Фото: НВ/Наталія Кравчук

Валовий зовнішній борг України скоротився

Валовий зовнішній борг України на кінець червня 2018 року становив $113,75 млрд, що що на 1,47%, або на $1,7 млрд менше, ніж на початок року.

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ).

Зазначається, що борг держуправління за цей період зменшився на 1,97% - до $38,1 млрд, зобов'язання НБУ скоротилися на 6,1% - до $6,98 млрд. Зобов'язання НБУ і майже весь урядовий борг представлені довгостроковими запозиченнями.

Депозитні корпорації в звітному періоді зменшили борг на 5,3% - до $5,9 млрд, інші сектори - скоротили на 0,6%, до $53,04 млрд. Обсяг зобов'язань за прямими інвестиціями зріс на 1,6% - до $9,7 млрд.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що співвідношення прямого державного боргу України до валового внутрішнього продукту (ВВП) за підсумками першого півріччя 2018 року скоротилося до 63%.

Нагадаємо, що на початку 2018 року валовий зовнішній борг України становив $116,6 млрд.

Попри це, перспективи реального отримання Україною цих грошей від Росії відповідно до перемоги в Стокгольмському суді виглядають досить далекими і туманними, інформують Економічні Новини.

Судова тяганина може затягнутися надовго

Так, у коментарі Економічним новинам колишній міністр економіки Віктор Суслов припустив, що судова тяганина між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» триватиме ще дуже довго. «Якісь європейські суди прийматимуть рішення на нашу користь, якісь –їх блокуватимуть… Таким чином будемо ще довго ходити навколо цього питання», – каже він.
Такої ж думки дотримується і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Подальша ситуація розвиватиметься так: «Газпром» знову звернеться в якийсь суд, ми, у свою чергу, подамо скаргу в якийсь суд – і так триватиме ще дуже довго. Роками. Перспектив отримати гроші від Росії абсолютно ніяких», – сказав він в коментарі Економічним новинам.
До теми «ходіння по судах» зазначимо, на фоні провалу в суді Швеції «Газпром» «похвалився» тим, що англійський суд 13 вересня скасував рішення про арешт активів «Газпрому» у Великобританії та Уельсі в межах виконання рішення арбітражу Стокгольма щодо спору з «Нафтогазом». Також у своєму офіційному повідомленні «Газпром» зазначив, що має намір домогтися перегляду рішення шведського суду.

Тим часом, намір «Газпрому» «домогтися перегляду рішення шведського суду» вважає абсурдним Юрій Вітренко. «У цьому рішенні чітко зазначено, що воно оскарженню не підлягає», – сказав він.
Також перемогою «Газпрому» Юрій Вітренко не вважає і рішення англійського суду. Навпаки – бачить у цьому виграш для України. «Не знаю, чи ви чули, але у процесі арешту активів «Газпрому» у Великобританії відбулася приємна несподіванка – були заарештовані (заморожені) акції Північного потоку 1, які там несподівано знайшлися. «Газпром» був вимушений формально зобов’язатися перед судом не відчужувати ці акції і тримати їх в Англії до розгляду справи в англійському суді щодо примусового стягнення його активів у Британії. Таким чином, рішення суду про замороження активів було замінено на це зобов’язання перед судом з боку «Газпрому». І він тепер має вирішувати – або погасити перед нами заборгованість (з відсотками та компенсацією витрат), або з острахом чекати на рішення англійського суду щодо продажу акцій Північного потоку-1 в рахунок погашення боргу», – написав він у соцмережі. Попередні слухання у суді Лондона призначені на лютий 2019 року.

Читайте: «Нафтогаз» повідомив про арешт голландських активів «Газпрому»

У самому НАК «Нафтогаз» повідомили, що на заборгованість російського газового монополіста нараховуються відсотки – приблизно, 500 тисяч доларів у день. «Газпром може легко зупинити ці нерозумні втрати. Банківські реквізити «Нафтогазу» йому відомі. А поки ми продовжуємо процес примусового стягнення», – зазначили в «Нафтогазі». Станом на 13 вересня цього року, згідно з офіційним повідомленням НАК «Нафтогаз» на заборгованість «Газпрому» перед «Нафтогазом», були нараховані відсотки в сумі 104 млн доларів.

