Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Юрій Бутусов - начальник генштабу брехун і зрадник

  • 26.08.15, 06:53
Середа, 26 серпня 2015 06:25
24 серпня торік Муженко отримав погони генерал-полковника

Автор: ФОТО З САЙТА www.focus.uaПід Іловайськом сили АТО втратили військової техніки на 298 мільйонів 300 тисяч гривень. Співвідношення української й ворожої зброї було: танки — один до 11, артилерія і міномети — один до 15Під Іловайськом сили АТО втратили військової техніки на 298 мільйонів 300 тисяч гривень. Співвідношення української й ворожої зброї було: танки — один до 11, артилерія і міномети — один до 15

Напередодні ухвалення остаточного рішення щодо Іловайська Генштаб виклав свою версію подій. Вона дуже відрізняється від усіх публічних відомостей. Брехні в інтерв'ю Муженка багато, але є два ключові питання: хто віддавав наказ і коли надійшла інформація про російське вторгнення.

Пряма участь російських регулярних військ в агресії в Україні, зафіксована як розвідкою, так і самим Генштабом, датується 11 липня 2014-го. Того дня російські війська знищили нашу базу під Зеленопіллям. Потім протягом місяця російська артилерія й танки безкарно розстрілювали наші війська біля кордону. 13 серпня в секторі "Д" сам Генштаб заявив про атаку підрозділів третього батальйону 30-ї механізованої бригади силами російських танкових частин. Російські війська захопили прикордонні села Степанівка й Маринівка. 13 серпня головні сили 30-ї механізованої бригади, а також 95-та аеромобільна бригада були відрізані від Амвросіївки. Війська сектора "Д", затиснуті у вузькому прикордонному коридорі, були розділені. І командування АТО змушене було вивести 30-ту і ­95-ту бригади на північ — у сектор "А". Після цього рішення прикордонний сектор "Д", по суті, залишився без військ. Були виведені також 24-та, 72-га механізовані й ­79-та аеромобільна бригади, що прорвалися з оточення. Таким чином, у секторі залишилася тільки одна ослаблена батальйонно-тактична група 28-ї бригади, зведена рота 51-ї бригади, що не мала важкого озброєння, 5-й батальйон територіальної оборони, деморалізований багатьма місяцями обстрілів, і взвод 2-го батальйону тероборони. А також дві артилерійські батареї і батарея РСЗВ. 18 серпня в сектор "Д" була направлена щойно сформована й недосвідчена батальйонно-тактична група 93-ї механізованої бригади зі слабким офіцерським складом. Таким чином, свіжих, боєздатних з'єднань на кордоні не залишилося. Тили сектора "Б" в Іловайську були відкриті.Із 16 серпня наші війська під Луганськом почали зазнавати потужних ударів російського угруповання. Генштаб неодноразово віддавав накази й завдавав ударів по російських військах авіацією, ракетами й артилерією. 23 серпня о 14.30 і 21.15, згідно зі свідченнями командувача сектора "Д" генерал-лейтенанта Литвина, він особисто повідомив Муженка й міністра оборони Гелетея, що російські війська перейшли кордон в районі Амвросіївки та рухаються в глиб України. Цю доповідь підтверджують документи сектора "Д". Про вторгнення доповіли всі розвідслужби, прикордонники, військові. Це не могло бути дезінформацією. Але жодних дій Муженко не вжив — він був на параді в Києві. Отримував погони генерал-полковника.

Оточеним розрізненим підрозділам в Іловайську наказали "триматися", хоча триматися було неможливо. Командування АТО доповіло президентові, що має змогу деблокувати оточених і знищити чотири російські батальйонно-тактичні групи. Почався наступний акт трагедії. Жодних наказів, окрім "триматися", командувачу сектора "Б" Хомчаку не надходило. Заява президента Порошенка про досягнення домовленостей із Путіним дезорієнтувала оточені війська. Не маючи наказів, вимушений приймати рішення відповідно до обстановки, Хомчак також припускається помилки — він вирішує виходити під гарантії російського командування вдень, похідними колонами. Вихід з оточення перетворився на хаотичний прорив, кривавий бій. Брехня начальника Генштабу Муженка у справі Іловайська — це справжня зрада.

Автор: Юрій БУТУСОВ, "Дзеркало тижня"

Кримінал ТВ повідомляє

  • 26.08.15, 06:43
Тревожные новости из зоны АТО

Террористы нанесли коварный удар по ранее не подвергавшемуся агрессии населенному пункту.


По данным спикера АПУ по вопросам АТО Александра Мотузяника, в День Независимости украинские войска понесли ощутимые потери в боях на Донбассе — двое убитых, 9 раненых.


Отдельно  Александр Мотузяник сообщил, что силы АТО понесли потери под Мариуполем во время артобстрела ДНР Сопино и Лебединского — двое погибших и трое раненных.


Однако, судя по данным пресс-офицера сектора М Ярослава Чепурного и других источников, артобстрел Сопино начался уже 25 августа (около 0:30). Потому эти потери, скорее всего, попадут только в сегодняшнюю сводку спикеров АПУ по вопросам АТО (они даются по итогам календарных суток). Как заявил Александр Мотузяник, данная предварительная информация сейчас уточняется.


То есть, в итоге, скорее всего, вышеуказанные потери сил АТО можно суммировать — 4 погибших, 12 или даже 14 раненных.


Где погибли 2 бойцов собственно 24 августа, мы не знаем. Про потери под Мариуполем же сообщила волонтер Галина Однорог: с ее слов, погибли двое морпехов, ранены еще 3 и 2 бойцов «Донбасса».


При этом пресс-служба сектора М и штаб «Обороны Мариуполя» заявили, что потери пока уточняются, что может означать, что они еще больше. Нанесены они огнем вражеских 152-миллиметровых самоходных артиллерийских установок, стрелявших из района Талаковки.


При этом, что интересно, у самой Талаковки есть украинские позиции, которые вчера утром 70 минут ДНР обстреливала из 120-мм минометов.


Про ответку сил АТО не упоминает ни один из вышеупомянутых источников.


