Шлях до вічності
- 30.05.14, 22:39
Грози, і град, пелехаті тумани;
Сиплють з водою міхи у лимани.
Б'ють блискавиці об землю крильми.
П'ють спрагло воду веселі грунти -
Як забуяють і квіти, і трави!
Тягнуться вверх соковиті отави,
Будем весніти і я, друже, й ти!
Запал юнацький в душі не прочах.
О, ця одвічна циклічність природи:
Злети й падіння, і вітер свободи,
Що простилає до вічності шлях!












