хочу сюди!
 

Наталія

40 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Сміх крізь сльози....

Ось, наглядний приклад сучасної молоді.... (знайшла в неті)(с) Скажіть, панове, куди ми котимося?

Інтернет-видання «Українське Слово» опублікувало деякі перли з творів вступної кампанії 2008-2010. Цитати виданню надіслала жінка, яка працює вчителем і кілька років займалася перевіркою творів під час незалежного тестування. Вона виписала перли за 2008-й, 2009-й та 2010-й роки. Теми творів вказані перед цитатами.

Тема твору: "До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле" (2008 рік) 1. Ліна Костенко ніколи не тримала язик за зубами. 2. Людина розвинулась настільки, що нема місця іншим тваринам на планеті. 3. Якби ми не озирались назад, то жили б в кам'яному віці, а так ми озираємось. 4. На нас впливають, наприклад, кислотні дощі і глобальні потепління. Це свідчить про розвиток людського мозку. 5. Навіть така професія як муляр потребує усього життя для вивчення, щоб працювати вільно, легко, не тужачись. 6. Людський мозг пройшов великий ряд ароморфоз прикладом є: дерев'яні палочки, які під час удару друг о дружку призводять до вогню, а зараз і створювання нових досконалених технологій таких як стиральна машинка і мікроволновка. 7. Правительство теліпає язиком. 8. Раніше жилося краще, бо мали відпустки на моря. 9. Ми з батьками вже склали моє дерево і це дерево передалося мені від батьків. 10. Бомба була оброшена на Хіро-Сіму і Наго-Сакі. 11. Я знаю людей, які не озираються на зад, а дивляться тільки у перед. 12. Іван тільки воспользовался Катериною, коли вона зв'залася з москальом. 13. Кожна людина тягнеться до майбутнього як лебіть до лебітки. 14. У мене була проблема з коханою, я звернувся до батька, він мені все розповів і проблема зникла. 15. Іван Шевченко, щоб не впасти духом ховався в бур'яни з Оксаною. 16. Шевченко написав велику українську книгу "Кобзар", за що був відправлений у Сибір, де в палаючих землях посадив вербовий гай. 17. У минулому діти народжуються, а в майбутньому їх вигодовують. 18. Одної миті ти живеш, а іншої вже тобі дарують квіти, вінки. 19. Держава стала на ноги як особистість. 20. Наша держава хоч і не до розвинена, молоденька, а вже лізе в НАТО. 21. Ця жінка без минулого, але з добрим майбутнім пішла на той світ. ("Наймичка" Т.Шевченка). 22. У наш час вже більша половина молоді вже спробувала наркотики і тепер впевнено рухається в майбутнє. 23. У мене теж були випадки з життя, коли я задумувався. 24. Я піддержав цю думку на цю тему. 25. Всё равно ніхто нічого не пойняв! 26. Ми живемо чим боляче, тим краще. 27. Є такі поети, які пишуть п'єси. Серед таких поетів є поет Іван Нечуй-Левицький, який написав п'єсу "Кайдашева сім'я". 28. Єлька втекла в інше село після того як її сбесчестив бригадир, бо не могла без нього жити. 29. Важко вступити до найвищого навчального закладу. 30. Я не хочу поступати до вузу, я хочу поступити до університета. 31. Все що ми робимо - це щасливий кінець до нашого майбутнього. 32. Іван Ленін. 33. Паливо, струм, світло, їжа, вогонь - це все є основними інгридієнтами життя. 34. Довженко розкривав очі українцям. 35. Треба завжди йти уперед з піднятими уверх очами. 36. Треба турбуватися про дітей Ефіопії, бо там голодомор, погане життя, дітям нічого їсти, ніхто про них не думає. 37. Шевченко писав про голодомор на панщині. 38. Видатний політик Богдан Хмельницький об'єднався з Росією, а потім кусав локті. 39. До майбутнього ми йдемо навіть не дивлячись під ноги. 40. Українці були забияками, бандитами. 41. І. Франко відомий нам як автор романа "Собор". 42. Нащі претки спочатку зробили счоти, а ми вже по їхніх стопах - кулькулятори. 43. Леся Українка затронула мене не тільки як поет, а й як жінка. 44. Ярослав Мудрий - батько Богдана Хмельницького. 45. Мина Мазайло з однойменного твору Івана Багряного. 46. Раніше був один президент на всі страни і всі жили добре. 47. Роман Булгакова "Майстер і маргарита" написаний в нашу еру. 48. Наведу приклад з себе. 49. Люди спочатку вчаться освіченно, а потім посвоєму. Тема твору: "Ніщо не звеселяє душу людини, як споріднена праця" (2009 рік) 50. "Наталка Полтавка" паралельно веселила себе. 51. Шевченко був рабом у багатого пана. 52. У романі "Жовтий князь" говориться, що люди і комахи робили споріднену працю. 53. Коли твоя робота приносить задоволення та грощі для матеріального богацтва. В цей момент стабілізується карма яка впливає на інь-янь яка входить вконтакт з навколишнім світом. 54. Багато людей у світі дуже відрізняється за шкірою. 55. Сковорода затлумачений в самих словах якимось чином перейшов в наш час і передав обстановку того часу. 56. Прикладом є одна героїня, яка працює в барі зі своєю спорідненою працею з чоловіками, але нічо не звеселяло їй душу як чоловічий орган. Тема твору: "Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш" (2010 рік) 57. Змалку я хотів велосипед, а тепер жінку. 58. Я познайомився з одним хлопчиком. Спочатку ми просто товаришували, потім наша дружба перелилась у щось більше. 59. Відомий письменник Тарас Бульба написав роман "Тарас Бульба". 60. Людина вважає себе найвищою гілкою інтелекту. 61. Вірш Лесі Українки "Contra sperma". 62. Юля обісцяла всім легко вступати в інститут. 63. Чіпка убиває матір з точки зору чекіста. 64. Я стараюся більше часу проводити зі своїми цінностями. 65. Головний герой повісті Чіпка Вареничка. 66. Ми онуки своїх батьків. 67. Осип Мандель Шпак. 68. Собака йшла по берегу, побачила кусок м'яса в річці, поплила. Поки плила, побачила ще більший шматок, поплила за ним, а там була течія і собака ледве не утонула. Тоді вона пойняла, що треба цінувати цінності. 69. Мрія дає людині ухмилку. 70. На мою думку, я підтримую думку. 71. Трогають за живе. 72. Кожна людина дивиться на річь і посвоєму трахтує її. 73. Твір Терентія Пузиря "Хазяїн". 74. Мавка була лісового роду. 75. Наприклад, Наполеон і Гітлер не читали твір "Хазяїн". 76. Ярослав Мудрий з отрядом козаків звільнив Київ від німців. 77. Горбачов став першим Президентом України. 78. Через нещасливе кохання Мавка покинула свою домовину. 79. Чіпка опинився на дні драбини. 80. Чоловік любить дружину, а вона хоче схуднути. 81. Лаврентій Пузир 82. Все можливо. Треба тільки тілом захотіти 83. Цнотливий аркуш 84. Я не концентруюсь на інституті, а концентруюсь на перепоні до нього 85. Кай і Авель.

