Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Кім Чен Ір та Вацлав Гавел. Тато і слуга

  • 21.12.11, 21:13
Вони померли майже в один час. Кім Чен Ір та Вацлав Гавел.

Перший пішов з життя під плач власного злиденного народу, а другий – тоді, коли більшість його народу, попри популярність на Заході, вважали його диваком та невдахою. Кім Чен Ір отримав владу від батька і передав сину. Він був комуністичним принцом і помер комуністичним королем. Громадяни його країни мільйонами помирали від злиднів та голоду, коли він укріпляв армію і жив у розкоші, про яку ходять легенди. Саме заради його влади та цієї розкоші Північна Корея проголосила політику опору на власні сили. У 90-их його країна пережила голодомор: близько 2 мільйонів людей за три роки померло від голоду. Це – десята частина населення країни. У той же час, сам Кім Чен Ір став відомим серед торговців міцними напоями тим, що був найбільшим індивідуальним покупцем коньяку «Hennessi». Він закупив «Hennessi XO» на 650 тисяч доларів США. Кім Чен Ір любив поїсти, йому готували виписані з Італії кухарі. «Улюблений батько» (а це офіційний титул Кім Чен Іра) любив сашимі, яке умів готувати з живої риби лише один японський кухар. З екзотичних країн привозили для нього печінку синьої акули та м'ясо левів. «Сонце соціалізму» (це ще один офіційний титул Кім Чен Іра) дуже любив жінок, він запрошував іноземних танцівниць, наказував їм на банкетах танцювати оголеними.

У Гавела було зовсім інше життя. Він народився в одній з найбагатших сімей Праги і його возили на приватному автомобілі ще в дитинстві – тоді це було справжньою розкішшю. Але Гавел виріс і сформувався як письменник та драматург, для якого свобода стала головною цінністю. У своєму есе «Сила безсилих» він писав, що активна меншість в авторитарному суспільстві повинна опиратися. Я спілкувався з Гавелом лише один раз, уже після його відставки на форумі у польській Криниці. З одним з моїх польських знайомих він скромно зайшов у невеличку цукерню цього курортного містечка весь змоклий від дощу – зігрітися і випити щось тепле. У його постаті, манері розмовляти ніколи не було жодного пафосу. І говорити з ним було просто, можливо ще й тому, що я відчував себе з ним громадянином однієї Європи. Адже колись давно мій прадід і його предки таки жили в цій єдиній країні – Австро-Угорщині... У 1977 він був одним з тих, хто підписав «Хартію-77» – першу у комуністичному світі декларацію на захист прав людини. Слово, яким він назвав соціалістичні країни Східної Європи – «Абсурдистан», на жаль, сьогодні ми можемо віднести до себе. Гавел ніколи не вважав себе батьком народу і його не обманював. Його сухий гротескний гумор проявився навіть у промові після обрання президента, коли він сказав чехам, що вони звикли до обману, звикли до розповідей про великі здобутки металургів та високі врожаї, а він ніколи їм такого говорити не буде. Гавел відмовився від багатства заради мистецтва, свободи і правди. Хоча його друзі і досі розказують, що навіть у найгірші часи у його помешканні завжди була «західна чистота» і невідомо звідки взяте дороге імпортне мило. 

Це деталі про двох людей, поміж долями яких ми можемо побачити долю власної країни. У нас є все: і чесні колишні дисиденти, які підписують звернення проти корупції та порушення прав людини, і сучасні політв'язні, і сотні гектарів Межигір'я зі страусами та кенгуру за високими парканами. Ми винайшли наш власний український «Абсурдистан», який не може в силу абсурдності приєднатися ані до Європи, ані до Росії. Учора хтось у Фейсбуці написав, що немає в Україні власних Гавелів. Такі люди, звичайно, є. Але ми самі, українці, повинні підтримати їх сьогодні, самі змінити власну країну і запропонувати їм очолити будівництво країни нової. Саме так відбувалося у Чехії, Польщі та інших країнах, які вже не «Абсурдистан».

