Співтовариство Ми любимо тебе, Україно!

Вид:: короткий; повний

Ми любимо тебе, Україно!

Богдан Бо

Державне свято День Конституції України

28.06.18, 17:35
конституція, свято, україна

Я маю право мати право

Слова з одної сатиричної пісеньки у Львові періоду 90-х років "Я маю право мати право" були спрямовані проти декларативних прав, які наче б то мали всі громадяни СРСР за Конституцією та іншими законами, але насправді були фікцією.

По закону народ мав всі важелі державного керівництва, але насправді владу в країні узурпувала КПРС, комуністична партія, в структурах якої і вирішувались усі питання державного життя.

Загальновідомо, що так звана "сталінська конституція" 1936 р. була за своїм змістом сама демократична в тогочасному світі, але як дотримувались її норм в Радянському Союзі - загальновідомо: зовсім не дотримувались. Саме тоді і виник термін "телефонне право", який розкривав суть тогочасної правової системи, де все йшло не за нормами писаного закону, а за нормами внутріпартійної комуністичної доцільності і все вирішувалось по телефону між керівниками певних рівнів влади. І тоді виникло усвідомлення у правлячих кіл, що закон існує не для них, а для сіроми, тобто простого народу.

Ця біда залишилась у спадок і в керівних верхах самостійної України, що за часи президенства два терміни Кучми переродилось у відкриту корупцію і вседозволеність посеред правлячої номенклатури і як наслідок - повного правового нігілізму в країні. Законодавчий процес керувався не нормами узгодженого для всієї спільноти права, а обслуговує потреби на даний час виключно правлячої купки людей. Хіба не показовим є те, що кожного разу перед новими виборами депутати Верховної Ради України приймали новий Закон про вибори, щоб зробити все, аби знову залишитись при владі.

Прийнята у 1996 р. Конституція України не стала цементуючим законом для суспільства хоч на певний період, а одразу була дискредитована самим президентом Кучмою, який у першу річницю її святкування привселюдно визнав недоречними багато положень в підписаній нещодавно ним же Конституції України. Всі його подальші спроби щодо внесення змін до Конституції остаточно дискредитували цей Основний Закон державного устрою, що і призвело до загальнодержавної політичної кризи.

Загрозливі антизаконні процеси 2004, що спровокували суспільне повстання в Україні, яке отримало назву "Помаранчова революція", і нещодавня спроба "конституційного перевороту" через внесення "законних змін до Конституції України" шляхом змови народних депутатів ВРУ - остаточно показали необхідність створення нової Конституції України і прийняття її на всеукраїнському референдумі, після чого всі зміни можливі також тільки через референдум і через певний часовий проміжок в 1-3 роки, а не щомісяця. Просто треба підготувати добрий якісний документ, який би не потребував змін. І це стосується не тільки Конституції України, але і всього законодавчого процесу в України, бо до мало не кожного закону у нас приймають ще надцять законів зі змінами та поправками, що надзвичайно ускладнює дотримання і виконання законів без порушень.

Отже одною з головних завдань на теперішній час є необхідність розробки нової Конституції України, до чого і закликаю всіх бажаючіх.

Налаштування нормального і головне реально діючого правового середовища в Україні без пустопорожніх декларацій і законів, які ніхто не виконує, - одне з головних завдань ГО „Фронт Справедливості”

Ми маємо не просто право мати право, а мати реально діючі права, які будуть регулювати наше життя і робити його змістовним і якісним.

Богдан Гордасевич, м. Львів

червень, 2009 р.

Дещо з архівних роздумів

Коментарі: 3

Богдан Бо

Вистачить чи не вистачить? Ні, не вистачило.

27.06.18, 20:37
польща, україна

В'ятрович: парламенту Польщі має вистачити розуму виправити помилки щодо українського націоналізму

Володимир В’ятрович

КИЇВ. 27 червня. УНН. Україна повинна продовжувати докладати зусилля для того, щоб парламентарі Польщі виправили абсурдні помилки у законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де передбачено реальне ув’язнення за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це розповів УНН голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи зміни до закону про Інститут нацпам’яті Польщі, підтримані польським сеймом.

