Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Грузинам не нужна Грузия

  • 31.10.13, 19:40
<span class=' bold ' >Вахтанг Вахтангишвили. Грузинам не нужна Грузия </span>

Автору больно говорить за свою страну. Как и нам за свою, за Украину. Но раньше мы все думали, что есть Грузия, которая всегда была нам примером выхода из советского и постсоветского криминального тупика. Как грузины предали своего президента Саакашвили - так украинцы предали Юлию Тимошенко, не говоря уже о Виталии Запорожце. И не раз.

Как историку культуры мне не должно быть "больно" так как мы знаем кое-что о "страшной силе инерции миллионных масс народа". Но от этого не легче. Даже в Турции народ предаёт забвению традиции Кемаля Аттатюрка...

Мы в Украине должны извлечь урок грузинской и своей собственной истории: нельзя прощать постсоветским диктаторам и их слугам. Люстрацию Саакашвили провёл не до конца - вот наследие Шеварднадзе и выплыло.

В Украине после революции нужно не "закрывать ящик Пандоры" - а уничтожвать его содержимое, ведь ящик уже открыт. Кличко, если собрался "простить" Януковичу после победы на выборах - это значит, что он будет с ним сотрудничать, с Януковичем ради Европы ресторанов, спортзалов, курортов и прочих приятных вещей ДЛЯ СЕБЯ.

За счёт НАС. Как Ющенко и Тигипко.

Теперь в Грузии Бидзина Иванишвили (грузинский Янукович) покажет - что такое реформы Саакашвили и что всем за это будет.

Но теперь грузинам поздно что-то понимать - там тоже выборы будут превращать в фарс.

Как сейчас в Украине.

Станислав Овчаренко      

 

Через пару дней Грузия перелистнёт одну из самых блистательных страниц своей истории, которая во многом опередила своё время. Господин президент вы опередили время, наш народ не готов к честности, не готов к деятельности, не готов к движению.

 

Народ не хочет «нового» Батуми, он хочет петь и пить. Народ не хочет образования, ему лень учиться, он хочет сплетен. Народ не хочет ультрасовременной архитектуры Тбилиси, он хочет керосинок и буржуек. Народу не нужна прозрачная полиция, дома юстиции, фантастические отели, чистые улицы и светлые лица, ему нужен подарок в виде футболок, стиральных машин, удобрений, микроволновок.

 

Они могли бы заработать на всё это сами. Вы дали им такую возможность – иди работай, без взяток открой свое дело, включи мозги, начинай думать, но это сложно, для этого надо выйти из кухни, оторваться от дивана, а это не в крови моего народа. В крови лень и неудержимое желание халявы. Они её получили.

 

Господин Президент! Мне больно говорить это, но моим соотечественникам не нужна Грузия. Они готовы променять её на деньги, на возможность продавать вино тем, кто убил сотни молодых ребят, тем, кто оставил детей без отцов, матерей без сыновей, жён без мужей. Знаете, мне кажется это вино красное не от винограда Кахетии, оно красное по другой причине… Вы можете поспорить со мной, в очередной раз, защищая наш народ, но где он?

 

Где тысячи грузин, которые бы заполонили улицы и площади городов в знак протеста против участия в позорной Олимпиаде, даже огонь, которой гаснет ежедневно? Где тысячи грузин, которые стоят вдоль колючей проволоки, которая день ото дня продвигается в глубь страны моего детства? Где все эти люди? Они сидят дома, им лень, они хотят сидеть на улицах играть в домино, судачить о «голубой педо» Америке, в то время когда их дети будут стремиться уехать туда…

 

Сейчас наш народ выходит на площади не ради Родины. Он выходит туда для стадного воодушевления, они хотят видеть, что они не одни обманываются своими «мечтами», что таких много, так не страшно, это придает сил. Только вряд ли кто-то из них задумывается о том, почему новая мессия прячется от них за бронированным стеклом, почему человек посадивший воров сидит в тюрьме…

 

Вот именно, это «стадное чувство» приводит к крахуЯ не могу понять, за что вы любите наш народ? Народ, который предал Вас, который может оставить Ваших детей без отца, народ, которому нет дела до государственности, безопасности, целостности родины. Народ, который не верит в свою страну, народ жадный, мелочный, малообразованный (что уж греха таить), местами истеричный и бьющийся в агонии. Мой дед, мой отец всегда учили меня гордится Грузией, но сейчас мне стыдно, стыдно перед Вами.