  Микола Княжицький http://lb.ua/news/2011/12/20/128880_tato_i_sluga.html

 

Незгода "SiT" з Ю.Тимошенко, бо за владою – спалені мости

  • 21.12.11, 16:05
Незгода "SiT" з Юлією Тимошенко. Бо за владою – спалені мости


















Лідери опозиції сидять у в’язниці через зраду «тушок».  З 2003 року опозиція весь час вигравала вибори у влади – але весь час  частина «опозиціонерів» перебігала до провладної частини парламенту – і  створювала пропрезидентську більшість.
Дійшли до того, що  - постійно руйнують бізнес опозиціонерів або звільняють з роботи
- почали саджати до в’язниці своїх політичних опонентів.  У цей час тушок, які запроторили за грати керівників опозиції, запрошують на телевізійні ток-шоу як «успішних людей» і якось з ними серйозно  розмовляють…
Отже – на наступних виборах шановна Юлія Тимошенко закликає проголосувати за єдиний список – щоб «усунути мафію від влади».  Проте «мафія» сильна саме зрадою саме у власному середовищі!  Саме тому можна сміливо передбачити, що «опозиція може виграти вибори».
Що потім?
Потім – частина «опозиції» в черговий раз перебігає до провладної меншості,  робить її вже більшістю – і диктатура Януковича продовжує існувати  багато років.
Тому ми вимушені НЕ ЗГОДИТИСЯ з тезами ув’язненої шановної Юлії Володимирівни – і нагадати, що вона програла  президентські вибори саме через зраду її помічника Андрія Портнова та  його групи. Організації партії «Батьківщина» погано працювали на місцях
(знаю дещо по Запорізькій області та м. Пологах, у районному містечку). Організації партії регіонів там працювали куди ефективніше – і це треба визнати.
Отже – основні зусилля – саме по розбудові та посиленні самої партії «Батьківщина», а не якоїсь «нейтральної». Підтримка зусиль зокрема Олександра Турчинова та Наталії Королевської, які ще залишаються на волі.
1. Отже – щоб перемогти диктатуру – треба спочатку  боротися навіть не так з регіоналами як окупаційною владою – як з «тушками», тобто з гнилизною у власному середовищі.
Дуже легко передбачити, що нинішні тушки скоро, дуже скоро будуть представляти себе
як «незалежних кандидатів» - як, наприклад, Олег Ляшко чи Святослав Олійник.
Пастися вони будуть на НАШОМУ електоральному полі – так що їх треба весь час викривати вже зараз. Списки тушок усіх рівнів повинні бути на слуху. Ніякої довіри – не тільки
регіоналам, але й їх тушкам. Наша редакція буде весь час нагадувати про них – щоб ніякий каськів не зміг презентувати себе як позитивну людину.
2. Так що «єдиний список опозиції» НІЧОГО не дасть. Якщо ми маємо у владі мафію, тобто «сім’ю» в перекладі з італійської – то коло довірених народом та нами повинно бути обмеженим – інакше їх не проконтролювати. Юлія Володимирівна пише, що ця бандитська влада буде скоро усунута. Було б добре – ніхто не сперечається. Але цій мафії при владі Є ЩО ВТРАЧАТИ!
Згадаймо– незважаючи ні на який тиск з боку Заходу – Юлію Тимошенко та Юрія Луценка Янукович так і не випустив на волю! З якого дива Янукович випустить владу з рук після навіть після успішних для опозиції виборів?
3. Адже влада Януковича, ув’язнивши Юлію Тимошенко та Юрія Луценка – спалила за собою мости.
Адже цій владі можна у будь-який час пригадати кримінальні «подвиги» 90-х років в самому Донбасі. Регіонали це ЗНАЮТЬ – і мирні протести їм ні до чого, як і Путіну в Росії, до речі.
Отже – боротьба переходить з мирної площини у немирну. Тук потрібна не так широка більшість як стійка меншість.
4.Адже ще на стадії складання загального списку опозиційні партії неодмінно пересваряться. Чекаємо чергових гучних та демонстративних «образ» з боку Анатолія Гриценка та Олега Тягнибока. Чи пропозицій Наливайченка до Яценюка очолити єдиний список опозиції, ігноруючи «Батьківщину» та її лідера. До речі, як і Юрія Луценка. Не викликає довіри також Арсеній Яценюк, дуже зручний для влади – як відстійник для «легкої» опозиції – тушкостворюючої ніші. Згадаймо поведінку самого Арсенія Яценюка перед другим туром президентських виборів 2010 року.  Істина питання – в історії питання.
