Про співтовариство

Хватит ныть и стонать под пятой реальных и вымышленных врагов и конкурентов. Украина достаточно сильна, чтобы стать чем то большим, чем быть постоянным посмешищем у всего мира. Потому мы и создали это сообщество главной задачей которого является создание сетевой структуры, задача которой - формирование новой повестки дня для Украины.

Наш девиз - думаем вместе, движемся вместе, вместе изменяем Украину
Вид:
короткий
повний

Украина-Четвертый Рим

Мое путешествие по Курдистану

Армянская церковь в Эрзеруме. Дальше снимки все сделаны мобилкой, так как фотоаппарат умер на границе с Грузией. Позже выложу видео, хотя часть видео уже показывал.

Курдистан

Тушпа. Крепость которой 2800 лет

На Акдамар я не попал, хотя и пытался. Потому кину пару фоток с Инета

\

На таких грузовичках катался по Курдистану

На Муш

Горы рядом с Мушем, жаль быстро ехали

Монастырь Сумела у Трабзона. 

Храм Ай-София в Трабзоне. 

Банкротство мировой финансовой системы

Команда Обамы не имеет представления, как выходить из экономического кризиса. Несколько команд вокруг американского президента конкурируют за право навязать свою модель выхода из кризиса. 

Насколько они будут эффективны? И каковы могут быть эти модели? Об этом рассказывали представители группы Линдона Ларуша, известного американского экономиста, которые участвовали в круглом столе, состоявшемся 13 апреля в «Главреде».

Как шеф гестапо евреям помогал

Читаю сейчас дневник Мюллера, масса интересной информации и вот наткнулся на такой интересный момент, где шеф гестапо рассказывает о том, как оказал одну услугу Герингу:

У Геринга был похожий кабинет, но не было этого тяжелого взгляда.
Ковры, старинная мебель, живопись и прочее. Похоже на музей. Некоторые из
этих людей, которые отстаивают интересы рабочих и фермеров, живут как
настоящие короли. Вам стоило бы увидеть мой кабинет. Никакого сравнения.
Сплошные документы, телетайпные аппараты и так далее. Ни полотен маслом, ни
ковров, ни мрамора на полу. Как бы то ни было, Геринг встретил меня очень
любезно, предложил мне хорошую сигару и начал уклончивый разговор, с
заходами вокруг да около, о своей проблеме. Неким людям, он не стал уточнять
каким, очень нужно попасть в Швейцарию, а поскольку я контролирую
пограничников, он надеется, что я сумею ему посодействовать. Для меня это не
составляло никакой трудности, но мне нужна была более подробная информация.
В конце концов оказалось, что это были двое пожилых евреев из Мюнхена,
которые однажды помогли ему. Геринг боялся, что Борман предпримет попытку
схватить их и отправить в лагерь.
С. Почему Борман так бы поступил?
М. Борман был злобный тип, готовый сделать все что угодно, лишь бы
досадить людям, которым он завидовал или которые, как он полагал, стояли ему
поперек дороги. Подруга вашей бабушки была еврейка? Отлично, в лагерь! Ваша
дочь посещала монастырскую школу? Отлично, монастырь закрыть, всех сестер и
учениц разогнать. Борман пытался делать подобные вещи всякому, кто ему не
нравился, а он ненавидел буквально всех, кроме Гитлера.
Я выразил Герингу свое удивление и сказал довольно открыто о своей
уверенности в том, что Геринг мог бы обратиться к Борману. По сути, из всех
людей, которых я знал в то время, Геринг был самым безжалостным и
хладнокровным.
С. Интересно. Я однажды говорил с ним в Нюрнберге, и он показался мне
довольно приятным и интеллигентным человеком.
М. О, таким он тоже был. Ленивый и несколько своеобразный в выборе
одежды. Ему нравилось производить впечатление. Очень театральный, человек.
Однако, несмотря на весь свой веселый нрав, Геринг был совершенно лишен
милосердия. При этом он был одним из немногих людей, на кого можно было бы
рассчитывать в серьезной ситуации. Он мог бы добиться увольнения Бормана,
хотя с Гитлером случился бы припадок, сделай он это. Возможно, поэтому
Геринг и удержался. И что довольно странно, Гитлер, скорее, боялся Геринга.
С. Гитлер?
М. Ну да. Было такое дело Тодта. Доктор Тодт руководил всеми
строительными делами и отлично справлялся с этим делом. Геринг захотел
подчинить его себе и контролировать его отдел, а Тодт не пожелал
сотрудничать, и с ним приключился несчастный случай. Его курьерский самолет
взорвался, едва оторвавшись от земли в гитлеровской ставке. Это дело
расследовали люди из СД, и я получил копию отчета. Гитлер узнал, что за этим
стоит Геринг, и поручил работу Шпееру, и этот выбор оказался удачным, потому
что Шпеер творил чудеса в военной промышленности, так что даже вы могли
слышать о нем. Нет, Геринг был безжалостным человеком. Не злым, но
безжалостным. Но Бормана не сняли с поста, так что Геринг избрал другой путь
и решил убрать искушение со своих глаз.
Он хотел узнать, как я смогу помочь ему; это были очень порядочные,
безобидные люди, которые не должны были страдать из-за того, что они евреи и
его друзья. Мне не составляло труда помочь ему в этом деле, и я ему так и
сказал. Еще я сказал, что сам обо всем позабочусь, и он преисполнился
благодарности. Мне был вручен адрес и толстый запечатанный пакет, в котором,
по-видимому, были деньги, и я взялся позаботиться и о нем тоже. Сейчас,
задним числом, инцидент предстает гротескным. Я должен был отправиться в
Мюнхен по семейным делам, так что я высвободил какое-то время и выехал из
Берлина на своей служебной машине, бронированном "мерседесе" со служебными
флажками на капоте и личным шофером. У меня нечасто выдавалось время для
отпуска, и я постарался насладиться долгой поездкой. В Мюнхене я справился
со своими делами, а затем позвонил этим пожилым людям и сказал, что буду у
них рано утром. Я также известил Геринга в Берлине о том, как собираюсь
действовать, а он, в свою очередь, уведомил свои контакты в Швейцарии, и на
следующее утро я проехал через Мюнхен и мы усадили пожилую пару в мою
машину. Это были очень приличные люди, но чересчур старые, чтобы тащить свои
чемоданы, так что мы, начальник гестапо, генерал СС, и его шофер, тоже
сотрудник СС, тащили по лестнице чемоданы двух старых евреев и укладывали их
в багажник моей машины, как будто я был служащим отеля. Я знаю, что шоферу
все это казалось очень забавным, но он не осмелился сказать ни слова. А у
меня болела нога. Но ведь не могли же мы бросить их сумки. Судя по весу, они
наложили в них булыжников.
С. Признаю, в этом есть нечто комичное.
М. Потом мы долго ехали до швейцарской границы через горы, и эта часть
поездки доставила мне большое удовольствие. Я сидел впереди рядом с
водителем и по дороге разговаривал с пожилой парой. Как я уже сказал, они
были порядочные, воспитанные люди, и мне было вовсе нетрудно помочь им.
С. Вас никто не остановил?
М. Вы шутите? Я был в полной форме со всеми регалиями, машина
служебная, по бокам вывешены флажки моего ведомства. Офицеры дорожной
полиции не решались даже взглянуть на меня дважды. На границе было два
строения, одно для пограничников, а другое - таможня, так что я вышел из
машины и нанес визит в оба. Я велел всем таможенникам и пограничникам зайти
в помещение и оставаться там, пока я не вернусь, и да поможет Бог тому, кто
нарушит мой приказ. Швейцарцы ждали по ту сторону, и, что оказалось труднее
всего, нам с шофером пришлось тащить их багаж до места встречи. Там был один
сотрудник-швейцарец, которого я знал, и я заметил, что это кажется ему очень
смешным. Я сказал ему, что не слишком оценил его чувство юмора и что ему
придется тащить эти чемоданы весь оставшийся путь. Я отдал старикам конверт
Геринга, а они мне записку для него.
С. Что они ему написали?
М. Откуда мне знать? Это было личное письмо, оно было запечатано. На
обратном пути я вспомнил, что Геринг дал мне с собой в поездку большую
плетеную корзину, полную еды, которую я засунул в багажник и прикрыл
ковриком. Так что на обратном пути мы остановились в месте для отдыха, вышли
из машины и вместе с шофером съели все, что в ней было, - заказ от "Хорхерс"
в Берлине. Отличный ресторан, а в войну хорошая еда была редкостью. Я
коротко объяснил шоферу, что ни одно из событий этого дня не подлежит
разглашению, и он согласился, что будет гораздо разумнее съесть угощение,
запить его вином и обо всем забыть.
С. Думаю, Геринг был доволен.
М. О да. Он спросил, что он может сделать для меня, и я ответил, что
был бы очень благодарен, если бы мой сын, когда ему придет время идти на
военную службу, был принят в военно-воздушные силы. Я думаю, Геринг ожидал,
что я потребую гораздо большего, и был очень рад заверить меня, что моего
сына непременно примут в его воздушные войска {Сын Мюллера, Рейнхард, на
самом деле поступил в LSSAH и в 1944-1945 годах был членом Kampfgruppe
Piper.}.
С. Геринг часто делал подобные вещи?
М. Геринг был, как я уже говорил, во многих отношениях очень порядочным
человеком, и я достоверно знаю, что он спас многих людей, некоторых даже из
лагерей. Его жена работала в театре и знала многих евреев, и у самого
Геринга тоже были друзья-евреи. Вы, может быть, слышали, какое он делал
замечание, когда кто-нибудь говорил ему, что такой-то и такой-то человек в
его министерстве еврей? "Это я решаю, кто еврей". Нет, если бы по какой-либо
причине Гитлер умер до войны, Геринг стал бы главой государства, и тогда не
было бы никакого беспокойства евреям, и войны точно не было бы.
С. Да, исходя из моего опыта общения с ним, я с вами согласен. Он
производил впечатление очень порядочного человека, но в нем было что-то от
грабителя, когда дело доходило до произведений искусства.
M. O да, это было хорошо известно. Но у Геринга было плохое сердце, и
он собирался оставить свою коллекцию государству. Я думаю, ему доставляло
удовольствие вешать эти вещи на стены и смотреть на них. Я уверен, что
история была бы более благосклонна к нему, чем к Гитлеру.
С. А как насчет вас самого?
М. Никто ничего не знает обо мне за исключением того, что я руководил
гестапо. Я предпочитал, чтобы так было при последнем правительстве, и я тем
более предпочитаю, чтобы так было и сейчас.
С. С этим мы оба можем согласиться.
М. И насчет Геринга мы тоже согласны.
С. Да, в целом вы правы.
М. Да, и еще одна вещь о старых евреях. Я велел официально опечатать их
квартиру и уведомил гестапо Мюнхена, чтобы никто даже не пытался войти в
нее. Они жили в районе Мюнхена, который не был разбомблен, так что кто
знает? Когда война закончилась, они могли вернуться назад. У меня нет
сведений насчет того, сделали они это или нет, но оставаться в Швейцарии для
них было бы хуже. После войны там было очень плохо. Они часто говорили:
"Радуйся войне, потому что мир будет ужасен", и они были правы.