 

Господин Президент, спасибо Вам за то, что подарили мне веру в то, что моя Родина может быть смелой и гордой, сильной и современной, а не серой, убогой и тоскливо скулящей. Я верил и верю Вам. Я вижу, что Вы делали и делаете. Спасибо Вам за то, что были решительным и открытым, верящим и любящим. У каждого из нас свои мечты, моя мечта видеть неподдельную гордость в глазах соотечественников при упоминании Вашего имени. Гордость и уважение. Я верю в это, как Вы верите в нас. Спасибо вам!


Вахтанг Вахтангишвили. 

Триумф Фирташа

  • 31.10.13, 16:10
"Росукрэнерговцы" заманили собственную страну в ловушку для обеспечения сверхприбылей и усиления собственного влияния.

Пресс-секретарь российского президента Дмитрий Песков отметил, что гибкость "Газпрома" не может быть безграничной и настал момент, когда российский энергетический монополист – любимая игрушка Владимира Путина – должен требовать возврата украинских долгов.

Можно, конечно же, посчитать, что момент настал именно потому, что приближается время Вильнюсского саммита и Владимир Путин, который так и не договорился с украинским коллегой об отказе от европейской ассоциации, повелел использовать энергетический аргумент в качестве последнего доказательства российской правоты. Но на самом деле усиление российского давления может быть связано не столько с Вильнюсом, сколько с тем, что "Газпром" с помощью своих союзников в Украине решил проблемы с поставками газа в Европу в зимний период и теперь может диктовать свои условия "Нафтогазу".

После того как в Москве решили снизить цены для структур "энергетического посла" России в Украине Дмитрия Фирташа – для обеспечения закачки необходимого для зимних поставок количества сырья в подземные хранилища – "Нафтогазу" просто нечем крыть. К тому же факт остается фактом: Украина на протяжении практически всего периода правления Виктора Януковича недобирала обусловленное в контракте количество газа – и демонстративно отказывалась его оплачивать, мотивируя это исключительно тем, что контракт – плохой и нечестный. Но никаких юридических действий по обоснованию своего отношения к документу Украина не предпринимала – более того, именно благодаря действиям Виктора Януковича, подписавшего пресловутые Харьковские соглашения со своим тогдашним российским коллегой Дмитрием Медведевым, договор хозяйствующих субъектов был переведен на уровень межгосударственный.

При этом как тогда, так и сейчас энергетическая отрасль Украины контролировалась и контролируется группировкой Дмитрия Фирташа. Фактически участники группировки заманили собственную страну в ловушку для обеспечения сверхприбылей и усиления собственного влияния. Они убедили президента и руководство страны в том, что можно не платить по контракту – и ничего не будет, и в том, что не нужно подавать в суд – все равно не выиграем. А когда пришло время, стали фактической альтернативной "Нафтогазу" и экспортными агентами "Газпрома".

И ассоциация – подпишут ее или нет – тут ничего не изменит. "Газпром" держит Украину за горло, требуя денег. Стуктуры Фирташа аккумулируют нужное "Газпрому" количество газа. Люди Фирташа блокируют возможность подачи исков. А виновата во всем, конечно же, та, кто ограничила произвол "росукрэнерговцев" хотя бы на время.

Энергетическая независимость Украины восторжествовала.

Виталий Портников

На Русскій марш у Донецьку запрошують охочих заробити 20 рублів

  • 31.10.13, 15:16
Інформація на правах реклами, а також для працівників СБУ.


За кілька днів в Донецьку запахне Руссю.
4 листопада там традиційно готуються пройтися так званим «Русским маршем». Бажаючих вже збирають по соцмережах.