Не забудемо і про роль Олега Тягнибока та Анатолія Гриценка перед тим самим другим туром президентських виборів 2010 року.
З цієї точки зору Віталій Кличко ВЗАГАЛІ не належить до лав опозиції – його відданість Європі зводиться до відданості європейському комфорту готелів та курортів…
5. Попереду – жорстока боротьба, де потрібна мужність витривалість та воля. Тому невідворотно коло надійних  союзників звужується за законами соціології та соціальної психології. Як це не дивно звучить – нам потрібно не так виграти, як відвоювати вибори та запобігти черговій зраді.
20 років української незалежності – це історія зрад національної  демократії на користь колишній партноменклатури та кримінальних  бандитів.
6. Тому хочеться нагадати шановній Юлії Володимирівні – що може відбутися такий феномен, як залишення самої Юлії Тимошенко у  в’язниці навіть після уявної перемоги опозиції на виборах!  Неймовірно?
А хто міг уявити Меморандум «Янукович – Ющенко» 8 вересня 2005 року під  час Майдану 2004 року? Хто міг уявити, що вождь Помаранчевої революції  Віктор Ющенко ЗДАВ 11 узбекських опозиціонерів Ісламу Карімову НА СМЕРТЬ – бо в Узбекистані опозицію вбивають!
Цей факт українська громадськість навіть не помітила.
7. «Наша Україна» ще тримає своїм лідером Віктора Ющенка – з ними теж «створювати спільний список»?  Опозиції протистоїть консолідована сила партії регіонів та держапарату,
силовиків. Тобто – і опозиція мусить консолідуватися у щось єдине на  чолі з єдиним лідером. І цей лідер вже точно не Арсеній Яценюк.
Виборчі комісії цілком контролює партія регіонів. Суди цілком контрольовані  Адміністрацією Президента. ЦВК також буде відхиляти позови спостерігачів від опозиції. «Беркут» та інші силові «птахи» вже відпрацювали методику розгону мирних маніфестацій. СБУ надали право переслідувати  мітингувальників.
8. Треба весь час не забувати головного:  мирного, демократичного шляху повернення до демократії від тоталітарного ладу НЕ існує. НЕ ІСНУЄ – незалежно від думок найавторитетніших лідерів нашої країни. І суспільство і навіть опозиція ще не осягнули – ЯКА
державна система запанувала в Україні – тому плекають надію, що «мафія  скоро щезне». Більшовикам у 1917 році теж передрікали скору поразку та  зникнення з політичної арени.
Що було потім – ми усі знаємо.
9. НЕ треба приплутувати навіть Ліну Костенко до нашої політичної авгієвої стайні. В Україні НЕМАЄ поваги до моральних та інтелектуальних  авторитетів – скоріше навпаки. В неї одразу полетить стільки бруду – що  їй це буде дуже дорого коштувати. Згадаймо – як її вразило ставлення до  неї декого в Західній Україні…
10. До тушок МОЖНА клеїти  «визнані моральні авторитети» на кшталт Оксани Забужко, Тетяни Монтян.  Вони гідні Віктора Ющенка та його людей зі смітника.  Ніяка наволоч зі смітника Ющенка не здатна одразу стати людиною.
Якщо вляпалася – спочатку треба, як мінімум покаятися. Але від Яценюка, Ющенка, Гриценка не діждатися.
11. Одного разу надії поклали на «афганців» та «чорнобильців». Але і  «афганці» і «чоронбильці» - не партія і не громадський ідейний рух. Вони діляться між собою по лекалам решти суспільства.  Згадаймо навіть  царських офіцерів 1917 – 1923р.р. – ті теж розкололися по політичним  напрямкам – або стали мирними обивателями, емігрували…
12. Військові МОЖУТЬ прийняти участь як революційні силовики – але для цього їм потрібна ідейна та політична визначеність. Тобто – військові,  силовики – це не політичний суб’єкт – а лише інструмент в руках  політичного керівництва. Не більше. 
13. Але – щоб керувати  силовиками – політичне керівництво повинне бути консолідованим та мати єдиного лідера. Основні політичні питання та цілі не повинні бути предметом дискусій.
Згадується одна з гарік:
«Идея, брошенная в массы
Подобна девке, брошенной на полк»
.
Ось так.
Ми зараз зовсім в іншій політичній реальності – і не усвідомлення цього може нам дорого коштувати.

