хочу сюди!
 

Ирина

35 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Прапутылку

Приехал из Ивано-Франковска и привёз бутылку ахвигительного местного бальзама. Оставил на общем столе на общее обозрение. Подходит сотрудница и говорит, поставь, мол, бутылку. Ну я говорю, типа, лады, не вопрос, только мне лень вставать, так что подай прямо мне в руки, я поставлю. Сотрудница смотрит на меня акуевшим взглядом как на полного олигофрена и произносит: «Если бы я могла её хотябы поднять, я бы сама поставила!», - и гордо удаляется. Другая сотрудница, вылезая ицпацтула: «Макс, не дури, поставь новый бутыль в куллер!» У меня ступор и немая сцена…..

Каментить не обязательно, просто так  запостил, похихикать… )))))))

Мне вот интересно, на что надеется КРЫМ?

Ну посмотрел я на их экономические достижения, ну не впечатляют совершенно.
Как же их там так притесняли, что они хотят расширения автономии?

Давайте будем рассудительны, вода к ним поступает с Украины, и в случае присоединения к РФ - они ее собираются транспортировать из краснодарского края? Ведь у нас постараются перекрыть канал по любому.
ЖД тоже будет постоянно ломаться. уж могут просто поверить - им останется строить мост через Керченский пролив или ходить по морю. Удобно? дешево? никак нет...

Поставки наших продуктов тоже прекратятся, уж постарается народ отобрать кормушку. Да и чтоб за внешние поставки рассчитаться - надо иметь деньги, а на чем они собираются зарабатывать? На курортах???

Ну курорты, ну было бы хорошо если было дешевле чем в Египте или Турции, но ведь дороже, кто ж туда поедет?
Сейчас туда могут поехать "не выездные", а если они будут другим государством - то кто? Местные жители будут в пансионатах селиться?

Электро энергии своей аж под 300Мвт - это меньше чем сжигает один город. А если прекратится подача с Украины?
Опять будут годы строить через Керченский пролив переброс с РФ?
А дожить все смогут?
Крымчане народ конечно веселый, но толку от веселья - если к вам перестанут ездить украинцы, да и россияне в войнушку не поедут. А ведь сейчас они ее начинают. И ведь шансы на ее начало - довольно велики.
И вот эти крымчане поддерживают РФ с ее войнушкой???

А ведь РФ нужны только нефтяные шельфы рядом с крымом, то есть курортную зону загадят достаточно быстро, что вы будете делать через 5 лет, когда покроетесь нефняной пленкой? Торговать грязевыми ваннами?

Ну куда ж вы так бодро толкаете свой край в войну?

Зачем она вам?

Вы ведь не выходите протестовать против войны, а значит, она у вас случиться... 

Й станемо без дяді Віті, Ми, найкращими у світі.

  • 06.02.14, 21:33


НЕ МОЄ.https://www.facebook.com/photo.php?fbid=589236737818971&set=a.248609941881654.60008.100001979491169&type=1 
Навіть не  знаю що тут  краще  вірш  чи  фото. 

ПОШИРЮЄМО. 

Дорогий наш дядя Вітя!
До Вас пише хлопчик Мітя.
Чи то правда, що ми чули?.
Ви бандитом колись були?

Дядя Вітя! Чомусь діти
Вас не можуть зрозуміти,
Чому Майдан стали бити?.
Тато каже Ви бандити.

Признайтеся, дядя Вітя
Двадцять перше вже століття,
Ви що, два рази сиділи?.
Чи нам просто так сп..ли?.

А ще хлопці із Майдану
Кажуть, що Вас ще дістануть,
І скоро Вас мітла "драна"
Змете у бік Магадана.

Вам з Києва треба "дути"
Щоби шухер перебути,
Й доручіть своїму Сані
Вкупить острів в океані

Але треба поспішати,
Із рахунків "бабки" зняти,
Усе решту залишити
І на острів свій "валити".

Острів з Африкою рядом,
"даю зуб" і "буду гадом",
Що буде з Вами дружина,
Візміть, Вітю, свого сина.

І звичайно, що "дантиста",
І Захарченка - садиста,
І Олійникову "рожу",
І Ківалова Сірожу.

