Під Великдень він отримав 5 з половиною років в'язниці. За крадіжку машини, якої не існувало. За заявою людини, від якої ця людина відмовилася. Фактично у справі було лише зізнання самого Дмитра Гнапа, про яке він неодноразово заявляв – з мене його вибили.

Ми звикли до таких історій. І по цей, і по той бік гратів. Але в цій є одна особливість. Зізнання у злочині вибили не у наркомана чи випадкового перехожого (дай Бог кожному ніколи не ставати "покращенням" міліцейської статистики). Зізнання вибили у столичного УБОЗівця. Його фактично викрали з Києва, увезли в Чернівці, протримали два роки у Чернівецькому СІЗО, і врешті решт без доказів там же у Чернівцях засудили на п'ять років.

Чому його не захищали колеги? Чому взагалі система, яка, наприклад, зараз покриває підполковника "Діставайте зброю", Дмитра легко віддала? В мене погане пояснення. Тому що за три роки роботи в київському УБОЗі Гнап не те що квартиру – машину не купив.

Нормальні міліціонери, яких зараз все більше змушують займатися фотографуванням, стеженням та очепленням протестів людей проти такої "влади". Та що тут додатково казати – самі все розумієте.

***

У вересні 2009 року до Чернівецького обласного управління УМВС поступила заява про напад на громадянина Румунії на прізвище Бачіу. Співмешканка потерпілого заявила, що на чоловіка напали невідомі у масках, викрали автомобіль марки BMWх6, а самого потерпілого побили та вивезли до лісу. Заява була без підпису, автомобіль знайти так і не вдалося, більше того, в АВТ «Баварія» офіційно заперечують існування зазначеного автомобіля. Під час розслідування справи потерпілий двічі змінював прізвище і з’явився лише на одне засідання суду, проте без будь-якого документа, який міг би засвідчити його особу.

Ця історія нічим би не відрізнялася від сотень подібних викрадень автомобілів, якби один із підозрюваних, колишній працівник столичного УБОЗу Дмитро Гнап, не почав писати листи до вітчизняних видань, де розповів про те, що його жорстоко катували, щоби "вибити" зізнання у злочині. Причину свого затримання Дмитро Гнап бачив у тому, що працюючи в міліції, він розкрив злочинну схему ввозу до України дорогих автомобілів.

Дружина підсудного, Ганна Гнап розповіла, що її чоловікові неодноразово погрожували, пропонуючи «зам’яти» розслідування. У березні 2010 чернівецькі правоохоронці затримали Дмитра Гнапа у Києві і привезли до Чернівців.  Одразу після затримання Гнап категорично заперечував свою причетність до викрадення авта, проте після кількох днів у Чернівецькому СІЗО він нібито пригадав, як скоював злочин. Натомість міліціонери, які допитували Гнапа і тепер проходять свідками у цій справі, відрізняються напрочуд поганою пам’яттю. Зачитуючи їхні покази, слова "не пам’ятаю" зустрічалися чи не в кожному реченні. Один із правоохоронців чесно зізнався, що не пам’ятає, як саме він із колегами повпливав на Дмитра, що той добровільно вирішив написати явку з повинною.

Витяг з кримінальної справи про свідчення одного зі слідчих:

«Він не пам’ятає, чи були поняті. До початку слідчих дій Гнап був у його кабінеті, і якщо він виходив, то Гнапа переводили в кабінет Ткачука, не залишаючи його без нагляду. Він не пам’ятає, чи був у наручниках Гнап, не пам’ятає, чи давав Гнапу їжу. Гнап розкаявся у вчиненні злочину і написав явку з повинною добровільно».

Крім явки з повинною, суд не назвав жодної експертизи чи свідчень, які б доводили вину Дмитра Гнапа. Єдиний прямий доказ проти підсудного - стенограма телефонної розмови, де нібито Гнап обговорює деталі злочину зі спільниками.