Станіслав Овчаренко

Донецька міськрада:земля Сину для розширення «родового гнізда»

Син Президента України Олександр Янукович отримав дозвіл на отримання у власність ще однієї земельної ділянки в Донецьку для будівництва житлового будинку.Таке рішення прийняла Донецька міськрада 21 грудня.

Міськрада вирішила надати «Януковичу Олександру Вікторовичу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через викуп і проведення грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, прилеглого до вулиці Райніса, 65-г у Будьонівському районі Донецька. Розмір ділянки не уточнюється.

Це не перший земельна ділянка, яка купує в Донецьку родина президента Віктора Януковича.

Так, 22 жовтня 2010 року депутати Донецької міської ради ухвалили рішення продати Олександру Януковичу земельну ділянку площею 1.610 квадратних метрів для експлуатації існуючого адміністративного будинку та господарського блоку по вул. Райніса, 65-в у Будьонівському районі за ціною 244 375 гривень 42 копійки з розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки 151 гривень 78 копійок.

Водночас, для Олександра Януковича депутати затвердили ціну продажу земельної ділянки площею 7373 квадратних метрів для експлуатації існуючого адмінбудівлі та спортивного комплексу по вул. Райніса, 65-г у розмірі 1 млн. 80 тисяч 184 гривні 83 копійки з розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки 146 грн. 50 копійок. Ціна за земл

Донецький будинок родини президента Віктора Януковича розташований в Будьонівському районі Донецька за адресою вул. Райніса. Тут мешкає дружина президента і старший син - Олександр. Віктор-молодший теж має будинок на території резиденції. Незважаючи на те, що формально, всі вони мають різні адреси (Райніса 65-а і Райніса 65-г) ділянки обгороджені одним парканом та об'єднані в одну територію. На цій же площі розташовані спорткомплекс, господарський блок, будиночок охорони, гостьовий зруб, альтанка і голуб’ятник.

Як повідомлялось, колишній заступник гендиректора ТОВ «Кепітал Білдінг Корпорейш», засновником якї є компанія Олександра Януковича «МАКО», Павло Литовчинко виступає співзасновником фірми «Танталіт», що активне забудовує територію урочища «Межигір'я», де мешкає президент Віктор Янукович.

Литовченко нині є депутатом Київської облради. Литовченко також є співзасновником компанії ТОВ «Центравіа», у якої президент Віктор Янукович орендує вертоліт AgustaWestland- 139 італійсько-американського виробництва. Вартість оренди гвинтокрила обійдеться держбюджету 2011 року 7,5 млн. грн.

Крім того, 35% компанії «Танталіт» належить компанії Blythe (Europe) Ltd, власником якої, згідно з британським реєстром, є траст із Ліхтенштейну P&A CORPORATE TRUST.

Найем: главное чтобы это не был сигнал окружению

Сегодня на пресс-конференции Найем напомнил о масштабном строительстве в "Межигорье", которые ведут фирмы сына Януковича*, недавно превратившегося из обычного стоматолога в одного из богатейших людей страны, а также о прочих "роскошах" в жизни гаранта.

"Скажите, в чем секрет успеха, почему стране плохо, а у вас все так хорошо?", - спросил М.Найем.

Cмотрите также: Янукович: Улучшений в стране нет, но нет и разочарования. + ВИДЕО.

 "То,что вы так бурно развиваете, меня это абсолютно мало интересует. И скажу по какой причине. Потому что я очень мало имею времени, знаете, для наслаждений. Очень мало. Вчера, например, я около трех часов ночи приехал домой, сегодня встал в шесть часов утра. Позавчера это было немножко раньше. И так далее. Поэтому, о какой сладкой жизни вы говорите, я не знаю. И обсуждаете все время тему моей семьи… Я вам хочу сказать, что я вам не завидую", - ответил В.Янукович.

"Мы с вами друг друга хорошо знаем и понимаем... Остальное додумаете сами", - добавил он.

Время наслажаться

Виталий Портников

Вслед за окружающим миром мы перестаем воспринимать собственного президента всерьез.

