Гімн збірної України на Євро-2016 - "Їхали козаки" Тінь Сонця
- 22.12.15, 09:40
У Мережі опублікували надихаючий ролик про Україну. Сюжет був представлений в рамках конкурсу студентських відеоробіт України за 60 секунд.

http://lovelylife.in.ua/noviny-dna/pryvit-ya-ukrayina-nadyhayuche-video.html

Кремлевская сессия психотерапии - 2
Большая кремлевская прессконференция – очередной ритуал Кремля. В ситуации, когда институты власти в России отсутствуют и когда страна сваливается в кризис, роль ритуалов в подмене политики возрастает. Власть все острее ощущает потребность в отвлечении внимания населения от проблем, в усыплении одних страхов и провоцировании других.
Сегодня пресс-ритуал Кремля должен был решить внутриполитическую задачу - успокоить народ и рассеять его тревоги: « Все не так плохо! Пик кризиса пройден. Проблемы решаются». Видно, Кремль действительно обеспокоен, что эффект зомбирования иссякает и настроения могут выйти из-под контроля.
«Не дождетесь!» - это был ответ тем, кто требует от Кремля ответа на скандал с Чайкой и неспособность правительства справиться с кризисом. Путин дал понять, что принцип лояльности («бережно отношусь к людям», «чехарда не нужна») для него является решающим в подходе к выживанию режима. Словом, своих не отдам! И это сигнал элите – успокойтесь и не нервничайте! Впрочем, ситуация в обществе пока не требует от лидера элитных чисток.
Путинский ответ на вопрос о дальнобойщиках свидетельствует о беспокойстве Кремля тем, что раскалывается опора власти. Но Кремль не хочет создавать впечатление отступления. Так, что власть будет искать баланс между выборочным устрашением ( в отношении политического протеста) и видимостью уступок ( в отношении экономического протеста).
Реакция на турецкий сюжет ( турки нанесли нам «удар в спину») подтверждает намерение Кремля сохранить военно-патриотическую легитимацию власти и функционирование системы в «защитном» режиме. Следовательно, сегодня Турция, а завтра… Впрочем, турецкая пластинка, судя по всему, будет долгоиграющей. Путин подтвердил нюансировку («поддерживаем резолюцию США по Сирии»): Москва хочет вернуться за один стол с мировыми игроками и микширует свой антиамериканизм. Реакция Путина на Украину и Турцию свидетельствует об эмоциональном фоне внешнеполитических решений президента (Турция- «не вижу перспектив»), что не может не вызвать опасений.
Лидер, столкнувшийся с самоисчерпанием собственного режима ( он не может не осознавать сужение ресурсной основы), предложил риторику, которая может быть многозначной и которая не означает ответственности за обязательства. Зачастую фильтрованные вопросы были об одной стране, а президент в своих ответах говорил о другой стране. И это тоже показатель и потери вектора, и увязания в воронке. Неизбежность конфликта между кремлёвской интерпретацией реальности и жизнью – основное впечатление от этого пресс-ритуала.

У президентській партії цілком серйозно розраховували вмовити-таки високого американського гостя погодити кандидатуру Володимира Гройсмана на посаду очільника Кабміну. До речі, зовсім не Саакашвілі, якого вже давно називають претендентом на прем’єрське крісло. Бо особисто президентові екс-мер Вінниці куди ближчий, аніж «батоно Міхеїл». Порошенко просто розумно використав запального грузина для виливання бруду на свого опонента.
Однак відставки не вийшло. Яценюк чітко дав зрозуміти Банковій, що такий крок явно означав би розвал коаліції. А нову порошенківцям створити буде просто ні з ким. Хіба що з Опозиційним блоком... Але на це президентська команда відкрито не піде, хоча в реальності співпраця з регіоналами давно є фактом: досить подивитися на кадрову політику та місцеві вибори в південно-східних областях України. Там саме з колишніх членів ПР були переважно сформовані місцеві осередки БПП та інших провладних проектів на кшталт «Нашого краю».