11%, 1 голос

78%, 7 голосів

0%, 0 голосів

11%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

А по іншому ніяк )))

  • 12.11.10, 12:12
    Ти дивишся на мене з посмішкою дикого звіра. Ти чекаєш…Ти чекаєш, що Я помилюсь, Я зроблю хибний рух, видам себе. Але ні цього не буде. Я вже давно знаю, як спілкуватися з тобою. Безсонні ночі, постійні переживання, створили навколо мене стіну. Стіну, яку ти вже не зможеш зрушити з місця. Я буду триматися до останньої краплини моєї крові. Я не дам тобі мене зруйнувати…знову. Лягати спати під звуки музики о десятій годині вечора, тільки, щоб не думати про тебе. Не думати про нашу зустріч, про ту яку була, чи ту що ще буде. Прокидатися о сьомій ранку і знову вмикати музику чи йти швидко, щось робити. Але Я маю сказати тобі ДЯКУЮ. Дякую зате, що Я підготувалася до сесії за місяць, до її початку. А не за неділю з парою біля ніздрів, як завжди було. Дякую зате, що Я більше не боюся таких як ти. Я дивлюся їм у вічі, і не боюся. Дякую що показав мені, що Я можу жити на самоті. Тепер Я знаю, що з усім можу впоратись сама.       Коли Я потрапляю в одну кімнату тобою, в мене перехоплює подих. Я ніби втрачаю свідомість. Я не знаю про, що розмовляти. Але тримаю себе в руках. Ти мені більше нічого не зробиш!