У Виктора Януковича нет времени наслаждаться жизнью - не успевает он улечься в постель, чтобы хоть немного отдохнуть от праведных трудов на благо Отечества, как приходится просыпаться и вновь неутомимо изображать деятельность. Вновь делать вид, что он не влияет на судебную систему, а это она сама. Вновь делать вид, что это не он отдает распоряжения правительству, а это они сами. Вновь имитировать независимость парламента - как будто голосования депутатов определяются Ефремовым или, прости господи, Чечетовым. Вновь изображать радость на переговорах с Европейским Союзом - как будто он с европейцами о чем-то договаривается. Вновь улыбаться российским коллегам - как будто он с ними о чем-то может договориться. Какие уж тут наслаждения!

Зато наслаждаемся мы. Такого президента у нас еще не было. Был самый осторожный - Кравчук. Был самый хитрый - Кучма. Был самый циничный - Ющенко. Но каждому из них было присуще представление о том, как функционирует государственный организм, какими могут быть последствия тех или иных шагов, где стоит действовать решительно, а где лучше остановиться и переждать.

Януковичу все это неведомо. Он существует исключительно на уровне первичных хватательных инстинктов, решительно отметая всё, что может помешать их удовлетворению в данный момент. Ему даже и в голову не приходит, что это может быть видно со стороны, что вся пелерина из неуклюже подобранных слов, которую он набрасывает на разворовывание страны своей алчной группировкой, не может ничего скрыть. Что люди живут всё хуже - даром, что имеют крышу над головой и что ситуация всё тревожнее - даром, что она вызывает у главы государства только оптимистические ожидания.

Именно это искреннее непонимание президентом того, как он и результаты его правления выглядят со стороны и вызывает смех. Именно поэтому мы - вслед за окружающим миром - перестаем воспринимать собственного президента всерьез, так, как в один прекрасный день перестали воспринимать всерьез своего правителя персонажи андерсеновской сказки о новом королевском платье. Именно поэтому мы наслаждаемся - потому что впервые живем, как в сказке.

http://rus.newsru.ua/arch/columnists/21dec2011/skazki.html

Евросуд может признать политические преследования в Украине

Евросуд может признать политические преследования в Украине 

Захаров:
"Суд отдал приоритет делу Тимошенко не потому, что речь о Тимошенко, а потому, что это связано с реформой самого суда, которая произошла со вступлением 14 протокола к Европейской конвенции по правам человека. Протокол призван ускорить рассмотрение дел в Европейском суде"
По его словам, для каждой страны определены статьи Конвенции, заявление о нарушении которых являются приоритетными и передвигают жалобу в очереди вперед. "Именно это сделал Европейский суд, а не потому, что это Тимошенко"
Для Украины, по его словам, приоритетные статьи Европейской конвенции в Евросуде - ст.3 ("Никто не должен подвергаться пыткам или бесчеловечным или унижающим его достоинство обращению или наказанию"), ст. 5 ("Каждый человек имеет право на свободу и личную неприкосновенность"), ст.10 ("Каждый человек имеет право на свободу выражения своего мнения"), а также ст.11 ("Каждый человек имеет право на свободу мирных собраний").
"Касательно перспектив дела. Нужно понимать, что Европейский суд - не начальник национальных судов. Евросуд лишь констатирует наличие нарушение той или иной статьи Европейской конвенции по правам человека, он не может отменить решения судов. В самом лучшем случае, на что можно рассчитывать - Евросуд это делает крайне редко - он может порекомендовать отменить решение суда", - подчеркнул Захаров.
По его словам, решение Европейского суда не будет иметь никаких практических последствий по делу экс-премьера.


http://news.liga.net/news/politics/580070-evrosud_mozhet_priznat_politicheskie_presledovaniya_v_ukraine.htm

+++++++++++
Чесно кажучи, це висловлювання Захарова мене шокувало. Досі я щиро сподівався, що Євросуд своїм рішенням може визнати суд таким, що порушивав права людини і зобов"язати українську судову стистему скасувати вирок українського суду. Якщо Євросуд не може цього зробити, це означатиме, що Тимошенко і Луценко сидитимуть доти, доки цього буде бажати Янукович. 