Забористая трава Виктора Ивановича Балоги

Рыдал, когда прочел эту заметку на сайте Единого центра

У Чистий четвер, 16 квітня 2009 року єдиноцентристи Первомайська спостерігали диво – вогняний хрест.

Напередодні Великодня, у Чистий четвер, члени міської та районної організації Єдиного Центру Первомайська вирішили прибрати найбільш захащені території міста. Розпочали зі старовинного кладовища неподалік центру: у напівзруйнованому та занедбаному стані воно вже кілька десятків років заростало гущавиною дерев та кущів. Під час прибирання єдиноцентристи зібрали велику купу хмизу, яку підпалили. Щойно зайнялося багаття, свідчать очевидці, стало помітно, що воно прийняло форму вогняного креста. На думку партійців, такий знак символізує благородність намірів активністів Єдиного Центру та Боже Благословення для доброї справи. Диво вдалося задокументувати: знімок, зроблений Максимом Нестеровичем, зацікавив не тільки рідних і колег, а й місцеві ЗМІ та, навіть, науковців.

Кошмар Украины

 Каждый раз, когда Украина имеет некую субъектность она существует как как некий плазмоид, который трудно поймать, трудно зафиксировать на уровне государственных институтов, на уровне экономики. Для внешнего мира мы непонятны. Здесь нет какой то точки опоры, каркаса, склета. Мы часто сами не понимаем, что у нас происходит внутри, не говоря о том, что для внешнего мира мы полностью не понятны. Такая ситуация возникает в тот момент, когда на европейском континенте, на глобальном уровне возникают некие точки фазового перехода, как говорил Константин, из одного состояния в другое. 

