Австрійські правоохоронці виявили документальне підтвердженя переміщення 315 мільйонів євро з рахунків компанії, пов'язаної з "фінасистом Сім'ї Януковича" Сергієм Курченком на рахунки компанії, пов'язаної з нинішнім главою АП Борисом Ложкіним під час продажу медіа-активів.

Про це у своєму блозі на Україській правді повідомив нардеп від БПП Сергій Лещенко. 

Депутат повідомив подробиці кримінального провадження, в якому фігурує глава АП Ложкін. 

Согласно запросу Мін'юсту Австрії, який був направлений в Україну 5 серпня 2015 року, "Центральна прокуратура по боротьбі з економічною злочинністю і корупцією веде слідство у кримінальній справі проти Бориса Ложкіна, Григорія Шверка та Світлани Шиян за підозрою у відмиванні грошей".

Усі вони фігурують у кримінальній справі як особи, що мають права підпису в компанії INTEGRITY INTERNATIONAL HOLDINGS LTD, яка зареєстрована на Британських Віргінських островах.

Кримінальне провадження стосується переоформлення власності на медіа-холдинг Ложкіна UMH, який було продано Сергію Курченку.

Матеріали для кримінальної справи було зібрано інспектором-криміналістом Томасом Патеком з Finance Intelligence Unit при Федеральному кримінальному відомстві Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії та передано 25 березня 2015 року в органи прокуратури Маттіасу Пуркарту. 

В основі кримінальної справи лежить транзакція від 4 листопада 2013 року, коли "був здійснений переказ або дано доручення невідомим злочинцям провести переказ грошей на суму 130 520 000 доларів з банківського рахунку в Латвії, що належить фірмі TREJOLI BUSINESS LTD (Британські Віргінські острови) на банківський рахунок компанії INTEGRITY INTERNATIONAL HOLDINGS LTD, який був відкритий в австрійському Raiffeisen Bank International AG".

У матеріалах справи фігурує загальна вартість, заплачена Курченко за активи Ложкіна і його партнерів.

"За вказаний період було надходжень на суму 314 000 000 євро і переказ на суму 315 000 000 євро. Ці транзакції були здійснені виключно між офшорними компаніями, в яких неможливо визначити дійсну комерційну діяльність", - вказано у запиті Мін'юсту Австрії.

Згідно з документами, наданими Raiffeisen Bank, повноваження за цим рахунком компанії INTEGRITY INTERNATIONAL HOLDINGS LTD має Борис Ложкін, а право підпису передано Григорію Шверк і Світлані Шиян.

"Саме Ложкін є мажоритарним акціонером цієї компанії - йому належить 71% акцій. Крім того, її міноритарними співвласниками є колишній депутат від блоку Тимошенко Олексій Логвиненко, підприємець Анатолій Бурбеза, та згаданий вже Григорій Шверк", - зазначив Лещенко.

"Виявлення австрійськими правоохоронцями документально підтвердженого переміщення астрономічних сум від Курченка до Ложкіна є приводом перевірити, чи усі податки було сплачено нинішнім главою АП під час продажу медіа-активів. Втім, судячи з того, як австрійський запит ховали в Україні, у найближчі роки такого розслідування чекати не доводиться", - зазначив Лещенко. 

Як відомо,  після появи інформації про справу в Австрії, глава АП Борис Ложкін заявив що правоохоронні органи жодної з країн світу ніколи не зверталися з будь-якими претензіями.

Разом з тим стало відомо, що відділ по боротьбі з корупцією прокуратури Австрії знайшов факти відмивання коштів, розслідуючи підозрілу історію з главою АП Борисом Ложкіним у справі, за якою Ложкін може проходити в якості свідка. У даній справі австрійська прокуратура оцінює суму збитку у 5 мільйонів євро.

Валентин Наливайченко, колишній голова СБУ

Думаю, ви вже бачили підсумкове розслідування міжнародної групи Bellingcat. Знані міжнародні фахівці в черговий раз підтвердили провину Росії в кривавому злочині, що був скоєний 17 липня 2014 року в небі над Донецьком.

Вони підтверджують, що зенітно-ракетна установка "Бук-М1", із якої підбили цей пасажирський "Боїнг", до перетину українського кордону перебувала у складі 53-ої зенітно-ракетної бригади військ Російської Федерації, що дислокується неподалік Курська.