-      Привіт, як твої справи?-  кажеш ти. А твої очі так і висвердлюють в мені дірки.

            -      В мене добре, а в тебе як?- моя відповідь дуже невпевнена. Голос трохи сідає. Не поважаю себе за це! Заходять друзі і Я здихаю з полегшенням. Відвертаюся, без його відповіді. І мені добре….  Трохи звикши до його присутності, Я розслабляюся повністю…Можу навіть говорити з ним доволі вільно.      Вже пізно. Я починаю збиратися додому. А Він каже таким ягнячим голосом:                      -      Добре Кать, Я щось теж засидівся. Буду вже йти. – каже Він. І навіть не поглянув на мене.            Ми виходимо з квартири.      Будинок в п’ять поверхів.      Спускаємось на своїх двох.           -      В мене теж справи добре - повертається Він до питання, з початку вечора – Тільки сумую за тобою..           -      Нічого страшного скоро минеться – Мій голос крижаний. Фух, Я себе не видаю!               Залишається один поверх до низу. І тут раптом Він схоплює мене на руки. Притискає до стіни і цілує……. Моя стіна тихо падає, без пилу і зайвого сміття. За багато років подружнього життя, згадую це вже з посмішкою. Невже з нами жінками по іншому неможливо?

любовь

Только надуманная любовь поддается укрощению, истинная же не слушает приказов, и спастись от нее нельзя.

Александр Дюма

Салат " К новому году"




Салат " К новому году"

Если вы тоже любите спаржу, то думаю, что этот салатик вам тоже приглянется.
Итак, что необходимо купить для салата:
- спаржа (я купила 300 г)
- яйцо вареное  (у меня их много 5 штук)
- сыр, желательно какой-то твердый ( я положила, что у меня было в холодильнике то ли Российский, то ли Гауда 200 г)
- ветчина кусочек, остатки (ну примерно грамм 250)
- майонез
- зелень
Я всё режу крупно, может вы будете делать мельче))) из яиц порезала только белки, а желтки пойдут у меня на шляпки грибочков))))
Ветчину тоже порезала крупно,соломкой

Далее отбираем спаржу для грибочков)) т.е. для ножек грибочков, а из желтков делаем шляпки.
Для ножек берем толстенькую спаржу, чтобы ножки были устойчивые и шляпки не отвалились.
Майонез добавляем по вкусу и зелень, все перемешиваем!
Салат получается очень вкусный и о-ооочень сытный!

Рецептик от MANDRAGORRA


















20.11 Семинар-интенсив по самообороне

  • 12.11.10, 11:33
20 ноября 2010 года пройдет ознакомительный семинар-интенсив по крав-мага для новичков.
 
ИДЕТ ЗАПИСЬ ТРЕНИНГ. КОЛИЧЕСТВО МЕСТ ОГРАНИЧЕНО!

Курсы самообороны учат тому, что на улице нет правил, и самый важный аспект силового конфликта — это эффективность. Полученные навыки позволяют нанести всего один удар в нужную точку и этим вывести из конфликта практически любого. На тренинге вы ознакомитесь с простыми в исполнении движениями, наносящим максимальный урон нападающим. В программе – психологические методы защиты и профилактика нападения, защита с использованием специальных приемов и подручных средств, база ударной техники, защита на земле, работа против нападающего с ножом. Тренинг поможет вам избежать сложных ситуаций. Это краткий курс, дающий вам необходимые базовые навыки и позволяющий проверить их в условиях, приближенных к реальности.
Базируясь на самых простых и надёжных приёмах, подкреплённая научными исследованиями человеческих рефлексов и психологии, крав-мага являет собой достаточно универсальное средство для всех желающих освоить базовые навыки самозащиты, независимо от пола, возраста и предыдущих навыков.
 