Старая конструкция ослабляется и на стыках между различными континентальными геополитическими плитами возникают точки разрыва. Возникает вакуум власти, условно говоря. Вот в эти моменты, посмотрим историю, середина семнадцатого столетия, потом начало двадцатого века, потом конец восьмидесятых — начало девяностых, вот в такие моменты Украина выскакивает как некий «чертик из табакерки», который начинает шарахаться, пугать всех и так далее. И у нас возникает иллюзия в данном случае, особенно, вот эти последние семнадцать лет, поскольку, это наиболее продолжительный период, когда мы вот за вот эти триста пятьдесят последних лет существовали, как некая полусубъектная сущность. Так вот, возникает иллюзия, что это будет продолжаться постоянно. Но история показывает, что как только начинается некая фиксация нового миропорядка, эта вот плазменная сущность Украины уже не позволяет ей существовать дальше в таком полуаморфном, полусубъектном виде.

С этой точки зрения мы сейчас оказались перед очень серьезным вызовом, вновь оказались перед серьезным вызовом, поскольку одна из ключевых проблем для Украины заключается в следующем: способны ли мы существовать как некий субъект новом миропорядке, когда он буде зафиксирован. Украинцы, на самом деле могут строить очень большие серьезные проекты, имперские в том числе, если говорить об истории, но это все-таки всегда были большие проекты, где мы играли подчиненную, скажем, не подчиненную, но техническую роль. Даже когда представители Украины занимали руководящие посты, наивысшие должности, то, тем не менее, это все была техническая роль. Это удивительно, потому что как бы, с одной стороны, мы демонстрируем большой потенциал, чтобы действительно осуществлять большие проекты, владеть, строить свою судьбу, но, с другой стороны, мы неспособны это осуществлять в те моменты, когда мы оказываемся представленными сами себе. 

Мы подошли как раз к такому моменту, когда в принципе, может быть, впервые в истории Украины должен на повестке дня появиться вопрос о приобретении вот этой вот субъектности и выхода из плазменного, из плазмоидного состояния. Если это не будет идеологически и концептуально подтверждено, то опять-таки, у меня нет никаких сомнений, что уже в среднесрочной перспективе, максимум в пять-десять лет вопрос о существования Украины в плазмоидном виде будет прекращен. Потому что кризис сейчас постепенно подходит к своему пику, после падения всегда начинается стабилизация, фиксация, и, соответственно, период времени, когда мы можем создать нечто новое, и сформировать пул альтернативных элит, и вообще воссоздать государство адаптивное, способное существовать в новой архитектонике мировой, ограничен по протяденности срок ограничен…

Кодекс украинца. Читать всем.

Где бы взять самому такую забористую травку....

