У Миколаєві правоохоронець викручував руку журналістці podrobnosti.mk.ua Наталії Барбарош. Він відібрав її фотоапарат та розбив телефон.

За словами журналістки, у четвер будівлю на проспекті Леніна, 101, у приміщенні якої розташована редакція, заблокували озброєні працівники спецпідрозділу міліції.

Коли жінка вийшла подивитися, що коїться, на неї й напав міліціонер.

"Цей здоровань розбив мій телефон, вихопив його і шпурнув на сходи", - розповіла Барбарош.

Представниця ЗМІ розповіла, що у неї відбирали фотоапарат, що висів на шиї, викручували руку і ремінець від фотоапарата її душив.

Усе було на очах в інших міліціонерів і працівників з інших офісів. Правоохоронці протримала журналістку понад 2 години у холі будівлі без засобів зв'язку, не пояснюючи в чому справа.

Приблизно з 13-ї години до будівлі не можна було зайти з вулиці, а у співробітників офісів і фірм, що розташовані в будівлі, відібрали телефони і утримували їх усередині будівлі.

У МВС Миколаївської області повідомили журналістам, що "в рамках кримінального провадження з розслідування скоєння вбивства співробітниками УМВС України в Миколаївській області здійснено санкціонований судом Центрального району обшук адміністративної будівлі, розташованої на перехресті пр. Леніна і вул. Інженерна".

Правоохоронці не пояснюють, чому людей тримали силоміць у будівлі і чому у журналістки відібрали техніку.

До слова, журналістів сьогодні не пускали у Київраду.

Цього тижня світові ЗМІ звертали увагу на безкарність злочинів, вчинених українськими правоохоронцями, та публікували оцінки розвитку української економіки. Окрім того, їх цікавив успіх підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також стратегічне значення України для держав Східного партнерства.

Amnesty International оприлюднила заяву, в якій представники агенції визнали українську систему розслідування злочинів, здійснених посадовцями, недієвою, та закликали українських політиків до її реформації.

Як зазначили експерти Amnesty International, події в селищі Врадіївка вкотре засвідчили необхідність подолання проблему безкарності злочинів, вчинених українськими державними службовцями. Представники організації надіслали президентові Януковичу листа з проханням прискорити створення Державного бюро розслідувань, діяльність якого, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, має полягати в неупередженому розгляді заяв про злочини, вчинені посадовцями, включно з тортурами та іншими випадками жорстокого поводження.

«Демонстрації у Врадіївці – це чіткий вияв суспільного розчарування та відсутністю віри в наявну систему розслідування злочинів, вчинених державними службовцями. Для встановлення громадської довіри потрібні системні зміни способів розгляду заяв про злочинні дії посадовців», –  зазначає сайт Amnesty International. Експерти організації переконані, що теперішня «атмосфера безкарності» в Україні «підриває принцип, згідно з яким жодна людина, включно з представниками міліції, не стоїть вище за закон». «Лише тоді, коли кожна заява про тортури та інші випадки жорстокого поводження викликатиме оперативну та ефективну реакцію, буде подолано наявну практику безкарності подібних вчинків і відновлено громадську довіру до системи», – підсумовують вони.

Перешкодою на шляху будь-якого методу вирішення політичних проблем України стоять інтереси сім’ї Януковича, пише політолог Олександр Мотиль у своєму блозі на World Affairs.

«Українська держава з наявною структурою вочевидь недієва. Вона претендує на унітарність і централізованість, однак їй бракує здатності бути унітарною та централізованою. Результатом є султанат Януковича: ієрархічно організований і високоцентралізований спосіб правління, що нездатний прибрати сніг на вулицях Києва», – пише Мотиль.

Він зазначає, що раніше політики з Партії реґіонів стверджували, ніби підґрунтям для успішного функціонування української держави могла б стати децентралізація влади та розподіл її між реґіонами. Однак, пише він, «щойно вони захопили владу в Києві та зрозуміли, що централізація  – це найкоротший шлях до збільшення власного багатства, їхнє прагнення до децентралізації вилетіли крізь вікно, а Янукович-реґіонал став Януковичем-султаном».