 


Обіцяють заплатити 20 рублів, що в перерахунку на українські гроші всього 5 гривень. Погодьтеся, що це дуже мало навіть в порівнянні з акціями навіть вкрай маргінальних партій.

 


А тому, на гульню в Донецьку зійдуться скоріш за все або зовсім ідейні, або останні мізераблі, яким цих 5 гривень якраз бракує для повного щастя.

 


Взагалі жадність організаторів повинна насторожувати. Невже це перша ластівка банкрутства «Русского міру»?

 

 

Якщо так, і гроші у Кремля закінчилися, тоді є сенс проігнорувати такий святий захід. Бо дивись ще й того не заплатять.
Хоча…

 


Якщо вам бракує грошей на бухло і вам наплювати за кого випльовувати на землю власні зуби тоді ласкаво просимо до Донецька.
«Слава роду, слава Руси!" – і 5 гривень в вас в кишені. На дві пляшечки настойки глоду в аптеці чи на пів пива вистарчить…

 

 

ТОП-8 технологий, превращающие людей в современных рабов

  • 31.10.13, 14:13

 

Современные рабы

1. Экономическое принуждение рабов к постоянной работе. 


Современный раб вынужден работать без остановки до смерти, т.к. средств, заработанных рабом за 1 месяц, хватает, чтобы оплатить жилье за 1 месяц, еду за 1 месяц и проезд за 1 месяц. Поскольку денег хватает у современного раба всегда только на 1 месяц, современный раб вынужден работать всю жизнь до смерти. Пенсия также является большой фикцией, т.к. раб-пенсионер отдает всю пенсию за жилье и еду, и у него не остается свободных денег.

2. Вторым механизмом скрытого принуждения рабов к работе является создание искусственного спроса на псевдонужные товары, которые навязываются рабу с помощью телерекламы, пиара, расположения товаров на определенных местах магазина. Современный раб вовлечен в бесконечную гонку за «новинками», а для этого вынужден постоянно работать.

3. Третьим скрытым механизмом экономического принуждения современных рабов является кредитная система, с «помощью» которой современные рабы все больше и больше втягиваются в кредитную кабалу через механизм «ссудного процента».

С каждым днем современный раб должен работать все больше и больше, т.к. современный раб для того, чтобы рассчитаться с процентным кредитом, берет новый кредит, не отдав старый, создавая пирамиду долгов. Долг, постоянно висящий над современным рабом, хорошо стимулирует его к работе даже за мизерную плату.

4. Четвертым механизмом заставить современных рабов работать на скрытого рабовладельца является миф о государстве. Современный раб считает, что работает на государство, но на самом деле раб работает на псевдогосударство, т.к. деньги раба поступают в карман рабовладельцев, а понятие государства используется, чтобы затуманить мозги рабов, чтобы рабы не задавали лишних вопросов типа: почему рабы работают всю жизнь и остаются всегда бедными? И почему рабы не имеют доли прибыли? И кому конкретно перечисляются деньги, выплаченные рабами в виде налогов?

5. Пятым механизмом скрытого принуждения рабов является механизм инфляции или периодически искусственно устраиваемых дефолтов, которые не позволяют гражданам экономически развиваться, разорившись, заново начинать своё дело с нуля. Рост цен при отсутствии роста зарплаты раба обеспечивает скрытое незаметное ограбление рабов. Таким образом, современный раб нищает все больше и больше.

6. Шестой скрытый механизм заставить раба бесплатно работать - лишить раба средств на переезд и покупку недвижимости в другом городе или другой стране. Этот механизм вынуждает современных рабов работать на одном градообразующем предприятии и «терпеть» кабальные условия, т.к. других условий у рабов просто нет и убежать рабам не на что и некуда.

7. Седьмым механизмом, заставляющим раба бесплатно работать, является сокрытие информации о реальной стоимости труда раба, реальной стоимости товара, который произвел раб. И доли зарплаты раба, которую забирает рабовладелец через механизм бухгалтерского начисления, пользуясь незнанием рабов и отсутствием контроля рабов над прибавочной стоимостью, которую рабовладелец забирает себе.