Между тем, после отвода «Азова» и «Донбасса» из Широкино ДНР все чаще и изощреннее кошмарит силы АТО под Мариуполем.

 

ДНРовцы просят рефрижераторы для вывоза трупов "российских добровольцев"


Виктор Бережной Реал

Герої твої, Україно

  • 26.08.15, 06:35
Сергія Джевагу визнав загиблим суд

Мінометника з батальйону "Донбас" 43-річного Сергія Джевагу посмертно нагородили орденом "За мужність" третього ступеня. Він загинув торік 29 серпня. В машину влучив снаряд.

—Син учиться в Чернігівському технологічному університеті. 1 вересня торік подзвонив мені: "Мамо, папи не стало. Загинув під Іловайськом", — розповідає вдова 45-річна Людмила. Живе в місті Прилуки на Чернігівщині. — Кажу: хто тобі сказав? Не може такого бути. Він дав телефон командира на позивний Гайдук. Цей чоловік багато не розказував, бо сам був ранєний. Їхав у госпіталь в Дніпропетровськ. Обіщав передати вєщі й документи чоловіка. Кажу, хочу забрати тіло. Відповів: "Як ви заберете? Там нічого немає". Свекор поїхав у Дніпропетровськ, зустрівся з Гайдуком. Узяв довідку, що Серьожа дєйствітєльно знаходився у зоні АТО. Ми ж цього навіть не знали. 2 травня він поїхав на сесію в Київ, в університет связі. Працював електромеханіком в Укртелекомі. Поїхав на навчання, а там записався в цей батальйон. Здавав сесію і їздив на полігон у Нові Петрівці. В армію він не должен був пойти — поганий зір, давлєніє і пластіна в плечі. На Майдан дуже рвався, я його не пускала. Ми зверталися в СБУ, щоб підтвердили, що чоловік загинув. Там кажуть, що він може бути живий чи в плєну. Як живий, коли свідки бачили, що загинув? Звернулися в Дніпропетровськ, щоб провели ДНК-аналіз. У жовтні й листопаді син і свекруха здали зразки. Відповіді досі немає. Хотя сослуживці, які загинули рядом — ідентифіковані. Дуже допоміг батальйон "Донбас". Вони підготували документи на суд, щоб визнати Серьожу загиблим. На суді командир і побратим Саша свідчили. Саша приїжджав до нас у Прилуки на суд. Гайдук виходив на відеоконференцію з суду міста Новомосковськ Дніпропетровської області. Розказували, що вони виходили "зеленим коридором" з оточення під Іловайськом. Їх шестеро їхали машиною з боєприпасами. Потім російські танки почали стріляти в упор. Стріляли і з "Градів". Чоловіку пуля попала в шию. Командир до нього підскочив, а він був уже мертвий. Ще двох хлопців із машини вбило. Машина зупинилася, всі стали розбігатися. Згодом повернулися за боєприпасами. Зняли Сірьожу і поклали возлє колеса обличчям донизу. Взяли боєприпаси і відбігли метрів на 100. В цей час снаряд влучив просто в машину. Боєприпаси здетонували. Суд визнав чоловіка загиблим, і 5 червня видали свідоцтво про смерть. Дали посвідчення сім'ї загиблого ветерана війни. Воно дає пільги — 50 відсотків оплати комунальних. Але в нас дохід "грязними" більше 1700 гривень, тож пільг не положено. Синові оформили пенсію, доки він учиться — 1163 гривні. Її одразу виплатили за дев'ять місяців. Укртелеком виділив допомогу.

Автор: Геннадій ГНИП

Володимир Фесенко аналізує

  • 26.08.15, 06:28
Какой сценарий для Донбасса предлагают Украине Меркель и Олланд
Какой сценарий для Донбасса предлагают Украине Меркель и Олланд

Сегодня, в 06:16

Доля истины есть как в позитивных, так и в негативных оценках берлинской встречи Порошенко. Главная цель этой встречи, по моему мнению, заключалась в том, чтобы понять ситуацию и, во-первых, предотвратить дальнейшую эскалацию конфликта (это мне представляется первоочередными), во-вторых, обсудить проблемы, возникшие в последнее время на Востоке, и найти эффективные инструменты контроля над ситуацией.

Воздействие в этом вопросе шло как на Порошенко, так, полагаю, и на Путина. И еще одной задачей этой встречи было продемонстрировать российскому президенту, что Запад находится на стороне Украины.

С другой стороны, и Германия, и Франция, как посредники в Минских договоренностях, заинтересованы в том, чтобы эти договоренности реализовывались. Я бы не сказал, что Порошенко будут склонять или заставлять выполнять все до последней буквы, но заинтересованность Меркель и Олланда в соблюдении условий договора остается значимым фактором.

Но есть и еще один аспект этой встречи, который играет на руку Украине и, кстати говоря, нейтрализует опасения наших критиков Минских соглашений и конституционных изменений: Германия и Франция принимают украинскую версию Конституции. Ведь Кремль и боевики считают предложенные Украиной изменения недостаточными и не соответствующими Минским соглашениям. Но Меркель и Олланд здесь четко заняли сторону Украины: они признают, что Киев выполняет свои обязательства по конституционным изменениям.

Одной из главных проблем в ближайшей перспективе для нас станет вопрос о выборах в Донбассе. В случае проведения выборов сепаратистами Минские договоренности будут, по сути, сорваны. Россия придерживается позиции, согласно которой Украина и Запад должны признать выборы, проведенные боевиками. Тогда как на самом деле в Минских договоренностях сказано не об этом, а о необходимости организации на захваченных территориях выборов в соответствии с украинским законодательством. Пока никакой согласованной модели проведения выборов нет и, боюсь, ее и не будет.

Соответственно, не будут реализованы и особенности местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей. Тем не менее, формальное выполнение обязательств необходимо. Думаю, на встрече в Берлине говорили и об этом тоже.

В пользу Украины говорит и тот факт, что Меркель подчеркнула важность военной деэскалации в Донбассе. Иными словами, сейчас нужно заниматься не столько политическими вопросами, сколько снижением градуса конфликта. В принципе, это отвечает украинской позиции, так что встреча дала определенные результаты.

