Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

ТОП-8 технологий, превращающие людей в современных рабов

  • 31.10.13, 14:13

 

Современные рабы

1. Экономическое принуждение рабов к постоянной работе. 


Современный раб вынужден работать без остановки до смерти, т.к. средств, заработанных рабом за 1 месяц, хватает, чтобы оплатить жилье за 1 месяц, еду за 1 месяц и проезд за 1 месяц. Поскольку денег хватает у современного раба всегда только на 1 месяц, современный раб вынужден работать всю жизнь до смерти. Пенсия также является большой фикцией, т.к. раб-пенсионер отдает всю пенсию за жилье и еду, и у него не остается свободных денег.

2. Вторым механизмом скрытого принуждения рабов к работе является создание искусственного спроса на псевдонужные товары, которые навязываются рабу с помощью телерекламы, пиара, расположения товаров на определенных местах магазина. Современный раб вовлечен в бесконечную гонку за «новинками», а для этого вынужден постоянно работать.

3. Третьим скрытым механизмом экономического принуждения современных рабов является кредитная система, с «помощью» которой современные рабы все больше и больше втягиваются в кредитную кабалу через механизм «ссудного процента».

С каждым днем современный раб должен работать все больше и больше, т.к. современный раб для того, чтобы рассчитаться с процентным кредитом, берет новый кредит, не отдав старый, создавая пирамиду долгов. Долг, постоянно висящий над современным рабом, хорошо стимулирует его к работе даже за мизерную плату.

4. Четвертым механизмом заставить современных рабов работать на скрытого рабовладельца является миф о государстве. Современный раб считает, что работает на государство, но на самом деле раб работает на псевдогосударство, т.к. деньги раба поступают в карман рабовладельцев, а понятие государства используется, чтобы затуманить мозги рабов, чтобы рабы не задавали лишних вопросов типа: почему рабы работают всю жизнь и остаются всегда бедными? И почему рабы не имеют доли прибыли? И кому конкретно перечисляются деньги, выплаченные рабами в виде налогов?

5. Пятым механизмом скрытого принуждения рабов является механизм инфляции или периодически искусственно устраиваемых дефолтов, которые не позволяют гражданам экономически развиваться, разорившись, заново начинать своё дело с нуля. Рост цен при отсутствии роста зарплаты раба обеспечивает скрытое незаметное ограбление рабов. Таким образом, современный раб нищает все больше и больше.

6. Шестой скрытый механизм заставить раба бесплатно работать - лишить раба средств на переезд и покупку недвижимости в другом городе или другой стране. Этот механизм вынуждает современных рабов работать на одном градообразующем предприятии и «терпеть» кабальные условия, т.к. других условий у рабов просто нет и убежать рабам не на что и некуда.

7. Седьмым механизмом, заставляющим раба бесплатно работать, является сокрытие информации о реальной стоимости труда раба, реальной стоимости товара, который произвел раб. И доли зарплаты раба, которую забирает рабовладелец через механизм бухгалтерского начисления, пользуясь незнанием рабов и отсутствием контроля рабов над прибавочной стоимостью, которую рабовладелец забирает себе.

8. Для того, чтобы современные рабы не требовали своей доли прибыли, не требовали отдать заработанное их отцами, дедами, прадедами, прапрадедами и т.д. существует замалчивание фактов разграбления рабовладельцами ресурсов, которые были созданы многочисленными поколениями рабов на протяжении тысячелетней истории.

 

 

Оксана КОСТЮКЕВИЧ

Листопадовий Чин - наша свобода!

Моя особиста думка така, що власне завдяки цій споконвічній жертовній боротьбі за Незалежну Українську Державу і вільний український народ - наш сучасний цивілізаційний поступ є інакшим, аніж у сусідів з колишнього СРСР.
Дякую Вам - Герої України. Вічная вам шана і пам'ять на віки.








Средняя зарплата в Украине в сентябре уменьшилась на 2,4%

  • 30.10.13, 11:36
Фото: LiveJournalСредняя заработная плата в Украине в сентябре 2013 г. уменьшилась по сравнению с августом с.г. на 2,4% и составила 3 тыс. 227 грн. Об этом сообщает Государственная служба статистики (Госстат).
Однако сегодня утром на сайте Госкомстата “светятся” уже совершенно иные показатели. Там, в частности, сообщается, что средняя зарплата в сентябре составила 3 261 грн, а ее падение по сравнению с августом – всего на 1,3%. Более подробно про эти данные можно прочитать в этой сегодняшней новости!

То есть, за ночь Госкомстат существенно “покращил” провальные показатели по зарплатам в сентябре.

Когда в правительстве узнали, какие цифры Госкомстат собирается опубликовать о падении зарплаты в сентябре, там переполошились. Понятно, почему! Ведь это же грандиозное “покращення” - в смысле, падение зарплат украинцев, ухудшение их жизненного уровня и т.п.