Утім, аналітик вважає таку ситуацію загальною тенденцією: «[…] централізація – це не якийсь типово український імпульс. Самі по собі більшість держав у більшості випадків концентрують владу». Протилежну ж ситуацію Мотиль розглядає як кризове явище: «Якщо децентралізація виникає, вона зазвичай є наслідком якоїсь великої кризи, коли порушення наявного ладу можуть просто відбуватися, а можуть видаватися винятковою нагодою, і радикальні рішення здаються прийнятними». 

Мотиль наголошує: децентралізація держави не обов’язково означатиме, що уряд одразу стане відповідальним і демократичним. Він виділяє п’ять наслідків, які, на його думку, матиме децентралізація.

«По-перше, незважаючи на те, що місцеві посадовці зможуть і надалі розкрадати державне майно, вони не зможуть красти стільки ж, як і раніше, адже локальні можливості для розкрадання набагато менші. По-друге, місцеві органи влади, можливо, матимуть більшу мотивацію для здійснення нововведень на тій території, де вони самі більш відомі», – пише Мотиль.

По-третє, зазначає він, «регіональні політики повинні будуть спиратися на малоефективну та обмежену в ресурсах місцеву міліцію, внаслідок чого більше не зможуть застосовувати примус».

Крім того, пише експерт, місцеві посадовці будуть зацікавлені в поліпшенні умов життя у власному оточенні. «І, по-п’яте, якщо місцеві політики отримають більше влади, вони вже не зможуть звинувачувати центр у своїх помилках», – вважає Мотиль.

Водночас, додає він, місцеве населення матиме більший вплив на своїх політиків.

На думку Мотиля, головна перешкода до децентралізації – захоплений центральними політичними авторитетами Київ: «Для сім’ї Януковича відмова від влади означає політичне та економічне самогубство. Шанси на те, що вони розглядатимуть таку альтернативу, можуть виникнути лише в разі великої кризи, що притисне їх до стіни». Інша перепона – побоювання сепаратизму, що панує серед українських політиків. Мотиль вважає такі страхи перебільшеними. На його думку, вони пов’язані з тим, що розпад України вивів би багатьох українських політиків за межі політичної гри, позбавивши їх впливу.

«Незалежно від можливого вирішення проблем України – децентралізації, сепаратизму, демократії, верховенства права, ринкових відносин – єдиною найважливішою перешкодою для будь-яких змін є Партія регіонів. Якщо регіонали відійдуть від політики, Україна матиме шанс. Якщо вони затримаються надовго, країна в кращому разі буде приречена на стагнацію», – підсумовує Мотиль.

Успішне підписання Угоди про асоціацію стане визначальним політичним чинником не лише для України, а й для інших учасників програми Східного партнерства ЄС. Про це пише EurActiv.

EurActiv відзначає, що 3 липня литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус сказав, що провал підписання Угоди про асоціацію з ЄС небажаний не тільки для України, а й для інших країн – партнерів Євросоюзу.

«Я думаю, що це серйозно підірвало б програму Східного партнерства, підірвало б надійність, успішність цієї програми. Це підірвало б наше бачення Європи – відкритої та вільної», – сказав політик. За його оцінкою, Угода про асоціацію – це не лише «технічні переговори», а й геополітичний процес.

Як повідомив EurActiv аналітик Центру східних студій Вільнюса Лауринас Касчунас, для подальшого існування програми Східного партнерства їй потрібна «історія успіху». Тому позитивний досвід України також бажаний для Білорусі, Молдови, Вірменії, Грузії та Азербайджану.

На думку аналітика Центру східних студій у Вільнюсі Лауринаса Касчунаса, підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС залежатиме від вирішення справи Тимошенко та виборів до німецького Бундестагу. Про це пише EurActiv.

«Ми не збираємося одружуватися, ми лише збираємося зустрічатися, – сказав Лауринас Касчунас, – тому я не думаю, що ми маємо очікувати від України надто багато».

EurActiv відзначає, що міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вважає звільнення Тимошенко не єдиною, але ключовою умовою для успішного підписання Угоди про асоціацію.

