В статье «Миссия почти невыполнима», опубликованной на сайте NEWSru.ua, известный в Украине и России политолог и публицист Виталий Портников утверждает, что президент Янукович все еще продолжает бояться Тимошенко больше, чем краха Украины, и отмечает, что постсоветское пространство как единый организм приближается к своему новому краху, обусловленному более чем 20-летним отказом от подлинных экономических реформ и деградацией политической и общественной жизни. Автор пишет:
«Решение Европейского парламента продлить до середины ноября миссию Кокса-Квасьневского – это отнюдь не свидетельство успеха миссии, как о том говорят сами ее участники. Это свидетельство ее провала. Это признание того, что миссии не удалось достичь взаимопонимания с президентом Украины Виктором Януковичем относительно освобождения Юлии Тимошенко, а странам Европейского Союза – что естественно – не удается достичь консенсуса о подписании соглашения об ассоциации с ЕС без решения вопроса избирательного правосудия.
Миссию продлили только потому, что если бы министры иностранных дел стран – членов ЕС принимали бы решение относительно подписания сейчас, они бы не предоставили Европейской комиссии соответствующего мандата, и с вопросом украинской евроинтеграции было бы покончено уже в октябре. Именно потому, что в Брюсселе хотят предоставить Киеву последний шанс, работа миссии продлена, а принятие решения о предоставлении или непредоставлении мандата отложено. Если Виктор Янукович за оставшиеся недели не поймет, что никаких шансов на подписание соглашения без освобождения Тимошенко нет и никогда не было, европейская интеграция Украины будет отложена в долгий ящик, а страну ожидает повышенная политическая и экономическая турбулентность. Думаю, власть куда лучше, чем население представляет себе последствия неподписания для себя само и для страны – но Янукович все еще продолжает бояться Тимошенко больше, чем краха Украины.
Скажу больше: я не питаю иллюзий относительно того, что в случае неподписания соглашения сейчас мы вернемся к нему после президентских выборов 2015 года. Это – детские надежды, не учитывающие естественного хода истории. Постсоветское пространство как единый организм приближается к своему новому краху, обусловленному более чем 20-летним отказом от подлинных экономических реформ и деградацией политической и общественной жизни.
Признаки этого краха – и экономические, и политические, и социальные – налицо во всех бывших советских республиках. У Украины есть выбор либо вырваться из этой гниющей ямы, присоединившись к иному цивилизационному объединению – либо пережить крах вместе с соседями по бывшему СССР. И вот тогда Запад уже на новом историческом этапе будет иметь дело с тем, что от нас останется в результате последствий этого краха. Только, боюсь, Квасьневский и Кокс нам уже не помогут».
Виталий Портников
У Росії, на тлі міжнаціональних конфліктів Кондопоги, Бірюльово, Манежної та ще безлічі місцевостей, тривають дискусії: що об’єднує росіян в умовах не надто високої конкурентоспроможності російської моделі економіки та соціальної організації. Триває пошук престижної відповіді на «російську загадку».
Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) провів дослідження «Сучасна російська ідентичність: вимірювання, виклики, відповіді».http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-planeti/fino-ugorska-rozgadka-zagadkovoyi-rosiyi
Комітет Голодомору закликає українців прийти на засідання в Капітолій [законодавчий орган] штату Массачусетс та підтримати прийняття рішення, повідомляє медіа-портал української діаспори Vidia.
"Якщо цей законопроект буде прийнято, Массачусетс стане другим штатом, у якому в американських школах розповідатимуть про Голодомор. З 2005 року такої домовленості досягнуто у Іллінойсі", — пишуть на сайті.
Додамо, американські школярі та студенти є постійними відвідувачами Українського національного музею в Чикаго, де в окремій виставковій залі міститься постійна і найбільша у США документальна виставка про Голодомор в Україні.
Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.
У Кембриджі центральну вулицю району Сіджвік Сайт, на якій розташовано низку гуманітарних і мистецьких факультетів університету - права, історії, релігієзнавства, середньовічних і сучасних мов, назвали на честь українського поета Тараса Шевченка (Taras Shevchenko Way, Вулиця Тараса Шевченка). Назву вулиця отримала на честь 200-річчя з дня народження Шевченка.
Як повідомили у прес-службі університету, наступного року Кембридж приєднається до святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, який будуть відзначати по всьому світу.
