Дмитро Гнап, журналістВипадок із вбивством юристки Ірини Ноздровської шокує не тільки жорстокістю. А ще й тотальною прогнилістю правоохоронної системи. Тотальною. Подивіться на друге фото. Це – Дмитро Россошанський. Це він збив на своєму авто насмерть сестру Ірини. А потім Ірина два роки домагалася справедливого покарання для нього. Причому сам Россошанський – не мажор в класичному розумінні. Він їздив на «Ланосі», на якому і скоїв смертельне ДТП. Живе не дуже заможно, в звичайному будинку в селі біля Вишгорода. Так, має дядька – суддю райсуду. Але не так щоб аж дуже впливового.

При цьому навіть таких не супер впливових зв’язків Россошанському вистачило щоб:
Тож, якщо такий не дуже впливовий наркоман зі стажем, як Россошанський, просто завдяки зухвалості та наполегливості, а також, організованості дружків-спільників виходив тривалий час сухим з води, то що вже казати про більш впливових зловмисників?
Про командирів «чорної роти» Беркуту, що мали високих покровителів і, зрештою, щасливо уникнули покарання за масове вбивство на Майдані.
Що вже казати про Злочевського та Іванющенка, з їх ешелонами вкраденого бабла і до яких у Генпрокуратури вже нема питань.
Дякую журналісту Володимиру Тимофійчуку. Він давно і ретельно займався темою Россошанського. І добре показав у своєму матеріалі, якого дна сягнула наша правоохоронна система. Ось тут за лінком:
Подяка за репост.
Убийцы украинской правозащитницы убежали в РФ.
«Пока мы занимались допросом бывшего жениха погибшей Ирины Ноздровской, судья Россошанский подался в бега. По сути нас вели по ложному следу. Настоящие убийцы Ирины Ноздровской могут быть не доступны для суда", — источник в МВД.

КИЇВ. 1 січня. УНН. З 1 січня між Японією та Україною визначено заходи зі спрощення візових вимог для короткотермінового перебування для громадян України, передає УНН з посиланням на повідомлення посольства Японії в Україні.
"Буде розширено коло заявників, які мають право на багаторазові візи для короткострокового перебування з діловими цілями, культурних та наукових діячів. Також термін дії віз буде збільшено з 3 до 5 років максимум. У доповнення до наявних одноразових віз буде запроваджено багаторазові візи (з терміном дії 3 роки і максимальним терміном перебування 30 днів) для короткострокового перебування з різними цілями, у тому числі туризму. У разі самостійної оплати поїздки заявнику не потрібно буде надавати документи від гаранта", – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що з початком дії перерахованих вище заходів очікується поліпшення умов для туристів, підприємців, збільшення числа громадян, які повторно відвідують Японію, подальше зміцнення міжлюдських контактів.
Нагадаємо, українці можуть подорожувати без віз до 85 країн світу.
Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на початку грудня грудня ухвалила Верховна Рада.
Як повідомляє його прес-служба, доходи державного бюджету на 2018 рік визначено у сумі 917,9 мільярда гривень, а видатки – на рівні 991,7 мільярда гривень.
Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України
"Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 мільярда гривень або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 мільярда гривень, що складатиме 60% ВВП. Планові обсяги державних гарантій визначено на рівні 24 мільярда гривень. Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 мільярда гривень", – йдеться у документі.
Крім того, зазначається, що у 2018 році розмір прожиткового мінімуму зросте на 9%, а мінімальної заробітної плати – на 16,3%.
"На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 мільярда гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований встановлено у сумі 61,7 мільярда гривень, медичної субвенції – 57,4 мільярда гривень. У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 мільярда гривень. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 мільярда гривень. На функціонування Фонду енергоефективності передбачено кошти у сумі 1, мільярда гривень, ще 0,4 мільярда гривень – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження", – додають у Порошенка.
Нагадаємо, увечері 7 грудня спершу у другому читанні, а потім і в цілому депутати Верховної Ради більшістю голосів ухвалили Держбюджет-2018. 22 грудня документ підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій.