8. Для того, чтобы современные рабы не требовали своей доли прибыли, не требовали отдать заработанное их отцами, дедами, прадедами, прапрадедами и т.д. существует замалчивание фактов разграбления рабовладельцами ресурсов, которые были созданы многочисленными поколениями рабов на протяжении тысячелетней истории.

 

 

Оксана КОСТЮКЕВИЧ

Листопадовий Чин - наша свобода!

Моя особиста думка така, що власне завдяки цій споконвічній жертовній боротьбі за Незалежну Українську Державу і вільний український народ - наш сучасний цивілізаційний поступ є інакшим, аніж у сусідів з колишнього СРСР.
Дякую Вам - Герої України. Вічная вам шана і пам'ять на віки.








Средняя зарплата в Украине в сентябре уменьшилась на 2,4%

  • 30.10.13, 11:36
Фото: LiveJournalСредняя заработная плата в Украине в сентябре 2013 г. уменьшилась по сравнению с августом с.г. на 2,4% и составила 3 тыс. 227 грн. Об этом сообщает Государственная служба статистики (Госстат).
Однако сегодня утром на сайте Госкомстата “светятся” уже совершенно иные показатели. Там, в частности, сообщается, что средняя зарплата в сентябре составила 3 261 грн, а ее падение по сравнению с августом – всего на 1,3%. Более подробно про эти данные можно прочитать в этой сегодняшней новости!

То есть, за ночь Госкомстат существенно “покращил” провальные показатели по зарплатам в сентябре.

Когда в правительстве узнали, какие цифры Госкомстат собирается опубликовать о падении зарплаты в сентябре, там переполошились. Понятно, почему! Ведь это же грандиозное “покращення” - в смысле, падение зарплат украинцев, ухудшение их жизненного уровня и т.п.

Ну и нагрянули в Госкомстат, потребовав срочно хоть немного улучшить показатели. Думаю, “давила” на руководство Госкомстата мадам Королевская, поскольку она у нас сейчас является социальным министром. Хотя, возможно, ее не послушались, и тогда с Госкомстатом связался лично Азаров. Или какая-то шишка из администрации президента.

По отношению к сентябрю 2012 г. зарплата выросла на 5%.

Отметим, задолженность по выплате заработной платы в Украине, по данным Госстата, на 1 октябпя 2013 г. составила 1 млрд 24 млн 540 тыс. грн.

По состоянию на 1 сентября 2013 г. задолженность по выплате заработной платы в Украине составила 982,9 млн грн. Таким образом, этот показатель увеличился на 4,2%.

При этом задолженность экономически активных предприятий составляет 581 млн 542 тыс. грн, предприятий-банкротов - 395 млн 133 тыс. грн, экономически неактивных предприятий - 47 млн 865 тыс. грн.

Наибольшая задолженность - в Донецкой (159 млн 648 тыс. грн) и Киевской (151 млн 771 тыс. грн) областях, наименьшая - в Черновицкой (9 тыс. грн) и Ровенской (723 тыс. грн) областях.

Отметим, министр социальной политики Наталья Королевская заявила сегодня, что в Украине за 9 месяцев 2013 г. предприятия - должники полностью или частично погасили задолженность по выплате заработной платы на сумму 636,6 млн грн. По словам Королевской, по оперативным данным, за 9 месяцев 2013 г. государственными инспекторами по вопросам труда проведено 4 тыс. проверок на 3 тыс. предприятиях-должниках по выплате заработной платы. По их требованию предприятия-должники полностью или частично погасили (или не допустили) задолженность по выплате заработной платы 273,2 тыс. работникам на сумму 636,6 млн грн.

Кроме того, она сказала, что задолженность по заработной плате по состоянию на 21 октября 2013 г., по сравнению с соответствующим периодом 2012 г., уменьшилась на 12% или на 132 млн грн.

Американський експерт: Янукович не має наміру залишати владу

  • 30.10.13, 11:00
Президентство Віктора Януковича є прикладом того, як антидемократ приходить до влади і не має наміру її віддавати.

Таку думку висловив професор Школи міжнародних відносин імені Елліотта Університету Джорджа Вашингтона Боб Орттунг в інтерв'ю "Українській правді".