Ейдан Алієв, адвокат Дмитра:

«Ті  докази, на які посилався сьогодні суд у своєму вироку, не мають відображення у справі. Так звані роздруківки телефонних розмов, стенограми розмов, які були роздруковані особисто оперативним працівником, вказані розмови крім нього ніхто не чув. Ці розмови були роздруковані без присутності понятих. Дисків, які містять вказані розмови, ніхто не бачив. Суд їх не досліджував».

Експертизи голосу на таємних дисках також не робили, тож стверджувати, що на них є голос Гнапа, не можна. Де ці диски, чому під час їхнього прослуховування не було понятих та чий на них голос? Ми звернулися до прокуратури, щоби запитати це безпосередньо у слідчого, який вів справу Гнапа. Проте коментувати ці обставини взявся не він, а сам прокурор області Петро Коваль. На жаль, і він не зміг пояснити історії із загадковими дисками. Зате запевнив, що проти Гнапа є низка беззаперечних доказів.

Ми, ясна річ, поцікавилися, які саме факти свідчать, що Дмитро - злочинець.

Петро Коваль, прокурор Чернівецької області:

«Я зараз можу лише одне сказати, що проведені експертизи, тут є технічні вислови, медичні вислови, я не хочу помилитися. Воно в кримінальній справі, і вони всі були предметом розгляду, коли знайомилися з усіма матеріалами кримінальної справи в суді, всі були вони об’явлені». 

На жаль, прокурор так і не зміг сказати, про які саме експертизи йде мова і де можна ознайомитися з їхніми результатами. Сьогодні у Чернівцях колишнього міліціонера засудили до п'яти років і шести місяців позбавлення волі. Після оголошення вироку нам вдалося прорватися через кордон правоохоронців і запитати безпосередньо у Дмитра Гнапа, про скандальний вирок.

Дмитро Гнап, засуджений:

«Вісімдесят тисяч доларів заплатили громадяни, які займаються автотранспортними засобами і, будь ласка, результат - 5 років, відсторонили від посади - чудово! - Які саме громадяни, назвіть". Той самий Якименко, який тут заявив про те, що він займається автотранспортними засобами. Дякую! 80 тисяч доларів - і я сиджу»

За словами дружини Дмитра Ганни, громадянин Якименко – це друг потерпілого, який, власне, і займається нелегальними транспортними оборудками. Коли він зрозумів, що принциповий УБОЗівець Гнап вирішив «накрити» його бізнес, то підкупив правоохоронні органи, щоби «знешкодити» міліціянта, - каже Ганна Гнап.

У цій заплутаній історії ще рано ставити крапку. Протягом 15 днів Дмитро Гнап планує подати заяву на апеляцію. 

Емма Антонюк, Центр інформації про права людини, Чернівці
http://www.svidomo.org/defend_article/6298

Сергей Магнитский (8 апреля 1972г. - 16 ноября 2010г.) - рос- сийский юрист, принявший мученическую смерть от рук кор- румпированных сотрудников МВД в следственном изоляторе Москвы, не в старой, «сталинской», а в сегодняшней, «демократической» России. Смерть Сергея Магнитского породила волну негодования, как в российском обществе, так и за его преде- лами, в связи с чем Президент России Дмитрий Медведев дал поручение расследовать обстоятельства его гибели.

Созданный спустя год после смерти Сергея фильм «Справед- ливость, закон, судьба - Сергей Магнитский» - это трагическая история о простом человеке, который в силу обстоятельств стал героем. Это история о том, что порой честь и человеческое до- стоинство стоят жизни. Это история о том, как один человек сумел сделать то, что большинство из нас не готовы - противо- стоять произволу и безнаказанности властей до последнего дыхания.

Представляя интересы инвестиционного фонда Hermitage, он раскрыл преступление, к которому были причастны сотрудники правоохранительных органов. Вскоре после того как он дал обличающие показания против сотрудников МВД, он был аресто- ван ими же по сфабрикованному уголовному делу. В следственном изоляторе Сергею были созданы невыносимые условия, вследствие которых у него развился панкреатит - тяжелейшее заболевание, вызывающее адские боли. Несмотря на это сле- дователи до последнего дня отказывали Сергею в лечении, игнорируя его многочисленные обращения о предоставлении медицинской помощи. Сергей Магнитский погиб в муках, так и не дождавшись ни помощи, ни справедливости. Он умер 16 ноября 2009 года.

