Путінсько-Порош енківське «розчленування» України
- 10.12.14, 23:18
На початку заворушень неучасть армії в АТО пояснювалося «гуманістичними» міркуваннями неспричинення шкоди мирним жителям. При такій стратегії дуже скоро нечисленні загони перетворилися на добре озброєну армію. Ще одним злочинним ходом влади епохи Турчинова, який дозволяє припустити її змову з окупантами, була непротидія т.зв. «Референдуму» сепаратистів, який привів до утворення ДНР і ЛНР і став предтечею теперішньої ідеї особливого «автономного статусу» цих регіонів. При цьому в масову свідомість була запущена диявольська технологія, що дозволяє звинуватити в цієї змові Юлію Тимошенко. Адже за логікою речей Турчинов - це її людина, значить за всім цим «зливом» стояла вона як давній агент Кремля і друг Володимира Путіна!
Треба сказати, геніальний хід, тому що він вбивав відразу двох зайців. З одного боку, він допомагав вивести Тимошенко з президентської гонки як забруднену таємними переговорами з Москвою і дозволяв пропхнути в президенти людину, потрібну Росії. А саме такою людиною - і майбутнє це показало! - І виявився Петро Порошенко, ідеальний податливий пластилін, з яким Путін зміг проробляти будь-які потрібні йому комбінації. Те, що Порошенко вигідний Кремлю за цими своїми психологічними якостями, було практично очевидним після його спільного з Кличком доленосного візиту до Фірташа, що благословив Петра Олексійовича на царство і дав йому ярлик на правління від Московії.
З моєї точки зору, технологія «виборів в один тур», дискредитація Тимошенко, вкидання в масову свідомість тези про те, що тільки Порошенко зможе швидко закінчити війну на Донбасі - все це продукт творчості політтехнологів під невсипущим наглядом ФСБ. Розуміння факту того, що «боснізація» / «пріднестровізація» Донбасу була спочатку визначена і вбудована в московський проект під назвою «Петро Порошенко». Це може дуже багато чого пояснити в тому, що відбувалося в зоні АТО за всі дні правління цього президента.
За умови розуміння початкового «договорняка» між Путіним і Порошенко можна розставити на свої місця те, що ніяк не пов'язувалося між собою: чому Порошенко вперто не хотів вводити воєнний стан або хоча б режим територіальної оборони, чому тривав формат АТО, коли було необхідно мобілізувати всю країну для відбиття агресії, звідки виник «Мирний план-1» (що призвів до численних жертв серед українських військових), чому мав місце саботаж активних військових дій з боку командного складу ЗСУ (про що часто говорили командири добровольчих батальйонів), у чому причина недокомплектації батальйонів зброєю та відправка практично беззбройних людей на фронт. І ще дуже багато «чому» отримують пояснення, якщо взяти просту істину змови.
Після Дня Незалежності російські війська вторглись і захопили Новоазовськ.
Що очікував народ після вторгнення? Введення воєнного стану, тотальної мобілізації, переведення всієї економіки на військові рейки, створення органу типу Комітету Оборони, який би забезпечував централізоване управління і прийняття жорстких рішень, обов'язкових до виконання. Передбачалося і проведення потужної пропагандистської кампанії під знаком гасел «Вітчизна в небезпеці!», «Все для фронту, все - для перемоги!»
Однак цього не сталося. 30 серпня виступаючи в Брюсселі і офіційно визнавши факт агресії з боку Росії, він раптом повертається до теми «мирного плану» і впевнено стверджує, що з понеділка почнеться його імплементація!
Висловлювання від 3 вересня: «Народ - на сто відсотків « за », політикани хочуть погратися у війну. Але я не дам їм це зробити ». Ця фраза прозвучала після доленосної розмови по телефону в 5 ранку з Путіним. Звичайно, після того, що саме Путін ввів війська в Україну і тому винен у загибелі людей, така розмова на теми гуманізму справляє враження спілкування пацієнтів палати №6. Можна припустити, що всі дії були спочатку узгодженими після таємних сепаратних переговорів 26 серпня.
Швидше за все мали рацію ті експерти, які припускали, що Порошенко знав заздалегідь про вторгнення російських військ в Новоазовськ. Звідси його впевненість у тому, що цього разу «мирний план» буде прийнятий.
Західні лідери змогли повправлятися в гнівній рііторіці.
Невелика ремарка: загроза Третьої Світової є типова «страшилка» і всі експерти знають, що ця війна неможлива навіть за умови психічної неадекватності російського лідера. Типовою страшилкою і піаром є і «холодна війна» між РФ і США.
Хочу зазначити, що поняття «змови» тут значно ширше, ніж змова між президентами, між частиною українських еліт і Кремлем. Це і змова між продажними і безпринципними елітами Заходу і тим же Кремлем.