Про співтовариство

всіляке сприяння захисту народу і теренів України від зовнішніх загарбників і внутрішньої зради
Вид:
короткий
повний

Захистимо Україну

Сьогоднішні санкції

ЄС поширив санкції на Кобзона, заступників Шойгу, депутатів Держдуми, "Гіві" та "Моторолу"

ЄС розширив чорний список для Росії, включивши в нього 19 фізичних та 9 юридичних осіб.

Ці обмежувальні заходи опубліковані в Офіційному журналі ЄС, і з цього моменту вони вступили в силу.

В розширений список увійшли, зокрема, перший заступник міністра оборони РФ Бахін та заступник міністра оборони РФ Анатолій Антонов. Євросоюз переконаний, що обидва вони "причетні до доправлення в Україну російських віськових". Таким чином, це рішення ЄС також містить додаткове офіційне визнання того факту, що в Україні на боці сепаратистів воює регулярна російська армія.

До списку також ввійшли депутат Держдуми Йосип Кобзон, крім того до списку ввійшли депутат Держдуми РФ Рашкін, начальник головного оперативного управління Генштаба РФ, генерал-лейтенант Андрей Картаполов. У чорний список також включені 14 жителів сходу України і 9 організацій - загонів терористів.

Так, до чорного списку: ввійшли також отаман "казаків" Павел Дремов, командир бойовиків "Русич" Олексій Мільчаков, Арсеній Павлов, більш відомий як Моторола, командир батальйону "Спарта", Михаіл Толстих, більш відомий як "Гіві", командир батальйону "Сомалі", заступник командувача корпусом Міноборони так званої "ДНР" Едуард Басурін, міністр юстиції так званої "ЛНР" Олександр Шубін, заступник голови ради міністрів так званої "ЛНР" Сергій Литвин, головнокомандувач народної міліції так званої "ЛНР" Сергій Ігнатов, міністр юстиції так званої "ДНР", міністр бюджету так званої "ДНР" Олександр Тімофєєв, міністр бюджету так званої "ЛНР" Євгеній Мануйлов, міністр комунікацій так званої "ДНР" Віктор Яценко, міністр економічного розвитку і торгівлі так званої "ЛНР" Ольга Бєсєдіна, генпрокурор так званої "ЛНР" Заур Ісмаілов.

Зокрема, під санкції потрапили також організації сепаратистів: Козача національна гвардія, батальйон "Спарта", батальйон "Сомалі", батальйон "Заря", батьйон "Призрак", батальйон "Оплот", "Батальйон "Кальміус", "батальйон "Смерть", громадський рух "Новоросія".


Доктор Ватсон.






Доктор Ватсон

Его прозвали Доктор Ватсон
за ватнический взгляд на мир.
Его поселок не был зассан
и не напоминал сортир.

В его саду гудели пчелы.
Он хлебушком кормил синиц.
Здесь были неплохие школы
и пара неплохих больниц.

Он убеждал друзей, что счастье
доступно каждому вполне.
Что не чиновники у власти
определяют жизнь в стране.

Что Путин всех других мудрее.
В России свой особый путь.
Что либералов и евреев
придется как-нибудь заткнуть.

Что нужно просто жить, работать,
не отрицать своей вины
и не винить во всем кого-то
в правительстве родной страны.

Он мог часами ей гордиться.
Он даже ездил по утрам
за всю Россию помолиться
в ближайший православный храм.

В Фейсбуке, даже в Инстаграмме
он спорщиком известным был.
Он видел дьявола в Обаме
и Украину не любил.

Он был примерным патриотом.
Он радовался всякий раз,
узнав, что добровольцем кто-то
поехал защищать Донбасс.

Он раздавал друзьям и близким
пучки георгиевских лент...
Но жил в предместьях Сан-Франциско
последние семнадцать лет.