Ожидать, что она реально решит все проблемы, было бы наивно. Эта встреча была призвана скоординировать действия Украины и ее западных союзников, прояснить ближайшую перспективу. Но любые дальнейшие решения могут приниматься только в нормандском формате.

Источник: Новое время

Хто хоче бачити той бачить!

  • 26.08.15, 05:59
Середа, 26 серпня 2015 05:20
"Путіну вдалося нав'язати вигідний для Москви формат"

Автор: ФОТО: REUTERSЗліва направо: президент Франції Франсуа Олланд, канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент України Петро Порошенко дають спільну прес-конференцію за підсумками зустрічі в Берліні, 24 серпня. Російського президента Володимира Путіна на перемовини не запросилиЗліва направо: президент Франції Франсуа Олланд, канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент України Петро Порошенко дають спільну прес-конференцію за підсумками зустрічі в Берліні, 24 серпня. Російського президента Володимира Путіна на перемовини не запросили

—На сьогодні саме Російська Федерація і підтримувані нею бойовики становлять єдину загрозу для відновлення миру і стабільності на Донбасі, — каже президент 49-річний Петро Порошенко24 серпня у Берліні.

Там після урочистостей у Києві з нагоди Дня Незалежності він провів перемовини з канцлером Німеччини 61-річною Анґелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом, 61 рік. Зустріч розпочалася близько 19.00 і тривала годину. З лідерів країн "нормандської четвірки" не було глави РФ Володимира Путіна. З ним поговорили по телефону. Основна тема перемовин — ситуація на Донбасі та виконання Мінських домовленостей.

"Порошенкові важливо було пояснити Меркель та Олланду, що українська сторона повністю виконує Мінські угоди, а Росія — ні, — пише політолог Сергій Таран, 45 років, на своїй сторінці у "Фейсбуку". — 31 серпня у Верховній Раді — черговий етап розгляду змін до Конституції щодо децентралізації. Тож нашим західним партнерам не зайве було почути, що настав час сильніше вплинути на оскаженілого господаря Кремля. Таки змусити його припинити обстріли, а потім і вивести з України своїх орків".

—Ми підтверджуємо неухильне дотримання всіх положень Мінських домовленостей. Тепер маємо донести ці сигнали до Москви, — каже після перемовин Порошенко. — Сподіваюся, що основним результатом заходу стане деескалація подій на Донбасі, припинення кровопролиття, обговорення проведення місцевих виборів за українським законодавством, які чітко відповідатимуть стандартам ОБСЄ.

—Мінські угоди мають бути фундаментом для досягнення миру в Україні, — наголошує Меркель. — Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі повідомляють — сепаратисти не виконують мирних домовленостей. У тому числі — з відведення важкого озброєння.

—Настав критичний ­момент, бо немає прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Тому Порошенко й ініціював цю зустріч з Меркель та Олландом, — говорить експерт з міжнародних питань 43-річний Богдан Яременко. — Хоче знайти вихід із глухого кута, в який Україну завела його дипломатія: коли не маємо миру, але зобов'язані йти на політичні поступки терористам і гарантувати їм якісь умови. Нічого нового досягти не вдалося. Західні союзники наполягають, щоб Україна виконувала Мінські домовленості.

Але ж Меркель наголосила, що якраз Росія їх не виконує. Значить, на Заході є розуміння того, хто винен.

—Те саме вона казала й раніше. Так, вони визнають, що Москва порушує домовленості. Але водночас змушують Україну виконувати те, чого вона робити не має, доки своєї частини не виконала Москва. Меркель, сказавши "А", не говорить "Б": що вона збирається робити для того, аби примусити Москву виконувати Мінські домовленості.

Як розвиватимуться події?

—Бойовики продовжуватимуть ігнорувати домовленості. Ситуація на фронті в найближчі місяці не зміниться.

Який вихід із цієї ситуації?

—Україна має повне моральне, політичне і юридичне право не виконувати Мінські домовленості. Бо ж друга сторона не виконує своїх зобов'язань. І треба відмовитися від недалекоглядного підходу — намагання умиротворити Путіна й досягнути з ним політичного компромісу щодо війни на Донбасі. Потрібно готуватися захищати свою країну і реформувати її відповідно до потреб України, а не побажань Москви.

Німецька преса пише, що наступна зустріч — за участі Росії — може відбутися у вересні. Чого від неї чекати?

—Зараз дипломатична ініціатива — у Путіна. Йому вдалося нав'язати вигідний для Москви формат — знищення України через зміни до Конституції та нав'язування Києву конфліктного регіону без вирішення конфлікту. Думаю, він продовжуватиме цю гру. Поки що економічна, військова і політична ситуація в Росії не настільки жахлива, щоб відмовлятися від цих планів. Тому наступна зустріч буде схожа на попередні. Путін перекладатиме вину за війну на Київ. Натомість у Заходу й України нового бачення ситуації немає. Ми не почули, які додаткові важелі впливу збирається застосовувати Європа для тиску на Росію. А без цього із ситуацією на Донбасі нічого не зміниться.

Автор: Олеся ДУБОВИК

Слава Незалежній Україні!

Парад побажань – західні політики та дипломати вітають Україну з Незалежністю

Європейська правда _ Понеділок, 24 серпня 2015, 14:33

24 серпня Україна святкує 24 роки від проголошення Незалежності.

Цього дня соціальні мережі заповнили привітання європейських та американських партнерів нашої держави.

Часом політики та дипломати ніби змагаються в оригінальності, коли передають вітання Україні :)

Традиційно одним з "найкреативніших" стало посольство Сполучених штатів Америки. Своє привітання до українців дипломати США записали з різних куточків України.

Посол Джеффрі Пайєтт записав звернувся до глядачів, стоячи поблизу знаку на межі Донецької області. Інші співробітники посольства привітали  українців з Полтави, Харкова, Чернігова, Ужгорода, з цеху заводу Мотор-Січ в Запоріжжі, з Яворова, з Миколаєва, зі Львова, з низки інших міст та навіть з вершини Говерли.

Теплих слів заслуговує посольство Британії. 

