Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

"Порою…"

Порою, кажется поздно,
Порою, что время есть,
Порою, всё безнадёжно,
Но чаще, что выход есть.
Временами, солнце не радует,
Временами, сердце болит,
Временами, настроение падает,
Но, чаще просто висит.
Иногда, я себе удивляюсь,
Иногда, знаю всё наперёд,
Иногда, другим улыбаюсь,
Но и это скоро пройдёт!

Вскоре после начала


 

Сегодня ты мне приснился –

Царицу ночи молю,

Чтобы опять ты явился

В ночную сказку мою.

Сегодня ты мне приснился –

Такой же, как наяву;

К щеке моей прислонился

И что-то шепнул – не пойму.

Но это прикосновенье

Открыло во мне врата –

Ворвалось в душу смятенье

И чувствую: я уж не та,

Не та, что летела когда-то

К Нему лишь, к Нему одному…

В чём же я виновата? –

Всё думаю и не пойму.

 

ТАБОР ,англ.нар.баляда (мій переклад)

Цигани стали до воріт

та й почали співати.

Хазяйка замку :"Га, диви!",

та й вийшла поза грати,

.

танцюючи, зпустилась вниз,

служниця- наперед.

Цигани оком чорним- зирк,

і круть обох ,і верть.

.

"Візьміть-но сте мантілью цю,

на лахми замініть.

Божусь усім ,що є, клянусь:

я з вами! Заберіть!

.

Учора в ліжку спала я,

а поруч- господин.

Сьогодні в сіно лягу я

як ви щонОчі всі".

.

"Лягай у сіно дорога.

Клянись, бо свідок-нож,"-

говОрив цИган Джоні Фа :

"Лишай на пана кош".

.

"Піду у ліжко з Джоном Фа,

бо любий він мені"-

на лезі красно поклялАсь:

"Не мій вже чоловік".

.

Ся повернув той господин,

спитав, де ся поділа.

Усі ревли. Повів один:

"За табором побігла".

.

"Сідлайте вОрона коня,

сідлайте ,ся підводьте.

Ганятись  стачить хІба дня

за жінкой молодою..."

.

Нас було сорок чоловік,

неписаних, немалих.

Лягли сорОк чоловіків,

лягли- і вже не стали.

Де ще можна знайти ???

  • 04.09.08, 23:00


Де ще можна знайти ???

Таку дівчини як ти

Розумну гарну і талановиту

Котра зможе тебе підбадьорити

Таких людей побільше б

І тоді рай був би на землі

Едвард, англ.нар.баляда (мій переклад)

"Чом твОя шабля у крові,

гей, Едварде?

Чия то кров на шабельці?

суворо свердлиш беньками".

"Бо я соколика забив,

ой матонько,

бо я соколика забив,

і ніде взяти ще"дного".

.

"Кров соколина не така,

гей Едварде,

кров соколина не така,

мій любий сину, ці кажу"

"То я конячку був заклав,

ой матонько,

то я конячку був заклав,

то я по конику тужу".

.

"Кінь старий був, кров не його,

гей Едварде,

кінь старий був, кров не його.

Сумуєш. Важко на душі"

"Забив"єм батька своєго,

ой матонько,

забив"єм батька своєго.

Не знаю, нащо мені жить".

.

"Яку спокуту обереш,

гей Едварде.

Яку спокуту обереш,

мій любий сине, розкажи"

"У морі чорнім стріну Смерть,

ой матонько.

У морі чорнім стріну Смерть:

хай фаля човен потрощить".

.

"А що твій кіш і дім спітка,

гей Едварде,

а що твій кіш і дім спітка

коли на човні упливеш?"

"ПостОять хай, а втім- тріска,

ой матонько,

постОять хай, а втім- тріска,

бо ніц не справиш, не збагнеш".

.

"А що з родиною ма буть,

гей Едварде,

а що з родиною ма буть

коли на човні упливеш?"

"Під тином хай надаль живуть,

ой матонько,

під тином хай собі живуть.

Не повернусь, авжеж".

.

"А що залишиться мені,

гей Едварде,

а що залишиться мені,

мій любий сине, розкажи"

"Піди у пекло геть мерщій,

ой матонько,

піди у пекло геть мерщій:

ти родила, а я згрішив"

Донбаський заєць. Смєрть шпіонам!