© Леонид Каганов [email protected]

«Gazeta Wyborcza»: Путин нарушает ядерное табу

  • 16.02.15, 11:53
«Gazeta Wyborcza»: Путин нарушает ядерное табу важная новость 86

12:51, — Политика 
51924 просмотра

«Gazeta Wyborcza»: Путин нарушает ядерное табу

Ситуация в мире выглядит опасной не только из-за российской агрессии против Украины.

Россия, которая обладает вторым ядерным арсеналом в мире,отреклась от принципа неприменения первой ядерных бомб и ракет. Тем самым впервые после Хиросимы и Нагасаки ядерная держава ввела в свою военную доктрину возможность, по сути, свободного применения самого страшного оружия, пишет Януш Ролицкий в польском издании «Gazeta Wyborcza» (перевод —Иносми.ру).

В течение 45 послевоенных лет две ведущие державы, в том числе Советский Союз,  заявляли, что не станут первыми применять ядерное оружие. Это была военно-политическая основа мира той эпохи.

Ее подкрепляли многочисленные соглашения по разоружению между СССР и США. Более того, в мире возникло общественное движение против ядерного оружия, а страна, которая бы объявила о намерении нарушить этот принцип, подверглась бы всеобщей критике.

В свое время мы не относились серьезно к таким песенкам, как, например, известная «Пусть всегда будет солнце, пусть всегда будет небо, пусть всегда будет мама, пусть всегда буду я!» Это произведение советской пропаганды, как и мировые организации, выступающие за мир, ограничивали свободу Запада в применении ядерного оружия, а заодно связывали руки советским властям. Воздух был пропитан предостережениями от использования ядерного оружия и его порицанием, что не раз сыграло свою роль.

В начале 80-х годов советские радары, перепутав птиц с ракетами, показали, что в направлении СССР запущено множество американских ракет. Это было время сильной напряженности между двумя блоками. Однако находившийся в тот день на дежурстве советский полковник не передал эту тревожную новость своему командованию, а ждал ее подтверждения, нарушив этим все правила. Так он спас мир от ядерной войны.

Сейчас такой атмосферы уже, к сожалению, нет. Наоборот, сегодня даже в массовой культуре (научно-фантастических фильмах и книгах этого жанра) преобладают постапокалиптические образы мира. Я бы не стал переоценивать значение этого явления, однако сложно не обратить на него внимания. 

Это особенно сложно в ситуации, когда путинская Россия, формулируя новую военную доктрину, открыто ввела в нее принцип свободного (в зависимости от военных целей) использования ядерного оружия. Вразрез международным договорам она разработала новый тип ракет. Они отличаются большими маневренными возможностями и радиусом действия от 500 до 3000 километров. Их разместили в Калининградской области, и таким образом в зоне их поражения оказалась вся Европа. Чтобы подчеркнуть свою решимость применить это оружие, Россия в последнее время все чаще проводит учения, отрабатывая использование мобильных ракет с ядерными зарядами в боевых действиях. Абоевые самолеты с бомбами и ракетами на борту патрулируют натовские границы.

Эти учения, как и сама доктрина, родились из комплексов, корни которых уходят в 90-е годы. Россия играет мускулами, чтобы напугать международную общественность. Мир должен поверить в решимость России, которая готова использовать ядерное оружие для достижения своих политических целей. Этот метод приносит свои эффекты: Россия близка к закреплению своего доминирования в Украине.

Европейские страны, у которых нет сильных противоречий с Россией, любой ценой хотят добиться спокойствия. В итоге, как отмечалось в Gazeta Wyborcza, мы оказались близки к повторению Мюнхенского соглашения — на этот раз в отношении Украины. В 1938 году документы по ликвидации Чехословакии тоже не подписывались — от нее просто отделили области, населенные немецким большинством.

Таким образом, возвращается вопрос, когда Украина окончательно сдастся России и согласится на статус, каким обладают сейчас государства Лукашенко и Назарбаева. Если верх одержит концепцияМеркель, нынешнего украинского президента ожидает крах. Остановиться на том, что Запад не станет вооружать Украину, значит обречь это государство на поглощение Россией.

