(токо, парни, без обид)   

  

           

 

            Ветви рябины раскачиваемые лёгким ветерком, тихонечко поскрёбывали окошко. Учитывая кромешную тишину комнаты, этот звук был одновременно и раздражительным, и приятным.  Сквозь слегка поредевшую, отходящую, листву пробивались одинокие лучики осеннего солнышка. Они бродили по палате и искали: на чём бы остановится, чего бы поосвещать. Но их упорно ничего не замедляло. Задолбавшись от безсмысленного нарезания тасов по помещению, они, обиженно моргнув, исчезали.

            В палате было тепло и уютно. Недавно включили отопление, и холодок, просочившийся меж оконных щелей, тут же нагревался теплом радиаторной батареи. Четыре койки стояли по разные углы палаты и своим аккуратно заправленным видом, придавали всей комнате прилежный вид.

            Маниа4ег. сидел на табуретке у подоконника и, склонив голову над чем-то мелким,  монотонно бубнил себе под нос. Разобрать смысл произносимого было невозможно, так как его ротовую полость помимо работающего языка занимал внушительного размера листок фикуса. Вазон стоящий рядом с ним на подоконнике периодически терял свои листья благодаря резким и метким выпадам головы пациента в свою сторону.

            Грохот открывшейся двери, благодаря мощному удару ноги, воззнаменовал возвращение из процедурной Князь Вована. Заботливые санитары спеленали «рубашкой Пьеро» его руки, но в очередной раз забыли опутать его ноги.

            - Дорогу выздоравливающим! – прозвучало на всю палату. Возглас был громок и неожидан, но это нисколько не отвлекло Манья4ега от его увлекательного занятия.

            - Бля… Фсему песдес… - проглотив недожёванный листок вазона, пробормотал Манья4ег.

            -  Чем занят? – окликнул пациента пинком Князь.

            - Познакомься. Это Муся. – немного отгородившись от предмета своих корпений пробормотал Манья4ег.

            Как оказалось, в его правой руке была зажата вилка, а в левой болтался обрезок капельницы. Пред ним, на марлевой повязке лежала брюхом кверху здоровенная муха. Любые попытки мухи взлететь, были пресечены предусмотрительным Манья4егом, приклеенным к её крылышкам лоскуту скотча.

            - Хуясе… - только и сумел произнести Князь, дзыбая на Мусю округлившимися до размеров тульских пряников, глазами. – А шо вы…

            - Это Муся, - повторился Манья4ег, прервав стремящийся вопрос Князя, - У Муси сначала просто животик болел, а потом, когда у неё вдруг не случилось недельных, я заволновался ненашутку. Мы сделали анализы и выяснилось, что она беременна. От кого она незнает, так как мухи имеют до 20 контактов за день. Когда она определённо потолстела, то выяснилось, что её репродуктивные органы были повреждены невнимательной посадкой в борщ, на прошлой неделе. И теперь мы ей делаем кесарево сечение. Операция находится на начальном этапе, но она будет определённо успешной. Я уверен.

            - Бляяяя… - дрожащим голосом протянул Князь, потихоньку пятясь к двери. – Ты только не волнуйся, с Мусей всё будет впорядке… - продолжал нашёптывать он, не отводя глаз от горящих хищным огнём глазок новоявленного гинеколога. – Всё… будет… ха… ра… шо…

            Наконец добравшись до дверного проёма Князь резко развернулся и по коридору послышался топот бегущего спеленованного.

            - Сестраааа!!! – разнёсся по корпусу его крик, - Этот мистэр опять не съел прописанные ему пилюлииии….

            И лишь скучавшее до этого коридорное эхо, зычно продолжало его удаляющийся крик.

 

Если хочешь, мое дыхание нагреется тобой
И если снова захочешь увидеть , я буду немой.
Я  не смогу говорить, не скажу ни слова
И снова буду смотреть, снова....
Опять будет дождь
Ведь сейчас осень,
Осень, она всегда со мной
Никогда меня не бросит.
Осень в моей душе, осень.
Осенью дышать легче, мне только осенью.
Только осенью я весну ожидаю, осенью.
Осенью я никогда не сломаюсь, осенью .
Осенью все новое начинается, осенью.
Если захочешь,  я рядом буду, с тобой
Если чувствуешь что-то, будь собой
Не лишайся себя и  желаний своих.
Просто люди всегда сквозь призму
Насмешки смотрят на них.

Я помню чудное мгновенье.

Передо мной явилась.... осень

Как мимолетное виденье

Как... будто ее кто то просит

 

На смену лету появляться

Природу красить в желтый цвет

И заставлять ее меняться

К зиме готовясь. Спору нет

 

Прекрасен облик золотистый

Но он к зиме спадет опять...

(Тут напрочь мысль моя зависла.

Короче,  ненавижу осень...)