Януковичу треба думати про безпечне місце на планеті Земля

  • 20.12.11, 20:03

Проблеми минулого доведеться вирішувати методами минулого самої Європи
Майдан в Києві був прикладом для решти світу як приклад мирної революції.
Але Майдан, повторимо – це надто рідкісне історичне явище – раз на століття. НИМ практичні проблеми вирішувати не можна, скоріше – прорахуємося.

Україна – це кримінальний Донбас, поширений на решту країни.
Методи Майдану, тобто мирного протесту все себе вичерпали. Диктатори навчилися протистояти Майдану та мирним протестам.
Все, тема закрита.

Москва – не спростування, а підтвердження цієї тези. Вихід 60, навіть 120 тисяч москвичів на вулиці столиці – це ніщо у 13-15мільйонному місті. До того ж, на відміну від київського Майдану - московський мітинг розійшовся того ж дня, не було навіть спроби створити наметове містечко.

Місце та час проведення мітингу були узгоджені з московською міською владою – тобто порядок денний писався не керівниками протестувальників, а самою владою. Ті і вирішували – де маса людей буде випускати пару – тут чи там…

В Україні теж та сама ситуація: Майдан неефективний, якщо він можливий лише при умові мирного протікання процесу.
Отже – ми зараз на рівні кінця ХVIII століття у Франції перед Великою Французькою революцією. Коли буржуазія – була, а пролетаріату як класу ЩЕ не було.

Тим часом нагадаємо – що народний бунт відрізняється від революції саме участю у останній саме буржуазії, так званого «третього стану».

Що – рейдерство, тобто руйнування приватної власності невідоме у світі?
Ще й як відоме! Король та феодальні сеньйори теж грабували міста, «третій стан» - що призводило до виникнення «вільних міст» Магдебурзького права – а потім і взагалі до повалення феодального ладу.

Так що, спостерігаючи сучасну Україну, європейцям досить зазирнути у віддалене власне минуле - і їм повинно стати усе ясно.
Ніщо не нове під місяцем…

Але тоді вогнепальна зброя городян перемогла мечі феодалів.
Так що наші диктатори, які задубіли у власній владі – вже НЕ підуть із влади через мирні протести. У них за плечима – власне кладовище вбитих ворогів, їм немає куди відступати.

Наших політв’язнів вже ніхто і ніколи не відпустить. Їх треба визволяти НАМ. Але не засобами Майдану. Вже забули автозаки для святкуючих 20-иліття української незалежності у Києві?
Ми ще рік назад після «виборів» Януковича писали, що наступних виборів не буде НІКУДИ.

Тому всілякі виборчі рейтинги не мають НІЯКОГО сенсу. Адже програш для влади означає долю Мубарака чи Каддафі. Тому "ландики" приватні та державні будуть несамовито втручатися у виборчий процес, перешкоджати правильному підрахунку голосів та взагалі БИТИ усіх, хто намагатиметься щось проконтролювати.

Але нинішня влада Януковича теж в історичній пастці. Це доповнюється феноменальною інтелектуальною неспроможністю щось передбачити.

Тому невідворотно будується різко спрощений варіант держави-«малини» - тобто знищується УСЕ, що
А) не дає прибутків
Б) не сприяє збереженню життя та безпеки владного кола.
Ідеал такої держави-малини
– концтабір з рабами за колючкою
- охорона за лінією такого концтабору
- копальні з природною сировиною для продажу Заходу в обмін на життя в затишній Європі в обмін на продаж сировини. Саме ТАКУ Європу мають на увазі Кличко та Гриценко.
Все!

Цей режим небезпечний не сьогоденням, а перспективою деградації у близькому майбутньому.
Саме тому корупція вузького владного кола не дасть зробити спрощений керівний механізм дешевим.

Нагадаємо ще раз: є лише ДВА шляхи модернізації країни
- вільне підприємництво
- країна-концтабір
Ці два шляхи – взаємовиключні, та виключні. Третього не дано. Природу не обманиш!

Незалежно від того, як пройде саміт «Україна-ЄЕС» - для нас не матиме НІЯКОГО значення. Вже не має.

Історія тієї ж Європи доводить – або силова боротьба, або розорення та поневолення «третього стану». Зараз роль відіграє діяльність саме революційної меншості, яка не буде труситися за своє життя. Але і життя ворогів теж не берегтиме.