Арешти активів «Газпрому» як інструмент тиску

Тим часом, Олександр Охріменко вважає, що тільки арештами активів «Газпрому» у різних країнах світу «Нафтогаз» «ситий не буде». «Арешт – це ще нічого не означає. Для того, щоб це майно конфіскувати і продати на аукціоні, знову таки потрібні рішення суду. Окремі. По кожному пункту. Причому ці рішення мають бути конкретні – що саме це майно можна конфіскувати і продати на аукціоні. На все це може піти десятки років», – каже він.

Читайте: "Нафтогаз" почне торгувати автогазом вроздріб

Про те, що рішення про арешт закордонних активів «Газпрому» та їх подальше виконання буде прийматися в кожній конкретній юрисдикції з урахуванням практики місцевих судів щодо виконання арбітражних рішень, говорить і відповідальний адміністратор Арбітражного центру при російському Інституті сучасного арбітражу Андрій Горленко.

За словами президента Українського аналітичного центру, європейська судова система побудована таким чином, що там немає швидких рішень. «Те що Апеляційний суд Швеції скасував призупинення рішення Стокгольмського суду – це звісно добре. Але тільки для іміджу України та її позицій у світі. Дієвого механізму отримання виграних у Стокгольмському суді грошей немає. Тут можна сперечатися, можна сваритися, можна робити якісь заяви… Просто не існує механізму, як це зробити. Все можна вирішити, тільки якщо сісти за стіл переговорів. Навіть люди, які судяться щодо бізнесу, знають, що краще домовитися. Але у разі конфлікту між «Нафтогазом» і «Газпромом» – хто може сісти за стіл переговорів? Можливо, через років 5-10…», – говорить Олександр Охріменко.
Зазначимо, на фоні прийнятих судових рішень у Швеції і Лондоні представники «Газпрому» минулого тижня не приїхали на раніше заплановану тристоронню консультацію ЄС-РФ-Україна в Брюссель, де мали на експертному рівні обговорити питання транзиту газу через газотранспортну систему України після 2019 року і потреби Євросоюзу в газі. Ще раніше голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що «Нафтогаз» не готовий одночасно обговорювати з РФ транзитний контракт та мирову угоду за позовами в арбітражі.

Тим часом, юрист-міжнародник, який спеціалізується на діяльності енергетичних компаній, Алан Райлі, радить росіянам після поразки у шведському суді виписати «Газпрому» чек. «Це буде вихід, який дасть змогу зберегти обличчя. Якщо ж ні, то репутаційні втрати будуть великими. Коли один європейський суд за іншим ухвалює рішення не на вашу користь, я, як юрист, просто сказав би керівництву «Газпрому»: стоп! Коли ви вже у ямі, не копайте глибше», – каже він.

У свою чергу зазначимо, що сам факт «заморожування» активів «Газпрому» по всьому світу, вже сам по собі не дає російській компанії можливостей для фінансових маневрів. Втрата репутації також б’є по фінансах. Сьогодні ринкова вартість компанії оцінюється в $55 млрд, тоді як боргові зобов’язання вже перевалили за $54 млрд. Це при тому, що десять років тому вартість російської монополії оцінювалася в $342 млрд.

Арешт активів «Газпрому» як єдиний шлях до стягнення боргу

Про те, що для Росії («Газпрому») нічого не платити Україні («Нафтогазу») – це принципове питання, – говорить в коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Арештувати активів «Газпрому» по всьому світі реальніше, ніж отримати гроші від Росії напряму. Я думаю, не віддавати гроші «Нафтогазу» для «Газпрому» є питанням принципу», – сказав він.

