<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?><rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title><![CDATA[Подорожі Україною - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/</link>
<description><![CDATA[Заметки в сообществе "Подорожі Україною" на BLOG.I.UA]]></description>
<image>
<url>//i.i.ua/logo.gif</url>
<title><![CDATA[Подорожі Україною - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/</link>
</image>

<item>
<title><![CDATA[Она небольшая, но для туриста есть всё!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1454330/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1454330/</guid>
<description><![CDATA[<p><b><i><span>«Файне місто Тернопіль» </span>Не
ошибусь, если скажу, что все знают&nbsp; песню
братьев Гадюкиных. Если не песню, то строчку&nbsp;
из песни. И часто даже цитируют. </i></b></p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Но можно
смело говорить «<span>Файна область
Тернопілля».</span><span> </span>Небольшая область, в которой находится
больше третьей части&nbsp; <span style="font-size: 8.5pt; line-height: 115%; font-family: Verdana, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">памятников истории, археологии, </span>замков и
дворцов всей Украины. По количеству церквей, костелов и часовен область
получила название&nbsp; маленький Иерусалим. </p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Дабы показать
возможности области для туристов Тернопольская обладминистрация провела
всеукраинский туристический медиа-форум «<span>Тернопільщина туристична – очима журналістів».</span></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332830_8bfeb25b.jpg"><br></span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><span>По </span>традиции &nbsp;участников медиа-форума встречали
&nbsp;на
вокзале. Три микроавтобуса быстро заполнились (все организованы!) и совершив
мини-экскурсию городом приехали к первому объекту. Тернопольский национальный &nbsp;экономический &nbsp;университет. Здесь прошло открытие форума, &nbsp;с приветствующим словом выступили председатель
Тернопольской обладминистрации Олег Сиротюк, мэр Тернополя Сергей Напал,
вице-президент Ассоциации журналистов Елена Зеленко и другие.<img src="http://os1.i.ua/3/1/12332833_2457ff91.jpg"> </p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">А после все
участники разошлись, так сказать, в группы по интересам.&nbsp;&nbsp; Я выбрала группу экстремальный и
экологический туризм то, что мне больше интересно. Член&nbsp; президиума областной федерации спортивного
туризма Владимир Горон, рассказывая и отвечая на вопросы, раскрыл потенциал области
для туристов, &nbsp;виды туризма. &nbsp;</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">А уже после
этого для групп продолжилась программа все посмотреть, попробовать, фотографировать.</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">По плану
группы проедут в Тернопольской области условную восьмерку. Это значит, что мы
совершим путешествие от Тернополя на север круг, а потом от Тернополя круг на
юг области.</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">В путь! Мы
переезжаем в Теребовлянский район село Зарваница. Здесь в 1442 году монах Киево-печерской
лавры спасаясь от монголо-татар прилег под дерево и уснул. Во сне к нему пришла
Матерь Божья. Утром возле источника с водой он нашел ее икону. В честь этого
чуда в пещере он построил келью, поставил икону и назвал свое жилье Зарваница,
где сон его зарвав. &nbsp;</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Село,
возникшее у этого святого места, назвали Зарваницей. По преданию, икона не раз
останавливала вражеские нападения, а вода из источника исцеляла калек и
больных.</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Сегодня это
место известно всему христианскому миру – Зарваницкий Марийский духовный центр.</p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332836_fdd2f8e.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332837_6aba14c8.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332838_162564e9.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332839_73425faf.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332840_e2193403.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332841_877e0f45.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332842_28d7428f.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332843_4db079c9.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332844_acf4df5a.jpg"><br></p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Центр располагается
на краю села. Включает в себя церковь Пресвятой Троицы, Собор Матери Божьей
Зарваницкой, Надбрамной церковьи и капличка. &nbsp;Напротив собора, в центре площади, построена
архитектурная композиция иконы Божьей 3арваницькои. Стела с изображением иконы
(из итальянского белого мрамора) – точная копия иконы. Композицию венчает
корона с крестом.</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Певческое
поле художественно-духовных мероприятий. В виде амфитеатра и вмещает до 50 тыс.
зрителей. &nbsp;За источником святой воды
Крестный путь.</p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">19-21 мая
1995 года состоялось Всенародное паломничество в Зарваницком духовном центре, в
котором приняло участие около миллиона человек, в том числе 339 иностранных
граждан.<img src="http://os1.i.ua/3/1/12332847_35d9290.jpg"></p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Центр
посещают и православные, и католики. </p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332888_48c9ef7c.jpg"><br></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">А чудотворная
икона Божьей Матери &nbsp;находится в приходской
церкви Святой Троицы, построенной в 1754 году. В 1867 году прошла ее коронация,
&nbsp;Папа Пий <span>IX</span> дал иконе отпускного значения.<img src="http://os1.i.ua/3/1/12332850_7dc3b79d.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332851_18a48cdb.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332852_b70dc111.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332853_d26afa57.jpg"></p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">&nbsp;Зарядившись энергией святого места,
отправляемся дальше.</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">&nbsp;Тернопольская область располагается на западной
&nbsp;части Подольской возвышенности. В
области протекают реки, &nbsp;принадлежащие к
бассейнам Днестра и Припяти. Крупнейшими из них являются Днестр (длина в
пределах области 215 км), Серет (242 км), Збруч (244 км), Стрыпа (147 км) и
другие.</p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt">Наша дорога
уже несколько раз пересекалась с &nbsp;речкой &nbsp;Стрыпа. И привела нас в село Скоморохи.</p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">Отсюда наш
путь лежит на базу отдыха «Над Стрыпою».&nbsp;
И вот начинаются чудеса. Если в Карпатах дороги ровные или в гору, то &nbsp;на Тернопольщине дороги ровные или вниз. Нам
предстоит проехать серпантинчик вниз. &nbsp;Предлагают</p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">повороты. Интересно!<span style="font-size: 0.84em;">&nbsp;</span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332862_cc1343f2.jpg"></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332855_56496782.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332867_e79993ed.jpg"></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332887_34569f5d.jpg"><br></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">Все, &nbsp;мы спустились. Взгляду открывается невероятно
красивый вид. База расположена в долине на берегу реки между гор. &nbsp;Сотрудники базы обещали показать нечто! И это
нечто предстало перед нами. Видим монстра «Над Стрыпою», предназначение &nbsp;джип-сафари. Низ этого чуда от ГАЗ-66, ну а верх
всем знакомый <span style="font-size: 10pt; line-height: 115%; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">внедорожник
JEEP Cherokee</span>. &nbsp;</p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332859_857f5a69.jpg"></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">&nbsp;Но для тех кто не успел занять место есть
возможность пройтись и посмотреть на прелести природы. А посмотреть есть что!
Здесь же, что называется за углом, находятся горные &nbsp;водопады. &nbsp;Пробираясь в ущелье по &nbsp;руслу реки и преодолевая трудности на пути,
любуемся красотой водопадов. В народе их называют Серебряными. Не зря называют.
Капли воды на солнце выглядят именно серебряными.<img src="http://os1.i.ua/3/1/12332864_4830de27.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12332865_2d57e561.jpg"></p><p style="text-align: left; margin-bottom: 0.0001pt;"><span style="font-size: 10pt; line-height: 115%;">Взобравшись вверх, вниз спускаемся лесной
тропинкой.</span></p>

<p style="margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span style="font-size: 10pt; line-height: 115%; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Но если мы остаемся
на базе для отдыха, то что же за отдых без бани. Баня будет! (Продолжение будет)</span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1454330/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 27 Jul 2014 21:32:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Я открыла благодатное место для отдыха!» (продолжение)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1446690/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1446690/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt;">По традиции артисты летом тоже едут на юг.&nbsp; И без сомнений едут артисты туда, где хорошие
условия для выступлений.&nbsp; Коблево одно из
таких мест. &nbsp;Это &nbsp;комплекс «Миллениум»: <span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">гостиница, концерт-холл, ночной клуб</span>. Концерт холл
<span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">«Миллениум», который
отвечает&nbsp; всем требованиям света и звука одновременно
&nbsp;может посетить две тысячи человек.&nbsp; С концертами были артисты из Украины,
ближнего и дальнего зарубежья.&nbsp; Зал
построен в форме амфитеатра. На берегу моря!<img src="http://os1.i.ua/3/1/12287216_c8bd8fac.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287217_addab4ea.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287218_d145c4cb.jpg"> </span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>Но недаром я назвала это место благодатным.
Здесь можно выбирать любой вид отдыха. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Например. Посетить удивительное место Кинбурнская коса. </p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Всем известны строки:<span></span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>«У Лукоморья дуб зелёный,<br>
Златая цепь на дубе том...»</span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"></p><div style="text-align: center;"><font><span style="font-size: 12px;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287234_e6b7f85d.jpg"><br></span></font></div><span>
Но не все &nbsp;знают, что Лукоморье — &nbsp;не миф,&nbsp;
а реально существующее место. И остров Буян существует.&nbsp; </span><p></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>Александр Сергеевич Пушкин находясь в
Очакове, увидел узкую полоску суши &nbsp;в
синем море. Вот оно — Лукоморье — Кинбурнская коса — Длинный Волос. &nbsp;Вот и остров Буян — остров Березань, на
котором тысячи лет стоял великий город Борисфен!<br>
Кинбурнская коса — песчаная полоса между Днепробугским лиманом и Ягорлыцким
заливом в Чёрном Море. Длина косы составляет более 40 км, ширина — до 10 км. &nbsp;С 1992 году на Кинбурнской косе &nbsp;&nbsp;работает &nbsp;региональный ландшафтный парк.<span>&nbsp;Парк без дорожек и скамеечек.&nbsp; Здесь отсутствует асфальтовая дорога. </span></span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><strong><span>Это </span></strong><b><span>&nbsp;</span></b><span>уголок
дикой природы. Здесь минимум цивилизации. </span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>Для
передвижения&nbsp; идеальны&nbsp; </span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">грузовики «Урал»
или «Уазики». <img src="http://os1.i.ua/3/1/12287319_a30a9b4d.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287320_20a8f45a.jpg">Скорость небольшая. Успеваешь посмотреть на сосновые участки
леса, песчаную дорогу, разнотравье полей, полеты птиц. И только рев двигателя
оглушает всюокругу. </span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>Прочувствовав&nbsp; все прелести поездки в «Урале» мы приехали в
пансионат «Крутая осыпь». У ворот&nbsp;
отдыхающих&nbsp;</span></p><p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span style="font-family: Calibri, sans-serif; font-size: 15px;">всречают бюсты Ленина и Маркса.&nbsp;</span><span style="font-family: Calibri, sans-serif; font-size: 15px;">Не только природа здесь сохранена, но и исторические личности!</span><span style="font-family: Calibri, sans-serif; font-size: 15px;">&nbsp;</span></p><p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span><br></span></p><p style="text-align: center; margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;">&nbsp; </span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287313_f41f3b73.jpg"><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;">&nbsp;</span></p><p style="text-align: center; margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;">А вот
территория современная. В лесу отдельно стоящие коттеджи, бассейн с
сопутствующим инвентарем, бар, столовая.&nbsp;</span></p><p style="text-align: center; margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287337_5e36d157.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287338_22a9a176.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287339_47ce9a30.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287340_d695f19c.jpg"><br></span></p><p style="text-align: center; margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;">В таком живописном месте &nbsp;прошло открытие </span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;">IX</span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif;">
Фестиваля туристической журналистики Украины.</span></p>

<p style="text-align: center; margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span>А утро
начинается с рассвета. Его пропускать нельзя. Пробежка к мору, преодолев
болотце. Но большое желание &nbsp;увидеть
розовых пеликанов – гордость парка. Не так много их осталось в природе. Увидели!
Много их! Пеликаны летают!</span></p><p style="text-align: center; margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287359_b1f39ff6.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287360_3251f0e1.jpg"><br></span></p>

<p>Чтобы посмотреть как можно больше отправляемся на
экскурсию. Для эко-туристов и фотоохотников здесь рай.&nbsp; А еще можно купить лицензию и поохотиться на
кабана, оленя или волка. И рыболовы не останутся скучать, так как в лимане
водится много рыбы.</p>

<p>Но есть одно большое условия пребывания на территории
парка. Передвижение должно быть по отведенным дорогам. Здесь все подчиненно
природе и ее охране. А для путешественников установлены таблички с названиями
местности, озер. Отлично сделано! </p><blockquote><blockquote><p></p><p style="text-align: center;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287362_f89f866d.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287363_9df8bd2b.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287364_7cbc1bb8.jpg"></p><p></p></blockquote></blockquote>

<p>&nbsp; Вот так петляя
между холмов, озер, посадок мы пересекаем границу&nbsp; Николаевской
и Херсонской областей. </p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>В
Николаевской области граничным &nbsp;было село
Покровка. Почему запомнилось? История интересная. Появилось село во второй
половине </span><span>XVIII</span><span> </span><span>&nbsp;века после поселения беглых
крепостных из Черниговщины. В ходе раскопок на окраине села были найдены
серебряные монеты с изображением богини Деметры. То есть здесь жили люди еще до
нашей эры.</span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>Сегодня
это небольшое село, где любят останавливаться отдыхающие. Тихий спокойный
семейный отдых. Наблюдать жизнь птиц. Их много. Ходить на рыбалку. </span></p>

<p style="margin:0cm;margin-bottom:.0001pt"><span>В
Херсонской области граничное село Геройское. Не так давно село получило такое
название. Прежде называлось Прогнои, Прогнойск. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Легенды говорят, что в далеком </span>&nbsp;XVI веке запорожские казаки
приходили сюда добывать соль. Соль добывали из прогнои – гнилых озер с соленой
морской водой,&nbsp; где по мере испарения
появляется осадок соли. Отсюда и название всей местности. &nbsp;А потом казаки &nbsp;поселились,&nbsp;
<span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">основа</span><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">в</span><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">
Прогноинскую паланку</span><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">
войска Запорожского. Охраняли территорию от турков. В память о казаках
установлен памятник. И ежегодно в конце августа проводится фестиваль Соли и
Рыбы. </span><span style="font-size: 9pt; font-family: Tahoma, sans-serif;"></span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12287375_8601a360.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287376_29a8eeaa.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287377_4ccfd5ec.jpg"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Единственным
историческим объектом в селе является руины храма Казанской иконы Божьей
Матери. Деньги на строительство храма дал купец второй гильдии Григорий
Капуста. Построен он был в 1898 году. А строительство &nbsp;храма продолжалось 45 лет. Уверяют, что такого
храма больше нигде нет. Кладка еще сохранилась потому, что использовалась
особая технология. В раствор входили куриные яйца. Руководил проектом К.И.
Квинта. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Интересно,
что купец второй гильдии поначалу был небогатым человеком. Однажды он косил
камыш на зиму&nbsp; и нашел клад. Возможно,
что и казацкий. Деньги от находки он вложил в солевой промысел. А на дивиденды
построил храм. После Второй мировой войны храм закрыли. Помещение использовали
как клуб, мастерские. В 1986 году здание сгорело. </span><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Купол, колокольня и перекрытия были
утрачены.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Проехав
село, покружив между озер выезжаем к знаменитому соляному промыслу. Эти белые
горы на фоне голубого неба с облаками в окружении полей…. Даже не верится….</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Отлично,
что группу сопровождает председатель сельсовета села Любовь Егоровна Богдан,
которая и рассказывает все тонкости промысла. Озера с укрепленными берегами.
Главное, чтобы озеро было 200 квадратных саженей каждый. На дне озера хорошо
видны&nbsp; осевшие кристаллы соли. &nbsp;Оказывается недавно прошли сильные дожди и
добавили воды. Жаль, была возможности&nbsp;
увидеть уже почти готовую соль. На цвет она имеет розоватый оттенок.</span></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287379_55379e8b.jpg"><br></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Любовь
Егоровна говорит: </span><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">На наших озерах испокон веков соль добывали. В ней есть
вся таблица Менделеева за исключением газа. </span><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Настоящая соль, когда каждый кристаллик наполненный –
очень долго сохраняет свои качества. И та соль, что сейчас продается в аптеках,
– это наша, Геройская.<span>&nbsp;</span></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>И продолжает: </span><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Тут
и оздоровительный комплекс сделать можно. Когда много солнца и долго дождей
нет, соль в озерах начинает выпадать в осадок.</span><span style="font-size: 10.5pt; font-family: Arial, sans-serif; color: rgb(85, 85, 85); background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"> </span><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Бывает,
опустишь туда ноги на несколько минут, вытащишь, а они покрываются тонкой
соляной корочкой. Если с десяток таких сеансов сделать, то зимой болеть, точно
не будешь. И если кто хочет приехать к нам – милости просим.</span><span style="font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-bidi-font-family:Tahoma;
border:none windowtext 1.0pt;mso-border-alt:none windowtext 0cm;padding:0cm"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">&nbsp;</span><font size="2"><span style="line-height: 12pt; border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Убирают
соль при помощи техники. Режут, грузят, отвозят. Даже невозможно представить,
как это делалось раньше. Вручную</span><span style="line-height: 12pt; font-family: Arial, sans-serif;">, с помощью тяжелой лопаты и 16-пудовой
тачки.</span></font></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Героические
люди. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">&nbsp;А н</span><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">а фронтах Второй мировой войны четырем жителям села было присвоено
звание Герой Советского Союза. И в честь земляков в 1963 году село
переименовали в Геройское.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Вот
такое Геройское. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Если
вы приедете, то вас обязательно угостят &nbsp;«Геройской &nbsp;юшкой». Изысканная рыбная юшка, рекомендую не
пропустить.</span></p><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Хочется надеяться, что край будет развиваться. Такой большой природный потенциал, гостеприимные и работящие люди.</span></p><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">Верится, так и будет.</span></p><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span style="line-height: 12pt;">И есть люди думающие о развитии края. Один из них&nbsp;</span><span style="line-height: 12pt; font-size: medium; border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;">- н</span><strong><span style="font-family: Calibri, sans-serif; font-weight: normal; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">ародный депутат
Украины Владимир Сальдо: &quot;Херсонщина своей стратегией должна избрать
развитие туризма, ведь здесь есть все условия для полноценного отдыха - два
моря, заповедники, острова, огромный потенциал санаторно-курортного
лечения&quot;.</span></strong></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><strong><span style="font-family: Calibri, sans-serif; color: rgb(34, 34, 34); font-weight: normal; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12287387_da5ac2.jpg"><br></span></strong></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; line-height: 12pt; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><strong><span style="font-family: Calibri, sans-serif; color: rgb(34, 34, 34); font-weight: normal; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><font size="3">Его цель – развитие &nbsp;Херсонщины как
туристической Меккы Украины.&nbsp;</font></span></strong><span><b></b></span></p>