Він вважає, що Янукович не віддасть владу, бо це велика загроза для нього особисто.

"Ставши владою, він уже не має наміру її залишати. Бо він настільки корумпований, що після відходу з посади буде арештований", - переконує Орттунг.

"Як Путін, який ніколи не залишить владу. Він боїться за своє життя, за свою свободу. Так само і Янукович. Поки він при владі, у нього є ця його величезна резиденція, він використовує владу у своїх корисних інтересах", - додає він.

За словами американського експерта, єдиним шансом для Януковича врятувати свою репутацію є звільнення екс-прем'єра Тимошенко і підписання угоди з ЄС.

"Якщо Янукович відпустить Тимошенко та підпише Угоду про асоціацію, він зможе збільшити свою підтримку. Але всі в Америці знають, що Янукович ніколи не зможе стати політиком з західними цінностям", - переконує Орттунг.

Проте, він також думає, що Янукович не може просто так звільнити екс-прем'єрку, адже боїться її повернення у політику, особливо після того, як її рейтинг зріс внаслідок ув'язнення.

"Янукович наробив багато помилок, адже Тимошенко не була дуже популярною. Посадивши її до тюрми, він зробив її більше популярною", - переконаний експерт.

"Якщо він відпустить її до Німеччини, потім вона повернеться, і він арештує її вдруге – він зробить її ще і ще популярнішою", - додає він.

pravda


Безвихідь режиму Януковича:

  • 28.10.13, 20:42

хижаки в політиці, могильні хробаки в економіці


<span class=' bold ' >С.О. Безвихідь режиму Януковича: хижаки в політиці, могильні черв'яки в економіці</span>

1.  Є такі явища, події, які гранично ясні для неупередженої людини. Ми неодноразово писали про те, що держава від партії регіонів та Віктора Януковича впевнено перетворюється у державу-малину, такий собі піратський табір.

Але це взагалі.

 

2. Якщо придивитися до деталей процесу, так би мовити «дрібниць» - то ми бачимо, як донбаські порядки опановують Україною.

Як у самому Донбасі? Розквітлий Донецьк на тлі вмираючого Донбасу. Але у самому Донецьку – розквітлий центр Донецька на тлі зотліваючих околиць самого Донецька.

Розкіш – і різкий перехід до злиднів, розрухи одразу за парканом розкішного маєтку диктатора чи олігарха. Ці порядки інтенсивно поширюються по усій Україні.

 

3. Наші люди це вважають настільки ненормальним, що кожний крок до погіршення вважають вже неможливим.

Але завжди є куди падати. Вже ці самі донецькі кадри угніздилися в Києві через всіляких забужок та ющенків – і тепер розглядають Київ як свій маєток, з якого поступово будуть виселяти простих киян, як ми бачимо на приклади вчительки Москаленко.

 

4. Держказначейство, як общак партії регіонів вирішує дві проблеми - позбавляє:

-  усі регіони, включаючи Донбас, коштів від податків, зосереджуючи усі ресурси в центрі, оголюючи майже усі територіальні громади та

- так звану соціальну сферу необхідних бюджетних коштів (медицина та освіта) - прискорюючи процес закриття шкіл та лікарень.

 

5. Це зібрання представників територіальних громад було зібране за сприяння «Спільної справи» та підтримана народними депутатами від «Батьківщини» - Тетяною Слюз та Андрієм Павловським. Народні депутати від «Свободи» та «УДАР»у відмовилися від участі у Асамблеї територіальних громад. Керівник УДАРу прямо заборонив своїм народним депутатам приймати у них участь.

Щоб не сердити владу, яка хоче «пожити як люди».

 

6. Справа у тому, що Держказначейство має рахунки від територіальних громад. Тобто кошти від місцевих податків та зборів знаходяться на рахунках в Держказначействі, і повинні видаватися по платіжних дорученнях – як це робиться в банках.

 

7. Але Держказначейство від партії регіонів ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ видавати кошти по цим платіжним дорученням – тому, що це кошти саме територіальних громад. І місцеві органи самоврядування НЕ можуть оплачувати захищені статті по працівникам освітньої та медичної сфер.