Там підготували також окреме привітання до Дня прапору.

Окрім цього, посол Саймон Сміт, що який на початку вересня має завершити свою роботу в  Києві, заспівав гімн України з нагоди нашого свята.

А перед тим посольство Великої Британії оприлюднило ще один кліп.

В ньому англомовні британські дипломати – по одному рядку кожен – прочитали дві перші строфи вірша Володимира Сосюри "Любіть Україну".

До слова, згодом до посольства долучився британський міністр Девід Лідінгтон, який теж привітав нас зі святом.

Не всі посольські привітання з'явилися за ініціативи дипломатів.

Один з найяскравіших відеокліпів, в якому задіяні 8 західних послів та дипломатів, п'ять послів України в європейських державах та один український консул, оприлюднила радіостанція Радіо ЄС.

Всі запрошені дипломати (а також, поміж них – професійні українські співаки) виконали гімн України.

"Зіркою" цього відеоролика став посол Канади Роман Ващук – виявилося, що він має непоганий голос, а також схильний до розкутої, яскравої жестикуляції.

 Натисніть, щоби відкрити відео

Держсекретар США Джон Керрі привітав Україну з Днем Незалежності і заявив, що Сполучені Штати США були і залишаються вірним партнером і другом нашої країни.

"За два десятки років, ми підтримували зусилля ваших громадян, щоб побудувати сильну, стабільну та демократичну країну. Незважаючи на величезні труднощі, ви досягли вражаючих успіхів на шляху до цієї мети. Ви протистояли деспотичному режиму, корумпованої бюрократії, і агресивного сусіда - все в ім'я вільного, демократичного і процвітаючого майбутнього", - зазначив Керрі..

Повідомлення про це опубліковане сайті Держдепу США.

Традиційно - як й торік - Україну привітала президент Литви Даля Грибаускайте, яку вважають одним з найвідданіших захисників України серед європейських політиків.

До речі, якщо хто не знав, пані Грибаускате розмовляє та розуміє українською.

Також на брифінгу в Брюсселі Україну привітала речник Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні Катрін Рей.

"Сьогодні - День Незалежності України. Ми вітаємо український народ. Ми продовжуємо підтримувати територіальну цілісність України та зусилля, спрямовані на проведення реформ, які є кращим шляхом посилення Української держави, що стоїть перед викликами", - сказала вона.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Конрад Павлік, який нещодавно опублікував редакційну статтю на "Європейській правді", привітав нас зі святом українською.

Президент Європарламенту Мартін Шульц  у вітальному твіттер-повідомленні пообіцяв, що ЄС продовжить надавати підтримку заради свободи, незалежності та економічного відновлення України.

Також з твіттер-привітанням до українців звернувся співголова Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, депутат Європарламенту Андрій Пленкович.

А український посол в Польщі Андрій Дещиця повідомив, що до вітань доєдналося ціле місто – польська столиця Варшава. Ввечері 23 серпня найвідоміший хмарочос Варшави – будинок Культури та Науки - було підсвічено кольорами українського прапору.

А мерія "європейської столиці", міста Брюссель, на честь українського свята одягла свою найвідомішу скульптуру – "пісаючого хлопчика" – у костюм "українського козака".

Посольство України в Бельгії та українська місія при Євросоюзі опублікували фото цього дійства.

І, нарешті, українців привітала компанія Google:)

Логотип компанії протягом доби буде замінений жовто-блакитним "вишиваним рушником".

 

Не лишилися ми також без привітань від українців, що працюють за кордоном.. Зокрема, вже згаданий вище Андрій Дещиця оприлюднив відеозвернення з нагоди свята

"За роки незалежності ми маємо чим гордитися і маємо ким гордитися. Я схиляю голову перед тими, хто загинув за наше європейське майбутнє, а зараз – відстоює нашу незалежність на Сході України", - заявив дипломат.


БГ: Прочитайте більше і точніше за посиланням, бо твітер не копіюється

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/08/24/7037347/

Герої України в Керчі

У Керчі поліція затримала трьох людей за фото з прапором УкраїниВівторок, 25 серпня 2015, 12:15 
фото, документ
Версія для друкуКоментарі3

У Керчі в анексованому Росією Криму поліція затримала трьох осіб за фотографію з прапором України.

Про це повідомила мати одного з затриманих, пише Кримська польова місія з прав людини.

За словами жінки, два хлопці й дівчина о 7-ї ранку 24 серпня вирішили зробити фото з прапором України на горі Мітрідат у центрі Керчі. Так молоді люди хотіли відзначити День незалежності України.

У той час, коли вони фотографувалися з розгорнутим прапором України, під'їхала поліція й затримала всіх трьох, за використання нецензурної лексики. Після складання протоколу поліція доправила їх у будівлю суду, повідомила жінка.

За словами затриманих, у поліції їм повідомили, що причина затримання – прапор України й футболка з тризубом і проукраїнським написом.

Того ж дня суд виніс вирок за статтею 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (порушення громадського порядку).

Одному з хлопців присудили 15 діб арешту, іншому – 1000 рублів штрафу.

Розгляд справи дівчини перенесено на 25 серпня, оскільки 24 серпня одна зі свідків звинувачення, після попередження про відповідальність за дачу неправдивих свідчень, заявила, що сама нічого не бачила і про подію їй розповіли.

У Керчі людей покарали за прапор України
У Керчі людей покарали за прапор України

http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/25/7078908/add_ok/#comments

Заспівали гімн України після вироку суду!

РОСІЙСЬКИЙ СУД ПОСАДИВ СЕНЦОВА НА 20 РОКІВ, КОЛЬЧЕНКА - НА 10Вівторок, 25 серпня 2015, 14:20 

Північно-Кавказький військовий суд Ростова виніс вирок у справі кримчан Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Їх визнано винними.

39-річного українського режисера Олега Сенцова засуджено у сукупності до 20 років позбавлення волі.

"Сенцова визнати винним у створенні терористичного співтовариства та керівництві ним", - зачитав вирок суддя. Також суд визнав Сенцова винним у скоєнні двох терактів.

Олександру Кольченку суд дав 10 років в’язниці.