В этой ситуации последней надеждой украинцев остается Америка. Президент Обама — не Рейган, и если он согласится на вариант Меркель и не вооружит Киев, то, к сожалению, сыграет роль предусмотренную Путиным. Потом наверняка последуют действия, направленные на подчинение Москве Прибалтики. Не будем забывать, что после каждой смуты, а таковой считается нынешний период, Россия возвращалась к своим старым границам и силе.

Хотя Америка располагает сокрушительным военным преимуществом над всем остальным миром, сегодняшний Запад неспособен на решительные действия. Ему недостает духа бескомпромиссности и решимости послевоенных западных лидеров. Обращу внимание, что ни НАТО, ни ЕС до сих пор не признали Россию агрессором, придерживаясь новояза, в котором агрессорами считаются так называемые сепаратисты. Далее: Запад не попытался исключить Россию из международной спортивной, научной и культурной жизни.

Агрессия сходит россиянам с рук, а они сами предаются иллюзии, что сильному все позволено, а россказни их пропаганды правдивы. Россию даже не отстранили от участия в спортивных состязаниях, хотя это больное место Путина и россиян. России позволили через два года провести футбольный чемпионат мира. Если он состоится, то станет позорным мероприятием! Никто пока не исключил команд страны-агрессора из розыгрыша европейских кубков (как это было после вторжения в Чехословакию в 1968).

Похожим образом обстоит ситуация с культурным и научным обменом. В нем продолжают участвовать граждане страны, которая безнаказанно аннексирует регион своего соседа и убивает его граждан. Пока Россия и ее жители не почувствуют международного осуждения, повлиять на действия этой страны мягкими санкциями будет невозможно.

Сейчас президента Путин и главу его дипломатии Лаврова не подвергают остракизму, а относятся к ним, как государственным деятелям. Провозглашаемая ими ложь в стиле сталинского прокурораВышинского или многолетнего министра иностранных дел СССР Громыко, ничуть не смущает их партнеров.

Запад до сих пор не показал, что он не боится агрессора. То, что делает канцлер Меркель, объявляя, что она выступает против вооружения Украины, — это самоубийство Европейского союза в качестве политического игрока. Последние переговоры в Минске продемонстрировали, что это путь в никуда. Прозвучавшие там обещания о перемирии с 15 февраля уже никого не убеждают: после сентябрьских переговоров Россия уже показала, как она умеет их нарушать. 

В сложившейся ситуации остается ждать, когда США поставят агрессии Путина заслон. Ключевым для сохранения украинским государством независимости вопросом остается, услышит ли российский президент, что если россияне пересекут демаркационную линию, НАТО отправит свои войска на Украину, а если они перейдут Днепр, то встретят там западные подразделения.

Вопрос, ответит ли Запад на угрозы применения ядерного оружия тем же самым. Если бы западные политики после Второй мировой войны действовали, как госпожа Меркель и господин Олланд, современный мир был бы одним большим Советским Союзом.

Происходящее сегодня — это отвратительная капитуляция Запада и демократии. Если НАТО и ЕС в конце концов уступят Путину, нас ожидает настоящая трагедия, которая будет угрожать безопасности мира, так как кремлевский властелин будет вести себя все развязнее. Жаль, что Москва ценит и уважает лишь грубую силу. Ужасно, что эта страна смогла безнаказанно нарушить принципы ядерного табу. Ядерная тема возвращается в нашу жизнь, а это означает прямую угрозу существованию цивилизации.

Януш Ролицкий — репортер, публицист, политический комментатор, автор нескольких книг репортажей и трех романов.

Вітаутас Ландсбергіс – про те, чим Мінськ гірше за Мюнхен

  • 14.02.15, 22:51
Литовський політик і громадський діяч, депутат Європарламенту Вітаутас Ландсбергіс різко негативно поставився до укладеної у четвер у Мінську лідерами Німеччини, Росії, України та Франції угоди щодо української кризи.