На відміну від тих, хто скептично ставиться до можливості стягнути із «Газпрому» $2,6 млрд через арешти активів «Газпрому» по всьому світу і їх подальшої реалізації, Андрій Новак переконаний, що тільки таким шляхом «Нафтогаз» може повернути собі свої гроші. «Лише через реалізацію арештованих по всьому світі активів «Газпрому» можна буде назбирати ту суму, яку «Газпром» має повернути Україні», – каже він.

У тому, що арешт і реалізація активів «Газпрому» таки принесуть гроші «Нафтогазу», переконаний Алан Райлі. «Думаю, «Нафтогаз» таки отримає 2,6 млрд доларів. Цілком зрозуміло, що активи «Газпрому» у ЄС перевищують цю суму», – каже він.

Експерт з енергетики Михайло Гончар також позитивно оцінює успіхи України і подальші перспективи щодо стягнення з Росії виграних через Стокгольмський суд грошей шляхом накладення арештів на активи «Газпрому». «За ініціативою української сторони активи «Газпрому» уже арештовані у Нідерландах, Великій Британії та Швейцарії. Тепер треба йти ескалаційним шляхом далі й посилювати тиск на російську сторону. Наприклад, «Нафтогаз» може арештувати трубну продукцію, що перебуває у чотирьох європейських портах. Вона призначена для будівництва «Північного потоку-2». Таким чином, ми завдамо ще одного удару по «Газпрому» та ускладнимо будівництво газопроводу», – каже експерт.
Зазначимо, раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що після запуску газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів

Автор: Надия Михальчук

http://enovosty.com/uk/ekonomika-ukr/full/1709-aresht-aktiviv-gazpromu-chi-zmozhe-naftogaz-zneciniti-nacionalne-nadbannya-rosii

Про це йдеться в Законі № 5364 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування в сфері паркування транспортних засобів», який Президент України Петро Порошенко підписав ще 28 березня 2018 року. Через 180 днів з цієї дати, а саме з 27 вересня документ повинен кардинально змінити ставлення українців до керування транспортними засобами, інформують Економічні Новини.

Закон передбачає появу трьох режимів залучення водія до відповідальності за вчинене порушення правил дорожнього руху:
По-перше, залучення до відповідальності може відбуватися так, як зараз: за допомогою спілкування між правоохоронцем і порушником, аналізу документів і написання протоколу.
По-друге, в Україні нарешті з’явиться автофіксація правопорушень. Дані з відеокамер будуть надходити безпосередньо до поліцейської дільниці.
По-третє, поліцейські і інспектори з паркування отримали право в ручному режимі фіксувати факт правопорушення за допомогою відеокамер, які здійснюють запис місця, часу і дати ДТП або правил паркування.

Закон також передбачає значне підвищення штрафів за порушення правил дорожнього руху. Так, за перевищення швидкісного режиму на 50 км / год і більше водієві доведеться викласти 3 400 гривень. Раніше за таке перевищення автомобілісту загрожувало лише 510 гривень штрафу.

У разі якщо автомобіліст спровокував дорожньо-транспортну пригоду і покинув місце інциденту, йому загрожує штраф в діапазоні 2 550 – 3 400 гривень. Крім цього, зникли злочинця чекає конфіскація прав на півроку.

За керування транспортним засобом без прав розмір покарання збільшили в 20 разів! Тепер, якщо за кермо сяде людина, що не має прав, доведеться викласти чималу суму – 20 400 гривень. За повторне порушення цього пункту протягом 12 місяців потрібно буде сплатити додатково ще 40 800 гривень.

Нововведення торкнуться також оплати паркувального місця. За спроби безкоштовно постояти на майданчику для платного паркування доведеться тепер сплатити не менше сотні гривень. Неправильне розташування транспортного засобу під час паркування спричинить ще більші штрафи. Порушення буде каратися сумою від 255 до 1700 гривень. Однак на місці сплатити за це правопорушення водій не зможе. Дане адміністративне порушення необхідно буде погасити в відділенні банку по квитанції або СМС-сповіщенню.