Ну и нагрянули в Госкомстат, потребовав срочно хоть немного улучшить показатели. Думаю, “давила” на руководство Госкомстата мадам Королевская, поскольку она у нас сейчас является социальным министром. Хотя, возможно, ее не послушались, и тогда с Госкомстатом связался лично Азаров. Или какая-то шишка из администрации президента.

По отношению к сентябрю 2012 г. зарплата выросла на 5%.

Отметим, задолженность по выплате заработной платы в Украине, по данным Госстата, на 1 октябпя 2013 г. составила 1 млрд 24 млн 540 тыс. грн.

По состоянию на 1 сентября 2013 г. задолженность по выплате заработной платы в Украине составила 982,9 млн грн. Таким образом, этот показатель увеличился на 4,2%.

При этом задолженность экономически активных предприятий составляет 581 млн 542 тыс. грн, предприятий-банкротов - 395 млн 133 тыс. грн, экономически неактивных предприятий - 47 млн 865 тыс. грн.

Наибольшая задолженность - в Донецкой (159 млн 648 тыс. грн) и Киевской (151 млн 771 тыс. грн) областях, наименьшая - в Черновицкой (9 тыс. грн) и Ровенской (723 тыс. грн) областях.

Отметим, министр социальной политики Наталья Королевская заявила сегодня, что в Украине за 9 месяцев 2013 г. предприятия - должники полностью или частично погасили задолженность по выплате заработной платы на сумму 636,6 млн грн. По словам Королевской, по оперативным данным, за 9 месяцев 2013 г. государственными инспекторами по вопросам труда проведено 4 тыс. проверок на 3 тыс. предприятиях-должниках по выплате заработной платы. По их требованию предприятия-должники полностью или частично погасили (или не допустили) задолженность по выплате заработной платы 273,2 тыс. работникам на сумму 636,6 млн грн.

Кроме того, она сказала, что задолженность по заработной плате по состоянию на 21 октября 2013 г., по сравнению с соответствующим периодом 2012 г., уменьшилась на 12% или на 132 млн грн.

Американський експерт: Янукович не має наміру залишати владу

  • 30.10.13, 11:00
Президентство Віктора Януковича є прикладом того, як антидемократ приходить до влади і не має наміру її віддавати.

Таку думку висловив професор Школи міжнародних відносин імені Елліотта Університету Джорджа Вашингтона Боб Орттунг в інтерв'ю "Українській правді".

Він вважає, що Янукович не віддасть владу, бо це велика загроза для нього особисто.

"Ставши владою, він уже не має наміру її залишати. Бо він настільки корумпований, що після відходу з посади буде арештований", - переконує Орттунг.

"Як Путін, який ніколи не залишить владу. Він боїться за своє життя, за свою свободу. Так само і Янукович. Поки він при владі, у нього є ця його величезна резиденція, він використовує владу у своїх корисних інтересах", - додає він.

За словами американського експерта, єдиним шансом для Януковича врятувати свою репутацію є звільнення екс-прем'єра Тимошенко і підписання угоди з ЄС.

"Якщо Янукович відпустить Тимошенко та підпише Угоду про асоціацію, він зможе збільшити свою підтримку. Але всі в Америці знають, що Янукович ніколи не зможе стати політиком з західними цінностям", - переконує Орттунг.

Проте, він також думає, що Янукович не може просто так звільнити екс-прем'єрку, адже боїться її повернення у політику, особливо після того, як її рейтинг зріс внаслідок ув'язнення.

"Янукович наробив багато помилок, адже Тимошенко не була дуже популярною. Посадивши її до тюрми, він зробив її більше популярною", - переконаний експерт.

"Якщо він відпустить її до Німеччини, потім вона повернеться, і він арештує її вдруге – він зробить її ще і ще популярнішою", - додає він.

pravda


Безвихідь режиму Януковича:

  • 28.10.13, 20:42

хижаки в політиці, могильні хробаки в економіці


<span class=' bold ' >С.О. Безвихідь режиму Януковича: хижаки в політиці, могильні черв'яки в економіці</span>

1.  Є такі явища, події, які гранично ясні для неупередженої людини. Ми неодноразово писали про те, що держава від партії регіонів та Віктора Януковича впевнено перетворюється у державу-малину, такий собі піратський табір.

Але це взагалі.

 

2. Якщо придивитися до деталей процесу, так би мовити «дрібниць» - то ми бачимо, як донбаські порядки опановують Україною.

Як у самому Донбасі? Розквітлий Донецьк на тлі вмираючого Донбасу. Але у самому Донецьку – розквітлий центр Донецька на тлі зотліваючих околиць самого Донецька.