Усі розуміють, що розвал коаліції автоматично передбачає дострокові
парламентські перегони. А якраз цього Порошенко і К° не хочуть. Сам Петро
Олексійович казав, що тепер буде «чотири роки без виборів». І це його щире
бажання. Нова Рада, нова коаліція — серйозне випробування, яке не те що не
сприятиме, а й відверто перешкоджатиме зміцненню президентської вертикалі. До
того ж чвари й перевибори геть не той сценарій, якого хотіли б від України
західні партнери, котрі й надалі політично, а головне фінансово, підтримують
нашу державу.
Тому задля демонстрації єдності президент і прем’єр поквапилися запевнити, що
«ми вважаємо неприйнятними будь-які форми взаємопоборювання всередині
парламентської коаліції як такі, що «ллють воду на млин» ворогів української
державності та демократії». Сам факт цієї заяви свідчить про те, що чвари таки
були і є. Утім, вважати, що президент зазнав поразки, було б дуже неправильно.
Так, розіграти прем’єрський гамбіт не вдалося. Вийшла буфонада у виконанні
депутата від БПП Олега Барни. З одного боку, вона розвеселила чимало люду
як в Україні, так і за її межами, а з другого — тернопільський мажоритарник
фактично врятував Яценюка від реального звіту уряду. Комічна штовханина біля
трибуни парламенту геть затьмарила відсотки, мільярди та іншу прем’єрську
арифметику.
Зате панові Порошенку всіма подіями останніх двох-трьох місяців вдалося
остаточно підрізати крильця незговірливому прем’єру. Той, нагадаємо, не захотів
напередодні виборів увійти зі своїм «Народним фронтом», який, здається, вже
можна здавати на звалище історії, до складу президентського БПП. Тепер
переформатування уряду — питання вирішене. Витиснення людей Яценюка з усіх сфер
уже відбувається. До останнього була надія, що в Арсенія Петровича залишаться в
Кабміні свої священні корови на кшталт очільника МВС Арсена Авакова та міністра
юстиції Павла Петренка. Однак інцидент з обливанням водою того-таки Саакашвілі
міністром внутрішніх справ свідчить про перехід політичної кризи в гостру фазу.
Не останньою чергою вона пов’язана з бажанням президента замінити всіх на
особисто лояльних до нього людей.
Отже, якщо коротко, то ситуація має такий вигляд. Прийшовши до влади без своєї
команди, Петро Олексійович спробував поекспериментувати з громадськими
активістами, представниками бізнесу, експатами, переважно з Грузії. І зробив
єдиний висновок, який тільки й міг зробити виходець із комсомольців 1980-х та
бізнесменів 1990-х: треба ставити «своїх». Ті не здадуть і не продадуть, бо
їхня особиста доля намертво пов’язана з твоєю. Саме таким чином паралельно з
вичавлюванням із влади всіх нелояльних (Наливайченка — із крісла голови СБУ,
Сакварелідзе — із Генпрокуратури тощо), а також з обрізанням повноважень
того-таки Кабміну Порошенко поступово сформував навколо себе новий аналог
«любих друзів» чи, якщо хочете, навіть «Сім’ї». Прізвища людей, котрі до неї
входять, загальновідомі: Кононенко, Грановський, Березенко,
Свинарчук-Гладковський, меншою мірою Ложкін та Філатов (той, що Олексій). Це
постаті, які контролюють усі важливі політичні й фінансові процеси. Їх він
фанатично захищає, вони мають неабиякі шанси перейти на найвищі місця до
виконавчої влади. Майже всі згадані персони під час переформатування Кабміну
мають отримати свої портфелі. Це і є президентська вертикаль, формування якої
відбувається у стриманому дусі, без очевидних перегинів. У підсумку Порошенко
дістане контроль над Кабміном, ГПУ, СБУ, судами та Верховною Радою. Тобто всіма
гілками влади.
