хочу сюди!
 

Ксюша

46 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 47-58 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

... Ты поймешь, о чем я...

  • 30.03.08, 19:28
Как летом снег, как гром зимой,
без ливня – молния..
Вот так и я вдруг на твою
свалилась голову.

Хоть ты запрет, хоть ты табу –
запретный плод манит.
Я гордо голову несу -
…к тебе ль, на плаху ли.

Своей рукою расстегну
на юбке молнию.
Ты мой восторг, ты мой экстаз,
…моя агония.

Все мысли - прочь, все нервы – в жгут,
слова не сказаны…
Сжимаю ключ, ведь дома ждут-
там ждать обязаны...

Твоей я нежности прошу,
как Божьей милости.
Упала чашка со стола
…да не разбилася.
                          Я

Павел Воля и его рэп!

Рэп Павла Воли рулит! Я признаю только 3 рэперов-это Павел Воля и Карандаш, ну и один мой друг!

 

 



 

 

 

 

 

     Его РЭП?


33%, 6 голосів

28%, 5 голосів

39%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Почему?

Почему мы начинаем ценить что-либо, только когда теряем?

Подключайтесь к большой виртуальной игре Тривиан

На сайте http://s5.travian.ru/ есть  большая онлайн игра "ТРИВИАН". Я хочу чтоби пользователи   начали играть в эту игру. И я хочу чтоби все кто играл в игру, подключались к моему альянсу, просто пишите коментарий(только иля игрока) и я вас обезательно приглашу.

Пікнік у Києві

5 квітня в київському ЦКМ НАУ відбудеться виступ гурту "Пікнік". Музиканти представлять програму "Мракобесие и Джаз".

Початок о 19-00.

Ціна квитків - від 60 до 200 грн.

Онлайн-замовлення квитків - агентство "Ольвия".

240 - Бинты

В бинтах беда, бинты спасенье
В кастрюльке после кипяченья
Отвар сухих полезных трав
Отравы горькой выпей тварь!


1994

За молодожен!!! Бюро снова работает!

Итак, наше Бюро продолжает свою работу!
Последние новости:


Товарищ ЭПИКУРЕЕЦ успешно, развелся со своей очаровательной (уже экс-)супругой Sweet_Thunder и решил связать себя линками Интернета с не менее экстравагантной дамой по имени pisetka  ))


Я поднимаю в смайлах свой бокал
                 чтоб брак Ваш интернетный процветал!


За молодожен!



7 граний цинизма:

  • 30.03.08, 16:27

1. Цинизм и хамство.

Ты можешь  хамить не цинично и, проявляя цинизм не хамить. Но во многих  случаях цинизм и хамство синонимы.

"Если бы рыбу посолили, её даже можно былобы есть."

2. Цинизм и жестокость.

Цинизм изначально жесток. Однако с помощью цинизма мож но помочь человеку выбраться из его недр нещастья.Иногда цинизм я вляется жестоким проявлением милосердия.

3. Цинизм и высокомерие.

Я-центр вселенной. Всё что происходит вокруг,- второстепенно. В принципе, каждый имеет право думать именно так и заботиться только о собственном благе. Но большенство предпочетает "заботиться прежде всего о других", а потом возмущаться несправедливостью мира.

"У меня хватает своих проблем-мне некогда беспокоиться о том, что Бог не всех поровну наградил умом."

                                                                                                                                         /Дейл Корнеги/

4. Цинизм и честность.

Запредельная честность-суть цинизма. Если называть вещи своими именами, между людьми будет меньше недопонимания.....Но, как выясняеться, больше обид.

"Тьмы низких истин нам дороже нас возвышающий обман".

                                                               /А.С. Пушкин./

5. Цинизм и равнодушие.

Попросту пофигизм. Если говорить о безразличии к чувствам другова человека, то тождество можно считать полным. А если к чужим ошибкам и чужой глупости, то поставить знак равенства было бы не правильно... Циник обязательно укажет тебе на твои проколы(он ведь правдолюб, как мы уже выяснили), а вот пофигис даже ухом не поведёт.

6. Цинизм и страдание.

Цинизм часто обьясняют "жизненым опытом" и "душевными травмами". Исходно, по замыслу, цинизм-философия,созданная для преодаления земных страданий. Свой рок-каким бы он ни был- надо любить или покрайней мере,принимать равнодушно. Заметте: равнодушно. Пытаясь совершить циничный поступок на пике эмоций, ты лишь усиливаешь страдания.

"Иногда я перестаю верить в синеву небес: мне кажеться, что это пространство, идеально покрытое синяками".

                                                                                                                                   /Станислав Ежи Лец/

7. Цинизм и одиночество.

Быть не зависемой стало безпредельно модно. Ни тебе симейных обязательств, ни моральных долгов. Идёшь по жизни вся такая лёгкая и берёшь от неё все удовольствия... Но часто цинизм- это панцирь, маскирующий беспросветное одиночество: "Выйдешь тут замуж, когда кругом одни крокодилы!"

"Возлюби ближнего своего"-это значит"оставь ближнего своего в покое".

