Сварга — сакральний символ України

Ліквідація Сварги автоматично означає ліквідацію європейської людини.

Сварга є головним графічним символом-оберегом арійських (індоєвропейських) народів, їх «візитною карткою». Вона народилася з протосвастичних меандрів кроманьйонської Борії.

Це найпоширеніший символ на Трипільській кераміці: «Найбільшою цивілізацією Східної Європи, в рамках якої відбувається виділення свастики в окремий символ, є неолітична культура Трипілля-Кукутені (VI—III тис. до н. е.)» — пише Роман Багдасаров у фундаментальному дослідженні «Свастика: священний символ», 2001, розділ 3. В українській народній традиції цей символ найчастіше називають словом «свастя». Воно походить від «Сва-з-тя», тобто «Святість з тобою» або «Святий з тобою». Це захисна формула, адже людина, яка перебуває в єдності зі Святим Творцем, є невразливою. Відповідно, й саме зображення свастя є оберегом: Хай Сонце — прабог всіх релігій, Золотопере й життєсійне Благословить мій дім крилатий. Накреслю взір його неземний, Святий арійський знак таємний, Накреслю Свастику на хаті І буду спати вже спокійно. (Богдан-Ігор Антонич, «Молитва», 1936 рік).

Оберігаючі та атакуючі сварги на українській традиційній вишиванці 19 ст. Музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля (фото НО - sd.org.ua) Привітання «Свастя!» була традиційним для аріїв, подібно до «Мир вам!», «Бог з тобою!» чи «Доброго дня!». Наприклад, читаємо в індоарійській Бгаґавад-Ґіті: «До Тебе боги припадають із вигуком: Свасті! Тебе святі ріші благають: рятуй від напасті!» Як переконливо показав Рене Ґенон, сварга є і завжди була знаком полюса — таке її істинне традиційне значення (див. його статтю «Атлантида і Гіперборія»). За Гіперборійською традицією, божественним полюсом є Бог-Творець, космічним полюсом — Сонце, земним полюсом — Гіперборія, тому сварга є одночасно символом і творця Всесвіту Сварога, і зірки Сонця, і країни Гіперборії, а також арійської раси, що народилася в гіперборійському расотворчому казані (У-країні). З цієї ж причини до кінця Середньовіччя сварга широко застосовувалася в хрестиянстві (Роман Багдасаров, «Свастика: священний символ», розділ 4) і була символом Ісуса Хреста (Рене Ґенон, «Символіка хреста», розділ 10). Це й зрозуміло, адже Він розглядався як зразок для наслідування і як полюс тяжіння для формування Нової Людини. Сварга-Свастя-Свастика — це сакральний символ України, що вказує на духовний центр, планетарний полюс. Нам кажуть, що свастику треба заборонити, бо під цим символом, мовляв, німецькі націонал-соціалісти знищували людей. Якби цей аргумент був щирим, то вже давно мала би бути заборонена комуністична символіка, під якою знищено людей на порядок більше. Оскільки до серпа і молота на червоному тлі претензій немає, значить справа в чомусь іншому. В чому? В тому, що проти Європи ведеться тотальна війна. Вищим її проявом є світоглядна війна у формі війни символів, адже символ — це сконцентрований світогляд. Ліквідація Сварги автоматично означає ліквідацію європейської людини.

Браслет 25 тис. до н. е. з Мізина (Україна) і чаша з атакуючими сваргами 6 тис. до н. е. із Джан Хасана (Анатолія). Той самий свастичний узор, характерний для Білої раси. Ці предмети розділяє 20 тисячоліть, але вони виготовлені в одній традиції. Внизу — узор з традиційної української вишиванки

http://sd.org.ua/news.php?id=12935

Ружа  про Алатир:

За легендою, Священний камінь Алатир (латир, алтар, олтар, вівтар) – це священний "живий камінь", що лежить у Вирії (Раю)  На ньому росте Дерево Роду (Життя).  Із нього виходять і в ньому сходяться всі дороги.  Він уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється у незліченній і безкінечній кількості живих зародків-бруньок, що лежать під священним каменем і ними щовесни Дажбог засіває землю і людство. На ньому завжди горить живий Вогонь Сварога - Родове Вогнище, до якого Боги приносять свої палкі молитви заради минулого, сучасного і майбутнього людства. Алатир (Камінь-Алатир, Око Рода, Козацькій Хрест, Ружа) є споконвічним духовним символом українців-русинів, знак Родового Вогнища Рідної Православної Віри. Він найсвятіший із символів людства, модель розгортання і згортання Всесвіту. Алатир - це прадавній символ присутності Бога. Він походить від яйця, яке зніс Першобог українців-русичів Сокіл-Род і символізує єдність з божеством через вдячність Всевишньому. Вдячністю православного рідновіра Богу за своє народження і можливість самовдосконалення є життя по Праву (Божественний закон Справедливості). Алатир уособлює могуть і невмирущість плодючої творчої сили життя. Згідно Покону Рода Всевишнього (збірки божественної мудрості предків) в Алатиреві закарбовані усі закони Прави. Будучи прадавнім, глибинно українським знаком і символом, Алатир, як ніщо інше єднає нас із Всемогутнім Родом, своєю присутністю сприяє духовному і тілесному розвитку та добробуту. Сила Алатиря безкінечна як Всесвіт, всі релігії, сили, сутності, світи є лише мізерною часткою його. Тому, зображення символу Рідної Православної Віри, як наймогутнішого оберегового знака, до сьогодні можна повсюди побачити по всій Україні-Русі.