Понад те, експерти запевнюють, що визначили конкретні імена військового екіпажу установки-знаряддя теракту.

Нагадую, що невдовзі Нідерланди мають оприлюднити результати міжнародного незалежного розслідування теракту проти МН-17.

Впевнений, що їхні висновки будуть схожими – організатором цього теракту є Росія й ніхто інший. Слідчі СБУ встановили одразу після трагедії: саме російське військове керівництво дало команду завезти на територію України, зенітну установку "Бук-М1", а також наказало контрактнику ГРУ Ігорю Гіркіну-Стрєлкову збити літак.

Головне питання - навіщо це було зроблено й чому саме цей літак було знищено військовими терористами. А також, чому українська влада не спромоглася створити трибунал для публічного розслідування цього злочину та притягнення винних до відповідальності. Ні на своїй території, ні на міжнародному рівні.

Наголошую, притягнути до відповідальності терористів – обов’язок української влади.

…Четвер 17 липня 2014 року. Я якраз доповідав на засіданні РНБО, коли стало відомо про збиття малайзійського літака. Невідкладно вийшов й набрав керівників контррозвідки та підрозділу економічної безпеки. Одразу мав інформацію, що це за літак, в якому повітряному коридорі він рухався, було визначено й чітке місце його падіння.

Так само швидко ми перехопили переговори бойовиків та їхніх російських кураторів про збиття літака. Про все це доповів РНБО, повернувшись на засідання. Далі поїхав в СБУ й працював до ночі, отримуючи дані про жалюгідні спроби генерального штабу РФ приховати свій злочин.

Й ось більше року минуло, але жодних результатів розслідування ми так і не маємо.

Відповідно до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом та Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО), саме для України, як країни, на території якої було здійснено цей теракт, в першу чергу важливо домогтися справедливості й притягнути до відповідальності його організаторів. Й саме ми маємо виступати в якості головного ініціатора та організатора розслідування.

Українська влада мала давно вже вийти на пред’явлення підозри тим російським військовим та членам підконтрольним ним бандформувань, які планували, завозили та стріляли з російського "Бука-М1". Від минулої осені в Україні можна судити заочно. Понад те, слідча група СБУ під керівництвом генерала Василя Вовка з перших днів оперативно віднайшла докази цього злочину й передала матеріали керівництву нашої держави. Не дивлячись на шалений спротив Росії та її маріонеток в "ДНР".

Важливо й те, що під час мого керівництва СБУ нами були здобуті чіткі супутникові знімки місця падіння літака. З наших джерел, не міжнародних! На світлинах чітко видно загиблих від рук терористів людей, уламки Боїнгу, особисті речі пасажирів. Це унікальні докази, де зафіксовано кожен уламок літака допоки до них добралися мародери - сепаратисти.

Ці знімки потім кілька місяців постійно знаходилися на моєму робочому столі і я знайомив з ними всіх журналістів та міжнародних експертів. Як я вже казав, росіяни неодноразово намагалися фальсифікувати докази та підкидувати старі супутникові знімки 2-3 річної давнини. Але справжні докази були в нас у руках чи не одразу після теракту. Всі вони були й є у розпорядженні слідства.

Так, ми всі бачили як Росія, цинічно скориставшись правом вето, заблокувала в ООН створення Міжнародного трибуналу по Боїнгу. Однак, хто заважав владі, маючи всі докази на руках, створити Міжнародний суд ad hoc в одній з країн, що найбільше постраждали від теракту?

На мою думку, це найдоречніше було б зробити або в Нідерландах, точніше в місті Гаага, де вже й так діє загальновідомий Міжнародний Гаазький трибунал, або в Австралії, яка має вагу у світі.

Понад те, чому й досі подібний трибунал не створено хоча б в самій Україні? Чому й досі не оголошено жодного вироку, навіть підозри тим, хто планував та здійснював цей теракт?

Можу прямо тут чітко вказати адресу, за якою цю підозру можна направити хоча б поштою: Росія, Москва, Шенкурський проїзд, 8б, кв. 136, де прописаний громадянин РФ Ігор Гіркін, що під прізвиськом "Стрєлков" й дав особистий наказ збивати літак. Адже тільки вдумайтеся – наразі той самий Інтерпол не може подати його у міжнародний розшук, бо Україна так і не надала жодних чітких доказів його провини.   