Вулиця носитиме ім'я українського поета весь рік святкування 200-річчя з дня народження Шевченка. У прес-службі також відзначили, що для Кембриджу це перший досвід такого роду.
Нагадаємо, раніше Кембридж відкрив магістерську програму для студентів з України. Навчання перших студентів з України почалося у жовтні 2011 року.
Університет Кембриджу засновано в 1209 році, він став четвертим університетом у світі. Випускниками Кембриджського університету були такі відомі вчені як Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін, Джон Кейнс. З Кембриджем були пов'язані 87 лауреатів Нобелівських премій.
Українська програма заснована в Університеті Кембриджа у 2008 році за ініціативою департаменту славістики. Департамент, який очолює Емма Віддіс, має на меті сприяння розвитку досліджень української, російської та інших слов'янських культур, літератури і мов від середньовіччя до наших днів.
Громадянська мережа ОПОРА презентувала сайт rada.oporaua.org, який допоможе громадянам стати більш поінформованими про діяльність парламенту та спростить роботу журналістів у підготовці матеріалів.
«Через інформаційний портал оприлюднюватимуться матеріали в форматі відкритих даних, що досі не доступно на офіційному сайті Верховної Ради України. Таким чином, кожен зможе отримувати зведену аналітичну інформацію, яка поновлюється в режимі живого часу, а не статичні таблиці чи вордівські документи. Ми також сподіваємось, що сумлінні народні депутати будуть зацікавлені в нашій роботі, а не ігноруватимуть, чи критикуватимуть її. Практика відкритих даних дозволяє системно оцінювати роботу парламентарів», – пояснює координатор виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
(Поки що ми не знайшли можливостей отримувати з сайту "відкриті дані", про які говорить Ольга Айвазовська, можливо цей аспект з'явиться у майбутньому. До речі, найкращим зразком сайту про парламент був і залишається англійський "They work for you", подивіться наприклад як продумано зроблена сторінка кожного депутата, включно з можливістю слідкувати за всіма його промовами, і навіть побачити як він голосував по основним темам англійської політики за останні 10 років - ред.)
Сайт rada.oporaua.org пропонує цілий спектр інформації про Верховну Раду:
У розділі «Статистика» публікуються рейтинги депутатів, «кабінети» обранців з довідковою інформацією, присутністю їх на голосуваннях та на засіданнях профільних комітетів. Також можна переглянути статистику голосувань по фракціях за усі законопроекти ВРУ VII скликання. Завдяки сайту виборці матимуть змогу в автоматичному режимі порівняти сумісність голосування фракцій.
Журналісти ОПОРИ ретельно стежать за подіями у Верховній Раді і не тільки. Новини із зали засідань, про роботу комітетів, а також аналітичні звіти ОПОРИ про парламент розміщені у розділі «Читати».
ОПОРА спільно з «5 каналом» продукують телепрограму «Дорогі депутати». На сайт щотижня додається свіжий випуск передачі. Окрім того, в однойменному розділі сайту також зберігаються фотозвіти конференцій, круглих столів та інших подій, які стосуються питань парламентаризму та роботи ВРУ VII скликання.
У розділі «Документи» можна ознайомитися з протоколами засідань парламентських комітетів та відповідями на запити ОПОРИ стосовно роботи Верховної Ради.
Також ОПОРА слідкує за публікаціями народних депутатів у соціальній мережі Twitter, які можна переглянути на сайті.
Час покаже.
1. Вчора були на марші «Свободи» в Києві з нагоди заснування УПА. Було багато людей – від 15 до 25 тисяч. Рахували по-різному – в залежності від ставлення до події. Найзловтішніші вороги (міліція, наприклад) нарахували 7 тис. чоловік.
2. Але справа не в цьому: це, як і раніше, був символічний, святковий марш «свободівців».
Теж потрібно.
Проте в «Українській правді» недоброзичливці почали говорити, що «Свобода» «перешкоджала роботі журналістів». Мабуть, забули 18 травня та провокації «журналістів» від Януковича, які читають не Дерріда чи Сартра, а настанови з Банкової – як краще чинити провокації проти ходи «Свободи». Мені, як журналістові, така пересторога не здалася надмірною.