"Добре, що польські парламентарі продемонстрували здатність бачити свої помилки, визнавати свої помилки і навіть виправляти ці помилки. Очікуємо, що цього проявленого розуму і рішучості вистачить і на те, щоб виправити інші абсурдні положення закону про Інститут національної пам’яті (Польщі - ред.), які стосуються українського націоналізму. Я переконаний, що Україна має продовжити докладати зусилля в цьому напрямку для того, щоб ці зміни таки були ухвалені", - наголосив він.

В’ятрович переконаний, що закон про Інститут національної пам’яті в нинішній редакції, особливо в тій частині, яка стосується статей про український націоналізм, робить неможливими дискусії між українськими і польськими істориками на польській території.

"(Закон - ред.) зупиняє фактично цю дискусію. Більш того, передбачає якісь кримінальні санкції, включно з трьома роками ув’язнення за заперечення того, що закон називає злочином українських націоналістів", - резюмував голова Інституту.

Нагадаємо, 27 червня сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’ятікраїни. Згідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Прийняті парламентом Польщі зміни в закон про ІНП, що набули чинності 1 березня, які передбачали покарання за звинувачення поляків у Голокості, а також за пропаганду "бандерівської ідеології", викликали широкий резонанс, зокрема, в Ізраїлі, США, а також Україні.

Джерело: УНН

Коментарі: 3

Богдан Бо

За дурною головою все нема сенаторам спокою

27.06.18, 20:27
закони, польща, україна

Середа, 27 червня 2018, 19:13 • Анастасія Ткачук • 7575

Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті

КИЇВ. 27 червня. УНН. Сьогодні, 27 червня, обидві палати польського парламенту, Сейм і Сенат, ухвалили зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини, наприклад, нацистської Німеччини. Ці норми набрали чинності 1 березня і були приводом суперечок, зокрема, в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Україні. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

За схвалення змін голосували 76 сенаторів, один був проти і один утримався. Остаточне рішення про закон повинен прийняти президент.

Як повідомляв УНН, згідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

Про те, щоб невідкладно включити розгляд змін до закону про ІНП у порядок денний сьогоднішнього засідання, клопотався прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. За його словами, у правилах, які введено в дію 1 березня, не враховано міжнародних реалій, і вони "почали діяти контропродуктивно".

"Ми ні від чого не відмовляємося, зреалізовано набагато більше, ніж ми передбачили", – сказав очільник уряду Польщі.

Джерело: УНН

Коментарі: 1

Богдан Бо

Пильнуйте за технікою ПК

27.06.18, 20:20
підступність, рефія, україна, хакери

Середа, 27 червня 2018, 07:02 • Самуїл Проскуряков • 53745

Кіберполіція попереджає: РФ готує масштабну атаку проти України

Кіберполіція: Росія готує масштабну атаку проти України

КИЇВ. 27 червня. УНН. Російські хакери заражають комп'ютери українських компаній шкідливим ПЗ, що забезпечує несанкціонований доступ до них для більш масштабної атаки. Про це заявив глава кіберполіції України Сергій Демедюк в інтерв'ю Reuters, інформує УНН.

Хакери націлені на компанії, банки та енергетичну інфраструктуру, через активацію шкідливого програмного забезпечення в одну масштабну атаку, повідомив Демидюк, додавши, що українська поліція працює з іноземними урядами для виявлення хакерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Австралія звинуватила Росію в організації кібератаки з використанням вірусу Petya

З початку року кіберполіція виявляє віруси у фішингових листах, відправлених зі доменів державних установ, системи яких були зламані, і підроблені веб-сторінки, що імітують реальні сайти державних органів.

Демедюк повідомив, що, намагаючись уникнути виявлення, хакери впроваджують шкідливе ПЗ у мережі компаній, розбивши його на окремі файли. “Аналіз вже виявленого шкідливого ПЗ і націленість атаки на Україну свідчать про те, що все це готується на певний день”, — сказав він.