Й бандюка свого, Клименка,
Ще візміть Колісниченка,
Не забудьте "Допу" й "Гепу"
Й свою Ганьку - мантелепу.

А Єфремов, все надутий,
І Чечетов "вольтанутий",
Мають бути разом з Вами,
Будуть вірними Вам псами.

Візміть з Лави ще попа,
Що рівняв Вас до Христа,
Той співатиме подяку
Й цілуватиме Вам сраку.

А міністр ваш МВД,
Нехай "беркут" приведе,
І всі "пташки-щебетушки"
Та личинки їх "тітушки"

А як приймете "тітушок" -
То візьміть ще з Ради "тушок"
Котрі теж совість продали
Й черевики Вам лизали

Візміть кума свого Пшонку,
Здасьте його на тушонку,
Як будуть з Вас вимагали
Дань, місцеві канібали.

Лиш Азірова не треба,
Ну, хіба, що є потреба.
Бо він може Вас обкрасти,
На крайняк "бімбу" підкласти..

Він, мабуть, і сам не зчувся,
Як в Давосі "лоханувся",
А насправді "відстрілявся".
Нафіг Вам "пердун" той здався.

Не забудьте за Царьова,
І Лук'янова дурного,
Боднаренчиху й Портнова,
і Голуба - що зі Львова.

Й Симоненка - мудака,
І слизького Кравчука,
Візьміть Ющенка Вітюшу,
Що нам всім наплював в душу.

Не забудьте унітаз
Пригодиться Вам якраз,
Лише яйця не беріть!
Я Вас прошу дядя Віть!

Та й живіть там в окіяні
Іроди ви окаяні,
Я гадаю, що й пірати,
Побояться Вас чіпати.

Та й царюйте, скільки влізе,
Й відкривайте свої візи,
лиш "тітушкам" та "беркутам",
І московським "ліліпутам".

А державнеє правління,
Візьме наше покоління,
Й станемо без дяді Віті,
Ми, найкращими у світі.

Й заживемо, як всі люди,
Слава Богу Вас не буде.
Не гнівайтесь дядя Вітя,
Як забув щось. Хлопчик Мітя.

Фоторепортаж. Майдан. Зустріч з Тарасом Житинським.

Думаю мій фоторепортаж буде неповним і невдалим. Але найшвидшим...lol
Просто потрібно це все бачити в живу, цю атмосферу, пісні, діалоги з аудиторією.
І нарешті особисте спілкування за столом з самим Тарасом не опишу, вибачайте не журналіст, але було просто і по-людськи приємно.
Ну і дещо з особистого, як тут не похвалитись podmig lol
Моє аматорське (на мильницю) відео вибачаюсь за якість prostite

Террористы ху...вы...

Я не знаю, что это было, но я , наверное теперь точно знаю, что Ангел-Хранитель у меня есть. Именно он заставил меня свернуть за угол дома возле 1000 мелочей, что бы порыться в сумочке, за несколько секунд перед  четвёртым взрывом. Теперь вот  трясущимися руками пишу вам сию радостную новость и пью валерьянку ... С котом на бруденшафт....


Пиз...ец!

" А самовар кипит...." Подборка живописи.

Снова мы с тобой вдвоём,.
Летним поздним вечерком,.
На столе старинный самовар.
Что , нам  годы - ерунда...
- Ты всё также молода,.
- Да и ты и ты ещё не стар.
 
  А самовар кипит , чаёк заваренный,.
  Поговори со мной, поразговаривай,.
  А ты с вареньецем и я с вареньецем,.
  Всё переменится, всё перемелется ...

 

А. Силивончик


     
  [ Читать дальше ]

Ферзь не ругается, Ферзь открывает стрельбу...

Эпиграф:Чего мы тут сидим, как думаешь?
Чего никуда до сих пор не ушли,
и не уйдем?

Гениальный интерфейс!
Только у нас можно, так
безболезненно, вклиниться в ветку чужих каментаф.

