Українські ЗМІ повідомляють:

3.02.09 у віці 84 років помер український письменник, герой України, лауреат Державної премії СРСР і Шевченківської премії Павло Загребельний. Сумну новину повідомив голова ВР Володимир Литвин одразу після відкриття четвертої сесії парламенту шостого скликання. У зв'язку зі смертю українського письменника свої співчуття висловив президент України Віктор Ющенко. Про це повідомила прес-секретар президента Ірина Ванникова. "Пішов із життя видатний український письменник, Герой України, лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії, багаторічний народний депутат України Загребельний. Видатні твори Павла Архиповича стали улюбленими для кількох поколінь", - сказав голова держави,додавши, що за сорок років роботи в українській літературі з-під пера Загребельного вийшло близько двадцяти романів. "Його громадянська позиція завжди буде прикладом для українців, а творчість надихатиме до дій", - зазначив президент. Павло Загребельний народився 25 серпня 1924р в селі Солошине на Полтавщині. У 1941 році закінчив десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії, пише Вікіпедія. Він був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р був поранений. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942р, після якого - полон, і до лютого 1945р. - фашистські концтабори смерті. У 1945p. працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. З 1946p. - навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. Поісля його закінчення (1951p) - майже півтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в журналі "Вітчизна" в Києві), яку він поєднував із письменницькою працею. В другій половині 50-х років Загребельним видано збірки оповідань "Учитель" (1957), "Новели морського узбережжя" (1958), повісті "Марево", "Там, де співають жайворонки" (1956), "Долина довгих снів" (1957). Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала "Дума про невмирущого" (1957), присвячена військовому та громадянському подвигу молодого радянського солдата, що загинув у фашистському концтаборі. 1961 - 1963 pp. Загребельний працює головним редактором "Літературної газети" (пізніше - "Літературна Україна"), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: "Європа 45" (1959), "Європа. Захід" (1960), "Спека" (1960). Протягом 60 — 70-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них: "День для прийдешнього" (1964), "Шепіт" (1966), "Добрий диявол" (1967), "Диво" (1968), трилогію "З погляду вічності" (1970), "Розгін" (Державна премія СРСР, 1980) - романну будову з чотирьох книг: "Айгюль", "В напрямі протоки", "Ой крикнули сірі гуси", "Персоносфера"; "Левине серце", (продовженням "Левиного серця" став роман "Вигнання з раю" (1985)); "Переходимо до любові" (1971), "Намилена трава" (1974), "Євпраксія" (1975), "Південний комфорт" ("Вітчизна", 1984). Виступив Загребельний і з кількома п'єсами, створеними на основі власних романів - "Хто за? Хто проти?" ("День для прийдешнього"), "І земля скакала мені навстріч" ("З погляду вічності"); активно виступав з критичними і літературознавчими статтями в пресі, а також із доповідями, промовами й інтерв'ю. Ці виступи зібрано в книзі статей, есе і портретів "Неложними устами" (1981). До неї ввійшла повість-дослідження "Кларнети ніжності", присвячена Тичині. За сценаріями письменника на Київській кіностудії імені Довженка знято художні фільми: "Ракети не повинні злетіти" (1965), "Перевірено - мін немає" (1966), "Лаври" (1974), "Ярослав Мудрий" (1982). Загребельний понад сорок років працював в українській літературі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них - "Розгін" відзначено Державною премією СРСР, два - "Первоміст" і "Смерть у Києві" - Державною премією УРСР ім Т. Г. Шевченка. Твори високо оцінюються критикою, мають широке читацьке визнання. Загребельний - один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовими тиражами; книги письменника постійно виходять в перекладах іншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за кордоном.