3. Проте є така думка: Україна скочується до північнокорейського варіанту сімейної диктатури – тому, відчуваючи свою силу, влада поблажливо дозволяє пустувати в політичній символічній пісочниці. Лише зіткнулися з архаїчними комуністами-маргіналами.
4. Саме тому не перешкоджали маршеві «Свободи» - бо він аж ніяк не схожий на дії УПА.
23 жовтня 2013 року буде незаконна сесія Київради. І ці 15- 25 тисяч манифестантів були б не зайвими перед Київрадою саме 23 жовтня, де свободівців, як і інших опозиціонерів буде набагато менше. Коли свободівець народний депутат Леонов був біля та в Київраді – його били «беркутівці». Значить – ТАМ зараз гаряча точка подій. Влада знає краще - де справжні події та хто справжні вороги.
5. Бо там – справжня, не символічна боротьба за столицю, отже – і Україну. І коло сучасних героїв тоді суттєво зменшується. І, крім «свободівців», там будуть і інші опозиційні організації і просто кияни з громадянською свідомістю.
6. В Києві на вул. Бальзака 54-Б 16 жовтня кияни будуть боронити свою територію від корупційних загарбників – скільки там буде – це зараз головне питання.
7. Тому такий святковий марш, незважаючи на кількість людей, є лише символічним орнаментом, святом – не більше.Справжність опору буде перевірятися в інші дні та в інших місцях Києва. Саме тому є надія, що свято було хоча б оглядом сил перед прямою дією – саме тоді він має сенс.
Інакше – політична пісочниця, дитяча «гра в війну».
Адже час рішучого історичного повороту невмолимо насувається вже незалежно від нас – спостерігачів та учасників історичних змін.
8. У повітрі відчуваються зміни, які не в силі змінити ніякі диктатори чи навіть опозиціонери. Під ногами Путіна – розпечене залізо історичного вироку Росії, яка втрачає не один, а одразу чотири державні проекти:
- Олександра Невського та Івана Калити, які працювали кадировими у монгольського хана
- Петра Першого, який заснував модернізовану Імперію
- Радянського Союу Леніна-Сталіна
- Пострадянської путінської Російської імперії.
9. Коли пече – важко роздумувати, потрібно рятуватися за будь-яку ціну. Путін взявся відтворити імперію – його стали обожнювати рядові москалі. Коли не впорався – його стали зневажати у світі, скоро, дуже скоро стануть зневажати всередині самої Росії.
В Росії вже відчувають – «пацан не впорався».
10. Тому він затято попер на Україну – за рахунок ідейного братана – Януковича.
Проте ще мало, хто розуміє, що
- якщо трон Путіна захитається – не втримається і Янукович.
- якщо захитається Янукович – не втримається і Путін.
Вони суб’єктивно хочуть вижити один за рахунок другого, хоча втриматися можуть тільки разом. Але розпечене залізо історичного вироку не дає змоги навіть подумати про щось «абстрактне». Це їх і погубить.
11. Саме тому Янукович зараз вимушений захищатися від ідеологічного побратима та шукати захисту у ідеологічних ворогів – західних країн. Об’єктивно Путін допомагає українській опозиції розхитувати трон Януковича. Привітаймо його у цьому – і побажаємо йому не отямитися.
12. Виборів не буде в 2015 за визначенням. Саме тому логіка боротьби вимагає не так прихиляти на свій бік нестійких, як чітко визначитися – хто з нами, а хто проти нас. Саме тому такий марш як символічна дія – чітко окреслить наше власне коло прибічників та співчуваючих. Опозиція у Верховній Раді теж мусить визначитися: вони працюють на власне політичне виживання – чи на виживання парламенту як соціального інституту та України в цілому.
13. Мирного шляху ротації владного Олімпу не буде. Багато виявлять себе як морально, психологічно нестійкі. Не страшно. Потрібно навчитисч поважати стійких. Як Юлія Тимошенко чи Леонов, наприклад.
Краще визначитися з кращими серед нас.
Віктор Янукович, як директор випробувального політичного стенду нам у цьому старанно допоможе до кінця.
Власного.