В программе тренинга:
Психологические методы защиты и профилактика нападения
Защита с использованием специальных приемов
Защита с использованием подручных средств
База ударной техники Защита на земле Работа против нападающего с ножом.
Место проведения: г. Киев, ул. Г.Днепра, дом 14 (зал СК «Мужество»).
Дата занятий: 20.11.2010
В 9-30 – регистрация
Начало: 10.00-13.00
Длительность тренинга: 3 часа
Тел. для справок: 063- 712-24-87
Внимание: наличие спортивной обуви (кроссовки, кеды и т.п.) обязательно

Присоединиться к событию

про огорчения

Александру Македонскому были
преподнесены в дар великолепные стеклянные сосуды. Они ему очень
понравились, но он приказал их разбить. Когда его спросили, почему он
так странно распорядился, Александр ответил:
– Я знаю, что со
временем эти стеклянные сосуды были бы неизбежно разбиты, один за
другим, руками моих слуг. И каждый раз после такой потери я бы
огорчался и гневался. Так не лучше ли одним сильным огорчением сейчас
устранить повод для многих огорчений в будущем?

Виртуальным друзьям!

Друзья, спасибо, что вы есть!!!
Как странно. Я тебя не знаю,  
не видела тревогу глаз,  
но, почему-то, ощущаю,  
что будто рядом ты сейчас.

А между нами - годы, страны.
Душою каждый - одинок.
От прошлого, возможно, раны,  
И в будущем - полно тревог.

И "нас", наверное, не будет.
(Мы - виртуальные "друзья")
Но монитор надежду бУдит,  
что не чужие "ты" и "я".

Что боль твоя, скользнув с экрана,  
пройдет, как током, сквозь меня
и строф взорвется ураганом,  
на склоне сУетного дня.

Как нА море - прилив с отливом,  
ВолнАми "катит" диалог...
Красноречиво-молчаливо
                 Мы душу дарим между строк... (из инета)

Бабки

  • 12.11.10, 11:00
Всем будущим бабкам посвящается. И мне самой в том числе.

Вы думали, разговор пойдёт о тех бабках, которые все мы стараемся
заработать (спиздить, отнять, сделать, выставить на… Нужное –
подчеркнуть). А вот хуй вам, товарищи.
Потому что говорить мы будет о том, во что рано или поздно превращается
любая девочка с персиками. А именно – в бабушку с курагой.
Все бабки имеют 2 категории. Это:

1)    Старушки обыкновенные.
Стать старушкой – это святой долг каждой сегодняшней тётки. Старушки
сидят дома, нянчат внуков, варят кашу, рассказывают им на ночь сказки,
ходят в магазин для того, чтобы затариться продуктами, а не для того,
чтоб замеситься с кассиршами, носят коричневое платье и платочек в
горошек, и ходят по воскресеньям в церковь (это, кстати, обязательно.
Ибо любой порядочной старушке должна к старости прийти в голову мысль,
что скоро ей придётся помереть, и ТАМ с неё всё-всё спросят. И за еблю
с соседом, пока муж на работе, и за то, что в молодости была выжрана
цистерна хани, и, естественно, за «первонах», «заебись, пешы ещё» и за
«нахуй аффтара». Спросят-спросят. И не сомневайтесь.)
Это всё в общих чертах.
Старушкам положено сидеть вечерами на лавочке у подъезда, вязать носки
по восемь метров, через каждый метр – пятку, и разговаривать с другими
старушками о политике, ценах и у кого сколько дети зарабатывают.
И ниибёт. Так положено.

2)    Пожилые дамы.
Пожилой дамой может стать не всякая. Пожилые дамы – это бывшие
преподаватели русского языка и литературы в ВУЗах, это бывшие научные
работники, бывшие актрисы, и жёны
генералов-адмиралов-Абрамовича-Березовского-и-так-далее-алигарховбля.
Пожилые дамы носят костюмы с брошками, тщательно закрашивают седину в
волосах в салоне, а не дома, в тазике с чернилами, красят губы
светло-коричневой помадой,и никогда не улыбаются. Потому что их лица
уже сто раз обколоты Ботоксом.

