хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Багатій

                                                                          (продовження 2)

Отож, хоч це і не пристойно,  але ми непомітно підглядаємо, як  Мирон Степанович мучиться від того, що  багатий. 

   «Чого ж  то він такий багатий, живе  в  бідному гуртожитку?» - постає ще одне логічне  запитання. Тут вже і наша логіка безсила. Хоча може тому, що багатим він став  тільки два дні тому  і то зовсім  випадково.

  «А як же то так сталося?» – не втерпіли ви,  щоб не запитати.

   «А так… Два дні тому ішов Мирон Степанович додому постукуючи ціпком об асфальт, аж   раптом звідкілясь взялась під ногами невеличка сумочка  -  барсетка,

так здається  її  називають. Новенька така, гарнесенька, ну як  її не підійняти. Та для початку наш герой придивився чи не прив’язана до неї  ниточка, а бо ще щось.

 "Ці  капосні хлопчаки бувало не одного наївного перехожого зловили на таку приманку.Ти нагнешся щоб підійняти, а воно стриб  від тебе, а ці шибеники  за кущами регочуть  аж за животи хапаються»,  -  розмірковує  наш герой.
   На свій превеликий подив,  Мирон Степанович  нічого підозрілого не виявив, та й 

навкруг ні душі. Отож він і підійняв знахідку, та й заховав в пакет. 

   «Дам  оголошення в газету, чи на радіо. Може за нею хтось шукає, - по-дорозі міркує  собі наш герой. Дивись ще й пару гривень зароблю», - тішиться цій думці  старий прямуючи до гуртожитку.
   Зайшовши  в свою кімнату, Мирон  Степанович в першу  ж чергу вийняв барсетку з пакета. Відкрив її…     …І ось  до сих пір не може заснути.  Барсетка  була битком набита грішми, та ще й не нашими, та навіть і не доларами, а євро…

( далі буде)
1

Останні статті

Коментарі