А тутешніх фанатів шоколадного кунілінгуса не запросили!
- 10.03.18, 19:24
Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/news/2018/03/10/pro-shcho-govoryv-poroshenko-na-zakrytiy-zustrichi-iz-blogeramy

Загиблий в АТО Юрій Луговський
Причиною смерті бійця став постріл снайпера бойовиків
Сьогодні, 9 березня 2018 року, о 2 годині ночі в зоні АТО загинув нацгвардієць Юрій Луговський.
Причиною смерті став постріл снайпера бойовиків, повідомляє прес-службаМіністерства внутрішній справ України.
Юрій Луговський народився у 1994 році, проживав в місті Червоноград Львівської області. На фронт пішов добровольцем з перших днів конфлікту на сході України, служив у військовій частині 3057 під позивним Барет.
Луговський брав участь у подіях Революції Гідності та у боях під Іловайськом.
Нагадаємо, у зоні АТО упродовж доби, 9 березня, російсько-окупаційні війська здійснили два обстріли позицій українських військ, внаслідок чого один боєць загинув та ще один отримав поранення.
Про таке розповів в ефірі "5 каналу" в програмі "Інформаційний день" співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.
"Думаю, ми не повинні прагнути будь-кого змушувати розмовляти, оскільки це право і свобода кожної людини. Тому у проекті закону про державну мову чітко відзначається, що цей закон не регулює мову приватного спілкування і мову релігійних обрядів. Це сфера свободи людини…. Весь досвід нам показує, що ми все-таки маємо рухатися шляхом законодавчого врегулювання, конституція прямо від цього вимагає, від парламенту, і тоді в цьому захищеному просторі буде розвиватися і культура. До речі, хочу сказати, що нині дві третини людей називають своєю рідною мовою українську, але лише 55% людей в Україні говорять вдома українською мовою. Це означає, що приблизно 4-5 мільйонів наших громадян не говорять мовою, яку вони вважають рідною. І це вже говорить про ненормальність ситуації", – розповів Шамайда.
Він також сказав: "Ситуація набагато інша. Зараз є чіткі соціологічні дослідження, які показують, що 2/3 громадян України виступають за те, щоб держава захищала саме державну мову і підтримують основні положення того законопроекту, який ми пропонуємо прийняти. Зокрема є велике дослідження КМІСу, наприклад, 2017 року, де чітко, коли людей питають, якою має бути мовна політика, 64% людей говорять, що зміцнення державної мови, лише 20% – що захист мов меншин і 2% – що захист російської мови. І це переважання цієї думки характерне для всіх практично регіонів України. Досвіт прийняття і пісні на радіо, і закон про освіту показав, що немає ніяких протестів. Навпаки, є велика суспільна підтримка. Так, безумовно може бути реакція якихось іноземних держав. Наприклад, Росії, Угорщини, але ми повинні зрозуміти, що для нас важливіше. Адже питання мови – це не тільки питання зручності для людей, чи культури й комунікації. Державна мова в будь-якій державі – це елемент ідентичності та головний елемент національної єдності та безпеки".
Як повідомляв 5.UA, КСУ визнав скандальний мовний закон "Ківалова-Колесніченка" неконституційним.
Довідка. Закон "Про засади державної мовної політики" набув чинності 10 серпня 2012 року. Ним передбачено, що у 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, що практично прирівнює її до державної. Закон дозволяв використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів. Ще за часів прийняття закону він викликав хвилю протестів по всій Україні. Нинішні нардепи наголошують: закон прийняли з істотними порушеннями. 23 лютого 2014 року ВР визнала відповідний закон таким, що втратив чинність.

Житомирська обласна рада затвердила перелік днів, у які на будівлях обласної адміністрації й ради, а також органів місцевого самоврядування регіону вивішуватимуть червоно-чорний прапор.
Згідно з рішенням, ухваленим на сесії 7 березня, депутати рекомендують піднімати «прапор ОУН» у «дати, пов’язані із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті Героїв».
Депутати рекомендують керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, громадських об’єднань Житомирщини вивішувати революційний «прапор ОУН» на будівлях у вказані дні.
30 січня Львівська облрада затвердила перелік днів, в які на будівлях обласної адміністрації та ради, а також органів місцевого самоврядування на Львівщині вивішуватимуть червоно-чорний прапор.
16 лютого постійна комісія Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв’язків погодила проект рішення«Про використання революційного прапора ОУН на будівлях Київради та районних держадміністрацій», документ ще мають розглянути на пленарному засіданні Київради.
Також у лютому рішення пропонували ухвалити міській раді Кам’янського на Дніпропетровщині. Рішення не ухвалили, а між депутатами була сутичка.