На думку Демидюка, атака може відбутися в четвер, у День Конституції, або в серпні на День Незалежності. За словами Демидюка, масштаби поточної кампанії такі ж, як NotPetya. “Це підтримка на урядовому рівні — дуже дорога і дуже синхронізована. Без допомоги державних органів це було б неможливо. Зараз ми говоримо про Російську Федерацію”, — сказав він.

“Все, що ми бачимо, все, що ми перехопили в цей період: 99 відсотків слідів ведуть до Росії”, — додав глава кіберполіції України.

Україна краще підготовлена до того, щоб протистояти таким атакам завдяки співпраці з іноземними союзниками, включаючи США, Велику Британію і НАТО. Проте, є деякі українські компанії, які не очистили свої комп’ютери після атаки NotPetya, а це значить, що вони досі заражені цим вірусом і можуть бути використані для наступної атаки, вважає Демидюк

У лютому поточного року Білий дім виступив із твердженням про те, що російські військові в червні 2017 року організували кібератаку з використанням вірусу NotPetya, яка торкнулася Європу, Азію, Західну півкулю і привела до втрати мільярдів доларів. З аналогічною заявою виступила Велика Британія, звинувативши Росію в організації кібератаки з використанням вірусу Petya.

Джерело: УНН

Коментарі: 0

Богдан Бо

Україна на релігійному перехресті

26.06.18, 15:55
томас, україна, унія, церква

Томас або Унія

Україна на релігійному перехресті: Томас або Унія

У нас у Львові пройшла широка дискусія у вузькому колі за темою релігійної ситуації в Україні, зокрема щодо надання Вселенським Патріархом Константинопольським так званого "томасу" на створення окремого Українського Патріархату, що об’єднає в Україні усі окремі православні церкви в одну. Тобто не всі, але принаймні ті, що визнають головним у своїх статутах і службах Патріарха Константинопольського, а саме православні церкви московського, київського патріархатів та автокефальна. Невизначеною у разі надання “томасу” Україні буде ситуація з Українською Греко-Католицькою Церквою, бо вона тоді може опинитися у вимушеній опозиції, але і може стати провідною у випадку процесів екуменізму, а у випадку відмови у “томасі” УГКЦ взагалі набуває стану лідера.

Пояснюю: у нашій свідомості православ’я протипоставлено католицизму, тому мало хто спроможний адаптувати зміст поєднання віри як “греко-католицька”, а насправді це за всіма атрибутами є ідентична з іншими православними церквами віра за обрядом і всіма іншими речами, а єдиний прояв католицизму полягає у визнанні Верховним Понтифіком Папу Римського. Все. Не будемо вникати у історичні процеси, бо то непроста річ пояснити Берестейську Унію на фоні подій Відродження, Реформації та Контреформації й навали мусульман, але для нас важливо встановити той факт, що більша частина сучасної України у свій час знаходилась під владою Римського Престолу, а тому в разі відмови Патріарха Константинопольського під тиском РФ надати “томосу” Україні ми цілком в праві звернутися по нього до Риму. Причому достатньо буде рішення про відновлення Унії 1569 року і це не вимагає жодних значних перемовин, а є акт суто формального узгодження про входження до складу УГКЦ православних громад Київського патріархату та Автокефальної церков, після чого вони набудуть стану церковної легітимності, чого не мають дотепер і що є головним їх недоліком, чим користається МП не визнаючи усі їх служби, обряди і документи щодо них.

Чогось ще пояснювати не бачу потреби, а додам, що для активного і швидкого приєднання-воз'єднання України з Євросоюзом відновлення Унії 1569 посприяє значно краще за всілякі томоси. Сподіваюсь, що пропозиція від МП та влади РФ Константинопольському Патріарху буде такою, від якої він не зможе відмовитись. Беріть гроші, панове, а за Україну не переживайте: зле нам не буде.