«Я звертаюся до моїх українських друзів: ставтеся до цього серйозно. В Європі є уряди, що вважають цю особисту справу символом верховенства права. Вам може це подобатися, може не подобатися, але найкращим шляхом є звільнення цієї хворої жінки, тому що вона потребує медичної допомоги», – заявив литовський міністр.

Він наголосив, що звільнення Тимошенко для багатьох з країн ЄС – обов’язкова вимога, що має бути виконана до підписання Угоди про асоціацію. Політик сказав, що наразі, за його відчуттями, обидві сторони – Україна та ЄС – наближаються до досягнення бажаного, однак «вікно можливостей» не буде відкритим довіку.

Касчунас також зазначив, що ключі до підписання перебувають у руках Німеччини, адже голова уряду ФРН, канцлер Ангела Меркель, ставиться до зближення ЄС з Україною обережніше, аніж інші європейські політики. «Так, я думаю, що ключі перебувають у руках Німеччини, але ми маємо почекати виборів до Бундестагу. Також ключі є в християнських демократів у Європарламенті», – сказав Касчунас. Нагадаємо, що парламентські вибори відбудуться у ФРН у вересні 2013 року.

На запитання, чи передбачає ЄС план «Б» щодо України, Лінкявічус відповів, що використання альтернативного плану небажане, та все ж не є «кінцем світу».

Видання Polityka Globalna.pl коментуючи вступ Хорватії до ЄС зазначає, що новий член фактично вичерпав потенціал ЄС до розширення.

Видання Polityka Globalna.pl коментує вступ Хорватії до ЄС і зазначає, що новий член фактично на певний час вичерпав потенціал ЄС до розширення. Відповідно, переговори з Туреччиною – це лише фарс; Україна наразі сама не визначилася з власною міжнародною позицією та пріоритетами; Швейцарія, Норвегія та Ісландія ніколи й не виявляли бажання приєднатися до ЄС; а країни Балканського півострова настільки не готові до вступу в ЄС, що навіть не варто про них згадувати. Тому наразі ЄС зосередиться на внутрішніх справах.

Rzeczpospolita подає три причини, чому Польща каже «Так» угоді про асоціацію.

Виконувач обов’язків редактора видання Rzeczpospolita Анджей Талага називає три причини, чому Польща каже «так» підписанню Угоди про асоціацію. Першою та найважливішою є питання безпеки. Наразі Польща фактично перебуває на межі обох євроатлантичних структур – ЄС і НАТО – та сусідує з недемократичними або напівдемократичними країнами, всередині яких існують ризики втрати політичної стабільності. Відповідно будь-які заворушення в цих країнах можуть вплинути на ситуацію в Польщі, а потім і в ЄС.

Саме тому німці голосували за розширення ЄС на схід і за прийняття Польщі до ЄС. Таким чином Німеччина захистила себе й розділила всі ризики на сході. Тепер вона не лише отримує вигоду від торгівлі з Польщею, а й змогла скоротити армію. Навряд чи це було б можливо, якби Німеччина не межувала з країною – членом ЄС і НАТО. То чому Польща має обирати іншу стратегію щодо України?

Друга вагома причина – врівноваження сил Москви в реґіоні. Спершу царі, а потім Ленін, Сталін і Гітлер наголошували, що міць Росії тісно пов’язана з контролем над українськими землями. Без них ідея російської наддержави просто не має змісту.

З погляду геополітики, що сильніша й вільніша Україна, то слабша Росія, то менший її політичний та економічний вплив на пострадянському просторі. Тож, провадячи східну політику, Брюссель мав би брати до уваги інтереси не лише Москви, як зараз, а й Києва.

Третя причина – демографія. Зі співвідношенням 1,3 дитини на одну жінку та виїздом з країни до 2 мільйонів громадян населення Польщі зменшується. Ця тенденція триватиме, що негативно вплине на пенсійну систему та всю економіку, зменшить суспільну динаміку та інноваційність.

Для підтримки економічного росту потрібні будуть нові громадяни – найкраще, звичайно, з подібною культурою, мовою та зовнішністю. Ідеальними кандидатами є, власне, українці. Що кращими будуть відносини Києва та Брюсселя і що менше існуватиме імміграційних обмежень, то більше шансів, що молоді та динамічні українці захочуть осісти над Віслою.