Відповідно до закону, порушенням є факт простою автомобіля на платному майданчику протягом 10 хвилин і більше без попередньої оплати за послуги. Така безкоштовна стоянка буде каратися в 20-кратному розмірі вартості однієї години тієї чи іншої парковки.

Якщо ж власник автомобіля вирішить припаркувати свою машину в місці, призначеному для людей з інвалідністю, йому потрібно бути готовим заплатити суму,що в 30 разів перевищує вартість однієї години паркування. Наприклад, якщо в центрі Києва паркування на майданчику коштує 10 грн / год, то за безкоштовну стоянку машини доведеться заплатити 200 грн, а за стоянку на місці, призначеному для інвалідів, – 300 грн. Нагадаємо, що вартість паркування в столиці залежить від зон: найдорожчою вважається перша зона (центральні вулиці), а найдешевшою – третя зона, де вартість дорівнює 5 грн / год.

Вищеназвані штрафи за паркування – не найбільше покарання згідно з новим законом. Власникам автомобілів може загрожувати навіть евакуація транспортного засобу на штрафмайданчик без їх згоди. Однак таке покарання буде застосовуватися лише при злісному порушенні ПДР.

У Верховній Раді також зареєстрований законопроект № 8492, який передбачає боротьбу з ДТП та зменшення кількості смертельних аварій. Додамо, на українських дорогах щорічно вмирає близько 3,5 тис. людей, а травми різного ступінь отримують ще більше – 35 тисяч. Це означає, що за 24 години в нашій країні в ДТП гине 9 українців. Таким чином, ми стали одними з лідерів за смертністю в дорожніх аваріях в Європі.

Всесвітня організація охорони здоров’я називає головним фактором ризику на дорогах – ігнорування безпеки. Українські водії забувають про ремені безпеки, а мотоциклісти часто їздять без мотошоломів. На думку ВООЗ, це чи не головна причина всіх наших ДТП.

Дорожньо-транспортнi пригоди за період з 01.01.2018 по 31.07.2018

http://enovosty.com/uk/auto-ukr/full/1709-v-ukraini-vvodyat-velichezni-shtrafi-za-porushennya-pdr

Проблема невикористання ременів безпеки в нашій країні стоїть дуже гостро. Медики неодноразово заявляли, що ігнорування такого простого правила і відсутність подушки безпеки – практично гарантований перелом шиї в випадку аварії. Крім того, внаслідок жорсткого зіткнення, водій взагалі може вилетіти на дорогу, пробивши лобове скло.

Експерти закликають пристібатися не просто водіїв автомобіля, але і всіх пасажирів. Причому це правило відноситься і до людей, розташованих на задньому сидінні або тих, що знаходяться в салоні автобуса. Правила дорожнього руху роблять виняток лише для пасажирів спецавтомобілів, інструкторів з водіння і людей з обмеженими можливостями.

У Європі вже давно практика пристібання ременями безпеки – звичайне і звичне явище. Для європейців взагалі недоречно використання поширених в Україні заглушок для фіксаторів ременя безпеки і надягання футболок з чорною смугою по діагоналі, що нагадують ремінь безпеки. Це не просто нерозумно, це надзвичайно небезпечно.s, 

Під час візиту до Кропивницького з нагоди Дня міста Президент Петро Порошенко відвідав 3-й окремий полк Сил спеціального призначення Збройних Сил України імені князя Святослава Хороброго, де ознайомився зі славним героїчним шляхом частини та оглянув відновлені приміщення частини, зокрема їдальні.

Кімната бойової слави включає в себе кілька залів з різними за тематикою експозицій, починаючи від перших днів російської окупації і до сьогоднішнього дня.

Усі артефакти були зібрані бійцями полку в ході бойових дій. Тут, зокрема, можна побачити зброю, форму, спорядження та прапори, які належали російським окупантам та проросійським терористам.