))))))))))))))))))))))

"Boonika bate doba"
(Grandmamma beats the drum-a)

1.
It’s jump up jungle, a little like break beat
Never seen that super hit - boonika beats da drum-a
Big mallet in the hand, high hat in the same beat
She’s screaming like Hawkins, my old Big Mama
Boonika beats da drum-a like I never heard before
She’s a slapping Miss Blackman, gimme some more
Check it, let’s kick it, we wanna dance now
We are turning into hammers ticking rhythm out

Refrain:
Boonika bate doba
Boonika bate tare
Boonika bate doba cu maciuca’n casa mare!

2
I love so much doba making boom-boom
Now get your body moving, just follow the tune
It’s a real magic- big mama play her drum-a
She’s flying into trance like an Indian shaman
Who is the “Beatles”, who is Peter Pan
Who is the gypsy Hendrix -
She don’t care, that misses L
I smile, I cry when I see that crazy baba
Dizzy tempo dizzy let’s go my music-mama

Refrain:
Boonika bate doba
Boonika bate tare
Boonika bate doba cu maciuca’n casa mare!

3
People in the place, feel your body shakes
Boonika beats da drum-a-tama tapping out the breaks
Pop you up with dat beat
Get rid of rotten meat
You dig with your soul
Deep inside that rock’n’roll
She’s a drum machine, you know what I mean
She wanna play jumparale to make you spin,
Drain a bottle of wine, no need to smoke the leaves
By the end of that show you‘ll blow yourself to bits

4
You are a real drum machine
You make me wanna dance, you’re a slapping queen
To get that state you drink juice from grapes
And I go deep into the music space

Refrain:
Boonika bate doba
Boonika bate tare
Boonika bate doba cu maciuca’n casa mare!

----

"Grandmamma beats the drum-a"

1.
It’s jump up jungle, a little like break beat
Never seen that super hit - boonika beats da drum-a
Big mallet in the hand, high hat in the same beat
She’s screaming like Hawkins, my old Big Mama
Boonika beats da drum-a like I never heard before
She’s a slapping Miss Blackman, gimme some more
Check it, let’s kick it, we wanna dance now
We are turning into hammers ticking rhythm out

Refrain:
Grandmamma beats the drum-a
Grandmamma beats it hard
Grandmamma beats the drum-a
with the mallet in the big house!

2
I love so much doba making boom-boom
Now get your body moving, just follow the tune
It’s a real magic- big mama play her drum-a
She’s flying into trance like an Indian shaman
Who is the “Beatles”, who is Peter Pan
Who is the gypsy Hendrix -
She don’t care, that misses L
I smile, I cry when I see that crazy baba
Dizzy tempo dizzy let’s go my music-mama

Refrain:
Grandmamma beats the drum-a
Grandmamma beats it hard
Grandmamma beats the drum-a
with the mallet in the big house!

3
People in the place, feel your body shakes
Boonika beats da drum-a-tama tapping out the breaks
Pop you up with dat beat
Get rid of rotten meat
You dig with your soul
Deep inside that rock’n’roll
She’s a drum machine, you know what I mean
She wanna play jumparale to make you spin,
Drain a bottle of wine, no need to smoke the leaves
By the end of that show you‘ll blow yourself to bits

4
You are a real drum machine
You make me wanna dance, you’re a slapping queen
To get that state you drink juice from grapes
And I go deep into the music space

Refrain:
Grandmamma beats the drum-a
Grandmamma beats it hard
Grandmamma beats the drum-a
with the mallet in the big house!

 

А что делать, если бирмиксу - хочется, продается - из холодильника, а горло - больное? :-)