<p><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">&nbsp;</span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1446690/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 11 Jul 2014 21:51:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[озеро згорани. вихідні з друзями.]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1440884/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1440884/</guid>
<description><![CDATA[<iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/vLZ-_MLt6Bc" frameborder="0" allowfullscreen></iframe><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1440884/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[castrum]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 30 Jun 2014 21:28:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Я открыла  благодатное место для отдыха!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1431626/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1431626/</guid>
<description><![CDATA[<p><b><i>Всем известно, что из Киева в Одессу можно доехать ….&nbsp; поспав ночь в поезде, можно 5-6 часов на
машине, а некоторые за 3,5 часа доезжают на мотоцикле. Главное приехать&nbsp; в Одессу. Без сомнений Одесса это хорошо! Но… Черное море большое.</i></b></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt;">Ранним утром наша дружная группа собирается на железнодорожном вокзале
в Одессе. Дружно занимаем места в комфортабельном автобусе и&nbsp; в путь.&nbsp;
Сопровождающий нас экскурсовод ТА ДЮК настолько влюблённый в историю
человек, что ей оказалось достаточно времени провести ознакомительную&nbsp; экскурсию об Одессе и области, о Тилигульском&nbsp; лимане, который разделяет Одесскую и
Николаевскую области. &nbsp;Название лимана происходит от тюркских слов
«Дели Гёль»&nbsp;— Буйное Озеро. От &nbsp;тюркского прилагательного<span>&nbsp;</span><b>deli</b>: обезумевший, сумасшедший,<span>&nbsp; </span><b>буйный</b>. </p>

<p style="text-align: center; margin: 6pt 0cm 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205353_d97dd09f.jpg"><br></span></p><p style="margin: 6pt 0cm 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Тюрки дали лиману это название из-за
местных долинных ветров, дующих преимущественно с юга на север или с севера на
юг - вдоль лимана. Это <span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">подходит для обучения<span>&nbsp;</span></span></span><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259A%25D0%25B0%25D0%25B9%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B3" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color: windowtext; text-decoration: none; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">кайтингу</span></a> </span><span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">&nbsp;</span></span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">(Чилова коса
Тилигульского лимана&nbsp;— место проведения Международных соревнований по
кайт-сёрфингу, а также излюбленное место прохождения тренировочных сборов кайт-
и<span>&nbsp;</span></span><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2592%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B4%25D1%2581%25D1%2591%25D1%2580%25D1%2584%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B3" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color: windowtext; text-decoration: none; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">виндсёрфингистов</span></a></span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">). И это не всё. Здесь же находятся известные дельтадромы /
парадромы (стартовые площадки для полётов на<span>&nbsp;</span></span><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2594%25D0%25B5%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25BD" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color: windowtext; text-decoration: none; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">дельтаплане</span></a></span><span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">&nbsp;</span></span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">и<span>&nbsp;</span></span><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259F%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25BD" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color: windowtext; text-decoration: none; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">параплане</span></a></span><span style="font-size: 11pt; font-family: Calibri, sans-serif; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">). </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt;"><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Тилигульский
лиман, как и многие черноморские лиманы, обладает большими запасами целебной
сероводородной грязи.<span>&nbsp;</span></span></p>

<p style="text-align: center;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205354_3839760c.jpg"><br></span></p><p><span>И здесь, на&nbsp;
середине лимана проходит граница двух областей. &nbsp;Нашу группу встречают представители
региональной торгово-промышленной палаты Николаевской области, Николаевской областной
профсоюзной организации работников малого и среднего бизнеса «Единение», ассоциации
туристического и оздоровительного бизнеса «Возрождение». Все вместе
отправляемся в путь. Переехав на другую сторону лимана в 4 километрах от
основной дороги на берегу Черноморского побережья находится курорт Коблево. Это
самый большой курорт Николаевской области. Здесь расположились 120 баз отдыха
на семи километрах песчаного пляжа, где &nbsp;одновременно может отдыхать 25 тысяч человек.</span></p>

<p><span>Интересна история появления села Коблево. С</span><span style="color: rgb(37, 37, 37); background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">оздано было
русским князем Г. Волконским в период Русско-Турецкой войны. Основной задачей
была организация перевалочного пункта для помощи раненным при нападении на<span>&nbsp;</span></span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259E%25D1%2587%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B2" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color: windowtext; text-decoration: none; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Очаков</span></a><span>&nbsp;</span><span style="color: rgb(37, 37, 37); background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">и отдыха лошадей. Отсюда и название – Постовое. В 1788 году
Постовое было переименовано в Троицкое - в честь завершения строительства
церкви, совпавшего с празднованием Святой Троицы. А в &nbsp;1792 году за успешное завершение Турецкой
кампании и отменную службу Екатериной II Фоме (Тома</span><span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">су) Кобле были пожалованы
земли (12 десятин) на левом берегу<span>&nbsp;</span></span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%25A2%25D0%25B8%25D0%25BB%25D0%25B8%25D0%25B3%25D1%2583%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9_%25D0%25BB%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B0%25D0%25BD" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color: windowtext; text-decoration: none; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">Тилигульского лимана</span></a><span style="color: rgb(37, 37, 37); background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;">, в честь
которого и по сей день&nbsp; названо Коблево.</span><span></span></p>

<p><span>И вот мы въезжаем в курортную зону.&nbsp; Начинается она с автостанции. Автобусы
курсируют из &nbsp;Одессы (50 км) и &nbsp;Николаева (80 км). </span></p>

<p><span>Рядышком находится знаменитый аквапарк.&nbsp; &nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205355_5d5e4d4a.jpg">&nbsp;</span></p>

<p><span>Что еще интересно. Коблево «по-народному» делится на
молдавскую и николаевскую &nbsp;части.
Произошло это еще в прошлом веке, в период массового строительства баз отдыха
предприятиями. Да так и сохранилось. При поселении&nbsp; вас обязательно спросят: вам потише или вы на
дискотеку ? В молдавской части находятся все ночные дискотеки, а в николаевской
&nbsp;большая часть баз и пансионатов для
родителей с детьми. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Новинка: в этом
сезоне в Коблево открывается дельфинарий. Все уже готово, у дельфинов заканчивается
инкубационный период – самочувствие хорошее. Как справка. Дельфины «местные»,
т.е. их не вылавливали в море. Для меня тоже неожиданность, что в дельфинариях
Черноморского побережья выступают «потомки артистов». Без сомнений всем
дельфинам хорошо, если потомство растет!</span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205356_f2f70080.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205357_97903bc6.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205358_eb0f4be7.jpg"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>База отдыха
«Винница». Очень большую территорию занимает. Жилой корпус со всеми удобствами
в номере, рассчитан на триста человек. Номера для проживания 2-3 человек. Есть на
территории базы несколько бассейнов, игровая площадка, танцевальный зал и большой
крытый спортивный зал.</span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205359_8e6870a1.jpg"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Но если вы
пожелаете проживание в отдельно стоящем домике, вам в Парк-отель «Элизиум».
Двухэтажные коттеджного типа домики расположились в сосновом бору. </span></p><p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205360_dca1fb6.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205361_68ad24f0.jpg"><br></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>А немного в
стороне расположился корпус из таких же домиков построенных кольцом, в центре
которого находится бассейн. Номера на первом и втором этажах. Индивидуальный
выход к бассейну. И вот я прохаживаюсь с коктейлем из бара (здесь же) в
бассейне или лежу на топчане. Очень напоминает Турцию, но … Ура! Это в Украине.</span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205362_c704693a.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205363_a263527c.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205364_4327f4ef.jpg"></span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>В пяти минутах
езды от Парк-отель «Элизиум» (пока отъедешь-территория немаленькая!) расположилась
база отдыха «Лотос».&nbsp; Арочный въезд на
территорию и ты в «эдемском» саду. Так я его себе представляю. Большая территория,
большой пятиэтажный корпус с номерами на 2-3 человек, отдельно стоящая большая
столовая, большой спортивный зал. И очень много роз всех цветов – от белой до
черно-бордовой. Чуть не сказала большой запах))) Пьянящий запах роз! Все дышит
любовью. Это заслуга директора базы, это ее руками все выращено.<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205365_2640cfa9.jpg"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Лотосы, правда,
не растут, но помещение столовой выполнено в восточном стиле. Потолок выполнен
в виде шатра, а с картины на вас смотрит Будда. Оригинальное решение.</span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205366_89e98263.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205367_ec8eb925.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205368_9011c904.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205369_f576f242.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205370_92109c28.jpg"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>В Коблево уже
приехали отдыхающие. Много молодежи. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>А где же
подрастающему поколению отдыхать? Есть где, отдыхают.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>В лесу в
нескольких километрах от курортной зона, находится село Рыбаковка. Это зона
издавна создавалась для детских лагерей. <span style="color:#333333">Пологий
песчаный берег, сосновая роща и теплое море. Запомнился детский оздоровительный
лагерь «Космос». Для школьников &nbsp;двухэтажные кирпичные корпуса, рациональное и
вкусное питание, спортивные площадки, бильярд и теннис, кружки, конкурсы,
фестивали. Море, пляж, экскурсии, походы, поездки на катере. И многое другое.
Интересное предложение лагеря: совместный отдых «Родители и дети». </span></span></p>