В інтерв'ю виданню DELFI він заявив, що угода в Мінську гірше за Мюнхенську угоду 1938 року – коли керівники Великобританії, Франції та Італії погодили з лідером Німеччини Адольфом Гітлером передачу Німеччині Судетської області Чехословаччини. Це угода, про яку тепер часто відгукуються як про спробу «умиротворити агресора», стала прологом до Другої світової війни. В інтерв'ю Радіо Свобода Вітаутас Ландсбергіс також дуже жорстко відгукнувся про підсумки мінської зустрічі: «Агресор отримав, що йому було потрібно, а жертва нічого».

– Ви вважаєте, що Путін переміг на цих переговорах, отримав все, що йому потрібно?

– Важко так оцінювати, що переміг. Але чому керівники двох важливих європейських держав були такими слабкими, так поступилися – ми не знаємо, які цьому причини. Можливо, якісь невідомі засоби шантажу, залякування.

– Ви припускаєте, що Меркель і Олланд піддалися страхові чи чомусь ще й фактично змусили Україну піти на невигідні умови для себе і вигідні умови для Путіна?

– Мабуть, так. Тому що коли пан Путін був стривожений і звернувся сам до них з проханням чи то поїхати до Обами, відмовити від постачання оборонною зброєю, нехай Україна гине, а потім закликав їх до себе – це його ініціатива була. Це його дипломатична гра – як зірвати ці просування реальної допомоги для України. Йому це вдалося. Чому вони так вчинили замість того, щоб сказати йому просто: «Пане Путіне, ви стривожені, ви хочете, щоб ситуація не погіршувалася, так що ви робите? Відкликайте своє вторгнення, постійне постачання зброєю і навіть військовослужбовцями, які там начебто борються за нову державу на частині України». Але від нього нічого не вимагали, а вийшло так, що вимога /була висунута/ до України! І Україна змушена буде платити за всі руйнування, як ніби вона дійсно програла війну, а переможець накладає на неї всілякі економічні зобов'язання, грошові зобов'язання. Тоді будуть смоктати кров з Євросоюзу.

– Як ви вважаєте, чому Меркель і Олланд пішли на це? Можливо, вони вважають, що потрібно зараз уникати якогось нового спалаху насильства з розрахунку на те, що економічні санкції змусять Росію змінити курс?

– Навіщо гадати? Їхня поведінка була дивна, тим більше, що від пана Олланда нічого було багато очікувати, але пані Меркель весь час виглядала послідовною і досить самостійною, міцною жінкою в політиці, гідною, щоб її бачили лідером. А зараз вона це втратила.

– Думки, подібні Вашій, дотримуються багато людей в Європі?

– Я не можу говорити за Європу і за більшість. Але я знаю політичних аналітиків та науковців, які це оцінюють як катастрофу. Я думаю, що якщо це дійсно катастрофа, то не тільки для України.

– А для кого?

– Для західної демократичної цивілізації. Так поступатися диктатору з не демократії ...

– Ви порівнювали в інтерв'ю DELFI Мінськ з Мюнхеном і навіть сказали, що нинішня угода гірша. Але ми знаємо, що після Мюнхена була велика європейська війна. Ви побоюєтеся, що і зараз може статися це?

– Після Мюнхена деякі діячі оголошували, що вони привозять мир. Але зараз всі знають, що це була дурість. Вони отримали війну і плюс до цього – приниження. А зараз – що пан Олланд проголошує? Виграли

Україна ж поставлена зараз під диктат Кремля через підставних осіб, через найманців, яким начебто надане право навіть схвалити чи не схвалити

майже що мир, перепочинок. Мабуть, деякі політики не розуміють, або я не знаю, які у нього там радники, хто підсовує такі концепції, що віддати Україну – це виграш. Україна ж поставлена зараз під диктат Кремля через підставних осіб, через найманців, яким начебто надане право навіть схвалити чи не схвалити, про що, можливо, погодилися глави держав. Ще розіграли спектакль, що начебто Путін хороший, а от сепаратисти щось там вимагають, а Путін все-таки їх вмовив. Це ж спектакль! Як він їм скаже, так вони скажуть. Виграє цей маріонетковий театр, а Захід киває головами.