                                                                               /Фридрих Ницше/


60%, 3 голоси

0%, 0 голосів

40%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

239 - Виноходец

По стакану вина - как по лезвию бритвы
Снова падаю в штопор - фатальная битва
Мной покинутый мир натянулся и треснул
По канату иду в бесконечную бездну...


1994

Some History

I found this article in the newspaper. The name doesn't matter because I just liked the author's point of view... It is worth reading.

"...

Восени 1944-го в смертельній небезпеці опинилися саме ці категорії громадян “тисячолітнього райху” – на його терени вступили совєтські війська. Із низки причин від них можна було сподіватися найгіршого, і перші ж їхні кроки німецькою землею засвідчили: настав апокаліпсис.

Чекати на порятунок німцям не було звідки – за Берліном, на відміну від Москви, не лежали неосяжні простори з невичерпними природними та людськими ресурсами. Війну було програно, й дедалі менше людей воліли платити власними життями за продовження агонії мешканців райхсканцелярії. Марною справою ставала й боротьба за Фатерлянд, тепер антигітлерівські коаліціянти мали змогу зробити з нею геть усе, що їм заманеться. Але можна і треба було порятувати якомога більше німців від люті переможців. У перші місяці 1945-го цей замір об’єднав зусилля багатьох людей у райху – від рядових вояків до найвищих чинів армії та держави. Об’єднав усупереч позиції фюрера та фашистської адміністрації...

На шостому році війни німецький солдат уперше воював за свій народ у прямому сенсі цього поняття, безвідносному до ідеологій. Тепер червона армада мала 5-10-разову перевагу над вермахтом у людях, гарматах, танках, літаках. Попри це, німці трималися стійко, не раз переходячи в контрнаступ. Лише бої за Східну Пруссію тривали понад вісім місяців! Кожна виграна година означала порятунок від смерті, ґвалту, наруги, голодомору, сибірських таборів для тисяч утікачів. (Серед останніх були, звісно, й нацистські злочинці. Але на злочинців і в західних зонах окупації чекали суд і покарання, натомість “росіяни”, чехи, поляки тамували свою жадобу помсти суто геноцидними методами.) Безмірно перетруджені в боях вояки мусили ще й охороняти біженців, облаштовувати для них польові лазарети та пункти харчування тощо.

За роки війни моряки Крігсмаріне здобули не одну перемогу над сильнішим від себе ворогом. Проте найбільшим подвигом флоту стала його участь в евакуації німецького Сходу. Флотська артилерія стримувала наступ танкових і повітряних армад, допоки тривала посадка людей у цивільний транспорт. Потім відсіки бойових кораблів також ущент заповнювали жінками й дітьми. У морі на каравани суден чатували сотні небезпек – лише торпедні атаки українця О. Марінеско коштували життя майже десятьом тисячам мирних громадян. Попри це, підсумком “найбільшої рятувальної акції всіх часів” (Г. Беддекер) стало 20000 загиблих і... 2 млн. (!) успішно евакуйованих німців, порятованих із пекла завдяки професійності, відвазі та невтомності військових і цивільних моряків.

А як мужньо трималися німецькі міста-герої: Кенігсберг, Піллау, Ельбінг, Кольберг, Бреслау й інші! Деякі з них червоні наїзники не спромоглися здобути аж до настання тотальної капітуляції вермахту, попри те, що ті билися в глибокому тилу Совєтської Армії. Совєтські джерела подавали факти стійкого опору німців як вияви фанатизму та жорстокості нацистської верхівки, проте, не заперечуючи реальності того й другого, мусимо відзначити насамперед героїзм тисяч захисників німецьких твердинь – і героїзм, далебі, не ірраціональний і не безглуздий.

У ті трагічні дні подвиг спасіння був прерогативою не лише людей у погонах. Залізничники під прицільним вогнем виводили із загрожених міст ешелони з біженцями. Рибалки розмічали та підтримували льодову “дорогу життя” через затоку Фріше Хафф. Парафіяльні священики брали на себе непідйомну ношу опіки над численними утікачами, знедоленими й не раз деморалізованими; ризикуючи життям, вони захищали земляків від наруги “визволителів”. До акцій солідарності, опіки, спасіння долучалися тисячі простих людей, окремі функціонери НСДАП, СС, гестапо.

Ба навіть опинившись у пазурах ґвалтівників, не всі німці остаточно втрачали присутність духу. Під дулами автоматів вони молилися Богові та співали пісні про милу вітчизну, яку багатьом із них більше не судилося побачити. “Ми поїхали вантажівкою на товарну станцію залізниці, – згадує фрау Г. Романн свій від’їзд із Кенігсберга, – жалюгідна купка людей, у лахмітті й хустках, у руках – вузлики з ковдрами й іншими пожитками. Коли товарні вагони рушили, ми піднесли вдячні молитви Богові. Якими б великими не були страждання, значно більшою була радість – ми вирушали туди, де мешкають німці та правлять німці”. На цих мордованих чоловіків і ґвалтованих жінок іще чекав найбільший німецький подвиг – стрімка відбудова розгромленої, понищеної та обтяженої репараціями країни.

..."