<p style="text-align: center; margin-bottom: 0.0001pt; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/12205371_f777a76e.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205372_58deeaa4.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205373_3db9d1e2.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205374_dcfd7771.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205375_b99a4c37.jpg"><img src="http://os1.i.ua/3/1/12205376_163301fd.jpg"></span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>И когда бы
будете отдыхать в Коблево, обязательно посетите винзавод «Коблево», как это сделали
мы.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Заплатив 45 грн
за «Классическую» дегустацию можно очень многое узнать и попробовать.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Уникальный
климат, плодородные почвы, расположение на 46-й параллели – одной географической
широте с известным французским регионом Божоле плюс трудолюбивые люди. Все
способствует успеху развития предприятия. Завод провел полностью реконструкцию
отделения переработки винограда. Ежегодно к имеющимся виноградникам
засаживается 100 новых гектаров. Молодые виноградники высажены саженцами
известных мировых производителей из Италии, Франции, Германии по современной
европейской схеме: по 3&nbsp;333 саженца на гектар. Такое вот число! </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Не удивительно,
что Коблево выпускает все виды вин – сухие, полусухие, полусладкие, десертные и
крепкие. А также натуральные вермуты. Открытием стал напиток на основе вина </span><span>TAKADO</span><span>. </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Количество
наград завода радует, а Международная звезда за качество и золотой приз «Международная
эра качества»&nbsp; убеждают в правильности
выбора продукции к своему столу.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>Продолжение
будет.</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp; </span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background- background-repeat: initial;"><span>&nbsp;&nbsp;</span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1431626/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 13 Jun 2014 12:53:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Севастополь 2013. Частина 6]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1372655/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1372655/</guid>
<description><![CDATA[<b>Фіолент. Балаклавський монастир</b><div><br></div><div>Мис Фіолент розташований на півдні, внизу півострова-&quot;підборіддя&quot; (див. мапу з частини 1), неподалік від Балаклави. Аби дістатися сюди, треба спочатку доїхати до 5-го кілометру — це така велика розв'язка на південному виїзді з міста. Звідти можна поїхати до Балаклави або взагалі в Ялту. Ми поїдемо на Фіолент.</div><div><br></div><div>Їдемо повз поля зі стоянками військових машин, ліси тощо. На передостанній зупинці виходимо і йдемо через дачне селище на південь. І ось нарешті виходимо на відкритий простір.</div><div><br></div><div>МОРЕ! Яке воно велике! На затуманеному обрії море зливається з небом. Праворуч видно власне мис Фіолент:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11064066_f9ee5c02.jpg"><br></div><div><br></div><div>Ближче до нас на фото — теж знатна каменюка (скеля Хрест, див. потім нижче).</div><div><br></div><div>Ліворуч бачимо в морі скелю Святого Явління. Назва пов'язана з подіями, що відбулися близько 891 р.</div><div><br></div><div><span style="font-family: sans-serif; line-height: 19.200000762939453px;">Під час бурі на морі, корабель терпів аварію, і, бачачи свою неминучу загибель, моряки стали закликати на допомогу святого великомученика Георгія. Георгій, послухавши їхнє милостиве прохання, з'явився на великій скелі поблизу берега і миттєво втихомирив бурю. Коли врятовані моряки піднялися на скелю, то на її вершині вони знайшли ікону святого великомученика Георгія, винесли її на берег і в скельному обриві влаштували печерну церкву. (c) Вікіпедія.</span></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11064079_1aabafbd.jpg"></div><div><br></div><div>Люди допливають туди й підходять до хреста:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11067224_796cde88.jpg"><br></div><div><br></div><div>Пізніше тут на краю гори виник Свято-Георгіївський монастир:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11064071_8770790f.jpg"><br></div><div><br></div><div>Далеко на обрії видно мис Айя (вже за Балаклавою в бік Ласпі й Форосу), біля якого в заповіднику ВФЯ будував собі черговий палац. Праворуч бачимо пам'ятний знак на честь Пушкіна, що тут побував. Узагалі — кого тут тільки не було. Приїжджав і цар Микола II із родиною.</div><div><br></div><div>Монастир був грецький, але після завоювання Росією Криму він став головним монастирем Чорноморського флоту й постачав туди капеланів.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11458549_897adbf8.jpg"><br></div><div><br></div><div>Більшовики, звичайно ж, закрили монастир, частково зруйнували і влаштували санаторій. Після війни тут зробили військову частину. Кажуть, звідси запускали експериментальні ракети в море:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11458563_3aab7abb.jpg"><br></div><div><br></div><div>За легендою, тут був Андрій Первозванний:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11458541_14a10d4a.jpg"><br></div><div><br></div><div>Андріївський хрест — символ Російського флоту.</div><div><br></div><div>Після падіння СРСР частину території було повернуто монастирю. Тут збудовано новий храм:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11458517_1da117ba.jpg"><br></div><div><br></div><div>По дорозі до монастиря звук цикад заглушував наші голоси.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11572833_d4dde090.jpg"></div><div><br></div><div>Біля входу починаються сходи вниз до моря. Сходинок близько 800.</div><div><br></div><div>При вході — святе джерело:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11067477_29174ee7.jpg"><br></div><div><br></div><div>Праворуч посаджено бамбук, ліворуч — банан:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11072899_1cc89250.jpg"><br></div><div><br></div><div>Узагалі-то, тут під горою біля моря фактично розпочинається субтропічна рослинність. Почуваєш себе як біля Ялти.</div><div><br></div><div>Жінкам треба дотримуватися дрескоду. Для тих, хто не подумав наперед про це, висять хустини для голови й щось для закриття ніг.</div><div><br></div><div>Водяться тут і коти:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11072904_7997ad5.jpg"><br></div><div><br></div><div>Святий Георгій:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11215707_3560a73c.jpg"><br></div><div><br></div><div>Новий храм:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11074925_6bf03294.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11215702_1eea7723.jpg"><br></div><div><br></div><div>Біля нього в горі — Храм Різдва Христова (печерний):</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11215634_f6ff0cd5.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11215641_b4925a92.jpg"><br></div><div><br></div><div>Робити всередині зйомку без благословення настоятеля не можна.</div><div><br></div><div>Унизу є залишки печерних келій:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11215710_4bfe8231.jpg"><br></div><div><br></div><div>Нам зробив невелику екскурсію місцевий монах. Наскільки зрозумів, тут усі налаштовані дуже за Росію й проти Заходу. Монархічно налаштовані. На паркані висять оголошення про поїздку до Косово на підтримку православних сербів. Наш екскурсант розповів, що головна ікона Св. Георгія перебуває в Художньому музеї Києва. А також поділився інфою: одному монаху прийшло знамення, що 2015 року Русь об'єднається. Нагадаю, це був 2013 рік. От і думай тепер...</div><div><br></div><div><b>Море</b></div><div><br></div><div>Ідемо з монастиря вниз:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11079989_e2660f15.jpg"><br></div><div><br></div><div>Сходинки періодично перериваються горизонтальними ділянками. Є й лавки для тих, хто втомився. На початку спуску є залишки дач<font size="2">і&nbsp;адмірала Лазарєва:</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11458570_ad8b4ef.jpg"></div><div><br></div><div>І ось нарешті — море!</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11266200_d850f825.jpg"><br></div><div><br></div><div>Вода чистіша за ту, що в межах міста. Пляж — із якісної гальки (як у Ялті). Плавають мальки й медузки:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11080075_abf15d2b.jpg"><br></div><div><br></div><div>Фіолент:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11083748_7582de18.jpg"><br></div><div><br></div><div>Десь там є пристань, але по суші пройти туди не можна.</div><div><br></div><div>На скелі Святого Явління витесано східці, якими можна піднятися нагору:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11083728_83bfdbde.jpg"><br></div><div><br></div><div>На горі ростуть такі живописні деревця:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11083704_b44de748.jpg"><br></div><div><br></div><div>На заході височіє скеля Хрест. Підійдемо до неї:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11249023_12566a95.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11249038_bffe7273.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11249062_65c85568.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11249051_b17f9a41.jpg"><br></div><div><br></div><div>У ніші валя<font size="2">ється така парамілітарна штука:</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11249045_6048f286.jpg"><br></div><div><br></div><div>Сподіваюся, нічого страшнішого на Севастопольській землі не буде. На закінчення додам, що підійматися вгору було не так приємно й легко, як спускатися. 800 сходинок — це все одно, що залізти пішки на 41-й поверх.</div><div><br></div><div>З надією на мир в Україні завершую серію фотозаміток про славне місто Севастополь. Сподіваюсь, далі буде щось хороше...<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/12125107_d8350f3f.jpg"><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1372655/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 10 Mar 2014 19:00:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Севастополь 2013. Частина 5]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1372586/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1372586/</guid>
<description><![CDATA[<b>Херсонес</b><div><br></div><div>Залишки давногрецького міста відділяє від центру Карантинна бухта.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914414_befe0b18.jpg"><br></div><div><br></div><div>Аби дістатися до Херсонесу, треба від центру проїхати трохи на захід. Можна — до центрального універмагу. Потім треба пройти кілька тихих кварталів на північ до моря. Варто зауважити, що частину некрополя (кладовища) та ще якісь фрагменти забудували хатами.</div><div><br></div><div><span style="font-size: small;">Касирка трапилась не в гуморі. Довелося з нею трохи посперечатися з якогось приводу.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Ми звідти пришли:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269532_7a59e982.jpg"><br></div><div><br></div><div>Цей мікрорайон Херсонесу було побудовано в пізні часи.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269536_34b402db.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269534_fe7a7457.jpg"><br></div></div><div><br></div><div>Розкопки тут почалися майже 200 років тому. Пізніше на орієнтовному місці хрещення<font size="2">&nbsp;Св.&nbsp;Володимира збудували храм. Він є майже ровесником однойменному київському.</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11230502_72ae39eb.jpg"></div><div><br></div><div>Як бачимо, схожий на київський, теж у візантійському стилі. Усередину не потрапив (службу вже було закінчено). Однак на фото помітив подібність також інтер'єру.</div><div><br></div><div>Оскільки від центру сюди йти далекувато, трохи пізніше там звели ще один Володимирський храм.</div><div><br></div><div>Неподалік від храму є музей:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11496635_5cab5eb6.jpg"></div><div><br></div><div>А також — іще один храм:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11230533_6cd7804e.jpg"></div><div><br></div><div>І античний театр:</div><div><br></div><div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11471079_fb1ccb26.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11466161_19a90743.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11466157_e6941875.jpg"><br></div><div><br></div><div>Герострат — головний герой вистави. Його судять:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11462016_867ee2db.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11466026_fd3cc1ab.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11466071_915be01d.jpg"><br></div></div><div><br></div><div>Далі йдемо до моря:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11576146_38875584.jpg"></div><div><br></div><div>Тут дуже гарно. Відчуваєш історію.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11204852_550567b5.jpg"></div><div><br></div><div>Залишки базиліки (церкви) 6-10 ст.:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11204838_f42dc24d.jpg"></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11576038_5fb0fc7b.jpg"></div><div><br></div><div>Як бачимо, батарейки сіли, тому знімав мобілою. Мало й неякісно. До того ж, сонце сіло за небокрай. На цьому доведеться закінчити цю частину.<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/12839378_eb5db4ed.jpg"><br></div><div><br></div><div>Далі буде.</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1372586/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 10 Mar 2014 17:40:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Севастополь 2013. Частина 4]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1372478/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1372478/</guid>
<description><![CDATA[<b>Вулиця Леніна</b><div><br></div><div>Починає вулицю Центральна міська бібліотека імені Льва Толстого.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914108_b99b42ad.jpg"><br></div><div><br></div><div>Пройшовши трохи вулицею, натрапляємо на площу Суворова. Тут два узвози (Червоний та Тролейбусний) привозять людей із вокзалу в центр. Із боку Південної бухти закінчуються будівлі, й починаються сквери. Зокрема, бачимо ротонду:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11496719_7c7106e0.jpg"><br></div><div><br></div><div>Тут можна підійти до краю гори й пофотати бухту та Лазаревські казарми:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11496748_9435ba83.jpg"><br></div><div><br></div><div>Це лабораторний корпус філії МГУ. Даний заклад вважається найпрестижнішим, хоча є й інші популярні спеціалізовані інститути (наприклад, новенький банківський).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11496765_c6a0bd53.jpg"><br></div><div><br></div><div>Бухта ліворуч, на північ:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914140_36b990a4.jpg"><br></div><div><br></div><div>Удалині ліворуч видно вихід із меншої — Корабельної — бухти, яка примикає до Південної.</div><div><br></div><div>Поряд у сквері — меморіал пам'яті афганців. Хрест поєднується з комуністичною зіркою:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11499811_4b30139a.jpg"><br></div><div><br></div><div>Бойова подруга:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11504746_96f8eb9a.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11504912_9e84fb66.jpg"><br></div><div><br></div><div>Унизу плавають маленькі човники. Саме на таких невеликих (і трохи більших) човниках зазвичай відбуваються водні екскурсії:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11891333_320e7541.jpg"></div><div><br></div><div>Пам'ятник комсомольцям:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914165_f9f741c6.jpg"><br></div><div><br></div><div>Далі знов починаються будівлі. Зокрема, банк:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11887961_8e1f7c35.jpg"><br></div><div><br></div><div>Музей історії Чорноморського флоту:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11490057_ff630506.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11491649_90c37dab.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11491712_38ba0536.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11491659_f19fe35.jpg"><br></div><div><br></div><div>Красиво:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11491650_f7a513c1.jpg"><br></div><div><br></div><div>Навпроти — пам'ятник Катерині II. Саме за її командою було засновано місто:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11887901_782279f3.jpg"><br></div><div><br></div><div><font size="2">Поряд із музеєм флоту є храм Архістратига Михаїла та Будинок офіцерів ЧФ РФ.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><b>Площа Нахімова. Графська пристань</b></font></div><div><br></div><div>Підходимо до важливого місця — площі Нахімова. Тут є Севастопольська мерія, порт, купа пам'ятників та Графська пристань.</div><div><br></div><div>Міська Рада:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914205_36b2e940.jpg"><br></div><div><br></div><div><font size="2">Звідси почало будуватися місто:</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914180_1b29d69.jpg"><br></div><div><br></div><div>Площа дуже велика, але зафотати її всю якось не здогадався. Добре, що не забув за пам'ятник адміралу Нахімову:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11891273_37df153a.jpg"><br></div><div><br></div><div>Більше мою увагу привернула Графська пристань:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11486719_fd5463c7.jpg"><br></div><div><br></div><div>Униз до води ведуть красиві сходи. Можна вийти на дерев'яний причал і взяти до рук фотик.</div><div><br></div><div>Поряд комунальний катер перевозить людей на Північну сторону:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076416_a01bff94.jpg"><br></div><div><br></div><div>Севастопольська бухта з нашими кораблями:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11911663_8322a914.jpg"><br></div><div><br></div><div>Адміральський корпус на кінчику Павлівського мису, який відділяє Корабельну та Південну бухти від Севастопольської:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914257_715f18e9.jpg"><br></div><div><br></div><div>Південна бухта з кораблями та кранами — вже знизу:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914296_23332e62.jpg"><br></div><div><br></div><div><font size="2">На нашому березі теж багато кораблів. Наприклад, &quot;Новочеркаськ&quot;:</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914301_6f7766d9.jpg"><br></div><div><br></div><div>Поряд є невеликий Севастопольський морський порт.</div><div><br></div><div><font size="2">Підіймаємось наверх і йдемо далі.</font></div><div><br></div><div><b>Приморський бульвар. Артбухта</b></div><div><br></div><div>Як і Історичний бульвар, Приморський також є по суті парком. Тут є фонтани та сцена:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11486569_bae32c1f.jpg"><br></div><div><br></div><div>Під патронатом ПР відбувається святковий фестиваль. А ось — його учасники:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11480631_7ea9a2b2.jpg"><br></div><div><br></div><div>Схожі на Бурановських:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11480639_e3727400.jpg"><br></div><div><br></div><div>Вони прямують у цю арку:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11483261_d9ce8faa.jpg"><br></div><div><br></div><div>Сонячний годинник теж комусь сподобається. Але то таке. За спиною в нас — один із двох символів міста, пам'ятник затопленим кораблям:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11052642_94e237f4.jpg"><br></div><div><br></div><div>Якщо придивитися в бінокль, видно голки проти птахів:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11546246_59e151ec.jpg"><br></div><div><br></div><div>На Північній стороні теж багато церков і пам'ятників:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11029348_cf3a2d66.jpg"><br></div><div><br></div><div>Нижче бачимо київський мега-теплохід &quot;Генерал Ватутін&quot; із супроводом та комерційний пором, який з'єднує Артбухту з Північною стороною:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11475339_d0c1c34e.jpg"><br></div><div><br></div><div>Артбухта — це Артилерійська бухта (на захід).<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/12839461_e9e2e4c7.jpg"><br><br>З іншого боку від неї є якийсь новий готель та обеліск місту-герою Севастополю:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11483281_a01831a.jpg"><br></div><div><br></div><div>Набережна красива. До 230-ліття її суттєво оновили, в т. ч. за гроші Москви. Нижче бачимо&nbsp;Палац дитинства та юності та Дельфінарій:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11849232_7ad6ae27.jpg"><br></div><div><br></div><div>Цей же палац — із Приморського бульвару:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11914208_80e3efed.jpg"><br></div><div><br></div><div>Севастопольський академічний руський драматичний театр імені А. В. Луначарського:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11886664_e27c5ebe.jpg"><br></div><div><br></div><div>Кількість театрів та різних клубів каже сама за себе.</div><div><br></div><div>Приморський бульвар красивий:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11075949_d588e06d.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11240911_962775c8.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11480625_af9eca75.jpg"><br></div><div><br></div><div>Ленкоранська акація мені особливо подобається.</div><div><br></div><div>На вечір місцеві музиканти майстерно лабають рок:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11486562_8891b767.jpg"><br></div><div><br></div><div>Нарешті, окинемо оком краєвид із набережної. Ліворуч — Артбухта з обеліском. За ними на захід — Херсонес та купа різних масивів, бухт. Аж до мису Херсонес, за яким — суцільне Чорне море.</div><div><br></div><div>Трохи праворуч бачимо вихід у море з Севастопольської бухти, обмежений мулами. Праворуч — початок Північної сторони, а саме — Радіогірка. Там Олександр Попов із колегами<font size="2">&nbsp;робили військові експерименти з радіо.</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11849215_7f5609c9.jpg"><br></div><div><br></div><div>Далі буде.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11486548_3b401624.jpg"><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1372478/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 10 Mar 2014 16:15:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Севастополь 2013. Частина 3]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1371647/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1371647/</guid>