И, собственно,
   
3)    Бабки.
Сраные старые пидораски, которые хуй знает зачем, с самого утра пиздуют
в битком забитые вагоны метро, волоча за собой облезлые тележки,
которыми они специально рвут людям колготки, наезжают на ноги, и тычут
ими в яйца: «Сынок, помоги бабушке тележечку по лесенке поднять..»
Они приходят в магазин, и гундят: «Пропустите меня без очереди, я бля
мать-героиня, ветеран труда и ещё хуй знает чего, а вы тут все-
охуевшая молодёжь, чтоб вам всем сдохнуть от заслуженного триппера!»
И если эту манду пропустить вперёд, начинается шоу:
- Дайте мне батон хлеба.. Да. Нет. Не этот! Фу! Он чёрствый! Дайте
другой! А теперь колбасы. Вон той. Сто шестнадцать граммов. Да! Я
сказала, что именно сто шестнадцать! Что? Забирайте свою колбасу, я её
не возьму! Мне не нужно ваши сто двадцать три грамма! Дайте мне
жалобную книгу! А меня не волнует, куда вы этот кусок денете! Я
покупатель, и я всегда права! Сталина на вас нет, сучки молодые! Рожи
намалевали, юбки позорные напялили, проститутки, и стоят тут за
прилавком, продуктами торгуют! Сначала она этими руками хуи у своих
хахалей дрочит, а потом ими же честным людям хлеб подаёт! Тьфу, шалава!
Бабок можно встретить в очереди к районному терапевту, куда ты пришёл,
чтоб получить справку для бассейна, а впереди тебя сидит толпа здоровых
бабок, которых, сука, рельсой не перешибёшь, и орёт на тебя:
«Куда ты прёшь без очереди! Я вот, с больными ногами еле-еле пришла,
мне необходимо в больницу ложиться, и то в очереди сижу, а ты молодой,
постоишь, не развалишься!»
И через полчаса ты можешь наблюдать в окно, как эта бабка с больными
ногами резво скачет прыжками кенгуру из ворот поликлиники вслед за
уходящим автобусом, догоняет его, и хуярит на ходу своей клюшкой по
дверям, требуя остановить автобус, и впустить инвалида.

Рассмотрим отдельных представителей категории «Бабки»

Бабка Катя. Проживает в Москве в спальном районе, имеет взрослую дочь,
зятя, двух внуков, пенсию, которую она не тратит на себя, потому что её
обувают-одевают дети, они же её кормят пять раз в день, потому что
бабка Катя  страдает булимией, и жрёт как не в себя.
С утра бабка Катя пиздует в метро, где шляется по вагонам с табличкой:
«Помогите, люди добрые, дети выгнали из дома, отпиздили, выбили зубы,
ткнули рожей в говно, и бросили помирать с голоду под забором. Дайте
немножко денег, а то прокляну нахуй всех. Воистину»
Бабка исправно башляет кому надо, чтоб беспрепятственно побираться по
вагонам, и, насобирав пару тысяч рублей, к вечеру возвращается в свой
двор, где шлёпается на лавку у подъезда, и начинает самозабвенно
сплетничать:
- Ой, а вы знаете, что Наташка Горелова из пятого подъезда беременная?
Аха. От хачика Автандила, который через дорогу в сапожной мастерской
работает. А Иркиного мужа из пятнадцатой квартиры посадили! Ну да,
наркомана этого. Говорят, он у себя дома 2 мешка наркотиков хранил. Да
таких ядрёных! Милицейская собака, говорят, нос в мешок сунула – и
подохла сразу! Вот те крест! Сама видала как её милиционеры в простыне
из дома вытащили, и сожгли за бойлеркой!
А Пашка со второго этажа -  гомосек!!  Вот чтоб мне сдохнуть, если вру!
Вчерась вышла я в два часа ночи на лестницу, мусорку вытряхнуть, гляжу
– матерь Божья! Пашка-сосед! Стоит, с мужиком обнимается, и в штанах у
того рукой-то мац-мац. Ковыряет что-то, гомосек проклятый! Да. Вот так
мы и живём, Никалавна. Ладно, пойду я домой, уж время ужинать подошло,
а меня всё не зовут, собаки такие… Хуже чужих, ей-Богу! Родную мать
куском хлеба попрекают.
И пиздует домой.