Розкіш – і різкий перехід до злиднів, розрухи одразу за парканом розкішного маєтку диктатора чи олігарха. Ці порядки інтенсивно поширюються по усій Україні.

 

3. Наші люди це вважають настільки ненормальним, що кожний крок до погіршення вважають вже неможливим.

Але завжди є куди падати. Вже ці самі донецькі кадри угніздилися в Києві через всіляких забужок та ющенків – і тепер розглядають Київ як свій маєток, з якого поступово будуть виселяти простих киян, як ми бачимо на приклади вчительки Москаленко.

 

4. Держказначейство, як общак партії регіонів вирішує дві проблеми - позбавляє:

-  усі регіони, включаючи Донбас, коштів від податків, зосереджуючи усі ресурси в центрі, оголюючи майже усі територіальні громади та

- так звану соціальну сферу необхідних бюджетних коштів (медицина та освіта) - прискорюючи процес закриття шкіл та лікарень.

 

5. Це зібрання представників територіальних громад було зібране за сприяння «Спільної справи» та підтримана народними депутатами від «Батьківщини» - Тетяною Слюз та Андрієм Павловським. Народні депутати від «Свободи» та «УДАР»у відмовилися від участі у Асамблеї територіальних громад. Керівник УДАРу прямо заборонив своїм народним депутатам приймати у них участь.

Щоб не сердити владу, яка хоче «пожити як люди».

 

6. Справа у тому, що Держказначейство має рахунки від територіальних громад. Тобто кошти від місцевих податків та зборів знаходяться на рахунках в Держказначействі, і повинні видаватися по платіжних дорученнях – як це робиться в банках.

 

7. Але Держказначейство від партії регіонів ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ видавати кошти по цим платіжним дорученням – тому, що це кошти саме територіальних громад. І місцеві органи самоврядування НЕ можуть оплачувати захищені статті по працівникам освітньої та медичної сфер.

На цей час – не прийняті платіжні доручення на 50 млрд. грн.

Місцеві ради примушені брати позички – і набрали на 36,7 млрд. грн..   

В цих умовах органи місцевого самоврядування не можуть забезпечувати

-  необхідних товарів та послуг

- робити необхідні соціальні виплати.

 

8. Крім коштів територіальних громад Держказначейство мусить робити так звані субвенції – тобто виділяти гроші з власне держбюджету на нагальні місцеві потреби, особливо дотаційним регіонам. І закривати проблеми з податком на додану вартість. Але з останнім – це взагалі не проблема, а пісня!

 

9. В цих умовах місцеві ради примушені брати банківські кредити під високі відсотки, заганяючи місцеву громаду у боргову кабалу.

В цих умовах, як сказала мер Нова Руса  Ірина Верещук, міська рада не може складати план діяльності міської ради, замовляти товари та послуги на потреби місцевої громади, закладати взагалі їх у план діяльності ради – бо не впевнені, що зможуть його реалізувати. Вже 6 місяців немає коштів з так званого Спеціального фонду. Дотаційних рад у Львівській області збільшилося з 21 до 45.

 

10. Михайльонок з Кіровоградщини зауважив, що за останній час на соціальні виплати було виділено 17 млн. грн., а потрібно ще 14 млн. грн.

11. Народний депутат від «Батьківщини» Тетяна Слюз була за часів уряду Юлії Тимошенко головою Держказначейства і працювала в часи світової економічної кризи. Вона виклала картину витрат за часів Януковича та Юлії Тимошенко.

 Тоді коштів часто теж не вистачало. Але тоді намагалися розподіляти кошти Держказначейства пропорційно по усій території України. Тепер зовсім інша картина: Держказначейство при розподілі коштів надає їх переважно в «електорально близькі» області Півдня та Сходу, обділяючи Захід, Північ та Центр України.

 

12. «Привілейовані» в цьому випадку є Донецька, Луганська, Запорізьска, Харківська та Дніпропетровська області. Ну, ще Крим.

Але навіть субвенції у ці привілейовані області теж скеровуються не для розбудови, а для розкрадання. Місячний пейзаж на Україну суне саме звідтіля – з Донбасу.

 

13. Зрозуміло, що не від хорошого життя Держказначейство так різко вилучає гроші з коштів, які належать місцевому самоврядуванню. Тетяна Слюз сказала, що в часи її головування інформація про стан речей у фінансах не була закритою, а вони разом з Юлією Тимошенко весь час працювали з Бюджетним комітетом парламенту.

 

14. Зараз – зовсім інша картина: від опозиційних та навіть «своїх» депутатів інформація приховується.

Але відомо, що після розгрому малого та середнього бізнесу податкові надходження до Держбюджету різко скоротилися, валютні резерви стрімко скорочуються. Вже дуже важко підтримувати курс гривні.