Знаєш, морозитись вічно це не для мене. Тим більше ти цього не заслуговуєш.Можливо після цього листа ти взагалі мене зненавидиш (якщо ще досі це почуття не переповнило тебе), але я хочу щоб ти знав правду. Вже довший час поспіль, перед сном і взагалі від того що немає, що робити я намагаюсь сформулювати для тебе хоч якесь пояснення моєї ганебної поведінки та аморального вчинку щодо тебе. Направду, мені важко, а ще більше ускладнює завдання повна відсутність бажання пояснювати те, що відчуваю далеко всередині себе. Зовсім не хочеться знову і знову повертатись до подій тої «триклятої» суботи ( краще б її взагалі навіки стерло з моєї пам’яті) . А ще більше не хочеться ворушити те, що я так старанно і безрезультатно поховала (чи лише хотіла так думати) в собі.Добре почну, бо і так чудово розумію, що від цих виправдань легше не стане ні мені ні тобі.Уяви, що ти сильно когось кохаєш….Місяць, пів року, рік….. Для мене це – ВІЧНІСТЬ.Безнадійно і абсолютно без відповіді. Ти навіть не маєш шансів сказати в кохані очі те дурне сакраментальне «люблю». Періодичне (раз в тиждень чи місяць) споглядання об’єкту твоїх бажань закінчується диким скрипінням зубів, награним пофігізмом і нестерпним розумінням того, що «нє сложилось». Через деякий час, ти здавалося б вже майже ігноруєш будь-які пориви свого затравленого серця і починаєш хоч якось жити своїм (насправді вигаданим і в когось позиченим) життям і ТИЦЬ…Доля скидає вас докупи як старі нікому не потрібні спогади і відбувається щось непередбачуване. Можливо ти здогадався про кого йдеться і хто герої цієї дурнуватої, але нажаль правдивої історії. Майже твоя копія. Те ж ім’я, що діє на мене на якомусь підсвідомому рівні (завдяки котрому ми і познайомились). Та ж зачіска, очі, але…..Він був єдиним чоловіком у моєму житті, котрий чудово обходився і без мене, а це було для мене нестерпним.Як так? Я для нього все, а він «дякую, могла б і не робити цього». Я відчувала «хребтом» його присутність. Вловлювала його заплутані думки, по дитячому кумедному личку я читала його мінливий настрій. Але все це для нього було непотрібним. ЙОМУ НЕПОТРІБНА БУЛА НАВІТЬ Я!Здається перший (чи тисячний з огляду на стару як світ історію наших стосунків) крок зробити так само легко як запалити сірник... і що далі? Дивитись як він розгоряється в неконтрольоване ніким полум’я, яке врешті поглине мою легкозаймисту натуру? Потім може бути надто пізно і я вже не позбудусь його фантому довіку.
Отака історія.
А ти… Вибач якщо зможеш, але за той час, поки я його не бачила, мені здалось, що я знайшла когось набагато кращого. І що це «ТЕ МОЄ» яке я так довго шукала, через яке я стільки витерпіла і яке я по праву заслужила.Нажаль лише одна ніч з собою наодинці (для цього навіть не потрібно було його писутності) безжально відкрила мені очі. Мені набридло брехати собі та переконувати власне серце, що я сильна і Він в минулому, далекому і безповоротному. Він тут. Був, є і буде, принаймні поки ми обоє не поставимо крапку над «і» і не зрозуміємо для себе, що ж саме нас так шалено притягує докупи. Так, зізнаюсь чесно ти мені дико подобався і певний час я не уявляла свого життя без тебе ( при цьому я абсолютно забула його). Але тепер я розумію, що я просто-напросто шукала в тобі риси коханої людини. І іноді я їх там знаходила Але... ОДНА НІЧ.Звичайно він як і завжди зник з мого життя, залишивши після себе суцільні розчарування, відкриту (вже загоєну) рану і самовпевнену обіцянку зустрітись через «рік-два-п’ять» для остаточного з’ясування цих «тупикових» стосунків.Ти знаєш, зараз мені взагалі ніяк. Я зрозуміла, що ніколи з ним не буду ( бо не зможу, це розтопче моє «Я»), а повертатись до тебе не хочу. Бо це вже не те. Я не змогла б брехати тобі, що нічого не сталось, а ти б мучився тим, що я не така, як колись.

Одним словом.ВИБАЧ.
P.S. Якщо зможеш…

и от погоды получается такая вот хрень

а ведь еще и центр столицы....

На дорогу до роботи я витрачаю годину. Це в один кінець... Шкода втрачених годин життя. :(

Кілька разів чула, як позитивно можна витратити цю годину вивчаючи іноземну мову. Можливо... Та не скажу, що в метро оточення сприяє бадай якомусь вивченню... Це я така приндикована чи дійсно не можу себе організувати і викидаю на вітер 35 підземних хвилин ? ;)) Переважно (вранці) я борюся із залишками сну (я сова), пробую планувати свій день, слухаю музику, а увечері (інколи) читаю якісь цікавинки з Нету, на які в робочий час не вдається відволіктися. 

Іще маю питання:

Чим ви зайняті в дорозі? Що позитивне вдається (?) зробити за ці хвилини/години для себе? Яку останню книжку ви прочитали в транспорті?

 

Не хочу, аби подумали, що моя дорога це так вже й погано. Буває, що знаходжу цікаві заняття і час просто прошмигає, навіть пропускаю потрібну зупинку. Навчилася зупиняти балаканину в голові (для тих, хто зрозуміє/знає/читав про це, є більш точне поняття "зупинити "словомешалку"), і гарно від цього відпочиваю. :) Інколи роблю вправи, тренуючи мізки, аби не заіржавіли... А ще люблю спостерігати за людьми.

 

 

Директор одной компании спросил Мастера о секрете успешной жизни.

- Делай счастливым одного человека в день, - последовал ответ.

Минуту спустя Мастер добавил:

- ...особенно, если этот человек - ты сам....