Рожнатовський Б.М., 

  кандидат історичних наук, доцент,член ревізійної комісії Київського міського   об`єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченка     нагороджений медаллю "Будівничий України"   ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченка        КОДЕКС УКРАЇНЦЯ      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ         1. Українці стали ганьбитися своєї національної належності та свого українського етнічного походження.     2. Українці не ображаються й сприймають за не злий жарт, коли їх називали як колись малоросами а тепер хохлами, а дехто взагалі думає, що він є не українцем а хохлом, особливо там, де є засилля не українців.   3. Українці не можуть і не вміють в дискусіях захистити свою націю, свою землю, свою державу.   4. Українців сприймають звичайний патріотизм, що притаманний багатьом народам як крайній націоналізмі у зв`язку з цим іноді побоюються визнавати себе патріотами.   5. Українці найбільше потерпають від нападів на свою українську незалежну державу, оскільки її недруги виставляють нашу незалежність як причину безладдя в країні.     6. Настав час нагадати українцям, хто вони, "чиїх батьків вони діти" й винести на загальний розсуд питання: чи мають вони право на гідне місце у своїй та світовій історії та перспективу свого сучасного гідного життя?           Я - українець      1. Я національно свідомий українець.      2. Я - унікальне космічне явище - бо в космосі більше такого, як я, не існує.      3. Я - планетарне явище, бо на маю своє місце під сонцем та своє географічне положення на моїй планеті.      4. Я проживаю на території, яка завжди була землею моїх предків, тому є вона моєю.      5. Я визнаю, що це моя рідна земля.     6. Я почуваю себе на своїй землі, як у себе у власній домівці, бо як відомо "у своїй хаті - своя правда".      7. Я переконаний, що мої предки нікуди з цієї землі не зникали, вони були тут вічно.      8. Я визнаю назву моєї давньоукраїнської держави - "Русь" з столицею у Києві.       9.Я не визнаю назви моєї прабатьківщини "Київська Русь", бо такої країни не існувало.      10.Я сповнений гордості за те, що моєю землею течуть води старого Дніпро-Славута, він був завжди.      11. Я гордий тим, що на Дніпрі стояв й донині стоїть стольний град Київ.      12. Я відчуваю серцем, що це моя духовна столиця.      13. Я гордий тим, що моя столиця є матір`ю всіх городів руських - цю аксіому сприймаю не тільки я.      14. Я розумію, що мій народ - це не брат деяких народів, а - батько та мати багатьох народів.      15. Я сповнений гордості за те, що мої предки вистояли, адже до них на цю землю приходили не тільки гості, та й ті не завжди з добрими намірами, але й завойовники.      16. Я горджуся тим, що багато хто з них, гостей чи завойовників, сприйняли мою культуру, звичаї та традиції, асимілювалися й з часом також стали українцями.      17. Я поважаю ті етноси, які мають, чи не мають свою прабатьківщину але в силу природної міграції чи історичних обставин опинилися на моїй землі.      18. Я схиляю голову перед тими, хто незалежно від своєї національної належності, проживаючи на моїй землі, визнає мене українцем, мої традиції та звичаї й дбає про мою Батьківщину, як про свою рідну.      19. Я визнаю свій етнос - як однорідний позасвідомий стан людського організму.      20. Я гордий тим, що мій етнос, який сформувався ще в сиву давнину, доріс через лихоліття до найвищої стадії існування людства - нації.      21. Я гордий тим, що моя нація дала назву моїй державі.      22. Я належу до української держави яка має назву - Україна.      23. Я проживаю в українській унітарній державі й за своїм станом у своїй державі не поступаюсь німцям, полякам, французам і іншим, які також дали назву своїм державам за назвою своїх національностей.      24. Я належу до титульної нації, адже на титульній сторінці мого "Основного закону - Конституції України" викарбувано ім`я держави, яка носить ім`я моєї нації.      25. Я знаю, що назву "Україна" моя земля отримала ще за часів давньоукраїнської держави - Русі, про що згадується у давньоукраїнських літописах.      26. Я визнаю расу як загально ант ропо-біологічну різновидність. людства.      27. Я поважаю людей кожної раси та національності.      28. Я, як українець, належу до спільної європеоїдної раси.      29. Я належу до індоєвропейської мовної сім`ї        31. Я, як українець, за своїм мовним походженням належу до слов`янських мов і їх східно- слов`янської гілки, де моя мова мала місіонерський характер        32. Я належу до української етнічної нації й поняття «нація» розумію як духовно-біологічно-соціальну спільноту людей, що бере походження від мого етносу, який сформувався в доісторичні часи.       33. Я розумію, що найбільшою ознакою моєї належності до української етнічної нації є мова.      34. Я люблю свою мову, бо вона найкраща у світі.      35. Я гордий тим, що моя мова не вмерла і через лихоліття розвивалась разом з моєю нацією.      36. Я поважаю інші мови і горджуся тим, що знаю не тільки свою, українську, але й інші мови.      37. Я - багатомовний, і саме через це знаю та поважаю інші нації і причетний до культури цих народів.        38. Я не визнаю двомовності в нашій державі, бо це не двомовність, а прикрита одномовність але не для моєї мови. Державна мова в моїй унітарній українській державі повинна бути одна а для розвитку інших мов повинно бути створене законодавче поле.      39. Я розумію, що багато моїх побратимів-українців проживають на своїх етнічних землях за межами моєї Батьківщини.     40. Я не претендую на повернення цих земель в лоно України, бо це суперечить Конституції моєї держави.      41. Я знаю, що у світі розсіяно багато моїх земляків.      42. Я хочу допомогти розвиватися їм, як українцям, духовно та матеріально.      43. Я не хочу, що б їх там зневажали та кривдили і щоб вони були там ізгоями.      44. Я запрошую повернутися до лона своєї Батьківщини всіх українців, що опинилися за її межами.      45. Я не заперечую, щоб українці у інших землях дбали про добробут тих держав, де вони проживають постійно, бо від добробуту тих держав залежить також їх достаток.      46. Я хотів би лише одного, щоб ті українці не забували, "чиїх батьків вони діти".      47. Я не хочу їхати до чужих земель на заробітки і своєю працею збагачувати інші народи та держави.      48. Я все повинен зробити, щоб у моїй державі українцям жилося так же гарно як у інших державах живеться корінним націям.      