 

15. Через це зібрали 265 млрд. грн.. Але не добрали 106 млрд. грн. В Держказначействі - порожнеча, яку старанно приховують.

Але є дві по-справжньому захищені статті видатків, які характерні для передреволюційної пори (згадаймо Французьку революцію 1789 року!):

-  охоронні структури захисту диктатури

- розкішне життя диктатора та його оточення.

 

16. Тут теж є свої проблеми – прокуратуру фінансують на 83% від НИМИ запланованого, те саме можна сказати і про СБУ. Особливо добре фінансується верхівка МВС та органи центральної влади.

 

17. Залізли навіть в кіотські гроші, які світова спільнота надала для програм енергозберігання. Але на ці гроші купили на 200 млн. грн. розкішних машин для можновладців, та 24 млн. грн.. для шин машин Кабміну.

 

18. Михайло Волинець, діяч незалежного профспілкового руху, зауважує, що у загальній політиці уряду та режиму взагалі хочуть знайти вихід у системі примусової праці – як у колишньому СРСР. Але піти навіть далі – прийняти Трудовий кодекс, який позбавляє не тільки трудових, але і взагалі людських прав. Ярослав Сухий, народний депутат від партії регіонів, запропонував прийняти закон про локаут, який дозволяє роботодавцю взагалі у разі страйку закрити підприємство та звільнити будь-кого без попередження.

 

19. Взагалі, знищення малого та середнього бізнесу в результаті прийняття Податкового кодексу, призвело до скорочення Держбюджету взагалі, скорочення валютних резервів Національного банку.

 

20. Саме тому на соціальні програми грошей не вистачає. Залишаються лише видатки на розкіш та охоронців диктатури, включаючи суди, на які, за словами Олександра Солонтая, виділено 1 млрд. 100 млн. грн..

Але Держбюджет продовжує скорочуватися через руйнування економіки та соціального людського капіталу.

 

21. Жертвою цього вже впало місцеве самоврядування, навіть Донбасу.

Об’єктивно вихід у диктатури лише один: зміцнювати свій режим шляхом руйнування національного організму – як це роблять могильні хробаки.

-  вводити систему підневільної праці

- зміцнювати охоронні структури диктатури.

 

22. Зібрання від місцевих громад довело, що усі розуміють справжній стан речей.

Але інстинкт самозбереження в українського суспільства ще не запрацював.

Тому і програємо останнім часом.    


 Станіслав Овчаренко
S i T                                 

Хто вкрав з Нафтогазу три Камази стодоларових купюр

  • 28.10.13, 20:23

під брендом Фірташа?
Зараз на "УП" висить моє розслідування, як приватна фірма Фірташа пограбувала "Нафтогаз" на 2 ярда . Цікаво, яка насправді роль Фірташа в тій схемі? Адже схоже, що він лише посередник, який забезпечує транзит вкрадених коштів у кишеню так званої Сім'ї.


Звичайно не безоплатно. Автор має версію, що сума, яка становить інтерес групи "РосУкрЕнерго" у цій оборудці проявилася у отриманій Фірташем від Газпрома знижці на газ – 700 млн. доларів. Фірташу отримав своє, бо зрештою пограбування відбулося під його брендом. Однак основні прибутки від цієї оборудки дістануться Януковичу.

Автор зробила такі висновки з наступних міркувань.

Перша: якщо Сім'я не в "темі", то сьогодні ми би почули реакцію Президента України. Адже це не жарти вкрасти у держави 2 мільярда доларів на одній схемі.

Друга: тому що "оборудку" на два ярда прокрутила "сімейна структура".

Під "сімейною структурою" автор має на увазі Господарський суд міста Києва. Зверніть увагу, три рішення судів на користь фірми Фірташа, які "іменем України" легалізували грабунок Нафтогазу були проведені через Господарський суд міста Києва.

А тепер конкретний приклад, чому автор вважає цей суд приватною "сімейною" структурою.

Тому, що в одному зі своїх розслідувань автор стала свідком, як цей суд захищав рейдерів, що діяли в інтересах фірм близьких Януковичу.

Мова йде про рейдерську атаку на Універмаг "Україна". Цю історію автор детально виклала в статті "Обездолені".Або три страшні історії на ніч для іноземного інвестора" в 2011 році та зовсім нещодавно в статті-блозі "Геополітика від Януковичів. Віктор веде в Європу, а Саша в Росію"

Повторюся третій раз, бо насправді історія надзвичайно красномовна.

Отож в 2011 рейдери здійснили захоплення Універмагу "Україна", який належав іноземному інвестору – ірландському державному банку Irish Bank Resolution Corporation. А Господарський суд міста Києва легалізував це рейдерське захоплення.

