У Києві відбувся перший півфінал пісенного конкурсу Євробачення-2017 на головній арені у Міжнародному виставковому центрі. Шоу транслювалося в прямому ефірі на телеканалі UA:Перший.

В мережі також можна було подивитися трансляцію у форматі HD на сайті Eurovision.ua для українських глядачів, та на сайті Eurovision.tv для користувачів з Європи та майже з усього світу.

Також українські організатори вирішили повторити вдалий минулорічний експеримент зі Стокгольмом, коли одночасно з концертною програмою відбувалась трансляція з коментаторської кабінки на офіційному youtube-каналі UA:Перший.

У першому півфіналі 9 травня виступили представники таких країн: Чорногорії, Фінляндії, Грузії, Португалії, Бельгії, Швеції, Албанії, Азербайджану, Австралії, Кіпру, Словенії, Вірменії, Молдови, Чеської Республіки, Латвії, Ісландії, Греції та Польщі.

Незважаючи на те, що у півфіналах виступають тільки по 18 країн, шоу транслюють всі 42 країни-учасниці Євробачення-2017, а також  Косово і Казахстан (усього 44 країни). До речі, у день фіналу Євробачення-2017 до трансляції пісенного конкурсу приєднаються США та Китай.

Також у Міжнародному виставковому центрі організовано 37 коментаторських позицій. Це надало можливість коментаторам із 27 різних країн працювати наживо під час першого шоу Євробачення-2017. Вся коментаторська команда Євробачення-2017 налічує більше 120 осіб. Пісенний конкурс коментували в усіх країнах, де відбувалась пряма трансляція півфіналу, навіть якщо коментатори не знаходяться в Києві, організатори конкурсу максимально створили умови, щоб дистанційно було можливо висвітлювати Євробачення.

Трансляцію на офіційній сторінці Facebook – Євробачення в Україні, подивилися більше 79 000 користувачів. Відео за лаштунками Євробачення з кабінки українських коментаторів конкурсу на офіційному YouTube-каналі UA:Перший набрало 78 878 переглядів.

Нагадаємо, другий півфінал пісенного конкурсу Євробачення-2017 відбудеться 11 травня, гранд фінал пісенного конкурсу – 13  травня на головній арені у Міжнародному виставковому центрі.

 Найсвіжіші новини, найцікавіші подробиці та ексклюзивні прямі трансляції подій Євробачення-2017 читайте на Eurovision.ua.

Апеляційний суд Київської області реабілітував холодноярських отаманів, які боролися за незалежність України та загинули під час спроби звільнення з Лук’янівської в’язниці. Про це в соцмережі написав президент Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль.

Історик виклав ухвалу суду, яку підписав головуючий суддя Микола Авраменко, датовану 18 жовтням 2016 року.

“Щойно з Апеляційного суду Київської області зателефонував член Історичного клубу “Холодний Яр” Микола Тихонов і повідомив, що сьогодні, 18 жовтня 2016 р., у судовому засіданні реабілітовано холодноярських отаманів, їхніх козаків і товаришів”, – написав Роман Коваль.

“Судове засідання у справі про реабілітацію Холодноярських отаманів закінчилося встановленням історичної справедливості.

Засудженні герої Холодного Яру: Завгородній (Загородній) Іларіон Захарович, Голик Мефодій Фокич, Гупало Деонісій (Денис) Мусійович, Компанієць Тимофій Архипович, Добровольський Олексій Трохимович, Ткаченко Василь Федотович, Дробатковський Юрій Володимирович, Здобуда (Здобудь-Воля, він же Блоха) Костянтин Якович, Яковенко Григорій Федорович, Ляшенко Іван Миколайович, Мушкет Леонід Павлович (насправді його прізвища немає в рішенні суду – “Н”) – визнані реабілітованими.

Нагадаємо, справа № 1136/1923 розглядається в суді за позовом прокуратури (до генерального прокурора Юрій Луценко надійшло звернення громадян з приводу реабілітації холодноярських повстанців), сторона прокуратури висловлює свою позицію в тому ключі, що це були герої України, а не злочинці, і треба б суду відновити історичну справедливість”, – зазначає Національний центр правозахисту.

Ларіон Загородній, головний отаман Холодного Яру в 1922 р.

Із заявою до суду про реабілітацію холодноярців у порядку ст. 7 закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій” звертався прокурор Київської області Дмитро Чібісов.

Як зазначає Коваль, спираючись на ст. 2 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, яка визнає [комуно-російський] тоталітарний режим 1917 – 1991 років в Україні злочинним, таким, що “здійснював політику державного терору”, колегія суддів визнала, що засуджені отамани й козаки “чинили супротив цьому режимові, в тому числі й шляхом збройного протистояння”.

Колегія суддів визнала, що “зазначені особи були фактично засуджені за боротьбу за незалежність України, яка проявилась в участі й керівництві озброєними загонами УНР”. Через це колегія суддів ухвалила рішення про “необхідність визнання необґрунтованості їх засудження із подальшою їх реабілітацією”.

“Ухвала оскарженню не підлягає”, – йдеться в повідомленні.

“Радість від рішення колегії суддів затьмарена тим, що судді чомусь забули реабілітувати інженера-винахідника Леоніда Мушкета, засудженого у тій же справі на 10 років. Може, його вже реабілітовано?.. Спробую з’ясувати”, – додав історик.

холодноярець Денис Гупало

Як повідомляє “Укрінформ” , Коваль ще в 1997 році “дістав можливість – усупереч закону – ознайомитися зі справами на нереабілітованих отаманів, відтоді й почав боротьбу за їхню реабілітацію”.