Режим ПРАВИЛЬНО робить, що піклується за безпеку власних керівників. Незабаром охорона без роботи не сидітиме. Ми ще не знаємо – як і де це відбуватиметься, але влада Януковича НЕ втримає контроль над країною.
І диктатор кінець-кінцем залишиться без збройної охорони. До цього йде і буде це досить буденно, «у робочому порядку».

Так що Януковичу треба думати про безпечне місце на планеті Земля.

Станіслав Овчаренко

Євродепутат: в Україні вражає бажання помсти

  • 20.12.11, 19:50

Deutsche Welle: Пані Гармс, європейські «зелені»  належать до тих політичних сил у Європі, які особливо підтримують  зближення України з ЄС. Сьогодні в розмові з радіостанцією Deutschlandfunk ви застерегли перед підписанням Угоди про асоціацію.  Чому?

Ребекка Гармс: Мене дуже непокоїть нинішній розвиток України. Мене обурює не лише справа Тимошенко. На мою думку, це велика проблема, коли судову владу використовують для боротьби з політичними та економічними конкурентами. Це та обставина в Україні, з якою Європейський Союз не повинен миритися.

Deutsche Welle: Під час саміту Україна-ЄС у Києві було заявлено, що підписання угоди про асоціацію залежатиме від внутрішньої  ситуації в самій Україні. Як ви гадаєте чи в Києві зрозуміли цей сигнал?

Ребекка Гармс: Гадаю, таким чином Брюссель продемонстрував серйозність своїх заяв стосовно умов співпраці, а такожте, що політика, яку проводить Віктор Янукович, не залишається без наслідків. Ідеться не лише про Юлію Тимошенко та її справу, яка набула символічного характеру як в Україні так і за її межами, але також про багато інших справ. Ідеться й про наше занепокоєння щодо засадничих демократичних принципів. Дедалі частіше спостерігається зазіхання на свободу преси, неможливо вільно висловлювати думку. Все це дуже погано. Нині ми в Брюсселі повинні докласти ще більших зусиль, аби запобігти подальшому руйнуванню демократичних цінностей.

Deutsche Welle: Тобто, поки не буде подолано всі ці недоліки не слід розраховувати й на підписання Угоди про асоціацію? Ребекка Гармс: Такого не може бути, щоб Віктор  Янукович користувався, наприклад, перевагами зони вільної торгівлі з  Євросоюзом, але водночас ігнорував би вимоги, які лунають з Брюсселя.  Корумпована юстиція – це погано й для європейських фірм. Deutsche Welle: Віктор Янукович заявив після саміту,  що задоволений його результатами і назвав зустріч у Києві «етапною  подією» в розвитку відносин з ЄС. А як би ви з точки зору депутата  Європарламенту оцінили результати цього саміту? Ребекка Гармс: Оскільки я й надалі однозначно виступаю за те, аби Україна залишалася на шляху євроінтеграції та зближення з  Європейським Союзом, тому сьогодні я дуже засмучена. Адже через хибну  політику Віктора Януковича не стали парафувати вже готову угоду про асоціацію, яка тепер не запрацює й у найближчому майбутньому.

Deutsche Welle: Чи не прискорило б втілення реформ в Україні надання їй однозначної європейської перспективи, на чому наполягають також українські політики?

