хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Школа пессимизма

На перерыве стала невольной свидетельницей вот такого разговора двух девушек...
- Ой, наш троллейбус уходит...
- Откуда ты знаешь, что это наш - отсюда же не видно?!
- Конечно наш! Иначе и быть не может.
- Ну и ладно, подождем следующего.
- Угу, и будем ждать минут сорок!
- Тогда пойдем на метро...
- До него идти полчаса!
- Ничего, прогуляемся...
- Ну да! Прогуляемся! Вон снег сейчас пойдет!
- С чего ты взяла?
- Обязательно пойдет. Вон видишь, тучи собираются...
Дальше наши дороги разошлись. К счастью. Потому как к тому времени мне уже порядком надоело слушать это нытье. Не знаю, как на этот раз выкрутилась подружка упаднически настроенной красавицы, ведь лично у меня для нее нашелся бы только один ответ: "Над твоей головой тучи будут собираться всегда!"

Праздники

  • 15.02.08, 14:59
Вчера имел "удовольствие" наблюдать груды постов, посвященный "празднику" святого Валентина. За день из было явно больше сотни. Да, день когда всем окружением на улице, транспорте, в помещении тыкают лицом в то, что "у тебя нет пары - ты неудачник", "у тебя нет пары - ты ничтожество", "у тебя нет пары - ты не на что не способен".
Сегодня более серьезный, красивый и оптимистический праздник. Что я вижу? Да так... десяток постов-отголосков вчерашнего, а так все таже любофь-моркофь да выяснение отношений, финансы и т.д.... короче будни. Всего два поста мне попались на тему праздника.
Мдя...

Футбол...

  • 15.02.08, 14:55
ФУТБОЛ ДИНАМО
ДИНАМО НАШ ЧЕМПИОН





А ДЕВОЧКА ДИНАМО НИЧЕВО



СЕЗОН ДИНАМО 1998-1999 ТОГДА ИЩ0Ё ШЕВЧЕНКО ИГРАЛ


ДИНАМО НА ФУТБОЛКЕ


ШЫПШЫНА



ворона)))







наш чева


ну на 27 год похоже)))

флуктуація ..

  • 15.02.08, 14:36
це показує, що ти знаходишся в рівномірному потоці ..весь час

Разлука

Женщина уходит

 

Когда уходит женщина, скажи:

«Не уходи!» - и задержать попробуй.

На плечи смело руки положи.

Она их сбросит тотчас же со злобой.

 

Когда уходит женщина: «Молю!

Куда? – скажи. – Куда ты?» Без ответа

Посмотрит лишь. Сквозь зубы: «Не люблю!» -

Произнесет. Что возразишь на это?

 

Когда уходит женщина, вперед

Зайди! Она и не поднимет взгляда!

… Когда ж уйдет, то свесившись в пролет,

Кричать: «Прошу, вернись!» - уже не надо…

 

Е. Винокуров

Пташеня

 ...Вона  жалібно пищала,  тріпотіла безпомічно  крильцями, однак  усі  її зусилля  були  марними. Маленька  пташечка  не  могла  сама  собі зарадити.  Ще не  минув 

тиждень,  як  вона  вилупилася  з  яйця. На  неї  ще  можна  було казати  не  „вона”,  а  „воно”.  Так, воно  -  жовтодзьобе пташеня.  І  ось це  юне  створіння вже  захотіло  вилетіти з  гнізда  вгору, вслід  за  батьками. І  вилетіло,  правда, не  вгору,  а вниз.  Його  зустріли не  пухнасті,  білі хмаринки,  а  тверда, чорна земля.  Падіння  було  стрімким  і  приголомшливим.  Та ось  воно  оговталось від  удару  і з  здивовано   побачило, що  знаходиться  не там,  де  уявляло, що  все  те, що  згори  здавалось  маленьким,  непримітним,  тепер стало  не   просто великим,  а  величезним. І  це  лякало. Потрібно  було  звідси вибиратися,  проте,  виявилося, що  воно  не може не  тільки  підлетіти бодай  метр  над землею,  а  навіть по-справжньому  відірватися  від  неї.  Без  допомоги не  обійтися.  Та  де  її взяти?  Пташеня  з переляку  стало  голосно пищати.  Його  почули. Першими,  хто  прилетів на  допомогу,  були батьки.  Вони  почали активно  кружляти  над ним  і  навіть сідати  на  землю біля  нього.  Та  щось  зробити  практично не  могли.  Позліталися і  сусіди,  і знайомі.  Всі  кричали,  пищали,  кружляли  над головою,  але  тим вереском  лише  розбудили дрімаючого  на  сонці чорного  кота.   Він підвівся,  потягаючись,  а потім  повільно  почав наближатись  до  місця приземлення  пташеняти.  Птахи, намагаючись  захистити  жертву польотів,  стали  відважно нападати  на  чорного розбійника,  та кіт  не  звертав на  них  уваги. Пташеняті  здалося,  що  тепер  для  нього настав  смертний  час. 

-           Людина!  Людина!  -  раптом  зацвірінчали  всі  і кинулись  врозтіч.