Але створення повноцінної «Сім’ї» не може минути не поміченим: ані західними донорами, ані політичними партнерами (а як не крути, з ними доводиться рахуватися), ані громадськістю, яка доволі різко реагує на недемократичні дії влади. Та й треба розуміти, що Порошенко не Янукович. У держави немає більше подушок безпеки. Вибудувати лояльну вертикаль від президентської Адміністрації до рядового нацгвардійця на сторожі урядового кварталу навряд чи вдасться. Навпаки, фінансова ситуація така, як в ін’єкційного наркомана. Не отримаєш наступного траншу-уколу — ломка й смерть у муках. А ще ж поруч підступний та осатанілий ворог, котрий очікує бодай дрібної бучі в Києві, щоб поховати не тільки все те, що ми називаємо досягненнями Революції гідності. Ні. Цілу країну разом з усіма, хто себе з нею ототожнює.
http://tyzhden.ua/Politics/154093

Існує думка, що до керівництва деяких міністерств прийшли непрофесіонали. Можливо. Але міністерства фінансів це точно не стосується.
Переглядаючи Судовий реєстр, ми наткнулись на низку рішень, які свідчать про високу фахову підготовку і бізнесову удачливість одного з топ-менеджерів міністерства. Ідеться про заступницю міністра Оксану Маркарову. Сама історія стосується її стосунків із «Актив-банком».
Колись ця фінустанова була осердям імперії братів Клюєвих, тепер – банкрут. Так от. Під час переходу банку з одного стану в інший , сімейна фірма Маркарової заробила принаймні 17 млн грн. І таку ж саму суму втратив держбюджет. А тепер деталі.
Перш, ніж перейти до власне грошей, спершу доведеться розповісти про історичні стосунки заступниці міністра і бізнесу Клюєвих.
Маркарова і КлюєвиУ деталі вдаватись не будемо. Тим паче, що кілька днів тому про це вийшов сюжет у «Слідство.інфо». У двох словах. Є така бізнес-група «ІТТ», основний власник – чоловік Оксани Маркарової – Данило Волинець, який у 2007-2010 роках був головою правління «Ощадбанку».
Сама Оксана Маркарова з 1998 по 2003 роки працювала в американському інвестфонді Western NIS Enterprise, де вона, мабуть, і познайомилась із нинішньої очільницею Мінфіну Наталією Яресько. Після цього протягом 12 років, аж до призначення у березні 2015 року заступником міністра, Оксана Маркарова очолювала важливий актив сімейної ITT- «Інвестиційну компанію «ІТТ-Інвест».
Окрім інвесткомпанії до групи «ІТТ» входять: компанія з управління активами «ІТТ-менеджмент» із інвестфондами «Титаніум-інвест», «Транс-Інвест», «ІТТ-Капітал», «Манускрипт» та інші; «Акорд-банк», готель «Голосіївський», бізнес-центр «Нивки» тощо.
Ця група мала дуже широкі зв’язки із бізнесом Клюєвих: починаючи від купівлі «Запорізького заводу напівпровідників», з якого почалась «сонячна імперія» братів, закінчуючи «Актив-банком», про який – дещо детальніше.
«Актив-банк» і його схемовласникиУ 2013 році брати Клюєви продали «Актив-банк» структурам групи компаній «ІТТ». Хоча, звісно, співпраця почалась раніше. Скажімо, Оксана Маркарова була обрана членом спостережної ради «Актив-банку» ще 20 квітня 2012 року. А з 17 грудня 2012 року по 10 квітня 2013 року навіть побувала в.о.голови спостережної ради «клюєвського» банку.
10 квітня 2013 року членом спостережної ради банку було обрано також Наталію Яресько, а Оксану Маркарову обрали головою спостережної ради вже на постійній основі. Більшість членів тодішньої спостережної ради, а також ревізійна комісія в повному складі також представляли інтереси «ІТТ-інвест».
Невелика деталь. З невідомих нам причин на сайті SMIDA чомусь відсутня інформація про звільнення Оксани Маркарової та Наталії Яресько зі спостережної ради «Актив-банку». Для пошуку нам довелося звернутись до підшивки офіційного друкованого видання – «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку». Зауважимо, що електронна версія цього випуску «Відомостей НКЦПФР» на сайті SMIDA також чомусь відсутня, хоча інші номери газети є.
Потрібні дані ми знайшли у №77 (1830) від 23.04.2014 р. на сторінці 103. Для любителів статистики: сталась ця подія (тобто зміна наглядової ради) 16 квітня 2014 року.