Богдан Гордасевич

Львів-Донецьк

26 червня 2018 (7526)

Берестейська унія — рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. Унію (від лат. unio — союз) формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.

Українська греко-католицька церква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію. За кількістю вірних (понад 5,5 мільйонів) вона є найбільшою у світі з усіх Східних католицьких церков і відповідно другою після Римо-католицької церкви.

З 27 березня 2011 церкву очолює Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).

Українська греко-католицька церква — єдина з українських Церков, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування у X ст. Київської митрополії. 1596 року Київський митрополит Михайло Рагоза, п'ять єпископів і три архімандрити у церкві святого Миколи підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха. У 33-х артикулах унії єпархія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної Руської Церкви: залишити в Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова). Частина артикулів з різних внутрішніх і зовнішніх причин була порушена вже у XVII—XVIII ст. Цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація. У XX ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочалися поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 УГКЦ представила свій катехизм «Христос — наша Пасха», в якому віровчення Церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.

У XIX—XX ст. єпископи та священики УГКЦ стали безпосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором музики гімну України є священик-уніат Михайло Вербицький. У суспільному й громадському житті УГКЦ обстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних і громадських проектів в Україні та поза її межами.

Коментарі: 3

Богдан Бо

Врятувати Олега Сенцова!

25.06.18, 19:43
в'язень, олег сенцов, україна

Сенцов голодує 43-й день: адвокат довів, що у в'язня українське громадянство

Документ, який підтверджує українське громадянство Олега Сенцова

Росіяни відмовлялися видавати політв'язня Олега Сенцова, заявляючи, що він нібито має російське громадянство.

Адвокат політв'язня Дмитро Дінзе опублікував документ, де вказано, що на момент засудження і прибуття в колонію у режисера було українське громадянство. Фото документів Дінзе оприлюднив у Facebook.

Зазначається, що управління російської Федеральної служби виконання покарань по Ямало-Ненецькому автономному округу видало консульству України в Єкатеринбурзі довідку, що український політв'язень, режисер Олег Сенцов має громадянство України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль замовчить смерть Сенцова - російський опозиціонер

"Засуджений Сенцов О. Г., громадянин Республіки України, прибув етапом 9 жовтня 2017 року", - йдеться в довідці. Також вказані його паспортні дані.

Олег Сенцов оголосив голодування 14 травня, з вимогою звільнити усіх політвязнів Кремля. Він втратив 13 кг, у нього почалися проблеми з серцем та нирками. На заклик Європейського суду з прав людини припинити голодування Сенцов відмовив.

Коментарі: 1

Богдан Бо

Немає диких ромів - немає і погромів

25.06.18, 19:15
погроми, роми, україна, цигани

Ромів в Закарпатті поважаю, а циган у Львові – остерігаюсь

Події погрому табору циган у Львові викликав великий резонанс у всіх українських ЗМІ, як і закордоном збурення, але в тому галасі нарочитого співчуття закарпатським ромам і обурення щодо дій місцевої молоді, яка вчинила цей розгардіяш, ніхто не задумався над одним простим питанням: Чи було б все це, якби табору не було? Відповідь однозначна: Звичайно, що ні! Якби табору циган у Львові не було, то ніякого погрому і жертв не було! Отже хто в тому винуватий і хто має відповісти за тривале нелегальне знаходження циганського табору на території Львова? Відповідь так само є однозначною: місцева влада.

Мені ця ситуація дуже нагадує події у Львові зі сміттям у Грибовичах, коли полігон був по-закону вже закритий, але львівська влада продовжувала нагло вивозити сміття сюди і не зробили жодних дій щодо побудови нового полігону для сміття – жодного натяку на вирішення проблеми. Для нас вистачить!- в тиху думала львівська влада, аж поки не стався відомий трагічний інцидент з пожежею і жертвами на Грибовицькому сміттєзвалищі, що абсолютно не дивно, тому що величина його набула неймовірних масштабів. Що було далі – то деталі. Суть – у повній бездіяльності відповідальної за все влади!