Станіслав Овчаренко
S i T
Но, с другой стороны, братья оппозиционеры, что костьми должны ложиться за свою сестру по вере, тоже не очень-то горят желанием видеть Тимошенко на свободе. И тут тоже много всяких «але». Ведь за то время, пока Тимошенко была за решеткой, многим оппозиционерам напели, что они – первые кандидаты в президенты. И им Тимошенко на свободе – как гвоздь в инородном теле: от этой дамы можно ожидать многого, в том числе и уничтожения оппонентов. Да и сами представители «Батькивщины», что привыкли уже жить самостоятельной жизнью – на стреме: выйдет из тюрьмы и всех построит на подоконниках! А кому подобное нужно?
Что уж говорить о тушках, Портнове, Януковиче и других гениальных дядьках и тетках из ПР, понимающих, что как только Тимошенко доберется до микрофона, тут им и… смерть…
С другой стороны, аферы, что проворачивала бандитская властьЯнуковича последние месяцы, убеждая население, европарламентариев, и в большей части – себя, что подписать соглашение можно и без того, чтобы освобождать Тимошенко – провалились, как и пакращення. ЕС на двойные стандарты Партии регионов – не повелся, и менять демократические принципы на сотрудничество с бандитской властью Януковича без освобождения Тимошенко - отказался.
Как Чечетов с Олийныком ни распевали, как ни рассказывали, что Тимошенко – не солнце в небе, чтобы вокруг нее все вертелось, оказалось, что ее таки нужно отпускать. Или – прощай евроинтеграция. Но ведь Януковичу не столько евроинтеграция нужна, сколько деньги. Причем, много и – сейчас. А ЕС, в котором многое зависит от Германии, в котором сидит пакостливая Меркель, что двухметрового Януковича не рассмотрела, вроде вши под ногами, денег без евроинтеграции – не даст. Вот и дилемма для Януковича: денег – охота, а отпускать Тимошенко – нисколечко…
Тут вот «Вести» Гужвы, что под СЕМЬЕЙ живет, как наркоман на поле с коноплей, сообщили, что депутаты от «Батькивщины» и готовы купить Тимошенко билет в Германию, но по сведениям этого издания, никто Тимошенко в Германию отправлять не собирается.
Да оно и понятно: СЕМЬЕ нужно, чтобы она, даже если и сделает ноги из Качановской колонии, оставалась без права принимать участие в политической жизни страны. А Тимошенко, она, знаете, какая? Она тут же соберет майдан белого братства и всем распихает красное сердце, указав, что впереди любовь (т.е - сердце), а у же позади – УДАР и Свобода. Кому нужно что-то непредвиденное?
Все привыкли жить в болоте. Да, оно - воняет. Да, учитывая постоянное воровство – мельчает. Но оно - уже привычно. Каждый знает свою роль и – исправно ее играет. И Тимошенко в эту пьесу совсем не вписывается.
Что же до того, что суды Тимошенко – это пародия на правосудие, то все оппозиционеры с этим соглашаются. Вот Яценюк постоянно говорит о помиловании той, что с косой. Парадокс в том, что, учитывая то, что суды Тимошенко – ширма для взятия под стражу, и - не более, и что для нормальных юристов те обвинения, что ей впаяла бандитская власть Януковича – стопроцентное подтверждение именно политического преследования оппонента, - не понятно, почему Яценюк говорит о помиловании, а не о реабилитации полных прав? Ответ очевиден: всей оппозиции выгодно убрать ненужную фигуру Тимошенко из политической жизни страны, поскольку пока она сидела – они все поделили. И что, теперь смотреть, как она все отберет? На это - трио оппозиционеров не подписывалось. И хоть они провозглашают пламенные речи в защиту Тимошенко и говорят о ее освобождении, в тайне мечтают, чтобы она таки убралась из политики. А дальше… Дальше как карта ляжет… Вот только все они забывают, что играют в карты с шулером – бандитской властью Януковича, которая всему украинскому народу хочет доказать, что власть Януковича – от бога. А то, что этот бог из криминального ада, это – второстепенный вопрос. И хоть наивные оппозиционеры уверены, что все решают их спонсоры, разложившие яйца по разным корзинам, они не учитывают двух факторов. Первый – Янукович никому власть задаром не отдаст, и второй – если Янукович и отдаст власть, то, значит, под дулом пистолета, к которому спонсоры оппозиции не будут иметь никакого отношения. И тот, кто этот пистолет будет держать, совсем не похож ни на Кличко, ни на Тягныбока, и уж тем более – ни на Яценюка.
Лина ТЫХА,
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