Серйозною перешкодою на шляху розслідування справи збитого росіянами Боїнгу стало звільнення в червні згаданого мною генерала Василя Вовка. Він був ключовим керівником слідства, з першого дня вів цю справу. Його знають всі голландські фахівці та журналісти, бо він регулярно працював і в Києві, і в Гаазі. Але, на жаль, політична доцільність переважили в очах Банкової його професіоналізм.

Зволікання з судом над терористами ще більш обурює, якщо розібратися в тому, а чому ж росіяни збили в нашому небі малайзійський літак. Казав вже про це рік тому, але варто повторити це ще й ще раз. Справа в тому, що це сталося випадково.

Саме так, вам не почулося. Справжньою метою всієї операції був зовсім інший Боїнг. Того вікопомного дня "Бук М-1", який раніше прибув до Донецька з Росії й був перевезений звідти недалеко від міста Сніжне Донецької області, російський військовий екіпаж чатував не на малайзійський пасажирський рейс. Задум Кремля та російських спецслужб був зловіснішим.

17 липня 2014 року майже в один і той же час, в одному й тому ж місці повітряний простір над Донецькою областю перетинав не тільки МН-17, але й російський літак російської авіакомпанії "Аерофлот", що слідував рейсом AFL-2074 Москва-Ларнака (Кіпр). Такий само цивільний "Боїнг", навіть з такою самою окраскою, в одному й тому самому повітряному коридорі: перший рейс йшов на висоті близько 10 тисяч метрів, другий - 11 500 метрів.

Понад те, є інформація про те, що екіпаж "Буку" заїхав не до того села Первомайського Донецькій області! Адже населених пунктів із такою назвою на Донеччині цілих сім. Й "Бук" мав прямувати до села Первомайське Ясинуватського району, на захід від Донецьку, розташування якого співпадає з маршрутом саме російського Боїнгу.

"Бук" мав прямувати до села Первомайське Ясинуватського району, на захід від Донецьку, розташування якого співпадає з маршрутом саме російського Боїнгу. Натисніть на зображення для збільшення

Але через фатальну географічну помилку росіян, ЗРК поїхав до селища міського типу Первомайського, що підпорядковане Сніжнянській міській раді, на південний схід від Донецька. А це вже було якраз на шляху малайзійського літаку…

Саме для ураження цілей на таких відстанях і був завезений до Донецької області російський "Бук-М1". Як відомо, військові літаки й вертольоти Збройних Сил України на таких висотах не літали. Тому сам факт переправлення в Україну такої зброї, як "Бук", свідчить про те, що терористи мали наказ збивати літаки на тій висоті, якою користується саме цивільна авіація.

 Навіщо ж було збивати російський цивільний борт? Вважаю, що російський військовий екіпаж "Бук-М1" мав завдання створити так званий "сasus belli" – привід для повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Метою терористів був не малайзійський, а російський пасажирський літак, знищення якого мало спровокувати в Росії масове громадське обурення й сплеск ненависті до України.

Ураження російського цивільного судна з пасажирами мало виправдати подальшу військову агресію РФ проти України в очах світової спільноти. Що була запланована саме тоді, на середину липня, й в більшому масштабі, ніж в кінці серпня, коли вона сталася.

Тому сьогодні ми можемо говорити, що пасажири російського рейсу дивом уникли жахливої долі, що для них готували військові керівники їхньої ж країни. На відміну від 298 пасажирів та членів екіпажу малайзійського літака, які стали жертвами геополітичних ігрищ Кремля.

Сьогодні завдання влади – говорити про це на весь голос, як і домагатися видачі та суду над головним підозрюваним – Гіркіним І.В. Це наша, українська справа честі, яку не можна спустити на гальмах. Зволікання в питаннях покарання винних відіграє далеко не на користь іміджу та національним інтересам України. Закликаю всіх, хто може прискорити цей процес, діяти.

Валентин Наливайченко, для УП

• Війна хрещених батьків суддівської влади
• Хрещені батьки суддівської влади
• Вправність рук. Як Генпрокуратура розвалила справу одіозного Кузьміна

Главный юрист Виктора Януковича Андрей Портнов создал судебный прецедент, позволяющий снимать санкции и возвращать активы остальным беглым представителям преступного режима.

Прецедент был создан в нарушение законов судьями при помощи Генпрокуратуры Украины.