– Ви не припускаєте, що насправді, між Меркель і Путіним є якась домовленість, і треба просто дати Путіну можливість вийти гідно з цього конфлікту? А далі його політика буде політикою поступового згортання дій в Україні. Чи Ви вважаєте, що це тільки буде заохочувати Путіна до подальших агресивних дій?

– Мало означає те, що я сьогодні вважаю. Подивимося, що буде завтра. Чому Путіну потрібні ще два дні, щоб громити українців, особливо у Дебальцевому? Ще підуть, можливо, в інші місця. І скажуть: ми ж домовилися, два дні ми можемо вбивати, це легально – нападати, бомбити, вбивати. Вони пристали на цю умову. Дуже дивна ситуація, дивний текст. Зрозуміло, що з кремлівського боку він розумно прорахований. Можна потім пояснювати, якщо їм буде невигідно, вони наступного дня скажуть, що Україна зірвала, не виконує там щось, не оформляє відсікання території. А до якої лінії? Області, що ще не встигли захопити? Притому ніби йдеться про кордон. Але цей кордон Україна не контролюватиме. Це тільки на словах – ось коли-небудь їй передадуть контроль, але якщо погодиться Захарченко. Що, Захарченко вище за них усіх? Вони через Захарченка розігрують цей ляльковий театр, петрушку. Захід охоче заплескав цій петрушці.

– Захід складається з різних країн. ЄС об'єднує країни від Атлантики до російського кордону. Ймовірно, існує різний підхід в Португалії, у Франції і в Литві, яка межує з Росією. Литовське суспільство відчуває себе зараз захищеним в цій ситуації?

– Після такого відступу, якщо ще скажуть остаточно, що Україні не будемо допомагати, нехай вона гине чи нехай капітулює, так чого тоді чекати іншим!

– Ви вважаєте реалістичними сценарії появи так званих «зелених» чоловічків у країнах Балтії?

– Насамперед, треба говорити серйозно. При чому тут «зелені чоловічки»?! Це спецназ, спеціальні загони, підготовлені, на жаль, за

Не будемо говорити про чоловічків. Це спеціальні російські війська для такої замаскованої, а насправді добре підготовленої диверсійної війни.

допомогою німців для такої трошки іншої війни в масках, щоб обдурювати когось. Не будемо говорити про чоловічків. Це спеціальні російські війська для такої замаскованої, а насправді добре підготовленої диверсійної війни. Ці війська можуть з'явитися скрізь. Якщо є ще недолік кількісний, то вже оголошено, що Кадиров влаштує завод з виготовлення цих спецвійськових у себе в Чечні. Ніхто не звертає уваги. Чому? У разі чого, там будуть готувати тисячі. Гроші є на такі справи. А в разі чого пан Путін скаже – це не я, це Кадиров там щось робить, звертайтеся до Кадирова. Вони ж дурять весь світ.

– Але чому Німеччина йде на такі кроки?

– Таке питання вже поставали, і не тільки у Великобританії. Хто

Ця угода не для того, щоб її виконували

уповноважив цих двох керівників говорити від імені Євросоюзу? Це невідомо. Їхні парламенти уповноважили їх? А українська Рада дала згоду, щоб Порошенко підписував такі погані для України документи? Напевно, мають рацію ті, хто говорив, що ця угода не для того, щоб її виконували. Поки на цьому зіграли. Я думаю, що два виграші вже більше близькі пану Путіну – це «Містраль». І якщо Франція передає це озброєння високої продуктивності для агресора, щоб використовували проти жертви, то на чиїй стороні стоїть тоді Франція і Європа? На чиєму боці – на боці агресора? Вони бояться стати на бік жертви. Але необов'язково вставати так відкрито на бік агресора! А друге питання. Шкода, що Росія зберігає традицію поганого і втрачає свою високу духовну культуру.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редкції Радіо Свобода

Ярош про результати Мінських переговорів

  • 13.02.15, 17:37

Лідер «Правого сектору» та народний депутат України від Дніпропетровщини прокоментував домовленості, до яких прийшла «нормандська четвірка» вчора після 14-годинних переговорів.