Відповідно, необхідно таки підписати Угоду про асоціацію. А потім прагнути до ще більшого наближення України до ЄС незалежно від того, чи буде Юлія Тимошенко сидіти у в’язниці та чи відбудеться реформа виборчої системи.

Геополітика не дозволяє припускатися помилок. А тому, якщо України не буде з нами, вона буде з Росією.

Вільнюс використовує ЄС для отримання незалежності від Росії в цілому реґіоні. Така мета виправдовує будь-які методи.

Литва під час свого президентства в ЄС наголошує, що Євросоюз повинен тиснути на Київ у запровадженні демократичних стандартів. Проте зазначає також, що потрібно пам’ятати: у разі невдачі місце лідера в реґіоні знову займе Росія. Литовцям, які прагнуть якомога віддалитися від своїх колишніх окупантів, такий сценарій дуже не подобається. І тоді, коли деякі столиці держав – членів ЄС заявляють, що в Україні не видно застосування демократичних стандартів, Вільнюс вказує на лицемірство в порівнянні демократії в Росії та Україні. Міністр закордонних справ Литви Лінкявічус сказав: «Мені не подобається, що рівень демократії вимірюється доступною кількістю нафти та газу».

У статті в журналі Ost-West Contact німецькі експерти розповіли про причини економічного спаду української економіки, що почався в липні.

У першій половині 2013 року, за даними німецького журналу Ost-West Contact, економічний розвиток України перебував у стані штилю, а в другій половині почне падати. Причиною цього експерти видання називають несприятливе для України поєднання факторів. На їхню думку, застій і спад частково пов’язані із завершенням багатого на інвестиції періоду Євро–2012. Спричинені вони і зменшенням обсягів  промислового виробництва та високою вартістю кредитів, викликаною політикою Національного банку. Ost-West-Contact нагадує і про передвиборчі «подарунки» 2012 року, що завдали збитків державному бюджету, дефіцит якого тоді зріс на 1,2%.

На основі аналізу наявної економічної ситуації в журналі наведено такий прогноз: «Постійно важкі глобальні умови та відсутність імпульсів до розвитку на внутрішньому ринку обтяжуватимуть економіку й у наступні місяці». Експерти видання передбачають спад  ВВП протягом решти 2013 року на 0,5%.

Оптимістично автори Ost-West Contact оцінюють можливості уряду зупинити знецінення гривні. Вони вважають, що у вирішенні цього питання українські політики мають шанс успішно використати можливості міжнародного фінансового ринку завдяки кращому доступу до нього.

У дослідженні Standard&Poor’s Україна й Туреччина відзначені як країни, чия економіка надзвичайно чутлива до зменшення зовнішнього фінансування. Про це пише Bloomberg.

За даними рейтингу Standard&Poor’s, Україна й Туреччина найчутливіші до зменшення зовнішнього фінансування серед країн, що розвиваються. Про це повідомляє сайт Bloomberg.

Загалом рейтинг розглядає 40 держав на перехідній стадії розвитку та аналізує їхню економіку за трьома показниками, а саме: 1) потреба в зовнішньому фінансуванні; 2) розмір короткострокового зовнішнього боргу; 3) дефіцит поточного рахунку. За всіма критеріями Україна та Туреччина, згідно з оцінкою Standard&Poor’s, перебувають у першій вісімці рейтингу.

«Що більша залежність економіки від зовнішнього фінансування порівняно з власним грошовим запасом і здатністю формувати валютний резерв, то чутливіша вона до надзвичайно м’якої грошово-кредитної політики урядів, яка наразі переважає у світі», – вважають аналітики рейтингової аґенції Моріц Крамер з Франкфурта та Франк Гілл з Лондона.

Експерти попереджають: «Сучасна непостійність ринку – це нагадування про те, що сприятливі фінансові умови, якими зараз користуються нові ринкові боржники, не обов’язково існуватимуть завжди».

За даними Global Food Security Index, у галузі продовольчої безпеки Україна має дев’ять сильних і три слабкі сторони, посідачи 48 місце серед 107 країн світу.

