Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Вітаю усіх українців сущих в Україні!

  • 31.12.17, 21:44
"Правый сектор" анонсировал марши в честь рождения Бандеры 1 января
По 10 городам Украины 1 января пройдут факельные марши в честь дня рождения идеолога украинского национализма Степана Бандеры.
Этот материал можно прочитать и на украинском языке
Сегодня 20.50 | комментариев: 1
По Украине пройдут факельные марши в честь Бандеры
По Украине пройдут факельные марши в честь Бандеры 
Фото: ЕРА

Активисты "Правого сектора" анонсировали на первый день 2018 года марши с факелами в честь идеолога украинского национализма Степана Бандера в десяти городах Украины. Об этом говорится на странице организации в Facebook.

"Уже завтра, 1 января 2018 года Божьего, торжественными факельными маршами украинцы пройдут по улицам городов Украины, чтобы почтить Степана Бандеру. Символ национальной борьбы, проводник ОУН-Р завещал нам, националистам, вести беспощадную борьбу с врагами украинской нации", – говорится в сообщении.



В "Правом секторе" отметили, что колонны с факелами пройдут по улицам Киева, Львова, Сум, Харькова, Тернополя, Днепра, Ровно, Херсона, Кривого Рога Днепропетровской области и Мелитополя Запорожской области.

Степан Бандера – украинский политический деятель, идеолог украинского национализма. Он родился 1 января 1909 года. В феврале 1940 года он стал руководителем фракции ОУН(б), в 1947 году возглавил провод Организации украинских националистов. В 1959 году был убит агентом КГБ.

Це не судова реформа, це — психічний розлад. :(

  • 31.12.17, 14:51
Це не судова реформа, це — психічний розладВранці 30 грудня ми прокинулися взагалі без судової системи

З почуттям глибокого занепокоєння щодо здоров'я винуватця реформ ми чекали на укази глави держави про подальшу ліквідацію судової системи. Треба зауважити, що президент себе останнім часом зовсім не береже: постійно трудиться, наче бджола! Все він реформує. Прикро, що народ йому попався невдячний: не бачить цих самих покращень, не помічає турботу про кожного...

Але ж наш гарант, напевно, ночами не спить, все сидить за столом з товаришами, чай п'є і думу думає: що б іще такого для народу зробити? Ціни на газ, воду й опалення ми їм уже який рік «знижуємо», освіту зробили «простішою» і «доступнішою», медицинастала зовсім «безкоштовною», а міністра охорони здоров'я — так народ взагалі обожнює! Вище за неї авторитет у народі тільки в колишньої глави НБУ, яка прощається, але все ніяк не йде, і у видатного юриста всіх часів і народів — угенерального кума.

А, точно, треба ж відреформувати суди! Народ давно просив.

«Сьогодні — це другий етап, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», — наголосив Петро Порошенко.

«Все заради людини, все на благо людини! — жартували за часів дорогого Леоніда Ілліча Брежнєва. — Ми навіть знаємо ім'я цієї людини!»

Глибока турбота президента про реформи судової системи проявилася вже в тому, що поки всі були на новорічних корпоративах, наш гарант підписав 29 грудня цілих 15 (!) указів: №441/2017–457/2017 — і всі на тему правосуддя. Щоправда, аналіз змісту цих, скажімо так, указів свідчить про те, що їх автор явно поквапився. Маю на увазі — поквапився почати святкувати Новий рік. Тому що це не реформи, це — делірій (психічний розлад)! Запитайте у Супрун, вона не дасть збрехати.

Почнемо з того, що одними указами наш президент ліквідував усі суди першої інстанції — як загальні, так і господарські. Пожаліли тільки окружні адміністративні — певне, через назву. Потім йому цього здалося замало, і він ліквідував усі суди апеляційної інстанції — і загальні, і господарські, і адміністративні!

Всі укази мають загальний пункт — набувають чинності з моменту опублікування. Оскільки їх офіційно оприлюднено на сайті глави держави — тож очевидно, опубліковано. Це означає, що вранці 30 грудня 2017 року ми прокинулися без судової системи взагалі!