<description><![CDATA[<b>Центр. Коротко про маршрут</b><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11909662_67d9b453.jpg"><br></div><div><br></div><div>Маршрут подорожі: Історичний бульвар — пл. Ушакова — вул. Леніна — пл. Нахімова — Приморський бульвар (Артбухта). На мапі це по правій стороні знизу вверх і потім трохи вліво.</div><div><br></div><div>Ядро історичного центру стоїть на Міському пагорбі й обмежене по суті вулицями Великою Морською та Леніна. Плюс парк Історичного бульвару. Варто зауважити, що пагорб достатньо високий, особливо якщо дивитися від вокзалу (на захід):</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11909678_af1697f3.jpg"><br></div><div><br></div><div>Ліворуч на горі видно колесо огляду. Перенесімося одразу туди. Дістатися того місця зручно з площі Ушакова, до якої повернемося пізніше.</div><div><br></div><div><b>Історичний бульвар</b></div><div><br></div><div>Отже, що ми бачимо з колеса:</div><div><br></div><div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11064016_9009da5a.jpg"></div></div><div><br></div><div>Ліва половинка панорами:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11021693_1ea98cab.jpg"><br></div><div><br></div><div>Це ми дивимось на північ у бік центру. Монументальна будівля ліворуч — Панорама оборони Севастополя. Праворуч — Південна бухта. Вдалині видно Севастопольську бухту, Північну сторону й море.</div><div><br></div><div><div>Кадруємо, аби краще роздивитися:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912153_eb002c8a.jpg"><br></div><div><br></div><div>Ліворуч на фото вище — район Артбухти:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912324_4df3c5c1.jpg"><br></div><div><br></div><div>Видно Обеліск місту-герою, ліворуч від нього — Північний мол та Костянтинівська батарея, праворуч за бухтою — Радіогірка. Видно золотавий купол Покровського собору.</div><div><br></div><div>Центр:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11261645_cb3b272f.jpg"></div><div><br></div><div>Якщо придивитися, видно візантійської форми купол Володимирського собору, який служить усипальницею адміралів. Шпиль із зірочкою — Морський клуб на площі Ушаков<font size="2">а.&nbsp;Туди ми й підемо згодом.</font></div></div><div><br></div><div>Візьмемо трохи праворуч. Бачимо на фото нижче Південну бухту, праворуч — вокзал і нещодавно розширений міст. Його відкривав сам ВФЯ, у зв'язку з чим спостерігалися небачені тут пробки.&nbsp;</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11063890_fe22f057.jpg"><br></div><div><br></div><div>Південна бухта й Корабельна сторона за нею:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912211_a4ff3fd.jpg"><br></div><div><br></div><div>Біліють Лазаревські казарми. Частину з них із червоним дахом займає філія МГУ. Із сірим дахом — військова частина ЧФ РФ.</div><div><br></div><div>Тепер подивимося, що в нас із іншого боку — на півдні:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11261629_ee301f02.jpg"><br></div><div><br></div><div>Тут була одна з батарей оборони Севастополя (4-й бастіон):</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11210604_16cec571.jpg"><br></div><div><br></div><div>Бетонний пам’ятник мішкам та солом’яним кулЯм із піском. Гармата автентична:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11210596_5f509455.jpg"><br></div><div><br></div><div>Можна залізти наверх:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11210603_f78a63e2.jpg"><br></div><div><br></div><div>А там ми були:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11261623_b925bf3c.jpg"><br></div><div><br></div><div>Ідемо на північ, до Панорами:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11035824_ebca1999.jpg"><br></div><div><br></div><div>Вхід — 50 грн, додатково за право фотати — 25 грн.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11337791_9a4d3fe9.jpg"></div><div><br></div><div>Заходимо наче в шахту чи мавзолей.</div><div><br></div><div>Автор панорами, основоположник російського панорамного мистецтва, професор класу батального живопису Петербурзької Академії мистецтв Франц Олексійович Рубо поклав в основу твору найяскравіший епізод севастопольської епопеї — бій на Малаховому кургані 6 червня 1855. У цей день 75-тисячна російська армія успішно відбила натиск 173-тисячного англо-французького війська. (c) Вікіпедія.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11337815_2dc8c586.jpg"><br></div><div><br></div><div>Не солодко було воякам і місту:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11048940_eebcacd0.jpg"><br></div><div><br></div><div>Панорама — на 360 градусів. Під час війни серйозно підгоріла. На передньому плані обстановку зроблено з піску та інших матеріалів, далі йде живопис на стіні.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11888183_585dfb81.jpg"><br></div><div><br></div><div>Можна дивитися зверху зі спеціального майданчика, можна — знизу в віконця через скло.</div><div><br></div><div>Купол ізсередини виглядає так:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11905760_bada44aa.jpg"><br></div><div><br></div><div>Панорама вражає — але не на 75 грн. Виходимо з протилежного боку:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11237644_abb5956b.jpg"><br></div><div><br></div><div>Поряд є ще музей Папаніна — севастопольського Колумба. Вхід туди загородив собою кіт.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11890987_2e6f10d9.jpg"><br></div><div><br></div><div>У парку на Історичному бульварі також є тераріум та виставка старих якорів:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912220_14364a58.jpg"><br></div><div><br></div><div>Це тільки фрагмент — їх там насправді багато. На Історичній алеї концентрація різних пам'ятників зашкалює. Багато палаток із сувенірами:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912548_1a09a76c.jpg"><br></div><div><br></div><div>А ще тут надувають великі бульбашки:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11891046_491b8e46.jpg"><br></div><div><br></div><div>У затінку заховався вхід до офісу ТРК Бриз. Це [був] чи не єдиний голос вопіющого українця в Севастополі.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11891214_20a6b66f.jpg"><br></div><div><br></div><div>На підході до площі Ушакова —<font size="2">&nbsp;симпатичний пам'ятник інженер-генералу Тотлебену, який спроектував оборонні укріплення під час Кримської війни:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11855770_68a8ac42.jpg"><br></font></div><div><br></div><div>На площі Адмірала Ушакова домін<font size="2">ує&nbsp;Матроський клуб, за сумісництвом Драматичний театр ЧФ РФ:</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11114614_bca5512f.jpg"></div><div><br></div><div>Навпроти між іншим — готель &quot;Україна&quot;:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912103_6623abaf.jpg"></div><div><br></div><div>У бік площі Нахімова на північ — кільце з ліванським кедром, а за ним — типові, але красиві представники архітектури центру міста:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11114608_f049ef5a.jpg"><br></div><div><br></div><div>Звідси раджу йти або на Велику Морську вулицю, що веде до Артбухти, або праворуч на вулицю Леніна до Графської пристані. Підемо за другим маршрутом, але все-таки зафотаємо краєчок не побаченого:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11912570_fcccf33d.jpg"><br></div><div><br></div><div>Це Покровська церква. Неподалік є вже згаданий Володимирський храм.</div><div><br></div><div>Далі буде.</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1371647/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 09 Mar 2014 23:50:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Севастополь 2013. Частина 2]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1371496/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1371496/</guid>
<description><![CDATA[<b>Загальна ситуація</b><div><br></div><div>Насамперед маю сказати, що Севастополь, або С<b>є</b>вас (так у побуті кажуть кримчани), є дуже великим, цікавим, мальовничим за рахунок рельєфу та цікавим для любителів історії. Незвичні краєвиди милують око. Пам'ятки античності та середньовіччя є об'єктом уваги кожного туриста. Паломники тут знайдуть важливі місця для Православ'я (Херсонес), гірські монастирі (Інкерман, Фіолент і т. д.) та кілька храмів 19 ст.</div><div><br></div><div>Але загалом зручним та затишним Севастополь не назвеш. У центрі все дуже красиво й компактно, однак численні житлові масиви розкидано окремими купками, між якими плещуться хвилі, гуляють пустирі або цвітуть різнокольоровими дахами поля приватного сектору. Кожен такий масив має свій центр, у якому є базар та купа магазинів.<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/12839413_4acb1413.jpg"><br></div><div><br>Нижче на фото -- технічний універ та його гуртожитки:<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/12839417_426ff4a.jpg"><br><br></div><div>Окрема історія&nbsp;<span style="font-size: small;">— Північна сторона. Туди легше доплисти на катері або поромі, ніж об'їхати маршруткою. Дехто так робить двічі щодня.</span></div><div><br></div><div><font size="2">Місто відносно чисте&nbsp;— принаймні, порівняно з Києвом не брудніше. Хоча&nbsp;— якщо гарно пошукати&nbsp;— можна знайти звалища будматеріалів та інші малоприємні речі. Також має місце незаконна забудова та ущільнення. Зокрема, постраждали околиці Херсонесу, де якісь добрі люди поставили собі розкішні хати.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Гарячої води у квартирах нема, холодна є майже завжди. Всі гарні господарі давно вже поставили котли, тому в готелях тОчно не має бути з цим проблем. На полях використовують безпосередньо дніпровську воду, а питна вода надходить із гірських водосховищ. Як мені казали, це вода з опадів (сніг, дощ).</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><span style="font-size: small;">У обличчях помітної різниці з Києвом не відчув. Хіба що трохи більше світловолосих людей.</span><span style="font-size: small;">&nbsp;</span><font size="2">Народ загалом нормальний.&nbsp;</font><span style="font-size: small;">У місті є 5 вузів, тому мОлоді є куди піти вчитися. Зокрема, є [БУВ] банківський інститут, який 2009 року відкривав особисто Ющенко:<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/13267686_ab195e3d.jpg"><br><br>Дуже п</span><span style="font-size: small;">'яних не бачив, а російський мат у розмові чув здалеку лише двічі (сторож на будівництві та моряки на вокзалі). Дехто з місцевих дуже допоміг. Зокрема, гостинна севастопольчанка Тетяна витратила на прогулянку з нами цілий день. Сподіваюся, їй із нами теж було приємно.</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><span style="font-size: small;">Звичайно, що мова панує російська (див. статистику з частини 1), однак на пару моїх спроб забалакати українською реагували нормально (сприймали як туристів). Майже всі принаймні розуміють українську, особливо молодь. Україномовні українці теж є, але їх важко розпізнати.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Більшість людей дуже хоче бути в Росії. Але вони й так досить інкорпоровані в Росію через флот. Принаймні, злих бандерівців боятися не треба, бо мають під боком захист.</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11587993_7af9ccd5.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Є й &quot;куточок українця&quot;&nbsp;</font><span style="font-size: small;">— пам'ятник ювіляру Тарасу Шевченку:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11080088_51b5d4a8.jpg"><br></span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Наявність багатьох вивісок&nbsp;загальноукраїнських&nbsp;<font>установ (того ж Сільпо) дає зрозуміти, що це все-таки Україна. Трапляються й україномовні вивіски, однак рідко. Прапорів більше російських&nbsp;— вони всюди, оскільки по всьому місту розкидано різні заклади ЧФ РФ. Уранці прибережних мешканців та гостей міста-героя підіймають звуки сурми&nbsp;</font>— як у піонерському таборі.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076708_1f419a2d.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Ось вам маленький, хоч і неграмотний, україномовний напис.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076704_cc77a7c6.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Військові частини займають значну частину берегової лінії, однак у радянські часи все було ще гірше. Місто взагалі було &quot;закрите&quot;. Зараз частину флотської землі передано місту.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11075863_717125ee.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><b>Архітектура та дизайн</b></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Бувають колоритні вивіски та дизайнерські ходи:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11083648_62aabad8.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11075917_41532c2f.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Головне&nbsp;</font><span style="font-size: small;">—</span><span style="font-size: small;">&nbsp;підібрати&nbsp;</span><span style="font-size: small;">Феміді правильну компанію. Поводиря, так би мовити. Якщо що&nbsp;</span><span style="font-size: small;">—</span><span style="font-size: small;">&nbsp;Висоцький тут як тут:</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076290_733b31b7.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Напис нижче на стіні громадського туалету на Приморському бульварі уміляє:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076228_b00c6c90.jpg"><br></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">На старому кладовищі на захід від центру є &quot;Дом траура&quot;. Ось так і написано. Великими літерами. Якось незвично: дом быта, дом траура...</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Вулиця Леніна (здається, найстаріша в місті) є, само собою:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076289_145d5fdd.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Партія регіонів намагається своїми монументальними плакатами показати, хто тут господар. Однак, як ми побачили недавно, є могутніші сили.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076735_d20e1e63.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">На масивах архітектура стандартна совкова. На фото нижче видно такі насправді сірого кольору 9-поверхівки. Ними забудовано квартали по всьому місту.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11261585_c54887a2.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Будинок із &quot;пимпочкою&quot; народ називає &quot;одеколон&quot;. Там розміщено радіозавод. Пару цехів здають під великий ТРЦ з катком та іншими приємностями. Більшість сучасних житлових будинків (і багатоповерхівки також) має білі стіни, великі вікна та нестандартні дахи вишневого чи зеленого кольорів. Південна морська архітектура.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><span style="font-size: small;"><b>Транспорт</b></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Зупинки поза центром часто оформлюються як цілі торговельні комплекси з лавками:</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11906121_c95018ea.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Із транспорту є автобуси з маршрутками та тролейбуси:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11261690_48607963.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">На вікнах висять газети від сонця для кондукторів, а також реклама курсів скорочитання.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Є й новіші&nbsp;</font><span style="font-size: small;">—</span><span style="font-size: small;">&nbsp;подаровані Москвою:</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11266067_e17992f0.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11266059_839f5b74.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">У маршрутках пасажири зазвичай платять за проїзд під час виходу на зупинках. Інколи таке стояння триває довго. Досить незвично після Києва, але мудро: з таким гірським рельєфом та різкими поворотами водіям не варто відволікатися на видачу здачі. Триматися за поручень strongly recommended. Дуже&nbsp;</font><span style="font-size: small;">strongly</span><font size="2">, бо можна впасти ще й когось собою привалити. Мав певний досвід.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><div><font size="2"><b>Фауна та флора</b></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">У передмістях помічено дуже багато здичавілих собак. Коли вони збираються у зграї, можуть напасти або принаймні по-дорослому обгавкати.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Насадження та дика рослинність — південно-степова (як у Євпаторії) з елементами субтропіків. Зокрема, було приємно бачити ленкоранські акації та ліванські кедри:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11480621_e173212c.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11504915_7fc05df5.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Також є ось такі дерева метрів 4 заввишки:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11240833_af0566f9.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Дуже незвично бачити квіти рожі (мальви) високо на дереві:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11240817_52c8cdd.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">У траві також часто зустрічаються мальвові. Виглядають як аналог цикорію в наших широтах:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11266185_ef508c0c.jpg"><br></font></div></div><div><br></div><div><font size="2"><b>Море і флот</b></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Моря в Сєвасі багато, але пляжів малувато. Переважно це напівдикі пляжі з галькою та іншим камінням, у т. ч. гострим. Піщані пляжі — у північній частині міста, хоча є і в південній (бухта Омега). Оскільки тут плаває багато кораблів, а 350 тисяч людей справляють різні потреби, то за чистою водою краще їхати або на північ (там є санаторії й пісок), або на південь (Фіолент, Балаклава). Принаймні, в бухтах краще багато не купатися.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Кораблів багато.&nbsp;</font><span style="font-size: small;">Запливають сюди й київські велетні-теплоходи:</span></div><div><div><font size="2"><br></font></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11491582_acc2465e.jpg"></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">І не &nbsp;тільки київські:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11909062_1528eed3.jpg"></font></div></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Флот явно є містоутворюючим підприємством. Військових кораблів досить багато. Причому вони не тільки стоять на якорі, а й баржують туди-сюди в морі. Це переважно російські кораблі:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11261609_af41e7f.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Флагман ЧФ РФ&nbsp;</font><span style="font-size: small;">— ракетний крейсер &quot;Москва&quot;:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11954772_9c9ea014.jpg"><br></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Але є й українські. Ще влітку 2013 року наші моряки разом із росіянами ходили на спільні навчання, а сьогодні...</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Ось р</font><span style="font-size: small;">акетний катер &quot;Прилуки&quot;:</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11888234_de8d7bc7.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Ракетний корвет&nbsp;&quot;Придніпров'я&quot;:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11888244_b76afd9f.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Флагман ВМС України корвет &quot;Гетьман Сагайдачний&quot;:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11911669_d437092a.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Український (єдиний) підводний човен &quot;Запоріжжя&quot; перебуває не у степах України, а в Севастополі. Він уже вміє плавати, але ніби ще не відновив навички занурення під воду:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11048955_5aecff51.jpg"><br></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><span style="font-size: small;">Далі буде.</span></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1371496/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 08 Mar 2014 21:30:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Севастополь 2013. Частина 1]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1252051/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1252051/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="2">Улітку була можливість пару днів погуляти по &quot;місту-області&quot; Севастополю. Був не всюди, гуляв &quot;дикарем&quot;, але дещо встиг побачити. Довго лінувався написати замітку про це незвичне місто. Враховуючи нові обставини, жалкую, що не зробив цього набагато раніше. Тепер поспішаю...</font></div><div><b><br></b></div><div><b>Дуже коротко</b></div><div><b><br></b></div><div>Море, Херсонес, Інкерман, Балаклава, Ласпі, незвичний ландшафт, монастирі, багато військових кораблів і пам'ятників. Можна використати як базу для поїздок іще кудись. Варто приїхати.</div><div><br></div><div><b>Коротко</b></div><div><br></div><div>Севастополь&nbsp;— місто-порт на південному заході Криму. Населення&nbsp;— 343 тис. + 43 тис. поза містом на території міськради. База Чорноморського флоту РФ та ВМС України. Росіян&nbsp;— 71,6 %, українців&nbsp;—&nbsp;22,4 %, російськомовних&nbsp;<span style="font-size: 0.84em;">—</span><font size="2"> 90,6 % (2001).</font></div><div><br></div><div>Є залишки грецького міста Херсонес, церкви та гірські монастирі, винзавод у Інкермані, багато чого в Балаклаві, безліч монументів та інших пам'ятників. І, звичайно, військові кораблі.</div><div><br></div><div>Де був: центр, Херсонес, мис Фіолент. Їхав туди залізницею.</div><div><br></div><div><div><b><font size="2">Географія</font></b></div><div><br></div><div>Місто розташоване на південно-західному кінчику Кримського півострова. На мапі нижче його зафарбовано в сірий колір. Як бачимо, територія міськради достатньо велика й доходить на півдні до Форосу.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11901533_b65ce656.png"><br></div><div><br></div><div><br></div><div>Берегова лінія нагадує велетенське підборіддя у профіль, причому нижня &quot;щелепа&quot; сильно виступає вперед:</div><div><br></div><div style="text-align: center;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11906141_3f6d1d2c.jpg"><br></div><div><br></div><div>&quot;Ротовий отвір&quot; — найбільша Севастопольська бухта (8 км). У верхній та нижній &quot;щелепах&quot; щілини між &quot;зубами&quot;-півостро<font size="2">вами&nbsp;— численні <a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Ffamily-travel.narod.ru%2FPamjatniki%2Fbays.html" target="_blank" rel="nofollow"><b>бухти</b></a>, що заглиблюються в сушу однойменними балками.</font></div><div><br></div><div style="text-align: center;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11906314_b7948396.jpg"><br></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Над кружечком із вокзалами&nbsp;</font><span style="font-size: 11px;">—</span><font size="2"> Південна бухта, що омиває з одного боку центральну частину.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><b>Історія</b></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div>Наявність&nbsp;близько 30 бухт&nbsp;майже ґарантує постійне існування якого-небудь портового міста.</div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">За оцінками археологів, близько 10 тисяч років тому тут жили представники комі-обинської культури, які паралельно любили що-небудь витесати з каменю. Потім у I тис. до н. е. там мешкали таври, скіфи. У 5 ст. до н. е. сюди припливли та й осіли греки. <b>Херсонесос</b> із грецької перекладається як &quot;півострів&quot;. Л<font>огічно.</font></font></div><div><br></div><div>На початку нашої ери Херсонес увійшов до Римської імперії. Цей період був означений появою християнства, а там, де були християни, одразу виникали гоніння на них. Християн сюди привозили й примушували тесати ракушнЯк. Зокрема, в ці місця потрапив 4-й Папа Римський, апостол із числа 70 Климент I, прийнявши мученицьку смерть. Кажуть, тут був і Апостол Андрій Первозванний.