49. Я ціную Свободу і незалежність своєї Батьківщини, яка дісталась мені без краплини крові та навіть поту.      50. Я схиляю голову, вшановуючи пам`ять мільйонів героїв попередніх поколінь, що боролися за незалежність моєї Батьківщини.        51. Я захоплююсь сміливістю та відчайдушністю, з якою герої йшли на боротьбу за долю своєї Батьківщини.        52. Я розумію, що ціною свого життя вони пробуджували і підтримували національну свідомість українців.      53. Я хочу й маю право знати свою правдиву історію, якою б вона не була, без замовчувань, приховувань, перекручень та фальсифікації.        54. Я підтримую кожну теорію походження свого етносу, якою б фантастичною вона не здавалась, і відмовлюсь від неї лише тоді, коли наукою буде доказано, що вона не має право на існування.      55. Я хочу, що б у широкому розумінні історії мого етносу та держави не залишалося білих плям, адже ними ніхто й ніколи серйозно не займався.     56. Я віруюча і богобоязна людина.      57. Я виконую 10 заповідей Закону Божого.      58. Я боюсь зігришити у своєму земному житті.      59. Я християнин за своїм релігійним віруванням.      60. Я, як християни, належу до української церкви східного обряду.      61. Я мав з початку свого існування свою національну церкву та написані давньоукраїнською книжною мовою Біблію та богослужбові книги.        62. Я за створення в Помісної української християнської церкви, для діяльності якої створені передумови, адже Київський патріархат має богослужбові книги українською мовою.      63. Я поважаю інші релігії та конфесії, що діють в Україні.      64. Я маю свої українські національні традиції, які передавалися від покоління до покоління.       65. Я маю звичаї мого народу, якими я відрізняюсь від інших народів.      66. Я маю свої обряди, завдяки яким звичаї та традиції набувають національних ознак.      67. Я сповідую моральні цінності мого народу, які формувалися віками та знайшли перше узагальнення у "Повчанні дітям" Володимира Мономаха.      68. Я хочу жити в законослухняній державі, признаю звичаєве право, як основу законодавства моєї держави, що сягає сивої давнини й було зведено у першу збірку писаних законів, яка отримала назву " Найдавніша правда" або "Правда Ярослава".      71. Я хочу жити в українській національній державі.        72. Я прагну до створення справді вільної, справді незалежної, справді соборної, справді суверенної, справді національної держави і визнаю це як національну ідею мого народу.      73. Я не тільки творю національну ідею але й буду боротися за її здійснення.        74. Я бачу мою державу справді незалежною у творені та захисті своїх національних інтересів.     75. Я бачу свою Україну справді соборну, яка вже існує у зібраних до купи українських землях.      76. Я буду боротися за те, щоб ніхто й ніколи більше не роз`єднав мою Батьківщину.      77. Я не поділяю Україну ні за якими ознаками: різні береги, сторони світу, регіони, бо вона - єдина.      78. Я за українську Україну, для мене Україна - понад усе.      79. Я маю право називати себе українським націоналістом бо я люблю свою Батьківщину Україну, свій народ та інші народи і нації, що проживають на моїй землі.      80. Я підтримую гасло "Україна для українців", а для кого ж ще?        81. Я вважаю українцями й інші нації і народності, хто тут проживає й дбає про добробут нашої унікальної держави.      82. Я впевнений, що тільки я, в першу чергу, повинен дбати про свою Україну.      83. Я повинен для досягнення своєї мети - побудови дійсно вільної, незалежної, соборної, суверенної держави маю   відновити нашу колишню славу.      84. Я повинен не допускати ледарювання.      85. Я повинен відмовитись від суцільного свята, що руйнує й деградує мою націю.      86. Я повинен відновити навички працьовитої людини.      87. Я хочу невпинно працювати для блага мого народу.     88. Я хочу святкувати тільки великі релігійні, традиційні, календарні та державні свята і значні події у моїй державі.      89. Я, задля досягнення національної ідеї, повинен відмовитись від шкідливих звичок: пияцтва, куріння, наркотиків, моральної розпусти та ін., що руйнують не тільки мою душу але й тіло.      90. Я повинен відновити свою любов до своєї землі загалом а також до конкретної ділянки, щоб вона додавала до столу мені та моїй рідні екологічно чисті продукти. Це є запорука фізичного здоров`я нації.      91. Я повинен відновити славу бережливого, хазяйновитого господаря.      92. Я зобов`язаний відродити присутню моїм предкам гостинність.      93. Я зобов`язаний відродити історичну пам`ять про свій родовід.      94. Я повинен дбати про продовження свого роду.     95. Я потерпаю від того, що в моїй українській державі частина влади є корумпована а значить не українською.      96. Я повинен зробити все, щоб у майбутньому влада у моїй державі завжди була українською.        97. Я переконаний, що не всі українці ще дбають про свою державу.      98. Я знаю що дехто з українців належить до українців, про яких сказав Великий Кобзар, що вони "гірше ляха Україну розпинають".      99. Я готовий повторити, якщо треба долю мільйонів українців, які боролися за Україну.       100. Я пишаюся тим, що Я українець, що Я живу у цій. Богом нам даній прекрасній землі.            Я переконаний, що коли я стану свідомим українцем і повністю виконаю 100 заповідей Кодексу Українця, тоді Україна досягне своєї національної ідеї - бути справді незалежною, справді вільною, справді суверенною, справді соборною, справді національною державою з якою будуть рахуватися, як з рівною далекі та і близькі сусіди., яка буде спроможна забезпечить гідне життя всьому українському народові.      Слава Україні!                        Примітки:        Розглянуто і схвалено 19 лютого 2009 року науковою секцією Міжнародної громадської організації "Земляцтво житомирян" у присутності Президента земляцтва депутата Верховної Ради Жебровського Павла Івановича, Віце-президента земляцтва Бачинського Анатолія Михайловича, Координатора Ради патріотичних організацій Пилипчика Валентина Леонідовича та членів земляцтва Варварича Антона Миколайовича, Приходько Юрія Івановича (м. Київ, вул. Смілянська, 11, офіс 57, тел.. 243-69-05, 520-11-70).         Оприлюднено 21 лютого 2009 року в м. Житомирі на звітно-виборних зборах молодіжної секції Міжнародної громадської організації "Земляцтво житомирян" та прийнято одноголосно як керівництво до дії       Автор залишає за собою право особисто робити правки, вносити зміни, доповнювати та уточнювати деякі положення Кодексу Українця за рекомендаціями державних та громадських організацій.  