Окремий зал присвячений боям в Донецькому аеропорту, де представлені особисті речі українських спецназівців, бронежилети, які врятували життя українських бійців, фотографії, символічний ключ від ДАПу та прапор, який майорів в аеропорту і був збережений бійцями. Сьогодні цей прапор двічі на рік урочисто піднімають в частині: в День державного прапора та в День полку.

Президент згадав, що в його кабінеті зберігається лялька, яку передали з ДАПу наші воїни-десантники.

Глава держави привітав командира частини полковника Олександра Трепака з днем народження.

«Ми усі пишаємось командиром полку і вашим полком», - сказав Петро Порошенко, додавши, що Кропивницький у нього асоціюється, в першу чергу, з 3-м полком спецназу.

Президент разом з командиром частини вшанували пам’ять загиблих спецпризначенців, яким присвячена окрема експозиція.

«Про таких героїв, як ви, треба знімати фільми», - зазначив Глава держави.

Експерти Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) презентували методичні рекомендації з аналізу декларацій посадовців для активістів і журналістів. Це алгоритм виявлення порушень у декларації, алгоритм подання заяв про порушення до правоохоронних органів, а також механізм дій у випадку, якщо розпорядники декларацій відмовляються надати до них доступ. У методичці враховано не лише передбачений законодавством порядок, але й реальні випадки із судової практики – 77 прикладів порушень та відповідальності за них, розповіли юристи ІРРП на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Алгоритм підготували на основі власного досвіду аналізу декларацій чиновників комунальних і державних підприємств та топ-посадовців. Серед них – 3340 паперових декларацій, які подавалися між 2011 роком і запровадженням електронного декларування. «Ми перевірили декларації чиновників та направили до антикорупційних органів 144 заяви. Зокрема, заяви направили до НАЗК, НАБУ, прокуратур місцевого і обласного рівня та Генеральної прокуратури. За результатами поданих нами заяв було порушено кримінальні справи. Проводиться дві повні перевірки, також були складені протоколи для притягнення посадовців до адміністративної відповідальності», – розповіла Оксана Максименюк, медіа-юристка, адвокатка ІРРП. «Цей механізм ефективно працює, але 1,5 роки – недостатній час для того, щоб продемонструвати результати. Ми продовжимо стежити за тим, які результати наших звернень», – зазначила Людмила Панкратова, медіа-юристка і адвокатка ІРРП.

Іноді декларації допомагали виявити порушення, напряму не пов’язані з декларуванням – наприклад, що підприємство депутата фінансувало політичну партію, або ж що чиновник вказав неправдиву інформацію у документах, переданих до іншого органу влади.

За підсумками аналізу, експерти підготували пропозиції змін, які допоможуть ліквідувати існуючі прогалини у законодавстві. Зокрема, це зміна строків складання протоколу порушення (стаття 354 Кодексу про адміністративні правопорушення) та строків накладення стягнення за порушення (ст. 38 КПаП) – з існуючими темпами розгляду справ, строки є недостатніми. Пропонують також надати працівникам Нацполіції право оформлювати протокол, та надати право прокурорам оскаржувати рішення судів 1-ї інстанції. «Також просимо внести зміни до Кримінального кодексу, оскільки у статтях 172 та 369-2 міститься посилання на стару редакцію закону про запобігання і протидію корупції, що робить статтю недійсною», – додала Оксана Максименюк.

Ще один недолік законодавства – що зараз на етапі конкурсу на певні посади, якщо це не спеціальний конкурс, кандидати не зобов’язані подавати декларацію – її має подавати тільки переможець. Немає відповідальності за несвоєчасне подання декларації кандидата, тому що ця особа ще не є держслужбовцем. Юристи звернули увагу, що зараз фактично немає часових обмежень для внесення виправлень у власну декларацію. «Формально – це 10 днів. На практиці, суди почали змушувати НАЗК дозволяти декларантам вносити зміни будь-коли. Була ситуація з головою обладміністрації, коли він подав виправлену декларацію через 2 роки», – зазначив Олександр Волошин, юрист ІРРП.