Ребекка Гармс: Я не впевнена в тому, який шлях є  найкращим. Але ззовні не можна насадити ані зміцнення норм правової  держави, ані верховенства права, ані функціонування демократичної  багатопартійної системи. Україна сама повинна захотіти цього. І важливі особистості в українських політичних партіях і суспільстві повинні  домогтися втілення цього в життя. Поки що у мене таке враження, що  принаймні еліти не готові на всі сто орієнтуватися на західні  демократичні стандарти. В останні місяці мене вразив потужний вплив на  дебати й події в Україні бажання помститися політичному супернику. Мене  приголомшило те, що під час процесу в справі Юлії Тимошенко Віктор  Ющенко повністю став на сторону Януковича. В Україні відбувається щось  не те. Deutsche Welle: Часто українські політики скаржаться на недостатню увагу з боку ЄС до їхньої країни. Чи поділяєте ви таку думку? Ребекка Гармс: Таке обурення я цілком поділяю і  вважаю, що Європейський Союз і Єврокомісія також відповідальні за те, що після 2004 року життя й обставини в Україні не стали кращими.  Європейський Союз занадто мало звертав уваги на Україну. До речі, з Віктором Ющенком теж не було справжньої дискусії про реформи, які він  пообіцяв, але так і не реалізував. За це тепер розплачується і  Європейський Союз, адже Україна є для ЄС однією з найважливіших країн. З таким великим сусідом слід підтримувати хороші відносини. І це в наших  власних інтересах, аби в Україні, від якої ми теж певним чином залежні, панувала демократична стабільність. Deutsche Welle: Пані Гармс, і ще одне запитання - ви  входите до складу європейсько-української міжпарламентської групи й  регулярно зустрічаєтесь з українськими політиками, які, однак, на  відміну від своїх західних колег часто представляють інтереси  олігархічних кланів, або власне є олігархами. Де виникають найбільші  проблеми під час спілкування? Ребекка Гармс: Думаю, що ми маємо зовсім інше уявлення про парламентаризм. Під нами я маю на увазі мою фракцію, а також  багатьох колег в Європейському парламенті. Ми не представляємо інтереси якихось окремих потужних груп еліт наших країн - ми намагаємося представляти інтереси всіх виборців, хоча часто відстоюємо різні підходи до вирішення проблем. Ми часто сперечалися з українськими колегами про  те, що в українському парламенті представлені інтереси не  середньостатистичного громадянина, а передусім інтереси тих, хто має  гроші й владу. Це власне і призводить до тих обставин, які я змалювала, коли той, хто має силу використовує її проти своїх політичних та  економічних конкурентів. Розмову записав Володимир Медяний Редактор: Євген Тейзе

http://europe.newsru.ua/article/15613550

Аферисты от "налоговиков" бесплатно заказывают дорогих артистов

Налоговики заявили о том, что неизвестные мошенники заказывают выступления популярных артистов от имени Государственной налоговой службы. Об этом сообщает ИА «НАШ ПРОДУКТ».

Согласно сообщению, неизвестные от имени должностных лиц ГНС обращаются в концертные и театральные агентства, другие организации, предоставляющие услуги в области шоу-бизнеса, и пытаются заказать выступления известных артистов и развлекательные программы. Стоит отметить, что анонимные «заказчики» требуют бесплатного предоставления развлекательных услуг или значительных скидок на них.

С целью предотвращения подобных случаев, в ГНС официально заявили, что никаких масштабных праздничных мероприятий (корпоративов, концертов, новогодних вечеров и т.д.) проводить не планирует.

Фискалы просят всех организаторов новогодних праздников, директоров концертных итеатральных агентств, антрепренеров известных артистов, музыкантов, певцов быть бдительными и принять к сведению это официальное сообщение.

КПУ:агитаторы от Партии регионов «будут получать в рыло»

Избирательная кампания 2012 года будет очень не простой для правящей  Партии регионов. Об этом заявил народный депутат от КПУ Спиридон Килинкаров

«Стук в дверь со словами «Мы от Партии регионов!» в 2006-2007 годах воспринимался нормально. Сегодня такие представители будут получать в рыло. Настроение у людей именно такое», - цитирует коммуниста ОстроВ.

Кроме того, комментируя ситуацию с установкой в Луганске памятника российской императрице Екатерине II или Ангелу-хранителю, Килинкаров отметил, что «было бы правильнее привести в порядок те памятники, которые есть».

Если кому-то нужен Ангел-хранитель, чтобы спокойно спать, нужно меньше воровать и тырить. Нужно жить по-совести
«В условиях кризиса не стоит устанавливать памятники Ангелу-хранителю, Екатерине или кому-то еще. Если кому-то нужен Ангел-хранитель, чтобы спокойно спать, нужно меньше воровать и тырить. Нужно жить по-совести. Сколько раз ремонтировали памятник Божьей матери в центре города?  Сколько на это было списано денег? Так что, теперь установить еще новые? Пусть те, которым пришла эта идея - губернатор или мэр – поставят памятник Ангелу-хранителю у себя во дворе. Денег у них на это хватит», - заявил депутат.По его словам, в условиях, когда задолженность по зарплате по области более 114 млн. грн., «вначале нужно решить этот вопрос»