Згідно з Глобальним індексом у галузі безпеки харчування, Україна посідає 48 місце серед 107 досліджених країн світу. За трьома основними показниками, які беруть до уваги експерти, – наявність, доступність, а також якість і безпечність харчування, Україна посідає відповідно 51, 43 та 44 місця.

Серед сильних сторін України у сфері забезпечення власного населення продуктами харчування названо такі аспекти: низький рівень недоїдання (5%); невелика кількість людей за межею бідності (0,08%); безпечність харчування; змінність продукції сільськогосподарського сектору; достатність забезпечення продуктами харчування; існування соціальних програм із гарантування безпечності харчування; доступ фермерів до фінансування та ін.

З-поміж хиб української харчової промисловості індекс наголошує на таких: корупція (найвищий ризик); низький рівень ВВП ($7,400 на особу); велика частка продуктів харчування у складі витрат домашніх господарств (55,7%).

Перші місця в рейтингу посіли США, Норвегія, Франція, Австрія та Швейцарія. Найгірші показники в Бурунді, Судану, Того, Чаду та Демократичної Республіки Конго.

Росія та Білорусь у рейтингу посідають відповідно 40 та 46 місця. Інші сусіди України – Польща, Угорщина, Румунія та Словаччина – займають 27, 28, 33 та 37 позиції рейтингу.

Альтернативою «перемозі будь-якою ціною» на президентських виборах 2015 року, схоже, може стати прем’єрство Віктора Януковича з широкими повноваженнями

Якщо неминучість перемоги на президентських виборах 2015 року кандидата від опозиції стане для нинішнього режиму очевидною (з урахуванням усіх задіяних біло-синіми інструментів, як-от адмінресурс, фальсифікації тощо), напевно, буде проведено операцію «прем’єр Янукович»: змінами до Конституції знову обмежать повноваження президента, натомість їх дістане глава уряду. За нової системи влади, сконструйованої «доопрацьованим» АП проектом Основного Закону від Асамблеї, у руках Януковича-прем’єра можуть з’явитися важелі головної особи держави. Аналогічним чином у 2008–2012-му діяв Владімір Путін. Врешті, такий шлях протоптаний у пострадянських суспільствах і значною мірою апробований в Україні у 2006–2010 роках, коли діяла політреформа 2004-го. Ідентичний сценарій намагалася реалізувати й команда Міхеїла Саакашвілі в Грузії. Через конституційні обмеження президентських каденцій останній не міг бути обраний на третій термін (перегони мають відбутися в жовтні 2013-го). У зв’язку з цим 2010-го з ініціативи оточення Саакашвілі було ухвалено Закон «Про внесення змін і доповнень до Конституції Грузії», згідно з яким центр виконавчої влади в державі зміщувався від президента до прем’єр-міністра: обмежувалися повноваження глави держави, натомість посилювалася роль уряду й парламенту. Проте реалізувати задумане команді Саакашвілі не дав змоги програш його партії на виборах до законодавчого органу, адже саме наявність парламентської більшості була запорукою пролонгації влади в умовах нової парламентсько-президентської моделі.

Утім, якщо режим Януковича спробує реалізувати подіб­ний сценарій продовження перебування на чолі держави, то мав би провести ще до 2015 року позачергові вибори до ВР на мажоритарній основі. Бо йти на серйозну політичну авантюру рокіровки повноважень президента і прем’єр-міністра з такою нестійкою парламентською більшістю, яка є на сьогодні, було б вельми легковажно. Для успіху проекту «прем’єр Янукович» вона має бути дуже дисциплінованою, залежною від лідера й становити щонайменше 270–280 парламентаріїв за нинішньої чисельності депутатського корпусу.

Відповідний сценарій може реалізовуватися як самостійно, так і разом із послабленням центральної виконавчої влади та передачі виконавчих повноважень від місцевих державних адміністрацій до виконавчих органів рад (див. Тиждень, № 25-26/2013). Звісно, новий президент може спробувати скасувати зміни до Конституції, як це вже робив Янукович, однак чи наважиться на такий антиєвропейський за змістом крок хтось із нинішніх опозиціонерів у разі перемоги?

tyzhden

http://youtu.be/nFcldRi9sd8

Богдан Цюпин

09.07.2013
Лондон – Міжнародна неурядова антикорупційна організація Transparency International оприлюднила новий звіт The Global Corruption Barometer 2013, згідно з яким майже 40 відсотків (30%-39,99%) опитаних в Україні визнали, що упродовж року давали хабар принаймні один раз.

