
Зателефонуй мені!
Я тяжко хвора тобою...
Начхати на справжню хворобу
В полоні ознобу гароячково марю про тебе.
Від поверхні землі і до неба
Весь мій світ - то твоя голограмма.
Я не хочу зітліти, ще рано
Маю вірш цей тобі прочитати
I багато ще всього сказати
Запитати, мовчанням зізнатись...
А поки що, цей висип рожевий
В квітку мальви мене обертає,
У рожевих обіймах стискає.
Я ховаюсь у власному болі,
У рожевих своїх окулярах
Мрію, марю, сумую тобою,
Бо ти є весь мій світ, моя мара.
Пригортаю подушку до скроні
I здіймаюсь далеко за хмари,
Бачу світ весь у Бога в долонях
Ти і я - найчарівніша пара.
Я торкаюсь до світу, до себе
В лихоманці палаєм обоє
Але час повертатится з неба
В тихе ліжко - оману спокою.
Замість Всесвіту - рідна кімната,
Поряд мене ведмедик дитячий
Я рожева крокую до тебе,
Щоб і ти, дивний сон цей побачив:
У квітково - рожевому сяйві
Ти і я світлом сонця омиті,
Ми творцеві життя щиро вдячні,
Що щасливі в рожевому світі!