Колись буде Дев’ята сесія Верховної Ради

Менш ніж за місяць, 4 вересня, стартує дев’ята сесія Верховної Ради. Враховуючи, що в повітрі все виразніше витає запах виборчої кампанії, в парламенті буде жарко. Торгуватися стануть практично по кожному питанню.

«З наближенням президентських виборів в депутатському середовищі істотно зростають і міжпартійні протиріччя, і взаємна недовіра, і банальна політична нервозність», – зазначає політолог, керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко

Цю нервозність ми в повній мірі могли спостерігати під час торгів щодо перезавантаження Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, що повноваження у діючого складу ЦВК, де сидять ще «кадри Янковича», давно минули. Але поміняти їх ніяк не можуть: то перебір кандидатур, то – недобір представників тих чи інших фракцій. По суті – політичні ігрища за контроль над Центрвиборчкомом.

До літніх канікул утрясти питання не вдалося. Так що торги за ЦВК відклали на осінь.

«У жовтні залишиться рік до парламентських виборів. До президентських – ще менше. Тому одним з перших законів важливо буде упорядкувати виборче законодавство. Тому важливим буде ЦВК, Виборчий кодекс», – заявив 4 серпня голова парламенту Андрій Парубій під час поїздки у Львівську область.

Політолог Володимир Фесенко називає головною рушійною силою блокування процесу формування нового складу ЦВК фракцію «Народний фронт».

«Судячи з інформації з парламентських джерел, ця ситуація пояснюється тим, що «фронтовики» досі побоюються дострокових парламентських виборів, – зазначає він. – Чутки про можливість таких виборів циркулювали з лютого до початку липня і стали головною перешкодою для оновлення складу Центрвиборчкому. Якщо цей фактор буде діяти і восени, то формування складу ЦВК може потенційно блокуватися до кінця року. Справа в тому, що президент України не може достроково припиняти повноваження Верховної Ради лише в останні 6 місяців повноважень президента України або Верховної Ради України (згідно ст. 90 Конституції України)».

У той же час, за словами керівника Центру політичного аналізу «Пента», парламентські фракції, лідери яких є фаворитами президентських виборів, об’єктивно зацікавлені в оновленні складу ЦВК. Адже якщо президентські вибори буде проводити нинішній склад цієї комісії, абсолютну більшість членів якої, включно з керівником, давно вичерпали термін своїх повноважень, то легітимність виборів може бути поставлена під сумнів.

У будь-якому випадку, залишається проблема боротьби за кількісний та якісний контроль над Центрвиборчкомом.

Фесенко вважає перебільшеними є побоювання щодо того, що ЦВК може штучно забезпечити перемогу одному з кандидатів. «Як показує електоральна практика, підтасовування голосів на виборах може відбуватися в дільничних або в окружних комісіях, але не в Центрвиборчкомі, – пояснює експерт. – Значущу роль ЦВК може грати тільки при реєстрації кандидатів на пост президента, і в разі виникнення конфліктних ситуацій в ході виборчого процесу. Але ніякий «свій» голова і «свій» склад Центрвиборчкому не допоможе, якщо офіційні результати голосування не визнає суспільство (як це було в листопаді 2004 р.). Саме для забезпечення легітимності президентських виборів доведеться сформувати оновлений і легітимний склад ЦВК, інакше виникне ризик політичної кризи під час президентських виборів або за їх підсумками».

Політолог Кирило Молчанов не виключає, що президенту Порошенко, у разі невдачі спроби протягнути більшість «своїх» людей в Центрвиборчком, буде вигідний старий склад ЦВК. «Він може навмисно зволікати з голосуванням ЦВК, щоб у випадку незадовільних результатів виборів їх оскаржити, заявивши про нелегітимність Центральної виборчої комісії», – припустив Молчанов.

Розгляд проекту Виборчого кодексу – ще один камінь спотикання. У першому читанні законопроект про новий ВК був прийнятий ще в листопаді 2017 року. І «завис» через величезну кількості редагувань (близько 4,5 тис.), що гальмують розгляд і прийняття закону в цілому.

«Я вважаю, що Виборчий кодекс повинен бути прийнятий за рік до парламентських виборів. Тобто, я вважаю, що він повинен бути поставлений на розгляд в залі у вересні, максимум – на початку жовтня. Я розумію, як непросто буде знайти голоси, але я переконаний, що повинен бути дуже професійно підготовлений законопроект», – заявив Парубій.

Відзначимо, що новий ВК передбачає введення єдиної пропорційної системи з відкритими регіональними списками. Україна ділиться на номінальні 27 виборчих округів. При цьому до Херсонської області буде прикріплений виборчий регіон Криму, Київ буде виступати окремо, а Дніпропетровська область, у зв’язку з географічно непропорційною кількістю проживаючих виборців, буде поділена на дві частини.

Планується, що при формуванні списку кожна партія створить свій окремий загальнонаціональний список кандидатів (своєрідне «обличчя партії»), так і поіменний регіональний виборчий список кожної з областей України. Кількість мандатів політсили і кількість народних депутатів від області у майбутньому парламенті залежатиме від загального числа голосів.

Нардепи не особливо прагнуть просувати зміни, тому що пропорційна система влаштовує як мажоритарників (умовна роздачі гречки на місцях), так і великі партії, які торгують місцями в прохідній частині списку. Вся надія – на тиск колективного Заходу, який минулої осені і підштовхнув ВР прийняти законопроект про ВК в першому читанні.