Бабка Зина. Кто-то когда-то ей сказал, что её фамилия – Парашина –
очень древняя и знаменитая. И что, возможно, её предки были
графьями-баронами-сеньорами. С тех пор бабка Зина вошла в образ, и до
сих пор из него не вышла.
Она с утра завивает свои три волосины на бигуди, надевает красные бусы,
берёт под мышку облезлого кабысдоха Дружка, и чешет во двор, играть с
другими бабками в преферанс.
Раз в неделю бабка Зина устраивает представление: «Я умираю, дети
мои…», и её кладут в платный госпиталь, откуда через полчаса следует
звонок, и бабка Зина, находясь в двух минутах от смерти, слабым голосом
диктует список необходимых ей продуктов питания: икра красная, икра
чёрная, осетрина копчёная, балык, рябчики-ананасы-шампанское и так
далее. Причём, семья её нихуя не родственники Рокфеллера, но они с
какого-то члена мобилизуют все силы, залезают в долги, и покупают бабке
всё, что она там надиктовала.
Я б и не написала про это скотомудилище, если б эта старая обезьяна не была бабкой мужа моей подруги Юльки.
Поэтому на моих глазах у беременной Юльки выдирали изо рта чахлый
банан, и клали его в коробочку, которую планировалось доставить бабушке
в больницу.
А ещё оставался бабкин кабысдох Дружок. Чмошмое существо с лысой жопой,
который каждое утро залезал в Юлькину кровать. И начинал яростно
дрочить в её подушку. И к тому моменту, когда Юля просыпалась, Дружок
бурно кончал ей в глаз.
Юльку мучил токсикоз и Дружок. Дружок даже сильнее. Поэтому он был подвергнут остракизму, гонениям и избиениям лыжной палкой.
Однажды к Юле подошла её свекровь, и, поджав губы, высказалась:
- Юлия, я бы попросила тебя не мучать данное животное, ибо  Зинаида
Николаевна, моя мать, и бабушка твоего супруга Сергея, верит в вечную
любовь и в реинкарнацию душ, и считает, что в Дружке живёт душа её
мужа, покойного Серёжиного дедушки. Будь тактичнее, Юлия.
Юлька никогда не считала себя графиней, в Смольном институте не
обучалась, и тонкой душевной организацией не обладала, посему ответила
свекрови, что она тоже верит в вечную любовь и в реинкарнацию, но её
сильно заебало, что покойный Серёжин дедушка ежедневно мастурбирует
свой половой орган об её, Юлину, подушку, а потом весьма подло
эякулирует ей в орган зрения. И было б хорошо, если б дедушка делал это
со своей уважаемой Зинаидой Николаевной.
После этого Юлю предали анафеме, с трудом дождались, когда она родит, и быстро выперли из дома. Но это уже другая история.


О бабках можно рассказывать долго. У любого из нас в соседках есть вот
такое уёбище, и каждый может рассказать про кучу таких бабок. Но я
закончу сей высер заключительным описанием собственной соседки, чтоб
ей, суке старой, здоровьица прибавилось!