На цей час – не прийняті платіжні доручення на 50 млрд. грн.

Місцеві ради примушені брати позички – і набрали на 36,7 млрд. грн..   

В цих умовах органи місцевого самоврядування не можуть забезпечувати

-  необхідних товарів та послуг

- робити необхідні соціальні виплати.

 

8. Крім коштів територіальних громад Держказначейство мусить робити так звані субвенції – тобто виділяти гроші з власне держбюджету на нагальні місцеві потреби, особливо дотаційним регіонам. І закривати проблеми з податком на додану вартість. Але з останнім – це взагалі не проблема, а пісня!

 

9. В цих умовах місцеві ради примушені брати банківські кредити під високі відсотки, заганяючи місцеву громаду у боргову кабалу.

В цих умовах, як сказала мер Нова Руса  Ірина Верещук, міська рада не може складати план діяльності міської ради, замовляти товари та послуги на потреби місцевої громади, закладати взагалі їх у план діяльності ради – бо не впевнені, що зможуть його реалізувати. Вже 6 місяців немає коштів з так званого Спеціального фонду. Дотаційних рад у Львівській області збільшилося з 21 до 45.

 

10. Михайльонок з Кіровоградщини зауважив, що за останній час на соціальні виплати було виділено 17 млн. грн., а потрібно ще 14 млн. грн.

11. Народний депутат від «Батьківщини» Тетяна Слюз була за часів уряду Юлії Тимошенко головою Держказначейства і працювала в часи світової економічної кризи. Вона виклала картину витрат за часів Януковича та Юлії Тимошенко.

 Тоді коштів часто теж не вистачало. Але тоді намагалися розподіляти кошти Держказначейства пропорційно по усій території України. Тепер зовсім інша картина: Держказначейство при розподілі коштів надає їх переважно в «електорально близькі» області Півдня та Сходу, обділяючи Захід, Північ та Центр України.

 

12. «Привілейовані» в цьому випадку є Донецька, Луганська, Запорізьска, Харківська та Дніпропетровська області. Ну, ще Крим.

Але навіть субвенції у ці привілейовані області теж скеровуються не для розбудови, а для розкрадання. Місячний пейзаж на Україну суне саме звідтіля – з Донбасу.

 

13. Зрозуміло, що не від хорошого життя Держказначейство так різко вилучає гроші з коштів, які належать місцевому самоврядуванню. Тетяна Слюз сказала, що в часи її головування інформація про стан речей у фінансах не була закритою, а вони разом з Юлією Тимошенко весь час працювали з Бюджетним комітетом парламенту.

 

14. Зараз – зовсім інша картина: від опозиційних та навіть «своїх» депутатів інформація приховується.

Але відомо, що після розгрому малого та середнього бізнесу податкові надходження до Держбюджету різко скоротилися, валютні резерви стрімко скорочуються. Вже дуже важко підтримувати курс гривні.

 

15. Через це зібрали 265 млрд. грн.. Але не добрали 106 млрд. грн. В Держказначействі - порожнеча, яку старанно приховують.

Але є дві по-справжньому захищені статті видатків, які характерні для передреволюційної пори (згадаймо Французьку революцію 1789 року!):

-  охоронні структури захисту диктатури

- розкішне життя диктатора та його оточення.

 

16. Тут теж є свої проблеми – прокуратуру фінансують на 83% від НИМИ запланованого, те саме можна сказати і про СБУ. Особливо добре фінансується верхівка МВС та органи центральної влади.

 

17. Залізли навіть в кіотські гроші, які світова спільнота надала для програм енергозберігання. Але на ці гроші купили на 200 млн. грн. розкішних машин для можновладців, та 24 млн. грн.. для шин машин Кабміну.

