"сумрак" и иже с ним.
- 12.10.10, 17:15
Іграшки/конкурси попридумували, і щось розслабилися наші програмісти. Розділ "Блоги" цілком закинули, автори покидають розділ, інші вже наплодили сотні заміток, якими керувати стає неможливо. Коротше, в мене визріли деякі пропозиції щодо вдосконалення його роботи:
1. Створити архів блогу, який:
а) можна було б завантажити одним файлом у вигляді веб-архіву в форматі *.mht або якомусь іншому зі всіма фотками в ньому і т.д.
б) розробити поділ архіву на розділи по роках/місяцях, або запропонувати самим юзерам розробляти ієрархію архіву.
в) розробити налаштування доступу до архіву (тільки для юзера / для друзів / відкритий доступ).
г) видалення заміток не по одній, а цілими розділами архіву (з захистом від помилкового кліку).
д) передбачити автоматичну переадресацію на сторінку архіву (якщо відкритий доступ до нього), якщо посилання на сторінку замітки застаріло.
е) передбачити можливість архівування блогу в автономному режимі (раз в місяць чи т.п.)
Не мечите бисер перед свиньями, Головой не бейтесь в дверь закрытую, Не пытайтесь строить волны в линию И мозги вставлять бейсбольной битою, После сорока людей воспитывать, Добиваться обожанья силою, Поменять небитых двух на битого, Исправлять горбатого могилою. Бесполезно только силы вложите В патовое дело, тупиковое: Никому вы этим не поможете, Лишь напрасно повредите голову. То, что не далось разбору шумному, Не решить затянутыми спорами. Отступите хоть на шаг, - задумайтесь - У медали есть другие стороны! Долго не живёт мертворождённое, Путь ошибок оборвётся пропастью, Так не дайте ж телу измождённому, Негодуя понапрасну, лопаться. Иногда обычною улыбкою Всё решить полезней и приятнее. Полюбите вместе с их ошибками Всех людей, пусть непутёвых, братьями... Ирина Кривоносова
Унылая пора! очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса --
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и в золото одетые леса...
/А.С. Пушкин/
...а я люблю осінь...люблю кришталево-прозоре повітря з присмаком прілого і спаленого листя...люблю прохолодно-сонячні дні бабиного літа...люблю золото кленів та осик, багрянець дубів і червоно-сині відливи дикого винограду...люблю шарудіти листям під ногами і збирати з нього букети...люблю терпкий аромат хризантем і неповторні візерунки осінніх клумб...люблю особливу осінню романтику і шурхіт дощу по парасольці...