Весна 2014-го – це час, коли «Актив-банк» знову міняє власників. Замість групи «ІТТ», туди заходять дивні фізособи.
Ще станом на 17 березня 2014 року банком володіло подружжя Оксани Маркарової та Данила Волинця (через ТОВ «Актив фінанси груп» та інвестфонд «Титаніум інвест»).
Однак після виходу Наталії Яресько та Оксани Маркарової зі складу спостережної ради «Актив-банку» остання зі своїм чоловіком вийшла також і зі складу засновників основного акціонера банку ТОВ «Актив фінанси груп». На сайті НБУ це було відображено в новій схемі структури власності банку. Зараз власниками ТОВ «Актив фінанс груп» (код ЄДРПОУ 31071883) є десять громадян Російської Федерації, а також останній голова правління банку Ігор Солнцев (було звільнено 21 серпня 2014 року). Кожен із них володіє менше 10% статутного фонду ТОВ.
Щось сказати достеменне про цих людей важко. Окрім хіба що Ігоря Солнцева, який перед «Актив банком» очолював «Акорд банк» із групи «ІТТ».
Однак будь-який власник бізнесу може переконливо довести, що його колишні менеджери не мають до нього жодного стосунку. Відтак формально родина Волинця-Маркарової втратила відношення до «Актив-банку». Хоча подальші події доводять, що ділові зв’язки все ж таки залишились.
Схема «дерибану»Практично одразу після перепродажу у банку почались проблеми. Постановою НБУ від 13 червня 2014 року «Актив-Банк» було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень діяльності. 2 вересня НБУ відніс «Актив-банк» до неплатоспроможних, а 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію. Зараз банк перебуває на стадії ліквідації.
Але за день до віднесення «Актив-банку» до неплатоспроможних з нього були виведені багатомільйонні активи. А вигоду від цього отримали саме структури Волинця – Маркарової. Ці факти зафіксовані у численних (їх більше ста) судових рішеннях і ухвалах, які ми знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Всі договори на виведення активів укладені за однією схемою. Між «Актив-банком» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» 1 вересня (в одному випадку – 7 серпня) 2014 року підписувались договори відступлення боргу за виданими банком кредитами. За це банку сплачувалась невелика (у середньому – одна четверта) частина суми боргу. 2 вересня «Арбімаркету» були відступлені права на стягнення застав за договорами іпотеки, якими забезпечувались всі ці кредити.
А 12 вересня 2014 року «Арбімаркет» переуступив всі ці вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами «ІТТ-менеджмент». Єдиним засновником останньої є ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест», головою правління – президентом якої на той час була Оксана Маркарова.
Зібрані з реєстру судових рішень дані про ці оборудки ми систематизували в таблиці:
| Боржник | Загальна сума боргу перед «Актив-банком», грн. | Сума, за яку борг відступлено «Арбімаркету» | Забезпечення боргу (іпотека) | Судові рішення, що підтверджують дані факти (дата з лінком) | |
| грн. | в % від суми боргу | ||||
| МПП «Беркут» | 8262557,37 | 1000000,00 | 12,10 | Склади, лабораторний корпус за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2, заг. пл. 2,2 тис. кв.м. (оціночна вартість 13,15 млн грн.) | 21.11.14, 03.11.14, 16.03.15, 16.03.15, 16.06.15, |
| МПП «Беркут» | 2021443,36 | 1200000,00 | 59,36 | Основні засоби за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2 та Київська обл., Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Жовтнева, буд. 75, а також товари в обороті | 14.09.15 |
| Петров О.Є.* | 2448172,49 | 1285834,00 | 52,52 | 4-кімн. кв. заг. пл. 139,3 кв.м. за адресою: м. Київ, бул.Л. Українки, 24 | 20.11.14, 04.02.15, 28.04.15 |
| Салигін В.В. | 7848633,76 | 1900000,00 | 24,21 | Іпотекодавець Ковальова Ю.В. | 05.02.15, 30.03.15 |
| Немає даних | 914353,49 | 200000,00 | 21,87 | Немає даних | 05.10.15 |
| Шкарупа В.Л. | 1848154,57 | 200000,00 | 10,82 | 3-кімн. квартира заг. площ. 113,20 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Осиповського, 9 | 21.11.14, 25.02.15, 28.01.15, 24.02.15 |
| Всього | 23343315,04 | 5785834,00 | 24,79 | ||
* Договір відступлення боргу укладено 07.08.2014
Отже, права вимоги на 23,3 млн.