Голова аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вважає, що проведення виборів за новим виборчим законодавством не входить в плани нинішньої влади, так як вона може залишитися за бортом української політики. А після цього деякі можуть навіть опинитися за ґратами. На думку аналітика ВК або не буде прийнятий, або буде значно змінений.

Не обійде парламент увагою і тему депутатської недоторканності. Її традиційно піднімають «під вибори». Піднімуть і цього разу, тим більше, що Конституційний Суд схвалив проект президента (№7203, передбачає зняття з парламентаріїв недоторканності з 1 січня 2020 року), і проект ряду нардепів (№6773, що передбачає зняття з депутатів ВР недоторканності після вступу документи чинності, тобто, можливо, навіть до нових парламентських виборів, намічених на осінь 2019 року).

Між тим, парламентський комітет з питань правової політики та правосуддя незадовго до літніх канікул повідомив, що вирішив доопрацювати законопроекти про скасування недоторканності. Мовляв, Конституційний суд вказав на деякі ризики після ліквідації парламентського імунітету. КС, дійсно, застеріг ВР про небезпеку повної відміни депутатського імунітету в умовах наших далеких від досконалості політичної і правової системи України. Але, як ми вказували, в цілому схвалив обидва законопроекти. І все ж у ВР вирішили з ними не поспішати.

Профільний комітет рекомендує встановити термін розробки пропозицій і поправок в документи іншими комітетами до 19 вересня, а термін опрацювання цих поправок і пропозицій – до 5 жовтня. Тобто, лише у середині осені нардепи можуть спробувати набрати конституційну більшість (300 голосів) і проголосувати за давно обіцяне зняття з себе, улюблених (або зі своїх наступників), недоторканності.

«З урахуванням рішення профільного комітету ВР і очікуваних нових уявлень про зняття депутатської недоторканності від генпрокурора, складається враження, що скасування імунітету знову стане не більше ніж темою для розмов під час виборчої кампанії. Адже ще до відправлення законопроекту до Конституційного суду в кулуарах ВР ходили розмови, що боротьба з недоторканність цього разу – це серйозно», – зазначає парламентський кореспондент Ярослав Конощук.

Як би те ні було, законопроекти обов’язково винесуть в зал засідань. І буде дуже цікаво подивитися, хто і як проголосує.

Практично будь-який законопроект з тих, що спробують розглянути восени нардепи, буде проектуватися на прийдешні вибори.

Це стосується і рішення про те, чи продовжувати ще на один рік закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), навколо якого вже почалися дебати. Відповідне рішення потрібно буде прийняти в жовтні. Багато хто в парламенті з різних причин виступає різко проти.

«Перед закінченням терміну в цьому році будемо радитися – є необхідність ще на рік продовжувати, або такої потреби вже немає. Це буде у великій мірі залежати і від позиції наших міжнародних партнерів. Адже зрозуміло: нам вкрай важливо утримати санкції проти Росії. Для міжнародного позиціонування України, для захисту українських інтересів не тільки на внутрішньодержавному, але і на міждержавному рівні, наскільки це важливо», – зазначив спікер Парубій.

Попіаритися на цій темі (у різному її ракурсі) напередодні виборів захочуть багатьох. Те ж саме стосується розгляду законопроектів, які імплементують закон про національну безпеку. Той був прийнятий ВР 21 червня і важливий для зближення України і НАТО.

Але в документі є чимало слабких місць, а прийняття профільних законів про СБУ, розвідку і про створення у Верховній Раді комітету з питань розвідки обіцяють нові торги і чвари під парламентським куполом.

Дасть привід для піару і закулісних ігор і спроба прийняти в цілому законопроект №8487, який значно знижує вартість розмитнення автомобілів. У першому читанні ВР прийняла його 13 липня.

«Ще однією темою виборчої кампанії, яка може отримати розвиток під куполом восени, стане зниження ставок акцизів на машини на іноземній реєстрації та нові авто. Перед парламентськими канікулами депутати в першому читанні підтримали законопроект про зниження ставок акцизів на нові і б / у автомобілі, згідно з яким передбачається більш ніж дворазове зниження акцизу. Цьому передувала не одна акція протесту під парламентом водіїв машин на іноземній реєстрації та представників «АвроЕвроСили», які вимагали дешевого розмитнення б\у машин з країн ЄС», – зазначає парламентський кореспондент Ярослав Конощук.

Просування цієї ідеї джерела 112.ua у складі фракції «Блок Петра Порошенко» пояснюють виборами і боротьбою за цей сегмент електорату між прихильниками президента Петра Порошенка і олігарха Ігоря Коломойського, з оточенням якого пов’язували протести т. н. «євробляхерів»

І ще. Крім ЦВК, будуть підніматися інші кадрові питання. Так, за парламентом залишилися дві квоти в суддівському корпусі Конституційного суду України. БПП посилено лобіює ідею створення Міністерства з питань ветеранів (це дасть можливість «підсісти» на гроші Мінсоцполітики, яке зараз перебуває під контролем прем’єра Володимира Гройсмана. Досі з приставками в. о. працюють очільники МОЗ та Мінфіну. Подали у відставку, але так і не звільнені голови Мінагрополітики та Міністерства інформаційної політики. Можна не сумніватися, що за всі ці пости розгорнеться неабияка драчка. І головним шоу осені, щоб там не готували телеканали, стане зал засідань Верховної Ради.

http://marker.ua/ua/politicheskij-blok/vybory/5129-devyataya-sessiya-verhovnoj-rady-nas-zhdet-bolshoj-torg/