В номері від 12 травня на першій сторінці в першій статті "День Перемоги" найпопулярніша газета Кіровоградської області (21 канал) пише про червоні прапори, які схвально сприймаються кіровоградцями на відміну від, цитую, "львівських фашистів". Приводжу скановані фрагменти газети.











Не збираюся дискутувати з тими, хто повністю поділяє таке визначення, хто налаштований на загострення протистояння між регіонами, містами України. Думаю, що якщо у НОРМАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ з інших міст буде бажання написати листи до редакції газети з висловленням обурення стосовно такого таврування мешканців великого міста, якщо таких листів буде багато, то це було б корисно. Можливо де в кого якісь думки з'являться, щось у голові зачухається?

Якщо продублювати листи ще й на адресу Обласної Держадміністрації (25002, м. Кіровоград, площа Кірова, 1), то може й очільники області звернуть увагу на неприпустимість таких висловлювань.

"Добрые слова слушать легко, но вес у них очень большой."

Перше заварювання зеленого чаю триває 3 хв. друге заливання кропом 4 хв. третє заливання кропом складає 6 хв.

Коли я досліджував механізм годинників і надалі лагодив їх то вдало змайстрований годинник ставив поряд і з його показанням заварював чай. А коли я почав вивчати радіотехніку і лагодити радіоли, магнітоли то вмикав вдало змайстроване радіо і заливав кропом коли починалася пісня, а в наступну пісню заливав кропом вдруге, а в наступну заливав настоювання втретє. Одна музична композиція складає не менше три хвилини, отже заварювання зеленого чаю вкладається в графік.

Думаю ми встигнемо зробити першу заварку поки прочитаємо нову щасливу історію, ну... може і ні. Це залежить відтого як дуже заглибитись і зосередитись на ній:

Я віруюча 10 років, і за цей час Бог зробив у моєму житті багато чудес. Він дарував мені чудових пастирів, друзів, чоловіка, дітей. Свідоцтво про Боже диво у моєму житті заключається в тому, що, як казали лікарі, у мене не могло бути дітей. Але завдяки Богові, я народила і виховую зараз двох чудових доньок. Слава Богу! Моя мати і двоє братів отримали спасіння. Бог дав усе необхідне для мого життя. А найголовніше – вічне життя, мир, любов і радість!

http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/ayperepeleetsa/miracles/index.htm

http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/ayperepeleetsa/index.htm

11 мая на сессии Луганского облсовета ветеран НКВД поделился с депутатами воспоминаниями послевоенных лет: о том, как проводились облавы в Карпатских горах и о депортации задержанных в Сибирь.  -- Вы знаете, советскую власть не любили, -- рассказал ветеран. -- Только изберут председателя колхоза -- семью повесили. Только изберут в исполком -- семью повесили. Мы их дивизией с собаками в лесах оцепляли. Ловили, сажали в вагон и всех их, подлецов, в Сибирь! Поэтому они и мстят сейчас и России, и Сталину, и так дальше.  После этих слов в зале прозвучали аплодисменты.  Он также рассказал, как три года назад снова попал на западную Украину -- в санаторий в городе Трускавец.  -- Шо я хочу сказать? Вы очень хорошо говорите -- но очень поздно говорите. Я три года назад был в Трускавце, в санатории «Батьківщина». Там было 50 процентов наших, 50 процентов националистов. Они «добрый день, доброе утро» не говорили, а только «Хайль живе Украина, Хай живе Украина», -- произнося последние слова, ветеран имитировал рукой приветствие гитлеровцев.  По словам выступавшего, в санатории «Батьківщина» не хотели проводить никаких торжественных мероприятий, поскольку опасались, что ветераны передерутся.  -- В следующий раз ехать туда отказался, -- заключил ветеран НКВД.