(цитата их меня, из
удаленного аккаунта ФерзЪ-протест)


Пришел тролль Тимати, ну, думаю, нельзя, так нельзя. Через полчаса он опять мне ссылит

И вот тут меня порвало, как моих друзей подставляют
скрин с гостевой ФерзЪ-протест
а теперь, вот
скрин 2-3
объясните мне, пожалуйста, где в этой фразе сказано хоть слово, про «обход игнора»?
Я не ругалась, и не накручивала рейтинг. Я не нарушала пользовательского соглашения!
скрин16

А вопрос, в общем-то, решается просто, если бы кнопка «игнор» автоматически была «взаимоигнором»
скрин 4

И
еще один вопрос остается открытым: «…вот смотри... ты в бане, неважно
на какой срок, и в этот момент ты ничего не можешь сделать... а
недоброжелатели приходят и гадят тебе в заметки, под фото, в гесте.. не
важно, но ты в этот момент ничего сделать не можешь... ни поставить
никого в игнор, ни пожаловаться , ни даже удалить эти камы
почему?
... в момент бана ты не можешь ничего писать, добавлять.. это понятно ,
тебя сделали безмолвным, но почему ты не можешь удалять ничего?»

Я
ни с кем не ругалась. И ничего не нарушала. И даже с клоном, который
афигел от быстроты админской реакции, милейше беседовала. Только теперь
акк снесен, где.
Ферзь.


PS Ферзь честно сидит в бане и не публикует даже с общего ника. Просила меня отвечать на каменты...
От себя добавлю, что было бы неплохо, к взаимному игнору еще и добавить функцию, чтобы жаловаться могли только те, кому адресованы гадости, а то сегодня было приятно наблюдать игру Campephilus principalis....
Если вдруг ссыли не работают, в альбоме все скрины.

Я реально фигею. Или замедко про замедко. В топ

Не был здесь целый день, пришёл - вижу картинку

что самое смешное - на днях об этом говорили с Берендеем. http://blog.i.ua/user/971418/722582/?p=32#comments комм.325. но обошлось даже безtits.


Народ, вы чё? Я таки прав - чем ниочёмнее, тем топовее?shock

Украшу музыкой. Длинно, минут 45. "Насекомая культура" называется. С. Курёхин.
Для лентяев - слушать с 42-й минуты. Джаз и маразм размазаны равномерно.

Для чего женщинам мужчины...


Дело в том, что у них - теплые ладошки, а у нас - холодные пальцы. Они сильные и могут поднять нас. Однажды они обязательно поймут (хотя бы на минуту), что лучше нас - нет. У них есть принципы. Иногда они моют посуду. Они нас выше и могут достать книжку с верхней полки. Они отдают нам свои самые клевые майки. Когда они говорят: «Я тебя люблю», кажется, что ты есть. Они умеют инсталлировать Windows. Они знают и даже могут объяснить, что когда человек один, он - человек. Они прощают нам наш феминизм, хотя мы, заметь, им вообще ничего не прощаем. Они целуют нас в лоб, когда не могут остаться. Они думают, что есть вещи, которые мы никогда не поймем, и только поэтому мы все понимаем. Они кладут руки нам на коленки. Они с маниакальной настойчивостью желают платить за наш кофе, хотя и сами уже давно не понимают, почему. У них из глаз текут слезы, когда дует сильный ветер. Они ходят в магазин, когда идет дождь. Они хотят иметь наши фотографии. Они помнят о нас совсем не то, что мы - о себе. Они не видят причин для нашей диеты. Они молчат, когда мы говорим глупости. Хотя, когда мы говорим что-нибудь умное, они тоже молчат. Они лучше нас знают: может быть, через сто лет, может, с каких-то других планет, но они позвонят. Они пойдут на войну, если будет война. Они не замечают испорченный макияж. Они делают вид, что их не достал праздник 8 марта. Они хотят изменить нашу жизнь. В магазине последние деньги потратят на шоколад. Они никогда не научатся расстегивать лифчики. Их раздражает, если мы не носим лифчик, но не раздражает, если его не носят чужие женщины. Они думают не только о любви. Они любят своих мам гораздо сильнее, чем мы - своих пап. В глубине души они умеют пришивать пуговицы. Они не отличают Allways от Kotex. Они запросто могут признаться себе в том, что цель у них в жизни одна - спать с нами. Они вытаскивают нас из чужих гостей, увозят домой и накрывают одеялом. Они просто иногда накрывают нас одеялом. Они любят наши голоса. Им неважно, что мы говорим. Они не всегда провожают нас в аэропорт, но всегда встречают. Они покупают нам сигареты и платья. Они думают, что наши сумки бывают тяжелыми, только когда они рядом. Они не хотят быть похожими на нас, а мы на них - хотим. Они смотрят, когда мы говорим: «Посмотри». Они молчат, когда мы кричим. Когда они уходят, мы остаемся. Когда мы думаем о нашей прошлой жизни, мы думаем о них. Их можно посчитать. Они умеют драться. Кассеты и компакт-диски у них всегда совпадают с коробками. Они считают быстрее нас. Они дают свои фамилии нашим детям. Они делают вещи, которыми мы гордимся. Они ездят с нами отдыхать. Они смешные... Я думаю, что мужчины нам нужны, чтобы мы могли обняться, почуствовать тепло, любовь и понять, что мы счастливы.