выбор для страны от от i.ua

  • 20.04.09, 20:37

всем, кому надоело смотреть на клоунов в политике, кто хочет улучшения жизни (светлого будущего), тем кто хочет, обязательно, объеденится или куда нибудь вступить, предлогаю на выбор две пропозиции: 

                                                                                    1              

объединение с россией - Укрраша ( UKRRASSA ) 

очень на, мой взгляд, выгодный союз, россия богатая страна, и как там не воруют, ещё много чего осталось - нам хватит, и сами россияне не против, им тоже легче будет воровать, и лозунги о братьях-словянах способствуют ентому делу, потом всегда на старшего брата можно спихнуть работу, он же большой и сильный, ему приятно будет помочь 

вобщем украина, как и любая женщина, будет только в выгоде от такого бракосочитания, лишбы не пьющий был и в дом всё нёс, а не в овшоры 

                                                                                     2            

объединение с грузией - УГ  ( UG ) 

выгоды никакой не вижу, зато не с россией, а почему с грузией - это такой  Эмо-союз, - нас в европу не берут tears 

в нато не берутtears, вот назло всем придумали свой союз


27%, 14 голосів

8%, 4 голоси

57%, 29 голосів

8%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Письмо из Краснодара

Юра, ты о политике или о погоде, ну наверное о первом. Нет не жарко, две недели было хорошо, а сейчас минуса ночью бывают, так что урожай плодово ягодных культур в жопы, блин, а у меня на даче только все деревья выросли - обидно!
Если честно, то мне недавно стало поистине страшно, как задумался о том, что будет дальше. Все выделенное бабло банкам для поддержки реального сектора до него естественно не дошло, несколько примеров. У нас есть крупная комп. ДЕвелопмент-юг она вошла в список 1200 предприятий, который будут поддерживать любой ценой - хрен там, за пол года ни помощи, ничего, только местное чиновничество, еще и обдирает, ибо раньше их заставляли брать в кредит деньги у правильных банков, чтобы обеспечить им маржу стабильную и большую, а теперь заставли все деньги вернуть до срока, чтобы их в валюту перевести. Еще пример - намедне, друг отца, у которого среднее промышленное предприятие без долгов, со своей территорией и срендствами производства млн. на 25-40, пошел взять мелкий для него кредит в 1,3 млн. руб. не дали - я думаю, что банкиры все деньги просто перевели в евро и др. валюты, а на балансах рисуют сказки. 