</div><div><br></div><div>Грекам удалося стримати натиск гунів у 4-5 ст. 861 р. у православному візантійському Херсонесі на шляху до хозарів святий рівноапостольний Кирило знайшов мощі святого Климента. 988 р. князь Володимир пішов у похід на Херсон[ес] і охрестився, подружившись із Візантією. Пізніше до 1900 р. у Севастополі було побудовано аж два Володимирських собори (схожі на собор у Києві).</div></div><div><br></div><div>Після руйнувань міста Золотою Ордою та Литвою (1299<span style="font-size: 11px;">—</span>1399) греки потроху переселилися в гирло річки Чорної до Каламіти (тепер це Інкерман) і далі вглиб материка, утворивши князівство Феодоро. З півдня на них наступали італійці-генуезці (фортеця Чембало в Балаклаві), з півночі&nbsp;<span style="font-size: 0.84em;">—</span><font size="2"> кримські татари.&nbsp;1475 р. прийшла Османська імперія і всіх завоювала.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><b>1783</b> р. після приєднання Катериною II Криму до Російської імперії капітан Берсенєв обрав для основи майбутньої бази флоту кримсько-татарське селище Ахтіар (Ак-Яр).</font><span style="font-size: small;">&nbsp;Хоча ще раніше тут ніби Суворов розмістив тут війська. Засновником міста вважають командувача ескадри етнічного шотландця Томаса Мекензі. </span><font size="2">Звідси&nbsp;— Мекензієві гори на півночі від міста. Однією з перших 4 кам'яних будівель стала Графська пристань, яку побудував для себе граф Войнович, командувач Чорноморським флотом, аби переправлятися додому.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">1784 р. Катерина наказала назвати місто Севастополем: грецькою&nbsp;Севастос&nbsp;</font><span style="font-size: 11px;">—</span><font size="2">&nbsp;вельмишановний, священний, Поліс&nbsp;</font><span style="font-size: 11px;">— </span><font size="2">ясно що. Вийшло <b>священне місто</b>. Потім імператор Павло відкотив назву назад (Ахтіар), але не надовго.&nbsp;</font><span style="font-size: small;">Севастополь почав швидко розбудовуватися. Величезний внесок зробили командувачі флотом адмірали Ушаков та (особливо) Лазарєв. Станом на 1859 р. населення міста налічувало 45 тис.</span></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Важливу роль у історії міста відіграла <b>Кримська війна</b> (1853—1856). Тоді Росія напала на ослаблену Османську імперію, бо не отримала протекторат над християнами Османської імперії (а турки раніше обіцяли дати цей протекторат). Англія, Франція, Австрія та Сардинія підтримали турків. Опоненти Росії висадилися у Криму й осадили Севастополь. Англійці осіли в Балаклаві й у холодну зиму натягали на голови такі цікаві штуки з отворами, які потім так і назвали&nbsp;— </font><b>балаклави</b><font size="2">. Протягом&nbsp;349 діб&nbsp;(1855</font><span style="font-size: small;">—1856)&nbsp;</span><span style="font-size: small;">російські військові (в т. ч. українці) мужньо відбивалися від ворогів, але потім відступили на Північну сторону бухти й затопити</span><span style="font-size: small;">&nbsp;всі російські кораблі</span><span style="font-size: small;">. Після цього Росія та Туреччина втратили право мати флот. Пізніше у зв'язку з цим було споруджено відомий пам'ятник загиблим кораблям, а також намальовано велику Панораму оборони Севастополя.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Після Кримської війни порт став торговим, однак після чергової російсько-турецької війни з 1890 р. знову став військовим. Протягом 1905 та 1917</span><span style="font-size: small;">—1920 років тут відбувалися жорстокі революційні події.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Під час Другої Світової радянські війська тримали оборону протягом&nbsp;</span><font size="2">250 днів (1941</font><span style="font-size: small;">—1942). Загинуло дуже багато радянських вояків, останнім пав мис Херсонес (крайня точка суші). Навесні 1944 року після масованого штурму німецьких укріплень на Сапун-Горі Червона Армія повернулася в місто. П</span><span style="font-size: small;">ізніше було намальовано діораму штурму Сапун-Гори</span><span style="font-size: small;">.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">За час війни в черговий раз було знищено майже всі будівлі міста. Відбудовано центр було доволі красиво (див. нижче).</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><font size="2"><b>Поїзд</b></font></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Залізниця між Сімферополем та Севастополем пролягає в улоговині між двома віддаленими хребтами. Попри взаємну близькість цих міст, їхати доводиться нешвидко години півтори. На під'їзді до міста на півночі&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— Мекензієві гори (та однойменна станція). Паралельно колії тече річка Бельбек&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— на заході біля впадіння її в море є той самий однойменний напів-військовий аеропорт.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11543076_978051c8.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">На обрії на північному заході виглядає краєчок моря:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11908378_7fec8ae7.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">До мети ще хвилин 30. Невдовзі поїзд заїжджає прямо в гору.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11576106_2a7e513f.jpg"></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Поїзд повільно кружляє північним та східним передмістями, періодично занурюючись у тунелі. Таких є не менше 5 по місту. Між горами Північної сторони видно здалеку п</span><span style="font-size: small;">івденно-східну частину міста.</span></div><div><br></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11521362_226415f6.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><font size="2">Потім ми проїдемо вздовж протилежного берега Севастопольської бухти.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11525115_84cb5d2e.jpg"></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Їдемо ліворуч. Унизу&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— траса з Сімферополя. Щ</span><span style="font-size: small;">е один тунель&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— і будемо біля</span><span style="font-size: small;">&nbsp;Інкерману.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11907703_ed8df4f.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Ліворуч видно залишки турецької фортеці Каламіти. Під горою та в горі&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— Інкерманський монастир (див. нижче)</span><span style="font-size: small;">. Десь там працював на каторзі Папа Климент I. На обрії видно &quot;реальні&quot; Кримські гори.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11512831_ae2ec44c.jpg"></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Інкерман:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11521489_a600bc7e.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><div><font size="2">Деякі вапнякові гори ніби хтось ножем розрізав:</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11521502_a6a84ab0.jpg"><br></font></div></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Починаємо робити півколо, тобто розвертаємося на 180 градусів.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Насправді знімав це фото, коли їхав назад, тобто локомотив їхав на Київ.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11512820_54937c94.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Річка Чорна впадає в Севастопольську бухту. Ліворуч&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— південь:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11521415_cf1e0b7d.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><font size="2">Тепер ми на південному боці милуємося північною частиною міста. Ми там тільки що були:</font></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11572826_608db311.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Можливо, в тих &quot;норах&quot; жили монахи.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11893855_2dbdb5fb.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11893797_ce2d6fa.jpg"></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div>Ось і Севастопольська бухта. Сухі доки.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11576128_d7421b25.jpg"><br></div><div><br></div><div>Далі&nbsp;<span style="font-size: small;">— кораблі. Багато кораблів.</span></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11568918_7949ebbd.jpg"><br></div><div><br></div><div>Військових теж багато, переважно російські. Ліворуч&nbsp;<span style="font-size: small;">— ракетний крейсер Москва (121) на північному березі бухти:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11542966_3d427a42.jpg"><br></span></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11542917_31c2c75c.jpg"><br></div><div><br></div><div>Величезні &quot;бочки&quot; на горі&nbsp;<span style="font-size: small;">— зерновий термінал Ахметова в Доковій бухті. Поряд хотіли побудувати ще й вугільний, але народ поки не дав.&nbsp;</span><span style="font-size: small;">Піраміда ліворуч&nbsp;</span><span style="font-size: small;">— храм-пам'ятник на Братському цвинтарі оборонців Севастополя у Кримській війні.</span></div><div><br></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11533495_865fb4c5.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div>Рухаємося на захід&nbsp;<span style="font-size: small;">— і бачимо наш флагман корвет&nbsp;</span><font size="2">Гетьман Сагайдачний та інші наші кораблі. Де вони зараз, нам усім відомо. Добре, що корвет у Одесі.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11266104_afc5be3c.jpg"></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">На обрії видно район Графської пристані в центрі міста:</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11525118_329a5b83.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div>Після виїзду з тунелю бачимо затишну Кілен-бухту.</div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11908441_9997dbb0.jpg"><br></span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><font size="2">І ось ми&nbsp;— на фінішній прямій. На протилежному березі Південної бухти, на горі&nbsp;— центральна частина міста.</font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11114671_611284f6.jpg"></div><div><br></div><div>Вокзал. Ось такі електрички курсують:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11096869_32b1d203.jpg"><br></div><div><br></div><div>А ще там дуже не люблять фашистів:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11076770_eb7dcac7.jpg"><br></div><div><br></div><div>Навпроти бронепоїзду на горі поставлено танк Т-34, але якісних фото не маю. Біля залізничного також є автовокзал.</div><div><br></div><div>Далі буде.</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1252051/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 08 Mar 2014 18:50:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Будемо щедрувати, з Маланкою гуляти!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1336320/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1336320/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align: center;"><span style="font-size: 14pt;"><font color="#990000"><em><img src="http://os1.i.ua/3/1/11732957_8245d2cd.jpg">12 січня<span>  </span>2014 року у Національному музеї народної архітектури та побуту України (с. Пирогів) з 12.00до 16.00 на експозиції “Середня Наддніпрянщина” відбудеться свято “Маланки”</em></font></span><span><font color="#990000"><em> .</em></font> </span></p><p><span style="font-size: 14pt;">Увечері <span> </span>(13 січня) на Маланку наші пращури щедрували. Дуже часто ряджені парубки та чоловіки,перебрані в комічний жіночий та чоловічий одяг у масках, дружно регочучи,водили вулицями&nbsp;</span><span style="font-size: 14pt;">на Маланку переодягненого хлопця. Співали, жартували,бешкетували. «Маланка» поводила себе так, як за народною мораллю негоже було чинити чесній дівчині: вона</span><span style="font-size: 14pt;">  </span><span style="font-size: 14pt;">залицялась до парубків та чоловіків, вішалась їм на шию, вела себе фамільярно зі старшими людьми, бешкетувала та провокува</span><span style="font-size: 14pt;">л</span><span style="font-size: 14pt;">а господарі</span><span style="font-size: 14pt;">в ха</span><span style="font-size: 14pt;">ти.</span></p><p><span style="font-size: 14pt;">Біля селянських садиб та на сценічному майданчику будуть відтворені давні українські обряди: щедрування та “Маланка”. У святі візьмуть участь фольклорні колективи з Київщини. </span></p><p style="text-align: center;"><span style="font-size: 14pt;">У програмі також<span> </span>відбудеться конкур</span><span style="font-size: 14pt;">с на краще виконання колядки або щедрівки, ворожіння дівчат на “суджено</span><span style="font-size: 14pt;">го”, розваги з Маланкою.</span><img src="http://os1.i.ua/3/1/11732958_fedaa2ec.jpg"></p><p><span style="font-size: 14pt;">Завершиться свято вивченням українских народних танців разом з<span>  </span>етнографічним танцювальним гуртом музею “Дам лиха закаблукам!”</span></p><p><span style="line-height: 150%; font-size: 14pt;">Проведіть незабутнє свято «Маланки» у традиційній атмосфері українських гулянь!</span></p><br>&nbsp;<br>
<a href="http://blog.i.ua/community/4747/1336320/?autoplay=1" target="_blank"><img src="//i.i.ua/i_sound.gif" width="14" height="14" border="0"></a> <a href="http://blog.i.ua/community/4747/1336320/?autoplay=1" style="color: #556" target="_blank">Заметка со звуковым сопровождением (00:40)</a><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1336320/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 11 Jan 2014 10:41:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Зустріч зі святим Миколаєм»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1321290/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1321290/</guid>
<description><![CDATA[<span style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><p><b><span style="font-size: 14pt; color: blue;">Національний музей народної архітектури та побуту України&nbsp;&nbsp;( с. Пирогів) запрошує на&nbsp;&nbsp;зимову програму з 19 грудня 2013 року по 19 січня 2014 року.*</span></b></p><p><span></span></p><p>&nbsp;</p></span><span style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"></span><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><u><span>Для дошкільнят</span></u><span>&nbsp;<u>і для школярів молодших класів</u></span></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span style="font-size: 16pt; color: blue;">«<b>Зустріч зі святим Миколаєм»<img src="http://os1.i.ua/3/1/11623401_c6520600.jpg"></b></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic; margin-left: 18pt;"><b><span>Вартість на одну особу</span></b><span>&nbsp;– 45,00 грн.(зустріч зі Святим Миколаєм та подарунок)</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic; margin-left: 18pt;"><b><span>Додатково сплачується</span></b><span>:&nbsp;&nbsp;вхідний квиток, екскурсія.</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;">&nbsp;</p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><u><span>Для школярів молодших і середніх класів</span></u></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>&nbsp;</span></b><b><span style="font-size: 16pt;">« В гості до святого Миколая»</span></b><b><span style="font-size: 14pt;">&nbsp;</span></b><b><span><br></span></b><span>В програму входить<b>&nbsp;</b>екскурсія з відвідуванням&nbsp;&nbsp;</span></p><ul><li><span>садиби, де проводяться зимові&nbsp;&nbsp;вечорниці,</span></li><li><span>виставки різдвяної атрибутики,</span></li><li><span>різдвяної хати,&nbsp;&nbsp;церкви</span></li><li><span>відвідини оселі Святого Миколая, святкова програма та зустріч із Святим Миколаєм (вручення&nbsp;&nbsp;подарунка)</span></li><li><span>Майстер-клас з різдвяної атрибутики</span></li></ul><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Діти познайомляться з зимовими святковими традиціями України, навчаться&nbsp;&nbsp;накривати традиційний різдвяний стіл , побачать справжнього солом’яного дідуха&nbsp;&nbsp;та різдвяного павука.</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;">&nbsp;</p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Під час святкової програми помічники Святого Миколая навчать дітей традиційним народним пісням, народному танцю, пограють з ними у казку, допоможуть зробити&nbsp;&nbsp;різдвяний сувенір, який залишиться на спогади.</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;">&nbsp;</p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>Вартість програми</span></b><span>&nbsp;&nbsp;- 100 грн. за особу</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>У вартість входить:</span></b><span>&nbsp;вхід до музею, екскурсія , майстер-клас, розважальна програма, подарунок.</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>Додатково сплачується:</span></b><span>&nbsp;обід.</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Програма&nbsp;&nbsp;розрахована на&nbsp;</span>1,5-<span>2 години на групу від 1</span>5<span>&nbsp;до 30 осіб</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Початок : о 10-00, 12-00, 14-00 (за замовленням у понеділок - п’ятницю, шкільні&nbsp;&nbsp;зимові канікули)</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><u><span></span></u></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><u><span style="text-decoration: none;">&nbsp;</span></u></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><u><span>&nbsp;Для старшокласників&nbsp;&nbsp;і дорослих</span></u><span>&nbsp;</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span style="font-size: 16pt; color: blue;">«<b>Новорічні вечорниці зі святим Миколаєм»</b></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Екскурсія з відвідуванням&nbsp;</span></p><ul><li><span>виставки&nbsp;&nbsp;різдвяної атрибутики,</span></li><li><span>різдвяної хати, церкви</span></li></ul><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Розважальна програма:</span></p><ul><li><span>відвідування оселі Святого Миколая, де відбудеться вечорниця&nbsp;&nbsp;(народні ігри, пісні, традиційні забави, танці, спілкування зі святим Миколаєм, подарунок)</span></li></ul><ul><li><span>Майстер-клас з різдвяної атрибутики</span></li><li><span>Обід</span></li><li><span>Катання на конях</span></li></ul><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;">&nbsp;</p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>Вартість програми</span></b><span>&nbsp;&nbsp;- 250,00 грн. за особу. Початок о&nbsp;&nbsp;16-00 ( за замовленням)</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><span>Програма розрахована на 3-4 години&nbsp;&nbsp;&nbsp;на 10-30 осіб.</span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span></span></b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b>&nbsp;</b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>*Зміни у програмі залежать від погодних умов.</span></b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>Тел. для довідок (044) 526-25-27</span>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span>e</span>-</b><b><span>mail</span>:&nbsp;</b><b><span><a href="mailto:nmnapu@ukr.net" target="_blank">nmnapu<span>@</span>ukr<span>.</span>net</a></span></b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; font-size: 12px; font-style: italic;"><b><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.pyrohiv.com.ua%2F" target="_blank" rel="nofollow">www.pyrohiv.com.ua</a></span></b></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1321290/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 10 Dec 2013 20:26:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[свято „Золота осінь”.]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1294921/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1294921/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align: center; font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11433110_66250a62.jpg"><br></p><p style="text-align: center; font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><br></p><p style="text-align: center; font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><font size="3"><b><span>&nbsp;Національний музей народної архітектури та побуту України</span></b><span><font color="#222222">&nbsp;20 жовтня 2013 року гостинно запрошує киян та гостей міста&nbsp;&nbsp;</font><b><font color="#222222">на свято </font><font color="#ff9900">„Золота осінь”.</font></b></span></font></p><p style="font-family: arial, sans-serif; text-align: justify; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><font size="3"><font color="#222222">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;О</font><font color="#ff3300"> 10 годині </font><font color="#222222">розпочнеться служба Божа у </font><font color="#ff3300">церкві ХУІ століття</font><font color="#222222"> святого архистратига Михаїла. З 12 години на Співочому полі музею виступатимуть фольклорні колективи з різних регіонів України. У програмі – українські побутові та ліричні пісні. З метою популяризації української народної пісні для відвідувачів буде проводитися конкурс&nbsp;&nbsp;на краще виконання української народної гуртової пісні (гурти родинні, дитячі, жіночі, чоловічі, мішані).</font></font></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; text-align: justify; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На експозиції Наддніпрянщина та на Співочому полі музею можна прийняти участь у різноманітних майстер-класах (виготовлення виробів з кукурудзи, ліплення з глини, виготовлення ляльки-мотанки та інші), які проводять найвідоміші народні майстри.</font></span></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; text-align: justify; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Для відвідувачів готуються смачні страви української кухні: український борщ з пампушками, куліш, вареники, млинці з сиром та маком та ін.</font></span></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Гостинно запрошуємо&nbsp;&nbsp;відпочити на лоні природи&nbsp;&nbsp;в останні теплі осінні дні&nbsp; в Національний музей народної архітектури та побуту України</font></span></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><span><font><img src="http://os1.i.ua/3/1/11433124_53d663d8.jpg"></font></span></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><span><font><br></font></span></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><b>Їхати до Музею</b><span style="line-height: normal; text-align: left; font-size: 14px; font-style: italic;">&nbsp;від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.</span></p><p style="text-align: left; color: rgb(34, 34, 34); font-family: arial, sans-serif; line-height: 19px; margin: 0cm 0cm 0pt;"><span><font><br></font></span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1294921/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 19 Oct 2013 08:40:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[В Алуште отметят столетний юбилей Исторического здания  отеля]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1286455/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1286455/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align: center;"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11375044_f85f1253.jpg"></p><p style="text-align: center;"><span>В Ал</span><span>уште отметят столетний юбилей Исторического корпуса гостиницы
<b>«Radisson Resort&amp;SPA - Alushta»</b>, пост</span><span>роенного еще в 1913 году как отель
«Ялы-Бахча». Об этом&nbsp; </span><span>сообщил генеральный
менеджер отеля «Radisson Resort &amp; SPA, Alushta» Фикрет Юксель.</span></p>