Бабка Мария Тимофеевна. Бабка Мария Тимофеевна родилась на свет 75 лет назад, исключительно для того, чтобы отравить мне жизнь.
Лет пять назад бабка однозначно и полностью ёбнулась на голову.
И началась моя весёлая жизнь.
Бабка зажимала меня на лестнице своими огромными сиськами в угол, и завывала голосом тени отца Гамлета:
- Верни, воровка, мои трусы!!!!!! Я знаю, ты спиздила их у меня с
балкона!! И ниибёт, что четвертый этаж, а я ещё кактусов на перилах
разложила. Чтоб ты себе жопу ободрала, поскользнулась и наебнулась! Ты
мои трусы спиздила, а свои мне подложила!
И трясла у меня перед носом ссаными трусищами, похожими на чехол от рояля.
Я пищала откуда-то из-под её огромных потных сисек:
- Иди нахуй! С чего ты взяла, что это – МОИ трусы?? Ты, бля, глаза
имеешь? На ЧТО мне эту мотню надевать?? В них пятьдесят три таких жопы
как у меня поместятся!
Ответ бабки был зачотным:
- А они на меня не налазят, я пробовала. Значит – твои! И ниибёт.
Потом этой шкуре стало казацца, что в её квартире пахнет газом. И что
это я её травлю потихоньку. Ясен пень, а кто ж ещё-то? Неделю она
ломилась ко мне в квартиру, требуя прекратить газовую атаку, а я просто
устало вызвала ментов. Я, бля, зарплату, за то, что с психами общаюсь –
не получаю.
Пришли два ментёнка. Один, видимо, наш участковый, а второй, я так
поняла, за компанию. И вот один в хату к бабке пошёл, а второй стоит,
ржёт:
- Слышь, а расскажи-ка мне ещё про бабку! Ты так прикольно рассказываешь!
Ну, думаю, нашёл, бля, Олега Попова. Хуй тебе. И рожу скорбную сконструировала.
Тут от бабки выходит участковых, щёки втянул, шоб не заржать, и за ним следом – бабка.
На ебле у неё висит обычный CD диск, в который она просунула кончик носа, и она нам так гордо говорит:
- Вот, бля. Товарищ милиционер подарил мне Универсальный
Газопоглотитель. Теперь я буду его носить, и мне похуй до твоего газа.
А вы, товарищ участковый, проведите ещё обыск у неё на квартире. Она у
меня ещё чашечки красненькие спиздила, и тряпку, через которую я халат
глажу. Вот молодежь пошла: такая молодая – а уже воровка. А я-то с её
детьми всю жизнь нянчилась..
Я аж проперделась от восхищения: хуясе! Во-первых, ребёнок у меня
один-единственный, во-вторых, я в этой квартире живу только пять лет,
в-третьих, эта старая жопа сама сюда полгода назад припёрлась, а
в-четвертых, я б голодный год за ведро пельменей на километр бы её к
своему дитю бы не подпустила!
Ещё полгода бабка подкарауливала меня у лифта, и орала: «Люди добрые!
Не садитесь с ней в лифт! Она воровка, и щас всю мелочь у вас из
карманов потырит! Воровка!»
Наверное, я бы придумала способ, чтоб убить бабку, и свалить всё на
несчастный случай, но, по ходу, о моих планах догадалась бабкина дочь,
которая не раз видела меня и моё суровое, как у челябинского мущщины,
лицо.
И она перевезла бабку хуй знает куда – меня это ваще не волнует, а хату сдала приличной семье.

Вот такая грустная, но поучительная история. Читайте, думайте, и делайте выводы.
За сим откланиваюсь.
*Для тех, кто не понял – это вот такой неожиданный КОНЕЦ*

(С) Лидочка, автор которую я  очень уважаю.

Квест K12. Життя – це гра.

K12

Привіт. Мені випала доля розповісти тобі про квест K12. Що це? Варто придивитись і взяти участь, чи пройти мимо і зробити вигляд, що немає часу читати? Припустимо, ви не прочитаєте цей текст і не прийдете на презентацію 20 листопада. Що ви втрачаєте? 1. Шанс побачити діяльність найбільшого молодіжного соціально-політико-економіко-розважального руху у Дніпропетровську! 2. Можливість познайомитись з найактивнішими і цікавими молодими людьми. 3. Втратите і нові можливості для власного розвитку. 4. А можливо і щось більше?…

Як мінімум, треба спитати у будь-якого активного учасника: «А що ж таке K12?»… і отримаєте безліч емоцій та якісь незв’язані фрази. Можна розгубитись, але давайте по порядку.