 

18. Михайло Волинець, діяч незалежного профспілкового руху, зауважує, що у загальній політиці уряду та режиму взагалі хочуть знайти вихід у системі примусової праці – як у колишньому СРСР. Але піти навіть далі – прийняти Трудовий кодекс, який позбавляє не тільки трудових, але і взагалі людських прав. Ярослав Сухий, народний депутат від партії регіонів, запропонував прийняти закон про локаут, який дозволяє роботодавцю взагалі у разі страйку закрити підприємство та звільнити будь-кого без попередження.

 

19. Взагалі, знищення малого та середнього бізнесу в результаті прийняття Податкового кодексу, призвело до скорочення Держбюджету взагалі, скорочення валютних резервів Національного банку.

 

20. Саме тому на соціальні програми грошей не вистачає. Залишаються лише видатки на розкіш та охоронців диктатури, включаючи суди, на які, за словами Олександра Солонтая, виділено 1 млрд. 100 млн. грн..

Але Держбюджет продовжує скорочуватися через руйнування економіки та соціального людського капіталу.

 

21. Жертвою цього вже впало місцеве самоврядування, навіть Донбасу.

Об’єктивно вихід у диктатури лише один: зміцнювати свій режим шляхом руйнування національного організму – як це роблять могильні хробаки.

-  вводити систему підневільної праці

- зміцнювати охоронні структури диктатури.

 

22. Зібрання від місцевих громад довело, що усі розуміють справжній стан речей.

Але інстинкт самозбереження в українського суспільства ще не запрацював.

Тому і програємо останнім часом.    


 Станіслав Овчаренко
S i T                                 

Хто вкрав з Нафтогазу три Камази стодоларових купюр

  • 28.10.13, 20:23

під брендом Фірташа?
Зараз на "УП" висить моє розслідування, як приватна фірма Фірташа пограбувала "Нафтогаз" на 2 ярда . Цікаво, яка насправді роль Фірташа в тій схемі? Адже схоже, що він лише посередник, який забезпечує транзит вкрадених коштів у кишеню так званої Сім'ї.


Звичайно не безоплатно. Автор має версію, що сума, яка становить інтерес групи "РосУкрЕнерго" у цій оборудці проявилася у отриманій Фірташем від Газпрома знижці на газ – 700 млн. доларів. Фірташу отримав своє, бо зрештою пограбування відбулося під його брендом. Однак основні прибутки від цієї оборудки дістануться Януковичу.

Автор зробила такі висновки з наступних міркувань.

Перша: якщо Сім'я не в "темі", то сьогодні ми би почули реакцію Президента України. Адже це не жарти вкрасти у держави 2 мільярда доларів на одній схемі.

Друга: тому що "оборудку" на два ярда прокрутила "сімейна структура".

Під "сімейною структурою" автор має на увазі Господарський суд міста Києва. Зверніть увагу, три рішення судів на користь фірми Фірташа, які "іменем України" легалізували грабунок Нафтогазу були проведені через Господарський суд міста Києва.

А тепер конкретний приклад, чому автор вважає цей суд приватною "сімейною" структурою.

Тому, що в одному зі своїх розслідувань автор стала свідком, як цей суд захищав рейдерів, що діяли в інтересах фірм близьких Януковичу.

Мова йде про рейдерську атаку на Універмаг "Україна". Цю історію автор детально виклала в статті "Обездолені".Або три страшні історії на ніч для іноземного інвестора" в 2011 році та зовсім нещодавно в статті-блозі "Геополітика від Януковичів. Віктор веде в Європу, а Саша в Росію"

Повторюся третій раз, бо насправді історія надзвичайно красномовна.

Отож в 2011 рейдери здійснили захоплення Універмагу "Україна", який належав іноземному інвестору – ірландському державному банку Irish Bank Resolution Corporation. А Господарський суд міста Києва легалізував це рейдерське захоплення.

Західні громадяни зазвичай досить обережні у своїх коментарях стосовно судових рішень. Але українське судочинство так вразило представника ірландського банку Річарда Вудхауса, що він вже не добирав коректних слів. "Ми зіткнулися із українською судовою системою, яка по суті є інструментом узаконенного грабунку іноземних інвесторів", – говорив він в інтерв'ю.