Ліквідатори України при владі

Хочу заздалегідь попередити: у цій статті буде чимало цифр, що характеризують певні українські економічні реалії.

Але стаття зовсім не про економіку.

Вона - про політику, про ту брутальну політику, яка останні півроку реалізується в Україні і про тенденції цієї політики, що якраз і виміряються цифрами.

Хоча й не тільки ними.

Але без цифр, бодай приблизних, дещо округлених, не обійтись - бо вони наочно вказують, що на нас усіх чекає (чи, принаймні, з дуже великою вірогідністю може чекати) після 2012 року.

В українській економічній статистиці заплутатися неважко. Навіть тим, хто вважає себе професіоналами. Бо ж дуже багато залежить від того, за якою методикою розраховувати ВВП і державний борг, у цінах якого року, у реальних доларах чи за паритетом купівельної спроможності тощо.

От, скажімо, нещодавно віце-прем'єр Сергій Тігіпко стверджує, що зовнішній борг України становить 36% ВВП, а заступник директора європейського департаменту МВФ Пол Томсен практично одночасно заявив, що цей уже борг сягнув 40% ВВП.

А яким же є цей сакраментальний ВВП?

Наприкінці минулого року фахівці Нацбанку порахували, що номінальний ВВП України 2010 року сягне $51,9 мільярдів, а нещодавно оптиміст Тигіпко заявив, що він перевищить $125 мільярдів. От і розберись із ними...

Утім, візьмімо ще цифри. Станом на 31 березня 2010 року державний і гарантований державою борг України становив $41,3 мільярд, із цієї суми зовнішній борг становив $25,8 мільярдів, внутрішній борг - $15,5 мільярдів. І це ще без першого траншу від МВФ і без інших значних зовнішніх та внутрішніх запозичень, зроблених з того часу урядом Азарова.

А ці запозичення будуть немалими. Заплановано до кінця року випустити облігацій зовнішньої державної позики на $1,3 мільярди та одержати від Міжнародного банку реконструкції та розвитку кредит на $0,5 мільярду, і, головне, за рахунок внутрішніх запозичень "зрубати" ще $8,3 мільярдів (останні - під дуже симпатичні відсотки, десь так 15% річних).

Якими ж будуть обсяги гарантованих державою боргів "своїх" олігархів, спрогнозувати важко. Принаймні, рахунок ітиме на мільярди і, цілком імовірно, число цих мільярдів (попри грізні ліміти, встановлені президентом та урядом) цілком може виявитися двозначним...

Іншими словами, до кінця поточного року загальна сума державного і гарантованого державою боргу України (враховуючи поточні виплати) точно перетне рубіж у $50 мільярдів і може сягнути десь так $60 мільярдів.

При цьому вся сума державних доходів 2009 року дорівнювала $26,3 мільярдів. На цей рік, згідно із законом про Держбюджет-2010, ці доходи мають становити $33,3 мільярди (як на мене, досить-таки фантастичний стрибок, але повторю ще раз: багато чого залежить від того, як рахують, що рахують і хто саме рахує).

Тобто наприкінці 2010-го річні доходи Української держави будуть приблизно вдвічі меншими, ніж її поточні борги.

