Інтернет-конференція з Олександром Данилюком на Facebook
Всіх, кому є не байдуже те, що зараз відбувається з нашою країною, запрошуємо на інтернет коференцію з Олександром Данилюком. Хто ще не зареєструвався на Фейсбук, зробити це ніколи не піздно.
http://www.facebook.com/profile.php?id=100001925155787#!/event.php?eid=129846843766718
Еще пару лет назад, сравнивая российских и украинских руководителей, приходилось отмечать, что главное различие между ними - в том, как получена власть.
Владимир Путин за эту власть не боролся ни одного дня - он просто получил ее из рук Бориса Ельцина на блюдечке с голубой каемочкой. Дмитрий Медведев стал президентом по благословению Владимира Путина. Сейчас, когда между участниками пресловутого «тандема» пробежала черная кошка и они никак не определятся, кто же из них пойдет на президентские выборы, никому и в голову не приходит, что могут баллотироваться оба. Потому что оба - чиновники, а не политики. И сама система власти не предполагает политической борьбы, состязательности мнений, конкуренции - разве что ее неуклюжую имитацию.
Украинские политики боролись за власть по-настоящему: на майданах, в телевизионных эфирах, съездах в Северодонецке. Для них был важен каждый голос на парламентских и даже местных выборах. Каждый из них убедился, что пребывание у власти - не вечно. И именно в этом, казалось бы, был главный секрет украинского политического развития. Причем процесс начался отнюдь не в 2004 году. Я бы сказал даже - с первого дня независимости, когда Леониду Кравчуку действительно пришлось бороться на президентских выборах с Вячеславом Чорновилом, Леониду Кучме - с Леонидом Кравчуком, а затем, между прочим, с «каневской четверкой». В отличие от России, где результат любого голосования - даже в вегетарианские ельцинские времена - был, по сути, предопределен - в Украине сомнения относительно этого результата существовали чуть ли не до самого последнего дня. И именно тогда, когда власть, наконец, решилась по российскому примеру назначить преемника и обеспечить результат - все тут же и рухнуло.
Оце недавно, в дворі свого дому, натрапив на таку ситуацію: жінка, сусідка пенсійного віку, сварилася на дітей, які гралися на дитячому майданчику, та вимагала, щоб вони йшли гратися до свого дому. Я звичайно зробив її зауваження, на що отримав жорсткий супротив, та брудну лаку.І нічого в цій ситуації не було б не звичайного, як би її лайка не була, як слоєний пиріг перемазана фразами на кшталт "скоро цю суку посадять, то настане на кінець порядок".
Ми всі мешканці інтернету просто звикли до нових комунікацій, ми проінформовані, а тому в реалі (зловив вчора себе на думці) здається, що всі люди, навкруги, в курсі справ і що вони мають мислити приблизно так, як і всі користувачі нету. Трохи пізніше по-гугливши я знайшов інформацію, що виявляється незабаром на одного працюючого в Україні буде припадати три пенсіонера.Виходячи з цього я прийшов до висновку, що рушійна сила нашого суспільства це якраз категорія людей пенсійного та передпенсійного віку.Саме ці люди будуть вирішувати долю нашої країни, по банальній причині - їх більшість. Основна частина цих людей не має доступу в інтернет, а основні канали інформації це телевізор та газети. А так, як я практично не спілкуюсь з такою категорією людей, то мені стало цікаво, я захотів побачити різницю між викривленим простором Інтернету, та простором створеним в мізках людей за допомогою медіа та телебачення.
[ Читати далі ]
Хто і як *опікується* національною безпекою України.
Сергій Лещенко, УП.
Одного разу автор цих рядків був присутній на зустрічі зі статс-секретарем Міністерства закордонних справ Німеччини Вольф-Рутгартом Борном.Коли мова зайшла про антикорупційні обмеження для чиновників, німецький урядовець розповів свою історію."Я купив невелику земельну ділянку з будинком. Одразу після цього я отримав запит з податкової, яка хотіла дізнатися, де я взяв кошти на цю нерухомість. І я мусив показувати їм всі документи, включно з позикою, отриманою в банку", - поділився пережитим пан Борн.
Маєтки, якими розживаються злиденні українські чиновники на кошти невідомого походження, майже миттєво у Німеччині зробили би їх клієнтами прокуратури.
Героїня сьогоднішньої публікації - Раїса Богатирьова. Отже, секретар Радбезу здійснює грандіозне будівництво на території будинку відпочинку "Конча Заспа", який знаходиться у сфері відання Державного управління справами адміністрації президента.
За часів президента Ющенка Богатирьовій виділили майже готовий будинок по сусідству з Володимиром Литвином. Це була споруда метрів на 400 квадратних, коробка з дахом і балконами була вже зроблена, залишалося здійснити лише внутрішні роботи. Однак Богатирова знесла цей об'єкт і на його місці почала будувати палац своєї мрії.
Далі дивіться відео зняте на закритій території державного комплексу відпочинку "Конча-Заспи", який, втім, утримується за кошти платників податків:"Українська правда" інкогніто побувала на будівельному майданчику Богатирьової та може стверджувати, що вона зводить там щось неймовірне.
[ Читати далі ]