У законодавстві недостатньо чітко прописано, які саме посадові особи зобов’язані подавати декларації. Зокрема, це стосується керівників комунальних та державних підприємств. Є проблеми з доступом до декларацій певної категорії посадових осіб. В окремих випадках розпорядники декларацій – установи, де працюють посадовці – надають їх, іноді доступ доводиться відстоювати у суді, зокрема, щодо працівників СБУ. «У нас були виграші на місцевому рівні […] Але декларації працівників СБУ на вищому рівні нам поки що отримати не вдалося, ми зараз на стадії касаційного провадження – це питання вирішує Верховний суд», – розповіла Людмила Панкратова.

http://uacrisis.org/ua/68562-irrp

Президент Петро Порошенко вважає підписання угоди купівлі-продажу акцій між компаніями Mriya Farming PLC та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company щодо продажу компаній Mriya Holding Cyprus Limited та Mriya Trading Cyprus Ltd надзвичайно важливою подією, оскільки є свідченням якісної зміни інвестиційного клімату в нашій державі, відновлення віри інвесторів та їх готовність вкладати кошти в Україну.

Петро Порошенко назвав важливим той факт, що сьогодні реалізовується у конкретні кроки інтерес наших арабських партнерів та плани інвестицій в Україну з боку найбільших світових інвесторів, який був засвідчений під його візиту до Саудівської Аравії.

«Сьогодні це є найбільший контракт, найбільша купівля в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Сьогодні це перша знакова інвестиція суверенного фонду Саудівської Аравії і суверенного фонду всіх країн світу в українські активи», - також підкреслив Президент.

«Сьогодні це перша інвестиція такого масштабу після початку російської агресії в 2014 році, що означає відновлення віри інвесторів в Україну, в основні галузі української економіки», - особливо акцентував Глава держави.

Петро Порошенко звернув увагу, що цей контракт не означає купівлю української землі. «Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в український аграрний комплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, підвищенню експорту, підвищенню надходження валютної виручки, створення високооплачуваних нових робочих місць», - констатував Президент.

За його словами також було проведено переговори з інвесторами, під час яких досягнуто домовленості про те, що підписання зазначеної угоди, -  це лише початок «надзвичайно важливого процесу» і надалі обсяг інвестицій, в тому числі SALIC і з боку суверенного фонду, в Україні будуть зростати.

Глава держави розповів про важливі для української економіки події, які відбулися останнього місяця. Зокрема, про надходження 200 млн доларів з боку компанії Bayer з інвестиції в насіннєвий завод, 450 мільйонів доларів від компанії NBT з Норвегії, яка інвестувала у відновлювальну енергетику.

Також Президент анонсував відкриття наступного тижня в Миколаївській області переробного виробництва, згадав нещодавнє відкриття магазину H&M, початок польотів лоукостера Ryanair з українських аеропортів. Петро Порошенко також зазначив, що вчора надійшов перший локомотив General Electric, а сьогодні вранці відбувся запуск проекту IKEA в Україні.

«Це події лише одного місяця, це темпи розвитку України і результати імплементації реформ», - наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що минулого року було розпочато процес, а сьогодні вже підписується документ.

Керуючий директор компанії SALIC Халед Аль-Абуді зауважив, що це не перша інвестиція в Україну, але вперше в такому масштабі. «Ми налаштовані і в подальшому продовжувати нашу діяльність, і ця угода із компанією «Мрія» є відновленням діяльності агрохолдінгу. Ми налаштовані на те, щоб підвищити ефективність виробництва… І це не є останньою нашою інвестицією в Україну. Ми розглядаємо можливості інвестування в інші сектори», - наголосив він.

Керуючий директор компанії SALIC висловив сподівання, що інші інвестори з Саудівської Аравії зацікавляться Україною.

https://www.president.gov.ua/news/ce-najbilshij-kontrakt-v-silskogospodarskomu-sektori-za-vsyu-49526