Так вважають члени Всеукраїнської громадської організації "Українська асоціація власників зброї", яка свою діяльність розпочала в 2009 році. В рамках PRоГОну ГУРТ завітав до Асоціації, аналогів якій в Україні не знайти, та поспілкувався з Георгієм Учайкіним - головою Наглядової ради.
Пане Георгію, скільки в Україні власників зброї?
Насправді, точної відповіді на це питання не існує. І справа не тільки в тому, що обіг зброї в Україні, як і в багатьох країнах світу, поділяється на легальний та нелегальний, а ще й в тому, що навіть статистичних даних про кількість зареєстрованих власників зброї знайти фізично не можливо.
З дозволу наших партнерів Small Arms Survey (Женева, Швейцарія), проекту, що є основним міжнародним джерелом інформації з усіх аспектів стрілецької зброї для урядів, політиків та вчених, ми опублікували на нашому сайті дані по кількості цивільної зброї в країнах Європи. Отже, в Україні за оцінками Small Arms Survey від 2 200 000 до 6 300 000 нелегальних стволів. З урахуванням складних коефіцієнтів дослідники зупинилися на цифрі 3 100 000. А це вже вражає по справжньому.
У європейському рейтингу країн за кількістю зброї на 100 осіб населення на першому місці знаходиться Швейцарія, а Україна отримала своє «почесне» 36 місце – тільки завдяки нелегальній зброї. Є ще один момент на який ми звернули увагу – чим вище в країні показник ВНД, тим більше в ній зброї, або й навпаки.
В Україні 3 млн. осіб володіють зброєю нелегально, а ще 2 млн. – легальні власники. Це одна з головних проблем для України: величезна кількість власників зброї як легальних, так і нелегальних, і повна відсутність Закону про зброю.
А Асоціація просуває цей закон?
Звісно ні, ми навіть не пробуємо. А навіщо? Хто здатен сьогодні його прийняти? Ті 450 осіб, які знаходяться на горі та від яких залежить доля цього закону, вже давно всі озброєні. Вони абсолютно не зацікавлені в прийнятті Закону.
Навіть наші впливові члени організації не спроможні змінити ситуації в парламенті. Існує величезне антизброярське лобі.
Остання спроба прийняти закон в 2010 році, який було, до речі, ухвалено в першому читанні, провалилася.
Ми вже давно усвідомили, що цей парламент не здатен прийняти Закон про зброю. Тому ми і не витрачаємо зайвих зусиль на просування Закону. Має суттєво змінитися парламент і, можливо, тоді з’явиться шанс у країни отримати необхідний закон.
До написання Закону про зброю, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, Асоціація долучалася?
Ні, не долучалася. Ми його критикували, тому що він недолугий. Закон про зброю дуже потрібен Україні, але в такому вигляді, він тільки зашкодить. Адже цей законопроект передбачає те, що людям буде надана можливість володіти лише гумовою зброєю – спецзасобом для відстрілу куль несмертельної дії. Вважаємо, що це не правильно і буде величезним злом. Ніде в світі такого немає. Треба дозволити людям володіти звичайною бойовою зброєю. Тому що тільки така зброя може бути ідентифікована.
Після пострілу куля вилітає зі ствола, залишаючи на собі характерні відбитки від нього. Ці позначки індивідуальні, як і відбитки пальців у людини. По тій кулі і по гільзі завжди можна визначити хто стріляв та з якої зброї. А гумова зброя не дає можливості ідентифікувати того, хто зробив постріл. Це перший недолік.
Також ніхто не ставиться серйозно до гумової зброї. Думають, що постріл з неї не смертельний. Але гумова зброя вбиває. За неофіційною інформацією щодня в Україні вбивають когось з такої зброї. Просто про це не інформують суспільство, це приховують. І тому в людей складається помилкове враження, що гумова зброя не здатна вбити. Здатна! Вбиває!
Особа, яка врешті-решт отримує право володіти зброєю, повинна зрозуміти, що це відповідальність і після пострілу зі справжньої зброї наслідків не можливо уникнути. Треба буде довести, що ти стріляв із метою самозахисту,будуть проведені всі процедури, в тому числі й розслідування. І саме це стимулюватиме людину ставитися до зброї відповідально. А що гумова зброя… Скільки її є нелегально, ми навіть не рахуємо, скільки переробленої з газових пістолетів… Це жахливо.
Як вважаєте, навіщо Закон про зброю?