В заявлении Московской Хельсинкской группы гибель Сергея Магнитского была названа «убийством, совершенным с особой жестокостью для сокрытия другого преступления, совершенного с участием сотрудников МВД - хищения из бюджета страны 5,4 миллиардов рублей».

Трьома будинками пожертвами заради "склобетонного монстра" "Андріївський плаза", що будуватиме компанія Ріната Ахметова. Нижче ми бачимо будинок з башенкою 10-А, який вже зруйновано.

У своїй містозахисній діяльності активісти, як правило, у 100 відсотках випадків стикаються з ситуацією: компанія-забудовник робить великі невинні очі, розводить руками і каже, що не винувата – усі дозволи на знесення/реконструкцію/вирубку та інші містобудівні злочини їм дали чиновники.

Це – блюзнірство, це слабка спроба клеїти дурника.

Усі розуміють, що за нинішньої її якості українська чиновницька машина може дати дозвіл на що завгодно, включно з убивством чи зґвалтуванням.

(Власне, практика умовних вироків убивцям і ґвалтівникам підтверджує. Якщо я перебільшую, то лише трішечки.)

Усі розуміють, що чиновників, котрі штампують ліцензії на злочини, поставили не ми, громадяни України. Їх поставив, за свої гроші, оцей самий "бізнес", більше відомий як спонсор політичних корпорацій та окремих політиків.

Тому ми не визнаємо легітимності їх рішень. Які, до того ж, нелегітимні суто з логічно-правової точки зору, вони не відповідають текстам законів у більшості випадків.

(Але є іще і закони, котрі цей "бізнес" написав під себе, як, наприклад, закон "Про регулювання містобудівної діяльності". Зараз ми всі бачимо роботу цього закону на повну силу. Щотижня в Києві стає менше на сквер чи парк. Щомісяця ми втрачаємо пам’ятки архітектури).

Цей "бізнес" живе корупцією. Тому це – не справжнє підприємництво, а легалізований злочин. На жаль, численні величезні будівельні корпорації у Києві генерують свої надприбутки через корупцію чиновників. Вони – лише точки легалізації вкраденого.

"Еста Холдинг" Ахметова – частина нинішньої системи.

"Еста Холдинг" нічим не кращий за компанії Фірташа та Хмельницького, котрі оптом нищать київські схили і зелені зони. Вони перетравлюють красу нашого міста у офшорний прибуток.

Тому – "бізнес" винуватий, ще й як винуватий.

Саме "Еста Холдинг" винуватий, бо саме його акціонер здатен "пробити" будь-який дозвіл у армії українських чиновників.

Не треба вдавати здивовану невинність. Не треба прикриватися чиновниками, пане Ахметов.

Бо сам Янукович – ваш чиновник. Бо прибутки від цієї дурної системи отримуєте ви, а не ми. Більше того, якби цієї системи не було, не було б і вас. Ми лише цю систему вимушено фінансуємо. Поки що.

Хто отримує прибуток – той і має нести відповідальність.

***

А з приводу чиновників – ніхто не знімає з них вини. Це – само собою. Злочинців обов’язково треба буде судити. Я сподіваюсь, вже скоро подвиги, приміром, нинішнього міністра культури можна буде прочитати у судових вироках.

А поки що нам було б приємно побачити відставки цих чиновників. Міністерство культури не повинно мати такого керівника, як пан Кулиняк.

***

А от що робити з ахметівськими варварами з "Еста Холдингу"? З тими самими, що прикрилися фіговими дозволами, нищать зараз Узвіз, а завтра – паплюжитимуть Хрещатик? (я не жартую, вони ЦУМ будуть під час Євро перебудовувати).

Правило має бути просте. Ніякого співробітництва Києва з варварами!

Ахметов – варвар? Значить, геть з Києва.

