22.10.2011 с утра на сайте Левый берег была выставлена статья Сони Кошкиной под названием "24 миллиона евро за особняк или «мавританка» для Фирташа". Провисела она где-то часа три и исчезла с сайта.  Весьма нетрудно догадаться о причинах исчезновения. Но, к досаде Фирташа, статья уже разошлась по сети. Поздно его прислуга хватилась. 

______________________________________________________________________________________

Виллу «Мавританка» Фирташ приобрел ровно шесть лет тому – в октябре 2005-го. Аккурат после скандального развода с Марией Калиновской.

Дмитрий Фирташ (второй слева) на фоне своей французкой виллы

Недвижимость Фирташ оформил лично на себя. Что любопытно: в регистрационных документах указаны его дата рождения, национальность и место проживания... Гланцинггассе 5/2а, Вена.

Отыскать этот адрес труда не составляет. Гланцинггассе – застроенная частными особняками улица в престижнейшем районе на западе Вены, на опушке Венского леса. Здесь все утопает в зелени, а вдоль дороги выстроились дорогие особняки. Главное их средоточие – райончик Грюнциг, увенчанный холмом, с которого отрывается прекрасный вид на город.

Кстати, неподалеку от Фирташа обосновался и Алексей Азаров. Подробнее о его обители (цены на подобные особняки в этом районе составляют около пяти миллионов евро), мы расскажем как-нибудь в другой раз.

Второй совладелец «Мавританки» - мама Фиртша Мария Вербова (девичья фамилия).

 Оператор сделки – фирма LM HOLDINGS. Создана была специально для ее осуществления, накануне – первого сентября 2005-го, уставной капитал – всего тысяча евро. Место «прописки» фирмы аналогично адресу, по которому расположена вилла - 52 BD CHARLES DE GAULLE. Глава компании – некий Шелтер Джонс. Вероятнее всего – профильный юрист, нанятый для обеспечения процессов, связанных с приобретением данной недвижимости (обычная, в подобных случаях, практика).

 4 ноября 2005-го между прежней владелицей «Мавританки» и LM HOLDINGS был заключен контракт купли-продажи (легко найти, прибегнув к помощи местных органов власти, что мы и сделали, - С.К.). Официальная сумма сделки – 24 миллиона евро. Плюс – миллион «агентских».

 Впрочем, ладно, не суть. Итоговая стоимость виллы в разы больше, поскольку вступив в права собственника, господин Фирташ принялся перестраивать и обустраивать здесь все на свой вкус.

Главный дом, как видно на фото, действительно требовал ремонта территория – упорядочивания (в перечне мер обустройства – даже борьба со зловредными термитами). Но Фирташ его не просто отремонтировал – превратил в настоящий дворец.

Так выглядела "Мавританка" на момент продажи

 Учитывая, что и специфика проведения (если можно так выразиться) работ, и поведение нового хозяина (точнее, его русскоговорящей охраны), спровоцировало возмущение местных жителей, происходящее на вилле привлекло внимание местных властей. В результате – к строительно-ремонтной документации получило доступ значительно больше народу, чем того б хотелось украинским покупателям.

Задействовав свои источники, к их числу приобщилось и Lb.ua. Благодаря чему на сегодня мы знаем, что:

- территория виллы – одних только насаждений 1400 «квадратов». В их числе – редкие породы кустарников, «пальмовые заросли», прекрасный розарий. Прежняя владелица (прожившая здесь длительный срок) тщательно следила за газоном и даже обеспечила его полноценную подсветку;

- по правую сторону от центрального въезда – теннисный корт;

- в глубине парка – соединенные искусственным рвом два небольших водопада-каскада;

- подъездная дорожка упирается в мощеный дворик. Центр которого, опять таки – фонтан, увенчанный статуей;

- особняк в «средиземноморском» - типичном для здешних мест – стиле. Входная группа обрамлена колоннадой. «Активной площади» - первый и второй этажи, несколько терасс, веранда;

- за домом – бассейн (со всеми коммуникациями и инфраструктурой) с довольно большой площадкой-«релакс-зоной», зона для барбекю, сауна. Отдельно – винный погреб.

Вот – еще один любопытный документ.

«Описание и краткая оценочная стоимость работ по вилле». Всего – почти на 11 миллионов евро.

Из них:

 - на обустройство сада – полтора миллиона;

 - всей инфраструктуры и дополнительных построек – 2 миллиона 300 тысяч;

 - непосредственно дома – четыре миллиона;

 Добавьте налоги, гонорары посредникам – 10 миллионов 728 тысяч евро получите.

 «На выходе», калькуляция, естественно, еще возросла. Вот – лишь некоторые аспекты преображения «Мавританки» (продолжавшиеся следующие два-три года):

 - на оборудование бассейна истрачено без малого 514 тысяч евро;

 - обустройство сада (земельные работы, завоз земли, посадка растений, оградки, наладка автоматического полива) – свыше 7 миллионов евро;

 - двери-окна, деревянные панели в доме – 454 тысячи евро;

 - мебель для особняка (приобреталась постепенно) – еще миллион;

 - теннисный корт – минимум 87 тысяч евро;

- установка сигнализации, телефонной связи – свыше миллиона евро;

 Перечень можно, в принципе, продолжать.