Близько 80% українців заявляють, що вважають важливим мати особисті зв’язки для залагодження своїх питань, і понад 80% опитаних в Україні вважають, що урядом керують кілька груп, котрі діють у власних інтересах тих осіб.

Як виявило дослідження, скаржитися на хабарництво багато людей не збираються, бо вважають, що такі скарги нічого не змінять.

Україна за масштабами хабарництва далеко не унікальна у світі, але, фактично, одна з найгірших у Європі.

Координатор програми Transparency International в пострадянських країнах Ірина Савицька сказала Радіо Свобода, що український уряд бореться з корупцією лише на словах.

Уряд в останні роки не брався за жодні серйозні реформи. Він лише говорить, лише обіцяє громадянам
Ірина Савицька
«Уряд в останні роки не брався за жодні серйозні реформи. Він лише говорить, лише обіцяє громадянам, а громадяни вже й перестала вірити, що уряд взагалі може робити щось серйозне», – зазначила представниця організації.

Корумпованість правоохоронців

Transparency International стурбовано заявляє, що показники цьогорічного «Барометра корупції» виявили, що загалом становище у світі з корупцією не покращується, а найбільш показовим є той факт, що найкорумованішим державним органом респонденти в багатьох країнах називають саме поліцію.

Тим часом урядовці та політики часто не подають прикладу боротьби з корупцією.

Поради Transparency International щодо того, як боротися з корупцією, досить очевидні: домагатися прозорості у роботі державних установ та уряду; система судочинства повинна бути незалежна й неупереджена; хабарників і порушників треба карати, щоб відохочувати інших.

Організація закликає уряди створити системи, які би дозволяли людям повідомляти про випадки хабарництва чи інші види корупції.

А однією з найочевидніших порад є заклик до людей просто не платити хабарі.

Київ – Вадим Новинський, який лише близько року тому отримав українське громадянство, а тепер взяв участь у проміжних виборах до Верховної Ради, є саме українським олігархом лише тому, що так склалися обставини, кажуть експерти. Водночас, вони припускають, що як політик Новинський буде намагатися вести власну гру і консолідувати навколо себе депутатів. Працюватиме ця група на інтереси Москви, чи на інтереси України, залежатиме від перспектив подальшого збагачення, вважають експерти.

У понеділок, наступного дня після проміжних виборів до Верховної Ради у Севастополі, стало відомо про перерозподіл активів фінансово-промислових груп «Смарт» Вадима Новинського та СКМ Ріната Ахметова. Обидві групи передали пакети акцій до компанії «Метінвест», засновниками якої також є Ахметов і Новинський. Така консолідація активів свідчить про спільні цілі та повне взаєморозуміння між двома олігархами, вважає експерт з питань економіки Олег Соскін.

У них є один господар – Москва, Кремль. Вони так чи інакше були зав’язані на КДБ
Олег Соскін
«Всі їхні відносини свідчать, що у них є один господар – Москва, Кремль. Те, що вони так чи інакше були зав’язані на КДБ – це однозначно. Вони є людьми, які поставлені, щоб заробляти гроші для Кремля. Тепер Кремль має потужного агента-лобіста, який буде працювати разом з Ахметовим на нарощування багатства, частину якого перераховують до кремлівських таємних кас», – заявляє Соскін.

Новиньский став українським олігархом випадково – Фесенко

Утім, як депутат Верховної Ради, Вадим Новинський навряд чи увійде до так званої «групи Ахметова», як припускає низка коментаторів та засобів масової інформації, зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко. Експерт нагадує, що Вадим Новинський і без того має доступ до особистого спілкування з президентом Віктором Януковичем, мав приязні стосунки з його попередником Віктором Ющенком, а також брав участь у фінансуванні виборчих кампаній окремих кандидатів у народні депутати. Відтак, Новинський веде власну політику і може зібрати навколо себе власну групу депутатів, робить висновок Фесенко.