Систем Кепітал Менеджмент зруйнувала будинки на Андріївському узвозі? Значить, Київ має включити СКМ червоне світло. Попов має припинити осипати їх дарами у вигляді найкращих активів міста, зупинити зливу дифірамбів "підприємцям, що вкладають гроші".

Бо це – не підприємці, а перевертні.

Ніяких активів у їх руки, ніяких угод, нічого. Усі плани, які ставленики цього режиму, зокрема пан Попов, оголосили щодо передачі в руки СКМ землі для ахметівського "Київенерго", потрібно зупинити.

Треба позбавити права варварів володіти хоч клаптиком київської землі чи інших активів. Кияни не мають терпіти поряд з собою неандертальців, хоч би акції цих неандертальців тричі торгуються на світових біржах.

А в перспективі треба через суд забрати назад у Ахметова "Київенерго" і ЦУМ. Бо при їх приватизації було досить порушень – дивись абзац про чиновників, котрих собі призначає бізнес...

Досить кланятися цим "інвесторам", досить плазувати перед їх грошима – від "інвестицій" СКМ місту лише горе і біда.

Ахметову – бойкот. Ахметівським чиновникам – теж бойкот.

Ігор Луценко, активіст громадянської ініціативи "Збережи Старий Київ"

збільшити листівку

Переслідування прокурорами громадян за активну життєву позицію в Україні являється нормою в рамках існуючих "понятій". Районний прокурор наглядно, лукаво перекидає свої прямі службові обов'язки на суд і демонструє зневагу до законів. Фактично авторами і ініціаторами подібних замовних справ являються прокурори.



З життя українського фермера початку третього тисячоліття

Я фермер. Як і тисячі моїх колег вже вдесяте, мабуть, брав участь в акціях проти прийняття закону про купівлю – продаж сільськогосподарської землі і з обуренням очікую кінцевого прийняття Верховною Радою цього законопроекту.

Одразу скажу, що наші бобринецькі фермери у цій боротьбі є чи не найактивнішими в Україні.

[ Читати далі ]
І постають у мене перед очима мої діди. Особливо той, по якому у Кіровоградській області не вистачило квоти на розстріл, а тому був розстріляний по квоті Миколаївської області у 37 році (згідно з архівними довідками). Його найбільша провина в тому, що був працьовитим, самодостатнім і був власником двох коней . Невже ми взагалі не змінились? Ми готові служити та підслужувати, як і майже століття тому, нездатні захистити дітей своїх від штучного голоду, готові писати листи один на одного, лиш би нас не рухали. А можливо тому, що хтось замовив когось, а відмовити страшно або незручно.

Українці, коли ми станемо нарешті людьми!?

Віктор Чміленко, фермер

 Ми, громадські та профспілкові організації України, оголошуємо звинувачення проти Віктора Чміленка прямим викликом цінностям демократії та свободи, поверненням епохи сталінізму в Україну, а тому вважаємо своїм обов’язком захищати Віктора Чміленка та його колег усіма доступними конституційними засобами.

 Асамблея громадських організацій малого і середнього бізнесу України, громадський рух «Вільний простір»

http://chp.com.ua/all-news/item/16047-z-zhittya-ukrayinskogo-fermera-pochatku-tretogo-tisyacholittya

«Кто девушку танцует,
Тот её и обедает».
Народная мудрость

Инну Богословскую я впервые увидел на организованной Виктором Медведчуком году эдак в 97-ом церемонии награждения юристов в Мариинском дворце. Медведчук в то время уже дружил с Кучмой, стал его советником и сдавал брэнд Союза адвокатов в политическую аренду. Богословская была в чем-то синем, с распущенными волосами, перстнями, сережками и амбициями. Одну сережку она уронила, и ее «метнулся зайчиком» поднимать упитанный мужичок, будущий мэр Харькова, эсдек Владимир Шепетин. Именно его теневые деньги подняли Богословскую и запустили в парламент. Шепетин зарабатывал вместе с Савлоховым и был причастен к торговле детьми. Богословская помогала уводить «грязные» деньги в чистую сферу, но через свой карман. Из-за кармана они и расстались…