 Ввиду вышеупомянутого конфликта украинского олигарха с «аборигенами», задействованные при реконструкции посредники, весьма охотно передали в распоряжение редакции рабочую (совершенно, кстати, не конфиденциальную, - С.К.) документацию.

 К сожалению, ни за 2005-ый год, ни за 2006-ой, официальных деклараций Дмитрий Фирташа нам найти не удалось. Не будучи госчиновником, он, вполне логично, не слишком по этому поводу «заморачивался». 

 Летом 2006 года журнал "Корреспондент" оценил его состояние (устами экспертов «Дрэгон кэпитал») в 1.4 млрд. долларов, выведя на восьмое место в списке 30 богатейших украинцев. В феврале 2008-го, «Фокус» насчитал у Фирташа $1,71 млрд. В 2010 тот же "Корреспондент" - $354 млн. 

 Известно также, что при разводе с Марией Калиновской (летом 2005-го) Фирташ обязался выплатить ей 36 миллионов «отступных». В принципе, будучи – до кризиса – миллиардером, он вполне мог позволить себе столь нескромную «дачу» в одном из самых благодатных уголков Лазурного берега. Не самую кстати, шикарную. 

Главная местная достопримечательность – так называемая «вила Леопольда» (самая дорогая, на сегодня, в мире). Исторический особняк в 1902-м воздвиг – для своей любовницы – бельгийский король Леопольд II. В 2008-м миллиардер Прохоров купил его за полмиллиарда евро. Правда, вскоре сделку аннулировали. Безусловно, на фоне Прохорова Фирташ выглядит «бедным родственником», ютящимся на десяти сотках Азовского взморья. 

 Не удивлюсь, однако, если после прочтения данного материала, либо сам он захочет «догнать и перегнать» новоиспеченного российского политдеятеля, либо аналогичное желание возникнет у кого-то из его украинских «коллег».

Соня Кошкина

Резолюція ухвалена членами асамблеї на пленарному засіданні в четвер в Страсбурзі.

Фото: EPA/UPG

Європейський Парламент:

• беручи до уваги свої попередні резолюції по Україні;
• беручи до уваги регулярний Звіт про прогрес України в 2010 році та Огляд ЄПС від 25 травня 2011 року;
• беручи до уваги заяву свого президента щодо засудження колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко 11 жовтня 2011 року;
• беручи до уваги заяви Верховного представника Кетрін Ештон від 11 жовтня та 5 серпня 2011 року від імені Європейського Союзу стосовно вироку у справі Юлії Тимошенко;
• беручи до уваги Спільну декларацію Саміту Східного партнерства, який відбувся у Варшаві 29-30 вересня 2011 року;
• беручи до уваги Угоду про партнерство і співробітництво (УПС) між Європейським Союзом та Україною, яка вступила в силу 1 березня 1998 року, а також поточні переговори щодо Угоди про асоціацію (УА), яка включає в себе Угоду про глибоку всеохоплюючу зону вільної торгівлі, що має замінити УПС;
• беручи до уваги Національну індикативну програму на 2011-2013 роки для України,
• беручи до уваги Правило 110(4) свого Регламенту,

a. оскільки ЄС виступає за стабільну та демократичну Україну, яка поважає принципи соціальної ринкової економіки, верховенство права та права людини, захищає меншини та гарантує фундаментальні права; оскільки внутрішня політична стабільність України, в тому числі фокус на внутрішніх реформах та повагу до верховенства права, яке передбачає справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, є передумовою для подальшого розвитку відносин між ЄС та Україною;

b. оскільки однією з основних зовнішньополітичних цілей Європейського Парламенту є покращення та сприяння відносинам з Україною та зміцнення Європейської політики сусідства, яка має на меті заохочення політичних, економічних та культурних відносин між країнами, яких вона стосується, та ЄС і його державами-членами;

c. оскільки рішення Печерського районного суду в Україні від 11 жовтня 2011, яким колишнього Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко було засуджено до семи років ув’язнення, було заборонено їй ще протягом трьох років займатись політичною діяльністю, стягнуто штраф у розмірі 200 мільйонів доларів та конфісковано все її майно, широко вважається актом помсти, або спробою за допомогою кримінальної судимості та ув’язнення членів опозиції завадити їхній участі у парламентських виборах наступного року та президентських виборах 2015 року;

d. оскільки 12 жовтня Служба безпеки України порушила нову кримінальну справу проти Юлії Тимошенко та колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка, яких звинувачують у змові, будучи президентом та реальним власником компанії «Єдині енергетичні системи України», з метою розтрати державних коштів України в особливо великих розмірах;

e. оскільки до кримінальної відповідальності притягається все більша кількість посадовців, включаючи міністрів колишнього уряду, але переважно (заступників) голів державних департаментів та інспекцій, голів підрозділів правоохоронних органів, суддів районних судів та голів органів місцевої влади;

f. оскільки уряд України зобов’язався запровадити низку правових реформ, які б привели цивільне та державне право України у відповідність до європейських та міжнародних стандартів;

g. оскільки ЄС продовжує наголошувати на необхідності поважати верховенство права, включаючи справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, тим самим уникаючи небезпеки спровокувати враження про вибіркове застосування судових заходів; оскільки ЄС вважає ці принципи особливо важливими для країни, яка прагне вступити у глибші договірні відносини та створити політичну асоціацію з Союзом;