Що робили учасники K12 за останні півроку? K12

1. Грали у квести, дізнаючись про нові цікаві місця у Дніпропетровську, виграючи цінні, переважно смачні призи. 2. Пройшли більше 10 цікавих тренінгів («Ораторське мистецтво», «Акторська майстерність», «Впевненість у собі», «Реклама та PR») і серії коуч-сесій. 3. Створили онлайн-телеканал K12-TV, який висвітлює події квесту та інші цікаві новини. Приклади зроблених сюжетів: Викрадення поштових скриньок Конфлікт з маршрутчиками 4. Виконували цікаві завдання. Наприклад, досліджували біографії місцевих політиків або брали інтерв’ю у бомжів. Приклади інтерв’ю у бомжів: http://k12.dp.ua/2010-04-20/dnipropetrovski-bomzhi-xto-voni-chastina-1.html http://k12.dp.ua/2010-04-20/dnipropetrovski-bomzhi-xto-voni-chastina-2.html 5. Проводили вечірки у клубних закладах, в закинутих будівлях, на природі. 6. Навчались грати в дебати і перемагали на міських змаганнях «Дебатної Академії». 7. Взяли участь у організації акції «Від серця до серця» у нашому місті. Мета акції – зібрати кошти на медобладнання для новонароджених. 8. Створили і надрукували власну газету. Почитати можна тут: http://k12.dp.ua/2010-09-18/k12-gazeta-nebajduzho%d1%97-molodi.html 9. Відкрили власний інформаційний портал www.K12.dp.ua 10. Відпочивали разом влітку, відправившись у автопробіг по східній Україні, їздили разом на море. 11. Організували частину свята «День міста – 2010». Докладна програма наших заходів (у т.ч. виступ Скрябіна) можна побачити тут: http://k12.dp.ua/2010-09-07/321.html 12. Взяли участь у місцевих виборах, отримавши цікавий досвід кандидатства і посівши 2-3-4-5 місця за мажоритарною системою. 13. Створили найпопулярніший міський соціальний проект року «ПОПУТНИК». Відео сюжети про нього вийшли на Інтері, Першому каналі (ОРТ, Росія), 1+1, 51 каналі, 9 каналі та навіть на Байкал ТВ. Докладніше – на сайті проекту www.avto.k12.dp.ua 14. Торгували квітами на 1 вересня, отримавши досвід торгівлі на базарах міста. 15. Провели найвеселіший квест-прибирання. Фотозвіт: http://k12.dp.ua/2010-04-25/pirati-u-poshukax-chistoti.html

K12 … перелічив, і аж сам вразився, наскільки багато зроблено лишень за півроку…

А які темпи розвитку і плани у К12? 1. Щотижня до нас приєднується 2-3 нових учасники. 2. Щомісяця K12 створює 2-3 цікаві події для учасників квесту і ще 1-2 цікаві події для суспільства, переважно для молоді. 3. Щодня інформаційні проекти K12 (сайти, газета, K12 ТВ, Попутник) стають популярнішими. На сьогоднішній день загальна денна аудиторія вже перевищує 1000 людей. На черзі – не тільки розвиток існуючих ЗМІ, але і запуск нового молодіжного порталу, який допоможе з користю проводити час молоді нашого міста. 4. Посилення власних позицій у економічній сфері (створення нових бізнесів учасниками К12). 5. Проведення цілого ряду навчальних тренінгів і завдань для нових учасників квесту.

Розшукується Mr Freeman

Формальну і загальну інформацію про квест К12 можна прочитати тут: http://91.203.147.14/~kdpua/index.php?option=com_content&view=article&id=1&Itemid=4

Ах… забув сказати: всі тренінги, завдання та інші заходи K12 є БЕЗКОШТОВНИМИ для всіх учасників квесту. Платним є лише вступ до квесту і коштує він аж 40 грн.

Кожен учасник проходить вступне завдання і отримує картку учасника.

ЯК ПРИЄДНАТИСЬ?  Приходьте на презентацію квесту в кінозал діорами «Битва за Дніпро» (Історичний музей, пр.К.Маркса, буд. 16, вхід збоку) 27 листопада о 17-00.

Життя – це гра. І ти маєш досягти найкращих результатів у ній.

Офіційний спонсор квесту K12 – українська спільнота у США (м.Філаделфія, штат Пенсильванія).

© К12.DP.UA

Маленькие обитатели зоопарков

1. Новорожденный жираф в зоопарке Вальехо, Калифорния. Малыш родился 14 декабря 2009 года и весил при рождении 65 кг. (UPI/Ken James)

[ Читать дальше ]