Судовий процес у справі кримчан розпочався 21 липня.

Кольченко та Сенцов вислухавши вирок заспівали Гімн України. "Слава Україні", - вигукнули вони. Деякі присутні у залі суду відповіли: "Героям слава".

Сенцов та Кольченко зустріли вирок Гімном України. Скріншот відеотрансляції "Открытой России" 

Вирок може бути оскаржено упродовж 10 днів. 


Слідство просило для Сенцова 23 роки, для Кольченка - 12.

Нагадаємо, за версією російського слідства, Сенцов створив в Криму терористичну організацію, яка була структурним підрозділом забороненого в РФ "Правого сектора", з метою виходу півострова зі складу Росії. Сенцов все спростовує.

Amnesty International неодноразово наголошувала, що справа проти українців Олега Сенцова та Олександра Кольченка є сфабрикованою.

Крім нього в цій справі були заарештовані Олександр Кольченко, а також Геннадій Афанасьєв та Олексій Чирній. Останні пішли на угоду зі слідством і отримали вироки - по 7 років позбавлення волі.

За умовами угоди зі слідством, вони повинні були дати свідчення в суді проти Сенцова і Кольченка.

Однак в суді Геннадій Афанасьєв зробив сенсаційну заяву, відмовившись свідчити проти Сенцова. Він також заявив, що раніше звів наклеп на режисера.

6 серпня Сенцов виступив у суді. Він розповів, як його викрали і катували.

"Мене почали бити ногами, руками, кийками, лежачи і сидячи. Коли я відмовлявся говорити, почали застосовувати удушення. Мене душили пакетами. Душили 4 рази", - сказав він.

http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/25/7078925/?attempt=1

Облуда суду в РФ: засуджено безвинних


МЗС України: вирок Сенцову і Кольченку - це політичне замовлення КремляВівторок, 25 серпня 2015, 17:01

Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з протиправним та антигуманним рішенням влади Російської Федерації засудити громадян України Олега Сенцова та Олександра Кольченка до 20 та 10 років ув’язнення відповідно.

Про це йдеться у заяві на сайті МЗС України.

Сенцов та Кольченко були незаконно арештовані у Криму у травні 2014 року російськими окупантами та безпідставно обвинувачені у причетності до терористичної діяльності.

"Олег Сенцов, Олександр Кольченко, а також інші громадяни України, що нині незаконно утримуються на території Росії, є політичними заручниками та невинними жертвами агресії Російської Федерації проти України", - йдеться у заяві.

У відомстві наголосили, що неправомірне судове рішення, яке базується на сфабрикованих матеріалах слідства, отриманих, у тому числі, внаслідок застосування до українських громадян психологічного тиску та фізичних тортур, стало остаточним підтвердженням політичної заангажованості судової системи Російської Федерації.

"Виконуючи політичне замовлення влади Кремля, суд повністю знехтував законом, проігнорувавши, зокрема, надані захистом українських громадян докази про їхню непричетність до інкримінованих дій. Такий вирок свідчить про відхід Російської Федерації від принципу неупередженості слідчого процесу та дотримання універсальних норм у сфері прав людини", - зазначили в МЗС.

"Вимагаємо від російської сторони припинити судовий фарс, який задля амбіцій російського керівництва калічить людські долі, та негайно звільнити Олега Сенцова і Олександра Кольченка, а також усіх інших політичних заручників", - додали у дипвідомстві.

МЗС України закликає світове співтовариство публічно засудити цей цинічний злочин проти основоположних прав людини та посилити політичний і дипломатичний тиск на Російську Федерацію з метою звільнення всіх громадян України, які продовжують незаконно утримуватися на території РФ.

Нагадаємо, за версією російського слідства, Сенцов створив в Криму терористичну організацію, яка була структурним підрозділом забороненого в РФ "Правого сектора", з метою виходу півострова зі складу Росії. Сенцов все спростовує.

Amnesty International неодноразово наголошувала, що справа проти Сенцова та Кольченка є сфабрикованою.


ЄС засудив вирок Сенцову і Кольченку і вимагає негайно звільнити їхВівторок, 25 серпня 2015, 19:37

В ЄС заявили, що вирок українському режисеру Олегу Сенцову і активісту Олександру Кольченку порушує міжнародне право і стандарти судочинства.

Про це йдеться в заяві високого представника ЄС з зовнішньої і безпекової політики Федеріки Могеріні.

За її словами, ЄС уважно стежив за ходом справи Сенцова і Кольченка, які були проти незаконної анексії Криму і яких затримали в травні 2014 року.

"Російські суди не мають компетенції чинити суд щодо дій, вчинених за межами міжнародно визнаної території Росії", - наголосила Могеріні.

"ЄС розглядає цю справу як порушення міжнародного права і елементарних стандартів правосуддя" - зазначила вона.

При цьому ЄС продовжує наполягати на негайному звільненні Сенцова і Кольченка  і гарантії їх безпечного повернення в Україну.

Нагадаємо, 25 серпня, суд у Ростові-на-Дону виніс вирок у справі кримчан Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Сенцова засуджено до 20 років позбавлення волі, Кольченка – до 10 років.

МЗС України назвав цей вирок політичним замовленням.

Британія і США відреагували на вирок Сенцову

Вівторок, 25 серпня 2015, 17:03

Британський міністр у справах Європи Девід Лідінгтон дав коментар щодо вироку російського суду у справі українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка.

Про це йдеться на сайті британського уряду.

Міністр висловив "глибоку стурбованість" і назвав рішення суду політично мотивованим.

"Я глибоко стурбований тим, що Олег Сенцов і Олександр Кольченко засуджені до 20 і 10 років ув’язнення відповідно у російській тюрмі після процесу у суді в Ростові-на-Дону", - заявив міністр.

"Від самого початку міжнародне співтовариство висловлювало стурбованість щодо доступності справедливого суду для обох обвинувачених. Ці звинувачення виглядають диспропорційними і політично мотивованими", - додав він.

У свою чергу посол США в Україні Джеффрі Пайєтт також висловився щодо вироку українцям у своєму Twitter.