1. Вважає, що поглиблення відносин між ЄС та Україною та пропонування Україні європейської перспективи мають велике значення та є в інтересах обох сторін; визнає прагнення України згідно зі статтею 49 Договору про Європейський Союз, за умови, що будуть дотримані всі критерії, включаючи повагу до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права;

2. Засуджує обвинувальний вирок колишньому Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко як порушення прав людини та зловживання судовою системою для політичного переслідування провідних опозиційних політиків України; наголошує на тому, що закон, який був вибірково застосований до Тимошенко, походить з радянських часів та передбачає кримінальне переслідування за політичні рішення; у той час як Статті 364 та 365, які наразі розглядаються Верховною Радою, не відповідають стандартам ЄС та ООН;

3. Закликає українську владу забезпечити справедливий, прозорий та неупереджений судовий розгляд апеляції Юлії Тимошенко, якщо вона її подаватиме, та інших судових процесів проти членів колишнього уряду; наполягає на тому, що Юлії Тимошенко необхідно дати змогу скористатись своїм правом на повноцінну участь у політичних процесах вже зараз та на майбутніх виборах в Україні;

4. Занепокоєний тим, що судовий процес проти Тимошенко повністю суперечить проголошеній українським урядом відданості демократії та європейським цінностям;

5. Висловлює свою щиру стурбованість триваючим перебуванням під вартою колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якому поки що не був винесений вирок, та іншими аналогічними справами;

6. Наполягає на тому, що всі судові процеси проти колишніх та чинних високопосадовців уряду повинні проводитись у відповідності до європейських стандартів справедливості, неупередженості, прозорості та незалежності;

7. Вважає, що якщо не буде переглянуто вирок Юлії Тимошенко, це поставить під загрозу підписання Угоди про асоціацію та її ратифікацію, ще більше віддаляючи країну від реалізації її європейської перспективи; висловлює занепокоєння певними ознаками згортання демократичних свобод, а також можливим перетворенням державних інституцій на інструменти здійснення партійних цілей та політичної помсти;

8. Наголошує, що зміцнення верховенства права та внутрішні реформи, включаючи достойну довіри боротьбу з корупцією, є важливими не тільки для підписання Угоди про асоціацію та поглиблення відносин між Україною та ЄС, але й для консолідації демократії в Україні;

9. Вітає згоду, досягнуту щодо Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі; вважає цю угоду міцною основою для можливого завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною;

10. Висловлює стурбованість повідомленнями про погіршення свободи та плюралізму преси в Україні; закликає владу вжити всі необхідні заходи для захисту цих невід’ємних аспектів демократичного суспільства, а також утриматись від будь-яких спроб контролювати, прямим або непрямим чином, зміст повідомлень у національних ЗМІ;

11. Рішуче підтримує рекомендації, висловлені у спільних висновках Венеціанської Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо проекту закону про вибори народних депутатів; вважає необхідним ухвалення та запровадження цих рекомендацій належним, інклюзивним та всебічним шляхом із залученням опозиції та громадянського суспільства;

12. Закликає всі політичні сили в Україні провести чесні та прозорі дебати щодо процесів прийняття політичних рішень; наполягає на тому, що розслідування можливих невдач в процесі прийняття політичних рішень повинні проводитись парламентською слідчою комісією;

13. Вважає, що нещодавно перенесена зустріч з президентом Януковичем могла б стати чудовою можливістю вирішити серйозні проблеми, озвучені українській владі, а також відновити конструктивний діалог, який міг би привести до парафування Угоди про асоціацію за умови, що буде досягнуто значного прогресу щодо усунення існуючих технічних та політичних перешкод; закликає Раду та Комісію заново призначити перенесену зустріч з президентом Януковичем так, щоб вона відбулась до запланованого на грудень 2011 року Саміту Україна-ЄС;

14. Закликає Комісію допомогти судовій реформі в Україні, краще використовуючи Програму розбудови спроможностей ЄС, а також розглянути можливість створення Консультативної групи високого рівня для допомоги Україні в її зусиллях щодо гармонізації із законодавством ЄС, включаючи судову сферу;

15. Доручає своєму президенту передати дану Резолюцію Раді, Комісії, Віце-президенту Комісії/ Верховному представнику Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики, урядам та парламентам держав-членів, уряду і парламенту України, а також Парламентській Асамблеї Ради Європи і ОБСЄ.