Ну, а що далі? Кредит МВФ виділив у розмірі $15,15 мільярдів "на допомогу владі при проведенні реформ і на економічне врегулювання". Кредит розрахований на 29 місяців. Тобто фактично - до кінця 2012 року.

При цьому впродовж найближчих трьох років Україна виплачуватиме лише відсотки за кредитом, а після закінчення цього терміну почне виплачувати тіло кредиту.

Сергій Тігіпко не так давно чесно сказав: співпраця з МВФ гарантує нам стабільність фінансів до кінця 2012 року.

А далі? Яке далі має статися диво? Економіка України критично залежна від світового ринку металу, хімії та зерна.

А тут - невідомість, помножена на глобальні кліматичні зміни.

Отож чи буде зростання української економіки значним, ба більше - чи буде воно взагалі фактом, залежить передусім від зовнішніх чинників.

Внутрішнє споживання вітчизняної продукції не рятує ситуацію - надто хирляві на внутрішньому ринку вітчизняні виробники; от якби у нас був свій автопром, свої пасажирські літаки всіх основних модифікацій, свої меблі на будь-які смаки, взагалі - якби вітчизняний виробник міг насичувати більшістю потрібних товарів внутрішній ринок, а масовий покупець мав на це гроші на рівні середнього поляка, - тоді б можна було щось говорити.

А так... Експорт продукції низького рівня обробки плюс експорт робочої сили (заробітчан) - оце і є основа української економічної системи.

Інакше кажучи, борг України буде зростати. Навіть за істотного зменшення обсягів внутрішніх та зовнішніх запозичень із тим, щоб використовувати в основному кредит МВФ, наприкінці 2012 року цей борг коливатиметься в діапазоні від $75 до $90 мільярдів.

А державні доходи на тоді навряд чи істотно перевищать $40-42 мільярди (це в оптимальному варіанті, якщо економіка потужно і стабільно зростатиме, а Євро-2012 дасть неабиякі прибутки).

Ну, а якщо події розвиватимуться за принципом "маємо те, що маємо", - і доходи держбюджету становитимуть $35, а державний та гарантований державою борг - $100, і якраз настане час повернення зразу декількох кредитів та виплати доходів по облігаціях?

Ні, я розумію, що існує чимало країн із значно гіршим співвідношенням державного боргу й державних доходів, ба більше: у разі, якщо ВВП України сягне $150 мільярдів, то ми ненабагато перевищимо гранично допустиму для країн - претендентів на місце в Євросоюзі позначку - 60% від річного ВВП.

Але ж то Фінляндія, Австрія чи Швейцарія можуть дозволити собі великі обсяги державного боргу, в тім числі зовнішнього, у них стабільна репутація.

У нас же, правда, репутація теж стабільна. Але дуже своєрідна вона, ця репутація, чи не так?

А ще ж, між іншим, крім державного й гарантованого державою, існує й зовнішній приватний борг, і всі ці зовнішні борги сумарно станом на 2009 рік для України (дані довідника ЦРУ) становили 90% ВВП. Наприкінці 2012 року вони однозначно перевищать 100% ВВП, і дай Боже, щоб ненабагато...

Між іншим, державний борг 2001 ріку Аргентини, коли вона оголосила сумнозвісний дефолт, становив лише 70-75% ВВП. Але тенденції економіки та ефективність урядування були такі, що країна, образно кажучи, накрилася мідним тазом. А в Аргентині-бо загалом дещо тепліший клімат, і там легше пережити кількатижневий параліч усієї інфраструктури сучасної країни.

Звичайно, усі ці небезпечні тенденції можна було б переламати, змінити чимало векторів економічного розвитку України, започаткувати, нарешті, її справжню модернізацію, провести оті самі реформи, які підпирає своїми коштами МВФ (правда, не всі вони потрібні, але це окрема розмова).

Але для цього вся країна має діяти на засадах національної солідарності, коли жодна гривня не йде на забаганки влади чи на пільги новітнім "любим друзям".

А що ми бачимо і чуємо?

Бачимо демонстративно розкішне святкування 60-ліття президента Януковича та позачергове оновлення шляху до його маєтку ціною у 100 мільйонів гривень (плюс різке зростання витрат на владний апарат, плюс спецвиплати нардепам на оздоровлення, плюс ще казна-що), а чуємо розмови урядовців про те, що настав, нарешті, час компенсувати (ясна річ, з державних коштів) деяким промисловцям фінансові втрати, спричинені їхньому бізнесу антинародним режимом Тимошенко.