"Рішуче засуджую судовий фарс в РФ, що завершився сьогодні тюремним вироком для Сенцова і Кольченка. Ганебне рішення", - підкреслив посол.

Сьогодні, 25 серпня, суд у Ростові-на-Дону виніс вирок у справі кримчан Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Сенцова засуджено до 20 років позбавлення волі, Кольченка – до 10 років.

http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/08/25/7037402/

Всеволод Стеблюк про Іловайський котел

  • 25.08.15, 20:20
21.08.15 09:54 ИЛОВАЙСКИЙ КОТЕЛ. ВСЕВОЛОД СТЕБЛЮК
"Народ уже со всего села сошелся. Обсуждают… Говорят: "Там двое лежат, а в том дворе – один лежит…". Первый раз поехал без воды – пацанов полную машину насобирал. Вместо воды привез кучу раненых. Второй ходкой забрал воду. Информация по селу мигом разлетелась: ездит доктор, собирает раненых. Возле каждого двора стояли и махали: "У меня".
Всеволод Стеблюк, полковник милиции, профессор кафедры криминалистики и судебной медицины академии МВД, помощник Министра обороны Украины.С первых дней на Майдане. Организовал первый медпункт, первый начал оказывать медицинскую помощь. В медслужбе Майдана работал весь период. В медслужбе Штаба Национального Сопротивления, отвечал за судебно-медицинскую экспертизу.

(Об этом говорится на странице "Киборги-2015" в Фейсбуке.)

стеблюк

Все, что было в медслужбе Майдана - пошло в АТО. Фактически с нуля обеспечили Национальную Гвардию, у которой на то время не было своих ресурсов.
В мае А. Аваков издал приказ о формировании батальона "Миротворец" из ветеранов миротворческих операций в системе МВД и добровольцев. Базой подготовки был учебный центр академии МВД. Всеволод вызвался готовить медицину батальона. Когда пришел в батальон, понял, что от них уже не уйдет, настолько классные ребята были. С батальоном уехал в Славянск. Первое боевое крещение, знакомство с Градами, минометами прошел в Попасной.
После Славянска, был небольшой, 10 дней отпуск. За этот отпуск, по призыву в Фейсбуке, народ сбросился на транспортер переднего края - ЛУАЗ. Понял - в боевой обстановке нужна именно такая машина. Купили с друзьями, назвали ласково "Жужа", освятили в Михайловском Златоверхом. На этой машине поехал в Дзержинск, куда к тому времени перебазировался батальон. После Дзержинска был Иловайск. Были десятки спасенных жизней. О событиях в Иловайске - ниже.

4 июня 2015 г. Всеволод Стеблюк удостоен звания "Народный Герой Украины" и награжден первой негосударственной наградой - орденом "Народный Герой Украины".

Иловайский котел

Итак, накануне Дня Независимости наш батальон "Миротворец" приехал на место дислокации в Иловайск. Перед самым отъездом, кстати, 52 человека написали рапорта. Что ж, избавились от балласта. Поехали самые надежные ребята, самые лучшие. Разместились в пионерском лагере, где-то в 40 км от Иловайска. В тот же вечер наведались СБУ-шники и предупредили: "Имеется достоверная информация, что зашли две российские батальонно-тактические группы, около 40 единиц техники".

- Что делать будем? - спрашиваю у комбата, Андрея Тетерука.
- Будем умирать героями, - пошутил Андрей. Как в воду глядел.
На этом немножко успокоились. Приехал генерал, довел задачу: "Нужно будет провести зачистку после штурма Иловайска. Сначала пройдет армия, Нацгвардия. Вы затем зачистите. До вечера. Вечером вернетесь. Все будет в порядке!".
С ребятами из "Донбасса", под прикрытием нашей артиллерии, зашли в Иловайск. Остановились в расположении "Донбасса". Тут еще оказалось, что задачу нам скорректировали. Теперь наша цель - еще и железнодорожное депо, которое находится фактически на линии разграничения, железная дорога делит Иловайск на две части. Депо - как раз тот форпост, который сдерживал проход сепаров на нашу территорию. В депо было человек 20 батальона "Херсон".
Зашли в депо, разместились, в аккурат на День Независимости. Первый день был более-менее спокойным, а потом началось. Для меня первой цитаделью на этой войне стало это депо. Было нас там - до ста человек. Обстреливали постоянно, подходили непосредственно к забору. 5 дней, с ограниченным боекомплектом, без еды, вода - из гидроаккумулятора. Было очень страшно. Лупили так, что … Отбомбятся - идет пехота, начинаем отбиваться - начинают бомбить. Но и наши лохматили сепаров достойно. У нас были только легко раненные.

Медпункт был под тепловозом, в яме. Спали тоже там. Надежная такая яма. Пару раз осознавал, что придется стрелять. С собой было только 2 магазина, много не брал, понимал, что при моих навыках больше чем на 2 магазина меня не хватит.
Потом был "Зеленый коридор". От Многополья выстроилась колонна на несколько километров. Народ понимал, что могут обстреливать. Технику готовили, кто как: цепляли какие-то листы, чем-то бронировали. Моя Жужа - корыто открытое. У меня в подчинении 2 гражданских медика, одно слово - гражданские. Ехать со мной не захотели - попросил взять их в броневик. Ехать одному, без огневого прикрытия - это безумие. Решил: Жужу сожгу, чтоб врагу не досталась, а сам - в автобусе. Но потом пулеметчик, позывной "Грек", говорит: "Мы своих не бросаем, я с тобой поеду". "Грек" с помощником Мишей Крыловым сели и двинулись мы на Жуже в колонне.
Только вышли из Многополья - начался расстрел. Начали из коровников, со стрелкового оружия. Ощущение такое, что там собрались все сепары Донецкой области. Огонь плотный настолько, что казалось: это не визг пуль - это звенит воздух. При этом у нас в флаге несколько дырок от пуль, а Жужу пули облетали стороной. Крепко освящена она была. На Спаса батюшка в Михайловском постарался.

Ехали, на ходу подхватывали раненных ребят, где могли дотянуться. А дотянуться могли не везде. До сих пор перед Витей Ещенко, перед его родными… Я его видел метрах в 70-100, под зеленкой, был тяжело ранен, а подойти абсолютно невозможно. Уже мины пошли.