Теневой эсдек Шепетин сыграл в жизни мадам Богословской решающую роль. Он подобрал ее в Дзержинской юридической консультации, когда она искала деньги и клиентов, и дал ей то и другое. Его ассоциации кооперативов нужен был юристконсульт. Ассоциация являлась прикрытием целого ряда бандитских заведений: под крылом Шепетина находились спортивные залы, где тренировались харьковские рэкетиры. Естественно у них периодически возникали проблемы с законом, а у их новорожденного бизнеса была необходимость сдавать налоговые декларации. Позднее, когда пошла ваучерная приватизация, нужно было юридически оформлять переход собственности от государства к структурам Шепетина.

Был еще один щепетильный момент, объясняющий зачем Владимиру Леонидовичу требовался постоянный адвокат, способный повлиять на ментов. Злые языки утверждали, что вице-президент Союза оздоровительных и медико-технических кооперативов СССР занимался еще одним доходным бизнесом – торговлей наркотиками в частных аптеках. Как уж тут без адвоката.

Говорят, что познакомил Шепетина с уже заматеревшей на судебных спорах Богословской ее будущий супруг, а в то время еще совсем юное нежное длинноволосое создание Юрий Рынтовт. Он занимался отделкой квартиры Шепетина. Впоследствии супружеская пара раскрутила подпольного миллионера на финансирование дизайнерской студии авангардиста Юры, получившей наименование «Товт-дизайн». Но предусмотрительный Шепетин зарегистрировал ее на себя.

Как и другие фирмы, которые Богословская рекламировала в качестве своих. И "Юридическая международная служба", и "Международная аудиторская служба" были основаны ими на паях. Более того, длительное время именно Шепетин, а не Богословская числился президентом этих компаний.
Нет доли Богословской только в харьковской сети казино "Сплит", соучредителями которой в Киеве выступали небезызвестные братья Савлоховы. Они не допускали участия в своих проектах представительниц слабого пола. Зато Инна Германовна немало потрудилась на поприще тенизации доходов предприятий.

Шепетин одним из первых понял, куда идет Харьков. Город с умирающей промышленностью, в отличие от Донецка и Днепропетровска, позиционировался как центр оказания теневых финансовых услуг. Именно в Харькове базируются страховые компании, занимающиеся отмыванием денег через зарубежные счета, уклонением от налогов и фиктивным страхованием. Но будучи заурядным делягой, он не мог делать проводки – этим занималась Богословская.

Например, она догадалась записать в уставной фонд их совместного детища – страховой компании «Салюс» то ли слоновьи, то ли мамонтячьи бивни (хорошо, что не свиные копыта). Об этом рассказывал один из клерков, близких к экс-вице-премьеру Азарову. По его словам, во время их перманентной ссоры, Азаров периодически ехидно говорил: «Госкомпредпринимательство – это вам не поросячьи рога».

Через страховую компанию «Салюс», учрежденную Шепетиным вместе с Богословской, а также их дочерние структуры «Салюс МСК», ООО «Украинский негосударственный пенсионный фонд «Добробут», Страховое медицинское ЗАО «Салюс-медицина», СП компания спортивных сооружений «Салюс – МХ», ЗАО «Первый международный пенсионный фонд» и т.д. отмывались криминальные деньги для приватизации. Через «Харьковский регистратор» проводились сомнительные сделки с приватизационными документами.

С Пинчуком Инна Богословская сошлась тоже через страховую сферу. Мало, кто знает, что Пинчук прячет «заначку» на иностранных счетах при помощи самой крупной компании, специализирующейся, как говорят профессионалы, на «схемном перестраховании» - харьковской «Леммы». Против этой компании во многих странах идут уголовные расследования по подозрению в отмывании денег. Но в Украине она чувствовала себя привольно и даже нагло, поясняя представителям правоохранительных органов, что дружит с зятем Кучмы и лучше ее не трогать. На счет дружбы в «Лемме» не врали. Значительная часть менеджеров компании была подконтрольна Виктору Михайловичу.

