Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Фанатам шоколадної влади!!! Моліться щоб подібного не трапилося

  • 01.01.18, 17:40
Смерть правозахисниці на Київщині: з'явились резонансні деталі

На місці, де знайшли тіло Ірини Ноздровської, правозахисниці та сестри загиблої у резонансній аварії, зараз працює слідчо-оперативна група.

Про це повідомляє з місця події журналіст 24 Каналу Анна Сердюк.

На місці трагедії перебувають і родичі загиблої. Батько Ірини у розпачі, з ним працюють психологи.

Як стало відомо журналістці, тіло Ірини знайшов місцевий мешканець, що вигулював собаку. Жінка була роздягнена, з одягу на тілі були лише шкарпетки і пояс.

Про причину смерті експерти сказати не можуть. Розтин тіла зможуть провести лише завтра.

Чоловік у Вишгородському районі, село Демидів, знайшов тіло жінки, роздягнутої у воді. На місце виїхала слідчо-оперативна група, і ми встановили, що це і є зникла Ірина Ноздровська, яку ми розшукували,
– сказав речник Нацполіції Київської області Микола Жукович.

27 грудня захист винуватця ДТП, в якій загинула сестра Ірини, Дмитра Россошанського в Апеляційному суді Київської області мало не домігся його звільнення з-під варти за амністією. Однак суд у підсумку постановив відправити справу до суду першої інстанції і продовжив йому арешт на 60 діб.

Аварія сталася 30 вересня 2015 року уселі Демидів Вишгородського району Київської області. Дмитро Россошанський, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, збив на смерть односельчанку, 26-річну Світлану Сапатинську. Дядько винуватця ДТП на той момент був головою Вишгородського районного суду.

Таки да!

  • 01.01.18, 17:26
"Прапор" нації: сьогодні день народження Степана Бандери 01.01.2018 17:07 1 січня народився Степан Бандера (1909-1959), український патріот, політичний діяч, ідеолог і теоретик українського національно-визвольного руху. Бандера був талановитим організатором, політиком-стратегом, відданим революційним методам боротьби за визволення українського народу від австро-угорських, польських, московсько-більшовицьких колонізаторів, за незалежну Українську Державу – такої характеристики заслужив він від своїх сподвижників, послідовників і прихильників української національної ідеї, пише Укрінформ. Представники ж держав, чия влада поширювалась у різний час на українські землі, вважали його державним злочинцем, бандитом. «Українським буржуазним націоналістом» з негативним підтекстом цього поняття, фашистським поплічником, убивцею невинних людей та іншими лайливими епітетами наділяла його ім’я більшовицька пропаганда. Впродовж багатьох років у відношенні до патріотично вихованих українців вживалися висловлювання, у яких слова «націоналіст», «національний» трактувалося як принизлива ознака. При цьому не згадувалося, що поняття «націоналіст» і «патріот» є тотожними – «той, хто любить свою батьківщину (свій народ)». Степана Бандеру важко сприйняти патріотом тому, хто не визнає українців за окремий народ, окрему історичну й етнічну спільноту. Радянські пропагандисти доклали чимало зусиль, аби в свідомості пересічного громадянина прізвище Бандери асоціювалось зі словами банда, бандит. Хоча, є й такі, хто, вочевидь, вважав його рідним братом славнозвісного Остапа Бендера й називав (називає) «Бєндєрою». Між тим, у польській мові «бандера» – це «прапор». Нині тривають дискусії щодо перевезення останків Бандери на батьківщину. При цьому існують протилежні оцінки його ролі в історії України. Не викликає сумніву одне: Степан Бандера, незважаючи на спотворення його образу більшовицькою пропагандою, залишається прапором боротьби за незалежну Україну. Майбутні дослідження архівних матеріалів, яких ще не торкалась рука незаангажованих дослідників, дозволять з’ясувати істинну роль і місце націоналістів ХХ століття в боротьбі за незалежність України, в тому числі й самого Степана Бандери, і внесуть беззаперечні докази на користь закономірності цієї боротьби. Але настільки правильними були всі тактичні кроки і дії учасників цих подій, покаже час.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2018/01/01/278880-prapor-naciyi-sogodni-den-narodzhennya-stepana-bandery

Хтось порахував, скількох державників убила москальська мафія?

  • 01.01.18, 16:43
"Марші Бандери": безпеку гарантуватимуть близько двох тисяч правоохоронців

Загалом в Україні плануються 54 заходи, присвячені пам'яті провідника ОУН. Безпеку контролюватимуть поліцейські та нацгвардійці.

Марш Бандери 1 січня 2015 року

"Марш Бандери" 1 січня 2015 року

У різних містах України у понеділок, 1 січня, планується проведення масових заходів з нагоди відзначення 109-ої річниці від дня народження одного з лідерів Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери. Націоналістичні організації анонсували, зокрема, смолоскипові марші. За безпекою стежитимуть майже дві тисячі правоохоронців, повідомили в міністерстві внутрішніх справ України.

"У 20 регіонах держави заплановано проведення 54 масових заходів за участю понад 8,4 тисячі осіб. Безпеку під час проведення ходи забезпечуватимуть 1,2 тисячі поліцейських та 730 військовослужбовців Національної гвардії України", - повідомило відомство у соцмережі Facebook з посиланням на першого заступника міністра внутрішніх справ Сергія Ярового.

Раніше у націоналістичному "Правому секторі" повідомили, що планується хода зі смолоскипами вулицями Києва, Львова, Сум, Харкова, Тернополя, Дніпра, Рівного, Херсону, Кривого Рогу і Мелітополя. На сайті організації вказано, що в столиці "бандерівський марш" почнеться у парку Тараса Шевченка, пройде вулицею Володимирською, бульваром Тараса Шевченка, вийде на вулицю Хрещатик до Майдану Незалежності. Там має відбутися віче.

Як відомо, Україна неодноразово наражалась на критику з боку Польщі через героїзацію Бандери. Польська влада порушує тему Волинської трагедії 1943 року, під час якої загинули десятки тисяч поляків і українців. Попри численні кроки примирення у минулому, торік Сенат Польщі визнав волинські події геноцидом поляків. Різка риторика стосовно України та вшанування українцями лідерів визвольного руху 1930-1940-их років з боку право-консервативної влади Польщі не вщухає, попри примирливі жести з українського боку. Зокрема, у липні минулого року президент України Петро Порошенко поклав вінок до пам’ятника жертвам Волинської трагедії, ставши на коліно перед пам’ятником на знак пошани і вибачення.

З Новим 2018 роком!

  • 01.01.18, 12:09



Вітаю всіх з Новим 2018 роком!