Кожна людина має право самостійно вирішувати, чи віддасть вона задарма своє життя, чи не віддасть. А без Закону про зброю всі люди – випадкові жертви. Хоча насправді, не існує випадкових жертв, існують тільки добровольці – ті, хто за власним бажанням погоджуються бути беззахисними.
Статистика цікава штука. Ми знаємо, що в країні за рік гине від рук злочинців щонайменше 6 тисяч осіб. Але є ще такий прихований елемент цієї статистики – ті, хто загинули в наслідок тяжких поранень. І ми не знаємо скільки осіб потрапляє до цього списку. Якщо навіть ці 6 тисяч помножити на 20 років незалежності України, виходить 120 тисяч осіб. Радянська армія втратила менше за 10 років у Афганістані. Чому ми маємо такі жахливі показники за 20 років? Тому що ми не маємо зброї, не маємо можливості себе захистити.
І взагалі, ставитися до зброї потрібно дуже просто. Уявіть собі, Ви їдете в машині, у вас мусить бути вогнегасник? Це ж логічно, що так. Ви ж не чекатимете, якщо, не дай Боже, щось трапиться, пожежної машини, яка в кращому випадку приїде за 20 хв. У вас має бути аптечка в машині чи квартирі до того часу, поки приїде швидка? Що треба робити, коли почали протікати труби? Перекривати! У кожному випадку є локальні засоби захисту, які вирішують проблему саме в момент її виникнення. Тому що 15 хвилин – це вже забагато. Якщо не буде зброї, за 15 хвилин людину вб’ють або скалічать.
Чим ми гірші за молдован, прибалтів, грузинів, поляків, чехів? Молдавани, для прикладу, вже з 1994 року володіють короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, а ми ні.
Асоціація критикувала Закон про зброю, а пропонувала альтернативний до нього?
У нас немає завдання імітувати бурну діяльність, ми займаємося справою. 20 років подавалися законопроекти і їх було більше, ніж 10, але нічого не змінилося. Чому ми маємо наступати на ті ж самі граблі? Завдання Асоціації – підготовити суспільство до володіння зброєю, пояснити широкому загалу, що не потрібно боятися зброї, бо вона не вбиває, а рятує.
В Америці, наприклад, свого часу проводили цікаві досліди. В коло дітей підкладали пістолет. Діти з родин, де зброї немає, відразу починали хапати його, дивитися, щось натискати, а ті, в родинах яких зброя була, одразу ж кликали дорослих і казали, що там пістолет, тому що вони знали, що зброя це небезпечно.
А наші люди взагалі про зброю нічого не знають, тому нам доводиться займатися вивченням абетки разом із Україною.
Найцікавіше, що мисливську зброю в Україні дозволено, а короткоствольну нарізну – ні. За загальносвітовою статистикою, при пострілі в людину з мисливської зброї – 95% летальних випадків, а з пістолета – 15%. Різниця відчутна.
Яка мета діяльності Асоціації?
Об’єднати максимальну кількість власників зброї в єдину команду та підготувати суспільство до прийняття Закону про зброю. Рано чи пізно в Україні його буде прийнято. До речі, якщо говорити про конституцію США, то перша поправка в ній – це про свободу слова, а друга – про зброю. Вони – свобода слова і зброя – пов’язані між собою. Ця схема вже діє декілька століть. І вона працює. Можна шукати інше підгрунтя, але нащо йти іншими шляхами, якщо вже існує позитивний досвід.
Колись почув гарний вислів, що намагання нашого Міністерства внутрішніх справ нагадують спробу зігріти усіх – тих, хто знаходиться на вулиці, в дорозі, в полі або лісі, центральним опаленням. Це не можливо. Треба подумати про теплий одяг. Так само й тут. Ми ж не можемо до кожного приставити міліціонера. В нас їх вже й так більше ніж 500 тисяч – 350 тис. міліціонерів і ще 200 тис. – внутрішні війська. Всі гадають, що це нормально. Можливо, й так. Але на весь Радянський Союз міліціонерів було 100 тисяч. Чому в Україні їх так багато? І вони ж усі зі зброєю.
Чим Ваша організація займається, крім просвітницької діяльності?
Знімаємо телевізійні програми, коментуємо в ЗМІ всі події, пов’язані зі зброєю, проводимо різноманітні заходи.