До   дерева підходив  молодий  чоловік. Він  здаля  помітив якесь  пожвавлення  у  траві  й  кота, що  до  когось підкрадався.  Чоловік,  наполохавши кота,  підійшов  ближче. Він  помітив  маленьке, безпомічне  пташеня,  яке жалібно  підстрибувало,  намагаючись кудись  втекти,  проте, плуталося  у  високій траві  й  увесь час  падало.  Його рухи  ставали  все повільнішими  і   повільнішими.  Тож, коли  незнайомець  підійшов, пташеня,  зовсім  знесилившись, вже  й  не ворушилося,  а  з розпачем  чекало  на те,  що    станеться.  Чоловік,  нахилившись,  узяв пташеня,  в  якого серце  на  ту мить  завмерло  від  страху.  Втім  нічого  не  сталося. Чоловік,  роздивившись  навколо, помітив  невисоко  на гілці  гніздечко.  Обережно тримаючи  в  руці пташенятко,  він  поліз на  дерево.    Ці хвилини  для  пташеняти були  найстрашніші,  здавалося, що  тепер  вони обоє  упадуть  із дерева.  У  нього шалено  билося  серце, та  знову  нічого страшного  не  сталося. Чоловік  обережно  поклав його  в  гніздо.   

     „Рідний дім,  мій  дім. Який  він  чудовий” -  думало  пташеня.

     „Все  так,  як  у  моєму  житті, -  подумав  чоловік. Колись  я,  можна сказати,  випав  із рідного  гнізда,  як те  пташеня,  - пішов  із  батьківського дому.  Думав,  що політаю,  але  також упав  донизу.  Такий прекрасний  з  батьківського гнізда  світ  насправді  виявився дуже  жорстоким  і підступним.  Я  падав все  нижче  і нижче.  Тоді  я став  кликати  на допомогу.  За  мене взялися  батьки,  їх знайомі  і  незнайомі  люди,  та  все було  марно.  Всі вони  не  могли врятувати  мене.  Тоді на  допомогу  прийшов Той,  Кого  я раніше  не  знав та  й  не  хотів знати.   То  Він мене  тоді  підняв, дав  мені  дім, подарував  нове  життя.  Він  врятував  мене! Його  називають  Господом Ісусом  Христом.   І тепер  я  теж називаю  Його  своїм Спасителем.” 


100%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ни децкий вапроз.

  • 15.02.08, 13:44
Вот есть там например любовь, есть просто секс. Ну с этим все понятно.
А есть ли такое понятие "ДРУЖЕСКИЙ СЕКС"? Если да, то что понимается под этим понятием?

пі.сі. Название зометки специально для Айса)))))

И.А.Бунин

"Жизнь не стоит на месте, - старое уходит, и мы провожаем его часто с великой грустью. Да, но не тем ли и хороша жизнь, что она пребывает в неустанном обновлении?"

100%, 7 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

100 даїшників та Беркут влаштували феєричну бійку

  • 15.02.08, 13:30

Більше 100 працівників ДАІ та "Беркута" минулої середи влаштували бійку в ужгородському ресторані "Деца у нотаря".

6 лютого 2008 року в ужгородському ресторані "Деца у нотаря" група працівників "Беркуту" чисельністю 20 чоловік проводила бенкет. В цьому ж закладі відпочивали працівники закарпатської ДАІ, які проводжали своїх кіровоградських колег.

Через певний час між працівниками правоохоронних органів зав’язалася бійка. На щастя для відвідувачів закладу, правоохоронці з’ясовувати стосунки вийшли на подвір’я ресторану. В той же час ДАІ викликали підмогу, і до ресторану оперативно підтягнулись додаткові бійці. В свою чергу, «Беркут» викликав свій черговий наряд, а також інших працівників, які також приїхали і напосіли на працівників ДАІ. Тоді на допомогу «Беркуту» прийшов громадянин України Л., який постійно проживає у Празі і також брав участь у бенкеті. За його дзвінком до ресторану підтягнулись незнайомці з бейсбольними битами, які почали лупцювати міліціонерів. Насамкінець приїхали представники спецпідрозділу «Сокіл» і всіх розігнали. В бійці серйозно постраждав один з правоохоронців, тому вирішили повісити цю справу на пана Л. і людей з битами. На території до сьогодні залишився джип Тойота Ландкрузер, який належить пану Л. В результаті в цьому ресторані впродовж тижня автомобіль охороняють три наряди різних міліцейських служб: два працівники «Беркуту», два працівники патрульно-постової служби і два працівники ДАІ.

Міський голова Ужгорода Сергій РАТУШНЯК сьогодні на прес-конференції заявив, що ця подія не має аналогів в сучасній українській історії.

«Тепер місто очікує реакції міністра внутрішніх справ, оскільки замість того, щоб забезпечувати охорону громадського порядку міліція зайнята в “розборах” і потрібно захищати населення від дій правоохоронних органів. Загроза громадській безпеці з боку самої міліції - це виклик новому міністру внутрішніх справ» - підсумував РАТУШНЯК.

РАТУШНЯК у інтерв’ю кореспонденту УНІАН наголосив, що події в Закарпатті – це виклик демократичним цінностям та конституційному ладу і є тестом на громадянські цінності, які сповідує президент.

Також він повідомив журналістів, що готуються відповідні звернення в прокуратуру з приводу масової бійки міліціонерів, яка становила серйозну загрозу мирним ужгородцям.
http://unian.net/ukr/news/news-236298.html

Чаздь пра он

weral-wolf*Хохочет вечер за стеною, Спускаясь ливнями на земь. Он тоже хочет быть с тобой..*

Вечер за стеною. Хочет. И хохочет. И спускает. Прямо наземь. Ливнем. И девчачье имя он лопочет... Так и просится... схлопотать камнем

Виолетта УДДУ *тоска ...сердечная тоска... неужто иначе нельзя???* http://blog.i.ua/user/426598/85694/

за гризонтом что-то встало *ну пачиму таг далико?!* лучом огромный дым согнало моя тоска - как ар-деко неужто иначе нельзя? зачем мне эти треуголки? пусть любит нежно он меня... *исчьо набйу сибе наколки*...