Насобирал 8 человек раненных. Влад Ковалев был, классный доктор, настоящий герой, из "Херсона". Он мне "тяжелого" Лешу Маркина бросил в машину. Говорю: "Давай в машину запрыгивай". Он мне: "Не-е, там тяжелые..". И побежал к зеленке. Нарвался на мину.. Не стало Влада… Золотой был парень.
Так и ехали. Старался ехать за какой-то броней. За танк, за БМП спрятаться. Уходим за Бэху, едем в метре от брони. На броне едут ребята. В Бэху ПТУРС попадает. На нас сыпятся остатки ребят, шлепаются туловища, руки, непонятно что. И башня пролетает. Время замедляется. Еду и вижу как, медленно переворачиваясь, летит башня БМП. Мысль одна: сейчас эта башня на нас упадет и вкатает в землю. Но башня падает невдалеке. Все заляпано, все в крови... Техника идет по полю. То ли подсолнух, то ли кукуруза. Смотрю, мины все ложатся в колею. Пристрелялись. Еду в сторонке, метров в 30 от этой колонны, по этим подсолнухам. Чтоб видеть только. Как у Жужи выдержал движок … Надежная наша техника!
Поле заканчивается, вылетаю. Сзади, из этих подсолнухов выезжает танк. Я впереди, танк за мной. Понимаю что я в его слепой зоне. Делаю вираж, из Жужи вылетает Игорь, командир роты. Андрей Торчевский вылетел, его потеряли. Виражи, взрывы. Игоря потом подобрали, его "Грек" из-под гусениц выхватил.

Вырвались в Новокатериновку. Русские на 3 высотах стоят. Бьют очень прицельно. ПТУРС-ами - попадание практически 100-процентное. Все взрывается, все горит. Пустота… Понтонник один остался. Я - за понтонник. В этот момент в понтонник - из ПТУРСа. Я по тормозам. И тут мина под нами… Вылетаю через руль … Темнота…

Смутно помню, как двойка наших штурмовики заходит. Стреляют. Выпустили ракеты, не попали. Начали отстреливать ловушки. В один из них попадает ракета ПЗРК. Задымился, уходит в сторону Старобешево. Второй разворачивается, идет на вторую атаку, выпускает ракеты, попадает во что-то с боекомплектом, потому что взрыв очень сильный. Уходит. Радуемся...
Очнулся окончательно, сбросил жене СМС-ку. Где-то в 13-30. А разбили нас в 10. То есть с 10 до полвторого - провал в памяти.

Ребята лежат раненные. На мне ни царапины, только несколько ушибов, когда через руль вылетал.
Видел зеленых человечков на холмах. Потом они начали ходить по полю, достреливать раненых: одиночные - двойные выстрелы с определенным интервалом.

Потом была российская БМД-шка с белым флагом. Обрадовался, думаю: "Раненных отдам". А они ехали и БМД-шкой этой давили ребят на земле. Один кричал - БМД по нему, еще и на месте крутанулась. Кто-то закричал в поле. Из люка БМД вылезла сволочь, из гранатомета в ту сторону... Когда увидели - прикинулись мертвыми. Краз рядом горел, в дыму нас не заметили.

Через какое-то время появились русские. Увидел среди них офицера. Майор. Позже выяснилось - десантник, комбат. У меня с собой была жилетка Красного Креста, флаг Красного Креста, с Майдана еще, в машине лежали. Еще удостоверение, что курсы оказания первой помощи прошел. Формальность, когда в Крым готовились ехать с миссией Красного Креста. Тогда поехать не удалось, а удостоверения остались. Говорю: "Ребята, я пошел, а вы смотрите: расстреляют - ну тогда всем гаплык". Снимаю бронежилет, каску, надеваю эту жилетку, беру флаг, иду к русским.
Метрах в пятидесяти меня увидели. Несколько охренели: все горит, а тут появляется такой с флагом Красного Креста и в медицинской жилетке.

- Стой! Оружие! - орут.
- Какое, нах… оружие! Я врач, международный Красный Крест!
Подошел, показал. Удостоверение на английском: Красный Крест.
- Как ты тут оказался, что тут делаешь?
- Я не при делах, ехал раненных собирать, в Иловайск, от Красного Креста, - объясняю, - а вы начали, это все…
С собой у меня футляр был, в нем фотография деда. Дед прошел две войны: Финскую и Отечественную. Взяли у меня этот футляр, нашли фотографию. Русский этот задумался.
-Мой тоже воевал, - говорит.
- Может они вместе воевали, - отвечаю.
- А мы с тобой что творим…
- Я Родину защищаю!
- Какую Родину! Вы фашисты! Вы детей едите! Мирное население убиваете!
- Господин офицер. Я вижу, Вы солдат бывалый, Вы в Чеченскую воевали? - спрашиваю.
- Во вторую.
- С кем Вы воевали?
- Мы с бандитами, которые на Россию, на государство…
- У нас та же ситуация. Я воюю с бандитами, которые на целостность государства моего посягают.
- Все это херня!
- Мне нужно раненых вывезти, - перевожу разговор.
- Чем вывезешь?
- У меня есть транспортер, не знаю, правда, заведется ли…
- Давай, грузи тяжелых. Вот тут тяжелый, тут… Легкие пусть бросают оружие…
- У нас оружия нет… Только раненные.

Побежал. Жужа завелась. Положили тяжелых.
- Под 200-сотыми что-то шевелится. Посмотри, - говорит мне майор.
А там Урал задранный носом вверх стоит, куча ребят рядом, кусков тел… Страшная картина. Страшно подойти. Как судебный медик знаю: нужно настроится, так, как будто это осмотр места происшествия. Эмоции выключаешь, смотришь. Рука, трупные пятна, значит смерть часа три… Этого, с трупными пятнами - в сторону. Другая рука… Там… Ага, вот рука без пятен. Я за эту руку - она одернулась. Сашка Хрестиченко лежал… Пацан, 19 лет. В голове дырка, обломки, мозг, извилины… Вытащили Сашку, положили в Жужу, и уже не вынимали.

