116 - Мертвые эмбриональные клетки

Вот еще случай был. Бухали как-то у Лёхи Гу, а у него аквариум с брюхатыми скаляриями. Пили разведенный спирт под Сепультуру-91-Эрайз, как вдруг скалярии стали откидывать мертвых мальков и как раз под песню "Мёртвые эмбриональные клетки"! В общем, я думаю, беременным "Сепультуру" слушать не стоит...


1991