Про це Ярош пише на своїй сторінці в соцмережі.

«Багато зараз просять прокоментувати нові "мінські домовленості" Президента Порошенко... З цього приводу скажу кілька слів. 1. З РФ і Путіним будь-які домовленості неможливі. ВОНИ їх ніколи не будуть дотримуватися.

 2. Президент України робить все, що може на міжнародній арені крики про капітуляцію тут зайві... Я б радив Петру Олексійовичу все ж спробувати включити до переговорів США і Великобританію. У цих держав, на відміну від Франції та Німеччини, існує послідовна антикремлівських політика... 

3. На фронті спостерігається подальша активізація бойових дій, захід нових російсько-терористичних угруповань, отже, говорити про "припинення вогню" без нанесення військового поразки основним силам противника не доводиться.

 4. Дебальцевська дуга. На мою думку, наші війська повинні припинити порочну практику тримати будь-яку ціну якісь визначені політиками території. У сучасній війні необхідний постійний маневр силами і засобами. Без нього завдати поразки ворогові неможливо. Скувавши під Дебальцеве великі сили противника, необхідно нанести удари резервами на інших напрямках. Також, потрібно було вже давно підготувати скорочення лінії фронту і, в разі загрози повного оточення, відвід наших військ на лінію Світлодарськ-Луганське-Миронівський. Чому там не був підготовлений укріпрайон за кілька місяців відносного затишшя - незрозуміло.

Схоже, що Генштаб не зробив належних висновків з поразки під Иловайском...
 Ми позитивно оцінюємо дії полку "Азов" на Новоазовському напрямку і вважаємо, що вони повинні бути максимально підтримані командуванням АТО.

 5. Український добровольчий корпус "Правий сектор" продовжує розгортання своїх бойових і резервних частин і підрозділів, навчання та матеріально-технічне забезпечення особового складу координує свою бойову діяльність з командуванням АТО, бригадами ВСУ, добровільними батальйонами МО і МВС. Крім того, ми активно включилися в процес створення оперативного штабу українського добровольчого руху. 

6. ПС вважає, що будь-які домовленості з проросійськими терористами не мають ніякої юридичної сили, суперечать існуючій Конституції України, а, отже, їх виконання не є обов'язковим для громадян. Тому, у разі якщо ВСУ отримають наказ на відведення важкої техніки і артилерії та невідкриття вогню, ДУК ПС залишає за собою право продовжити активні бойові дії згідно з власними оперативними планами, до повного визволення українських земель від російської окупації. 

7. Про "легалізацію" ДУК ПС. Захист державної незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком кожного її громадянина. Саме з цією благородною метою ми об'єдналися в український Добровольчий корпус. Воюючи з квітня минулого року підрозділи Корпусу, вже отримали визнання українського народу, суспільну легітимізацію та авторитет на фронті серед бойових побратимів ЗСУ та МВС. Зараз ми ведемо переговори з державними чинниками щодо можливого "узаконення" своєї діяльності. Крім того, ми вносимо на розгляд Верховної Ради кілька законопроектів про статус ДУК та соціального захисту добровольців і їх сімей. Це справа не одного дня... 

8. У пункті 10-му чергових "мінських домовленостей" мова йде про "роззброєння незаконних формувань". Ми сподіваємося, що представники Президента України, працюючи над цими матеріалами, не мали на увазі ДУК ПС та інші "нестатусные" українські підрозділи. Тому, будь-які спроби так званого роззброєння українських патріотів будуть дестабілізувати ситуацію всередині держави і грати на руку Путіну і державі-агресору - Росії. Крім того, всі такі спроби будуть приречені на поразку, так як бійці добровольчих формувань здатні захистити своє право на оборону держави і народу в будь-який спосіб, всіма доцільними методами і засобами. 