<p style="text-align: justify;"><span>По словам руководителя&nbsp;отеля, столетие отметят торжественным приемом с
участием представителей власти Крыма, партнеров, друзей отеля и СМИ.
Запланирована концертно-развлекательная программа. Кроме того, будет открыта
выставка</span><span>, на которой будут
демонстрироваться фотографии, газетные&nbsp;
публикации, рассказывающие об истории здания и Алушты.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; </span><span>&nbsp;</span><span></span></p>

<p style="text-align: justify;"><span>«</span><span>Сегодня
наш Исторический корпус по-прежнему играет роль архитектурной доминанты в облике
Алушты и функционирует в соответствии с его первоначальным назначением», – говорит Фикрет Юксель.</span></p>

<p style="text-align: center;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/11375049_4e0e14fe.jpg"><br></span></p><p style="text-align: center;"><span>Напомним, в мае этого года, ровно через 100 лет, </span><span>в
Алуште состоялось торжественное открытие второй очереди гостиничного комплекса <b>Radisson Resort &amp; SPA</b>. Тогда
министр курортов и туризма АР Крым Александр Лиев отметил, что этот гостиничный
комплекс выполнен с учетом мировых стандартов и среди категоризации крымских
отелей претендует на пять звезд.</span></p>

<p style="text-align: justify;"><span>СПРАВКА. </span><span>Строительство
трехэтажного здания <font color="#990000"><b>гостиницы «Ялы-Бахча»</b></font>
(в переводе «сад у моря»)
длилось с 1913 по 1916 гг. На то время и до 1957 г. оно было самым высоким в
Алуште. До 1917 г. располагалось 16 магазинов и 96 меблированных комнат,
кроме этого в здании находились общественная&nbsp;
столовая и городская читальня. Во времена СССР в здании располагалась
профсоюзная здравница. С 2008 года
отель работает под&nbsp; международным брендом
</span><b><span>«</span><span>Radisson</span><span> </span><span>Resort</span><span> &amp;</span><span>SPA</span><span>, </span><span>Alushta</span></b><span><b>»</b>, предлагая своим гостям все преимущества
сетевого отеля на Южном берегу Черного моря.</span><span></span></p><p style="text-align: center;"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/11375053_86c1375e.jpg"><br></span></p>