Західні громадяни зазвичай досить обережні у своїх коментарях стосовно судових рішень. Але українське судочинство так вразило представника ірландського банку Річарда Вудхауса, що він вже не добирав коректних слів. "Ми зіткнулися із українською судовою системою, яка по суті є інструментом узаконенного грабунку іноземних інвесторів", – говорив він в інтерв'ю.

У пана Вудхауса були всі підстави для обурення. Ось один маленький фрагмент "правосуддя" в цій історії. Суддя Господарському суді міста Києва якось виніс рішення в інтересах іноземного інвестора, яке дозволяло інвестору внести в державний реєстр прізвище керівника універмагу "Україна".Суд просто не міг прийняти інакше рішення, бо свої вимоги юристи підкріпили документами. Здавалось правда перемогла, але тут почалися неприємні сюрпризи. Юристам іноземного інвестора в судді ніяк не ставили печатку на прийняте в їх інтересах рішення. Шість днів юристів відсилали "на завтра", мовляв, голова суду у відпустці. В цей час через прохідну суду йшли адвокати з документами, де чорнила на тій самій гербовій печатці ще не підсохли. Коли ж нарешті юристам зателефонували з приймальні з пропозицією забрати "пропечатане" рішення, рейдери встигли оскаржити маленьку судову перемогу іноземного інвестора. Отож в керівництві "Універмагу" залишилась людина погоджена рейдерами. "Розвели, как котят", -сказав би Чечетов.

Якщо говорити про керівництво Господарського суду м. Києва, після перемоги Януковича на президентських виборах його очолив донетчанин Артур Ємєльянов. А заступником була призначена Вікторія Джарти, донька Василя Джарти, покійного соратника Віктора Януковича. Після смерті Джарти Януковичу у спадок перейшла сформована ним команда юристів, які тепер захищають інтереси Сім'ї, курує їх старша донька покіного, забеспечує їм позитивні судові рішення.

Потім головою суду став інший "донецький" кадр, але це нічого не змінило. Київські юристи жартують з цього приводу, мовляв голова суду це лише голова, а Джарти – шия! До речі, саме Джарти відповідає за організацію роботи апарату суду і, згідно з інструкцією, забезпечує зберігання та використання печаток суду.

Отже це саме вона "приховала" печатку суду від юристів іноземного інвестора універмагу "Україна".

І зробила вона це в інтересах бізнесу Януковича. Це стало зрозуміло пізніше, коли в 2012 в Ірландії відбувся суд над місцевим багатієм Шоном Куїном, звинуваченим у відмиванні коштів.

На суді Куїн виправдовувався, що не виводив кошти у київський універмаг "Україна", бо в 2011 році втратив контроль над підприємством і засвітив весь ланцюжок зміни власників. Виявилося, що рейдери "України" діяли в інтересах українських фірм ТОВ "Зеніт" та ТОВ "Елегант Інвест".

І, о, чудо!!! Остання фірма "Елегант Інвест" виявилася афільованою з компанією ТОВ "Танталіт", через Фонд "Домінанта". А "Танталіт" це, як відомо, номінальний власник "Міжгір'я", власник відомого клубного будинку "Хонка", про який Віктор Янукович якось з гордістю сказав німцям: "Його побудував Я". Отже як бачимо Господарській суд в історії рейдерством "України" обслужив інтереси родини Януковича.

Автор має інформацію, що це далеко не єдиний приклад, це система, якв працює на базі Господарського суду міста Києва. І не голова суду, а саме донька Джарти важливий гвинтик цієї системи – відчудження чужого бізнесу на який поклав око Олександр Янукович. Бо голова суду це відповідальність та маса обов'язків, а у Джарти – печатка суду, а отже реальна влада.

Таким чином Господарський суд міста Києва давно став приватною структурою Януковичів під наглядом доньки Джарти.

І те, що саме цей "сімейний" суд легалізував шахрайську схему пограбунку держави, коли змусив "Нафтогаз" передати майже 5 млрд. кубометрів газу фірмі Фірташа, свідчить, що то була "оборудка" Сім'ї.

Інакше суд не ризикнув би свідомо закрити очі на очевидне шахрайство позивача – фірми "Укргаз-енерго". Лише в інтересах Януковича суд міг прийняти цілу низку сумнівних рішення, де ціна питання 2 мільярди долларів з кишень платників податків.

Отже на питання: "Хто вкрав з Нафтогазу три Камази стодоларових банкнот?" автор особисто відповіла би: "Янукович".



Тетяна Чорновол


Вірш щодня - 27.10.2013 (авторський переклад)

  • 27.10.13, 23:03
оригінал італійською та переклад українською ось тут http://blog.i.ua/community/662/1292764/


© LeoLine

Триєдиний рускій народ. Правда, чи міф?

