
Запахло рідним татовим садком
І пиріжками з маминим варенням,
Налиті яблука й грушки тайком,
Вітають із святим Преображенням.
А там, за хатою, бджолиний рій
Солодким медом ранок пригощає
І тепла татова усмішка в цій
Бджолиній хмарці знову оживає.
Квітують чорнобривці й повняки
З матусиного серця взявши цвіту,
А ми малі з батьківської руки
Їмо освячені дарунки літа.
І затишок на серці, і любов
Від спогаду, дитинством обійнятим.
Спішу до церкви з яблуками знов
І молюся за маму і за тата.

© C. GREY
P.S. Представить себя героем этого стиха может каждый...

Орел королевский в небе летел,
Вдруг курицу белую сверху узрел,-
Какая красивая,съесть бы,но как?
Ведь рядом бегает свора собак,
Да и петух ее,тоже рядом клюет,
Гарем в обиду никому не дает,
Но хочется чужеземцу,орлу,
Склевать быстренько курицу ту.
Вдруг забежала красотка в кусты,
Орел сразу камнем упал с высоты,
И быстренько,быстренько в кустах ее съел,
Икнул,отряхнулся и в небо взлетел.
Хотите мораль?Я вам не совру,-
Имея петуха-не бросайтесь к орлу!
Не надо курочка в верх так смотреть,
В небо тебе никогда не взлететь,
Если курицей ты рождена,
Будь петуху всегда ты верна.