<p style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">&nbsp;</p>

<p style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span>&nbsp;</span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1286455/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 04 Oct 2013 09:00:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[“Осінь весільна”]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1276052/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1276052/</guid>
<description><![CDATA[<p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11300483_d886563d.jpg">&nbsp;&nbsp;</font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3">15&nbsp;вересня 2013&nbsp;року&nbsp;з&nbsp;12.00&nbsp;- 17.00&nbsp;год.&nbsp;</font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px;"><font size="3">&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;у Національному&nbsp;Музеї народної архітектури та&nbsp;</font><span style="font-size: medium;">побуту України</span><span style="font-size: medium;">&nbsp;за підтримки&nbsp; &nbsp;</span></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><span style="font-size: medium;">&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;</span><b>Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та&nbsp;</b><b>Промисловості</b></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3"><b>&nbsp;</b>проводиться свято&nbsp;<font color="#ff3300"><b>“Осінь весільна”.</b><b>&nbsp;</b></font></font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3"><font color="#ff3300"><b><img src="http://os1.i.ua/3/1/11300579_d4ae1ded.jpg"><br></b></font></font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px;"><font size="3">У виконанні фольклорних колективів з Черкащини, Кіровоградщини,&nbsp;&nbsp;Сумщини,&nbsp;&nbsp;Київщини та Чернігівщини буде показано різні весільні обряди. Родзинкою цьогорічного заходу&nbsp;&nbsp;стане&nbsp;<font color="#ff3300">буковинське весілля</font>&nbsp;у виконанні фольклорно-етнографічного колективу із м. Чернівці.&nbsp;&nbsp;Тут можна почути обрядові пісні, навчитися весільним танцям та придбати все необхідне до весілля.</font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11300582_aac909bb.jpg"><br></font></p><div><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; font-family: arial, sans-serif; font-style: italic;"><font size="3">На експозиції «Середня Наддніпрянщина» (на садибі із с. Мала Каратуль - Лівобережжя) та на сцені Співочого поля Музею будуть показані весільні обряди: сватання, випікання та прикрашання короваю, розплітання коси, приїзду молодого, зустрічі невістки, викупу та скривання молодої, перезви тощо. А біля Михайлівської церкви 1600 р. фольклорний гурт з Київщини зустріне молодят, які щойно повінчаються та покажуть обряд зустрічі молодих та їх благословення батьками, що додасть нашому заходу урочистості та святковості.</font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center; font-family: arial, sans-serif; font-style: italic;"><font size="3"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11300583_cfae32fd.jpg"><br></font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center; font-family: arial, sans-serif; font-style: italic;"><font size="3">Окрім того на Співочому полі буде організовано виставку-продаж весільного печива (короваї, шишки, верчі, пташки, голуби) тощо.&nbsp;Всіх бажаючих ми пригостимо весільною випічкою привезеною з різних куточків України.&nbsp;Тут також наші відвідувачі матимуть змогу придбати весільну атрибутику виготовлену народними майстрами (весільні рушники, віночки, ікони, прикраси,&nbsp;&nbsp;весільний народний одяг) тощо. Вас радо навчать виготовити весільну витинанку, ляльку-наречену, розписати весільні птахи та виплести барвінковий вінок. Свято «Осінь весільна» було є і залишається найулюбленішим святом киян та гостей міста серед багатьох&nbsp;</font><span style="font-size: medium;">&nbsp;заходів, які проводяться в Музеї</span></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center; font-family: arial, sans-serif; font-style: italic;"><font size="3"><br></font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center; font-family: arial, sans-serif; font-style: italic;"><font size="3">.<img src="http://os1.i.ua/3/1/11300584_2eea946e.jpg"></font></p><p style="margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; font-family: arial, sans-serif; font-size: 14px; font-style: italic;"><b>Їхати до Музею</b>&nbsp;від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.</p><div><br></div><span style="font-family: arial, sans-serif; font-size: 14px; font-style: italic;"></span></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1276052/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 13 Sep 2013 09:30:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[«Слов’янська берегиня»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1276025/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1276025/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><b><font color="#990000">14 вересня 2013 року</font> у Національному музеї народної архітектури та побуту (село Пірогів</b><b>)&nbsp;&nbsp;за підтримки Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості проводиться Фестиваль жіночих слов’янських практик <font color="#990000">«СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ»</font>.&nbsp;</b></p><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span></span></p><p style="text-align: center;"><b><img src="http://os1.i.ua/3/1/11300353_158ee62e.jpg"><br></b></p><p style="text-align: center;"><b><br></b></p><p style="text-align: center;"><b>Головна мета фестивалю</b><span>&nbsp;-&nbsp;</span><span>поширення інформації про звичаї, традиції, побут та вірування праукраїнців.</span></p><p style="text-align: center;"><span><b>Головне завдання:</b>&nbsp;надихнути сучасних жінок запозичити досвід та практичні навички своїх пращурів, які з давніх часів допомагають слов’янській жінці називатися Жінкою, зберігати родове вогнище, виховувати наступні покоління, бути Берегинею - Ладою своїх чоловіків, відчувати себе особистістю та щасливою жінкою.&nbsp;</span></p><p style="text-align: center;"><span>Жінка – берегиня Всесвіту.</span><span style="font-family: arial, sans-serif; font-size: 14px; font-style: italic;">&nbsp;</span></p><div style="font-family: arial, sans-serif; font-size: 14px; font-style: italic;"><div><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span>Фестиваль «Слов'янська берегиня» надає всім жінкам можливість доторкнуться до кожного образу Триєдиної богині, відчути себе Ладами-берегинями своєї сім'ї і усвідомити всю повноту своєї жіночої сутності. Вас чекає тепла атмосфера справжнього жіночого свята, можливість дізнатися багато нового та цікавого, зрозуміти, як знання традицій допоможе: знайти свою другу половинку, в питаннях самореалізації та розуміння себе, взаємозв'язку всього сущого, ведення домашнього господарства, спілкування в сім'ї з дітьми і чоловіком, а також ігри, хороводи, веселощі і гарний настрій.</span></p><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span><br><b>На містині «Співоче поле» на Вас очікують:</b></span></p><p style="text-align: justify;"><span>ФОТОВИСТАВКА «Жінка крізь час і століття». На фотовиставці будуть представлені фотографії експонатів історичних колекцій трипільської культури Музею «Платар».</span></p><p style="text-align: justify;"><span>КОНЦЕРТНА ПРОГРАМА на центральній сцені, яка проходитиме з 12-00 до 18-00. У творчій програмі беруть участь колективи з усієї України. Вас очікують народні пісні і танці, колективні ігри та слов'янська гімнастика, сучасні напрями традиційних танців (трайбл), виступи дитячих колективів і.т.і.</span></p><p style="text-align: justify;"><span>МАЙСТЕР-КЛАСИ з малої сцени фестивалю з гімнастики «Слов'янських чарівниць», танців у стилі« трайбл », обрядовим народних танців для жінок і дітей.</span></p><p style="text-align: justify;"><span>ВИСТАВКА-ЯРМАРОК майстрів народного промислу «на допомогу Берегині».</span></p><p style="text-align: justify;"><span>ДИТЯЧА АКАДЕМІЯ «ВЕДА» з розважальною програмою для дітей.</span></p><p style="text-align: justify;"><span>КОНКУРС ХУДОЖНІХ РОБІТ «Слов'янська берегиня» - виставка робіт учасників конкурсу, нагородження переможців.</span></p><p style="text-align: justify;"><span>ХОРОВОДИ, НАРОДНІ ЗАБАВИ, ІГРИ.</span></p><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span><br><b>На містині «Наддніпрянщина» на Вас очікують:</b></span></p><p style="text-align: justify;"><span>БЕСІДИ І ЛЕКЦІЇ МАЙСТРІВ СЛОВА з енергетичних слов'янським практикам, ведичної психології, слов'янської філософії, майстерності Рейки та Живі та інших цікавих напрямків;<br>ТЕАТР АРТ-СТУДІЯ «МІЛАШКА-НЕВАЛЯШКА» з дитячою програмою «Слов'янські забави». Протягом дня діточки побачать казкові вистави, ігри, конкурси, майстер-класи для дітей.<br>ПРОГРАМА ДЛЯ ДІТЕЙ «Здорові діти - здорова нація».</span></p><p style="text-align: justify;"><span>ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «ДИВОСВІТ ТРИПІЛЛЯ» та ПОЧЕСНА МАЙСТРИНЯ ФЕСТИВАЛЮ – Смолякова Людмила Іванівна з розповіддю про трипільську культура та майстер-класом по ліпленню глиною без гончарного кругу</span></p><p style="text-align: justify;"><span>МАЙСТЕР-КЛАСИ: вишивка, бісероплетіння, плетіння поясів, виготовлення домашніх оберегів починаючи з трипільської культури, гончарне майстерність, різьба по дереву, і багато іншого.</span></p><p style="text-align: justify;"><span>ВИСТАВКА-ЯРМАРОК майстрів народного промислу «на допомогу Берегині».</span></p><p style="text-align: justify;"><span>ЗУСТРІЧІ з лікарями і цілителями з питань застосування сили природи в лікуванні хвороб тіла, секретів підтримки здоров'я і краси, правництво, натуропатія, народна косметологія, тощо.<br>ФОТОВИСТАВКА «Жінка - берегиня майбутнього».</span></p><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span></span></p><p>&nbsp;</p><p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"><span></span></p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;<span style="text-align: justify; text-indent: 36pt;">ОРГАНІЗАТОРИ:</span></p><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span>ВМГО «МОЛОДІЖНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЖІНОК УКРАЇНИ»</span></p><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span>ГО «СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ»</span></p><p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt; text-align: justify;"><span></span></p><p>&nbsp;<b><span>Їхати до Музею</span></b><span style="color: rgb(34, 34, 34); font-size: 13px; font-style: normal;">&nbsp;від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.</span></p><p style="color: rgb(80, 0, 80); margin: 0cm 0cm 0.0001pt; text-align: justify;"><span></span></p><p style="color: rgb(80, 0, 80);">&nbsp;</p></div></div><p style="text-align: justify; text-indent: 36pt;"><span></span></p><p>&nbsp;</p><div><div style="margin: 5px 0px;"><span style="font-size: 0.84em;"><br></span></div><div style="margin: 5px 0px;"><br></div></div><div><font color="#500050"><span style="font-family: arial, sans-serif; font-size: 14px; font-style: italic;"></span></font></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1276025/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 13 Sep 2013 09:00:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[7-8 вересня 2013 року відбудеться Осінній ярмарок]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1273111/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1273111/</guid>
<description><![CDATA[<blockquote><p style="text-align: center;"><b><font color="#990000">&nbsp;<img src="http://os1.i.ua/3/1/11269263_f7c46ba1.jpg"> &nbsp; &nbsp; &nbsp;<font size="3">&nbsp;7-8 вересня 2013 року</font></font><font color="#222222" size="3"> у&nbsp;</font></b><font size="3"><b><span>Національному музеї народної архітектури та побуту України&nbsp;</span></b><b>&nbsp;</b></font></p><p style="text-align: center;"><font size="3"><b>відбудеться </b><b><font color="#990000">Осінній ярмарок</font></b><b> декоративно-прикладного мистецтва та традиційних ремесел.</b></font></p><p style="text-align: center;"><b><font size="3">&nbsp;На ярмарок буде запрошено&nbsp;&nbsp;найкращих майстрів із усіх куточків України.</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<font size="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</font><font size="2">Відвідувачі музею можуть чудово відпочити серед давніх пам’яток української народної архітектури – чепурних садиб, вітряків, млинів, церков серед мальовничих осінних краєвидів,</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><font size="2">&nbsp;а також придбати для себе вишуканий керамічний посуд із Опішні, Косова, Василькова;&nbsp;</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269253_8cdae942.jpg"></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><font size="2">традиційний український одяг із Решетилівки і сучасний молодіжний дитячі іграшки та святкові пряники від майстрів із Кіровоградщини;</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><font size="2">&nbsp;прекрасні подільські рушники, різьблені ковші у вигляді міфологічних персонажів, і спарені весільні ложки з Черкащини;&nbsp;</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><font size="2">традиційні українські музичні інструменти та плетені вироби із лози,&nbsp;&nbsp;зручні меблі і кошики відомих майстрів із Закарпатського села Іза;</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><font size="2">&nbsp;вироби традиційного ковальства від ковалів із музейної кузні та твори художнього металу майстрів із Донеччини.</font></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Майстрині з села Петриківки, що на Дніпропетровщин порадують відвідувачів своїм Мистецтвом традиційного розпису.</b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269251_46149fce.jpg"></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Завжди святом для відвідувачів ярмарку є зустріч з новими витонче</b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>ними солом’яними виробами, писанками та витинанками, які прикрасять будь-яке сучасне житло.</b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269261_3d0a1d2d.jpg"></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><font size="2"><b>&nbsp;А молоді мами і татусі знайдуть для своїх малюків велику кількість екологічн</b><b>о чистих дитячих іграшок із дерева, трави, листя кукурудзи, яскравих ляльок-мотанок та інших сувенірів і прикрас від народних майстрів з усіх регіонів України.</b></font></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;При цьому усі бажаючі зможуть на ярмарку відкрити у собі творця, пройшовши майстер-клас із виготовлення творів традиційного народного мистецтва у досвідчених майстрів, та виготовити для себе сувеніри на згадку про Музей.</b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b><img src="http://os1.i.ua/3/1/11269276_43943820.jpg"><br></b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Перед відвідувачами ярмарку на відкритій сцені Співочого Поля музею виступлять найкращі фольклорні колективи України,</b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Кулішна» та «Шинок» на території музею пригостять відвідувачів смачними українськими стравами і традиційними напоями, а пасічники запропонують великий асортимент корисних та лікувальних продуктів бджільництва.</b></p><p style="text-align: center; color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;</b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); text-align: justify;"><b>Тож, запрошуємо усіх киян і гостей міста відвідати Осінній ярмарок декоративно-прикладного мистецтва та традиційних українських ремесел, відпочити серед пам’яток народної архітектури і насолодитись краєвидами.</b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34);"><font size="3"><b>&nbsp;</b><span style="line-height: 28px;">Їхати тролейбусом № 11 від ст. м. «Виставковий центр», маршрутними таксі&nbsp;</span></font></p><p style="color: rgb(34, 34, 34); margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3"><span style="line-height: 28px;">&nbsp;&nbsp;</span><span style="line-height: 28px;">&nbsp; &nbsp;</span><span style="line-height: 28px;">№№ 172, 156, 56-к.</span><span style="line-height: 28px;">&nbsp;&nbsp;</span></font></p><p style="color: rgb(0, 0, 0); margin-top: 0px; margin-right: 0px; margin-left: 0px; padding: 0px; text-align: center;"><font size="3" color="#990000"><span style="line-height: 28px;">До зустрічі</span></font></p><p style="color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;</b></p><p style="color: rgb(34, 34, 34);"><b>&nbsp;</b></p><br><font color="#222222">&nbsp;</font></blockquote><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1273111/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 06 Sep 2013 09:02:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[НОСІВКА -- наголос на І (оновлений варіант)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1265700/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1265700/</guid>
<description><![CDATA[<div>Довелося в силу певних обставин побувати в Носівці. На всяк випадок напишу короткий фотозвіт.</div><div><br></div><div><font size="2"><b>Дуже коротко</b></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Носівка -- невеликий райцентр біля Ніжина з доглянутим центром, парою старих церков та черепахами у ставку.</font></div><div><font size="2"><font><br></font></font></div><div><font size="2"><font><b>Коротко</b></font></font></div><div><font size="2"><font><br></font></font></div><div><font size="2"><font>Носівка -- райцентр на Чернігівщині на річці Носівочка. Відома з 12 століття. Населення -- 14 тисяч. Найближче велике місто -- Ніжин (населення 74 тисячі, 15-20 хвилин електричкою). У центрі збереглися Свято-Троїцька (1765) та Миколаївська (1834) церкви. У центрі є 5-поверхові будинки та ставки, в яких живуть черепахи.</font></font></div><div><font size="2"><font><br></font></font></div><div><font size="2"><font><b>Історія</b></font></font></div><div><font size="2"><br></font></div><div><font size="2">Уперше Носівка згадується 1147 року в Іпатіївському літописі під назвою Носів (Носов) на Руді (у складі Чернігово-Сіверського князівства).&nbsp;<font>У 14 ст. селище потрапило в руки литовців і стало прикордонним форпостом, у&nbsp;</font>15 ст. згадується як Носове. У&nbsp;16 ст. селище опинилося в Речі Посполитій</font><span style="font-size: small;">. Протягом 17 ст. місцеві мешканці брали участь у 2 козацьких повстаннях. Коли були під поляками, то довелось повоювати проти росіян. У середині 17 ст. від чуми загинуло більше половини населення, а невдовзі Носівку двічі</span><span style="font-size: small;">&nbsp;спалили кримські татари.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">У 18 ст. носівчани знов бунтували -- тепер уже проти призначення &quot;зверху&quot; &quot;неправильного&quot; сотника. За це 30 чоловік потрапило до Сибіру. Якщо не прибріхує Вікіпедія, в період Козаччини в Носівці діяло 5 (!) козацьких шкіл. Але після згортання козацької автономії та закріпачення селян на 1859 рік на все містечко залишилася лише 1 школа при церкві. У 1861 році через Носівку проліг останній шлях Тараса Шевченка.</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><span style="font-size: small;">Після відкриття в 1868 році залізниці (на Київ) Носівка почала швидко розростатися. За період з 1866 до 1897 року населення виросло з 11 до 17 тисяч (тобто стало більше, ніж зараз). Було вже 3 земських школи, бібліотека, лікарня, медпункт, цукровий завод...</span></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><font size="2"><span style="font-size: small;">Революції, Голодомор та війна сильно &quot;потріпали&quot; Носівку. Лише після війни знов почався підйом. На 1960 рік діяли цукровий комбінат, маслоробний, цегельний та хлібний заводи, меблева фабрика, 4 лікарняні заклади та 6 шкіл. Потім відкрився завод &quot;Побідит&quot; (працював на ВПК). Протягом 1960-80-х років перебудовано центр Носівки. Населення перевалило за 20 тисяч.</span><font size="3"><span style="font-family: sans-serif; line-height: 19.1875px;"></span></font></font></div><div><span style="font-size: small;"><br></span></div><div><b>Сучасна геополітична ситуація</b></div><div><font size="2"><br></font></div><div>Після набуття Україною Незалежності чомусь настав занепад усього. Через безробіття багато хто почав спиватися, свідком чому є два дотепні, але й сумні відеоролики (є трохи нецензурщина): <a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DR92iJ0eB8e8" target="_blank" rel="nofollow">тут</a> і <a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DvXFc6cnyTFg" target="_blank" rel="nofollow">тут</a>.</div><div><br></div><div><div><span style="font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;"><font size="2">Зараз відновив роботу цукровий комбінат, який вдалося зберегти від розрізання на металобрухт. Місцевий мікро-олігарх народний депутат Іван Куровський, маючи великий будівельний бізнес у Києві (відомий по спробах забудови Олександрівської лікарні), також масштабно займався в кількох районах Чернігівської області сільським господарством. Подейкують, що разом із переходом із фракції &quot;Батьківщини&quot; у позафракційне плавання він також продав увесь місцевий бізнес більш потужній конторі. Т</font></span><span style="font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;"><font size="2">ак чи інакше, носовці-носівчани до нього ставляться дуже прихильно, бо він жертвував та інвестував великі кошти на Носівку.