Все это удручает, к тому же уровень просроченности кредитов в банковском секторе реальный уже 10% и это инф-а верна, у меня препод всю жизнь отработал в банковском секторе, звонил друзьям еще работающим, снимал среднюю температуру по большице - все говорят что ситуация очень тяжелая. 
Но за то пропаганда, правда, хреновая уже начинает работать, и кто ее только делает, вот один из примеров - ФСБ прогназирует хаккерские атаки арабских фундаменталлистов - бред. В общем? все старыми дедушкиными методами нужно найти внешнюю угрозу, чтобы народ не обращал внимание на внутренние проблемы. А он я тебе спешу сообшить, выходит из спячки, всеобщая идеология роста благосостояния лопнула вместе с пузырем на бирже и люди начинает думать. Многие уже говорят и осознают, что у нас далеко не все хорошо как это раньше представлялось, многие осознали и тупость нашего правительства и неэффективность экономики и многое другое и люди не довольны. В большинстве своем традиционно недовольные высказываются на кухнях и все, но все же социальное движение, процесс пошел и он начинает нарастать. Кремль не стал сокращать силовиков, хотя ранее планировал, а вова -мудак, вместо того чтобы дать эффективным предприятиям бабло напрямую, а не ВАЗы -22 млрд. это же поддержание неэффективнгго предприятия за счет народа, дает деньги банкам под проценты вместе с вторым мудаком Кудриным и по телеку каждый день устраивают совещания как же побороть кризис. 
Вот поэтому мне страшно, и это далеко не все, передаю Вам привет и всего самого лучшего, а я пошел на футбол!



так конечно все нормально, представляешь цены за однокомнатную до сих пор от 600 до 800 евро просто жилье на месяц, у меня сейчас сестренка ищет и просто в шоке

Степана Демуру по РБК показывают, он у нас глашатай кризиса и яркий критик Кудрина и БР. Недавно по телеку в 19-00 сказал: я придумал 100% торговую стратегию, если правительство говорит, что рубль будет укрепляться, то точно нужно покупать валюту
Юра, мы этого падения, можем и не пережить и под мы я понимаю: Белоруссию, Казахстан, Украину и РФ, нужно что-то делать, а то станем чунга-чанга, только с меньшими ресурсами


Юра, знаешь, я честно говоря, в ужасе. Представляешь я выпускаюсь 4 июля с дипломом на руках. В Краснодаре мне реализоваться не получится, нужно ехать в центр, а там, тоже не аус. Рынок рекламы у нас просел в среднем на 50%, так что сам понимаешь старых специалистов полно свободных.

А хочу сказать одну вешь, наверное в государство, а точнее наша элита, слиш хорошо себя чувствует, и уверена, что и этот кризис на народной шей пересидит, не в первой, благо их еще 146 млн. осталось. Недавно ужаснулся цифрам - 0,8% населения заработала в 2008 году 50% всех денег в стране. 

Этого нет в развитых странах, а есть в государствах для государства, а не в государствах для народа. Если выстраить пирамиду доходов, населения, то получится что она примет такую форму, о которой писал Питирим Сорокин в своей "Социологии революции". Такого рода фигура дает основание для революции, а при учете сокращения доходов населения в 2009 и далее, то она примет основной еще более явный революционных характер. 
Российской элите нужно дать почитать еще одну книжку Паррето "Теория циркуляции элит". В которой черным по белому написано, что элита получает больше благ при условии что выполняет самую главную функцию, которая есть для общества на данный момент. К нашему стыду, у нас сейчас функция главная - получать побольше бабла и становиться все богаче. А она этого не может осуществить, так как не способна создать конкурентную промышленность. Вот и получается, что если она задач и функций не выполняет, то должна уйти со сцены. 
Этого не понимала, не царская элита, не коммунистическая, они верили в то, что опять на народе выедим, не получилось, похоже нынешние властители душ так же не способны оценить висяших угроз. Терпелка то у народа не резиновая.

Христос воскрес! Креативно

TBWA\Ukraine решили поздравить всех с Пасхой, при помощи неоднозначной, но жизнерадостной открытки: переосмыслив в духе времени традиционное «Христос воскрес».