Схема Портнова уже заработала в интересах главного банкира Януковича Сергея Арбузова.

Ведомство Виктора Шокина не дает ее развалить, отказываясь расследовать противозаконные действия судей.

Андрей Портнов начинал политическую карьеру как депутат БЮТ и партийный юрист. Во время его работы с Юлией Тимошенко появилось скандальное решение суда о запрете критики правительства.

Затем, наладив отношения с членом парламентского комитета по вопросам правосудия Сергеем Киваловым, Портнов перешел в команду Виктора Януковича, и взялся за расправу над судьями, лояльными к БЮТ.

Путем интриг и махинаций были уволены глава Окружного суда Киева Олег Бачун, верховный судья Александр Волков. За счет уголовного преследования родственников оказывалось давление на главу Верховного суда Василия Онопенко, и так далее.

Разобравшись с судейской гвардией, Андрей Портнов уже в статусе советника Януковича по судоустройству, перешел к воплощению в жизнь главного своего детища – судебной реформы.

Ее суть сводилась к склонению головы судебной ветви власти перед президентом. От формирования судебного корпуса был отстранен парламент, все кадровые и дисциплинарные вопросы решались Высшей квалификационной комиссией судей и Высшим советом юстиции, после чего утверждались главой государства.

Верховный суд Украины, который к тому времени не удалось зачистить окончательно, был ослаблен появлением Высшего специализированного суда по рассмотрению гражданских и уголовных дел. Его укомплектовали подходящими власти кадрами.

Навыки по выворачиванию закона под нужные власти решения сделали Андрея Портнова одним из наиболее приближенных к "семье" специалистов.

Кульминацией его изобретательности можно считать конституционный переворот в сентябре 2010 года. Тогда решением Конституционного суда президенту вернули неограниченные полномочия, включая полный контроль над силовыми структурами, последствия чего Украина в полной мере ощутила во время Революции Достоинства.

Сам Андрей Портнов в ходе событий на Майдане был назначен первым заместителем Администрации президента.

После победы революции он бежал в Москву.

С марта по май 2014 года против него было возбуждено три уголовных производства. По факту якобы покушения на жизнь народного депутата Инны Богословской, по факту служебного подлога, и по факту незаконного завладения собственной зарплатой в университете им. Т.Шевченко – деньги начислялись на его карту, хотя фактически он там не работал.

Последнее дело выглядит смехотворным, потому что выписки с зарплатной карты Андрея Портнова содержат информацию о снятии всего лишь 800 гривен. Тем не менее, Генпрокуратура взялась именно за этот эпизод, что напоминает почерк следствия в умышленном развале дела экс-первого замгенпрокурора Рената Кузьмина.

Отмывание грязных санкций

Данные о возбуждении уголовного производства были внесены в Единый реестр досудебных расследований. Более того – внесены со строгим соблюдением норм уголовно-процессуального кодекса, ранее Андреем Портновым и разработанного. То есть, содержали фабулу правонарушения, где была упомянута фамилия беглого юриста.

8 июля 2014 года ГПУ направила письмо на имя Верховного представителя Евросоюза по вопросам иностранных дел и безопасности Кетрин Эштон. Оно стало основанием для применения Евросоюзом санкций против нескольких деятелей режима Януковича.

Документ опирался на выдержки из Единого реестра досудебных расследований, и в том числе содержал фразу: "Главным следственным управлением ГПУ проводится досудебное расследование относительно Андрея Портнова (…)".

Вскоре в Печерском суде Киева был зарегистрирован иск Андрея Портнова к Генпрокуратуре о защите чести, достоинства и деловой репутации. Третьим лицом в иске был обозначен Алексей Баганец, экс-замгенпрокурора, подписывавший письмо Кетрин Эштон.

Истец требовал признать информацию, изложенную в письме, недостоверной, и опровергнуть ее "тем же способом, каким она была распространена". То есть, написать Кетрин Эштон еще одно письмо, о том, что "извините, ошиблись".

Стратегия истца заключалась в том, чтобы доказать, что прокуратура нарушила презумпцию невиновности.

Абсурдность этого иска обусловлена не только тем, что прокуратура использовала в письме официальные данные, никак не усугубляя формулировок, и не добавляя никаких преждевременных выводов о вине Портнова. Важнее наличие мировой судебной практики, которая содержит все ответы на заданную тему.