  • 25.10.13, 22:59
Сьогодні від наших північних сусідів ми неодноразово можемо почути, що українці(інколи малороси), білоруси і великороси- це один рускій народ. Чи так це? Спробуємо розібратися. 

У 1240му Київ впав під навалою монголів, а впродовж 1241 року Орда остаточно розвалила Давньоруську державу. Хибною є думка, що Русь розвалилась на Велику, Білу і Малу. Мала і Велика Русь- це візантійський термін для розрізнення митрополії Галицько-Волинського князівства від митрополії Києва, бо як ми знаємо, Галицько-Волинське князівство створило свою митрополію. Отже, розподіл Русі на Малу і Велику мав виключно церковний характер і стосувався він конкретно Львова і Києва. З часом значення слів «Мала і Велика Русь» почали «розуміти» хто як хотів, а сам термін перекручували і використовували у своїх цілях. Що ж стосується Білої Русі, то назва «Біла» і справді носила територіальне значення. З усіх варіантів походження назви держави і назви білоруської нації- найбільш вірогідною є версія, що слово «білий» означало «чистий», «вільний», а вільним цей народ був тому, що Полоцьке князівство з середини 13 століття і до початку 14 століття не було ні під владою татар, ні литовців, натомість литовцям було лише союзником, а у склад ВКЛ увійшло лише в 1307 році, отже жителі князівства називали себе вільними- білими русами. Згодом вся Біла Русь приєдналась до ВКЛ на рівних з литовцями правах, що теж стало умовою утворення окремого народу білих русів. Основою білоруської мови були говіри дреговичів, радимичів, сіверян і смоленцько-полоцьких кривичів, що, до речі, віднесені до списку слов`ян у Повісті Врем`яних Літ, на відміну від кривичів псковсько-новгородських. Також на білоруську мову вплинула мова литовська, що є абсолютно нормально.

З білорусами розібрались…, а що ж таке народ руський? Почнемо з того, що народ руський- не є одним народом Київської Русі. Русь- це політичне об`єднання, але аж ніяк не народове. На Русі жили фіни, угри, балти і т.д.. З таким же успіхом можна казати, що у Третьому Рейху жили виключно німці, а в Речі Посполитій тільки поляки. Народом руським безсумнівно є наш народ, що сьогодні зветься українським. Ті території сучасної України, що входили в Київську Русь- були населені слов`янськими племенами, спільними за походженням, яких князь Олег та Святослав об`єднали у один- руський народ. Щодо так званого тюркського походження нашого народу. Козаки-тюрки- це міф. Козаки не у Дикому Полі народжувались, або приходили з Криму чи Казахстану. На січ приходили з усієї України- воювати за руський народ і віру православну. Чуб(за словами росіян)- вкрадений у турків звичай? Читаємо візантійського історика Лева Диякона, який своїми очима бачив князя Святослава: «...середнього зросту, не надто високого й не дуже низького, бровастий, з ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим волоссям над верхньою губою. Голова була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатного роду…». Дивимось на малюнок Генріха Семирадського «Облога Доростола». В лівому нижньому куті теж бачимо руського воїна з чубом. Питання: хто у кого вкрав? Чуб- це традиція знатних родів Русі, і означав він руське шляхетне походження. «Земля Русів» за італійським літописцем Гваньїні була «від Дністра до Дону, і від Великого Князівства Литовського до Криму». 
А польський науковий діяч Матвій із Міхова писав: «Русь розташована між татарським Танаїсом (Доном), Сарматськими горами (Карпатами) та Таврійським островом (Кримом). На північ від неї лежить Литва, на заході — Польща, на півдні — Крим та Молдавія, а на сході — Московія та Скіфія (Татарія). По центру Русі протікає її головна річка — Борисфен (Дніпро). Русини слідують грекам у моді й обрядах, мають власне письмо, подібне до грецького, але в церквах на службі читають і співають сербською мовою. На чолі їх стоїть митрополит, що сидить у Києві, колишній столиці Русі. Руські пани і князі підпорядковуються великому князю литовському.» Етнонім «руський» наш народ усіма силами намагався зберегти, але не вийшло. Руська(українська) мова бере свій початок ще за часів Русі. На Русі була мова письма, а була мова розмовна. На жаль, дуже важко визначити якою ж мовою розмовляли у Русі, але читаючи літописи, можемо знайти українізми: «мова», «труна», «створити», «бачити» і т.д.. Нашу, українську мову ми можемо знайти у Київських грамотах 14 століття, в листах та козацьких літописах. Найбільше на неї вплинула мова польська, але за лексичною близкістю найбільш схожа на неї мова- білоруська(84% лексичної подібності), що каже нам про спільне походження наших народів.