9. "Правий сектор" закликає український народ, всі гілки влади, ВСУ, всі добровольчі формування об'єднатися в боротьбі за державність української нації, проти агресії одвічного ворога України - кремлівської імперії. Тільки разом - переможемо!

 Смерть російсько-терористичним окупантам! 

Слава Україні! 

Провідник Військово-політичного руху "Правий сектор" Дмитро Ярош»

Русским в Украине положено страдать. И они будут страдать.

Тот факт, что вопрос о независимости ДНР и ЛНР в Минске не поднимается никем, включая даже представителей "республик", весьма красноречиво подтверждает в очередной раз - жителей Донбасса использовали. Выманили весной из их уютненьких, затхлых квартирок с коврами и продавленными диванами, помахали перед лицом триколорами, а затем бросили под мины и "грады", умирать на потеху российскому руководству.

Расчет был верным. Давно известно, что триколор вызывает у социально неблагополучных граждан восточных украинских областей рефлекторный прилив слюны. За ним чудятся высокие пенсии и невиданные зарплаты. Разумеется, у ммм-щика Пушилина и других авторов проекта "Новороссия", не могло возникнуть проблем с облапошиванием такого благодатного контингента. Мы (проукраински настроенные граждане) предупреждали о том, что так будет, с самого начала. Но доверчивым поселковым лошкАм, которых всю жизнь кидали все - от переродившихся злокачественных комсомольцев до провинциальных кредитных союзов, обещавших доходность 70% в месяц - не нужна была колючая правда, поэтому они решили умирать за ложь. А заодно разрушить вокруг себя все, что только можно.

Путин не предавал "Новороссию", как могут подумать многие. Потому что нельзя предать то, чего не существует в природе. Нельзя предать Шамбалу или планету Татуин. А то, что необразованные лохи в очередной раз повелись на какой-то чудовищный бутор - не проблема Путина. Лично он никому ничего и не обещал. Мало ли кто там во что верит. Вчера они воду заряжали у телевизоров, потом голосовали за дважды судимого придурка, а теперь Новороссию им подавай? Да, щас...

Русскоязычные жители Украины, верующие в "русский мир", нужны Путину и его окружению исключительно как инструмент удержания соседнего государства в орбите своего влияния и своих бизнес-интересов ( об этом в Минске говорится предельно отчетливо). А для этого им по определению придется вечно играть страдающих, униженных и ущемленных людишек, о которых и полагается заботится сильному покровителю. Если обиженных русских в Украине не будет, то инструментов давления на Украину тоже не будет. Кого же тогда защищать, если все довольны?

Русским в Украине положено страдать и им придется страдать. Но не потому что их как-то дискриминирует украинское правительство. А потому что это нужно маточному государству. Великорусская идея питается страданиями и страхами, и без них не состоятельна. Чтобы возбудить патриотизм у российского телезрителя, ему необходимо показывать терпил-соотечественников, которых изобретательно чморят разнообразные враги (запад, евреи, укры, гомосеки и т.д.). Ну а если реальных украинских фашистов, распинающих детишек, на самом деле нет, значит их работу придется выполнять суровым русским освободителям, которые взорвут детишек в "Боинге" или обстреляют из "Смерчей" в Краматорске.

Донбассу, который, вероятно, в самом деле не хочет оставаться в составе Украины, придется все же оставаться и страдать. Чтобы Путин мог торговаться про внеблоковый статус. Чтобы тормозить евроинтеграцию Киева и любые реформы на этом пути. Донбасс принесли в жертву интересам российского олигархата, но Донбасс и сам с удовольствием согласился в этом участвовать, согласившись на роль жертвы. Печальная кончина некогда сильного региона с большим потенциалом.

Вероятно, самым правильным выходом для Украины в итоге будет все же отделаться от этой всеми преданной и проклятой дыры, и таким образом выполнить волю большинства оставшихся там жителей, предоставив их собственным предрассудкам.

Злямзыла тутэчки:

Містика


Хто скаже, що це? в випадковості я не вірю.... Політ опоненти на службі?hypnosis