Например, в деле "Шувалов против Эстонии" (судья Ауди Шувалов опротестовывал обвинения во взяточничестве в 2012 году -УП) Европейский суд по правам человека оправдал фразы пресс-релизов прокуратуры: "судья подозревается в получении взятки", "дело судьи направлено в суд" и т.д. Высокий Суд решил, что они "создавали представление об обвинениях, но не вине лица", и не нарушили его прав.

Но Печерский районный суд Киева уже давно славится своей независимостью.

7 ноября 2014 года судья Подпалый вынес решение в пользу Андрея Портнова.

20 января 2015 года коллегия судей Апелляционного суда в составе Соколовой, Усика и Нежуры отказала ГПУ в удовлетворении апелляции.

За это время следствие объявило Портнову подозрение и объявило его в розыск – без решения суда.

Как известно, Интерпол не подключается к розыску подозреваемых без решения суда. Прокуратуре это тем более хорошо известно. Как и то, что Андрей Портнов живет в Москве и свободно путешествует по Европе.

Будучи за рубежом, Портнов сохраняет контроль над судьями на расстоянии, а досконально зная все тонкости разработанного им Кодекса, цинично ловит нынешних правоохранителей на юридические крючки.  

"Разве человек, причастный к созданию нового УПК не заслуживает, чтобы его разыскивали по санкции суда? Такого разгильдяйства я давно не видел,– не без сарказма заметил корреспонденту "Украинской правды" Андрей Портнов в переписке в Фейсбуке, – По всем остальным есть решение суда. Я один без санкции разыскиваюсь".

В рапорте капитана милиции Ценова от 14 января 2015 года, который имеется в распоряжении УП, читаем: "Установлено, что Портнов А.В. пользуется страницей в социальной сети Фейсбук, которую постоянно обновляет через интернет".

На этом удивительные успехи следствия ограничились – никто из силовиков зафрендить Портнова не пытался.

"Я сам иногда звоню по объявлению о собственном розыске, или пишу глупым следователям смс, - говорит экс-первый заместитель главы АП. – 26 октября я планирую быть в суде ЕС Люксембурга. Приеду ко входу минут за сорок с украинским паспортом – там предлагаю меня официально и задержать".

Последняя инстанция и первая неприятность схемщиков

Но вернемся к судам.

Для окончательного утверждения правоты истца не доставало решения кассации. И тут возникла первая неприятность в обкатке "схемы Портнова": "третья сторона" в деле, бывший замгенпрокурора Алексей Баганец узнал о решениях судов первой и второй инстанции.

Ни об одном из состоявшихся заседаний он даже не был уведомлен.

"Без меня меня женили, - возмущенно прокомментировал ситуацию господин Баганец,– Это уже можно считать нарушением права на справедливый суд".

Итак, 12 июля 2015 года адвокат Алексея Баганца обратился в высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел с собственной кассацией на решения Печерского и Апелляционного судов.

С одной стороны, ему нельзя было законно отказать, с другой – участникам схемы ни в коем случае нельзя было допускать рассмотрения этой кассации, поскольку, как было указано выше, любой, кто в действительности хотел бы выиграть у Портнова дело, сделал бы это без особых усилий.

Изящно выйти из этой ситуации не получалось, поэтому судьи Касьян, Амелина, Остапчук, Гончар и Савченко пошли на грубое нарушение закона.

После рассмотрения кассационной жалобы Генпрокуратуры 8 июля, когда ГПУ под руководством Виктора Шокина также послушно, как и раньше, проиграла, Алексею Баганцу сообщили, что его жалоба якобы была рассмотрена на том же заседании.

Без доклада содержания жалобы в судебном заседании, и без предоставления возможности адвокату Баганца подать пояснения, такие действия судей подпадают под ч.2 ст.375 Уголовного кодекса: "Постановление заведомо неправосудного решения".

С соответствующим заявлением о совершении судьями преступления адвокат Алексея Баганца обратился в Генпрокуратуру.

Так возникла вторая неприятность: закон требовал открыть уголовное производство.

Если до сих пор Генпрокуратура могла изображать расследование дела Портнова, и объяснять свои проигрыши в судах необычайно сильной юридической стратегией истца, то теперь от нее требовались активные действия, ставящие либо на одну, либо на другую сторону конфликта.

Прокуратура официально отказала в возбуждении уголовного дела против судей.