І компенсують!

Іншими словами, паски затягуватимуть десятки мільйонів українців. А ті, хто ними керує, свої витрати не урізатимуть і реальних податків на розкіш не платитимуть. За такої "національної солідарності" важко сподіватися на злагоджену і ефективну роботу суспільства задля виходу з кризи й уникнення фінансового зашморгу для країни.

Утім, складається враження, що влада й не збирається тяжко працювати, щоб країна уникла цього зашморгу. Навпаки, його цілеспрямовано готують, дбайливо вив'язують мотузку і намилюють її.

Адже що таке дефолт для нинішньої влади?

Це чудова можливість спробувати витратити десятки мільярдів державних коштів на свої власні потреби (і, ясна річ, нинішніх "любих друзів"), покласти величезні суми на рахунки в офшорах, засунути кінці в воду, змусити платити за державні борги України когось іншого, а в підсумку самим закріпитися на керівних посадах ще на пару десятиліть.

Скажете, такого бути не може? Ні, може. І шалені позички, які беруться сьогодні без реальних шансів їх віддати за чинної політики, свідчать про це.

Державу цілеспрямовано і свідомо банкротують на наших очах. Для того, щоб її продати і мати на цьому зиск.

Згадайте угоду "Севастополь-газ". Що можна продати головному другу та стратегічному партнерові в обмін на погашення нахапаних позичок ?

Вірно, повноцінний державний суверенітет України. Та ще й, використовуючи ледь не всі ЗМІ, можна втовкмачити народові, що йдеться про величезне благо, про порятунок від національної катастрофи.

Вже зараз, за даними соціологів, до 25% громадян не проти об'єднання з Росією в одній державі, якщо це буде вигідно, а ви уявляєте, як можна - з використанням відпрацьованих Кремлем і Луб'янкою технологій - переконати "болото" і заткнути роти незгідним?

Що, у Стабілізаційному фонді РФ не знайдеться якихось $100 мільярдів, щоб купити Україну - від Луганська до Чопа?

Та запросто!

Тим більше, що процеси уніфікації двох держав уже запущені.

Система середньої освіти перебудована з європейської під російську, деукраїнізація культурної сфери триває, армія знову скорочується, військова техніка не модернізується, новий директор Інституту національної пам'яті розказує, що Голодомор - це взагалі неправильна назва, міліцію поліцією ми негайно назвемо вслід за ними...

Ну, а про патріарха Кирила з проповіддю єдиного народу та про "Русский мир" я просто мовчу. І т. д., і т. ін.

Ні,звичайно, повної ліквідації суверенітету України не буде. Утворять якийсь новітній СССР (Союз суверенних слов'янських республік), куди, крім України, запхнуть ще й позбавлену непрогнозованого Лукашенка Білорусь і постназарбаєвський Казахстан, і лади.

Бо ж хіба нинішнім владоможцям потрібен суверенітет більший, ніж у Шаймієва та Рахімова?

Нагадаю, Мінтимер Шаймієв пробув президентом Татарстану аж 19 років, Муртаза Рахімов на посаді президента Башкортостану відбув трохи менше - 17 років.

У внутрішні справи цих російських автономій Москва аж до останніх років не надто влазила, головним було ділитися з нею прибутками та забезпечувати "правильне" голосування та не давати розгулятися опозиції. Мрія, а не життя!

Мрія - на відміну від нинішніх українських реалій, які потенційно здатні несподівано народити новий потужний політичний сплеск, який поставить під загрозу владу Партії регіонів.

А тут - жодних проблем: проведемо Євро-2012 і підемо возз'єднуватися з братами, які порятують нас від зловісного імперіалістичного МВФ і в обмін на свободу українців (о щастя!) на кілька відсотків скинуть ціни на газ. Для олігархів, звісно.

От такі думки навіває і такі припущення змушує висловити діяльність нової влади, яка надто нагадує ліквідаційну комісію у справі Української держави.

Сергій Грабовський