Російські націоналісти і малороси дуже люблять хорватського мовознавця і історика Юрія Крижанича за його славнозвісні рядки: «Всем Славянским народам глава — народ Русский, и русское имя потому, что все славяне вышли из русской земли….» . Тільки наші російські друзі напевно не знають, що народ російський він називав московитянами, а до того ж хитрими і оманливими: «каковы поляки, богемцы, москвитяне, болгары, xopваты, босняки и иные…; того времени, как москвитяне вышли из рабства татарского (чему едва минуло 200 лет) они, будучи хитры и обманчивы, начали сразу мерить все на свой ум и относиться подозрительно ко всем другим нациям…». Як бачимо, націю він називає московитською, а не руською. Також Крижанич чітко розрізняє Русь від Московії, а московитів від русинів: «как проникнуть в Московию? Можно проехать в нее через Русь…; епископы русинов, что сейчас в польских владениях, порой совершают служение по-гречески, но врядли кто из них знает этот язык». Отже, можна зробити висновок, що під словами «народ руський» він має на увазі саме наш народ, а слова «Все славянские языки вышли из языка русского» означають, що слов`янські мови вийшли з давньоруської мови (щодо правдивості цієї думки слід дискутувати окремо, але зараз не про це). Думки щодо різності народу московитського і руського дотримується і Альберт Кампензе- нідерландський письменник і дослідник, що писав Папі Клименту четвертому про справи Московії: «Живуть, також суміжно з Московитянами- Руси, Литовці і Самогети ...; Домагання свої Князі Московські засновують на тому, що Русь, що знаходиться нині у владі Короля Польського, так само як і вся частина Польщі, що тягнеться на північ і північний схід від гір сарматських(скоріш за все, автор має на увазі Білу Русь), слідує з непохитністю Грецькому закону і визнає над собою владу Константинопольського Патріарха. По цій самій причині вельми багато хто до цих пір ще вважають за одне московитян і русів, спираючись на те, що вони сповідують одну віру.» 