"Заявления приняли, но не рассмотрели в порядке закона и не зарегистрировали", - рассказал Алексей Баганец. По его словам, теперь он намерен обращаться в суд с жалобой на действия прокуратуры.

В Генеральной прокуратуре на запрос УП обещали ответить позже.

Тем временем, санкции с Андрея Портнова Евросоюз вынужден был снять, активы разморозили.

Вооружившись решениями украинских судов, он обратился в суд в Брюсселе, требуя привлечь авторов письма Кетрин Эштон экс-генпрокурора Олега Махницкого и Алексея Баганца – к ответственности за якобы "фальсификацию ведомостей о нем, направленных органам Евросоюза" и обязать их выплатить 25 тысяч евро компенсации.

Решения по данному делу еще нет.

Второй пошел

После вступления в силу судебного решения в деле Портнова против Генпрокуратуры, с аналогичным иском в Печерский районный суд обратился бывший первый вице-премьер Украины, главный банкир Януковича Сергей Арбузов.

Причиной иска стало письмо ГПУ Председателю представительства Европейского Союза в Украине Яну Томбинскому за 7 марта 2014 года.

В нем говорилось, что в Украине возбужден ряд уголовных производств по фактам присвоения средств госбюджета в отношении ряда лиц, в том числе, бежавшего в Россию Арбузова.

Это письмо стало основанием для принятия Советом Европейского Союза решения о применении санкций против Арбузова.

Истец требует признать информацию, распространенную Генпрокуратурой, недостоверной.

Учитывая умственные способности Сергея Арбузова, трудно поверить, что все тонкости он учел без помощи юриста, ранее придумывавшего все подобные схемы для "Семьи".

Впрочем, на вопрос корреспондента "Украинской правды", не советовался ли с ним Арбузов перед подачей иска, настолько похожего на его собственный, Андрей Портнов ответил: "С указанным фигурантом не общаюсь, его судьба меня не интересует".

Так или иначе, созданный прецедент практически исключает принятие судом решения, отличного от решения в деле Портнова. Если до заседания, которое назначено на 8 декабря, решение кассации не будет признано неправосудным, нет никаких оснований полагать, что Арбузов проиграет.

Ошибки схемы после первого использования исправлены: на этот раз третьей стороной в процессе выступает только Олег Махницкий, прижатый судебным процессом в Брюсселе настолько, что опубликовал на одном из новостных сайтов блог под заголовком: "Предлагаю конфликт с Портновым считать исчерпанным".

В тексте господин Махницкий утверждает, что санкции против Портнова не инициировал, и вообще подписывал письмо Кетрин Эштон, всего неделю работая генпрокурором. Короче говоря, угрозы не представляет.

Пока дела представителей преступного режима рассматривают судьи, ими же назначенные, а ведомство Виктора Шокина защищает схему Портнова, ни о какой борьбе за возвращение украденных у государства денег речь вообще не идет. Активы беглецов будут размораживаться, и приумножаться выплатой компенсаций за моральный ущерб.

Матвей Никитин, УП

Ватажки бойовиків окупованих частин Луганської і Донецької областей призначили місцеві вибори на лютий та березень відповідно, тим самим порушивши "Нормандські домовленості".

Такі документи оприлюднили підконтрольні бойовикам сайти.

Так, сайт Луганськінформцентр оприлюднив указ ватажка ОРЛО Ігоря Плотницького про призначення псевдо виборів на 21 лютого 2016 року, .

"Перенести день проведення перших виборів місцевих голів і територій, на яких вони проводяться, визначений указом… від 18 вересня 2015 року… з 1 листопада 2015 року на 21 лютого 2016", - сказано у документі.

Ватажкок ОРДО Олександр Захарченко призначив місцеві псевдовибори на 20 березня 2016 року. Текст його указу наводитьДАН, підконтрольне бойовикам. 

Як відомо, за результатами переговорів лідерів Франції, Німеччини, України та Росії було досягнуто домовленості про те, що бойовики мають скасувати свої псевдо вибори, а місцеві вибори відбудуться на окупованих територій винятково за українським законодавством.

Як пояснював раніше представник україни в політичній підгрупі, це означає, що вибори мають бути призначені рішенням Верховної Ради.

Однак бойовики заявили про перенесення, а не скасування своїх псевдо виборів.

Українська правда