------------- 1----------------

Синенький зайчик

знайшов помаранчик,

плигав по снігу:

"Туточки з"їм го".

Де ті ворОни?....

Боже борОнить.

Вовчики, лиси...

Дідьків їм лисих!

Сів на пеньочок

"Юго-Восточний":

"Гей, апєльсінка,

тіпа я ситий"

ВтОді- надгризти:

ТЕЖ УКРАЇНЕЦЬ!

_______________2____________________

"Хто такий є fucking Soros?"-

Вовчик вчительку питає.

"You? bastsrd, де твОя  sorrow?"-

Марь Іанівнвна горлає.

.

Дістає мобілу Вовка:

"Їй- кінець. Отрута. Кнопка"

.

Тільки вчителька присіла-

де поділась вража сила?!

...............................

Передали по "Свободі":

"Нє садітє. Ми уходім"

Шоколядний тато

Тато Петрика працює

на великому заводі,

він обляднання рихтує,

підганяє і скородить,

.

тільки пахне шоколядом

як увечері приходить.

Принесе з роботи шпальти:

"Ця-Катрусі. Петрик, тОбі".

.

Мама борщика наварить,

наготує сто котлеток.

Тато п"є пусту гербату.

Телевізор. І- в газету.

.

"Чом наш тато п"є без цукру?"-

Петрик мамоньку питає,

"Чом солодке не до густу?

Я ж цукерки споживаю".

.

"Татко завше в шоколяді"-

мати лагідно сміється:

"Він працює у закляді,

що РОШЕНОМ ся зоветься".

.

Підійшов до тата Петрик,

потягнув повітря носом...

Ванілін...Какао...Цедра.

І родзинки! І кокоси!

.

Не іржою, не мастилом,

не мазутом, не металом...

"Синку, ось дивись у мило:

це- бразильські серіали.

.

Є країна десь на півдні,

рай земний для дикой мавпи.

Не ростуть у Ріо свині-

там какао дозріває"

.

"Та диви: які співучі,

і веселі, і пахучі!...

Хіба білеє в нас сало.

Треба палива в оселі,

а тому і карнавали

не такі вже і веселі".

Смерті шукав завжди



Смерті шукав завжди

Бо не було життя

На цій грішній землі

Потім зустрів тебе

Я думав що це ти

Та котра додасть сенс

У моєму житті

Але помилився я

І ти зовсім не та

Бо не кохала мене

Так як тебе

І тепер знаю чому

Безсмертну душу свою

Дідьку віддаю

P.S(смерть ненадо искать когда надо сама придед lol живи пока молодойtost)

Эта страна- не наша...

.

Эта страна- не наша,

нашего мало в ней,

крайняя, значит- Нераша.

Если своя- больней.

.

Беженец- на чАмоданах,

Бедный застыл на бобах:

виснут у телеэкранов

(только герои -в гробах).

.

ТрИзуб торчит на целковом.

Новый у Власти акцент.

Ну-ка споёмте о новом:

прошлое- дым сигарет.

.

Рыцарь- живей не бывает,

только невеста- в гробу.

Совы о будущем бают,

"взвешенно" и "без табу".

.

Ну -ка устройся. Сумеешь?

"Если дают- бери...

Выдвинут? Если посмеешь.

Лишнего не говори".

.

Та же шизофрения

позднесоветских лет,

те же слова гнилые...

"Радой" зовут Совет.

. 

 

 

Бедиль ,рубаи,310,307,306,73 (пер. с узб.-мой)

------------------------

Одолела нас зависть, подкралась бедой:

всяк на друга окрысился, тихий и злой.

Между нами улёгся невиданный гад:

скорпион многоногий с ползучей змеёй.

---------------------------

О, стон мой, ты сердце больное покинул?

О, боль моя, где ты ютишься поныне?

Глаза мои, долго ещё вам слезиться?

О, слёзы, упали- и очи забыли.

---------------------------------------

Незлым в народе безымянном будь,

не принимай к душе за хлеб борьбу,

ни в коем случае у муравья, голодный,

зерна не отбери, себя забудь.

_________________________

Безумен рёв на пиршестве ослов,

к нему не прибавляй разумных слов.

Какие там "нюансы" и "платформы"?

Все уминают конопляный плов.