Він, скоріше за все, спробує грати самостійну роль і, можливо, буде важковаговиком. Але версія про агентів Росії не підтверджується
Володимир Фесенко
«Приходить момент, коли потрібні якісь нові мотивації. Заробляти ще один мільярд – це вже не дуже цікаво. Потрібні додаткові якісь мотиви. Можливо, він вирішив спробувати себе і у публічному політичному просторі. Якщо він йде у Верховну Раду, то точно не для того, щоб бути статистом. Він, скоріше за все, спробує грати самостійну роль і, можливо, буде важковаговиком. Але версія про агентів Росії не підтверджується», – припускає Фесенко.

Новинський став мільярдером завдяки везінню і нахабству – Марков

Чи буде Вадим Новинський лобіювати політику Кремля та Митного союзу, чи працюватиме на євроінтеграцію України, залежатиме лише від перспектив матеріальної вигоди, тому його тактика у цьому питанні може змінюватися, відзначає російський політичний експерт Сергій Марков. Навряд чи такого депутата можна вважати агентом впливу Москви, каже експерт.

«Батьківщина в олігархів там, де їхні гроші. Бізнесмени зазвичай роблять гроші там, де у них з якихось причин це виходить. Вочевидь, з виключно випадкових причин у Новинського бізнес вийшов не у Росії, тому він і став саме українським, а не російським олігархом. Наші бізнесмени стають мільярдерами не завдяки своїм талантам та працелюбству. Це результат везіння, іноді, нахабства, зокрема, у порушення правових та моральних законів» – зауважує Марков.

За попередніми даними, після обробки 100 відсотків протоколів на проміжних виборах до Верховної Ради в 224 окрузі в Севастополі переміг мільярдер Вадим Новинський. Йому програли комуніст Василь Пархоменко, самовисуванець Василь Зеленчук і єдиний кандидат від опозиції Дмитро Білоцерковець.

Дві доби поспіль із 18-річного хлопця вибивали зізнання - побоями, голками під нігті, мішком на голову
08.07.2013 21:31
Не витримавши тортур, хлопець підписав більше ніж 10 зізнань. Тепер він і постраждалий, і підозрюваний

18-річний дніпропетровець стверджує: його майже 2 доби катували ось у цьому райвідділку. Не витримавши тортур, хлопець підписав більше ніж 10 зізнань, розповідає Валерія Мальченко, «ФАКТИ», ICTV.

... Минулого вівторка о 3-ій дня Сергій повертався додому з роботи, коли його зупинили працівники «Беркуту» й відвезли до райвідділку. Хлопець підпадав під орієнтування скоєного кілька годин тому пограбування, в жінки зірвали з шиї золотий ланцюжок. Сергій стверджує: постраждала не впізнала в ньому крадія. Юнак навідріз відмовлявся підписувати зізнання у скоєнні злочину.

«Я не хотів підписувати, але вони били дуже. Коли вони почали вставляти голки під нігті, кульки на голову, перекривали кисень, я втрачав свідомість, я був готовий підписати що завгодно, щоб хоча б зв'язатися з батьками», - каже постраждалий Сергій Попов.

Сергій розповідає: вночі його відвезли на якусь дачу і до ранку утримували, прикувавши наручниками до батареї. Наступного дня катування продовжили. І лише коли він пообіцяв заплатити, відпустили. Вирвавшись із рук мучителів, хлопець одразу звернувся до адвокатів, які скерували його на судмедекспертизу знімати побої.

«Вони очевидні, ось на плечі, ось на вушній раковині, ось на тілі тілесні ушкодження», - каже адвокат В’ячеслав Борсук.

Нині хлопець у лікарні, у відділенні неврології. Вже сьогодні відбувся суд, де йому обирали запобіжний захід. Втім лікарі кажуть, потрібен ще час, аби з’ясувати, чи є у нього черепно-мозкова травма. «Хворий після консультації нейрохірурга з лікарні імені Мечникова з підозрою на закриту ЧМТ та струс головного мозку», - заявляє лікар міської лікарні №6. м. Дніпропетровська Людмила Ганева.