Мало того, що у нас старі суди юридично ліквідовані, а нові — тільки формально, на папері створені і ще не скоро почнуть працювати. Так наш гарант, утворивши суди, забув про «дрібниці» — призначити в них суддів! Тому що суди є, а суддів у них немає! При цьому глава держави підписав того ж дня, 29 грудня, цілу серію указів про призначення суддів... у ліквідовані суди!

Наприклад, указом №456/2017 він призначив Дениса Мандичева на посаду суддіГосподарського суду міста Києва. Хоча хвилиною раніше указом №453/2017 президент ліквідував той самий Господарський суд м. Києва.

Крім того, указами №441/2017–448/2017 глава держави призначив та/або перевів цілий список суддів на посади в суди, які більше не існують.

Я просто намагаюся уявити собі розмір «схвалення» новопризначених служителів Феміди: вони щосили всім «віддячили», а їх призначили в нікуди — в порожнечу. Навіть не встигли мантії вдягти... Формений лохотрон!

Аналіз креативних указів про ліквідацію та створення нових судів також залишає відчуття повного делірію присутніх у кабінеті на Банковій для урочистої зустрічі другого етапу судової реформи.

Візьмемо, наприклад, указ №453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів».

Що можна про нього сказати? Дуже потрібний, а головне — своєчасний указ! Ліквідували 27 місцевих господарських судів. Натомість створили... знову ті ж самі 27 окружних господарських судів!

Не подобається назва — перейменуй! Замість цього людям влаштували труднощі: потрібно створювати ліквідаційні комісії, списувати майно або передавати його в ДСА, передавати десятки тисяч активних справ у нові суди на повторний авторозподіл, який наразі є неможливим з огляду на відсутність суддів, передавати архіви... Суди й так завалені, помічники «зашиваються» з поточною роботою. Хто все це робитиме?

При цьому не обійшлося без курйозів: згідно з п. 5 цього указу передбачено: «5)Донецький окружний господарський суд — у Донецькій області з місцезнаходженням у містах Донецьку та Харкові».

Але далі, згідно з п. 20 того самого указу: «20) Харківський окружний господарський суд — у Харківській області з місцезнаходженням у місті Харкові».

Я теж люблю Харків, але нащо йому два господарські суди? Спочатку я подумав, що йдеться про неможливість розмістити цей суд в місті Донецьку — пан Захарченко буде проти. Але ні — тут же було утворено:

«1) Кримський окружний господарський суд — в Автономній Республіці Крим з місцезнаходженням у місті Сімферополі;

27) Окружний господарський суд міста Севастополя — у місті Севастополі з місцезнаходженням у місті Севастополі».

Якщо казати про інші укази, то виявити в них здоровий глузд не вдалося.

Візьмемо указ №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах».

Завдання з арифметики. Дано: було 27 апеляційних судів — за числом суб'єктів адміністративно-територіального устрою України. Стало: 26 апеляційних судів! Що зникло?

Я наївно подумав, що, можливо, з огляду на неможливість роботи апеляційних судів АРК і міста Севастополя їх укрупнили в один суд. Та й, правду сказати, навіщо Севастополю, де мешкає всього лише 400 тис. осіб, тобто менше, ніж у Печерському районі Києва, свій власний апеляційний суд?

Ось і не вгадав! «Злили» апеляційні суди м. Києва та Київської області! Це найбільш густонаселені регіони, в кожному з яких мешкає щонайменше 10% всього населення країни. Так ось, для цих майже 10 млн осіб — всього лише один апеляційний суд, і для Севастополя, де 400 тис. осіб, а сам суд невідомо коли запрацює — теж один апеляційний суд.

Севастополь, 2014 рік. Фото: Reuters
Севастополь, 2014 рік. Фото: Reuters

Тут питання принципу: у нас було 27 адміністративних регіонів за Конституцією. Хто дозволив об'єднати місто Київ і Київську область? Втім, усі ми розуміємо, що це помста Апеляційному суду м. Києва за те, що відпустив з-під варти Лавриновича та інших в'язнів «реформ».

Знову ж таки, візьмемо доцільність ліквідації апеляційних господарських таадміністративних судів. Було до указу №454/2017 всього 8 апеляційних господарських судів. Після указу їх стало аж цілих 7 — Донецьк і Харків об'єднали під одним дахом. Чи не простіше було просто ліквідувати один-єдиний Донецький апеляційний господарський суд, а інші не чіпати? Все переламати, все покалічити...