</font></span></div></div><div><br></div><div><b>Прогулянка</b></div><div><br></div><div>Якщо подивитися на мапу, Носівка простягається з півночі на південь (до залізниці та трохи за неї) аж на 14 км (по 1 тисячі людей на кілометр довжини). Натомість завширшки Носівка дуже &quot;струнка&quot;. Мабуть, пропорція -- як у Кривому Розі.</div><div><br></div><div>Для подорожнього Носівка починається з вокзалу. Він є доволі стандартним як для напрямку Київ -- Ніжин.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11142040_873eed1.jpg"><br></div><div><br></div><div>У бік Києва є автомобільний міст над залізницею (ось він видніється нижче на фото):</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11144243_644018e1.jpg"><br></div><div><br></div><div>З &quot;того&quot; боку залізниці живе трохи людей, а також працюють цукровий комбінат та зерноприймальний пункт (останній -- див. фото):</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11142046_8c507304.jpg"><br></div><div><br></div><div>Біля вокзалу (на північ -- у бік центру) є пам’ятник Тарасу Шевченку:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11142053_38002085.jpg"><br></div><div><br></div><div>Зазвичай коли приїжджає з Києва електричка, починаються перегони &quot;хто швидше добіжить до маршрутки&quot;.&nbsp; Як і в <a href="http://blog.i.ua/community/662/759609/" target="_blank">Ніжині</a> -- маршрут стандартний: вокзал -- базар/центр -- іще кудись. Вартість -- 2 грн. Графік рейсів заточений під залізничний розклад, тому будь-коли просто взяти й кудись поїхати не можна.</div><div><br></div><div>Бусиків на вокзалі стоїть пару штук, тому більшість бажаючих у них уміщається. Якщо ж не влізли або не хочете висіти у дверях, до Ваших послуг -- таксі (є навіть із шашечками). 20 грн на машину -- й Вас довезуть із вітерцем до центру. Якщо зібратися вчотирьох -- 5 грн із носу. Можна торгуватися (до 16 грн за машину точно можна).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11142052_5d671bc3.jpg"><br></div><div><br></div><div>Їхати до центру -- не дуже довго, кілометрів 4. По дорозі праворуч трапиться кладовище, а також ось такий пам’ятник:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11144261_4a4a6f10.jpg"><br></div><div><br></div><div>Далі праворуч можна побачити майже добудовану здоровенну школу:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200999_47083453.jpg"><br></div><div><br></div><div>На крутому повороті направо є пару магазинів -- &quot;Поворот&quot; та &quot;Маленька кишеня&quot;.&nbsp;Далі незадовго перед центром праворуч видніється базар:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11154166_135301e4.jpg"><br></div><div><br></div><div>На фото праворуч -- будівля критого ринку. Ліворуч є великий майданчик для фур.</div><div><br></div><div>Перед самим центром колись була автостанція. Зараз на тому місці надають ритуальні послуги, а над дорогою стоїть... &quot;Голівуд&quot;.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11154574_1ae667f6.jpg"><br></div><div><br></div><div>Центральну площу міста виконано у класичній формі перехрестя. Приблизно з заходу на схід іде вул. Центральна, з півдня (від вокзалу) -- вул. Вокзальна, на північ -- вул. Суворова.</div><div><br></div><div>На південь від центру -- колишній автовокзал, а також 2- та 5-поверхові будинки:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11158933_c5c926b.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11159114_2becf951.jpg"><br></div><div><br></div><div>Ось власне -- вул. Вокзальна перед центром:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11159204_8d4ed78f.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11159338_324e0c47.jpg"></div><div><br></div><div>Трапляються цікаві архітектурні знахідки:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11159339_57293701.jpg"><br></div><div><br></div><div>Центральна площа в південно-західній частині має широку пішохідну зону. Північно-західна частина містить&nbsp;<font size="2">Пошту та Міськраду:</font></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11167955_505c78d8.jpg"><br></div><div><br></div><div>На північному сході площі (на фото нижче -- ліворуч) -- 2-поверховий красень-універмаг, скромно названий &quot;Торговельним центром&quot;, та кілька контор. Із південного сходу (зелена мансарда) -- ряд дрібних контор, магазинів, колишній ресторан і т. д. На південному заході -- рожевий готель &quot;Полісся&quot;, частково зайнятий під офіси, а також майбутній жовтий супермаркет АТБ (має відкритися незабаром). Не так давно на місці АТБ стояв кінотеатр &quot;Космос&quot;. За ними восичіє цілий квартал 5-поверхівок (їх уже трохи показано вище).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11173862_5c57fcdc.jpg"><br></div><div><br></div><div>На заході (на фото вище -- це по правій дорозі) вул. Центральна перетинає річку Носівочку, яка тече вздовж усього міста з півдня на північ і впадає в Остер.&nbsp;</div><div><br></div><div>Міст розділяє річку на два ставки. Північний ставок виглядає так:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11169043_8bd150f.jpg"><br></div><div><br></div><div>Будинок-замок на фото вище ніби будував Куровський. Подейкують, що нові господарі місцевого бізнесу з якоїсь радості вимагають у власників квартир додаткової доплати.<br><br><img src="http://os1.i.ua/3/1/11168063_770afea6.jpg"><br></div><div><br></div><div>Тут же -- на річці -- сидить собі черепаха:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11168538_83d2153b.jpg"><br></div><div><br></div><div>Південний ставок значно більший. Ліворуч видно квартал 5-поверхівок, який уже трохи згадувався вище:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11168692_2c89104e.jpg"><br></div><div><br></div><div>Черепах тут, мабуть, чимало:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11168540_77ee45d1.jpg"><br></div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11168547_96aae342.jpg"><br></div><div><br></div><div>Вертаємось назад. Тротуари на центральній площі викладено плиткою, зроблено заїзди для колісного міні-транспорту. Узагалі -- в центрі дуже затишно, чисто й тихо.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11171034_18213c5.jpg"><br></div><div><br></div><div><div>Біля Міськради стоїть металічний вождь світового усього цього самого:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11170277_9f179e0.jpg"><br></div><div><br></div><div>Придивимося до прапору -- він якийсь дивний (чернігівських кольорів, але ніби не прапор області):</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11171033_e0c6b556.jpg"></div></div><div><br></div><div>На півночі за 100 метрів від площі ліворуч можна побачити найстарішу в Носівці церкву -- Свято-Троїцький храм. Вікіпедія нам каже про 1765 рік побудови, табличка біля входу натякає на 17 століття.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11192132_865cbd03.jpg"><br></div><div><br></div><div>Храм належить до УПЦ (МП).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11199784_583e8bd8.jpg"><br></div><div><br></div><div>Прибудови до церкви було зроблено останнім часом. Усередині дуже красиво й просторо.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11199803_40123c7d.jpg"><br></div><div><br></div><div>Повернувшись на площу, можна зайти в Торговельний центр:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11174196_867d42c5.jpg"><br></div><div><br></div><div>Трапляються цікаві вивіски, які можна читати з різними смислами й потрійними підтекстами:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11174213_b17d36ec.jpg"><br></div><div><br></div><div>Навпроти універмагу -- паркувальний майданчик (у т. ч. для велосипедів).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11192121_b62f7357.jpg"><br></div><div><br></div><div>Приблизно тут стартують міжміські автобуси, в т. ч. на Ніжин.</div><div><br></div><div>На схід простяглася тиха вуличка Центральна (а тут усі вулички тихі). Винятком стала сценка біля кафешки, що зовні нагадувала початок бійки.</div><div><br></div><div>Тут розташовано кілька офісних та комерційних закладів (&quot;Аваль&quot;, школа, клуб тощо).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200813_22c7f9db.jpg"><br></div><div><br></div><div>Якщо пройти трохи углиб, стає зовсім тихо (принаймні, в вихідний день).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200823_59d97b38.jpg"><br></div><div><br></div><div>Праворуч виділяється розмірами школа № 1.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200252_c24a29a6.jpg"><br></div><div><br></div><div>Біля неї -- братська могила радянських партизан -- часів революції та війни з нацистами. Ліворуч є ще один пам’ятник -- здається, загиблим при боях за Носівку (тут його фото не буде).</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200281_c532ea3f.jpg"><br></div><div><br></div><div>Навпроти -- здається, будинок культури та дошка пошани:</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200433_23e14da6.jpg"><br></div><div><br></div><div>За них углиб кварталу є бібліотека, а на схід -- великий парк із меморіальним комплексом.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200470_9eb104d7.jpg"><br></div><div><br></div><div>Праворуч -- плити з прізвищами загиблих носовців, біля пам’ятника -- плити з прізвищами Героїв Радянського Союзу.</div><div><br></div><div><img src="http://os1.i.ua/3/1/11200483_7d0dc633.jpg"><br></div><div><br></div><div><b>З не побаченого</b></div><div><br></div><div>Якщо поїхати далеко на північ, у районі заводу &quot;Побідит&quot; є ще одна стара церква -- Миколаївська (1834). В радянські часи там замутили школу, тепер ніби відроджують назад. Архітектура її доволі цікава (нижче буде посилання).</div><div><br></div><div><br></div><div><b>Висновок</b></div><div><br></div><div>Якщо Ви не фанатичний поціновувач старовинних церков, то краще поїхати далі -- в Ніжин. Там набагато більше цікавого. Якщо ж Ви вже опинилися на станції й маєте 2-3 вільні години, варто заїхати в центр і погуляти трохи.</div><div><br></div><div><b>Посилання для зацікавлених</b></div><div><br></div><div>- <a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%CD%EE%F1%B3%E2%EA%E0" target="_blank" rel="nofollow">Стаття</a> на Вікіпедії.</div><div><br></div><div>- <a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.travelua.com.ua%2Fchernigivshhina%2Fnosivskij%2Fnosivka.html" target="_blank" rel="nofollow">Стаття</a> з другою церквою.</div><div><br></div><div>- Найкраща <a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fmaps.yandex.ua%2F-%2FCVbUj6-q" target="_blank" rel="nofollow">мапа</a>.</div><div><br></div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1265700/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Nech sa paci]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 18 Aug 2013 23:37:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[До історії Свято-Троїцької церкви в Черкасах]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1153404/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1153404/</guid>
<description><![CDATA[<img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5632/116954748.28/0_6a865_35074a7f_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: left;">Рідко хто з черкащан та гостей нашого міста,дивлячись з розташованого на горі парку ім. Богдана Хмельницького на  сквер Долина Троянд,який розкинувся під горою,може собі уявити,що менше чотирьох століть тому тут,на території старого Черкаського Подолу стояла церква.Дерев'яна козацька церква Святої Трійці,в якій черкаські лицарі-козаки, готуючись до походів на Крим і Стамбул,відправляли напутню службу.Церква ця була збудована на місці більш давньої,теж козацької церкви приблизно в 70-х роках 17-го століття і,як стверджують архівні джерела,була   витвором мистецтва дерев'яної церковної архітектури Середнього Подніпров'я.Зведена церква була з благословення тодішнього  київського митрополита Йосипа Нелюбовича-Тукальського і ним же була освячена.</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/6440/116954748.29/0_6a87f_2b777060_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Вид на Долину Троянд.Десь тут,ймовірно,стояла дерев'яна церква.</i></div> <div style="text-align: left;">Цей храм майже сто років слугував людям, а коли став руйнуватися, був розібраний, і на його місці  1745 року з'явився новий храм,також дерев'яний, але споруджений вже в бароковому стилі.Ця будівля перестояла третій розділ Польщі,після якого всі правобережні землі відійшли  до Російської імперії.Наприкінці ХVIII ст. Черкаси стають повітовим  містомі і всі будівлі тодішнього містоуправління,які,як і церква,розташовувались на Подолі, були  переведені з Подолу на замчище (тепер сквер ім. Б.  Хмельницького).До середини ХІХ ст. Свято-Троїцька церква сильно руйнується,тим не менш  продовжує слугувати мешканцям Подолу і Митниці.</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/6425/116954748.29/0_6a87e_6437d3fb_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Панорама Дніпра</i></div><p><div style="text-align: left;">Вирішивши збудувати нову церкву, міська управа місце для неї обрала не на Подолі,а в горішній частині міста, на замчищі,тобто на місці,де колись гіпотетично розташовувався старовинний міський замок. 31 травня 1862 року на цьому місці почалося спорудження  кам'яної будівлі церкви Святої Трійці . Її будівництво обійшлося міській думі в чотири тисячі рублів  сріблом, інші витрати взяли на себе миряни.У 1864 році Свято-Троїцьку церкву  освятив київський митрополит Арсеній.</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/6436/116954748.28/0_6a866_dc889a7_XL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Троїцька церква.Стара листівка</i></div><div style="text-align: left;">Раз я вже згадав про замчище,то варто зробити невелике уточнення.В Черкасах в різні часи існували три замки.Перший замок(1392-1402рр) розташовувався на території сучасного скверу Б.Хмельницького.Другий (1490-ті роки) був зведений на місці теперішнього готелю &quot;Черкаси&quot;.Третій,зведений в 1549-1552 рр,майже повністю повторював розташування першого.Але &quot;народна історіографія&quot; вперто ототожнює місце розташування Черкаського замку з місцем,де й була збудована кам'яна церква.В свою чергу історики стверджують,що замку на місці будівлі церкви не існувало,існувало лише резервне укріплення,реконструйоване в 18-тому столітті під господарські споруди.Залишається лише  сумувати,що тісна забудова міста не дозволяє провести грунтовні археологічні дослідження.Як і про те,що коштів на ті дослідження традиційно нема.</div><img src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/8/8a/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97.jpg/800px-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97.jpg" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Діарама Черкаського замку в Черкаському обласному краєзнавчому музеї.Фото з Вікіпедії.</i></div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4122/116954748.29/0_6a880_aea8faf3_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Замковий узвіз.Той випадок,коли назва досить красномовна.</i></div><div style="text-align: left;">Але повернімося до Троїцької церкви.Храм цей мав неабияке значення в житті міста.З 1861 року при ньому діяла двокласна церковно-парафіяльна школа.Вулицю,яка вела до храму було названо Троїцькою і її відразу облюбувало для приватної забудови черкаське купецтво.Не дивлячись на це,вулиця,яка не мала бруківки,зустрічала богомольців влітку клубами куряви,а восени непролазною багнюкою.На цій же вулиці ще на початку століття була збудована і двоповерхова єврейська синагога,яку пізніше доповнили третім поверхом.</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5631/116954748.28/0_6a873_249442fa_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Єврейська синагога.Сучасний вигляд.</i></div><div style="text-align: left;">На подвір'ї Троїцької церкви був цвинтар,на якому  ховали священників та членів їх родин.Церква мала 76 десятин орної землі та сіножатей.Жовтневий переворот храм пережив відносно спокійно.Біди почалися в 1933 році,коли церкву пограбували і понівечили представники нової влади.Невдовзі церква була офіційно закрита.Службу було відновлено під час  німецької окупації в 1941-му році і не припинялась вона до 1960-го року,в якому храм знову закрили.</div><div style="text-align: left;">Втрачено цю архітектурну пам'ятку було в 1965-му році,коли було заплановано будівництво Пагорбу Слави.Тоді церкву,яка за тодішніми уявленнями не вписувалась в новий архітектурний ансамбль,було висаджено в повітря...При будівництві Пагорбу Слави,яке велося авральними методми,звичайно ж не було досліджено місцевість археолгами,а,враховуючи її нинішній статус,навряд чи колись вона буде досліджена...</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5628/116954748.28/0_6a86b_253c9ebd_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Пагорб Слави</i></div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/6445/116954748.28/0_6a870_3658039c_XXL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4121/116954748.29/0_6a881_3fa8aa89_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4120/116954748.28/0_6a868_6e149abd_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5638/116954748.28/0_6a861_a7f5f026_XXL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/6430/116954748.28/0_6a86c_8a6f5b37_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: center;"><i>Вид на Дніпро з Пагорбу Слави</i></div><div style="text-align: left;">Вулицю Троїцьку було перейменовано на вулицю Слави.На підступах до Пагорбу було збудовано новий краєзнавчий музей.Чомусь цю будівлю називають витвором мистецтва,архітектурним дивом...Не знаю,судіть самі.А те що зпроектована вона під музей чудово-факт незаперечний.Та й музей є вельми цікавим,рекомендую для відвідувавння.</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/6433/116954748.28/0_6a874_a460e91f_XXL" border="2" title="" align="Center"><div style="text-align: left;">А що ж Троїцька церква?ЇЇ історія на цьому не закінчується!Нова Троїцька церква,а зараз це Свято-Троїцький кафедральний собор Черкаської єпархії УПЦ КП,почала будуватися наприкінці 1980-х років  неподалік від місця зруйнованого храму.Зараз собор беззаперечно є  однією з головних архітектурних прикрас нашого древнього міста.</div><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4120/116954748.29/0_6a885_1307cc9a_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5624/116954748.29/0_6a883_f3e4aec6_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5643/116954748.28/0_6a862_dd6938d3_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/5643/116954748.28/0_6a863_512294ca_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4134/116954748.28/0_6a86d_a59b2881_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4119/116954748.28/0_6a864_e6a22fcc_XL" border="2" title="" align="Center"><blockquote></blockquote><img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/4117/116954748.28/0_6a86a_9bbb0549_XXL" border="2" title="" align="Center"><br></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1153404/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[mandrivnic]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 20 Jan 2013 21:37:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Фотовистав­­ка "Україна туристична­­"]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1140020/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1140020/</guid>
<description><![CDATA[<p align="center"><img src="http://os1.i.ua/3/1/10130813_a8294037.jpg">Фото автора<div align="left">&nbsp;</div>&nbsp;Фотовиставка &quot;Україна туристична&quot; була представлена під час проведення днів культури України у В&quot;єтнамі<br><br>       30 робіт переможців цьогорічного фотоконкурсу &quot;Україна туристична&quot; були представлені на виставці &quot;Україна сьогодні&quot; у муніципальному музеї м.Хошімін у В&quot;єтнамі під час проведення Днів культури України у цій країні. Роботи були спеціально відібрані Міністерством культури України для представлення туристичного потенціалу нашої країни. Представлені на виставці фотороботи ілюструють практичні всі регіони нашої держави - Крим, літні та зимові Карпати, узбережжя Азовського моря, а також замки та фортеці України та природні заповідники.<br><br>   Відкриваючи виставку заступник Міністра культури України Тимофій Кохан наголосив, що сьогодні є надзвичайно важливим, аби активно розвивався культурний обмін між обома країнами. &quot;Фотороботи чудово ілюструють те, якою є Україна сьогодні, який її культурний, туристичний та економічний потенціал&quot;, - зазначив він на відкритті фотовиставки.<br><br>   Фотовиставка &quot;Україна туристична&quot; є результатом Третього всеукраїнського конкурсу туристичної фотографії, який щороку проводить Асоціація журналістів &quot;Туристичний прес-клуб України&quot;. Кожного року за результатами конкурсу журі відбирає 50 кращих фоторобіт, які ілюструють туристичний потенціал нашої держави. 2012 року у конкурсі брали участь 39 фотографів, які представили понад 300 фоторобіт.<br><br>     Цьогорічними партнерами фотоконкурсу &quot;Україна туристична&quot; стали: ПрАТ &quot;УСК Княжа Вієнна Іншуренс Груп&quot;, міжнародна асистуюча компанія &quot;AP Companiens&quot; та авіакомпанія &quot;Міжнародні авіалінії України&quot;. &quot;Фотовиставка спонукає людей більше подорожувати і постійно відкривати щось нове, і особливо приємно, що в Україні є чимало таких туристичних місць, про які навіть і не підозрюєш&quot;, - зазначила директор з андерайтингу особистих видів страхування ПрАТ &quot;УСК Княжа&quot; Вікторія Распопова.<p><br>&nbsp;</p></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1140020/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Vituniya]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 25 Dec 2012 09:05:00 +0200</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