У пана Вудхауса були всі підстави для обурення. Ось один маленький фрагмент "правосуддя" в цій історії. Суддя Господарському суді міста Києва якось виніс рішення в інтересах іноземного інвестора, яке дозволяло інвестору внести в державний реєстр прізвище керівника універмагу "Україна".Суд просто не міг прийняти інакше рішення, бо свої вимоги юристи підкріпили документами. Здавалось правда перемогла, але тут почалися неприємні сюрпризи. Юристам іноземного інвестора в судді ніяк не ставили печатку на прийняте в їх інтересах рішення. Шість днів юристів відсилали "на завтра", мовляв, голова суду у відпустці. В цей час через прохідну суду йшли адвокати з документами, де чорнила на тій самій гербовій печатці ще не підсохли. Коли ж нарешті юристам зателефонували з приймальні з пропозицією забрати "пропечатане" рішення, рейдери встигли оскаржити маленьку судову перемогу іноземного інвестора. Отож в керівництві "Універмагу" залишилась людина погоджена рейдерами. "Розвели, как котят", -сказав би Чечетов.

Якщо говорити про керівництво Господарського суду м. Києва, після перемоги Януковича на президентських виборах його очолив донетчанин Артур Ємєльянов. А заступником була призначена Вікторія Джарти, донька Василя Джарти, покійного соратника Віктора Януковича. Після смерті Джарти Януковичу у спадок перейшла сформована ним команда юристів, які тепер захищають інтереси Сім'ї, курує їх старша донька покіного, забеспечує їм позитивні судові рішення.

Потім головою суду став інший "донецький" кадр, але це нічого не змінило. Київські юристи жартують з цього приводу, мовляв голова суду це лише голова, а Джарти – шия! До речі, саме Джарти відповідає за організацію роботи апарату суду і, згідно з інструкцією, забезпечує зберігання та використання печаток суду.

Отже це саме вона "приховала" печатку суду від юристів іноземного інвестора універмагу "Україна".

І зробила вона це в інтересах бізнесу Януковича. Це стало зрозуміло пізніше, коли в 2012 в Ірландії відбувся суд над місцевим багатієм Шоном Куїном, звинуваченим у відмиванні коштів.

На суді Куїн виправдовувався, що не виводив кошти у київський універмаг "Україна", бо в 2011 році втратив контроль над підприємством і засвітив весь ланцюжок зміни власників. Виявилося, що рейдери "України" діяли в інтересах українських фірм ТОВ "Зеніт" та ТОВ "Елегант Інвест".

І, о, чудо!!! Остання фірма "Елегант Інвест" виявилася афільованою з компанією ТОВ "Танталіт", через Фонд "Домінанта". А "Танталіт" це, як відомо, номінальний власник "Міжгір'я", власник відомого клубного будинку "Хонка", про який Віктор Янукович якось з гордістю сказав німцям: "Його побудував Я". Отже як бачимо Господарській суд в історії рейдерством "України" обслужив інтереси родини Януковича.

Автор має інформацію, що це далеко не єдиний приклад, це система, якв працює на базі Господарського суду міста Києва. І не голова суду, а саме донька Джарти важливий гвинтик цієї системи – відчудження чужого бізнесу на який поклав око Олександр Янукович. Бо голова суду це відповідальність та маса обов'язків, а у Джарти – печатка суду, а отже реальна влада.

Таким чином Господарський суд міста Києва давно став приватною структурою Януковичів під наглядом доньки Джарти.

І те, що саме цей "сімейний" суд легалізував шахрайську схему пограбунку держави, коли змусив "Нафтогаз" передати майже 5 млрд. кубометрів газу фірмі Фірташа, свідчить, що то була "оборудка" Сім'ї.

Інакше суд не ризикнув би свідомо закрити очі на очевидне шахрайство позивача – фірми "Укргаз-енерго". Лише в інтересах Януковича суд міг прийняти цілу низку сумнівних рішення, де ціна питання 2 мільярди долларів з кишень платників податків.

Отже на питання: "Хто вкрав з Нафтогазу три Камази стодоларових банкнот?" автор особисто відповіла би: "Янукович".



Тетяна Чорновол