А згідно з указом №455/2017 з 9 апеляційних адміністративних судів залишили знову ж таки на один менше — 8, при цьому Донецьк і Харків залишилися окремо, натомість ліквідували адміністративну апеляційну інстанцію в Житомирі. Вельми, знаєте, цікавий спосіб ліквідації Житомирського апеляційного адміністративного суду — шляхом ліквідації всіх аналогічних за рангом судів.

Тепер перейдімо до найскандальнішого — до ліквідації загальних судів першої інстанції.

Згідно з указом №449/2017 ліквідовано 117 районних у містах судів, натомість створено 50 окружних — шляхом попарного злиття судів сусідніх районів.

Певне, це найскандальніша і найбезглуздіша реформа, що реально ускладнює життя і людям, і суддям. Наприклад, об'єднали Голосіївський та Печерський районні суди. Але в кожному з цих районів мешкає більше жителів, ніж у багатьох обласних центрах! Протяжність районів є доволі великою.

Або візьмемо багатостраждальне місто Дніпро (не річку). Об'єднали колишній Жовтневий районний суд (в самому центрі міста) з Солонянським районним судом Дніпропетровської області — це глухий сільський район бозна де за тридев'ять земель від центру Дніпра. Або взяти злиття колишнього Ленінського районного суду Дніпропетровська, який «на відшибі», в робітничих кварталах, і Красногвардійський районний суд Дніпропетровська — в центрі міста біля вокзалу.

Плюс до того — за указом №450/2017 ліквідовано 25 міських, міськрайонних та деяких районних в областях судів, замість яких створено... рівно стільки ж — 25 — нових окружних судів.

Указом №451/2017 створено 205 нових окружних (провінційних) судів шляхом злиття і поглинання дрібніших «сусідів».

Наприклад, утворено Нікопольський окружний суд шляхом «…реорганізації (злиття) Марганецького міського суду, Нікопольського міськрайонного суду, Орджонікідзевського міського суду та Томаківського районного суду Дніпропетровської області».

Так, у цих судах часто-густо було «по три каліки», і ті на лікарняному. Але замість того, щоби призначити нових суддів, президент ліквідував ті суди, що є, і тепер люди похилого віку з Томаківського району їздитимуть в Нікополь заради перерахунку пенсії або позову через спадщину. Вірніше, я обмовився: заради спадщини не їздитимуть, бо в цій категорії справ обов'язковою є участь адвоката як представника сторони. Звідки його візьме стара баба або дід у Томаківському районі Дніпропетровської області? Тому навіть їздити не буде — плюне і сяде на лавку сумувати...

Ну а тепер — про найголовніше.

Оскільки з 30 грудня всі суди ліквідовано, в нові суди не призначено жодного суддю, то з цього дня немає жодного повноважного слідчого судді та просто нікому виписуватисанкцію на арешт і його продовження! Ось це веселуха, ось це — Новий рік! Можете сміливо вбивати, грабувати, ґвалтувати, хуліганити — немає кому брати вас під варту! Тільки й того, що поліція зможе зробити — взяти на три доби, а потім відпустити...

Якщо раніше така неприпустима ситуація спостерігалася лише в окремих глухих районах, де не було жодного повноважного судді (про що неодноразово доповідали керівництву відповідних відомств), то відтепер — у всіх містах і районах країни! Будь-який адвокат тепер може сміливо послати під три чорти слідчого суддю «колишнього» суду тільки на тій підставі, що укази оприлюднено, а слово не горобець...

«Поки ще не пізно зробити нам зупинку — кондукторе, натисни на гальма!»

Боді, фанату кунілінгуса шоколадних яєчок- присвячується!!!

  • 30.12.17, 17:14
У 2018 році подорожчає електроенергія

Нові тарифи вже опубліковані на сайті Національної комісії з питань державного регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.

Подорожчання пройде в два етапи.