“Писав і генеральним прокурорам, і головам ВР України, прем’єр-міністрам, президентам… І ні від кого не дістав відповіді, взагалі ніякої відповіді. Не раз звертався і до депутатів Верховної Ради з проханням прийняти новий закон про реабілітацію жертв політичних репресій, бо ж досі діє закон СССР, згідно з яким всі, хто зі зброєю в руках боровся проти радянської влади, є бандитом і реабілітації не підлягає. Але за 25 років незалежної України ніхто цього не зробив”, – написав Росвн Коваль.

За словами активіста Юрія Ботнара, до цієї історичної перемоги української патріотичної громади, крім Історичного клубу “Холодний Яр”, причетні Український інститут національної пам’яті та Черкаська обласна рада, за зверненням якої, власне, зрушився процес офіційної реабілітації.

Прокуратура порушила справу проти ще живого ветерана КДБ, який у 1952 році вбив художника УПА Хасевича


26/04/2017

Ніл Хасевич

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства в 1952 році художника ОУН і УПА Ніла Хасевича співробітником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.
Про це повідомляє “Історична правда” з посиланням на Національний центр правозахисту, який ініціював розслідування.

Як передає “Новинарня“, це підтверджує офіційна відповідь Генпрокуратури. Відомості про злочин внесено до ЄДРР 13 квітня 2017 року за пунктами 1, 8 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”).
Зазначається, що провадження для здійснення досудового розслідування передано до прокуратури Рівненської області.

“Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок”, – сказав представник НЦП Денис Поліщук.

Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією радянського МГБ з пошуку та знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувалися Хасевич та інші оунівці.

Борис Стекляр

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи за позовом Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області. Полковник КГБ Стекляр, всупереч Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, просив суд зобов’язати СБУ не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення. На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923-2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в’язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху “лісових братів”. Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим.

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоєнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в’язнів у таборі й особисто знущався над ними.

24.04.17

В Харькове и области в рамках инициативы «Папа для Украины» благотворительный фонд «Станция Харьков» реализует программу поддержки внутренне перемещенных лиц. Как сообщает инициатива «Папа для Украины», на эти цели выделено 7 млн 126 тыс. 880 грн.

Проект проходит с 5 апреля по 31 августа. Его участники могут получить продуктовые ваучеры, деньги на оплату съемного жилья или медикаменты:

• стоимость ваучера – 1200 грн на человека (всего есть 2000 ваучеров);
• сумма помощи на оплату жилья – до 4000 грн на семью: на нее могут рассчитывать 300 семей, и только в критических ситуациях и при наличии договора на аренду.

Для участия в программе нужно:

• до 30 апреля пройти онлайн-анкетирование в пунктах БФ «Станция Харьков»;
• после проверки данных, до 13 мая, также нужно прийти на интервью.

Волонтеры предупреждают: если переселенец заполнял предварительную (мониторинговую) анкету в январе-феврале 2017 года, приходить снова не нужно. А повторное заполнение приведет к блокированию обеих анкет.

На ваучеры и «жилищную» помощь могут рассчитывать люди следующих категорий:

• семьи, которые выехали позже 1 января 2017 года (включительно) из зоны АТО и обратились за помощью, потому что не имеют средств к существованию;
• ВПЛ, которые по объективным причинам не могут оформить социальные выплаты, не получают их, или выплаты приостановлены;
• в виде исключения – семьи, которые попали в трудные жизненные обстоятельства по объективным причинам, но не входят в льготные категории;
• семьи, выехавшие до 1 января 2017 года: многодетные (трое и больше детей), с детьми до трех лет, с тяжелобольными, с людьми с инвалидностью первой и второй группы, беременные женщины, одинокие родители, семьи без кормильца, сироты (семьи с сиротами), люди старше 65 лет без сопровождения, а также семьи, в которых есть погибшие или раненые в зоне АТО гражданские.

Другое направление помощи – адресная закупка медикаментов (на 500 человек – до 2500 грн на каждого) и адресная помощь особенно уязвимым лицам и семьям (на 150 человек – до 7500 грн). Она предоставляется в критической ситуации, только при наличии оригинала справки или выписки, рецепта или направления с печатью врача и медицинского учреждения. Чтобы попасть в программу, нужно пройти интервью, мониторинг и собеседование.

На помощь могут рассчитывать:

• тяжелобольные, которые находятся на стационарном лечении;
• онкобольные (оплата терапии по основному заболеванию);
• люди с инвалидностью (оплата терапии по основному заболеванию);
• люди, которые остро нуждаются в индивидуальном медицинском оборудовании (рекомендованном врачом);
• люди, которым срочно нужно платное медицинское обследование.

Интервью по медицинской программе можно пройти с апреля по август.

«Все справки, рецепты, выписки, направления должны быть датированы не ранее чем за один месяц до обращения к медицинскому консультанту», – предупредили на «Станции Харьков».

Волонтеры обращают внимание – заполнение анкеты не гарантирует получение помощи.

Участников программы также просят обратить внимание на некоторые условия:

• указанные льготные категории членов семьи должны быть документально подтверждены (включая справку о доходах всех членов семьи);
• повторное или многократное заполнение онлайн-анкеты (в том числе различными членами семьи) ведет к автоматической блокировке данных семьи;
• то же самое происходит при указании недостоверных данных или неправильном заполнении анкеты;
• нарушение правил использования продуктовых ваучеров ведет к блокированию карточки-ваучера и исключению семьи из программы;
• первые на очереди – семьи, которые ранее не получали гуманитарную помощь;
• данные представителя семьи являются неизменными (речь идет о человеке, который может приехать в пункт в случае необходимости).
• http://dnews.dn.ua/news/600776