Міське управління міліції провело внутрішнє розслідування, факти катування не підтвердилися. Правоохоронці кажуть: через гучні заяви хлопець хоче уникнути покарання за два грабежі.

«Однозначно, це спроба втекти від відповідальності, тому що в суді розглядається спроба пограбування», - каже начальник УМВС у м. Дніпропетровську Петро Чистяков.

Всі документи розслідування правоохоронці передали до прокуратури. Туди ж дві скарги подали й адвокати Сергія, який нині і постраждалий, і підозрюваний.

Сьогодні олігархам в Україні більш-менш комфортно: є неписані правила, компроміси, сфери впливу розподілені, висловив думку політолог Костянтин Бондаренко, а тому на президентських виборах 2015 року вони поставлять на Януковича.

"Янукович повівся так само, як колись на посаді губернатора в Донецьку. Тоді він сказав: "У донецького бізнесу є вищі цілі, ніж замочити один одного. Наприклад, взяти владу в Києві". Коли став президентом, пояснив їм: ворогувати між собою немає сенсу, а варто разом захищати власний ринок від претензій Заходу і Сходу. Його зрозуміли. Баланс може порушитися, якщо одна з груп спробує взяти гору над іншими. Але у президента — шалені інстинкти влади та самозбереження. Знає, як розставити кадри, щоб вони врівноважували одне одного. Олігархи й молода еліта житимуть мирно, бо їх об'єднує мета — вибори. 2015 року вони поставлять на Януковича. Він єдиний збереже рівновагу сил", - цитує політолога Gazeta. ua.

За словамиексперта, олігархи не поставлять ні на кого з опозиціонерів.

"Нікого з них вони не сприймають серйозно. Наші опозиціонери — блазні при дворі, яким дозволяють говорити що завгодно про царя. Потрібні, щоб створювати видимість політичного процесу, демократії. Хоча всі олігархи потроху фінансують кожну з опозиційних політсил. На четвертий рік перебування при владі рейтинг Януковича — 20 відсотків. У Леоніда Кучми становив 11, у Ющенка — 7. Янукович має стале електоральне ядро. Та й опозиція на Сході й Півдні взагалі не працює. Переконаний: 80 відсотків тих, хто у Врадіївці штурмував райвідділок, голосуватимуть за Януковича. Опозиціонери розмовляють із ними не тією мовою, до якої звикли тамтешні жителі. Висувають гасла про люстрацію, про голосування своїми картками. Усе це далеке від реального життя", - наголосив Бондаренко.

Нагадаємо, що політолог Володимир Фесенко висловив думку, що в нинішніх обставинах можуть позбавити мандата будь-якого депутата, бо в країні топчуть Конституцію.

Народний гнів досяг точки кипіння. Протестанты из Врадиевки пешком отправились в Киев 

Автор: «фрАза» 

В воскресенье, 7 июля, в Киев пешком отправились протестующие из Врадиевки Николаевской области. Об этом на своей странице в Facebook сообщил координатор общественного движения «Спільна справа» Александр Данилюк.

«В воскресенье, 7 июля, из Врадиевки в Киев пешком отправится часть протестующих с требованиями увольнения министра МВД Захарченко и переаттестации общественными комиссиями всех работников милиции», — написал Данилюк.

По его информации, шествие начинается в поселке Врадиевка в 10.00 с короткого митинга напротив здания отдела внутренних дел.

Маршрут шествия: Первомайск (8 июля); Голованевск (10 июля); Умань (11 июля); Маньківка (12 июля); Жашков (13 июля); Белая Церковь (15 июля); Фастов (16 июля); Васильков (17 июля); Киев-Майдан (с 18 июля-бессрочно).

Ранее «фрАза» сообщала, что 27 июня в больницу Врадиевки попала 29-летняя Ирина Крашкова, которая была жестоко изнасилована и избита работниками милиции.

Министр внутренних дел Виталий Захарченко после событий во Врадиевке заявил, что единичные случаи происшествий, связанные с сотрудниками милиции, которые характерны для отдельных криминогенных регионов страны, не должны бросать тень на весь штат МВД, ведь «большинство работающих в милиции — это честные и порядочные люди».