Сповна аналогічна ситуація і тепер: чому місцева влада закривала очі на існування незаконних поселень закарпатських ромів на своїй території? Тим більше, що не помічати їх присутності було просто неможливо, бо циганки і малі циганчата швендяли центром міста і злісно чіплялися до всіх перехожих і особливо до туристів, просто вимагаючи в наглу грошей майже як рекет: дайте і я від вас відстану, залишу в спокої. Чому поліція не припиняла цього неподобства? Ах, бо то багатостраждальні роми!!! Трясця вашої матері!- так зробіть, щоб вони не були багатостраждальними! Нащо держава утримує працівників соціальної служби?! Щоб вони по кабінетах сиділи і грошики ділили? Працюйте з людьми, суки! Вилазьте і йдіть у циганські табори та питайте твердо, чому діти живуть в таких умовах антисанітарії? Чому діти жебракують? Хто повинен врятувати дітей від подібних умов соціальної деградації, як не соціальні служби і влада вцілому?! Батьків щодо дітей з титульної нації або інших нацменшин в Україні позбавляють батьківська і за значно менші провини, а тут прошу ласкаво: то роми! Здохне десь по кущах хоч сотня циганчат – кому яке діло?

Показували по телевізії в лікарні зраненого циганського підлітка, в якого питалися журналюхи про самопочуття, а про скільки класів має освіти – запитати не здогадалися. А воно ж ніде не вчилося! До жодної школи не ходило! Ніякої освіти не має, то як має жити такий вихованець соціуму, як не з крадіжок або жебрацтва. Освіти ж ніякої! І владі це байдуже що у Львові, що на Закарпатті. Там з освітою угрів рейвах, а циганами нікому заопікуватися. Хіба коли погроми, то Світова спільнота активізується і каже: Це негарно. Шануйте ромів. Українська влада перед Світом вибачається, але з циганами і далі все як було – так і є. Тобто поводиться огидно, як ось сталося у Львові.

Ще раз зазначу, що якби тільки з’явилися перші ознаки поселення циган у Львові, туди б мали одразу прийти поліцейські і попередити, що завтра всіх завантажать в автозаки, а дітей забере соцзахист – вмить нікого не було б. Взагалі ніде б бардаку не було, якби закон був один для всіх. Це істина-апріорі! Тільки влада має пріоритет застосування насилля, але виключно в межах закону, проте коли влада ігнорує свої обов’язки, то право на насилля переходить до громадян, які згідно закону мають так само право на самозахист: себе, своєї домівки, своїх ближніх і своєї території. Я абсолютно не виправдовую молодиків, які вчинили насилля над циганами, але я звинувачую в тому що відбулося владу за її бездіяльність, що спричинила погром, поранення та вбивство людини – все це є злочином. В законах України подібна злочинна бездіяльність передбачена, як і покарання за це. В нашому випадку головна падлюка, що корчить в черговий раз з себе співчутливу й абсолютно невинну істоту, є голова міста Львова – Андрій Садовий. Ганьба! Банду геть!

Богдан Гордасевич

25 червня 2018 р.

м. Львів.

Коментарі: 14

Мольфар

шоколадні яєчка в глибокій жопі !!!

25.06.18, 18:35

Найбільше голосів за результатами опитування отримала лідер партії ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко та її політсила.

Якби вибори президента України та Верховної Ради відбувалися у червні, то найбільшу кількість голосів отримали б лідер партії ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко, а 5-відсотковий бар’єр подолали б вісім політичних партій.

Відповідні дані соціологічного опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології.

Так, серед українців, які визначилися зі своїм вибором, 19,5% респондентів проголосували б за партію ВО "Батьківщина" (лідер Юлія Тимошенко), 14,4% - за партію "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, 10,5% - за партію "Опозиційний блок", 10,3% - за партію "За життя" Вадима Рабиновича, 9,7% - за Радикальну партію Олега Ляшка, 7,3% голосів отримала б партія "Блок Петра Порошенка "Солідарність", 6,2% - партія "Блок Святослава Вакарчука", 5,2% - партія "Слуга народу" Володимира Зеленського. Решта партій отримали б менше 5% голосів.