грн. були придбані фірмою «Арбімаркет» лише за 5,8 млн. грн., чим
«Актив-банк» було позбавлено активів на 17,5 млн. грн.
Цікаво, що у першому випадку оцінку вартості боргу МПП «Беркут» проводив оцінювач
під назвою ТОВ «Істерн Консалтинг Груп». Раніше ця фірма називалась ТОВ
«ІТТ-консалт» і знаходилась за адресою вул. Фізкультури, 30. Ця адреса й
досі вказана на візитівці «Акордбанку» на сайті «Економічної правди».
Основним акціонером «Акордбанку» є вже знайомий нам Данило Волинець – чоловік Оксани Маркарової. А директором і бенефіціаром ТОВ «Істерн Консалтинг Груп» згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб донедавна була Оксана Горілей. Зараз це ТОВ переписали на Вячеслава Черепаніна та нинішнього директора Ірину Яценко.
Оксана Горілей протягом 2011-2014 років була членом ревізійної комісії «Актив-банку» від групи компаній ІТТ. Тому, як мінімум, у випадку оцінки суми заборгованості МПП «Беркут» складно назвати її об’єктивною.
Блискавична кар’єра сучасного «Фунта»Договори відступлення права вимоги за кредитами були підписані 1 вересня 2014 року. і як вже говорилось, наступного дня НБУ відніс «Актив-банк» до неплатоспроможних, а з 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію.
Отже, за день до введення тимчасової адміністрації спритники вивели з банку забезпечені нерухомістю багатомільйонні активи. Здійснено це було за допомогою тимчасово виконуючого обов’язки голови правління Олександра Анатолійовича Калужського, якого призначили на цю посаду рішенням спостережної ради банку від 01.09.2014 р. Перед цим до складу правління банку він був обраний 14 серпня, а заступником голови правління став всього за два дні до призначення – 29 серпня 2014 року.
Цей «зіц-прєдсєдатєль» перебував на посаді т.в.о. голови всього два дні (1 та 2 вересня), за які встиг підписати низку договорів про виведення активів банку. А 19 вересня він звільнився з банку за власним бажанням.
Після цього випотрошені залишки банку, разом із зобов’язаннями перед вкладниками, було передано Фонду гарантування вкладів. Як свідчить звіт про виплати та надходження, у період тимчасової адміністрації за рахунок Фонду вкладникам банку було виплачено 590 млн. грн. із 1,3 млрд. грн. загальної суми гарантованої заборгованості перед вкладниками. Ну, а сотні мільйонів гривень державних підприємств, які знаходились на банківських рахунках – просто щезли.
Нові горизонтиМи не знаємо, яка достеменно сума грошей була виведена з банку в обхід законодавства. Усі мільйони, про які йдеться у тексті, з’явились на світло тільки завдяки тому, що Фонд гарантування вкладів зараз безуспішно намагається довести в судах незаконність цих оборудок. Оскільки усі ці фінансові операції стались під час того, коли банк уже офіційно був проблемним.
Але ми цілком усвідомлюємо, що такі удачливі фінансисти, як власники «ІТТ» – не могли не знати, звідки взялись гроші, якими так щедро посипало на їхньому шляху.
А відштовхуючись від цього усвідомлення, хочеться поділитись і острахом. Річ у тому, що Оксану Маркарову навесні цього року було призначено членом спостережних рад одразу п’ятьох (!) державних банків – Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку, Родовід банку та Українського банку реконструкції та розвитку. Причому в «Ощадбанку» членом наглядової ради також є чоловік Оксани Маркарової Данило Волинець.
Тому нам би не хотілося, щоб досвід, набутий при «освоєнні» активів «Актив-банку», був поширений на державні банки.
Олексій Романов