Скажем, «Интерпайп» берет кредит в несколько десятков миллионов гривен у своего банка «Кредит-Днепр» и платит страховой взнос компаниям «Лемме» за страховку линий электропередач от неплатежей за поставленную электроэнергию. Или НЗФ от падения метеорита. Или еще придумывает какуе-то фигню. Эти деньги перестраховываются за границей, прячутся на иностранных счетах и тратятся на адвокатов Пинчука и шелковые носочки его дочурки. Дочернюю компанию «Леммы», которая занимается этими сделками возглавляла подружка Богословской Людмила Временко, по совместительству до недавнего времени – председатель Харьковского союза страховщиков. В этот же союз в качестве учредителей входили Богословская с Шепетиным.

Впрочем, их связь с «Леммой» была куда крепче и криминальнее. Обслуживавшую Пинчука страховую компанию возглавляет Сергей Чернышов – бывший сотрудник спецслужб. По слухам, он находится в родстве с генералом СБУ Чернышовым, чья супруга Евгения Родионовна возглавляла центр усыновления детей, тесно работавший с созданным Шепетиным фондом "Дети Украины". Так вот, генеральская жена Чернышова трудилась в трогательном тандеме с помощницей Шепетина Ольгой Париенко, и общими усилиями они занимались торговлей детишками. Международным усыновлением другими словами, получая за каждого малыша по несколько десятков тысяч долларов. А документики на вывоз детей оформляли люди Богословской. Понятно, что такое сотрудничество не сблизить не могло. Тем более в городе, где сейчас Совет Европы проводит расследование фактов исчезновения детей из роддомов.

[ Читати далі ]
 

Депутат Инна Богословская ввела в заблуждение журналистов в Брюсселе, утверждая, что прибыла к ним с официальной командировкой от Верховной Рады.

Такой вывод можно сделать из ответа Аппарата Верховной Рады.

Как известно, во вторник Богословская обнародовала на пресс-конференции в бельгийской столице выводы следственной комиссии парламента относительно состава преступления в действиях Тимошенко.

На вопрос журналистов в Брюсселе она заявила, что находится там "согласно официальной командировке украинского парламента в исполнение постановления Верховной Рады..."

Украинская правда сделала запрос на основании закона "О доступе к публичной информации" в Аппарат Верховной Рады относительно поездки Богословской.

"Информируем, что в Верховной Раде не оформлялось Распоряжение главы Верховной Рады о командировке 10 апреля 2012 года И.Г. Богословской в Королевство Бельгия ( г. Брюссель)", - говорится в ответе руководителя Управления межпарламентских связей аппарата парламента Андрея Корнейчука.

При этом, хотя во вторник Богословская физически находилась в Брюсселе, ее карточка неоднократно голосовала в Киеве за вопросы повестки дня. Иногда ее голос был решающим.

http://www.pravda.com.ua/rus/news/2012/04/13/6962724/

***

Ст.165 УК Злоупотребление властью
Ст.166 УК Превышение должностных полономочий.
Ст.172 УК Должностной подлог
Не имея служебной командировки, Богословская выступала от имени руководителя парламентской комиссии, умышленно введя в заблуждение должностных лиц и зарубежную общественность об уровне своих полномочий.
Одновременно с совершением этого преступления, гражданка Богословская совершила другое уголовное преступление, связанное с фальшивым голосованием ее карточки в Раде.

Штатные сотрудники правоохранительных органов часто присутствуют на мирных акциях протеста – гражданских активистов, политсил – под видом обычных граждан, переодеваясь в штатское. При этом они активно помогают коллегам в форме «наводить порядок».

Об это свидетельствуют фотоснимки, сделанные LB.ua на акциях протеста за последний год. На фотографиях отчетливо видно, что один и тот же сотрудник органов часто на одну акцию может прибыть в форме, на другую – в штатском. При этом не ясно, на каком основании – во втором случае – они применяют силу к демонстрантам, содействуют силовикам «при исполнении». Очень часто у них также случаются конфликты с журналистами, которым, к тому же, они отказываются представляться, демонстрировать служебные удостоверения, попросту отмалчиваясь в ответ на все вопросы.