Останнім був GUN OPEN DAY 4’, під час якого відбулися змагання серед членів Асоціації в трьох найпопулярніших класах – пістолет, карабін, мисливська рушниця. Формат заходу був відкритий, це дозволило відвідати його усім зацікавленим, навіть не членам Асоціації і тим, хто не має зброї. Це була чудова нагода дізнатися більше про діяльність Асоціації, поспілкуватися з фахівцями, однодумцями та керівництвом організації. До змагань долучилися й дівчата, яких в Асоціації стає все більше, вони змагалися на рівних і продемонстрували справжній бійцівський характер.
Асоціація має хоч один напрям діяльності, спрямований на дітей?
На жаль, тільки на дітей членів Асоціації, яких ми постійно залучаємо до участі в наших заходах. По великому рахунку, на наш погляд, повинна бути державна програма військово-патріотичного виховання молоді. Асоціація не може зробити все за державу. Ми б тільки зраділи, якби наш досвід, а він у нас величезний, був би використаний державою.
Але ж ні, зброю не можна! Таке враження, що українці вурдалаки, дай їм тільки зброю, то вони перестріляють одне одного. Чому? Хай наведуть приклади у світі. Немає. Ось так і формується комплекс меншовартості.
В яких регіонах представлені?
Ми всеукраїнська громадська організація. Єдине, поки що фізично офіси не присутні в усіх містах, але наші офіси вже є в Львові, Харкові, Дніпропетровську та Києві.
З скількох років можна долучитися до лав організації?
Долучитися до діяльності Асоціації можна з 18 років. Це обов’язкова умова. До того ж не важливо, є в вас зброя чи немає. Якщо ви маєте намір володіти зброєю та поділяєте наші погляди, приєднуйтеся до нас і будемо разом змінювати ситуацію, яка склалася в Україні.
А як стати членом Асоціації?
Кожен бажаючий має обрати один з існуючих пакетів. У нас їх чотири, кожен із них дає право користуватися тими чи іншими бенефітами.
А який із пакетів користується найбільшою популярністю?
«PLATINUM». Ще до нас все частіше надходять анкети-заяви на вступ до лав Асоціації від молодих людей у віці з 18-ти до 21-го року. Це саме той вік, коли за українським законодавством людина вже отримує право голосувати на виборах та може бути призвана на строкову службу до Збройних Сил України, проте ще не має права володіти зброєю. Саме тому для них ми розробили пакет «JUNIOR». «SILVER» обирають переважно з тих регіонів, де ми ще не проводимо заходів, але людям зручно, адже він дає 10% знижку в багатьох магазинах зброї.
З яких джерел відбувається фінансування Асоціації?
На наш погляд, будь-яка справжня громадська організація має бути самодостатньою, тобто не повинна ні від кого залежати, а повинна розраховувати лише на внутрішнє фінансування. Якщо ти стаєш залежним від грошей, то це як в старому вислові: «Хто платить, той і замовляє музику». Ми від цього відмовилися із самого початку. Вирішили, що діяльність організації здійснюватимемо тільки за власний кошт – вступні та членські внески, добровільні пожертви.
А на заходи не шукаєте спонсорів? Вони відбуваються виключно за членські внески?
Нам важко лише за рахунок внесків утримувати таку машину. Під заходи ми шукаємо партнерів, які перш за все зацікавлені в контакті з членами Асоціації та підтримують нашу діяльність.
Яка структура організації?
Класична - Загальний з’їзд членів Асоціації вирішує всі питання та призначає Наглядову раду, Наглядова рада контролює роботу Правління, Правління здійснює керування поточною діяльністю Асоціації.
Як здійснюється комунікація із членами Асоціації?
З кожним членом відбувається персональне листування, також всю інформацію ми публікуємо на нашому сайтіwww.zbroya.info.
Асоціація співпрацює з подібними іноземними організаціями?
Знаходимося в стані перемовин із метою побудувати стосунки з однією дуже потужною іноземною асоціацією.
Які в Асоціації стосунки з владними структурами?
Стосунки з владою такі - вони добре знають, що ми існуємо і, не можу сказати, що вони нам на цьому етапі перешкоджають. Можливо, є розуміння, що Асоціація з часом буде відігравати важливу роль в житті країни, адже наприклад в США подібна асоціація – це структура номер один, в Європі – такі асоціації теж відіграють не останню роль. З профільним відомством (МВС ) у нас ввічливі стосунки.
Якою зброєю володієте Ви?
Маю помпову рушницю та мисливський карабін Сайга
Р.S. Матеріал підготовлено в рамках проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ в партнерстві з Центром волонтеріату "Добра Воля" за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Євгенія Кравченко, ГУРТ