То чи є московити народом руським? На території Володимиро-Суздальського князівства(звідки і починалась Московія), що після розпаду Русі було у васальній залежності від Золотої Орди, проживали угро-фінські племена. Чи були там слов`яни? Було там плем`я В`ятичей, що «з роду ляхів», але чомусь не віднесено до списку слов`ян у Повісті Врем`яних Літ. Чому? Читаємо лист хазарського кагана Йосифа: «Ти ще наполегливо запитував мене щодо моєї країни і яка протяжність мого володіння. Я тобі повідомляю, що живу біля річки, на ім'я Ітіль, в кінці річки Г-р-гана. Початок річки звернуто на схід протягом 4 місяців шляху. Біля річки розташовані численні народи в селах і містах, деякі у відкритих місцевостях, а інші в укріплених містах. Ось їх імена: буртаси, булгари, сувар, черемиси, в'ятичі і слов'яни». Як бачимо, слов`яни і в`ятичі у автора окремо. Читаємо анонімну книгу «Худуд Ал-Алем»: «Вантіт- перше місто на сході країни слов’ян, деякі його жителі схожі на русів». Вантіт- місто в’ятичей…, і тут автор розрізнює русичів і в’ятичів!... В’ятичі- це венеди, а не слов’яни. Про це свідчить і географічна близькість, і лінгвістика, бо при слов'янському мовленні «в'ятичі» в «вяндічей» і «віндічей» перетворюються очевидним чином. А якщо ще прибрати нічого не кажучий, окрім як про слов’яномовність, суфікс - ичі, то і отримуємо ми знайомий такий корінь «ванд-», «венд-». Про це свідчить і культура в’ятичей, Ібн-Руста писав: «Коли помирає у них будь-хто, труп його спалюють. На другий день після спалення небіжчика вони йдуть на місце, де це відбувалося, збирають попіл з того місця і кладуть його на пагорб. І якщо у небіжчика було три дружини і одна з них стверджує, що вона особливо любила його, то вона приносить до його трупа два стовпи, їх забивають сторч у землю, потім кладуть третій стовп поперек, прив'язують посеред цієї поперечини мотузку, вона стає па лавку і кінець (мотузки) зав'язує навколо своєї шиї. Після того як вона так зробить, лаву прибирають з-під неї, і вона залишається повислої, поки не задихнеться і не помре, після чого її кидають у вогонь, де вона і згоряє». А ось поховальний обряд слов’ян: «Для поховального обряду характерні грунтові могильники з похованнями за обрядом кремації на стороні. Залишки кремації поміщалися в ями очищеними від залишків похоронного багаття або ж разом із золою, вугіллям і уламками кераміки. У 30 похованнях кальциновані кістки були поміщені в похоронні урни, в трьох - накриті урнами. Кераміка могильника представлена ліпними горщиками.». Різниця очевидна. Також, дрібні землеробські села в'ятичів часто носили тимчасовий характер і переносилися на інші місця в міру виснаження невеликих підсічних ріллей…, і теж саме було у венедів! А вже що на цю венедську основу нашарувалося потім якесь стороннє населення - у невеличкому, розуміється(і відчувається), кількості - так це нормально для часів слов'янської експансії на Русь, і тоді стає зрозуміло, чому у Повісті було написано «з роду ляхів». Таким чином, з вище наведених фактів можно визначити, що на території Володимиро-Суздальського князівства, а надалі Московії, не було ЖОДНОГО слов`янського племені. Російські історики та націоналісти використовують фразу Грушевського про те, що руський народ покидав центральну Україну внаслідок набігів татар. Це так, але чому вони вважають, що народ руський тікав на північ- у Московію? Ні! Татари ординські(уявіть собі…) теж «господарювали» на півночі, а татари кримські доходили і до Московії і тікати туди сенсу не було. Народ руський тікав на західну Україну, Польщу, Білорусь і Литву, тобто туди, де татарам могли дати відсіч, на відміну від Московії. Згодом починається освоювання Дикого Поля і утворення Запорізької Січі, куди масово ідуть селяни і з західної України, і з середньої, з Білорусі і навіть з Польщі (Запорізька Січ і справді була багатонаціональна армія, були там і німці, і поляки, і білоруси). Татарська загроза зникає, і люд знову повертається на свої землі. З цього випливає ще одне- руські князі(Боголюбський і co.) прийшли на територію угро-фінських племен і почали правити цими народностями(спочатку під пильним наглядом татар). Московські князі завойовували західну Росію і у Московсько-Новгородській війні винищили єдине слов’янське плем’я на її території- плем’я ільменських словенів. Плем’я псковсько-новгородських Кривичей не було чисто слов’янським, натомість мало істотні фінські корені(у Повісті Врем’яних Літ вони теж не були віднесені до списку слов’ян, на відміну від Кривичів смоленсько-полоцьких, про яких вже писалось). Але прихід руських князів у Володимиро-Суздальське князівство правити угро-фінами не можна порівнювати з приходом варягів на Русь правити слов`янами, бо варяги-то, і є слов`яни! Про це писав і Ломоносов(котрий, до речі, писав і про фінно-угрів) і Адам Бременський: «Слов`янських народів існує багато, серед них найбільш західні- вагри». Тобто фактично слов`яни почали правити слов`янами, чого не скажеш про ситуацію в Московії. Щодо мови московитів, то її основою стала церковнослов`янська мова, що обула створена на основі староболгарської. Церковнослов`янська мова була лише писемною та церковною, але не розмовною. Проте у Московії вона використовувалась як у письмі, так і у мовленні(звичайно ж, населення почали навчати мові, особливо після незалежності від татар). Якщо прочитаєте перекладач Зізаньї 1596 року з церковнослов`янської мови на просту руську мову, то відкриєте для себе, що це, фактично, російсько-український розмовник. Також російська мова зазнала фінського і татарського впливу, а за часів Петра була велика кількість запозичень з голландської, англійської, італійської, французької. Якщо казати про схожість української мови з російською, то лексична подібність складає 62%. Багато це чи мало? Лексична подібність англійської та голандської мов- 63%, а української і білоруської(як вже було написано)- 84%. Висновки робіть самі.

А чи вважав себе руський народ братнім з білоруським і московитським? З білоруським- безумовно так, про це свідчать походи козаків у Білорусь з наміром визволити білорусів з польського впливу і відтворити Давньоруську державу(походи Наливайка та ін.), такі ж наміри мав і Богдан Хмельницький, і у всіх листах до шведів та угорців писав про наміри відтворити стару Русь, «де грецька віра і мова їх ще існує, аж по Вислу». Така ж політика була і за часів Виговського. А московитів братами вважали? Ні! І саме тому Сагайдачний ходив війною на Москву, саме тому Хмельницький листувався зі шведами 1655ого року, шукаючи способи відновити могутню руську Україну, коли «братская» Москва була у стані війни з Швецією. І саме тому той же Хмельницький у листах до іноземців НІКОЛИ не називає московитів народом руським, яким він називав свій народ. Саме тому Виговський розгромив 150-тисячну московську армію, і саме тому Мазепа «подла прєдал» Петра. І наостанок, дослідження методом Y-гаплогруп народів Європи показали, що українцям найближчий народ білоруський та балканські народи, а росіяни- максимум зведені брати. 

Висновки: триєдиний рускій народ- це міф Російської Імперії. Народ руський- це український народ, а не московський чи «трієдінаабьедіньонний». Якщо ми кажемо про єдність чи братство народів- то братніми народами є тільки український і білоруський, а брати московитів, як казав Олександр III- їх армія і флот.

Автор: Тимофій Степанюк