Разом із тим, якби у виборах не брали участь політсили Вакарчука та Зеленського, ці ж партії отримали б більше голосів, проте жодна інша партія все одно не змогла б подолати 5% бар’єр.

Водночас президентські перегони виграла б Юлія Тимошенко - 22,8% серед тих, то визначився і збирається прийти на дільницю (якби в виборах брали участь Святослав Вакарчук та Володимир Зеленський, лідер "Батьківщини" отримала б 19,5%), на другому місці опинився Анатолій Гриценко - 16% (12,6% відповідно), замикає трійку лідерів Олег Ляшко - 13,2% (10,7% відповідно).

Зазначимо, чинного главу держави Петра Порошенка (10,5%) за результатами опитування випередив би співголова партії "Опозиційний блок" Юрій Бойко (10,6%), до того ж розрив став би ще очевиднішим, якби у виборах брали участь Зеленський та Вакарчук - 8,5% та 10,2% відповідно.

Своєю чергою Зеленський отримав би 8,3%, а Вакарчук 7,4% голосів виборців.

Нагадаємо, раніше

Понад 80% українців незадоволені напрямком, яким рухається країна

понад 80% українців розповіли, що незадоволені напрямком, яким рухається країна. Так, 47,3% підтримують вступ України до ЄС, тоді як 11,9% виступають за приєднання до Митного союзу. Близько 30% українців вважають, що наша країна мусить рухатись власним шляхом і їй не варто орієнтуватись ні на Євросоюз, ні на Митний союз. Більше читайте тут: https://tsn.ua/politika/sociologi-oprilyudnili-elektoralni-vpodobannya-ukrayinciv-1176936.html

Коментарі: 2

Мольфар

Усе життя він в Україну вірив...

25.06.18, 18:27

Не стало останнього політв'язня СРСР

Богдан Климчак помер на 81-му році життя. Фото:gdb.rferl.org

У Львові на 81-му році життя помер український політв'язень Богдан Климчак.

Свого часу він був останнім радянським політичним бранцем, якого утримували в таборах СРСР. Про це пише "Форпост".

Богдан Климчак народився 22 липня 1937-го в селі Себечів на Львівщині. Уперше за ґрати потрапив у 20 років —наступного дня після закінчення навчання у Магаданському гірничому технікумі. На Далекому Сході відбувала заслання вся його родина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сенцов голодує 43-й день: адвокат довів, що у в'язня українське громадянство

Вдруге його засудили 18 червня 1979-го – до 15 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. У звинуваченні зазначалося: "Проводив антирадянську агітацію і пропаганду, зрадив батьківщину".

Загалом Богдан Климчак відбув за ґратами 17 років і 40 днів. Крім цього, ще 8 років — на спецпоселенні. Серед його співв'язнів були ідеолог ОУН Петро Дужий, Герой України Степан Хмара, відомий російський демократ Сергій Ковальов. Під час ув'язнення у Мордовії у сусідній з ним "зоні" карався Василь Стус.

1990-го постановою пленуму Верховного Суду УРСР засудження Климчака за політичними статтями визнали безпідставним. Його дії перекваліфікували у незаконний перехід кордону без антирадянської мети, за який передбачені 3 роки позбавлення волі.

Отримавши свободу, Богдан Климчак демонстративно відмовився від радянського паспорта. А коли в прокуратурі йому запропонували подати заяву на реабілітацію, не зробив цього. Він пояснив відмову так: "Я не хочу отримувати подачку з рук тих, хто мене позбавляв волі за мою любов до України".
Не шанував він і сучасну політичну еліту, а нинішні націоналістичні партії України називав "колаборантами злочинної влади". 1999 року Богдан Климчак вийшов із Товариства політв'язнів та репресованих саме через співпрацю із владою.