Згідно опублікованих даних, з 1 січня оптово-ринкова ціна підвищиться на 9,5%. З 1 квітня - ще на 6,1%

Як у аеропорту "Бориспіль" зустрічали звільнених заручників

Як у аеропорту "Бориспіль" зустрічали звільнених заручників


Зустріч звільнених українських заручників у Харкові

Зустріч звільнених українських заручників у Харкові та виступ Порошенка


Робоча поїздка Порошенка в Одеську область

Робоча поїздка Порошенка в Одеську область


Підсумки року 2017 для України

Підсумки року 2017 для України

Олексій Гарань
Київ, 27 грудня 2017.

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва представив результати загальнонаціонального опитування громадян та експертів щодо підсумків 2017 року. 74% респондентів вважають, що Україна рухається у неправильному напрямку, однак 59% українців почувалися цього року щасливими. 73% респондентів вважають себе громадянами України, 15,8% опитаних – мешканцями регіону, в якому проживають. 77% мешканців підконтрольного урядові Донбасу вважають себе громадянами України. «Почуття загальноукраїнської ідентичності зросло всюди. Найбільш радикальні зміни відбулися на Донбасі, де раніше переважала сумарно-регіональна або локальна ідентичність», – зазначив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань під час презентації результатів опитування в Українському кризовому медіа-центрі.

69% населення вважають, що ситуація в Україні змінилася на гірше. Минулого року так вважали 73% респондентів.

Для того, щоб Україна почала рухатися у правильному напрямку, потрібно припинити війну на Донбасі, переконані 75% опитаних. «З одного боку, люди хочуть миру, з іншого – вони не згодні на мир за будь-яку ціну. І вони не згодні на чимало компромісів, які пропонуються», – додала директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Окрім цього, 50% українців вважають, що «сигналом» того, що країна рухається у правильному напрямку, стане економічне зростання.

До трійки головних подій 2017 року увійшли запровадження безвізового режиму з ЄС, справа Саакашквілі та війна – 26%, 10% та 9% відповідно. 10% українців назвали політиком року Петра Порошенко, 7% – Міхеїла Саакашвілі та 6% – Юлію Тимошенко. «Це в жодному разі не можна порівнювати з рейтингами. По-перше, це інше питання, по-друге – це відкрите питання. На відміну від рейтингів та ситуації виборів, коли громадянам пропонується обрати зі списку, тут жодних списків не було: громадяни називали те, про що самі думали навіть у пасивному стані», – зауважив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Головна поразка року для України – погіршення репутації держави внаслідок невиконання зобов’язань у рамках домовленостей з МВФ та ЄС, переконаний виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. «В опитуваннях, зокрема, в експертному опитуванні, колеги багато вказували на різноманітні конфлікти навколо антикорупційних установ, невиконання інших домовленостей, які підписали керівники держави з Міжнародним валютним фондом. Основна поразка – українська нинішня влада остаточно вирішила поставити хрест на своїй репутації вже перед міжнародними партнерами. Події, які відбувалися протягом цього місяця, були дуже показовими. Таке несерйозне ставлення до своєї репутації для керівників держави, насамперед Президента, є, як мені здається, дуже небезпечним для країни», – наголосив Гліб Вишлінський.

На думку учасників дискусії, у зв’язку з наближенням виборів, у наступному році не варто чекати змін, якщо тільки вони не є частиною піару політиків та передвиборчих кампаній. «Це буде рік політичного протистояння, рік підготовки до виборів. Ні реформа Парламенту, ні інші реформи не будуть мати вже такого смислового навантаження, як навіть восени цього року», – підкреслив директор програми USAID «Рада» Ігор Когут.

Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко зробив прогнози діяльності України на міжнародній арені. «Слід бути готовими, що наступного року у нас буде менше перемог. Цього року ми мали безвіз, мали завершення з Угодою про асоціацію, мали достатньо непоганий розвиток відносин з США. Я думаю, що наступного року ми можемо не мати подій, які були б еквівалентом до подій цього року. Головне – утримати той рівень, який є, і не дати «розповзтися» скепсису та відчуттю браку успіху», – зазначив Олександр Сушко.

Загальнонаціональне опитування проводили 15- 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України, окрім АР Крим і тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитування здійснено в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерланди. Опитування серед експертів проводилося з 15 до 22 грудня. У ньому взяли участь 55 експертів.