Поехали в расположение российского майора, в единственное безопасное место.
Приехали. Там уже сидели 2 или 3 наших раненных бойца, типа в плену. И тут такая делегация, полная машина раненых, легкие шкандыбают, держатся за Жужу. Идет и майор:
- Б…дь, мама говорила "Хохлы - братья, хохлы - братья…". Какие мы нах…. братья… что мы делаем... кому это надо…
Тут я понял, что нужно его "давить", больше брать наглостью. Тем более, контуженный, мне все можно. Приехали, ребят рассадил.
- Комбат, - говорю.
- Сергей.
- Хорошо, Всеволод.
- Будешь "Док".
- Хорошо, я и есть "Док". Мы пять дней без жратвы. Нужно людей покормить. Вон, в перевернутом Урале тушенка…
- Там же мины, куда ты полезешь?
- Полезу, я аккуратно. Это же противотанковые.
- Ну ты е…нутый, видно хорошо по башке получил.

Полез в эту машину, за минами ящик тушенки вытащил.
А пацаны русские, зеленые еще совсем. Кричат: "Вы бандеры! Детей едите! Куда вы поперли! Вы на Россию напали!", - затворами щелкают. Они были уверены, что мы вторглись в Ростовскую область. У них такая установка была, что они на учениях в Ростовской области, и что фашисты будут нападать на Россию. Такая вот информация изначально была у рядового состава. Телефоны у них отобрали. Они реально не знали, что находятся в Украине.
Потом русский комбат дал своих людей, носилки. Прошелся по окрестностям. К вечеру у меня было 17 человек. Двое тяжелых до утра не дожили. Человек пять легкораненых. Не было воды, это было самое страшное, еще было жутко холодно.
До утра занимался ранеными. В это время "Грек" проводил "политработу" с русскими. Возле командирской БМД-шки, сидел с ними. Нашлись общие знакомые по спецназу. Рассказывал про Майдан.

Ночью пришла команда нас расстреливать. Приехал какой-то чечен их в форме войсковой, может осетин, позывной "Сокол" у него был. Забрал двух полковников из ЗСУ. На нас посмотрел, типа "это уже не жильцы". О чем-то с комбатом переговорил. Мы все поняли.

Подошел к комбату, говорю:
- По-мужски, все понимаю, когда будете расстреливать, скажи. Я человек верующий, подготовиться - бы. Пацанам не скажу.
- С чего ты взял, что я тебя должен расстреливать? - спрашивает.
- По логике военных событий. Знаю что ты кадровый российский военный, видел твои позиции, знаю твое вооружение. Да и визит этого товарища - ценное забрал, а мы - мусор, расходный материал.
- Знаешь Док, если ты на своей Жуже в этом п…зе выжил, значит тебя бог в лоб поцеловал. И не мое право лишать тебя жизни.
"Грек", который с ними сидел, говорит: часа в три ночи приходит команда: "решай своих". Комбат отвечает: "не могу, у меня врач Красного Креста, они уже дали свои координаты. Засветились, за ними завтра приедут. Не могу расстреливать". С той стороны обматерили майора.

Утро, рассвело. Говорю:
- Комбат, я поеду за водой в село. Помрут все. Обезвоживание у раненых. Твои тоже без воды. Нашел бидон возле разбитой машины. Поехал.
Приезжаю в село. Зашел в первую хату.
- О русские! Тут были эти, националисты! Они тут такое…
- Немножко не по адресу. Читайте: Украинский Красный Крест, - показываю корочку.
- Ой сыночек, прости… Такая беда… У нас тут мальчик раненный есть, мы спрятали во дворе.
- Я наберу воды, потом приеду.
Доезжаю до хаты, возле которой колодец. Народ уже со всего села сошелся. Обсуждают… Говорят: "Там двое лежат, а в том дворе - один лежит…".
Первый раз поехал без воды - пацанов полную машину насобирал. Вместо воды привез кучу раненых. Второй ходкой забрал воду. Информация по селу мигом разлетелась: ездит доктор, собирает раненых. Возле каждого двора стояли и махали: "У меня". Село украинское было. Половина на украинском языке разговаривала.

Там нашел Игоря (сейчас он командир "Свитязя"). Целый, но контуженный. Говорю: "Переодевайся в гражданку. Представлю тебя как своего гражданского фельдшера". Привез, комбату сказал, что нашел своего фельдшера. Говорю: "Мы поехали, много раненных". Так и возили. В этот день только в этом селе около 35 пацанов нашли. "Там еще точка есть - местные говорят. - Там тоже раненые есть". Поехали на ту точку. Начали оттуда забирать. Так стаскивали.

После обеда россияне Красному Кресту дали 40 минут, чтоб забрать раненых. Когда те появились, комбат побежал навстречу: чуть ниже были ополченцы - "новоросы", чтоб не расстреляли. Мою машину уже все знали. Брал по три машины Красного Креста, развозил по точкам. Ребят позагружал, сам взял двоих тяжелых. Так вот и выехали.
По данным госпиталя вроде 87 человек собрал. Но были такие, которые не в полевой госпиталь, а сразу на Днепропетровск улетели. Много… много… Вез одного замкомбата ЗСУ и одного бойца "Донбасса". Сейчас с ними друзья. Многие потом нашлись. Многие не нашлись. Больше не нашлось…

Приехали на аэродром - нашел командный пункт. Полковник какой-то. Подхожу, говорю: "Объехал все позиции русских, давайте нарисую, покажу, расскажу где какая техника, какие силы, вооружение". В ответ: "Вон ящик водки под столом стоит. Возьми, набухайся и спи".
С утра, вместе с 200-ми, 56 тел, которых за те 40 минут успели забрать в одной Катериновке, на пятачке, не считая сгоревших, (обугленных не брали), поехал на мобильный госпиталь.
Там уже все знали, пацаны рассказали. Встречали, достойно так… Приятно. Накормили, переодели и я поехал. Запорожье, потом в Киев.
Так повоевал…



Всеволод Стеблюк, "Киборги-2015"Источник:http://censor.net.ua/r348548