Как известно, подобная практика работы органов широко применялась в Советском союзе, в частности – в борьбе с диссидентским движениям. Также сегодня она широко применяется в лукашенковской Беларуси.

Ранее, в эксклюзивном интервью LB.ua глава МВД Виталий Захарченко уклонился от ответа на тематический вопрос, заявив, что ему о подобном неизвестно, а спецподготовка такого рода сотрудников не проводится.  Позже, уже в режиме «офф-рекордз», министру были предоставлены соответствующие фотодоказательства; в частности зафиксировавшие конфликты правоохранителей и журналистов. Глава ведомства пообещал разобраться в каждом отдельном случае, однако официальной реакции ведомства на это до сих пор не последовало.

Источник:  http://lb.ua/news/2012/04/12/145982_militsiya_pereodevaetsya_shtatskoe.html

***

Max DeadArtist

Хочу заметить по последним четырем фоткам. Я лично оч тесно с этими мусорами сталкивался. На одной из акций под стенами ВР в прошлом году они появились, тоже по граждане, с ними бегал еще маленький мусорок который отдавал им приказы и пинал на каждом
шагу. Тогда они у мя вызвали больше улыбку от несуразности... На том же мероприятии, один знакомый (в прошлом спецназовец, который долгое время работал инструктором по всяким там спецовым темам...) подошел ко мне с просьбой снять их, что бы он смог навести справки и развеять свои подозрении. На следующий день мы случайно встретились и он сказал следующие-в мусарню к беркуту, в срочном
порядке нанимаются бойцы, прошедшие контрактную службу в горячих точках, обучаются в ускоренном режиме и к чему то готовятся. Якобы ласково их называют ТРУПОДЕЛЫ.
И лично для ЛБ - предлагаю передать им свои личные фотки, на которых запечатлены все ети люди в момент совершения противоправных действий по отношению к гражданам нашей страны и журналистов...

В Киеве на Владимирской горке неизвестные с молотком уничтожили одну из беседок, называемых "Кокоревскими".

Об этом сообщила Аня Киселева в группе "Штаб обороны Киева" в Facebook.

"Сегодня произошло очередное изнасилование Киева – неизвестные вандалы с молотком уничтожили беседку во Владимирском парке. Уж это на реставрацию никак не похоже", - написала она в четверг.

Автор фото - ИВан ПРосперо

На сайте Everyday.in.ua пользователь don_katalan вслед отмечает: "На аварийную она (беседка) не была похожа, а чтобы подкрасить, как сейчас явно заявят, можно и стремянку подставить… Кому она там мешала? Может, кому-то для очередного ресторанчика место пригляделось?".

 

Автор фото - ИВан ПРосперо

Don_katalan напоминает историю создания ажурной беседки: в 1863 году в Киев приехал известный предприниматель и меценат Василий Кокорев, побывав на Владимирской горке, он был так очарован видом, что подарил городу 1000 рублей на устройство удобной беседки.

"Эти деньги положили в банк и… забыли о них. В самом конце XIX века, во время очередного благоустройства горки, вновь стал вопрос о беседке. Тут-то и вспомнили о деньгах В. Кокорева. И оказалось, что за 33 года сумма увеличилась в 3,5 раза! Это позволило заказать известной варшавской фирме "Гостинский и К°" не одну, а две беседки", - пишет автор.

"Первую установили на Владимирской горке, а вторую – в сквере, ниже Андреевской церкви. Их до сих пор называют "Кокоревскими беседками", - добавляет он.

Теперь одна из них разрушена. Вот так она выглядела:

Фото с Everyday.in.ua

Как известно, ранее в столице на Андреевском спуске, который признан заповедным памятником архитектуры, под видом реконструкции снесли 3 здания, одно из которых – историческое. Это вызвало возмущение и протесты киевлян.

В результате Ринат Ахметов, компании которого стояли за сносом, пообещал восстановить уничтоженные фасады на Андреевском спуске.

http://www.pravda.com.ua/rus/news/2012/04/13/6962695/